ЗМІСТ

Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .4

1 Податки як найважливіший складовий елемент податкової системи ... ... ... ... 5

1. Поняття і визначення податку. Податки й інші державні вилучення та платежі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 5

1.1.1 Поняття податку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 5

1.1.2 Визначення податку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... .6

1.1.3 Податки та інші державні вилучення та платежі ... ... ... ... ... ... .. 7

1.2 Класифікація податків ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 9

3. Склад податкової системи. Принципи побудови податкових систем ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 13

1.3.1 Склад податкової системи ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 13

1.3.2 Принципи побудови податкових систем ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .14 < p> 4. Функції податкових систем ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 17

2 Податкові системи зарубіжних країн ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20

2.1 Податкова система США ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20

2.2 Податкова система Канади ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .22

2.3 Податкові системи деяких європейських країн ... ... ... ... ... ... ... ... .23

2.3.1 Податкова система Німеччини ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 23

2.3.2 Податкова система Франції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 25

2.3.3 Податкова система Іспанії ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 26

2.4 Податкова система Росії та її порівняльний аналіз сучасних систем оподаткування промислово розвинених країн ... ... ... ... ... ... ... .27

Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 30

Список використаних джерел ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 31

ВСТУП

Одним із принципово важливих напрямків вдосконалення будь-якоїсистеми взагалі і системи оподаткування зокрема є їїзмістовний аналіз, який спрямований на виявлення сильних і слабкихсторін системи в усіх аспектах її вивчення: функціональному, елементному іорганізаційному. При проведенні такого аналізу доцільно використовуватиметод порівняння даної системи з її аналогом для зіставлення окремихсистемних характеристик та визначення їх відповідності цілям та завданняманалізованого об'єкта.

При порівняльному аналізі системи оподаткування, необхідним длявироблення узагальнених, концептуальних, методологічних положень їївдосконалення (реформування), в якості її аналогів виступаютьподаткові системи інших держав, у тому числі й регіональні. Шляхомпорівняння загальнодержавних податкових систем з урахуванням їх регіональнихособливостей можна виявити найбільш ефективні способи побудовиподаткової вертикалі «центр - регіони» і в певних випадках принципи іметоди горизонтальних зв'язків «регіон - регіон». Така постановка задачіаналізу припускає, що об'єктами порівняння повинні бути податкові системитих країн, де державний устрій є близьким Російської
Федерації за змістом, тобто країн, що несуть в собі нормативнозафіксований або практично реалізований (неформальний) доситьсильний елемент федерації.

Важливим положенням пропонованого підходу до порівняльного аналізусистем оподаткування федеративних (по суті) держав є те,що можливість застосування в російській податковій практиці тих чи іншихелементів, методів, структурних рішень в обов'язковому порядку повиннаоцінюватися з урахуванням реально сформованого рівня соціально-економічногорозвитку конкретних країн, особливостей протікання соціально-економічнихпроцесів, а також цілей і задач (причому не тільки економічних, але йполітичних), які стоять перед даними державою.

Згідно з вищесказаним мета курсової роботи - порівняльнийаналіз систем оподаткування економічно розвинених країн з податковоюсистемою Росії, на основі якого пропонуються шляхи вдосконаленняданої податкової системи.

Структура курсової роботи відповідає її цілі і включає дваосновні розділи:

1. Податки як найважливіший складовий елемент податкової системи, де розглядаються теоретичні аспекти налогообоженія;

2. Податкові системи зарубіжних країн. Тут проводиться порівняльна характеристика податкових систем США, Канади, Німеччини, Франції,

Іспанії.

У висновку коротко наводяться шляхи вдосконалення податковоїсистеми Росії на прикладі зарубжних країн.

1. Податки як найважливіший складовий елемент податкової системи

1.1 Поняття та визначення податку. Податки й інші державні вилучення і платежі

1.1.1 Поняття податку

У розумінні податків важливе значення мають два аспекти. По-перше,податок - це об'єктивна економічна категорія, її внутрішня сутність (зоб'єктивної сторони), по-друге, існує конкретна видима правоваформа прояви внутрішньої сутності податків в процесі їх використання вреальному економічному житті (з суб'єктивної сторони). Обидва ці аспектитісно взаємопов'язані і взаємозумовлені, представляючи на практиці органічнеєдність, проте їх слід розрізняти між собою.

Податки як об'єктивна категорія є початковим і основнимпоняттям, що визначає головні, сутнісні риси податків. Вихідна,основна категорія - це узагальнене абстрактне поняття об'єктивноіснуючих економічних відносин. Об'єктивна сутність (об'єктивнасторона) податків не залежить від конкретної економічної дійсності,вона визначається лише факторами, що викликали появу цієї категорії.

Виникнення податків звичайно зв'язується з виникненнямдержави: становлення його інститутів, покладання на державнийапарат суспільно-політичних функцій неминуче вимагало формуванняфондів фінансових ресурсів і, відповідно, інструментів, за допомогоюяких такі фонди могли б бути сформовані. Таким інструментом і сталиподатки, головне призначення яких спочатку полягала вформування матеріальної бази (фондів фінансових ресурсів) для забезпеченняфункцій держави в інтересах усього суспільства. З розвитком держави,розширенням його функцій роль податків підвищувалася, проте суть їх залишиласянезмінною. Таким чином, податок як економічна категорія виражаєгрошові відносини між державою, з одного боку, і фізичними таюридичними особами, з іншого боку, що виникають у процесі вторинноїрозподілу (перерозподілу) новоствореної вартості валовогонаціонального продукту і відчуження частини її вартості в розпорядженнядержави в обов'язковому порядку. Об'єктивна сторона податків проявляєтьсяна практиці протягом усього періоду існування податків, при кожномуодиничному акті їх сплати і не залежить ні від того, на якому історичному іекономічному етапі розвитку перебуває держава, ні від того, якеконкретна держава стягує податки, ні від будь-яких інших чинників.

Суб'єктивна сторона податків (конкретні їх види, рівень ставок,система пільг і т.д.), навпаки, зумовлюються саме зовнішнім середовищем, уякої функціонують податки. Особливо важливе значення тут мають: рівеньсоціально-економічного розвитку країни, тип державного устрою,масштабність і коло завдань, що стоять перед суспільством в даний період часу,нарешті, традиції, що роблять істотний вплив на національні "рисиособи "податкової системи держави. Суб'єктивна (видима) сторонавиявляється, таким чином, в процесі їх реального використання (у виглядіприбуткового податку, податку на додану вартість, акцизів і т.д.).
Встановлення податків проводиться шляхом прийняття податковогозаконодавства, що визначає поняття податків, а також зборів,прирівняних до податкових платежів. Далі з'ясуємо, що являє собоюпоняття податків і зборів, прирівняних до податків в законодавчих актах, атакож простежимо еволюцію поняття «податок».

1.1.2 Визначення податку

По мірі розвитку і вдосконалення теорій оподаткуваннявідбувалася еволюція поглядів на розуміння терміну «податок».

А. Сміт визначав податок як тягар, що накладається державою узаконодавчому порядку, в якому передбачені його розмір і порядоксплати.

Сміт висунув тезу про непродуктивний характер державнихвитрат, згідно з яким податок шкідливий для суспільства. Але одночасно Смітрозумів податок як усвідомлену необхідність, як потреба економічногоі соціального розвитку. Тому податки для того, хто їх сплачує, --ознака не рабства, а свободи. «Податок - жертва і в той же час благо, якщопослуги держави за рахунок цієї жертви приносять нам користь »(Ж. Сісмонді).
При цьому «податок є така форма доходів держави, коли ці доходи,одержувані з майна громадян, є їх односторонньої жертвою, безотримання ними будь-якого еквівалента »(Я. Таргулов). У цих поглядахвиразно простежується подвійна природа оподаткування.

Сучасні визначення податку роблять акцент на примусовийхарактер оподаткування і на відсутність прямого зв'язку між вигодоюгромадянина та податками. «Податки - примусові збори, які стягуються знаселення на певній території, на встановлених законом підставах, вметою покриття загальних потреб держави »(Радянська фінансоваенциклопедія, 1924 р.). У підручнику «Економікс» К. Макконнелл і С. Брювказують, що «податок - примусова сплата уряду домогосподарствомабо фірмою грошей (або передача товарів і послуг), в обмін на якідомогосподарство або фірма безпосередньо не одержують товари чи послуги ... ».

Податковий кодекс Російської Федерації дає наступне визначенняшуканого поняття: «Під податком розуміється обов'язковий, індивідуальнобезоплатний платіж, що стягується з організацій і фізичних осіб у формівідчуження, що їм належать на праві власності, господарського віданняабо оперативного управління грошових коштів, з метою фінансовогозабезпечення діяльності держави і (або) муніципальних утворень ».

На рис. 1.1 представлені основні відмінні ознаки податку втрактуванні Податкового кодексу.

Рис. 1.1 - Характерні ознаки податків до російського законодавства

3. Податки й інші державні вилучення і платежі

В області оподаткування вироблені два підходи до вирішення проблемиюридичної трактування податку:

1) до податків відносять будь-які вилучення коштів для формування дохідної частини бюджету;

2) податок це одна з форм фіскальних платежів, що відповідає певним вимогам.

Вибір одного із зазначених підходів залежить від особливостейнаціонального законодавства.

У нашій країні в якості юридичного критерію відмінності податку віднеподаткового платежу запропонований ознака нормативно-галузевогорегулювання, згідно з яким податкові відносини регламентуютьсянормами податкового законодавства, а неподаткові обов'язкові платежі --нормами інших галузей права.

Використовуючи цей критерій розмежування види податкових вилучень івідповідні їм визначення можуть бути представлені в такий спосіб
(ріс.1.2).

Ріс.1.2 - Види податкових вилучень

Розмежування цих понять наступне. Обов'язок зі сплати податкувиникає завжди при наявності об'єкта оподаткування. При цьому податоквстановлюється і вводиться законом, його сплата носить примусовийхарактер, вінсплачується на основі безоплатність, є абстрактним платежем ізазвичай не має цільового призначення.

При сплаті мита або збору завжди присутня спеціальна мета іспеціальні інтереси. Стягуються мита і збори тільки з тих, хтозвертається до відповідних органів з приводу надання потрібних йому послуг. Утеоретичному плані мета стягнення мита (збору) - лише покриття витратустанови, у зв'язку з діяльністю якого вони сплачуються, без збитку,але і без чистого доходу.

В даний час російське законодавство передбачаєрізниця між податками та зборами. Так, у першій частині Податкового кодексудається таке визначення: «Під збором розуміється обов'язковий внесок,що стягується з організацій і фізичних осіб, сплата якого є одним зумов здійснення на користь платників зборів державнимиорганами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органамита посадовими особами юридично значимих дій, включаючи наданняпевних прав чи видачу дозволів (ліцензій )».

З урахуванням сказаного вище всі види податкових платежів та їх змістможна представити так, як це зображено на рис. 1.3.

1. Класифікація податків

Необхідність податкової класифікації багато в чому пов'язана з ускладненнямподаткових систем, потребою вдосконалення процесу управлінняоподаткуванням. Податкова класифікація дозволяє виявити роль кожногоподатку і кожної податкової групи у формуванні доходів бюджету, щоособливо важливо з точки зору ефективності та перспективностівідповідних податків та їх груп. Вона дозволяє також визначити цільовуспрямованість податкової системи: перевага непрямих податків зазвичайсвідчить про її націленості на вирішення переважно фіскальнихзавдань, а також про рівень "цивілізованості" податкової системи, їївідповідності світовим стандартам на основі порівняльного аналізу основнихпропорцій податкової системи. Також при численності і різноманітностіподатків класифікація дозволяє встановлювати їх подібності та відмінності.
Особливості окремих груп податків потребують особливих умов оподаткування ісправляння, специфічних адміністративно-фінансових заходів. Цим пояснюєтьсяяк теоретична, так і практична цінність класифікації, тобтоподілу їх на групи і підгрупи у відповідності з тими чи іншимиознаками (підставами).

Один з можливих варіантів класифікації податків представлений наріс.1.4.

Рис. 1.4. - Класифікація податкових платежів

ются з реально отриманого доходу і враховують фактичнуплатоспроможність платника податків. До прямих податків відносяться: податок наприбуток (доход) організацій; податок на доходи від капіталу; прибутковий податокз фізичних осіб; податок на майно організацій; земельний податок; податок намайно фізичних осіб; податок на успадкування або дарування. Незважаючи нате, що в кількісному відношенні вони складають половину перелікуподаткової системи та їх набагато більше, ніж непрямих, роль цих податків усучасної російської практиці оподаткування досить скромна:надходження тільки від одного податку на додану вартість набагато вища,ніж від усіх прямих податків, разом узятих.

Непрямі податки включаються до ціни товарів і послуг. Остаточнимплатником непрямих податків є споживач товару. Залежновід об'єктів стягування непрямі податки підрозділяються на непрямііндивідуальні, якими обкладаються строго певні групи товарів,непрямі універсальні, якими обкладаються в основному всі товари іпослуги, фіскальні монополії, якими обкладаються всі товари, виробництвоі реалізація яких зосереджені в державних структурах, імитні збори, якими обкладаються товари та послуги при здійсненніекспортно-імпортних операцій.

До непрямих податків відносяться: акцизи, податок на додану вартість
(ПДВ), податок з продажу. У податковій теорії відношення до непрямих податківнеоднозначно. Ці податки вважаються вкрай не справедливими, оскільки воничерез механізм цін у кінцевому рахунку перекладаються на населення, яке йє реальним платником непрямих податків. У той же час визнається,що непрямі податки мають низку переваг як джерело бюджетнихдоходів. Вони набагато менше, ніж прямі податки, залежать від циклічнихколивань кон'юнктури, тому є більш надійним бюджетнимджерелом. Тому непрямі податки широко застосовуються у світовій практиці,вони містяться у податковій системі кожної країни і грають в ній вельмиістотну роль. Якщо в розвинених країнах Заходу частка непрямих податків уоподаткування падає, то в Росії вона зростає. У США їхня часткаскладає близько 20%, а в Росії - понад 70%. Це вказує нанеблагополуччя в системі оподаткування, яка підпорядкована одній меті --збільшити податкові надходження будь-якими способами.

Залежно від органу, який встановлює і має право змінюватиі конкретизувати податки, останні поділяються на:
. федеральні (загальнодержавні) податки, елементи яких визначаються законодавством країни і є єдиними на всій її території. Їх встановлює і вводить у дію вищий представницький орган, хоча ці податки можуть зачісляться до бюджетів різних рівнів;
. регіональні податки, елементи яких встановлюються відповідно до законодавства країни законодавчими органами її суб'єктів;
. місцеві податки, які вводяться відповідно до законодавства країни місцевими органами влади, набирають чинності лише рішенням, прийнятим на місцевому рівні, і завжди надходять до місцевих бюджетів.

За цільової спрямованості введення податків розрізняють:
. абстрактні (загальні) податки, призначені для формування дохідної частини бюджету в цілому;
. цільові (спеціальні) податки, що вводяться для фінансування конкретного напрямку державних витрат. Для цільових платежів часто створюється спеціальний позабюджетний фонд.

Залежно від суб'єкта-платника податку виділяють наступні види:
. податки, що стягуються з фізичних осіб;
. податки, які стягуються з підприємств і організацій;
. суміжні податки, що сплачуються і фізичними і юридичними особами.

За рівнем бюджету, до якого зараховується податковий платіж, розрізняють:
. закріплені податки, які безпосередньо й цілком надходять у той чи інший бюджет або позабюджетний фонд;
. регулюють податки - різнорівневі, що надходять одночасно в різні бюджети в пропорції, прийнятої згідно з бюджетним законодавством.

По порядку введення податкові платежі поділяються на:
. загальнообов'язкові податки, які стягуються на всій території країни незалежно від бюджету, до якого вони надходять;
. факультативні податки, які передбачені основами податкової системи, але їх введення і стягування - компетенція органів місцевого самоврядування.

За термінами сплати податкові платежі поділяються на:
. строкові податки, які сплачуються до терміну, визначеного нормативними актами;
. періодично-календарні податки, які, у свою чергу, поділяються на декадні, щомісячні, щоквартальні, піврічні, річні.

Можлива класифікація податків і за іншими ознаками. Так, уЗалежно від характеру зв'язку «суб'єкта оподаткування» і «об'єктаоподаткування »можна розрізняти: а) податки, побудовані за принципом резидентства; б) податки, побудовані за принципом територіальності.

У резидентських податках суб'єкт визначає об'єкт податку, а втериторіальних - навпаки.

Для господарюючих суб'єктів чи не найважливішою ознакоюкласифікації є порядок віднесення податкових платежів на результатигосподарської діяльності. Згідно з нормативними приписами витрати посплаті податків:
. включаються повністю або частково в собівартість продукції (робіт, послуг);
. включаються в ціну продукції;
. відносяться на фінансовий результат;
. сплачуються за рахунок оподатковуваного прибутку;
. фінансуються за рахунок чистого прибутку підприємства;
. утримуються з доходів працівника.

2. Склад податкової системи. Принципи побудови податкових систем

1.3.1 Склад податкової системи

У кожній країні існують свої види податкових систем, інодіістотно відрізняються один від одного. Своє особливе "національна особа"мають податкові системи США, Японії, Франції, Німеччини, Швеції,
Великобританії. Багато в чому це пов'язано з традиціями, що накладаєвідбиток на кількісні та якісні характеристики, а також зконкретної соціально-економічною ситуацією і відповідно з тимизавданнями, які вирішує податкова система в той чи інший період часу.
Проте податкові системи об'єднують спільні риси, характерні для всіхкраїн.

Податкова система, в її узагальненому розумінні, являє собоюсукупність податків, встановлених законом; принципів, форм і методів їхвстановлення, зміни і скасування; системи заходів, що забезпечують виконанняподаткового законодавства. Головними органічно пов'язаними елементамиподаткової системи є система податків і податковий механізм.

Система податків - це сукупність податків, зборів, мита та іншихприрівняних до податків платежів, які справляються на території держави в тойчи інший період часу. Основними податками, за допомогою якихформується переважна маса бюджетних доходів, як в російській, так іу світовій практиці є: податок на додану вартість, акцизи, податокна прибуток (доход) юридичних осіб, прибутковий податок з фізичних осіб;митні збори, платежі до соціальних фондів, податок з продажу.

Податковий механізм - поняття більш об'ємне, ніж система податків,являє собою сукупність усіх засобів і методів організаційно -правового характеру, спрямованих на виконання податковогозаконодавства. За допомогою податкового механізму реалізується податковаполітика держави, формуються основні кількісні та якісніхарактеристики податкової системи, її цільова спрямованість на рішенняконкретних соціально-економічних завдань.

Найбільш важливу роль у податковому механізмі має податковезаконодавство, а всередині нього - механізм оподаткування (рівніподаткових ставок, система пільг, порядок обчислення бази оподаткування,склад об'єктів оподаткування та інші елементи, пов'язані з обчисленнямподатків).

1.3.2 Принципи побудови податкових систем

У сучасному світі податкова система будь-якої країни виступає найважливішимланкою не тільки фінансової системи держави, невід'ємною частиноюякої вона є, а й загальної системи економічного регулювання.
Податкові системи використовуються як дієвий інструмент реалізаціїфінансово-економічної політики держави. За допомогою податківрегулюються соціально-економічні процеси, заохочуються або, навпаки,стримується розвиток тих або інших галузей економіки та видів діяльностів інтересах структурної перебудови економіки, підтримуються загальні темписоціально-економічного розвитку та рівень зайнятості населення.

Вирішення цих завдань не відбувається автоматично шляхом введення системиподатків. Здатність податкової системи в цілому і кожного податку вокремо виконувати покладені на них функції залежить від принципів, наяких вона побудована.

Принципи оподаткування - це базові ідеї і положення, які застосовуютьсяв податковій сфері. У системі оподаткування можна виділити економічні,юридичні та організаційні принципи (рис. 1.5.)

Економічні принципи вперше були сформульовані А. Смітом. У йогокнизі «Дослідження про природу і причини багатства народів» наведено п'ятьпринципів оподаткування: 1) господарська незалежність і свобода; 2)справедливість; 3) визначеність; 4) зручність; 5) економія.

В даний час вони зазнали деякі зміни і можуть бутикоротко охарактеризовані наступним чином.

Принцип справедливості. При всій важливості кожного з економічнихпринципів головним з них є саме цей принцип, проте розуміється вінпо-різному. Проблема тут полягає в тому, що справедливість --категорія насамперед соціальна, морально-етична; в економіці жвона є "чужорідним" елементом, поняттям досить відносним,суб'єктивним за своєю суттю і тому далеко неоднозначним. Різніпоняття про справедливість викликають різні поняття економічної таподаткової справедливості.

В даний час у світовій податкової теорії є дві основніточки зору на справедливість податків; інші думки зазвичайнаближаються або до тієї, або до іншої позиції. Перша полягає в тому, щоподатки повинні будуватися на основі вертикального і горизонтальногорівності, тобто повинні бути рівними для всіх платників податків незалежновід обсягу їх доходів, умов їх отримання і будь-яких інших чинників.
Рівень податкових ставок при цьому повинен бути мінімальним (низьким,наскільки це можливо), пільги також повинні бути зведені до мінімуму, а відеалі - їх не повинно бути зовсім.

Відповідно до іншої позицією, навпаки, вважається, щономінальний рівень податкових ставок не має принципового значення (вінможе бути досить високим). Податки ж повинні містити розгалужену мережупільг і диференціацію податкових ставок залежно від рівня доходу. Уданому випадку проголошуються принципи горизонтальній і вертикальнійсправедливості, дотримання яких досягається шляхом вирівнювання доходівплатників податків.

Згідно з цими двома позиціями принцип справедливостіформулюється в першому випадку як принцип вертикального і горизонтальногорівності податків, заснований на пропорційному оподаткуванні доходів припостійної податковій ставці, що не залежить від величини оподатковуваного доходу.

У другому випадку принцип справедливості розуміється як поєднання двохпринципів: принципу вертикальної справедливості, відповідно до якогосуб'єкти, що знаходяться в різних умовах, повинні трактуватися податковимизаконами по-різному; принцип горизонтальної справедливості - суб'єкти, що знаходяться воднакових умовах, повинні трактуватися податковими законами однаково.

Реалізація цього принципу досягається шляхом прогресивногооподаткування, при якому податкові ставки збільшуються в залежностівід зростання рівня оподатковуваного доходу платника податку.

Та й інша позиція в податковій теорії обгрунтовуються достатньоаргументовано, тому кожна з них має право на існування. Якщож звернутися до практики розвинених країн, то податкові системи будуютьсяздебільшого на принципах вертикальної і горизонтальної справедливості.
Диференціація ставок основних податків - явище широко поширене:як в прямій формі - у вигляді прогресивних податкових ставок залежно відрівня доходів (як, наприклад, стягуються основні прибуткові податки у США),так і в прихованій - переважно через систему пільг, іноді у прямій іприхованій формі одночасно.

Принцип пропорційності передбачає збалансованість інтересівплатника податків та державного бюджету. Принцип пропорційностіхарактеризується кривої Лаффера, що показує залежність податкової бази відзміни ставок податку, а також залежність бюджетних доходів відподаткового тягаря (рис. 1.6 .).

Ефект кривої полягає в зростанні надходжень до бюджету із зростанням податків,якщо ставка до 50%, і в падінні надходжень, якщо ставка більше 50%. Данаконцепція отримала визнання в 70 - 80-і роки ХХ ст.

Принцип врахування інтересів платників податків розглядається черезпризму двох принципів А. Сміта, а саме: принципу визначеності (сума,спосіб і час платежу повинні бути точно відомі платнику податків) іпринципу зручності (податок стягується в такий час і в такий спосіб, щопредставляють найбільші зручності для платника). Проявом цьогопринципу є також простота обчислення і сплати податку.

Принцип економічності базується ще на одному принципі А. Сміта, со -гласно з яким витрати по збору та обслуговування податків повинні бути якможна менше стосовно сум, що надходять у дохід держави у вигляді тогоабо іншого податку.

Юридичні принципи оподаткування - це загальні та спеціальніпринципи податкового права.

Організаційні принципи оподаткування - положення, на якихбазується побудова податкової системи і здійснюється взаємодія їїструктурних елементів.

Принципи побудови податкової системи у своїй сукупності повинністворювати умови для ефективного виконання податковими системами своїхфункцій.

3. Функції податкової системи

Вихідним методологічним положенням порівняльного аналізу системоподаткування є виділення найбільш суттєвих, якісноважливих характеристик, якими виступають функції податкової системи.
Найбільш поширене об'єднання всього різноманіття різних проявівподаткової системи в дві групи, які виконують дві комплексні функції:фіскальну та економічну (регулює).

Економічна (регулююча) функція податкової системи полягає вте, що ця система являє собою механізм впливу на економічні таопосередковано на соціальні процеси, що відбуваються в державі,що дозволяє при його правильному використанні достатньо ефективноякісні та кількісні характеристики цих процесів.

Для цілей порівняльного аналізу податкової системи слідконкретизувати особливості економічної (регулюючої) функціїподаткової системи в методичному відношенні. Найбільш правильним єзапровадження поняття "економічний (регулюючий) потенціал податковоїсистеми ", яке має на увазі можливості впливу на хід і тенденціїрозвитку національної економіки. Внутрішній зміст цього поняттяслід формувати виходячи з конкретних напрямів зазначеного впливу івідповідно доцільно виділити такі складові економічного
(регулює) потенціалу системи оподаткування:

- інвестиційний потенціал податкової системи, який визначається тими її структурними елементами, які дозволяють змінювати

(підвищувати або знижувати) темпи і обсяги інвестицій у національну економіку в цілому;

- регіональний потенціал податкової системи, що являє собою сукупність можливостей впливу на економічній розвиток окремих регіонів країни, розподіляючи і перерозподілити між ними фінансові ресурси, отримані у вигляді податкових платежів;

- галузевий потенціал податкової системи, що є комплексом можливих впливів на галузеву структуру національної економіки, відповідно до встановлених цілей і завдань її розвитку та дозволяють забезпечити необхідні обсяги виробництва найважливіших видів товарів і послуг;

- конкурентний потенціал податкової системи, що полягає в тих її положеннях і нормативах, які забезпечують рівні умови справедливої конкуренції для всіх господарюючих суб'єктів і ефективне функціонування всіх базових законів ринкової економіки.

Однак одночасна реалізація всіх названих вище складовихекономічного (регулює) потенціалу податкової системи супроводжуєтьсяпевними суперечностями, основа яких знаходиться в областівзаємозалежності і взаємовпливу інвестиційного, регіонального,галузевого і конкурентного розвитку з яскраво вираженими сильними зворотнимизв'язками, об'єктивно вимагають виділення його пріоритетних напрямів.

Історично перший (і основна) фіскальна функція податкової системиприпускає її використання в якості механізму, що забезпечуєнадходження в розпорядження органів державної влади необхіднихобсягів фінансових ресурсів, для реалізації функцій держави ввідповідно до його законодавчо встановленими правами й обов'язками.
Конкретизація фіскальної функції податкової системи для цілей порівняльногоаналізу повинна визначатися шляхом визначення структури розподілуподаткового тягаря між головними групами платників податків та обсягівподаткових платежів між найважливішими об'єктами оподаткування. УВідповідно до цього положення можна припустити наступні складовіреалізації фіскальної функції:

- оподаткування доходів фізичних осіб (населення), що розглядається з точки зору їх значущості для формування державних фінансових ресурсів, а також складу відповідних податків і зборів;

- оподаткування доходів юридичних осіб (господарюючих суб'єктів), що розглядається в цілому аналогічно першою складовою;

- оподаткування власності (майна), яке при аналізі повинне враховувати різні підходи до формування системи відповідних податків по відношенню до фізичних і юридичних осіб, а також структуру цієї частини загальної податкової системи;

- акцизне оподаткування, яке слід розглядати як елемент фіскальної політики по відношенню до фізичних осіб, оскільки акцизи включаються до ціни товарів і послуг.

Протиріччя, закладене в реалізації економічної функції податковоїсистеми, що виражається в наступному: висока питома вага окремої фіскальноїскладової об'єктивно повинен супроводжуватися зниженням-питомої вагиінший; порушення цієї умови призведе до реалізації ефекту, описаногокривої Лаффера, тобто до зниження загального реального обсягу податковихнадходжень.

Крім того, необхідно мати на увазі тісний (прямий і зворотній) зв'язокміж реалізацією економічної та фіскальної функції податкової системи,природа якої полягає в тому, що якщо для забезпечення необхіднихтемпів економічного розвитку, як правило, необхідна мобілізаціяподатково?? про режиму, то це означає ослаблення фіскальної позиціїдержави.

2 Податкові системи зарубіжних країн

2.1 Податкова система США

Податкова система США виходить в основі своєї побудови із загальногоекономічного принципу лібералізації, суть якого полягає вмаксимально можливе використання об'єктивно діючих ринковихрегуляторів економічного розвитку. З організаційної точки зору данасистема оподаткування є трирівневої і включає федеральніподатки, податки штатів і місцеві податки (графств, муніципалітетів, округів іінших державних територіальних утворень).

З точки зору використання економічного (стимулюючого)потенціалу системи інвестиційний потенціал податкової системи СШАреалізується через такі головні елементи:

- застосування норм прискореної амортизації основних фондів підприємств, що дозволяють збільшувати частку витрат і відповідно знижувати частку прибутку в ціні продукції і послуг, що представляє собою форму пільги в частині податку на прибуток, а також спосіб стимулювання інвестицій в розвиток господарюючих суб'єктів;

- масштабні пільги, що стосуються інвестицій в науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи аж до повного звільнення відповідних витрат і результатів від більшості видів оподаткування;

- спеціальні податкові знижки за користування альтернативних видів енергії у виробничо-господарської діяльності суб'єктів економіки, які можуть становити до 50% вартості відповідних видів устаткування, що виключаються з бази оподаткування.

Незважаючи на законодавчо встановлені широкі права територій,регіональний потенціал в оподаткуванні США не використовується в значущоюмірою, оскільки близько 70% податкових надходжень проходить черезфедеральний бюджет і їх частина перерозподіляється між регіонами (штатами)централізовано з об'єктивними негативними наслідками.

Проте останнім часом сформувалася відчутна тенденція збільшеннявласних податкових доходів штатів, наприклад, у таких сферах, яксоціальне забезпечення, охорона здоров'я, охорона громадського порядку
(утримання поліції), що забезпечують близько 90% витрат. Тим не меншеголовним джерелом формування доходів регіональних бюджетів (понад 70%)залишаються субсидії федерального бюджету.

Реалізацію галузевого потенціалу розглянутій податкової системи
(в силу зазначеної принципової особливості економіки США) також не можнавизнати істотною. Вона обмежена різними нормами прискореноїамортизації для конкретних галузей, а також досить рідкісними (іщо представляють собою фактично виняток із загального правила) податковимизнижками, наприклад, що надаються видобувних галузях у порядкукомпенсації за виснаження надр.

Конкурентний потенціал системи оподаткування США задіяний удуже значною мірою через два основні інструменти:

- прогресивне оподаткування доходів корпорацій,