Зміст:

Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 2
1. Непряме оподаткування, його значення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
2. ПДВ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 9
3. Акцизний збір ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 18
4. Державне мито ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .23
5. Шляхи вдосконалення оподаткування в Україні ... ... ... ... ... ... ... ... ... 29
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 32
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 33

Введення

Податки для тих, хто їх сплачує, - ознака не рабства, а свободи.

Адам Сміт

Податки виникли з появою держави як один з методівмобілізації грошових коштів. На ранніх етапах історичного розвитку вонистягувалися з населення і мали або натуральну форму, або форму трудовихповинностей. Разом з доходами у вигляді данини, контрибуції (тобто неподатковимидоходами) держава покривала податками свої витрати. Але зі збільшеннямтериторій, зростанням економічної та політичної моці держава починаєстягувати податки зі своїх підданих. З розвитком товарно-грошових відносинподатки набувають переважно грошову форму.

Таким чином, податки як економічна категорія мають історичнийхарактер. Вони змінювалися разом з розвитком держави. Сучаснедержава, економіка якого грунтується, перш за все, на ринковихвідносинах, повинно забезпечувати ті інтереси суспільства, вирішення яких слаборегулюється ринком або перебуває за межами ринкових відносин. До складутаких інтересів входить:

. необхідність задоволення суспільних потреб

(управління, оборона, забезпечення правопорядку, безпека, соціальні витрати тощо);

. необхідність регулювання економічної діяльності суб'єктів господарювання, що завдають шкоди навколишньому середовищу;

. довгострокові капіталовкладення і перекладання підвищених ризиків з економічних суб'єктів на державу (наприклад, освоєння космосу).
Вирішення цих завдань і забезпечується через оподаткування.

Наше непряме оподаткування знаходиться в стадії становлення, такяк раніше вона, як така відсутня. Раніше система непрямогооподаткування була спрямована на поповнення бюджету і перекачування коштівз фонду споживання до фонду виробничого нагромадження за допомогоювведеного в 1930 р. податку з обороту. Він представляв собою комплекснийподаток, який поєднує і заміняє собою цілий ряд непрямих і прямихподатків, прийнявши форму надбавки з оптової ціни і стягується з населення припродаж товарів та послуг в мережі роздрібної торгівлі. І це стало потужним ідосить ефективним інструментом, і міг існувати тільки в рамках цієїсистеми.

З переходом нашої країни на шлях ринкових відносин виниклапотреба в новій системі непрямого оподаткування. І ця потребареалізувалася у прийнятті нових податків, в даний час до них відносяться:податок на додану вартість (ПДВ), акцизи і акцизні збори, тарифно -митні збори, імпортно-експортні мита і збори. Найбільшістотну роль як у складі даних податків і зборів, так і в складідохідних джерел бюджетів всіх рівнів грає ПДВ. Оподаткування данимиподатком охоплює як товарообмін на внутрішньому ринку, так і оборот,що складається при здійсненні зовнішньоторговельної діяльності України зкраїнами ближнього і далекого зарубіжжя.

Часто ПДВ називають "європейським" податком, віддаючи належне його ролі встановленні та розвитку європейського інтеграційного процесу.
У Законі України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 зазначено: «Підподатком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державнихцільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідногорівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником упорядку і на умовах, що визначаються законами України прооподаткування »У всіх визначеннях податків підкреслюються наступні їхособливості:

. тісний зв'язок податків з державною владою, для якої вони є найважливішим джерелом доходів;

. примусовий характер платежів, який здійснюється на основі законодавства;

. участь в економічних процесах суспільства.

Необхідність податків випливає з функцій і завдань держави. Воновиконує різноманітну діяльність (політичну, економічну,соціальну), що вимагає коштів. У докапіталістичних епоху значначастина державних потреб покривалася доменами - доходами віднерухомості, головним чином землі, що перебуває у власності головидержави - короля, імператора, монарха, і регаліями - доходами відмонопольного права держави на певну господарськоїдіяльністю.

У міру розвитку товарно-грошових відносин державнавласність поступово скорочується (продається, дарується), і дохід від неїзводиться до мінімуму. Одночасно розширюються старі і з'являються новіфункції держави, а значить, зростають витрати. Скорочення власнихдоходів держави (регалій і доменів) призводить до того, що податкистають головним видом доходів держави.

Крім податків у держави по суті немає інших методів мобілізаціїкоштів у скарбницю. Воно може використовувати для покриття витратдержавні позики, але їх необхідно повертати та сплачувати відсотки,що також вимагає додаткових надходжень. За певних обставинвлада вдається до випуску грошей в обіг, однак це пов'язано з важкимиекономічними наслідками для країни - інфляцією. У результаті залишаєтьсяголовний дохід держави - податки; інших більш прийнятних методів уумовах ринку воно не винайшло.

В даний час на частку податків, що є найважливішим засобомформування фінансових ресурсів держави припадає від 0,8 до 0,9 всіхнадходжень скарбниці в розвинених країнах. У зведеному бюджеті України часткаподатків становить у середньому 70%.

Предмет курсової роботи - об'єктивно обумовлені фінансовівідносини, що складаються у держави з юридичними та фізичними особамиз приводу мобілізації грошових коштів у розпорядження держави.

Об'єкт курсової роботи - непрямі податки України: податок надодану вартість, акцизний збір і мито.

1. Непряме оподаткування, його значення

Доходи бюджету виражають економічні відносини, що виникають удержави з підприємствами, організаціями та громадянами в процесіформування бюджетного фонду країни. Формою прояву цих економічнихвідносин служать різні види платежів підприємств, організацій інаселення до державного бюджету, а їх матеріально-речовимвтіленням - грошові кошти, що мобілізуються в бюджетний фонд. Бюджетнідоходи, з одного боку є результатом розподілу вартостісуспільного продукту між різними учасниками відтворювальногопроцесу, а з іншого - виступають об'єктом подальшого розподілусконцентрованої в руках держави вартості, бо останнявикористовується для формування бюджетних фондів територіального галузевогота цільового призначення.

Склад бюджетних доходів, форми мобілізації грошових коштів до бюджетузалежать від системи і методів господарювання, а також від вирішуваних суспільствомекономічних завдань. У нашій країні, де власником переважної масизасобів виробництва до недавнього часу виступала держава, доходибюджету базувалися в основному на грошових заощадження державнихпідприємств. Система стягування платежів у період 1930 - 1990 рр.. відрізняласятим, що мала яскраво виражений фіскальний характер, була жорсткоцентралізованою, будувалась на використанні індивідуальних ставок. Ціриси відображали адміністративно командний підхід мобілізації фінансовихресурсів у розпорядження держави, свідчили про прагнення центрузосередити в своїх руках максимально можливу величину грошовихкоштів.

Відсутність об'єктивних критеріїв, відповідно до якихобгрунтовано визначалася б частка участі кожного суб'єкта господарювання вформуванні бюджетного фонду країни, приводило до підриву фінансовоїсамостійності підприємств, нехтування їхніми економічними інтересами.

Перехід на ринкові засади господарювання зажадав використанняекономічних методів керівництва суспільним виробництвом, анеефективність застосовувалися раніше форм мобілізації частини чистого доходудоходу підприємств у бюджет зумовила докорінну зміну системи дохіднихнадходжень - вона стала будуватися на базі податкових платежів;взаємовідносини підприємств з бюджетом були переведені на правову основу,регульовану законом.

Економічна сутність податків характеризується грошовими відносинами,складаються у держави з юридичними та фізичними особами. Цігрошові відносини об'єктивно обумовлені та мають специфічнесуспільне призначення - мобілізацію грошових коштів у розпорядженнядержави. Тому податок може розглядатися в якості економічноїкатегорії з притаманними їй трьома функціями - фіскальної, економічної таконтрольної.

За допомогою фіскальної функції формується бюджетний фонд. Податкибезпосередньо пов'язані з розподільною функцією фінансів в частиніперерозподілу створеного ВНП між державою та юридичними іфізичними особами. Одночасно вони виступають методом централізації ВНП убюджеті на загальнодержавні потреби. Фіскальна функція єважливою в характеристиці сутності податків, вона визначає їх суспільнепризначення. Дивлячись на цю функцію держава повинна отримувати не простодостатньо податків, а головне - надійних податків. Податкові надходженняповинні бути постійними, стабільними, рівномірно розподілятися врегіональному розрізі.

Сталість означає, що податки повинні надходити до бюджету не у виглядіразових платежів з невизначеними термінами, а рівномірно протягомбюджетного року в чітко встановлені строки. Так як призначення податківполягає у забезпеченні витрат держави, то строки їх надходженьповинні бути узгоджені з термінами фінансування видатків бюджету.

Стабільність надходжень визначається високим рівнем гарантій того,що передбачені законом про бюджет на поточний рік доходи будуть отриманів повному обсязі. Безглуздо встановлювати такі податки, які такихгарантій не дають, так як тоді невизначеною стає вся фінансовадіяльність держави.

Рівномірність розподілу податків у територіальному розрізінеобхідна для забезпечення достатніми доходами всіх ланок бюджетноїсистеми. Без цього виникає потреба в значному перерозподілігрошових коштів між бюджетами, що знижує рівень автономності кожногобюджету, ступінь регіонального самоврядування і самофінансування.

Податки, як уже зазначалося, характеризуються рухом вартості відюридичних і фізичних осіб до держави. Їх сплата призводить дозменшення доходів платників, причому об'єктивно кожен платникзацікавлений виплатити якомога меншу суму податку. Таким чином всутність кожного податку закладена економічна або регулююча функція.
Суть її полягає у впливі податків на різні сторони діяльностіплатників податків. Так як регулююча функція є об'єктивнимявищем, то вплив податків здійснюється незалежно від волі держави,яка їх встановлює. Разом з тим, держава може свідомовикористовувати податки з метою регулювання певних процесів усоціально-економічного життя суспільства. Реалізуючи цю функцію, держававпливає на виробництво, стимулюючи або стримуючи його розвиток, посилюючи абослабшаючи накопичення капіталу, розширюючи або зменшуючи платоспроможний попитнаселення.

Використання податків в якості фінансових регуляторів - дужескладна і тонка справа. Тут не може бути головного і другорядного - всеголовне. Іноді незначні деталі в оподаткуванні можуть докорінночином змінити суть впливу податку: зробити його прямо протилежним попорівнянні з передбаченим. Проблема полягає в тому, що податкизачіпають все суспільство, а це - безмежна гама інтересів, врахуватиякі дуже важко, але вкрай необхідно. Не може бути оцінкирегулюючої функції по сальдовому методу - чого більше позитивного абонегативного. Саме по собі присутність негативного впливу, навітьнезначного, свідчить про недолік того чи іншого податку.

Податки та їх функції відображають базисні відносини, які використовуютьсядержавою у податковій політиці через широкий арсенал надбудовнихінструментів (податкових ставок, способів оподаткування, пільг і т. д.).

Конкретними формами прояву категорії податку є всі видиподаткових платежів, що встановлюються законодавчими органами влади. Зорганізаційно правової сторони податок - це обов'язковий платіж,надходить в бюджетний фонд у визначених законом розмірах і ввизначені терміни. Сукупність різних видів податків, у побудові йметодах обчислення яких реалізуються певні принципи, утворюєподаткову систему країни.

Податки є економічною базою функціонування держави інайважливішою фінансової формою регулювання ринкових відносин. Податки --головний дохід державної скарбниці. У світі вони становлять від 60% до 95%доходної частини державного бюджету. Все, сто пов'язане зі споживаннямдержави, закладено в податках.

Податки - це плата суспільству за виконання державою її функцій,це відрахування частини вартості валового національного продукту насуспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільствоПодатки встановлюються для утриманнядержавних структур і для фінансового забезпечення виконання нимифункцій держави - управління, оборони, соціальних та економічнихфункцій.

Податкова система більшості країн світу, у тому числі й Українибудується на поєднанні прямих і непрямих податків. Перші встановлюютьсябезпосередньо на дохід або майно платника податків, другі включаютьсяу вигляді надбавки в ціну товару або тарифу на послуги і оплачуютьсяспоживачем. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають міждержавою і самим платником, що вносить податок безпосередньо в казну;при непрямому - суб'єктом цих відносин стає продавець товару чипослуги, який виступає посередником між державою і платником
(споживачем товару чи послуги).

Використання в єдиній системі різноманітних за об'єктами оподаткування іметодам обчислення прямих і непрямих податків дозволяє державі повнішереалізувати на практиці функції податків - фіскальну, економічну таконтрольну: під податковим впливом виявляються і майно підприємстві громадян, та спожиті у процесі виробництва різні види ресурсів, іробоча сила, і одержуваний дохід.

Залежно від характеру торговельної діяльності, що проводитьсясуб'єктами економічних відносин непрямі податки поділяються на 2 групи.
Внутрішня торгівля пов'язана з використанням двох видів непрямих податків:акцизів і фіскальної монополії. Зовнішня торгівля пов'язана з використанняммита на товари, що експортуються або імпортуються.

Акциз - це непрямі податки, які встановлюються у виглядінадбавки до ринкової ціни. Вони характерні для систем ринковогоціноутворення, в якому держава прямо не втручається в цей процес.

Залежно від методу встановлення надбавки розрізняють фіксованіі пропорційні ставки акцизів. Фіксовані - встановлюються вгрошовому виразі на одиницю товару. Вони не залежать не від ціни, ні відякості товару. Пропорційні ставки акцизів встановлюються ввідсотках до обороту реалізації. На відміну від фіксованих ставок вониреагують на коливання ринку. Залежно від охоплення товарів податкомпропорційні акцизи поділяються на специфічні та універсальні.

Специфічні акцизи встановлюються на окремі види товарів з метоюобмеження їх рентабельності, а також з метою обмеження випуску іімпорту шкідливих товарів (наприклад, тютюнові вироби).встановлюються для всього обсягу реалізації. Історично спочатку виниклиспецифічні акцизи, а потім коло підакцизних товарів розширився наст?? тілько, що доцільно було встановити один акциз на весь обсягреалізованих товарів. Цей акциз прийняв назву універсального. Прикладомспецифічних акцизів на Україні може слугувати акцизний збір, ауніверсальних - податок на додану вартість.

Іншим видом непрямого оподаткування є фіскальна монополія.
Якщо при використанні акцизів держава встановлює фіксованунадбавку до ринкової ціни, то фіскальна монополія полягає в тому, щодержава встановлює таку ціну, що забезпечує йому необхіднінадходження. Економічний зміст фіскальної монополії - прибуток державивід реалізації монопольних товарів. Монополія держави може бути повноюабо часткової. При повній монополії держава надає собіексклюзивне право на виробництво і реалізацію окремих товарів (якправило товарів широкого вжитку). При частковій монополії державамонополізує або тільки процес виробництва, або ціноутворення іреалізацію. Зараз, як правило, фіскальна монополія в країнах з ринковоюекономікою не використовується. Приклад фіскальної монополії можна знайти векономіці СРСР, де держава монополізувала виробництвоціноутворення та реалізацію як предметів першої необхідності, так іпредметів розкоші.

Третім видом непрямих податків є мито, якастягується при переміщенні товарів через кордон країни. Історичнобезліч країн цим способом отримували доход від використання своговигідного географічного положення.

Найбільшим серед непрямих податків, що використовуються в Україні, єподаток на додану вартість. Він введений в 1992р. і разом з акцизнимзбором кількісно замінив раніше діяли податок з обороту і податок зпродажів. Податок з обороту, заснований на застосуванні фіксованих оптових іроздрібних цін, в умовах їх лібералізації вже не міг існувати, томуйого довелося замінити податком на додану вартість. Однак стягнення ПДВв 1992р. відобразило суттєвий недолік знову введеної податкової системи
- Слабкий зв'язок між собою окремих її елементів, що допускають можливістьбагаторазового оподаткування одних і тих же об'єктів. У майбутньому, удосконалюючисистему непрямого оподаткування, слід обережно звертатися знепрямими податками, непродумане застосування яких може призвести дорізкого погіршення матеріального становища значної частини громадян.

Одночасно з податком на додану вартість в системі непрямогооподаткування використовуються акцизи, що встановлюються на окремі групитоварів. Їх введення у 1992р. було обумовлено відміною податку з обороту.
Чи включаються в систему непрямого оподаткування України так само митнімита.

Як і будь-яке інше явище, непрямі податки слід розглядатикомплексно. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і їх розмір незалежить прямо від доходів платника. Підкреслюємо, тільки прямо, так якнепрямі податки включаються до ціни товарів, то в абсолютному розмірі їхсплачує більше той, хто більше споживає, а більше споживає той, хтомає більш високі доходи.

У недалекому минулому, непрямі податки розглядались лише знегативної точки зору. Але характеризувати непрямі податки тільки лишеяк фінансовий тягар на населення - безглуздо, тому що струминним євсі податки. Мова може йти тільки про одне: наскільки вони зачіпаютьінтереси різних верств населення та як виконують своє бюджетне призначення.

Переваги непрямих податків пов'язані в першу чергу з їх роллю вформуванні доходів бюджету. Однак, це аж ніяк не означає, що вони невиконують регулюючої функції. При вмілому використанні, непрямі податкиможуть бути ефективними фінансовими інструментами регулювання економіки.

По-перше, непрямим податкам характерне швидке надходження:здійснилася реалізація-проводиться перерахування податку на доданувартість та акцизного збору до бюджету. Це, у свою чергу, дає коштидля фінансування витрат.

По-друге, тому що непрямими податками охоплюються товари народногоспоживання та послуги, то досить високою є ймовірність їх повного абомайже повного надходження. Зупинити процес споживання товарів і послугнеможливо, тому що без цього неможливе саме життя. А, наприклад, прибутокте чи інше підприємство може і не отримати.

По-третє, споживання більш-менш рівномірно в територіальномурозрізі, а тому непрямі податки знімають напругу в міжрегіональномурозподілі доходів. Якщо доходи бюджету базуються на доходахпідприємства, то внаслідок нерівномірності економічного розвиткувиникає проблема нерівноцінності доходної бази різних бюджетів. Так якніде в світі до сих пір не вдалося досягти рівномірного розвитку всіхрегіонів, то без використання непрямих податків виникають труднощі взбалансування місцевих бюджетів.

По-четверте, непрямі податки здійснюють суттєвий вплив насама держава. Використовуючи всі свої можливості та інструменти, вона повинназабезпечити відповідні умови для розвитку виробництва та сфери послуг,тому що чим більше обсяг реалізації, тим більші надходження до бюджету.
Єдиною проблемою при цьому є правильний вибір товарів для акцизногооподаткування. З одного боку, нібито краще встановити акциз на товари непершої необхідності, наприклад, алкогольні напої. А, з іншого, тоді длядержави вигідніше продавати саме ці вироби. Таке протиріччяцілком природне і висловлює діалектику нашого життя.

По-п'яте, непрямі податки впливають на споживачів. При вмілому їхвикористанні держава може регулювати процес споживання, стримуючийого в одних напрямках і стимулюючи в інших. Таке регулювання маєбути гласним і відкритим, тому що не завжди інтереси держави співпадають зінтересами суспільства. Таке регулювання також ніколи не зможезадовольнити всі верстви населення. Однак це регулювання необхідно,тому диференціація ставок акцизного збору в Україні виправдана. Разом зтим слід сказати, що єдина для всіх товарів става ПДВ знижує йогорегулюючу роль. Світовий досвід переконує доцільність використаннядекількох різних ставок. Структура споживання різних верств населенняістотно відрізняється, тому принцип справедливого оподаткування можебути реалізований через диференційований підхід до встановлення непрямихподатків на окремі товари, роботи, послуги. Проте, тут теж єдеякі обмеження. Встановлення більш високих ставок тільки на такзвані товари першої необхідності й розкоші звужує сферу непрямогооподаткування і скорочує податкові надходження до бюджету. Навпаки, навітьневисокий рівень непрямого оподаткування товарів щоденного попитузабезпечує державі постійні стабільні і значні доходи, такяк постійним, стабільним та значним є суспільне споживання.

З точки зору вирішення фіскальних завдань непрямі податки завждиефективніше прямих. Це пов'язано з цілим рядом причин. Одна з головнихпричин полягає в різних базах оподаткування: прибутку або доходу припрямому оподаткуванні, обсягу та структури споживання - при непрямому.
Відомо, що економічний розвиток всіх без винятку країн маєциклічний характер з тим чи іншим періодом коливань, економічнезростання чергується спади в економічному розвитку. Саме в періодкризового падіння економіки, коли зменшуються макроекономічніпоказники розвитку, відбувається і зменшення бази оподаткування, щопризводить при незмінних ставках до зменшення доходів бюджету. Практикасвідчить, що база прямих податків є більш чутливою до змінв економічному розвитку, ніж база непрямих.

З точки зору впливу на економічний розвиток прямі податкитрадиційно пов'язують із стимулами і антистимулом для трудової тапідприємницької діяльності, непрямі - з їх впливом на ціни.

Очевидно, що непрямі податки здійснюють тим більший вплив назагальний рівень цін, чим більший обсяг вироблених в країні товарів вониохоплюють, чим вищі їх ставки. Дослідження економістів свідчатьпро те, що введення непрямих податків або збільшення їх ставок можепризвести до підвищення загального рівня цін у країні навіть при незмінності всіхосновних економічних факторів. Тому, як свідчить зарубіжнийдосвід, їх намагаються вводити тільки в період економічної стабільності.

За деяких умов непрямі податки, на відміну від прямих,сприятливіші впливають на процеси нагромадження, тому що вони в меншому ступенізачіпають прибуток підприємств, який є одним з основнихджерел накопичення, а також тому, що з їх допомогою держава можезмінювати співвідношення між споживанням і накопиченням, якщо витратитькошти, отримані за рахунок скорочення споживання, на інвестиційнімети.

Недоліки непрямих податків:

1) Їх виплата не залежить від суми доходу платника. Чим нижчедохід громадян, тим більша його частина витрачається на споживання, а не назаощадження. Тому, чим нижче рівень доходу, тим більший у ньому питомавага непрямих податків. Таким чином, непрямі податки стають важкимтягарем особливо для незаможних верств населення.

регресивність непрямих податків покажемо на прикладі. Припустимо,успішний бізнесмен отримує місячний дохід у розмірі 2000 грн., у тойВодночас пенсіонер отримує 300 грн. на місяць. Бізнесмен витрачає наспоживання 1000 грн., а 1000 відкладає в заощадження. Пенсіонер витрачає наспоживання 200 грн., а в заощадження відкладає 100 грн. У 1000 грн.яку платить бізнесмен за товари та послуги знаходиться 1000 * 0,2/1,2 = 167грн., що складає 167/2000 * 100% = 8,4% його доходу. Пенсіонер платитьдержаві у формі ПДВ 200 * 0,2/1,2 = 33 грн., що складає 33/300 * 100
% = 11,1% доходу пенсіонера. Тобто виходить, що бізнесмен, який маєдохід в 6,5 перевищує дохід пенсіонера, платить ПДВ майже на 3% свогодоходу менше, ніж пенсіонер. На жаль ця проблема закладена в самійсуті непрямих податків, вона має місце навіть у розвинених країнах, і уникнутиїї неможливо. Її можна тільки послабити шляхом застосування мудрої політикиставок акцизів і диференціації ставок податку на додану вартість узалежно від призначення товару (предмет першої необхідності, предметрозкоші).

2) Також непрямі податки обмежують розмір прибутку, тому що вумовах конкуренції не завжди можливо підвищувати ціни.

Для того, щоб переконатися в тому, що непрямі податки акумулюютьв бюджеті значну суму, звернемося до статистики.

Таблиця1. Доходи зведеного бюджету за непрямими податками (з ПДВ і
АС).
| | Млн грн |
| | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 |
| ПДВ | 8242,3 | 7460,1 | 8409,2 | 9441,4 | 10355,1 |
| Акцизний | 1207,9 | 1288,8 | 1787,6 | 2239,7 | 2654,3 |
| збір | | | | | |
| Митна | 2730 | | | 9020 | |
| мито | | | | | |
| Доходи | 28112 | 28915,8 | 32876,4 | 49117,9 | 53993 |
| ВВП | 93395,348 | 102538, | 130461, | 169958, | 201466, |
| | 84 | 3 | 9 | 1 | 4 |
| У% до доходів |
| ПДВ | 29,32% | 25,80% | 25,58% | 19,22% | 19,18% |
| Акцизний | 4,30% | 4,46% | 5,44% | 4,56% | 4,92% |
| збір | | | | | |
| Митна | 9,71% | 0,00% | 0,00% | 18,36% | 0,00% |
| мито | | | | | |
| У% до ВВП |
| ПДВ | 8,83% | 7,28% | 6,45% | 5,56% | 5,14% |
| Акцизний | 1,29% | 1,26% | 1,37% | 1,32% | 1,32% |
| збір | | | | | |
| Митна | 2,92% | 0,00% | 0,00% | 5,31% | 0,00% |
| мито | | | | | |
| Доходи | 30,1 | 28,2 | 25,2 | 28,9 | 26,8 |

«економiст», № 7, липень, 2002, с.7

2. Податок на додану вартість

Вперше податок на додану вартість як заміна податку з обороту буввведений у Франції в 1954 році французьким економістом М. Лорі. Потім віннабув поширення у країнах-членах Європейського Союзу (ЄС). Одним знеобхідних умов вступу до цієї впливової європейську організаціює наявність у країні-претендента функціонуючої системи ПДВ, томув даний час податок діє практично в усіх країнах Європи. Найого частку припадає в середньому близько 14% податкових надходжень. Основнимипричинами зростання популярності ПДВ є:

. можливість вступу до ЄС;

. прагнення збільшити державні доходи за рахунок податків на споживання. ПДВ сприяє значному збільшенню надходжень до бюджету країни в порівнянні з іншими податками;

. ПДВ дозволяє оперативно проводити податкові операції за допомогою технічних засобів та певної системи документообігу.

З 1992 р. в Україні ПДВ, зокрема, був введений за зразкомфранцузької податкової системи. Став одним з основних загальнодержавнихподатків.

Податок на додану вартість є формою вилучення вбюджету частини доданої вартості, створюваної на всіх стадіяхвиробництва та обігу і визначається як різниця між вартістюреалізованих товарів, робіт і послуг та вартістю матеріальних витрат,віднесених на витрати виробництва і обігу.

Податок регулюється Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, з подальшими змінами і доповненнями.

ПДВ має універсальний характер, оскільки стягується з усіх товарів,робіт і послуг протягом всього виробничого циклу - від заводу домагазину. Причому кожен проміжний учасник цього процесу сплачуєподаток.

ПДВ має ряд переваг для бюджету: це стабільний, регулярнийджерело доходів.

Платниками податку на додану вартість є особа, обсягоподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якого впротягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяцівперевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктами оподаткування є операції платників податку з:

. продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операцій з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

. ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), наданих нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

. вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України

Не є об'єктом оподаткування операції з:

. випуску (емісії), розміщення в будь-якій формі цінних паперів

. передача майна орендодавця, який є резидентом, у користування орендарю згідно з умовами договору оренди і його повернення орендодавцеві після закінчення дії договору оренди та сплата орендних платежів

. операції іпотечного кредитування

. надання послуг страхування і перестрахування

. обіг валютних цінностей

. надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення

. торгівля борговими зобов'язаннями

. оплата вартості державних платних послуг

. виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій

. передача основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи

. надання уповноваженими банками послуг з довірчого управління фондами банківського управління
Операції, звільнені від оподаткування:

. продаж продуктів дитячого харчування молочними кухнями і спеціалізованими магазинами

. продаж і доставка періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва

. надання послуг вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти

. продажу товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим КМУ

. послуги з доставки пенсій та грошової допомоги населенню

. надання послуг з реєстрації актів громадянського стану

. продажу медичних засобів і виробів медичного призначення

. надання послуг охорони здоров'я

. продажу путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей

. надання послуг з перевезення пасажирів міським та приміським транспортом

. приватизація державного та комунального майна

. продажу або передачі у власність новозбудованого житла фізичним особам для його використання як місця проживання

. надання благодійної допомоги

. інші операції
База нал?? гообложенія операцій з продажу товарів (робіт, послуг)визначається з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної завільних або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору,ввізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), завинятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів
(робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Ускладу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів,вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникуподатку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку зкомпенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних,наданих) таким платником податку.
Для товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію
України платниками податку, базою оподаткування є договірна
(контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості,зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат натранспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування в пунктіперетину митного кордону України, інших витрат. Певнавартість перераховується в українські гривні за валютним курсом
Національного банку України, що діяв на момент виникненняподаткових зобов'язань.
Для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидентами намитної території України, базою оподаткування є договірна
(контрактна) вартість таких робіт з урахуванням акцизного збору, а такожінших податків, зборів (обов'язкових платежів), а винятком податку надодану вартість, що включаються в ціну продажу робіт згідно з законами
України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховуєтьсяв українські гривні за валютним курсом Національного банку України,що діяв на момент виникнення податкового зобов'язання.
У випадку, коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яказміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючиперерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власностіна такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупцябезнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок,нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно дозмін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує сумуподаткового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупецьвідповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж сумкув період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. Узворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань призбільшенні суми компенсації продавцю.
Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт,послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягомякого відбувається будь-яка з подій, що відбулися раніше:
- Або дата зарахування коштів від поку