Правовий статус суб'єкта, що займає домінуюче становище на ринку
Домінуюче положення (ДП) - це надзвичайний стан господарюючого суб'єкта (ХС) або
декількох ХС на ринку товару, що не має замінника або взаємозамінними товарами. При цьому ДП дає можливість робити вирішальний вплив на загальне
умова обігу товарів на відповідному товарному ринку або можливість ускладнювати доступ на ринок іншим ХС
Ознаки ДП:
встановлюється тільки у відношенні ХС
ХС, положення якого може бути названо домінуючим, має займатися виробництвом товарів
товар - продукт діяльності (включаючи роботи, послуги), призначений для продажу
або обміну; (ст.4 з-на "про конкуренцію і обмеження моноп-ої діяльності на товарному ринку")
ДП встановлюється на відварному ринку
товарний ринок - сфера обігу товару, що не має замінників, або взаємозамінних
товарів на території Російської Федерації або її частини, яка визначається виходячи з економічної можливості покупця придбати товар на відповідній
території і відсутності цієї можливості за її межами; (ст.4 з-на "про конкуренцію і обмеження моноп-ої діяльності на товарному ринку")
Товарний ринок має багато характеристик.
Для кожного товару визначається свій товарний ринок в межах якого не може
бути встановлено ДП.
Якісний ознака - винятковість положення суб'єкта, кот. дає можливість надавати
вплив на стан конкурентного середовища на ринку певного товару
Кількісний ознака - визначається тією часткою, яку ХС має на ринку певного
услуги
Кількісні характеристики визначені законом таким чином:
Якщо частка ХС на ринку становить 65% і більше, то його положення визнається домінуючим.
Якщо частка ХС на ринку становить понад 35%, але менш 65%, то його положення може
бути визнано домінуючим. Воно має бути встановлено антимонопольним органом.
Якщо частка ХС на ринку не перевищує 35%, то його положення не може бути визнано
домінуючим.
Положення повинно бути встановлено федеральним антимонопольним органом або його
територіальним підрозділом.
ХС, що мають на ринку частку більше 35% заносяться до реєстру. Статус цього реєстру --
інформаційно-спостережливий. Зловживання таким положенням є правопорушенням.
(Ст.4 Закону "Про конкуренцію і обмеження монополістичної
діяльності на товарних ринках": Домінуюче положення - виключне
становище господарюючого суб'єкта або декількох господарюючих суб'єктів на ринку товару, що не має замінника, або взаємозамінних товарів (далі
-певного товару), що дає йому (їм) можливість чинити вирішальний вплив на загальні умови обігу товару на відповідному товарному ринку або ускладнювати
доступ на ринок іншим суб'єктам. Домінуючим визнається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару
становить 65 відсотків і більше, за винятком тих випадків, коли господарюючий суб'єкт доведе, що, незважаючи на перевищення зазначеної величини,
його положення на ринку не є домінуючим. Домінуючим також визнається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару
становить менше 65 відсотків, якщо це встановлено антимонопольним органом, виходячи з стабільності частки господарюючого суб'єкта на ринку, відносного
розміру часток на ринку, які належать конкурентам, можливості доступу на цей ринок нових конкурентів чи інших критеріїв, що характеризують товарний ринок. Чи не
може бути визнано домінуючим становище господарюючого суб'єкта, частка якого на ринку певного товару не перевищує 35 відсотків;)
Форми недобросовісної конкуренції та відповідальність
за порушення антимонопольного законодавства
Під недобрий контур-їй понимю-ся будь-які направл. на придбання переваг. пр-ой деят-ти дії госп-х суб "єктам, які
суперечать звичаїв ділового обороту, вимогам добропорядності, розумності, справедливості і можуть заподіяти збитки конкурентам (іншим госп-им
суб'єктам).
Ознаки недобрий-ої конк-ії (НК)
НК може осущ-ся тільки активними діями
Дані дії будуть розцінюватися як правопорушення, якщо вони суперечать не
лише закону, але і звичаям справ-го обороту.
Суб-му НК тільки госп-ті суб'єкти.
Метою активних дій явл-ся придбання переваг у пр-ой деят-ти.
В рез-ті дій м.б. завдано шкоди діловій репутації і м.б. збитків конкурентам.
Може проявлятися в поширенні неточних відомостей, введення споживача в
оману, некоректне порівняння товарів з товарами інших госп-х суб'єктів.
(ст. 10 з-на о конк-ії - перелік правопорушень)
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО
ЗАКОНОДАВСТВА
(назва розділу в редакції, що була введена в дію з 30 травня 1995
Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ)
Стаття 22. Обов'язковість виконання приписи федерального
антимонопольного органу
(назва статті в редакції, що була введена в дію з 30 травня 1995
Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ)
1. У разі порушення антимонопольного законодавства
комерційні та некомерційні організації (їх керівники), федеральні органи виконавчої влади, органи виконавчої влади суб'єктів Російської
Федерації, органи місцевого самоврядування (їх посадові особи), громадяни, в тому числі індивідуальні підприємці зобов'язані (абзац у редакції, введеної в
дію з 30 травня 1995 Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ):
відповідно до розпоряджень федерального антимонопольного
органу припинити порушення, відновити початкове положення, розірвати договір або внести до нього зміни, укласти договір з іншим суб'єктом
суб'єктом, скасувати акт, що не відповідає законодавству, перерахувати в федеральний бюджет прибуток, отриманий в результаті порушення,
здійснити реорганізацію у формі поділу або виділення з дотриманням встановлених умов і термінів, виконати інші дії, передбачені
приписом (абзац у редакції, введеної в дію з 30 травня 1995 Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ)
абзаци третій і четвертий виключені - Федеральний закон від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ.
2. У разі порушення антимонопольного законодавства федеральний антимонопольний орган (територіальний орган) має право
в адміністративному порядку накладати штрафи і виносити попередження відповідно до чинного законодавства (пункти 2 і 3
замінено пунктом 2 в редакції, що була введена в дію з 30 травня 1995 Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ).
Стаття 22-1. Види відповідальності за порушення антимонопольного законодавства
За винні протиправні діяння, що порушують антимонопольне законодавство,
посадові особи федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації та органів місцевого
самоврядування, комерційні та некомерційні організації або їх керівники, а також громадяни, у тому числі індивідуальні підприємці, несуть
цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
(Стаття додатково включена з 30 травня 1995 Федеральним законом від 25 травня
1995 року N 83-ФЗ).
Стаття 23. Відповідальність комерційних та некомерційних організацій
Комерційні та некомерційні організації несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі порушення:
невиконання в термін приписи федерального антимонопольного органу (територіального органу) - у розмірі до 100 мінімальних розмірів оплати праці
за кожен день прострочення виконання приписи, але не більше 25 тисяч мінімальних розмірів оплати праці;
вчинення дій (бездіяльність) на порушення порядку, передбаченого статтями 17 і 18 цього Закону, - у розмірі до 5 тисяч мінімальних розмірів
оплати праці (абзац у редакції, введеної в дію з 12 травня 1998 Федеральним законом від 6 травня 1998 року N 70-ФЗ);
невиконання законних вимог федерального антимонопольного органу (територіального органу), що пред'являються відповідно до пункту 3 статті 17 і
пунктом 4 статті 18 цього Закону, - у розмірі до 8 тисяч мінімальних розмірів оплати праці;
неподання у строк на вимогу федерального антимонопольного органу (територіального органу) документів чи іншої інформації, що підлягає
поданням відповідно до статей 17 і 18 цього Закону, - у розмірі до 50 мінімальних розмірів оплати праці за кожний день порушення встановленого
строку, але не більше 5 тисяч мінімальних розмірів оплати праці;
надання федеральному антимонопольному органу (територіальному органу)
недостовірних відомостей - у розмірі до 1 тисячі мінімальних розмірів оплати праці;
порушення встановленого порядку подання відомостей про своїх афілійованих
обличчях при поданні інформації на підставі клопотань і повідомлень, передбачених статтями 17 і 18 цього Закону, - у розмірі до 5 тисяч
мінімальних розмірів оплати праці (абзац додатково включений з 12 травня 1998 Федеральним законом від 6 травня 1998 року N 70-ФЗ).
За порушення, передбачені абзацом третім частини першої цієї статті, комерційні та некомерційні організації можуть бути притягнуті до
відповідальності протягом двох місяців з дня виявлення правопорушення федеральним антимонопольним органом (територіальним органом) (частина друга
додатково включена з 12 травня 1998 Федеральним законом від 6 травня 1998 року N 70-ФЗ).
(Частина друга вважається частиною третьою з 12 травня 1998 року - Федеральний закон від 6 травня 1998 року N 70-ФЗ)
При визначенні розміру штрафу враховується економічний стан комерційних та некомерційних організацій.
(Стаття в редакції, що була введена в дію з 30 травня 1995 Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ).
Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://stroy.nm.ru
