Хачатурян
Арам Ілліч
(1903-78)
Радянська
композитор, педагог, музично-громадський діяч. Народний артист СРСР
(1954). Академік АН Вірменської РСР (1963). Доктор мистецтвознавства (1965). Герой
Соц. Праці (1973). Член КПРС з 1943. У 1929 р. закінчив Музичний технікум ім.
Гнєсіних (займався по композиції у М. Ф. Гнєсіних), у 1934 - Московську
консерваторію у Н. Я. Мясковського (композиція), Р. М. Глієра, С. М. Василенка
(інструментування). У 1939-48 заступник голови Оргкомітету, з 1957
секретар Спілки композиторів СРСР. З 1950 викладав у
Музично-педагогічному інституті ім. Гнєсіних, з 1951 (одночасно) - у
Московській консерваторії (з 1951 професор). Серед учнів: Р. Г. Бойко, Н. К.
Габунія, А. Вієру (Румунія), Е. С. Оганесян, М. Л. Таривердієв, Е. А.
Хагагортян, А. Я. Ешпай. З 1950 виступав у концертах як диригент в СРСР і за
кордоном з виконанням власних творів. Ленінська премія (1959),
Державна премія СРСР (1941, 1943, 1946, 1950, 1971), Державна
премія Вірменської РСР (1965).
У творчості
Xачатуряна самобутньо перетворені традиції світового і національного музичного
мистецтва. Його музика збагатила сучасну композиторську школу новими
образами, стильовими елементами, засобами музичної виразності.
Xачатурян досяг органічного синтезу тональної системи європейської музики з
ладовими структурами східній музичної культури, головним чином вірменської.
Основну увагу приділяв симфонії і камерно-інструментальних жанрів.
Творам властиві відкрита експресивність, мелодійна щедрість,
інтонаційна доступність. Важливу роль відіграє ритм, що виконує
драматургічну функцію. Xачатурян - майстер оркестрового колориту. Світову
популярність композитору принесли концерти з оркестром - для фортепіано (1936)
, Для скрипки (1940) та для віолончелі (1946), балети «Гаяне» - перша
національну музично-сценічний твір у цьому жанрі, а також
«Спартак» - одна з вершин радянського балету. Великим досягненням стала 2-а
симфонія (1943), присвячена подіям Великої Вітчизняної війни 1941-45.
Xачатурян плідно працював у галузі музики для театру і кіно (музика до
вистав «Маскарад» Лермонтова, «Валенсіанская вдова» Лопе де Беги, де
використані іспанські мелодії та ритми, до фільмів «Пепо», «Зангезур» та ін.)
Автор музики Державного гімну Вірменської РСР (1944). Написав статті для
журналів, присвяченій творчої діяльності ряду музикантів. Творчість
Xачатуряна отримало широке суспільне визнання. Назва Xачатуряна присвоєно
Великому залу філармонії Єревану (1978). У 1984 в Єревані відкрито Будинок-музей
Xачатуряна.
Шкільні твори:
балети-
Щастя (1939,
Вірменська театр опери та балету), Гаяне (використано музику балету
"Щастя", 1942; Ленінградський театр опери та балету, Перм,
Державна премія СРСР, 1943; 2-а редакція 1952; 3-я редакція 1957),
Спартак (1950-54, поставлений 1956, Ленінградський театр опери та балету, Ленінська
премія, 1959, за музику до балету; 1968, Великий театр, Ленінська премія, 1970,
за виставу);
для солістів,
хору та оркестру-
Поема про Сталіна
(слова ашуга М. Байрамова, 1938), 3 арії - Поема, Легенда, Дифірамб (слова
народні, О. Т. Туманяна, М. Пешікташляна, 1944-46), Ода радості (слова С. В.
Смирнова, 1956), Балада про Батьківщину (слова А. Г. Гарнаркерьяна, 1961); музика
Державного гімну Вірменської РСР (1944);
для оркестру-
3 симфонії
(1934; 1943, Державна премія СРСР, 1946; Симфонія-поема, 1947), сюїти --
Танцювальне (1933), Валенсіанская вдова (з музики до вистави, 1940), Гаяне
(3 сюїти з балету, 1943), Маскарад (з музики до вистави, 1944),
Сталінградська битва (з музики до фільму, 1949), Спартак (3 сюїти з балету,
1955; симфонічні картини з балету, 1955), Лермонтов (з музики до вистави,
1959), Російська фантазія (1944), Ода пам'яті В. І. Леніна (1948), Урочиста
поема (1950), Вітальна увертюра (1958); для інструментів з оркестром-
концерти
- для
фортепіано (1936), для скрипки (1940, Державна премія СРСР, 1941), для
віолончелі (1946), концерти-рапсодії - для скрипки (1961), віолончелі (1963,
Державна премія Вірменської РСР, 1965), фортепьно (1968; Державна
премія СРСР за тріаду концертів-рапсодій, 1971);
для духового
оркестру-
2 похідних
маршу (1929-30), Плясова (1932), марш № 3 (1932), Танець (1932), марш Героям
Вітчизняної війни (1942), марш Московської Червонопрапорної міліції (1973),
Святкові фанфари (для труб і барабанів, 1975);
камерно-інструментальні
ансамблі-
соната (1932),
Танок (1926) і Пісня-поема (1929) для скрипки і фортепіано, тріо для кларнета,
скрипки і фортепьно (1932), подвійна фуга для струнного квартету (1931);
для фортепіано-
соната (1961),
сонатина (1959), Поема (1926), 7 речитативів і фуг (1928-66), сюїта (Токката,
Вальс-каприз, Танок, 1932), 3 п'єси (Остінато, Романс, фантастичний вальс,
1945), Дитячий альбом (1-я зошит, 1926-47; 2-а зошит, 1965);
для скрипки
соло -
соната (1975);
для альта соло
-
соната (1976);
для віолончелі
соло -
соната (1974);
для голосу і
фортепіано-
пісні: На
бульварі Гоголя (слова С. В. Михалкова, 1935), В бій, комарадос (слова Л.
Смоляна, 1936), Романс Ніни (з музики до вистави "Маскарад", 1941),
Капітан Гастелло (слова А. Лугина, 1941), Море Балтійське (слова Я. Родіонова,
1941), Могутній Урал, уральці б'ються здорово (слова А. Л. Барто, 1942),
Уралочка, Я чекаю тебе (обидві - на слова Г. Славіна, 1943), Слава нашій Вітчизні
(слова В. І. Лебедєва-Кумача, 1943), Пісня про Червону Армію (спільно з Д. Д.
Шостаковичем, слова М. Голодного, 1943), Песня о Єревані, Вірменська застільна,
Килим щастя, Пісня про дівчину, Пісня (усі - на слова А. Граші, 1948-52), Пісня
серця (слова Міхалкова, 1949), Моя Батьківщина (слова І. І. Садофьева, 1950),
Присяга світу (слова Г. Рубльова, 1950), Пісня захисниць світу (слова С. Г.
Островів, 1951), Весняний карнавал (слова П. М. Градова, 1956), Нам сьогодні
весело (слова С. А. Васильєва, 1963), Вам, арабські друзі (слова Г. Г.
Регістану, 1964);
для хору і
фортепіано-
Комсомольська-шахтарська
(слова В. Снітковского, 1931), 3 піонерські пісні (для дитячого хору, слова Н.
Володимирського, Михалкова, 1933), Про що мріють діти (для дитячого хору, слова
В. В. Віннікова, 1949), Вальс дружби (слова Г. Рубльова, 1951);
для чоловічого
хору а саррellа-
походу пісня
(з фільму "Адмірал Ушаков", cлово А. А. Суркова, 1953), Пісня
російських матросів (з фільму "Кораблі штурмують бастіони", слова
Суркова, 1953);
обробки
народних пісень-
5 вірменських
(1931), туркменська (1931), 2 угорських (слова А. Гідаша), турецька Джавуз
чЙДЙНП (1931), узбецька (слова Т. С. Сікорський, 1935), 2 таджицькі (слова А. А.
Лахути, 1939);
музика і
спектаклів драматичного театрів -
"Багдасаров
ахпар "(" Дядечко Багдасаров ", 1927, 2-а вірменська драматична
студія при Московському будинку культури Вірменії), "Східний дантист"
Пароняна (1928, там же), "Хатабала" Сундукяна (1928, там же),
"Борг честі" Микитенка (спільно з М. М. Рахманова, 1931, МХАТ
2-й), "Макбет" Шекспіра (1933, Театр імені Сундукяна, Єреван),
"Розорений вогнище" Сундукяна (1935, 2-а вірменська драматична студія
при Московському будинку культури Вірменії), "Великий день" Киршон (1937,
Центральний театр Червоної Армії, Москва), "Баку" Нікітіна (спільно
з О. Я. Пейсіним, 1937, Ленінградський театр-студія під керівництвом С. Е.
Радлова), "Валенсіанская вдова" Лопе де Вега (1940, Театр імені
Ленінського комсомолу, Москва), "Маскарад" Лермонтова (1941, Театр
імені Вахтангова, Москва), "Кремлівські куранти" Погодіна (1942,
МХАТ), "Глибока розвідка" Крона (1943, там же), "Останній
день "Шкваркіна (1945, Театр імені Вахтангова)," Південний вузол "
Первенцева (1947, Центр, театр Радянської Армії, Москва), "Казка про
правді "Алігер (1947, там же)," Ілля Головін "Міхалкова (1949,
МХАТ), "Весняний потік" Чепуріна (спільно з М. В. Макарової, 1953,
Центральний театр Радянської Армії в Москві), "Ангел-охоронець з Небраски"
Якобсона (1953, МХАТ), "Лермонтов" Лавреньова (1954, там же),
"Макбет" Шекспіра (1955, Малий театр, Москва), "Король Лір"
Шекспіра (1958, Театр імені Московської Ради, Москва);
музика до
кінофільмів-
"Пепо"
(1935), "Зангезур" (1938), "Сад" (1939), "Салават Юлаєв"
(1941), "Людина № 217" (1945), "Російське питання" (1948),
"В. І. Ленін" (1948), "Сталінградська битва" (1949,
Державна премія СРСР, 1950), "У них є Батьківщина" (1950),
"Секретна місія" (1950), "Адмірал Ушаков" (1953),
"Кораблі штурмують бастіони" (1953), "Салтанат" (1955),
"Отелло" (1955), "Вогнище безсмертя" (1956),
"Поєдинок" (1957), "Набат світу" (1962).
Список
літератури
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://cl.mmv.ru/
