Art b> b> of b> b> noise b> p>
Цю
своєрідну групу на початку 80-х років заснували чотири людини - Енн Дадлі,
Гері Ланген, Джонатан Джекзалік і Пол Морлі. Головною рушійною силою колективу
стала Дадлі, що закінчила Королівський музичний коледж. Свою професійну
кар'єру вона починала сесійного клавішниця, а потім як протеже продюсера
Тревора Хорна займалася аранжуваннями таких артистів як "ABC",
"Frankie Goes To Hollywood" і навіть Пола Маккартні. Разом з нею в студійній
команді, яка працювала на Хорна, розважалися і Ланген з Морлі. p>
У 1983-му вони
взяли собі назву "Art of noise" і почали існувати як
самостійна одиниця. Щоправда, контракт у музикантів був укладений з тільки
що створеним лейблом Хорна "ZTT". У тому ж 1983-му ансамбль випустив
EP "Into Battle with the Art of Noise", а на наступний рік був готовий
повнометражний альбом "(Who's Afraid of?) the Art of Noise!". p>
З самого початку
викристалізувався і стиль групи - електронна музика, присмачена неабиякою
порцією різних шумів (звуки кроків, шматки радіопередач, дзвони та інше).
Хітом з першої платівки стала видана синглом композиція "Close (To the
Edit) "з цікавим поєднанням звучання автомобільного стартера і
людського голосу. Ця чудова річ потрапила в британську гарячу
десятку. У 1985 році "Art of noise" пішли від Хорна і його
"ZTT", перепідписати до "China/Chrysali". Наступного
рік на цьому лейблі вийшов другий альбом групи, "In Visible Silence". p>
На цей раз на
багажі ансамблю виявився ще один хіт - опус Дуейна Едді "Peter
Gunn ", записаний за безпосередньої участі автора (гітарні партії).
Композиція ця була присутня в національному Топ 10, а такі речі як
"Legs" і "Paranoimia" також мали успіх. У тому ж
1986-й вийшов збірник реміксів і концертних номерів "Re-Works of Art of
Noise ". P>
Наступного
рік Дадлі і компанія підготували надто експериментальну платівку "In
No Sense? Nonsense! ". На альбомі був присутній повний набір інструментів,
характерний для стандартної рок-групи (гітари, ударні, синтезатори). Крім
цього до роботи залучили мідна секція, оркестр і хори. У 1988-му на світ
з'явилася збірка кращих речей, примітний ще й тим, що туди увійшов трек з
кавером Прінса "Kiss" у виконанні Тома Джонса. Команда
проіснувала ще кілька років, випустивши студійник "Below the Waste" і
пару збірників ремікшірованних речей, "Ambient Collection" і
"Remix Collection", і потім благополучно розпалася. p>
Музиканти
зайнялися сольними кар'єрами, причому найкраще це вийшло в Дадлі. Енн
досить успішно співпрацювала з учасником "Killing joke" Джезу
Коулменом і Філом Коллінзом. У 1999-му їй вдалося відновити колишні відносини
з Хорн, і за участю Пола Морлі і Лола Крема з "10 CC" під вивіскою
"Art of noise" вони записали альбом "The Seduction of Claude
Debussy ", заснований на музиці Клода Дебюссі. P>
Склад h2>
Anne Dudley --
клавішні p>
Trevor Horn --
клавішні p>
Paul Morley --
клавішні p>
Lol Creme --
клавішні p>
Дискографія h2>
(Who's Afraid Of?) The Art Of Noise! - 1984 p>
In Visible Silence - 1986 p>
In No Sense? Nonsense! - 1987 p>
Below The Waste - 1989 p>
The Seduction Of Claude Debussy - 1999 p>
Список
літератури h2>
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://hardrockcafe.narod.ru/
p>