Види мит

Податки, оподаткування

Зміст.

Вступ 2

1. Поняття Єдиного митного тарифу 3

3. Митні збори та їх види 4

4. Нарахування та сплата мит 9

Висновок 16

Список використаних джерел 20

Вступ

В умовах реформування економіки України мито є найважливішим інструментом зовнішньоторговельної політики держави з метою обмеження ввезення іноземних товарів, захисту та заохочення розвитку вітчизняного виробництва та стимулювання вивозу національних товарів .

Введення мита може мати кілька цілей, серед яких фіскальні, економічні та політичні. На відміну від інших податків стягнення мита здійснюється не тільки і не стільки у фіскальних цілях
(формування доходної частини бюджету), скільки спрямоване в основному на формування раціональної структури експорту та імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави в цю сферу. Введення мита може мати на меті здійснення економічного тиску на відповідні держави або створення їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів.
В економічно розвинених країнах найбільш поширеною ємито, яке стягується з товарів, що ввозяться до країни, то єрегулюванню підлягає лише імпорт. Експорт товарів регулюється, якправило, лише в країнах з невисоким рівнем економічного розвитку.

1. Поняття Єдиного митного тарифу

Товари та предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозятьсяза межі цієї території, підлягають обкладенню митом.
Розміри ставок і види мита в Україні встановлюються взгідно з Єдиним митним тарифом України, який визначається
Законом України «Про Єдиний митний тариф» і міжнародними договорами.
Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіхсуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власностіорганізації господарської діяльності та територіального розміщення, завинятком випадків, передбачених законами України та її міжнароднимидоговорами.
Єдиний митний тариф затверджується Верховною Радою України заподанням Кабінету Міністрів України.
Єдиний митний тариф України, зміни та доповнення до нього повиннібути офіційно опубліковані у загальнодоступних засобах масової інформаціїне пізніше, ніж за 45 днів до дати введення їх в дію. У разі якщозазначені документи не будуть офіційно опубліковані, вони чинності невступають. Якщо зазначені документи будуть опубліковані несвоєчасно, датоюнабрання чинності буде вважатися 46-й день з моменту офіційноїпублікації. Офіційною публікацією вважається публікація в офіційномуперіодичному виданні Верховної Ради України або Кабінету Міністрів
України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу всвіт відповідного номера цього видання.

3. Митні збори та їх види

що стягується митницею мито являє собою податок на товарита інші предмети, що переміщуються через митний кордон України.
Виходячи з напрямку руху товару, в Україні застосовуються ввізні івивізні мита. Вони застосовуються в деяких країнах івстановлюються на певний строк, як правило, при нестачі сировини вкраїні (рис. 1).
У деяких країнах застосовуються транзитні мита. Проте їхроль у сучасних умовах знижується. Вони встановлюються, як правило,лише для покриття витрат, пов'язаних з контролем транзиту іноземнихвантажів.
Виходячи зі способу нарахування, в Україні застосовуються наступні видимитних зборів: адвалерного, специфічні, комбіновані.
Сезонні мита - це мита, що вводяться на строк не більше чотирьох місяцівз моменту їх встановлення. На окремі товари та інші предмети можутьвстановлюватися сезонні ввізне і вивізне мито на строк небільше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Виходячи з міри заохочення імпорту, ввізні митадиференціюють за наступними видами: преференційні, пільгові, повні.
преференційні мита надаються на засадах взаємності або водносторонньому порядку, але без розповсюдження принципу найбільшогосприяння на треті країни. Широко використовуються країнами зрозвиненою ринковою економікою.
Так, США застосовують ці мита у відносинах з країнами Латинської Америки,а також європейськими державами (Великобританією, Францією, Бельгією,
Німеччиною, Нідерландами).
Рівень преференційних мит, що надаються промислово розвиненимикраїнами на товари з країн, що розвиваються, різний. Імпорт з найменшрозвинених країн здійснюється в основному на безмитній основі, а зрешті-підлягає, як правило, митному обкладенню в розмірі 1/2звичайних ставок.
В Україні преференційні ставки ввізних мит застосовуються дотоварах та інших предметів, що відбуваються ил країн, що входять разом з нашимдержавою до митних союзів або утворюють з ними спеціальнімитні зони, і при встановленні будь-якого спеціальногопреференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами приучасть України.
У зв'язку з відсутністю переліку країн, до товарів з яких застосовуєтьсяміжнародних угод про створення митного союзу або спеціальнихмитних зон, преференційні ставки мита, передбачені
Єдиним митним тарифом, в даний час в Україні не застосовуються.

Рис. 1. Класифікація митних мит.

Таким чином, іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країнабо союзів мають пільги щодо мит.
В даний час діє перелік країн, з якими Україною укладеноугоди про вільну торгівлю та торговельно-економічні угоди знаданням режиму найбільшого сприяння або національногорежиму. При ввезенні на митну територію України товарів та іншихпредметів, походженням із зазначених у переліку країн, застосовуютьсяпільгові ставки ввізного мита (табл. 1).

Ставки повних митних ввізних і вивізних мит диференційовані івизначені Єдиним митним тарифом України.

Табл. 1

Виходячи з принципу обмеження імпорту (експорту) в окремих випадках приввезенні (вивезенні) на митну територію України незалежно від інших видівмита можуть застосовуватися такі види: спеціальні,антидемпінгові, компенсаційні мита:

Спеціальні мита застосовуються:
. по-перше, як захисний засіб, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях або на таких умовах, які завдають або загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;
. по-друге, як міра попередження щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у випадках, які визначені законами України;
. по-третє, як відповідна міра на дискримінаційні та недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їх спілок, що обмежують здійснення законних прав н інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

України.

При цьому ставка спеціального мита встановлюється в кожномуокремому випадку.

У промислово розвинених країнах прийняті національні антидемпінговізакони (у США - в 1921 р., Великобританії-1957, Франції-1958, ФРН-1962,
Італії-1963 р.), які розрізняються за трактування поняття демпінгу,правилами справляння і розрахунку антидемпінгових мит. Антидемпінговімито, як правило, стягуються з імпортних товарів або реалізуються замізерними цінами, або ввозяться з країн, що субсидують експорт.
Антидемпінгові мита підвищують ціни на іноземні товари на внутрішньомуринку. Тому використання цих мит загострює протиріччя міжкраїнами і призводить до митних війнам. Робляться спроби виробитиміжнародні угоди, що регулюють застосування антидемпінгових мит. У
1947 прийнято Генеральна Угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), в 1967р. - Антидемпінговий кодекс, в якому наводяться визначення демпінгу таметодика розрахунку антидемпінгових мит. Відповідно до вимог ГАТТвикористання антидемпінгових мит дозволяється у випадку, коли демпінгзавдає матеріальної шкоди національній промисловості країни. Погіршенняекономічного становища країн в 70-х роках викликало різке загостренняконкурентної боротьби між монополіями США, країн ЄЕС і Японії. У цихумовах стали широко застосовуватися антидемпінгові мита для обмеженняімпорту з країн-конкурентів. Так, країни ЄЕС в кінці 70-х років ввелиантидемпінгові мита в розмірі 10-20% на імпорт японських підшипників, ав кінці 1980 - тимчасові антидемпінгові мита на деякі товарихімічної промисловості США, що експортуються за демпінговими цінами. Усерпні 1980 р. США підняли з 4 до 25% мито на японські малогабаритнівантажівки, що поклало початок автомобільної війні між цими країнами.

Антидемпінгові мита в нашій державі застосовуються:
. по-перше, у разі ввезення на митну територію України товарів за ціною істотно нижчою, ніж їх конкурентна ціна у країні експорту в момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні;
. по-друге, у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною істотно нижчою, ніж ціни решти експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення завдає або загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам України.
Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці міжконкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експорту в моментцього експорту і заявленою ціною при його ввезенні на митну територію
України або різниці між ціною об'єкта демпінгу з України і середньою ціноюукраїнського експорту подібних або безпосередньо конкуруючих товарів утой же період часу.

Компенсаційні мита застосовуються з метою зниженняконкурентоспроможності імпортних товарів на внутрішньому ринку і тим самимграють протекціоністську роль. В умовах різкого загострення проблеми збутуіноземні постачальники, широко користуючись у своїй країні державнимисубсидіями, стали штучно підвищувати конкурентоспроможністьекспортованих товарів шляхом зниження цін.
Ставка компенсаційного мита залежить від величини субсидії і томуможе значно перевищувати ставку ввізного мита на той же товар.
В Україні компенсаційні мита застосовуються у випадках:
. по-перше, ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні;
. по-друге, вивезення за межі митної території України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке вивезення завдає або загрожує завдати шкоди державним інтересам України.
Ставка компенсаційного мита не може перевищувати виявленого розмірусубсидій. Для встановлення фактів, які дають підстави для застосуванняспеціальних, антидемпінгових і компенсаційних мит, проводитьсярозслідування. Розслідування проводиться Міністерством зовнішньоекономічнихзв'язків за заявою українських або іноземних зацікавленихдержавних органів, підприємств, організацій, а також за ініціативою
Митно-тарифної ради України.

4. Нарахування та сплата митних зборів

Платниками мита є фізичні та юридичні особи,які здійснюють переміщення через митний кордон України товарів іінших предметів, що підлягають митному обкладенню, згідно з чиннимзаконодавству.
Об'єктом оподаткування є митна вартість або фізична одиницяімпортованих товарів або інших предметів (рис.2), що переміщуютьсячерез митний кордон України. Для визначення митної вартостітоварів валюта контракту перераховується в національну валюту України закурсом Національного банку України, що діє на дату поданнямитної декларації.
Механізм нарахування і сплати мита включає в себе кількаелементів, таких як порядок визначення контрактної вартості товару,порядок визначення країни походження товару, порядок визначеннятоварної групи товару, що імпортується, порядок застосування пільг, якщотакі передбачені для даного товару, порядок нарахування та сплатимита (рис.3).
Платники - юридичні та фізичні особи, які здійснюютьпереміщення товарів через митний кордон України.

Рис.2 Об'єкт оподаткування митом.

Нарахування митних зборів на товари та інші предмети, що підлягаютьмитному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тоТобто ціни, фактично сплаченої або яка підлягає сплаті за них на моментперетину митного кордону України.

Рис. 3 Механізм нарахування і сплати мита.

При визначенні митної вартості до неї включається ціна придбаннятовару, зазначена в рахунку-фактурі, а також наступні фактичні витрати,якщо вони не включені в рахунок-фактуру:
1) на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування допункту перетину митного кордону України;
2) комісійні та брокерські;
3) плата за використання об'єктів інтелектуальної власності,яка відноситься до даних товарів та інших предметів і яку повиненсплатити імпортер (експортер) прямо або побічно як умова їхввезення/вивезення (рис. 4).

При визначенні митної вартості необхідно врахувати базисні умовипоставки, які використовуються в залежності від способу перевезення товару іінших предметів. Вони представлені на рис. 5.

При розрахунку витрат на транспортування до кордону України, якщо вони ввідповідно до умов поставки не були включені у вартість товару припоставку на безоплатній основі або за допомогою транспортних засобівпокупця, для розрахунку транспортних витрат повинні використовуватися данібухгалтерського обліку про калькуляцію транспортних витрат з включенням всіхнеобхідних статей чи елементів витрат.

Якщо декларація заповнюється на товари декількох видів, то витрати натранспортування розподіляються між товарами різних найменуваньпропорційно їх вазі.

У тому випадку, якщо бухгалтерські дані про витрати на перевезення данимивидом транспорту відсутні, в митну вартість включається сума,розрахована, виходячи з діючих на момент транспортування вантажу тарифівна перевезення відповідним видом транспорту.

Якщо відповідно до умов поставки у вартість товару декларантомвключені витрати на транспортування після перетину митного кордону
України, при визначенні митної вартості вони можуть бути виключені.
При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та іншихпредметів, або у разі неможливості перевірки її обчислення митніоргани України визначають митну вартість послідовно, на основіціни на ідентичні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах -експортерах зазначених товарів та інших предметів.

При визначенні митної вартості іноземна валюта перераховується ввалюту України за курсом Національного банку України, що застосовується длярозрахунків по зовнішньоекономічних операціях і діє на деньподання митної декларації.
Далі визначається країна походження товарів. Такою вважаєтьсякраїна, де товари було повністю вироблено або піддано достатнійпереробці або обробці.

Повністю виробленими в даній країні вважаються такі товари:
. корисні копалини, видобуті в пр?? справах її території або економічної зони;
. рослинна продукція, вирощена на її грунті;
. живі тварини, вирощені в ній; продукція, одержана в ній від живих тварин; вироблена в ній продукція мисливського, рибальського та морського промислів;
. продукція морського промислу, видобута або вироблена у Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;
. вторинна сировина і відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у даній країні;
. товари, вироблені в даній країні виключно з продукції, зазначеної у вищенаведених пунктах.

Переробка або обробка товарів у даній країні вважається достатньою,якщо:
. декларовані товари класифікуються в тарифній позиції іншій, ніж походять з третіх країн матеріали або вироби, використані для їх виготовлення;
. у вартості декларованих товарів частка доданої вартості становить не менше 50%.

Не можуть визнаватися як достатньої переробки товарівнаступні технологічні операції:
. щодо схоронності товарів під час їх зберігання чи транспортування;
. підготовка товарів для продажу і транспортування (дроблення партії, формування партій відправлень, сортування та перепакування);
. прості складальні операції;
. змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових.

Ставки мита для конкретного імпортного товару визначаються
Єдиним митним тарифом України. Обкладаються митом товаризведені в товарну класифікаційну схему, яка базується на
Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Всі предмети,що підлягають митному контролю, систематизовано у 21 розділі, 97 главах,
1241 товарній позиції, 5019 товарних підпозиції. Кожен товар має свійчотиризначний цифровий код, в якому перші два знаки означають товарнугрупу, другі два - відповідну товарну позицію. Наприклад, розділ 4називається «Продукти харчової промисловості; алкогольні і безалкогольнінапої і оцет; та інші ». Він містить 9 груп, такі як: 16 «Ковбаси йаналогічні продукти з м'яса », 17« Цукор тростинний або з цукровогобуряка і хімічно чиста сахароза в чистому стані »і т. д. У своючергу ці дев'ять груп включають 56 товарних позицій (для прикладу витримказ систематизованого зводу ставок ввізного мита наведено в табл. 2).
Одна з головних завдань митних органів - визначення тарифної позиції,якої відповідає товар або предмет, що переміщується через митний кордон
України. Глави та розділи Єдиного митного тарифу мають допоміжнийхарактер і використовуються для правильного віднесення товару: або предмета дотієї чи іншої товарної позиції, яка є головним елементомкласифікації.
Крім того, для більш точного визначення товарної позиції митніоргани керуються такими положеннями:

. предмети, пред'явлені до митного контролю в розібраному або незібраному вигляді, класифікуються за тією товарної позиції, до якої належить предмет у зібраному вигляді;
. якщо предмет може бути віднесений до двох або більше товарних позицій одночасно, перевага віддається товарній позиції, яка містить більш детальну опис предмета;
. предмети, які містять суміш різних компонентів або набори, призначені для продажу, які укомплектовано різними предметами, класифікуються за предметом або матеріалом, що визначає товарну характеристику набору.

Після визначення тарифної позиції імпортного товару застосовуютьсяконкретні ставки мита. Як вже раніше зазначалося, ставкивстановлюються у певному відсотку до вартості товару (адвалерногомито), або у твердих сумах до одиниці товару (специфічна мито).
Єдиний митний тариф України визначає кілька ставок на однутоварну групу: преференційні, пільгову і повну, застосування якихзалежить від країни походження імпортних товарів.

Табл. 2. Витяг з систематизованого зводу ставок ввізного мита

У законодавстві України передбачено ряд пільг при нарахуванні тасплату мита. Так, від сплати мита звільняються:

. транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів;

. предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, сировину, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих

(зафрахтовані) українськими підприємствами і організаціями суден, що ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України; валюта України, іноземна валюта та цінні папери; предмети, що ввозяться в Україну для офіційного і особистого користування;

. товари та інші предмети, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки або переробки, а також товари та інші предмети іноземного походження, що вивозяться назад за межі митної території України без обробки або переробки.

Допускається зниження ставок митних зборів при ввезенні на митнутериторію України та вивезенні за межі цієї території товарів та іншихпредметів, наприклад, відремонтованих та раніше ввезених на митнутериторію України або вивезених за межі цієї території абопошкоджених до пропуску їх через митний кордон України, але придатнихдо використання як виробів чи матеріалів.
Допускається безмитне ввезення та вивезення або пільгове оподаткування митноїмитом товарів, що ввозяться у спеціальні митні зони на території
України або вивозяться з цих зон.
Розмір пільг та порядок їх надання встановлюються Верховною Радою
України відповідно до законодавства України про спеціальних митних зонахшляхом прийняття окремого закону для кожної з цих зон.
Допускається встановлення преференцій щодо ставок Єдиного митноготарифу України у вигляді звільнення від обкладання митом,зниження ставок мита або встановлення квот на ввезення в преференційнийвідносно іноземних товарів, що походять з держав, що утворюють з
Україною митний союз або зону вільної торгівлі.
Товари та інші предмети, що тимчасово ввозяться на митну територію
України і призначені до зворотного вивезення за її межі у встановленістроки в незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари іінші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території Україниі призначені до зворотного ввезення на цю територію у встановлені термінив незмінному стані, пропускаються через митний кордон України безсплати мита. Строки умовно-безмитного ввезення та вивезеннявизначаються Митним кодексом України.
Мито, сплачена за товари, ввезені на митнутериторію України для складання, монтажу, переробки з подальшим зворотнимвивезенням протягом одного року, може бути повністю або частково повернутавласнику товарів при їх вивезенні за межі митної території України іпред'явленні свідоцтв про використання цих товарів у вищевказанихцілях.

Мито нараховується митним органом України відповіднодо положень Закону України «Про Єдиний митний тариф» і ставками
Єдиного митного тарифу України, чинними на день поданнямитної декларації, і сплачується як у валюті України, так і віноземній валюті, що купується Національним банком України.
Дещо інший порядок застосування митних зборів для фізичних осіб.
Для визначення суми мита до цих платникам застосовуютьсятільки повні ставки Єдиного митного тарифу (преференційні іпільгові не використовуються).

У той же час для цих платників - дещо розширений обсяг пільг.
Так, від сплати мита звільняються такі предмети:

. товари, що ввозяться на територію України (крім вино-горілчаних та тютюнових виробів) загальною вартістю, еквівалентної 200 ЕКЮ включно;
. предмети індивідуального користування (за винятком транспортних засобів особистого користування та запасних частин до нього), тимчасово ввозяться на митну територію України;
. предмети, що ввозяться (пересилаються) при переселенні на постійне місце проживання в Україні;
. горілка у кількості 1 л, вино - 2 л, тютюнові вироби - 200 цигарок (або

200 г цих виробів) на одну особу.

Митний збір повністю вноситься до Державного бюджету України.

Мито сплачується митним органам України, а щодотоварів та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштовихвідправленнях,-підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки ірозстрочки сплати мита встановлюється Державниммитним комітетом України. Сума надміру стягнених митних зборівпідлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу впротягом одного року з моменту митного оформлення.

Особливістю справляння мита є також і те, що контроль заправильністю і своєчасністю сплати цього податку до бюджетуздійснюється митними органами України, а не податковимиадміністраціями. До складу митних органів України входять:
Державний митний комітет України та митниці України.

Мито, не сплачена у строки, на які були наданівідстрочення та розстрочення сплати, а так само не сплачена в результаті іншихдій, які спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митнихорганів України у безспірному порядку.

Своєчасно не сплачена мито стягується за весь часзаборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2% суми недоїмки закожен день прострочення, включаючи день сплати.

Висновок

Митно-тарифна політика України на сучасному етапі.

Країни з перехідною економікою, до яких належить і Україна, як ікраїни, що розвиваються, повинні приділяти особливу увагу зовнішнімджерелами надходження коштів до державного бюджету, так якперебудовні процеси в економіці, як правило, пов'язані з тимчасовим спадомвиробництва, а це позичає базу податкових надходжень за рахунок внутрішніхджерел.

Крім того, створення ефективних механізмів контролю об'єктівоподаткування та збору податків вимагає певного часу. У сферізовнішньоекономічної торгівлі цього досягти легше в порівнянні з внутрішнімиоб'єктами оподаткування.

Митно-тарифна політика будь-якої країни, яка проводить радикальніекономічні перетворення, повинна:
. забезпечити необхідний рівень доходів державного бюджету і цим забезпечувати макроекономічну стабілізацію в державі;
. створювати рівні умови для конкуренції вітчизняних та зарубіжних товаровиробників, що дозволить державі на рівних увійти у світовий економічний простір;
. забезпечувати певні заходи захисту по відношенню до національних підприємств, які здійснюють переоснащення виробництва, його раціоналізацію, реструктуризацію, впроваджують нові методи управління з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку.

Однак це не означає, що країни, які перебувають у стадіїекономічної трансформації повинні застосовувати максимально високі ставкимитних зборів та інших податків на товари зовнішньої торгівлі, якістягуються на кордоні. Як показує світовий досвід, рівень митно -тарифного захисту для того, щоб бути ефективним не повинен бути непомірним
(не більше 10-15%). В усякому разі, граничний рівень імпортного митане повинен перевищувати 30%. Перевищення цього рівня призводить не до збільшеннязагальних надходжень до державного бюджету, а до їх скорочення.

Крім того, надмірно високі ставки митних зборів і податків наімпорт не захищають національних товаровиробників, а призводять дозначного порушення умов конкуренції на відповідні товари навнутрішньому ринку країни. Це в свою чергу веде до наступного:

1) пригнічується іноземна конкуренція національним виробником:прогресують явища застою в національному виробництві, зростаютьтенденції монопольного підвищення цін на внутрішньому ринку;
2) митні збори та податки просто перестають платити, оскільки їхобхід стає не тільки необхідним, але і достатньо економічновигідним;
3) іноземні конкуренти змушені проводити політику демпінгу, щоб їхпродукція була не тільки більш якісною, але і більш дешевою.
Характерно, що наростання в Україні тенденцій протекціонізму відбуваєтьсяпаралельно з розвитком явищ тінізації зовнішньоекономічноготоварообігу, контрабанди, що призводить до масового ухилення від сплатимит, зборів, акцизів і ПДВ. Парадоксом є те, що чимсильніше зростають податки на імпорт у вигляді непомірних ставок митнихмит, дискримінаційних процедур щодо імпорту, тим більшеочевидною стає неадекватність функціонування митно-тарифноїсистеми України, тим менше надходження до державного бюджету і тимсамим знижується захист національних товаровиробників. Так, діючав 1995 р. митно-тарифна система при загальному підвищенні ставок митна товари забезпечила лише 2,99% доходів державного бюджету, що ніякне може вважатися достатньою величиною, в 1996 р. - 1,53%, в 1997 р.
-3,12%.
Для України, яка офіційно вступила в переговорний процес напредмет отримання повноправного членства у ГАТТ, особливо важливим стаєпроведення такої митно-тарифної політики, яка не стане на завадіприйняття її до цієї міжнародної організації. Так як це означало бвідстрочку на невизначений термін вирішення питань, пов'язаних з полегшеннямдоступу України на ринки зарубіжних країн, усуненням залишківдискримінаційного підходу до України в торгівлі з боку іншихдержав.
На сьогоднішній день митно-тарифна політика України не повністювідповідає вимогам ГАТТ, навіть з урахуванням того, що за результатами
Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ, країнам з перехідноюекономікою надано семирічний пільговий період для адаптації своїхекономік до жорстких умов, що випливають із зобов'язаннялібералізувати зовнішню торгівлю.

Загальносвітова тенденція-це зниження митних зборів щодоімпортних товарів. Так, за результатами Уругвайського раунду переговоріврівень митного оподаткування було знижено з 6,3% ДО 3,9%.

В Україні до 1994 р. проводилося досить ліберальна політикащодо імпорту. Єдиний митний тариф України, прийнятий II січня
1993 р., по більшості тарифних позицій передбачав ставки від 0 до 10%.
Незначна частина товарних позицій була об'єктом більш високихставок-15-30%, а максимальний рівень митного обкладенняпередбачався для алкогольних і тютюнових виробів-50%. Для товарів зкраїн, які користувалися режимом найбільшого сприяння,застосовувалися тарифи, які становили 2-3%.
Ситуація змінилася у 1994 р. Ставки по більшості високорентабельнихтоварів були підвищені з 10-20% до 40-50%.

Постановою Кабінету Міністрів України № 998 від 13 грудня 1995були зняті деякі з максимальних ставок мита, включаючи ставки налікеро-горілчані та тютюнові вироби. Однак замість них були введеніаналогічні, а в ряді випадків і більш високі, специфічні ставки мита в
ЕКЮ. Наприклад, мита на?? піртние напої склали 5-7,5 ЕКЮ на 1 літрпільговою ставкою і 10-15 ЕКЮ на 1 літр за повною ставкою.

У лютому 1995 р. були введені високі ставки мит, 20-30% для країн зрежимом найбільшого сприяння і 30-40% для інших країн, на низкусільськогосподарських товарів і машин для агропромислового комплексу,цемент, ряд хімічних товарів, одяг, будівельні матеріали та дорожньо -будівельні машини, автомобілі, меблі і т.д.

За умовами ГАТТ щодо імпортних товарів повинен забезпечуватисяаналогічний національний режим оподаткування їх внутрішніми податками та зборамияк і для вітчизняних товарів, а також забезпечуватися порядок застосуванняподаткового законодавства, правил і вимог, які ставляться довнутрішню торгівлю. Однак в Україні заходи з підвищення рівня мит булипосилені введенням на окремі види імпорту, головним чином на алкогольніта тютюнові вироби, високих ставок акцизного збору, які були більшвисокими по відношенню до ставок, які застосовувалися для товарівнаціональних виробників. Так, у грудні 1995 р. Постановою Кабінету
Міністрів України № 969 передбачено введення умовних ставок акцизногозбору щодо імпортних лікеро-горілчаних та тютюнових виробів, вираженихв ЕКЮ на фізичну одиницю імпортованого товару.

Також суперечить вимозі ГАТТ дискримінаційна процедураоподаткування імпортних товарів щодо товарів національногопоходження, оскільки обкладання податками відбувається безпосередньо накордоні, тобто до моменту фактичної реалізації товарів.

Значним кроком до підвищення дискримінації імпорту в Україні ставперехід з 1994 р. до процедури оподаткування імпортних товарів податком надодану вартість за методикою, яка передбачає обкладення данимиподатком інших податків (мита та акцизу), які з метою оподаткуваннядодаються до митної вартості товару, тобто податки сплачуються зподатків.

Таким чином, можна виділити такі недоліки законодавчої базимитно-тарифного регулювання та податкової політики щодоімпорту:

1. В Україні надзвичайно високі ставки акцизного збору, ПДВ наносятьвідчутної шкоди інтересам імпортерів, споживачам та державі, тому щосистема такого оподаткування вигідна тіньовим контрабандним структурам,які мають можливість отримувати надприбутки, уникаючи сплати податків іінших зборів. Наочно це видно по підакцизної групи товарів. Так, длятого, щоб конкурувати з тіньовими структурами, легальним імпортерамдоводиться використовувати послуги різного роду фондів, які мають правона податкові пільги. У процесі скорочення таких пільг і скороченнялегального імпорту відбувається монополізація внутрішнього ринку Україниконтрабандними структурами.

2. Методика розрахунку ставок митних податків на основі вартості імпорту
(адвалерного мита) дає можливість недобросовісним імпортерам занижуватиконтрактні ціни і відповідно приховувати від оподаткування з