Податкова система

1. Назвати основні обов'язки платників податків.

У фінансовому праві найбільш традиційною є класифікація платниківподатків на юридичних і фізичних осіб. Але такий поділ не враховуєрізноманітності реальних проявів у галузі регулювання податків і зборів.
Багато податків і зборів передбачають змішаного платника. Ним можутьвиступати як юридичні, так і фізичні особи. Крім того, виділяється такожгрупа платників, які не мають статусу юридичної особи.

Таким чином, платник (суб'єкт) податку - це фізична чи юридична особа,а також група осіб без статусу юридичної особи, на яку згідно іззаконодавчими актами покладено обов'язок сплачувати податки та іншіобов'язкові платежі. Юридичною особою вважається організація, яка має увласності, господарському веденні чи оперативному управлінні відокремленемайно, може від свого імені придбавати і здійснювати майнові і особистінемайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у суді.

Платники податків наділені певними правами та обов'язками. Законодавчевизначення обов'язків платників податків міститься в ст. 9 Закону України
«Про систему оподаткування», прав платників податків - у ст. 10 Закону.

Обов'язки платника податків установлюються тільки сукупністю елементівзакону про податок. Можна виділити істотні і факультативні елементи законупро податок.

Істотними елементами закону про податок є ті елементи, без якихподаткове зобов'язання і порядок його виконання не можуть вважатисявизначеними. До них відносяться: платник податків (суб'єкт податку), об'єктподатку, предмет податку, масштаб податку, метод обліку податкової бази,податковий період, одиниця оподатковування, податкова ставка і методоподатковування, порядок числення податку, звітний період, терміни сплатиподатку, способи і порядок сплати податку.

факультативними елементами закону про податок можуть вважатися ті,відсутність яких не впливає на ступінь визначеності податковогозобов'язання, однак істотно знижує гарантії належного виконання цьогозобов'язання. До них відносяться: порядок утримання і поверненнянеправильно утриманих сум податку, відповідальність за податковіправовідносини, податкові пільги.

Установити елемент закону про податок - значить прийняти (затвердити,узаконити) що-небудь у якості однієї з підстав виникнення податковогозобов'язання або способу його виконання. Визначити елемент закону проподаток - значить описати фактичну сторону елемента, виділити його з іншихподібних явищ (предметів, обставин) на основі яких-небудь ознак, даних.

Суб'єкт оподатковування - це особа, на якій лежить юридичний обов'язоксплатити податок за рахунок власних коштів.

З поняттям "суб'єкт оподатковування" тісно зв'язане поняття "носійподатку "- особа, що несе тягар оподатковування в підсумку.

Податок сплачується за рахунок власних коштів суб'єкта оподатковування.
Однак, від імені платника податків податок може бути сплачений і іншимиособами (представником).

Платники податків зобов'язані:
. сплачувати законно встановлені податки;
. встати на облік в органах Державної податкової служби України;
. вести у встановленому порядку бухгалтерський облік і вносити виправлення в звітність;
. надавати в податковий орган по місцю обліку у встановленому порядку податкові декларації по тим податкам, що вони зобов'язані сплачувати;
. надавати податковим органам і їх посадовим особам документи, необхідні для числення і сплати податків;
. виконувати законні вимоги податкового органу про усунення виявлених порушень законодавства про податки і збори, а також не перешкоджати законній діяльності посадових осіб податкових органів при виконанні ними своїх службових обов'язків;
. надавати податковому органу необхідну інформацію і документи у випадках і порядку, передбаченому Законом України;
. протягом установленого терміну забезпечувати схоронність даних бухгалтерського обліку й інших документів, необхідних для числення і сплати податків, а також документів, що підтверджують отримані доходи

(для організацій - також і зроблені витрати) і сплачені (утримані) податки;
. нести інші обов'язки, передбачені законодавством про податки і збори.

Платники податків - організації й індивідуальні підприємці - крімобов'язків, передбачених ст.9 Закону України від 2 лютого 1994 року,зобов'язані повідомляти в податковий орган по місцю обліку:

> про відкриття чи закриття рахунків;

> про усі випадки участі в українських і іноземних організаціях;

> про усі відособлені підрозділи, створених на території України,

- у 20-денний термін після включення в ЕГРПО України;

> про припинення своєї діяльності, оголошення неспроможності < p> (банкрутстві), ліквідації чи реорганізації - у термін не пізніше трьох днів із дня прийняття такого рішення;

> про зміну свого місця перебування.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків та зборів (обов'язковихплатежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу)або після його скасування. У разі ліквідації юридичної особи заборгованістьз податків та зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку,встановленому законами України.

Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків та зборів (обов'язковихплатежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу)або після його скасування, а також у разі смерті платника.

2. Як класифікуються податкові ставки.

Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються
Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим ісільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України прооподаткування і не змінюються протягом бюджетного року за виняткомвипадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних іспеціальних заходів відповідно до законів України.

Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про
Державний бюджет України на відповідний рік.

Податкова система базується на відповідних законодавчих актах держави,якими встановлюються конкретні методи побудови і стягування податків, тобтовизначаються елементи податку.

До них відносяться: а) суб'єкт податку чи платник податків - особа, на яку закономпокладений обов'язок сплачувати податок. Однак через механізм цінподатковий тягар може перекладатися на іншу особу; б) носій податку - особа, що фактично сплачує податок; в) об'єкт податку - доход чи майно, з якого нараховується податок
(заробітна плата, цінні папери, прибуток, нерухоме майно, товари і т.д.); г) джерело податку - доход, за рахунок якого сплачується податок; д) ставка податку - важливий елемент податку, що визначає величинуподатку на одиницю обкладання (грошова одиниця доходу, одиниця земельноїплощі, одиниця виміру товару і т.д.).

Податкова ставка - це законодавчо встановлений розмір податку наодиницю обкладання. Існують два підходи до встановлення податкових ставок:універсальний і диференційований. При універсальному - установлюється єдинадля всіх платників ставка, при диференційованому - декілька. Диференціаціяставок може відбуватися в двох напрямках. Перший - у розрізі платників,коли для більшості платників виділяється основна ставка, а також знижені іпідвищені ставки для окремих платників. Другий - у розрізі різниххарактеристик і оцінок об'єкта оподатковування. Ціль установлення якєдиних, так і диференційованих ставок одна - створення або однакових, аборізних умов оподатковування для всіх платників.

Розрізняють фіксовані, пропорційні, прогресивні і регресівні податковіставки.

1. Фіксовані ставки встановлюються в абсолютній сумі на одиницюобкладання, незалежно від розмірів доходу (наприклад, на тонну нафти чигазу).

2. Пропорційні - діють в однаковому процентному відношенні до об'єктаподатку без обліку диференціації його величини (наприклад, що діяв у СРСРдо 1 липня 1990 р. податок на заробітну плату в розмірі 13%).

3. Прогресивні - середня ставка прогресивного податку підвищується вміру зростання доходу. При прогресивній ставці оподатковування платникподатків виплачує не тільки велику абсолютну суму доходу, але і більшу йогочастку.

4. Регресівні - середня ставка регресивний податку знижується в міруросту доходу. Регресивний податок може приносити більшу абсолютну суму, аможе і не приводити до росту абсолютної величини податку при збільшеннідоходів.

Загалом видно, що прогресивні податки - це ті податки, тягар якихнайбільше сильно давить на осіб з великими доходами, регресівні податкинайбільше важко вдаряють по фізичних і юридичних особах, що володіютьнезначними доходами.

Взагалі аналіз структури і ставок податків у західних країнах дозволяєрозділити їх на три основні групи. Перша - це власні податки, що збираютьсятільки на даній території. Сюди ставляться прямі і непрямі податки. Зпрямих основними є майнові, промислові, на землю, місцеві податки зіспадщини і дарувань. Непряме оподатковування дуже різноманітно. Воно поданояк універсальним акцизом, тобто загальним податком із продажу, так іспецифічними акцизами.

Неможливість підтримувати ефективну конкуренцію на загальному ринку прирозходження, що зберігаються, у стягуванні непрямих податків відзначаласяв документах Комісії ЄС із кінця 60-х років.

Система оподатковування, що базується на ПДВ, дає можливість вилучатиподатки частинами, поступово. Під обкладення потрапляють усі продажіфірми, але податки, сплачені в результаті проміжних покупок, надалівідраховуються з загальної суми. Цей метод, відомий як "податковийкредит ", вносить у податкову систему елемент саморегулювання, що покращуєпорядок вилучення податків. Головна перевага ПДВ у тому, що на кожнійстадії виробництва можна обчислити суму сплаченого податку. Це дозволяє,наприклад, точно розраховувати податкові знижки на експорт і запобігатипорушення при наданні експортних субсидій. Крім того, використання такоїбагаторівневої податкової шкали зменшує суму податку при виробництвітоварів у рамках однієї фірмової структури (або асоціації підприємств) ітим самим стимулює вертикальну інтеграцію фірм.

Виходячи з цього у 1987 р.. було запропоновано комплекс заходів длязближення податкових ставок ПДВ і акцизів країн-учасниць у рамках програмистворення єдиного ринку. Базовий рівень ПДВ визначений у межах 14-20%;пільгові ставки (на продукти харчування, медикаменти, книги і т.п.) - 4-9%;підвищені ставки - на паливо, тютюн і алкоголь.

Ставки відсотка ПДВ у країнах ЄС

| | Стандартна | Пільгова | Підвищена | ПДВ у% до ВВП |
| Бельгія | 19 | 6 і 17 | 25 і 33 | 7,67 |
| Данія [1] | 22 | - | - | 9,68 |
| Німеччина | 14 | 7 | - | 6,34 |
| Іспанія | 12 | 6 | 33 | 4,50 |
| Франція | 18,6 | 5,5 і 7 | 33,3 | 9,19 |
| Греція | 18 | 6 | 36 | 5,00 |
| Ірландія [2] | 25 | 10 | - | 8,22 |
| Італія | 18 | 2 і 9 | 38 | 5,48 |
| Люксембург | 12 | 3 і 6 | - | 6,04 |
| Нідерланди | 20 | 6 | - | 6,83 |
| Великобританія | 15 | - | - | 5,22 |
| Португалія | 16 | 8 | 30 | 4,75 |

У травні 1989 р.. було рекомендовано єдину ставку - 15%, надавши країнам
ЄС право самим встановити графік її введення. Але ця міра викликалапротидію, насамперед тих країн, чиї стандартні ставки нижче запропонованої.

Який порядок розрахунку і сплати акцизного збору.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію),визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів
(продукції).

Акцизний збір обчислюється у твердих ставках у гривнях з одиниціреалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції), або заставками у відсотках до обороту від реалізації (передачі) товарів
(продукції).

Акцизний збір, обчислений в євро, із товарів (продукції), що виробленіі реалізуються в Україні, сплачується у валюті України за валютним
(обмінним) НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюєтьсяреалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

У разі закупівлі імпортних товарів (продукції) оподатковуваний оборотвизначається, виходячи з їхньої митної (закупівельної) вартості, збільшеноїна суму ввізного мита. При визначенні вказаної вартості іноземна валютаперераховується у національну валюту України за курсом Національного банку
України, що діє на день подання митної декларації.

У разі придбання на території України та в країнах колишнього Союзу РСРпідакцизних товарів за іноземну валюту і подальшої їх реалізації занаціональну валюту України, оподатковуваний оборот визначається, виходячи зїх закупівельної вартості, збільшеної на суму ввізного мита, перерахованоїза курсом Національного банку України, що діє на день придбання цихтоварів.

Платниками податків у бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності --виробники або імпортери підакцизних товарів.

Об'єктами оподатковування є:

1) оборот по реалізації зроблених в Україні підакцизних товарів. Прицьому оборотом від реалізації є продаж, обмін на інші товари, безкоштовнапередача. В оподатковуваний обіг включається реалізація товарів длявласного споживання, промислової переробки, а також для власнихпрацівників;

2) обігі по реалізації конфіскованого і безхазяйного або закладеногомайна;

3) митна вартість імпортних товарів, придбаних за іноземну валюту, упорядку товарообмінних операцій, отриманих без оплати;

Платниками акцизного збору в бюджет є кілька видів суб'єктівпідприємницької діяльності:

1) Підприємства, організації, установи як юридичні особи, щознаходяться на території України і мають рахунки в банках.

2) Міжнародні об'єднання, включаючи міжнародні неурядові організації,іноземні юридичні особи і громадяни, що мають розрахункові рахунки в банках
України.

3) Громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю без створенняюридичної особи.

Акцизний збір обчислюється по ставках, що визначаються в двохваріантах:
. у фіксованих ставках (сумах) на одиницю реалізованих, завезених, переданих товарів;
. у відсотках з обігу по реалізації (передачі) товарів.

Фіксовані ставки акцизного збору встановлені в євро на одиницюреалізованих товарів.

Терміни сплати акцизного збору в бюджет залежать від виду підакцизнихтоварів, суми податку, виду діяльності суб'єкта, що хазяює.

Негативний вплив податку "акцизний збір" на фінансово-господарськудіяльність підприємств має місце тоді, коли встановлення непрямих податківспричиняє підвищення цін, обмежує обсяг виробництва і реалізації товарів,приводить до нагромадження нереалізованих товарів.

Стягування акцизного збору припускає вирішення фінансових проблемдержави за рахунок забезпечених шарів населення. Воно зм'якшуєрегресівність податків на споживання в цілому. Перелік товарів, по якихстягується цей податок, в основному відповідає цій цілі. Виключенняскладають алкогольні і тютюнові вироби. Включення їх в об'єктоподатковування акцизним збором обумовлено насамперед дуже високоюрентабельністю цих товарів. При відсутності податку їх виробники одержувалиб надвисокі доходи.

Платники щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним,подають до державних податкових інспекцій за місцем свого знаходження
(реєстрації) розрахунки акцизного збору.

Датою виникнення податкових зобов'язань із продажу підакцизних товарів
(продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягомякого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківськийрахунок платника акцизного збору як оплати товарів (продукції), щопродаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - датаїх оприбуткування в касі платника акцизного збору, або дата інкасаціїготівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизногозбору;

- або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі імпорту підакцизнихтоварів вважається дата, яка припадає на дату митного оформлення вантажно --митної декларації. Платник податків сплачує акцизний збір одночасно зісплатою мита і митних зборів. Дати визначення податкових зобов'язаньнаведені на схемі 1.

Схема 1. Виникнення податкових зобов'язань з акцизного збору.

Якщо податковий агент здійснює продаж підакцизних товарів (продукції),він повинен включити до ціни такого товару (продукції) акцизний збір,утримати його з покупця та перерахувати до бюджету протягом семикалендарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) акцизного товару
(продукції). При цьому датою продаж (інших видів відчуження) підакцізноготовару (продукції) є дата:

- відвантаження (передачі) податковим агентом підакцизних товарів
(продукції) або дата одержання податковим агентом коштів чи інших видівкомпенсацій вартості підакцизних товарів (продукції) залежно від того, якаподія сталася раніше;

- дата початку передачі підакцизних товарів (продукції), якщо такапередача здійснюється згідно з умовами договорів комісії, консигнації,доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають перехідправа власності;

- дата, коли розпочинається передача підакцизних товарів (продукції)іншим особам або за їх дорученням, але не пізніше дати митного оформлення,у разі, коли податкові агенти імпортують (ввозять, пересилають) на митнутериторію України підакцизні товари (продукцію), як повірені, комісіонері,сторони договору про сумісну діяльність, інших цивільно-правових договорів,укладених з іншими особами та в їх інтересах.

Строки сплати акцизного збору.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платникамисамостійно відповідно до чинного законодавства. Строки сплати до бюджетувизначаються окремо для кожного виду підакцизної продукції на алкогольнінапої (таблиця 1).

Підприємства-виробники, що реалізують свою продукцію (тютюнові вироби)сплачують акцизний збір до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячиз фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць (довідповідного бюджету);

Власник готової продукції, виготовленої з використанням давальницькоїсировини, сплачує акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції;

Суб'єкти підприємницької діяльності, громадяни України, іноземнігромадяни та особи без громадянства, що ввозять (пересилають) транспортнізасоби на митну територію України сплачують акцизний збір до або під часнадання митної декларації (одночасно зі сплатою мита, "імпортного" ПДВ,митних зборів).

Суб'єкти підприємницької діяльності, що виробляють та реалізують на
Україні нафтопродукти сплачують акцизний збір у валюті України за валютним
(обмінним) курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, у якому здійснюєтьсяреалізація товару, і залишається незмінним протягом кварталу. Знафтопродуктів, що імпортуються в Україну акцизний збір сплачується увалюті України за валютним (обмінним) курсом, що діє на перший день поданнямитної декларації.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що виробляють та реалізують на
Україні ювелірні вироби сплачують акцизний збір у валюті України, а на тітовари, що імпортуються в Україну - у валюті України за валютним (обмінним
) Курсом, що діє на перший день подання митної декларації.

Інші платники акцизного збору (крім вищезазначених) зобов'язанісамостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданомуграничного строку, встановленого для подання Розрахунку.

Відповідальність за порушення сплати та термінів і повноти наданнязвітності акцизного збору згідно законодавчо-нормативної бази передбаченіштрафні санкції за окремі види порушення, а саме згідно Закону України від
21.12.01р. № 2181 - III "Про порядок погашення зобов'язань платниківподатків перед бюджетами та державними цільовими фондами ".

Порядок нарахування акцизного збору.

При застосуванні ставки акцизного збору у гривнях, яка встановлена вгрошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару сума акцизногозбору розраховується за формулою:

А - С х К,де А - сума акцизного збору; С - ставка акцизного збору; К - кількістьтовару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповіднимзаконом.

При застосуванні ставки акцизного збору в євро, сума акцизного зборурозраховується за формулою:

А = С х Є х К,де А - сума акцизного збору; С - ставка акцизного збору; Є - курс гривні доєвро за станом на перший день відповідного кварталу; К - кількість товару,визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом.

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках, обчислюєтьсяза формулою:

А = С х В,де А - сума акцизного збору; С - ставка акцизного збору; В - вартість.

3. Подвійне оподаткування.

Подвійне оподатковування виникає при одержанні громадянами однієїкраїни доходів від своєї діяльності в іншій країні. Тобто у них утримуютьподатки в країні, де вони одержали доход (по нормах цієї ж країни), а приповерненні у свою країну, у них утримуються податки по системіоподатковування своєї країни. Для недопущення подібного, Україна підписалаз рядом країн міжнародні угоди, що дозволяють громадянам України (ігромадянам країн, з якими Україна підписала відповідні договори) уникатиподвійного оподатковування.

У випадку ведення міжнародної торгівлі уряди обох торгуючих сторінможуть побажати стягувати податок з доходів від цієї торгівлі.

Міжнародне подвійне оподатковування - це оподатковування того самогооб'єкта (доходу, майна, угоди і т.д.) у той самий період часу аналогічнимивидами податків у двох, або більш країнах.

потенційне подвійне оподатковування виникає тому, що одна країнапретендує на право оподатковування на підставі факту проживання (абогромадянства) платника податків, а інша - на підставі місця одержаннядоходу. Подвійне оподатковування може також виникати, коли обидві країнистверджують, що платник податків є їхнім резидентом, або коли кожна з двохкраїн стверджує, що доход отриманий саме в ній.

Питання подвійного оподатковування виникає в декількох випадках:
1. При оподатковуванні доходів, одержуваних нерезидентами за границею. У даній ситуації вирішення протиріччя можливо в рамках спеціальних міжнародних угод, відповідно до яких оподатковування відбувається в одній з держав. Або регулюється в рамках національного законодавства. Суми податків із прибутку або доходів, отримані за межами території, зараховуються при сплаті ними податків із прибутку або доходу в Україні.
2. При змішаному порядку сплати податку. Подібна ситуація виникає при оподатковуванні осіб, що сплачують податок і подають декларацію про доходи в різних місцях.
3. При оподатковуванні частини прибутку підприємств, що розподіляється.

Проблема полягає в тому, що прибуток, що підлягає розподілу, обкладається податком два рази: перший - при нарахуванні податку з прибутку (доход) підприємства; другий - при оподатковуванні дивідендів . Такий механізм підриває стимули до зростання прибутку або його розподіленої частини. У даному випадку можливе використання різних ставок для розподіленого і нерозподіленого прибутку, повне або часткове звільнення від оподатковування дивідендів або розподіленого прибутку.

Усунення подвійного оподаткування.

1. Сума доходу або прибутку, одержана юридичними особами, їх філіями,відділеннями за кордоном, включається до загальної суми доходу (прибутку),що підлягає оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміруподатку.

Суми податку на дохід (прибуток), одержані за межами території України,її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони,сплачені юридичними особами, їх філіями, відділеннями за кордономвідповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються під час сплатиними податку з доходів (прибутку) в Україні. При цьому розмір зараховуваніхсум не може перевищувати суми податку з доходів (прибутку), що підлягаєсплаті в Україні, стосовно доходу (прибутку), одержаного за кордоном.

2. Доходи, одержані за межами України фізичними особами з постійниммісцем проживання в Україні, включаються до складу сукупного доходу, щопідлягає оподаткуванню в Україні.

Суми податку з доходів фізичних осіб, сплачені за кордоном відповіднодо законодавства іноземних держав громадянами з постійним місцем проживанняв Україні, зараховуються під час сплати ними податку з доходів фізичнихосіб в Україні. При цьому розмір зараховуваніх сум податку з доходів,сплачених за межами України, не може перевищувати суми податку з доходівфізичних осіб, що підлягає сплаті цими особами в Україні.

3. Суми податку на нерухоме майно (нерухомість), сплачені за кордономвідповідно до законодавства іноземних держав фізичними особами, якіпостійно проживають в Україні, за об'єкти, що знаходяться за її межами,зараховуються під час сплати ними податку на об'єкти в Україні. При цьомурозмір зарахованих сум податку, сплачених за межами України, не можеперевищувати суми, що підлягає сплаті цими особами в Україні.

4. Зарахування сплачених за межами України сум податків, зазначених участинах першій - третій, провадиться за умови письмового підтвердженняподаткового органу відповідної іноземної держави щодо факту сплати податкута наявності міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткуваннядоходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку.

ЗАВДАННЯ

Визначити суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, або суму бюджетноговідшкодування, при наступних умовах:
1) відвантажено продукції за контрактом № 1 на суму 5000 грн. (із ПДВ) з оплатою в звітному кварталі;
2) перераховано постачальнику за отриману в звітному кварталі продукцію

1200 грн. (із ПДВ);
3) отримано передоплату за експортним контрактом - 7000 грн.;
4) відвантажено продукції за бартерним контрактом на суму 200 тис.. грн.

зустрічне постачання в звітному кварталі 180 тис.. грн.

Розв'язок:

ПДВ = ПДВ - ПДВ в бюджет отриманий сплачений

ПДВ = грн.отриманий
ПДВ = грн.сплачений

ПДВ = грн.

до бюджету

Відповідь: сума бюджетного відшкодування складає 3966,67 грн.

Література

1. Декрет Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.1992 року № .18-92 із змінами та доповненнями.

2. Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби" від 24.05.96р. № 216 із змінами та доповненнями.

3. Закон України «Про систему оподаткування». Відомості Верховної Ради

(ВВР), 1991, N 39.

4. Державна податкова адміністрація України. Лист № 16211/7/10-1118/2503 від 29.11.2001. «Баланс», № 52, 25.12.2001.

5. Фінансове право. За редакцією Л. К. Воронової, Д. А. Бекерської. - К.:

Вентурі, 1995.

6. Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Податкова система

України: Учеб. посібник. - К.: МАУП, 2000.

7. Кучерявенко Н.П. Основи податкового права. - Харків, Вид. Константа,

1996р.

8. В. М. Федосов, В. Ш. Опарін, В.О. П'ятаченко та ін. "Податкова система

України". Підручник, К.-1994.

9. В. В. Буряковская, Б. Я. Кармазин, С. В. Каламбед "Налоги", Пороги

Дніпропетровськ-1998.
10. Дернберг Р.Л. Міжнародне оподаткування. - М.: ЮНИТИ Будапешт:

COLPI, 1997.

-----------------------< br >[1] Єдина ставка.
[2] Приблизно для 33% товарів і послуг приватного споживання ставка ПДВ дорівнює
0%.

-----------------------

бартерні операції

Вітчизняні товари

Імпортні операції

Дата відвантаження товарів (продукції) незалежно від дати отримання зустрічної поставки

Дата першої події податкового періоду

Дата оформлення ВМД

Зарахування коштів від покупця

Відвантаження товарів (продукції)