Всі права на поширених даного реферату належать Абдрахманова

Руслану ([email protected]) - допоможу якісно набрати, роздрукувати Ваш текст, підшукаю потрібний Вам, авторский, реферат, тел

(095) 503-8753, Руслан, вечер.

Реферат

ПО ЕКОНОМІЦІ

ПОДАТКИ. ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА

Виконав:

Абдрахманов Р.Р. студент 2 курсу ФАКУЛЬТЕТУ

СОЦ.ПСІХОЛОГІІ

Москва 1998

ПЛАН реферат

ВСТУП
ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПОДАТКУ
СУЧАСНА ПОДАТКОВА СИСТЕМА
РОЗВИТОК ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ В РОСІЇ
ВИСНОВОК

Введення

При проведенні соціологічного опитування росіян про саму докучливою ісадить, рекламі з'ясувалося, що лідируюче місце зайняла реклама
Державної Податкової Інспекції. При проведенні психологічногоаналізу ясно видно, що в нашій країні відношення до податкової політикидержави неоднозначне-доводиться рекламувати збір податкових коштів івводити каральні заходи для неплатників. Ця ситуація характеризує нетільки дефіцит національного бюджету, а й зниження довіри до держави,до його фінансових механізмів і політиці. На цьому тлі я думаю, що цяреферативна робота буде актуальна (треба визнати що всі роботи векономічній науці для нашої країни не втрачають, а підвищують своюактуальність, але це тема для іншого аналізу). Тому мета цьогореферату-допомогти авторові (зовсім не розбирається в економіці і не маєбудь-якого економічної освіти) трохи осмислити і зрозуміти, що жявляють собою податки, яка їхня функція і, головне, зрозуміти сенсщо проводиться в Росії податкової політики.

Загальне поняття податків

Найважливіше місце серед джерел надходжень до державного бюджетубудь-якої країни займають податки. На їхню частку припадає до 90% всіх надходженьв розвинених країнах.

Податки беруть участь у перерозподілі національного доходу, виступаютьчастиною єдиного процесу відтворення, специфічною формоювиробничих відносин, які й формують громадську змістподатків. Це дає можливість проникнути в їх глибинну сутність, розкритивнутрішню природу і еволюцію, найважливіші ознаки та особливості, а такожмеханізм впливу податків на виробничі відносини в суспільстві.
Податки як частину розподільних відносин суспільства відображаютьзакономірності виробництва.

Крім суспільного змісту податки мають матеріальнуоснову-являють собою реальну суму грошових коштів суспільства,мобілізіруемую державою. При перерозподіл національного доходуподатки забезпечують органи державної влади частиною нової вартості вгрошовій формі. Податкові доходи держави формуються за рахунок новоївартості, створеної у процесі виробництва (працею, капіталом, природнимиресурсами). Вони стають власністю держави і використовуються длявійськово-політичних і соціально-економічних заходів (1).

Отже, що ж являють собою податки. Податки-це обов'язковіплатежі, що стягуються державою з фізичних та юридичних осіб. Історичновиникли в момент поділу суспільства на соціальні групи і появидержавності. Навіть з першого погляду видно, що ніяка державане може існувати без податків, оскільки вони-головний метод мобілізаціїдоходів. Податки виражають реально існуючі грошові відносини, вонизнаходяться в постійній зміні.

Функція податків виявляють їх соціально-економічну сутність,внутрішній зміст. У сучасному суспільстві вони виконують дві функції:фіскальну і регулюючу, кожна з яких виявляє внутрішнєзміст, ознаки і риси даної категорії. Фіскальна функція-основна,характерна споконвічно для всіх держав. З її допомогою утворюютьсядержавні грошові фонди тобто матеріальні умови дляфункціонування держави. Саме ця функція забезпечує реальнуможливість перерозподілу частини вартості національного доходу на користьнайменш забезпечених соціальних прошарків суспільства. Значення фіскальноїфункції зростає з підвищенням економічного рівня розвитку суспільства.
Тому в ідеалі держава повинна прагне до підвищення добробутусвоїх елементів. ХХ століття характеризується величезне зростання доходів державивід стягнення податків, що пов'язано з розширенням його функцій та певноїполітикою соціальних груп, які перебувають при владі. Держава все більшефінансових коштів витрачає на економічні та соціальні заходи, науправлінський апарат. Фіскальна функція створює об'єктивні передумовидля втручання держави в економічні відносини, таким чином вонаобумовлює регулюючу функцію.

Регулююча функція означає, що податки, як активний учасникперерозподільних процесів чинить серйозний вплив навідтворення, стимулюючи або стримуючи його темпи, посилюючи або послаблюючинакопичення капіталу, розширюючи або зменшуючи платоспроможний попитнаселення. Ця функція невіддільна від першої і знаходиться з нею в тісномузв'язку. Розширення податкового методу в мобілізації для державинаціонального доходу викликає постійне зіткнення податків зучасниками процесу виробництва, що забезпечує йому реальніможливості впливати на економіку країни, на всі стадії відтворення.

Зростання продуктивних сил в умовах НТР викликає потребудержави втручатися у виробничий процес. Це підняло на новуступінь податкове регулювання. З розширенням оподаткування доходів, головнимиподатковими об'єктами стають доходячи населення і прибуток підприємств, аголовними суб'єктами-фізичні та юридичні особи.

Податки та їх функції відображають базисні відносини, які використовуютьсядержавою у податковій політиці через широкий арсенал надбудовнихінструментів (податкових ставок, способів оподаткування, пільг тощо),складових податковий механізм. НМ являє собою сукупністьорганізаційно-правових норм і методів управління оподаткуванням.
Держава надає податковому механізму юридичну форму за допомогоюподаткового законодавства і регулює його. Ефективність використанняподаткового механізму залежить від того, як держава враховує внутрішнюсутність податків, закони їхнього руху, суперечливість.

Податкова політика і податковий механізм визначає роль податків усуспільстві, яка тісно пов'язана з діяльністю держави. Вона знаходитьсяв постійному русі і залежить від економічної політики держави (1).

Сучасна податкова система

Податкову систему утворюють сукупність податків, зборів, мита таінших платежів, що стягуються в установленому порядку. Звичайно ж вона повиннабути принаймні ясною і чіткою. У А. Сміта ми знаходимо: «податок, якийзобов'язується сплатити кожна окрема особа, має бути точно визначений, ане може бути довільним. Термін сплати, спосіб платежу, сума платежу-всеце має бути ясно і чітко визначено для платника. Там, де цього немаєкожну особу, оподатковуване даним податком, віддається більшою чи меншоюступеня у владу збирача податків, який може обтяжувати податок длябудь-якого неугодного йому платника або вимагати для себе під загрозоюобтяження подарунок або хабар ».

Інші вимоги-її простота та ефективність і найголовніше цезвичайно справедливість (хто повинен платити і в якій кількості).
Справедливість поняття складне і тому навколо цього питання йдутьпостійні тертя. Згідно з Машиною, величина процентних ставок до податківділиться на прогресивні (чим вищий дохід-вище і відсоток на податки),пропорційні (єдина ставка для усіх суб'єктів) і регресивні (чимвищий дохід-нижче і процентна ставка податків) (4). З точки зору тих, хтовважає, що «податки мають платити ті, хто можуть платити» прогресивнийподаток самий справедливий, хоча він може і гальмувати розвитокпідприємництва.

Сучасна податкова система (НС) розвинутих країн включає прямі танепрямі податки. Серед прямих податків вирішальне значення має т.зв.прибутковий податок і податок на прибуток корпорацій (корпораціонний податок).

Прибутковий податок (пн)-одна з найважливіших особистих податків, що стягуються здоходу будь-якої фізичної особи. Може бути стягуємо як з кожної частини
(індули), так і з усієї сукупності доходу (глобальний). Взагалі, для 80-хроків характерно значне зниження ставок пн, пов'язане з переважаннямв загальному податки інших статей і вельми популярною політикою урядіврозвинених країн. Хоча в середньому ПД становить 30-40% від усіх податковихнадходжень. Люди, які стояли біля витоків введення ПД дуже ясно передбачалиреакцію громадян-тому ПД знімається ще до того, як зароблені грошіпотраплять в кишеню працівника, а значить і сплата його проходить вельмибезболісно, всі приймають його як даність.

Другим за значенням прямим особистим податком є податок на прибутоккорпорацій, що бере свій початок з першої світової війни, їм обкладаютьсяюридичні особи з податкової декларації. Я не знайшов інформації з Росії
(м.б. він названий по іншому), але в усьому світі цей податок відіграє важливу частинуу місцевому та державному бюджеті.

Існує і т.зв. податок на надприбуток, яким обкладається частинаприбутку понад визначені розмірів. Міра ця, в основному, надзвичайна,хоча їм і в мирний час заспокоюють деякі монополії, наприклад
«Microsoft», за їх дуже агресивну політику. Серед прямих податківдіють і податки на приріст капіталу, податок зі спадщини і дарувань,майнові та інші.

Крім прямих, важливу роль відіграють непрямі податки, якіявляють собою надбавки до ціни відповідних товарів і послуг. Вониіснують на даний момент в акцизи на товари та послуги приватнихпідприємств, фіскальні монопольні податки та митні збори. Зараз
«Входить в моду» універсальний акциз-податок на додану вартість ПДВ.
Об'єктом виступає частина вартості товару, доданої на кожній стадіївиробництва або обігу, що складає близько 14%.

Фіскальний монопольний податок являє собою непрямий податок на тітовари, виробництво яких є монополією держави. Це можутьбути тютюнові вироби, алкоголь, сіль і багато іншого.

Митні збори являють собою податки, що стягуються при перевезеннітоварів через державний кордон. За допомогою механізму митнихмит держава може дуже успішно обмежувати імпорт тих чи іншихтоварів-вести протекціоніскую політику, але коли державні інтересизневажаються лоббірущімі угрупованнями, як у Росії, це мито набуваєнегативну функцію, сприяючи контрабанді товарів.

На даний момент податки набувають нову якість, виступаючи в роліодного з важелів регулювання економічної активності, надаючиза допомогою маніпуляції податків на прибуток вплив на процеси накопиченнякапіталу. Приклад цьому-механізм прискореної амортизації, при якому гос.фінансові органи дозволяють компаніям відраховувати в амортизаційний фондсуми, що значно перевищують дійсний знос основного капіталу. Урезультаті скорочується розмір підлягає оподаткуванню прибутку, отже йсуми сплачується податку. Цей метод є важливим стимулом збільшеннякапіталовкладень у корпоративному секторі економіки, що сприяєінтенсифікації науково-технічного прогресу, заохочення структурнихзмін в економіці, особливо розвитку наукомістких галузей (5).

Розвиток податкової системи в РФ.

У дуже тривалому перехідному стані російської економіки можнавиділити невеликий ряд змін, що дозволяють висловити припущення проте, що сучасна податкова система РФ намагається стати на базисвимог ринкових відносин.

Минулого взаємовідносини держави з юридичними і фізичнимиособами грунтувалися на адміністративно-централізованих формахгосподарювання. Будучи власником засобів виробництва, державауправляла економікою, вилучаючи до бюджету до 80-90% всього прибутку. Частка бюджетудержави в СРСР сягала понад 70% національного доходу. Діяласистема перерозподілу, за яким всіляко надавалася допомога поганопрацюючим підприємствам за допомогою прибутку добре працюють. Міжбюджетами різних рівнів і тоді і зараз не виключалися суперечки черездоходів тому не було чіткого розмежування надходжень.

Формування (точніше сказати форсування) ринкових відносин у нашійкраїні призвели до необхідності серйозного реформування податкової системи.
При розробці нової податкової системи, на думку багатьох авторів, буливикористані як накопичений вітчизняний досвід, так і практика зарубіжнихкраїн. Вже до 1992 року був прийнятий цілий пакет податкових законів, якийвизначив принцип побудови податкової системи, її структуру, а такожправа, обов'язки та відповідальність платників і податкових органів. Алевже до 1995 року закон настільки застарів, що прийняті поправки до податковогозаконодавству йшли нарізно з самим законом, що передбачив податковуплутанину 1996-1997 років.

За своєю структурою і принципам побудови податкова система відображає вцілому загальнопоширені у світовій практиці податкові системи зарубіжнихкраїн. Але ця система грішить тим, що для збору податків витрачається дужевелика сума грошей, відбувається зростання витрат і створюються умови дляусілякого ухилення від сплати.

Новизна податкової системи Росії виявляється в наступному: вонибазуються на хиткою, але все ж таки правовій основі, а не на підзаконних актах,як було раніше; стає стабільною, хоча і не у відношенні всіх податків;пронизує економічні відносини, пов'язані з розподілом іперерозподілом доходу, хай не завжди справедливо; податки і зборипочали вводитися і скасувати лише органами державної влади. Доноваторству можна віднести і побудова її за єдиними принципами, єдиномумеханізму обчислення і збору податків. В збір включені нещодавно створенінові податки (ПДВ, податок на майно підприємств). Закон про податковусистемі встановлює чітку послідовність при сплаті податків, щовідповідає більш-менш цивілізованої системи, також як і при оподаткуваннідо платників пред'являються однакові вимоги та створюються рівніумови-принаймні вона прагне до цього. Податкова система Росіїявляє собою поєднання двох основних прямих податків (на доходи імайно) і непрямих (на товари і послуги). У недавньому минулому непрямеоподаткування в нашій країні повністю заперечувалося.

Податкова система Росії будується на загальновизнанихпринципах-однократність оподаткування, строгий порядок введення та скасуванняподатків, їх ставок і пільг; точна класифікація податків, які стягуються натериторії країни, в основі якої покладена компетенція гос.власті; чіткий розподіл податкових доходів між бюджетами різного рівня.

Але треба визнати, що оголошені принципи оподаткування в силунестабільності економіки слабо розвинених ринкових відносин і недостатньоюдосвідченості податкових служб дотримуються в податковій практиці не повноюмірою.

Знову створюється податкова система Росії страждає певниминедоліками і потребує вдосконалення. До недоліків варто віднестинепомірно високий рівень податків, їх величезна, що збільшується кількість,яке не завжди відповідає реальній економічній ситуації, складністьпідрахунку деяких податків, постійні зміни і доповнення та ін

За даними прес-центру Держ. податкової служби РФ, визначальна роль уформуванні бюджетної системи належить 4 податках: податку на прибуток,
ПДВ, акцизів і прибуткового податку з фізичних осіб, на частку яких у
Росії припадає 90% всіх надходжень.

Податок на додану вартість (ПДВ)-одна з найважливіших податків усучасної Росії. Він стягується з 1 січня 1992 року на всій територіїкраїни. Цей податок, добре відомий з 50-х років за кордоном, представляєє формою вилучення частини приросту вартості, створюваної на всіх стадіяхвиробництва товару, виконаних робіт, надання послуг, до бюджету в міруреалізації. Цей податок замінив 2 раніше діяли податку: податок зобороту-введений податковою реформою 30-х років і податок з продажів, введенийна початку 90-х. Вони функціонували в умовах жорсткого державногоконтролю над цінами.

ПДВ вигідно відрізняється від попередніх. Він є більш ефективним, так якохоплює товарообіг на всіх стадіях, менш обтяжливим для окремихвиробників, оскільки оподаткуванню?? одлежіт не весь оборот, а лишеприріст вартості. Платниками ПДВ є всі юридичні особинезалежно від форм власності, які здійснюють виробничу ікомерційну діяльність, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями,але в дійсності його платниками стають кінцеві споживачі,які оплачують його при покупці послуги чи товару.

Об'єктом оподаткування є обороти товарів, виконані роботи,надані послуги. Ставки ПДВ з 1994 року встановлено в розмірі 10% упродовольчих товарах і товарах для дітей за особливим переліком та 20% уінших товарів та послуг. Строки сплати ПДВ залежать від розміру оплати:чим більше сума податку, тим частіше сплата.

Податок на прибуток підприємств і організацій стягується з юридичних осібз 1992 року. Подібний податок діяв і у 20-ті роки у формі прибутковогоподатку з державних і кооперативних підприємств. Починаючи з 30-хоподаткування юридичних осіб, по суті, було скасовано і замінено
«Двоканальної системою», що складається з податку з обороту і відрахувань відприбутку до бюджету.

Об'єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства, якавключає прибуток (збиток) від реалізації продукції; прибуток від реалізаціїосновних фондів та іншого майна; доходи від позареалізаційних операцій.

Підприємства мають перевищення фактичних витрат на оплату праціпрацівників, зайнятих в основній діяльності у складі собівартостіпродукції в порівнянні з їх нормованої величиною сплачують до бюджету податокз суми перевищення цих витрат, що досить обтяжливо.

Ставка податку на прибуток підприємств у 1994 році встановлена в розмірі
13%. Органи гос.власті суб'єктів РФ одержали право самостійновизначати ставку податку на прибуток, що зараховуються до своїх бюджетів, але небільше 22-30%, що було зроблено досить ризиковано і непродумано-так якмісцева адміністрація просто латає дірки в бюджетах за рахунок підприємств, що недаючи їм самим розвиватися, що видно з положення, що насьогоднішній день.

Основним же федеральним податком з фізичних осіб є прибутковийподаток, платниками якого виступають усі громадяни України, іноземнігромадяни та особи без громадянства. Об'єктом оподаткування є їх сукупнийдохід, отриманий у календарному році з будь-яких джерел на території
Росії. При цьому до складу оподатковуваного доходу включаються як натуральні,так і грошові доходи в рублях і іноземній валюті.

Для ослаблення тяжкості ПД передбачається широка система податковихпільг, які виключаються з оподатковуваного доходу. Ставка податку з 1994 рокуколивається з 12 до 30%. Шкала ставок побудована за складної прогресії: дохідділиться на сходи, кожна з яких обкладається своєю ставкою, іпідвищення ставки застосовуються не до всього доходу, а до частини, що перевищуєщабель, тому податковий оклад платника збільшується плавно. З точкизору соціальної психології варто додати, що маленький податоксплачується, припустимо, дуже часто і рівний в обсязі одному великому,сплачується одноразово, сприймається надзвичайно позитивно, колияк другу різко негативно; шкода що це не застосовується в нашій країні,де відношення до будь-якого податку стає вкрай негативне.

Варто детальніше зупиниться на податках суб'єктів Федерації, дояким, зокрема належить і Москва. Вони встановлюютьсязаконодавчими актами РФ і стягуються на всій території РФ. До них відносятьподаток на майно підприємств, лісовий дохід, плата за грунт, збори напотреби освітніх установ. Конкретні ставки визначаються місцевимизаконами, але максимальні лише федеральними законами. Але вже з 1994суб'єкти можуть вводити додаткові податки і збори, не передбаченізаконодавством РФ.

Податок на майно підприємств введений з метою стимулювання невикористовуваних у виробництві матеріальних цінностей. Цей податок єстабільним доходом, тому що його надходження в меншій мірі залежать відгосподарської діяльності суб'єктів. Платять податок підприємства, які маютьокремий баланс. До об'єктів оподаткування відносять основні засоби,нематеріальні активи, запаси і витрати, що знаходяться на балансіплатника. Для цілей оподаткування використовуються середньорічнавартість майна підприємства. Граничний розмір податкової ставки неможе превишать2% оподатковуваної бази і він встановлюється в кожномуконкретному випадку.

Лісовий дохід-грошові кошти, що надходять державі за користуваннялісовим фондом. Дохід від податку йде на відтворення, охорону і захистлісового масиву. Платниками податків цього податку є всілісокористувачі. Ставка коливається в районі 20% від вартості самоїдеревини. Розміри лісових податей розраховуються виходячи із ставок заодиницю продукції, що отримується при користуванні лісом, а за окремимивидів-за одиницю експлуатованої площі.

Плата за воду покликана підвищити економічну зацікавленістьюридичних осіб у раціональне використання водних ресурсів та охорони їх відзабруднення. Платниками виступають водокористувачі-промисловіпідприємства.

Серед інших напрямків державної політики в галузі податковогореформування можна виділити наступне. Відбувається скорочення пільг івиключень із загального режиму оподаткування; скорочується загальне числоподатків шляхом їх укрупнення і скасування цільових податків, що не даютьзначні надходження; розширюється практика встановлення специфічнихставок акцизів, кратних що встановлюється законодавством мінімальноїмісячної оплати праці та митних зборів в ЕКЮ на одиницю товару внатуральному вимірі; збільшується роль економічних податків та штрафів
(6).

Висновок

В даний час в Росії йде етап становлення механізму податковогорегулювання за допомогою реформування податкової системи.

Вчена рада інституту держави і права РАН і Российская асоціаціяподаткового права давно обговорили концепцію основних положень проекту загальноючастини Податкового кодексу Росії.

Загальні висновки полягають у наступному.

Удосконалення податкового законодавства є актуальноюзавданням.

Діюча податкова система в її основних-економічному і правовомуаспектах піддається обгрунтованій критиці. Надмірний податковий тягар дляпідприємств-основний економічний порок російської системиоподаткування. Її фіскально-каральний характер постійно посилюєтьсяза рахунок розширення податкової бази і ставок по окремих податках, введеннянових податків і зборів, посилення фінансових санкцій та умовоподаткування.

Правова форма оподаткування також досить недосконала. Податковезаконодавство надто ускладнений, страждає неповнотою, суперечливістю,наявністю прогалин. Спроби усунути ці недоліки шляхом численних,нашаровуються один на одного змін та доповнень діючихзаконодавчих актів, а також за допомогою спорадично і безконтрольноговидання різного роду підзаконних актів, включаючи акти інших міністерств,призводять лише до ще більшого заплутування, ускладнення і деформації правовоїбази оподаткування, створюючи грунт як для податкових порушень з бокуплатників, так і для свавілля податкових органів.

У цих умовах оновлення Кодексу стало нагальною потребою.

І все ж, незважаючи на ряд переваг проекту, доводиться, на жальконстатувати, що він не наближає нас до досягнення поставлених цілей.

огляду на те, що проект базується в основному на діючій сукупностіподатків, можна зробити висновок про те, що введення Кодексу не зробитьпозитивного впливу на макроекономічну ситуацію в країні, а також нарівень податкового тягаря платників.

Відсутність економічної концепції оподаткування, органічновписується в загальноекономічну стратегію держави на більш-менштривалий період, унеможливлює хоча б відноснустабілізацію податкової системи, що є необхідною умовою длярозробки та прийняття Кодексу.

Досвід податкової системи в Росії говорить про те, що тількизаконодавча форма дає оптимальну можливість забезпечення правомочностіучасників податкових відносин, впливати на їх поведінку силоюавторитету правових норм, надавати цим відносинам необхіднустабільність і визначеність.

Всупереч цим положенням і на противагу Конституції РФ у проекті Кодексузроблено спроби законодавчо закріпити широкі можливості для творчостіорганам виконавчої влади всіх рівнів. Це не може сприятидотримання законності в податкових відносинах і може призвести до новоговитку відомчого нормотворчості, ускладнить створення нормальної базиоподаткування.

Іншим серйозним недоліком концептуального характеру є нічимне обгрунтована деформація та ігнорування у проекті Кодексу інститутів іпонять, що склалися в інших галузях законодавства. Спроба створитищось нове може закінчиться сумно-це б означало перегляд понять ікатегорій багатьох галузей.

У проекті посилюється фіскально-каральна спрямованість діяльностіподаткових органів. Зберігаються високі штрафні санкції і невиправданорозширюються підстави для їх застосування. Формулювання обставин,обтяжують відповідальність за порушення, дають можливість податковогооргану практично завжди застосовувати збільшені санкції.

Недостатніми є механізми та гарантії захисту інтересів і правплатників податків.

У проекті практично залишені без уваги проблеми бюджетно -податкового федералізму. Повноваження в податковій сфері суб'єктів РФ і органівмісцевого самоврядування зведені нанівець, що позбавляє їх можливості будь -або самостійності. (7)

Таким чином, доводиться констатувати, що цілі і завдання, пов'язаніз вдосконаленням податкового законодавства, не вирішені в проекті
Кодексу. Представлений проект має суттєві концептуальнінедоліки, потребує докорінної доопрацювання з усіх принципових питань.
Варто тільки сподіватися, що люди, які його розробляли ірозробляють, а також ті, кому доведеться його приймати, будуть враховувативсі ці компоненти. Певною мірою від цих людей залежить не тількидоля економіки і країни, а й кожного громадянина.

БІБЛІОГРАФІЯ

ДРОЗДІНА А.А. «Загальна теорія фінансів», М., 1995
ДАЛА Е. Дж. «Макроекономіка», С-Пб., 1994
КАМА В.Д. «Підручник з основ економічної теорії», М., 1995
МАШИНА М.В. «Економічна абетка», М., 1995
Чепурин М.Н. «Курс економічної теорії", Кіров, 1995
Журнал «Все про податки» № 8-1996
Журнал «Податковий вісник» № 2-1997