У курсовій роботі розглянуті питання оподаткування доходів іно-дивних юридичних осіб, проаналізовано проблеми залучення в стра-ну іноземних інвестицій. У даній роботі також приділяється увага змінам законодавчих та нормативних актів, які відбувалися останнім часом, визначаються заходи щодо вдосконалення податкового регулювання діяльності іноземних компаній.
У роботі також ставиться питання податкової юрисдикції держави, ко-торий вирішується на основі критеріїв територіальності і резидентства., Визна-виділяється порядок оподаткування прибутку, порядок визначення налогооб-логуєтеся бази.
У практичній частині курсової роботи проводиться аналіз платежеспо-можності та фінансової стійкості підприємства. Аналіз фінансової устой-чівості проводиться з допомогою і абсолютних, і відносних показників.

ЗМІСТ

Введення 4
1.Проблеми, що перешкоджають активному залученню іноземних
інвестицій 8
2. Заходи щодо вдосконалення податкового регулювання діяч-
ності іноземних компаній 9
3. Оподаткування іноземних юридичних осіб 13
3.1. Податкові угоди 13
3.2. Оподаткування прибутку і доходів іноземних юридичних
осіб 16
3.3. Постановка іноземних юридичних осіб на облік в податкових
органах 17
3.4. Порядок обчислення і сплати до бюджету податку на прибуток 21
3.5. Оподаткування доходів іноземних юридичних осіб,
не пов'язаних з діяльність у РФ через постійні
представництва 23
4. Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості
підприємства 27
4.1. Розрахунок показників платоспроможності 27
4.2. Розрахунок абсолютних показників фінансової стійкості 30
4.3. Розрахунок відносних показників фінансової стійкості 35
Висновок 41
Список використаних джерел 43

Введення

Держава відображає інтереси суспільства в різних сферах жізнедеятель-ності, виробляє і здійснює відповідну політику - економічну, соціальну, екологічну, демографічну та ін При цьому як засоби взаємодії об'єкта і суб'єкта державного регулювання соціально-економічних процесів застосовуються фінансово-кредитний і цінової механізми.
Фінансово-бюджетна система охоплює відносини з приводу формування і використання фінансових ресурсів держави - бюджету і поза-бюджетних фондів. Вона покликана забезпечувати ефективну реалізацію соціаль-ної, економічної, оборонної та інших функцій держави. Важливою''кровенос-ною артерією''фінансово-бюджетної системи є податки.
Податки виникли разом з товарним виробництвом, поділом суспільства на класи і появою держави, якій потрібні кошти на утримання ар-ми Академії, судів, чиновників та інші потреби. В епоху становлення і розвитку капіталіс-тичні відносин значення податків стало підсилюватися: для утримання армії і флоту, що забезпечують завоювання нових територій - ринків сировини та збуту гото-вої продукції, скарбниці потрібні були додаткові кошти.
Вилучення державою на користь суспільства певної частини вартості вало-вого внутрішнього продукту у вигляді обов'язкового внеску складає сутність податку. Внески здійснюють основні учасники виробництва валового внутрішнього про-продукту:
• працівники, своєю працею створюють матеріальні та нематеріальні блага і отримують певний дохід;
• господарюючі суб'єкти, власники капіталу, що діють у сфері перед-прінімательства.
За рахунок податкових внесків, зборів, мита та інших платежів формуються фінансові ресурси держави. Економічний зміст податків виражається, таким образам, взаємовідносинами господарюючих суб'єктів і громадян, з одного боку, і держави, з іншого боку, з приводу формування державних фінансів.
А. Сміт у своєму класичному творі''Дослідження про природу і причини богатсво народів''вважав основними принципами оподатковування загальність, справедливість, визначеність і зручність. Піддані держави, відзначав його російський послідовник Н. І. Тургенєв, повинні давати''кошти до досягнення це-чи суспільства або держави''кожен по можливості і пропорційно до свого доходу за заздалегідь встановленими правилами (терміни платежу, спосіб стягнення), зручним для платника . Важливість і вигідність пропорційності податей вміли цінувати ще за часів Римської імперії. Один з губернаторів писав Тиберія, що він легко може збільшити податки до своєї провінції. Тиран відповідав, що добрий пастир повинен стригти овець своїх, але не різати. Згодом цей перелік був доповнений принципу-ми забезпечення достатності і рухливості податків (податок може бути збільшений чи скорочений відповідно з об'єктивними потребами і можливостями державного-ва), вибору належного джерела й об'єкта оподаткування, однократності про-розкладання.
Перераховані принципи оподаткування враховувалися і при формуванні нової податкової системи Росії, адекватної ринковим перетворенням. Наприкінці 1991р. був прийнятий Закон РФ''Про основи податкової системи Російської Федерації''. Згодом до закону вносилися зміни та доповнення, що коректують механізмів оподаткування і структуру податків. При цьому, однак, неодноразово нару-шался принцип справедливості: вносяться зміни затверджувалися законодавчо-ми актами''заднім числом''.
Загальним вихідним джерелом податкових відрахувань, зборів, мита та інших платежів незалежно від об'єкта оподаткування є валовий внутрішній-ний продукт (ВВП). ВВП утворює первинні грошові доходи основних учасни-ків суспільного виробництва і держави як організатора господарської жиз-ни в національному масштабі: оплата праці працівників, прибуток господарюючих суб'єктів і централізований доход держави (податки до бюджету, а соціальні відрахування - до позабюджетних фондів). Освітою первинних грошових доходів не обмежується процес вартісного розподілу валового продукту. Він про-продовжували у розподілі грошових доходів основних учасників суспільного виробництва на користь держави: від працівників - у формі прибуткового податку (12% і більше) і відрахувань в пенсійний фонд (1%), а від господарюючих суб'єктів-у формі податку на прибуток і інших податкових платежів і зборів.
Законодавством встановлено, що об'єктами оподаткування є:
• прибуток (доход);
• вартість певних товарів;
• додана вартість продукції, робіт, послуг;
• майно юридичних і фізичних осіб;
• передача майна (дарування, успадкування (;
• операції з цінними паперами;
• окремі види діяльності;
• інші об'єкти, встановлені законом.
Один і той самий об'єкт обкладається податком даного виду тільки один раз за вста-новлення період оподаткування (місяць, квартал, півріччя, рік).
Загальна кількість платників податків визначається кількістю юрідічес-ких осіб (комерційних і некомерційних), чисельністю громадян, зареєстрований-них в податкових органах як підприємці без утворення юридично-го особи, та чисельності громадян, які сплачують прибутковий податок за місцем отри-мання заробітної плати. < br /> Податкова система РФ представлена сукупністю податків, зборів, мита та інших платежів, що стягуються в установленому порядку з платників - юрідічес-ких і фізичних осіб на території країни. Всі податки, збори, мита та інші платежі''живлять''бюджетну систему РФ. Крім того, існують державні позабюджетні фонди, дохідна частина яких формується за рахунок цільових отчіс-лений. Джерелом цих відрахувань також є зроблений ВВП, за рахунок ко-торого на стадії утворення первинних доходів формується відповідна частина платежів у позабюджетні фонди соціального призначення за тарифами страху-вих внесків, прив'язаних до оплати праці і включаються до собівартості продукції.
Функція податків - це прояв його сутності в дії, спосіб висловлю-вання його властивостей. Функція показує, яким чином реалізується суспільне приз-начення даної економічної категорії як інструмента вартісного розподілений-ня і перерозподілу доходів. Звідси виникає головна розподільна функція податків, що виражає їх сутність як особливого централізованого (ФИС-Кального) інструмента розподільних відносин у суспільстві.
За допомогою фіскальної функції реалізується головне суспільне призначають-чення податків - формування фінансових ресурсів держави, акумульованих у бюджетній системі та позабюджетних фондах і необхідних для здійснення соб-дарських функцій (оборонних, соціальних, природоохоронних та ін.) Формування доходів державного бюджету на основі стабільного і централізованого взі-манія податків перетворює сама держава в найбільшого економічного суб'єкта-та.
Інша функція податків як економічної категорії полягає в тому, сто появ-ся можливість кількісного відображення податкових надходжень і їх зіставле-тавленія з потребами держави у фінансових ресурсах. Завдяки контроль-ної функції оцінюється ефективність податкового механізму, забезпечується кон-троль за рухом фінансових ресурсів, виявляється необхідність внесення вимірюв-нений у податкову систему і бюджетну політику. Контрольна функція податково-фінансових відносин виявляється лише в умовах дії розподільної функції. Таким чином, обидві функції в органічній єдності визначають ефекти-вність податково-фінансових відносин і бюджетної політики.
Здійснення контрольної функції податків, її повнота і глибина у відомого-ною мірою залежать від податкової дисципліни. Суть її в тому, щоб платники податків своєчасно і в повному обсязі сплачували встановлені законодавством подат-ги. Практика роботи податкових органів показує, що порушення строків і повноти сплати податків - явище часте.
Розподільна функція податків володіє поруч властивостей, що характеризується щих багатогранність її ролі у відтворювальному процесі. Це перш за все те, що споконвічно розподільна функція податків носила чисто фіскальний харак-тер: наповнювати державну казну, щоб мати змогу утримувати армію, чиновницький апарат, а з часом і соціальну сферу (освіта, охорони здоров '-гом і т.д. Але з тих пір, як держава вважало за необхідне брати активну участь в організації господарського життя в країні, у функції з'явилася регулює властивість, що здійснюється через податковий механізм. У податковому регулир-вання виникла стимулююча підфункції, яка реалізується через систему пільг, преференцій (переваг).
У Законі РФ''Про основи податкової системи в РФ''передбачені наступні види пільг: неоподатковуваний мінімум об'єкта податку; вилучення з обкладення визна-лених елементів об'єкта; звільнення від сплати податків окремих осіб або кате-горій платників; зниження податкових ставок; цільові податкові пільги, вклю-чаю податкові кредити (відстрочення стягнення податків), інші податкові пільги.
Пільги з оподаткування прибутку підприємств спрямовані на стимулюючі-вання:
• фінансування витрат на розвиток виробництва та житлове будівництво;
• малих форм підприємництва;
• зайнятості інвалідів та пенсіонерів;
• благодійної діяльності в соціально-культурній та природоохоронної сферах.
Податковий кредит являє собою цільову відстрочку податкового платежу на кредитній основі. Відстрочена сума податкового платежу використовується для ін-вестіцій в основний або оборотний капітал. Кредитна угода, укладається між підприємством-одержувачем і фінансовим органом виконавчої влади суб'єкта РФ, може передбачати сплату відсотків за користування інвестиційно-ним податковим кредитом.
Федеральним Законом від 20 грудня 1991 р. № 2071-1''Про інвестиційний на-лігвом кредит''встановлені наступні способи надання підприємству на-податкового кредиту:
• зменшення суми податкового платежу протягом певного періоду (шляхом зменшення авансових платежів з податку на прибуток);
• компенсація платежів за відсотками, що нараховуються на суму цільового креди-та, отриманого підприємством в банківському або іншій кредитній установі (шляхом зменшення суми податкових платежів, розрахованих з податку на майно підприємства, на суму відсотків за отриманий кредит);
• цільова податкова пільга, тобто податкове звільнення, що надається суб'єктом РФ у межах податкових платежів, що зараховуються до свого бюджету протягом певного періоду.
Суб'єкти РФ у своїх законодавчих актах в межах компенсації устанав-Ліван власний перелік податкових пільг, що доповнюють федеральні пільги. Встановлені законом податкові пільги враховуються при щорічній розробці обласного бюджету.
Преференції встановлюються, як правило, у вигляді знижок (скасування) митниць-них мит на ввезені в країну товари певної номенклатури, які на вітчизняних підприємствах не виробляються або виробляються в недостатніх обсягах. Преференціональний імпортний режим поширюється і відносно товарів, що походять їх країн, що розвиваються. Список товарів і країн визначає-ся федеральним урядом.
Функцію відтворювального призначення несуть у собі платежі за корис-ня природними ресурсами, податки, що стягуються у дорожні фонди, на відтворюючи-ство мінерально-сировинної бази. Ці податки використовуються для фінансування рас-ходів з відповідних цільових бюджетних фондів, де вони і акумулюються.

1. Проблеми, що перешкоджають активному залученню інвестицій

Прагнення Росії інтегруватися у світове господарство приводить до можли-вості щодо вільного переміщення іноземного капіталу. У сьогоднішній ситуації проблема його залучення в нашу країну стоїть дуже гостро. Ряд галузей вітчизняної промисловості відчувають інвестиційний голод, тому при-ток капіталів як російських, так і з-за кордону може дати імпульс для виходу з кризового стану, стимулювати ділову активність на внутрішньому ринку, по-висіть конкурентоспроможність російських товарів на світовому ринку.
Іноземні підприємці виявляють неабиякий інтерес до російської еко-номіки, тому що Росія має багаті родовища природної сировини, порівняно дешеві енергетичні ресурси, кваліфіковані трудові ресурси при відноси-кові низької вартості робочої сили, дуже місткий внутрішній ринок.
У той же час бажаних масштабів іноземні інвестиції в нашій країні поки що не набули.
У числі факторів, в першу чергу перешкоджають іноземних інвестицій-ям в економіку Росії, називаються наступні:
• недосконалість діючої системи оподаткування;
• проблеми митного регулювання;
• криміногенна ситуація;
• проблеми доступу до джерел фінансування, труднощі з отриманням кредиту;
• брак в деяких регіонах кваліфікованих трудових ресурсів;
• транспортні проблеми;
• проблеми свободи пересування та консульського обслуговування.
Як бачимо, на першому місці - недосконалість податкового законодавства, на другому - недоліки митного законодавства, тобто все, пов'язане непосредст-венно з податками, зборами, митами. Якщо вдуматися в те, що ж саме отпугі-кість іноземних інвесторів, які звикли платити досить високі податки в сво-їх країнах, то неважко переконатися - не величина оподаткування. Нестабільність податкової системи, неясність і суперечливість деяких положень у поєднанні з дуже жорсткими фінансовими санкціями за найменше порушення податкового зако-нодательства - ось що змушує проявляти обережність.
Ще одна серйозна проблема в області податків - ризик подвійного оподатковуванню-вання. У разі ведення торгівлі уряди обох торгуючих сторін можуть по-бажати стягувати податок з доходів від цієї торгівлі. Потенційний подвійне налогооб-ложении виникає тому, що одна країна претендує на право оподатковування на підставі факту проживання (або громадянства) платника податків, а інша - на ос-нованіі місця отримання доходу. Подвійне оподатковування може також виникати, коли обидві країни стверджують, що платник податків є їхнім резидентом, або коли кожна з двох країн стверджує, що доход отриманий саме в ній.
Авторкниги''Міжнародне оподаткування''Р. Л. Дернберг пропонує концепцій неупередженого міжнародного оподаткування, що містить три ос-новних правила:
1. Неупередженість відносно експорту капіталу. Податкова система відповідної цим правилом, якщо на вибір платника податків між інвестуванням у себе в країні чи за кордоном не впливає питання про оподаткування. Тоді корпора-ція буде приймати рішення про інвестування на підставі ділових, а не податко-вих чинників. При ідеальній конкуренції неупередженість у відношенні експорту капіталу призводить до ефективного розподілу та використання капіталу.
2. Неупередженість щодо імпорту капіталу. Таке правило можна вважати виконаним, якщо всі діючі на ринку корпорації обкладаються подат-гом по одній ставці.
3. Національна неупередженість. Згідно з цим правилом загальний прибуток з капіталу, що розподіляється між платником податків і бюджетом, поса-на бути однаковою незалежно від того, де інвестований капітал - у своїй країні чи за кордоном.
Росія уклала низку міжурядових угод про усунення подвійного оподаткування. Вона визнала також і виконує всі подоб-ні договори, укладені в свій час Радянським Союзом і Української РСР з иностранны-ми державами. Міжурядові угоди в галузі стягнення податків мають пріоритет перед податковим законодавством РФ. При відсутності межпра-рі угод іноземні фірми і компанії обкладаються за законами РФ. Оподатковуванню підлягає тільки та частина прибутку іноземного юридично-го особи, яка отримана в зв'язку з його підприємницькою діяльністю на тер-ритор Росії.

2. Заходи щодо вдосконалення податкового регулювання діяльності
іноземних компаній

За останній час вжито заходів щодо вдосконалення податкового регулю-вання діяльності іноземних компаній. Випущені законодавчих та норма-тивні акти, які регламентують цілий ряд питань, пов'язаних з особеннос-тями діяльності іноземних юридичних осіб. У першу чергу це Інструкція ГНС РФ від 16 червня 1995 року''Про оподаткування прибутку і доходів іноземних юридичних осіб''(зареєстрована Мін'юстом Росії 5 липня 1995 р. № 897) і при-нятое у розвиток нової Інструкції про порядок обліку платників податків Положення ' 'Про особливості обліку в податкових органах організацій, утворених у відповідних умові до законодавства іноземних держав і міжнародних організацій''від 20 вересня того ж року, затверджене ДПС РФ. Обидва ці документи розроблені з урахуванням більш ніж чотирирічного досвіду практичної роботи з оподаткування іноземних юридичних осіб в умовах нової податкової системи, вивчення міжнародним досвіду, пропозицій податкових органів і аудиторських фірм.
Основне значення становища полягає в тому, що воно, нарешті, встановило однаковий порядок обліку іноземних та міжнародних організацій в усіх податкових інспекціях на основі єдиних вимог і форм обліку. При цьому самі вимоги носять більш спрощений порядок, що застосовується в даний час. Крім того, введена спеціальна застереження, що захищає права платників податків і забороняє вимогу податковими органами для постановки на облік додаткового-них документів, не передбачених Положенням.
Один з ключових пунктів Положення - диференціальний підхід до поста-новки на облік в залежності від активного або пасивного участі в діяльності на території Російської Федерації і ступенем залучення іноземних юрідічес-ких осіб у підприємницьку діяльність Росії.
Залежно від зазначених факторів, обсяг вимог до іноземного юри-діческому особі при постановці на облік коливається від максимальних, при здійснювала-тичних діяльності, що потрапляє під критерії постійного представництва, до мінімальних, для осіб, що представляють інтереси іноземних юридичних осіб. В окремих випадках облік в податкових органах може бути здійснений на основі лише повідомлень.
Інший важливий момент, пов'язаний зі ступенем і характером участі іно-дивних юридичних осіб у діяльності в Росії: облік іноземних організацій в податкових органах може здійснюватися як з присвоєнням ідентифікаційного номера платника податків (ІНН0, так і без нього.
Ще одне нововведення - надана іноземним юридичним особам можливість постановки на облік з метою розрахунків з ПДВ. З метою неутримання ПДВ у джерела виплати або отримання відшкодування з ПДВ вони можуть звернутися у відповідну податкову інспекцію для отримання ІПН.
У Положенні вперше регламентований порядок обліку дипломатичних і міжнародних організацій, постійно діючих на території Російської Федерації. Облік іноземних юридичних осіб може бути здійснено у зв'язку з відкриттям ними рахунків в уповноважених банках на території РФ.
Положення визначило, що облік іноземних юридичних осіб, які не мають відділень у Росії, які відкривають рублеві або валютні рахунки в уповноважених банках на території Росії, проводиться на підставі повідомлення, направленого-екпортувати іноземною юридичною особою або уповноваженим ним за дорученням банком до податкової інспекції, в якій перебуває на обліку відповідний Уполу-номоченний банк. Повідомлення повинно бути направлено до відкриття рахунку.
Цей пункт Положення вперше дає можливість іноземним юридичним особам відкривати рахунки в банках без реєстрації представництв, створення яких було чисто формальним. Це вело, з одного боку, до ускладнення процедури від-закриття рахунку, а з іншого боку, - до появи фіктивних представництв, кото-рие потім зникали, створюючи проблеми для податкових інспекцій.
Введення нового Положення дозволило створити єдиний реєстр іноземних юридичних осіб, які мають відділення на території Російської Федерації, так як присвоєння порядкового номера платника податків, що використовується в структурі ІПН, буде здійснювати безпосередньо ДПС Росії.
Позитивним моментом, як підтверджує практика, є введення на-податкового обліку у відділеннях іноземних фірм. Як відомо, на іноземні юридичні особи не поширюється обов'язок вести бухгалтерський облік відповідно до чинних нормативних актів Мінфіну Росії. Проте, як показала прак-тика оподаткування, для забезпечення своєчасності і правильності сплати податків, однакового розуміння платниками податків і податковими органами ме-тодов розрахунку податкових зобов'язань та однакового їх застосування податковими органами потрібна певна формалізація процесу обліку господарських опе-рацій у відділеннях іноземних юридичних осіб і розрахунку податкових зобов'язань-нізацією.
У зв'язку з цим до Інструкції введено розділ про податковий облік у відділеннях іноземних юридичних осіб. Були розроблені відповідні форми обліку доходів і витрат, форми різних відомостей. Їх заповнення не викликає труд-ностей. Значно спростився процес документальної перевірки представництв, скоротився час її проведення.
Вперше в Інструкції введено положення про необхідність подання відповідного повідомлення про джерела доходів до податкових органів іноземною юридичною особою, яка має джерело доходів на території РФ, або його уповноваженим представником.
Іноземні фірми, що здійснюють підприємницьку діяльність на території РФ через постійні представництва, є платниками подат-га на прибуток. Під постійним представництвом розуміються філія, відділення, бюро, контора, агентство, будь-яке інше постійне місце регулярного осуществле-ня діяльності з вилучення доходу на території Росії або за кордоном, а так-же будь-які організації та фізичні особи, уповноважені іноземними юриди-ними особами здійснювати представницькі функції в Російській Федерації.
Ця діяльність може бути пов'язана з розробкою природних ресурсів, про-веденням робіт з будівництва, установці, монтажу, складанню, налагодженню, обслуговуючи-нію обладнання, продажем продукції з розташованих на території РФ і при-належних іноземній юридичній особі чи орендованих ним складів, надання -ем послуг і здійсненням інших видів діяльності.
На іноземних юридичних осіб не поширюється обов'язок вести бухгалтерському облік відповідно до чинних нормативних актів Міністерст-ва фінансів РФ. Податкові зобов'язання іноземних юридичних осіб визначаються-ються не на основі даних бухгалтерського балансу і відомостей бухгалтерських рахун-тов, а розрахунковим способом на основі рахунків-фактур (інвойсів), розписок, а також відомостей з бухгалтерського обліку головного офісу іноземної компанії.
Разом з тим, як показала практика оподаткування, для забезпечення своєчасної підготовки тимчасовості і правильності сплати податків, однакового розуміння налогоплатель-щікамі і податковими органами методів розрахунку податкових зобов'язань і едінооб-різного їх застосування податковими органами потрібна певна формалізація процесу обліку господарських операцій у відділеннях іноземних юридичних осіб і розрахунку податкових зобов'язань. У інструкцію Росналогслужби від 16 червня 1995 р. № 34''Про оподаткування прибутку і доходів іноземних юридичних осіб''введено розділ про податковий облік у відділеннях іноземних юридичних осіб.
Відділення іноземних юридичних осіб на території РФ, що здійснюють діяльність через постійні представництва, ведуть регістри бухгалтерського обліку, такі, як журнали, головні книги й інші, як самостійне господарство-щие суб'єкти.
Прибуток у постійних представництвах іноземних юридичних осіб визначав або з використанням методу визнання виручки від реалізації продук-ції з відвантаження товарів (виконання робіт, послуг), або в міру оплати відвантажений-них товарів (виконаних робіт, наданих послуг).
Бухгалтерські регістри можуть вестись і зберігатися за кордоном за умови, що вони видаються на першу вимогу податкових органів у прийнятні для них терміни. Ці терміни повинні визначатися виходячи з того, що такі бухгалтер-ські документи в обов'язковому порядку є в головному офісі, не вимагають до-полнітельной доопрацювання і час необхідно тільки для отримання запиту від відділень-лення і доставки документів з-за кордону. Якщо ці умови не виконуються, подат-говие органи можуть зажадати від постійного представництва вести облік і хра-нитка документи в Російській Федерації.
У разі якщо іноземна юридична особа здійснює діяльність у декількох місцях на території РФ, кожне з яких утворює постійне пред-ставітельство, бухгалтерські регістри можуть вестися в будь-якому одному місці, але окремо за кожним місцем здійснення діяльності. Вони повинні надавати пріоритет ляться на першу вимогу податкових органів, на території яких здійснювала-вляєтся діяльність в Російській Федерації, і у прийнятні для них терміни.
Для ведення податкового обліку іноземними юридичними особами, здійснювала-складовими діяльність в Росії через постійні представництва, були разр-бота спеціальні форми обліку доходів і витрат і форми відомостей.
Облік доходів і витрат повинен включати всі отримані доходи і всі поне-сенние витрати за операціями постійного представництва протягом облікового періоди, за який вона несе відповідальність як на території Росії, так і за гра-ніцей.
Ці операції включають всі товари, готівкові кошти, інші активи та послуги, пре-доставляються головним офісом іноземної юридичної особи або іншими його відокремленими підрозділами постійного представництва в Росії, а також товари, готівкові кошти, інші активи та послуги, що надаються цим постійним представництвом головному офісу або іншим відокремленим підрозділі-вам іноземної юридичної особи.
Майно, передане головним офісом постійного представництва, враховується останнім за вартості цього майна у головного офісу на момент передачі з урахуванням фактично зроблених витрат на його транспортування, уста-новки, митних платежів та інших витрат.
У разі необхідності (при проведенні перевірок, підготовці роз'яснень за листами платників податків тощо) податкові органи можуть запитати опис облікової системи, прийнятої іноземною юридичною особою. Відомості про облікову системі включають інформацію про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, оцінці готової продукції, виробничих запасів і незавершеного виробництва, прийнятому бухгалтерський стандарті, плані рахунків та їх коди та ін
Ведення рахунків має здійснюватися у такий спосіб, щоб можна було вказати, яким чином були заповнені декларації, відомості, форми, передбачені-ренние Інструкцією, тобто повинна бути ясна зв'язок між записами в рахунках і формах обліку.
При проведенні контрольної роботи (камеральних та документальних пере-ках) податкові органи також можуть запросити відомості про довгострокові контракти, лізингових та орендних угодах, угодах з розширення майнових прав, га-рантійних зобов'язання по продукції і послуг та інші відомості.
Всі записи в бухгалтерських регістрах відділень іноземних юридичних осіб повинні підтверджуватися документами, зокрема контрактами, укладеними за участю відділення, виписками з банківських рахунків, рахунками-фактурами і т.п. Готівкові виплати, як в рублях, так і в іноземній валюті також повинні підтвер-чекати відповідними первинними документами (відомості на видачу заработ плати, видаткові ордери, розписки і т.п.).
Формами обліку передбачена деталізація прямих витрат за статтями. При цьому особлива увага приділяється правильності обліку заробітної плати та інших вип-лат персоналу відділення та іншим залучаються російським і іноземним грома-Данам.
При постатейному розподіл непрямих витрат необхідно мати заповнений-ний список, що показує, які витрати залучені в постатейне розподіл, і перелік відповідних статей. Числові значення непрямих витрат, включених до постатейне розподіл, повинні бути підтверджені незалежним аудитором, якщо їх неможливо засвідчити іншим способом, прийнятним для податкових орга-нів. Пояснення використовуваних методів розподілу, включаючи особливості того, як розподіляються витрати і доходи між головним офісом та відповідними до-ми відділеннями, повинні додаватися до звіту.
Витрати, понесені головним офісом та розподілені постійного пред-ставітельству, дебетуються у представництва на рахунку витрат з одночасним кредитуванням рахунку головного офісу.
Для визначення податкових зобов'язань відділення іноземного юрідічес-кого особи відповідно до внутрішнього законодавства Росії та міжнародними-ми договорами, у тому числі для встановлення обгрунтованості застосування тих чи інших податкових пільг, доходи повинні бути специфікована по кожному виду діяльності відділення. Повинна мати можливість перевірити всі фактично по-лучанин доходи та понесені витрати, що стосуються кожного виду діяльності.
Вся облікова документація, включаючи первинні документи з додатками, контракти, кореспонденції, бухгалтерські записи і будь-які інші документи, від-носять до податкового обліку відділення, повинні зберігатися протягом 6 років, тобто в те-чення терміну, встановленого статтею 24 Закону Росії про основи податкової системи для безспірного стягнення недоїмок з податків з юридичних осіб.
Якщо іноземна юридична особа не виконує вимог, встановлених Інструкцією, податкові органи можуть зобов'язати його вести облік у повному обсязі на території Росії. Зазначене також застосовується до іноземним юридичним чи-ЦАМ - резидентам тих країн, з яких неможливо отримати дані обліку для про-верки. У таких випадках дані обліку повинні зберігатися в Росії і бути підготовлений-ни за запитом.
Для відділень іноземних юридичних осіб, діяльність яких не при-водить до утворення постійного представництва, або у разі коли податковий статус (постійне представництво чи ні) відділення іноземного юридично-го особи не може бути визначений заздалегідь, але іноземна юридична особа припускає-лага, що його діяльність в Росії не буде утворювати постійного представ-тва, воно може звернутися до відповідного податкового органу для узгоджен-ня в?? дення податкового обліку за спрощеною формою.
Спрощена форма передбачає ведення тільки відомостей обліку приходу і витрати грошових коштів.

3. Оподаткування іноземних юридичних осіб

3.1. Податкові угоди

При оподаткуванні податком на прибуток іноземних юридичних осіб важливе значення має податкова юрисдикція тієї чи іншої держави. Це питання ре-щує на основі двох критеріїв: резидентства і територіальності. Перший крите-рій передбачає, що доходи резидентів даної країни (отримані як на тер-ритор країни, так і за її межами) підлягають оподаткуванню в цій країні. Напри-мер, у Великобританії корпораціонним податком обкладається прибуток нерезидентів у випадку, якщо вони здійснюють торгівлю у Великобританії через свої філії або відділення.
До теперішнього часу між різними країнами існували значною-ні відмінності у визначенні резидентства, що призводило до випадків подвійного різі-дентства стосовно деяких компаній. Вирішення цієї проблеми здійснюється шляхом укладання угод між країнами. У них остаточним критерієм зазвичай є місце розташування центру фактичного керівництва. Цей крите-рій отримав широке розповсюдження і включений як рекомендації в типо-ші проекти податкових угод.
Критерій територіальності грунтується на національній належності джерела доходу. Він встановлює, що оподаткуванню в даній країні біля-жат тільки доходи, добуті на її території. При цьому будь-які доходи, отримує-мі за кордоном, звільняються від податків у цій країні.
У зв'язку з тим, що немає однаковості в застосуванні цих критеріїв в усіх стра-нах, виникає, згадана вище, проблема подвійного оподаткування. Вирішення цієї проблеми складно, тому що вибір критерію пов'язаний з національними інте-самі різних країн. Так, для країн, компанії яких одержують значні прибутки від їх зарубіжної діяльності та від капіталів, розміщених за кордоном, бажано розмежування податкової юрисдикції на основі критерію резидентства, а для країн, в економіці яких значне місце займає іноземний капітал, бажаний критерій територіальності.
Окремі країни застосовують різні сполучення цих критеріїв. США, Ве-лікобрітанія беруть за основу критерій резидентства, який в залежності від конкретного інтересів країни доповнюється територіальним критерієм. Країни Латин-ської Америки встановлюють податкову юрисдикцію на основі переважного застосування критерію територіальності, який має важливе значення в податко-вої практиці Франції, Швейцарії та інших країн.
Угоди з питань оподаткування спрямовані на врегулювання на-лігвах взаємин між країнами шляхом закріплення за кожним державного-вом права оподаткування окремих видів доходів, одержуваних юридично-ми та фізичними особами з однієї країни в іншій країні, а також майна цих осіб, розташованого на території іншої держави.
На практиці вст