Аріосто
А. О. Дьомін.
Аріосто, Аріосто, Арьост (Ariosto) Лудовіко (1474-1533), італійський поет, комедіограф,
служив при дворах кардинала Іпполіта д'Есте і феррарского герцога Альфонса I д'Есте. У своєму головному творі, поемі «Несамовитий
Роланд »(Orlando furioso, близько 1502-1532, перше видання в 40 піснях - 1516,
друга - 1521, остаточний варіант в 46 піснях - 1532), А., творчо
використавши образи, мотиви, сюжети і способи організації античного епосу,
народних сказань каролінзького і артуровского (бретонського) циклів,
середньовічних лицарських романів та італійських рицарських поем ХІІІ-ХV ст., створив оригінальне
багатопланове оповідання, досконала художня форма якого висловила
ренесансне розуміння світу, міжлюдських відносин і окремої
особистості як складного динамічного та непередбачуваного взаємодії
численних сил божественного промислу, природи, культури та індивідуальних
воль. Захоплено прийнята сучасниками, що витримала за життя автора 17
перевидань, поема в усі наступні часи користувалася незмінною
невичерпна фантазія, життєрадісний гумор, тонкий поетичний смак і майстерність
версифікації. «Несамовитий Роланд» неодноразово переводився на різні
італійські діалекти, латинь, французька, іспанська, англійська, німецька,
російською мовами і викликав безліч наслідувань.
У Росії широка популярність
поеми спостерігається з середини ХVIII ст., її образи мотиви і сюжети
побутують в рукописній традиції, використовуються без додаткових пояснень у
публіцистиці, і переклади уривків з неї публікуються в журналах та збірниках.
Перший російський неповний (без пісень 34-46) переклад поеми (опубліковано 1791-1793)
був виконаний П. С. Молчановим (1770-1831) з французької прозового
перекладання (1741) Ж.-Б. Мірабо (Mirabaud, 1675-1760) і викликав в цілому
схвальну оцінку Н. М. Карамзіна (Моск. журнал. 1791. Ч. 2. червня. С. 324).
Особливо актуальним стає «Несамовитий Роланд» на межі XVIII-XIX ст. у зв'язку з
ранньо-романтичною пожвавленням інтересу до європейського середньовіччя та
розробкою жанру національної казково-богатирської (чарівно-лицарської) поеми.
У російській критиці 1810-1820-х «Несамовитий Роланд» постає зразком поеми
романтичного складу. В цей же час ставиться, але не знаходить вирішення проблема
повного перекладу поеми А. на російську мову октавами і розміром оригіналу;
Значну роль у пропаганді творчості А. грає К. Н. Батюшков.
Знайомство П. з «шаленого Роландом»
могло відбутися ще в дитинстві. Відомості про А. включені в ліцейський курс
історії словесності та естетики. Погляди зрілого П. на поезію А. були засновані
на докладних нарисах його творчості в книгах: «Літературна історія Італії» ( «Histoire litt
