ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Приватизація підприємств галузей оборонної промисловості .
         

     

    Податки, оподаткування
    - 1 -

    ОСОБЛИВОСТІ ПРИВАТИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
    Галузей оборонної промисловості

    Загальні цілі та завдання державних програм приватизації не вчи-
    ють особливостей підприємств галузей оборонної промисловості
    (ООП). У той же час вони становлять значну частку наукового, про-
    мислення і кадрового потенціалу країни. На підприємства ООП приходить-
    ся також велика питома вага виробництва наукомісткої, технічно
    складної цивільної продукції та непродовольчих товарів народного
    споживання. У 1994 р. оборонний комплекс виробив 80% загального обсягу
    випуску зазначеної продукції в країні. Тому приватизація підприємств
    ООП мала на меті не тільки зберегти, але й подальшого вдосконалення-
    шенствованія їх науково-технічного та кадрового потенціалу. Основні
    завдання приватизації в цій сфері включали:
    - Мінімізацію витрат на виробництво і розробку озброєння (В)
    і військової техніки (ОТ) з урахуванням вимог військової доктрини й забезпечити
    чення вирішення на цій основі обороноздатності Росії;
    - Створення оптимальної структури виробництва в ООП, відповідними-
    ющей ринкових умов;
    - Максимально ефективне використання кадрового, науковотехнічного-
    чного та виробничого потенціалу ООП для досягнення якнайшвидшої
    стабілізації соціально-економічної ситуації в країні.
    Приватизацію підприємств ООП передбачалося здійснювати виходячи
    з наступних принципів:
    - Узгодження інтересів РФ, національно-державних і адміні-
    ністратівно-територіальних утворень у рамках РФ;
    -розмежування повноважень і функцій при проведенні приватизації
    між органами державної влади і управління;
    - Пріоритету трудових колективів при приватизації підприємств
    ООП для пом'якшення соціальної напруженості і збереження високого науч-
    но-технічного і виробничого потенціалу підприємств оборонного
    комплексу;
    - Надання фінансової підтримки підприємствам, які зазнали разг-
    сударствленію та приватизації (створення спеціальних фондів підтримки
    підприємств, надання додаткових пільг трудовим колективам
    і т.д.).


    - 2 -

    На процес приватизації підприємств ООП вплинув комплекс
    факторів. По-перше, це діяла система управління оборонними
    підприємствами, заснована на жорсткій централізації адміністративних
    функцій, що істотно обмежує їх проізводственнохозяйственную
    самостійність. По-друге, масштабність виробництва, що ускладнить-
    ло викуп майна трудовими колективами; нерівномірність розміщення
    науково-технічного та виробничого потенціалу оборонної промисло-
    лінощів в межах Росії; диверсифікація виробництва, що виявляється
    у структурі продукції, що випускається підприємствами продукції (В і ВТ, продукція
    подвійного призначення, загальногромадянський продукії, непродовольчі то-
    Вари народного споживання). По-третє, наявність мобілізаційних мощ-
    ностей і резервів, значно обмежують процес роздержавлено-
    ня та приватизації. По-четверте, конверсія військового виробництва (з-
    трансформаційних змін структури продукції, що випускається і статусу оборонного підприєм-
    тий, розширення можливостей приватизації).
    Необхідно також мати на увазі, що були відсутні основоположні
    законодавчо-правові документи, що визначають розвиток ООП (закони
    про оборонне замовлення, включаючи розробку програм озброєння, збереженню-
    ня та розвитку мобілізаційних потужностей, про статус оборонного припускає-
    ріятія; узгоджені рішення з державами - членами СНД про сумісних-
    ном виробництві В і ВТ), що ускладнювало підготовку концепції та прог-
    Рамм приватизації підприємств комплексу.

    ЕТАПИ ПРИВАТИЗАЦІЇ, ЇХ ЗМІСТ І
    ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

    Початок роздержавлення власності та приватизації в оборонного
    ном комплексі можна віднести до 1990-1992 рр.., коли з'явилися альтерна-
    тивні форми власності в рамках багатоукладної соціалістичної
    економки, а приватизація і роздержавлення власності не були
    узаконені і здійснювалися згідно з окремими рішеннями на
    рівні владних структур. У 1993-1994 рр.. була реалізована крупномасш-
    табная програма приватизації, відбувалося нарощування критичної
    маси кількісних перетворень. 1995 - 1996 роки - період глибокої
    структурної перебудови економіки ООП, в цей час швидкими темпами
    формуються холдингові і акціонернопромишленние компанії (АПК), фі-
    сис теми-промислові групи (ФПГ), а також федеральні наукові и науч-
    но-виробничі центри.


    - 3 -

    Істотне прискорення процесу приватизації підприємств ООП наб-
    люду після набуття чинності Указу президента РФ "Про коммерціаліза-
    ції державних підприємств з одночасним їх перетворенням в
    акціонерні товариства відкритого типу "(№ 721 від 1 липня 1992 р.).
    Стихійна приватизація, що відбувалася в ряді галузей народного
    господарства, не повинна була поширюватися на ООП, так як могла при-
    вести до їх повного розвалу. Однак тільки 19 серпня 1993 був під-
    писаний Указ президента РФ № 1267 "Про особливості приватизації та додат-
    Передачі заходи державного регулювання діяльності підприєм-
    тий оборонних галузей промисловості ", а 11 грудня 1993 р. було при-
    нято постанову уряду РФ № 1285 "Про підприємства і орга-
    ціях оборонних галузей промисловості, що не підлягають приватизації в
    1993-1994 роках, а також перетворюються на акціонерні товариства ", кото-
    рие дозволили перевести процес приватизації в оборонному комплексі в
    цивілізоване русло, Цими документами передбачалося:
    - Відступ для підприємств ООП від стандартних приватизаційних
    процедур, передбачених державною програмою приватизації;
    - Складання переліку підприємств, що перебувають у федеральній
    власності і не підлягають приватизації, за зобов'язаннями яких
    відповідає держави (забезпечення виконання оборонного замовлення і обо-
    ронних Нікор, гарантія відповідної оплати праці, збереження дер-
    жавної таємниці, утримання мобілізаційних потужностей і т.д.);
    - Встановлення порядку управління державними пакетами акцій
    оборонних підприємств та використання дивідендів за зазначеними акціями;
    - Закріплення входження оборонних підприємств і організацій у пе-
    річковий підприємств: а) не підлягають приватизації у 1993-1995 роках.; б)
    що підлягають приватизації на основі спеціально розроблених для них
    концепцій; в) перетворюються в акціонерні товариства із збереженням конт-
    рольного пакета акцій на три роки у федеральній власності; г) пре-
    утворюваних у акціонерні товариства з закріпленням "золотої акції" сро-
    ком дії 3 роки за державою; д) приватизуються без обмеження
    ний.
    Темпи приватизації, особливо на початковій стадії, постійно віз-
    розтане. Якщо в 1991-1992 рр.. було приватизовано близько 6,5% загального
    кількості підприємств ООП, в 1993 р. - 25%, то в 1994 р. - 60%. В
    1995 частка приватизованих підприємств ООП склала понад 70%
    загальної їх кількості. Найбільш активно процес приватизації проходив
    на підприємствах авіаційної промисловості, радіопромисловості і


    - 4 -

    електронної промисловості. У таблиці 1 представлено розподіл
    підприємств за способами приватизації на основі даних Держкомстату РФ.
    З таблиці видно, що найбільш поширеним способом приватизації
    в ООП є продаж акцій акціонерних товариств відкритого типу.
    Серед інших способів приватизації в порядку убування за підсумковими
    даними використовувалися викуп орендованого майна, продаж підприєм-
    тий на комерційному конкурсі і продаж майна (активів) діючих
    та ліквідованих підприємств і об'єктів. Необхідно також відзначити,
    що в першому півріччі 1995 поряд із продажем акцій акціонерних про-
    вин відкритого типу перевага віддавалася також продажу майна
    діючих та ліквідованих підприємств і об'єктів.
    Проведений аналіз роботи 46 акціонерних товариств, згрупованих
    відповідно до їх чисельністю і використанням першого або другого
    варіанти надання пільг трудовим колективам, а також порівняння
    груп державних і приватизованих підприємств показали, що
    після приватизації в розглянутих акціонерні товариства в 1994 р.,
    в 1 та 2 кварталах 1995 погіршилися результати діяльності з
    порівняно з відповідними періодами попередніх років.

    Таблиця 1
    РОЗПОДІЛ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ І
    НАУКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ За способом ПРИВАТИЗАЦІЇ
    (1992 - 1995 ГГ.)

    ?????????????????????????????????????????????????? ??????????????< br /> ? ? Частка підприємств, приватизованих?
    ? ? різними способами (у%)?
    ?????????????????????????????????????????????????? ??????????????< br /> ? ? а? б? в? г? д? е?
    ?????????????????????????????????????????????????? ??????????????< br /> ? 1992? 73? -? 4,9? 4,9? -? 17,2?
    ? 1993? 90,2? 0,5? 0,5? 1,0? -? 7,6?
    ? 1994? 92,0? 0,5? 3,7? -? 0,5? 3,3?
    ? 1 півріччя 1995? 41,7? 8,3? 8,3? 41,7? -? ?
    ?????????????????????????????????????????????????? ??????????????< br /> ? Разом? 85,8? 0,7? 3,2? 0,9? 2,7? 6,7?
    ?????????????????????????????????????????????????? ??????????????< br /> Примітка:


    - 5 -

    а - продаж акцій акціонерних товариств відкритого типу;
    б - продаж підприємств на аукціоні;
    в - продаж підприємств на комерційному конкурсі;
    г - приватизація через інвестиційний конкурс (в 1992-1993 рр..
    це означало продаж підприємств цілком на некомерційному інвестицій-
    онном конкурсі, в 1994 р. - продаж пакетів акцій, в 1995 р. - продаж
    підприємств цілком на інвестиційному конкурсі);
    д-продаж майна (актмівов) діючих, що ліквідовуються,
    ліквідованих підприємств і об'єктів, незавершених
    будівництвом;
    е - викуп орендованого майна.

    У той же час окремі акціонерні товариства за деякими показу-
    телям поліпшили свої результати. Намітилася також тенденція до підвищення
    показників діяльності груп, що включають підприємства з меншою чис-
    лінощів (до 5 тис. чоловік) і використовують другий варіант пільг, за
    відношенню до груп з більш великими за чисельністю підприємствами
    (понад 5 тис. чоловік) і що обрали другий варіант пільг, а також груп
    з більшою чисельністю (понад 5 тис. чоловік), що використовують перший ва-
    ріант пільг, при виробництві виробів як цивільного призначення, так
    і загального обсягу продукції.
    З метою оцінки ефективності приватизації проведено порівняння де-
    ності групи з 46 приватизованих підприємств і двох груп го-
    сударственних підприємств, що складаються з 168 і 53 виробництв. Окремо
    розглядалися показники їх діяльності стосовно до виробнич-
    ТВУ загального обсягу продукції та виробів цивільного назначенія.Аналіз
    показав:
    - Всі групи підприємств у тій чи іншій мірі погіршили результати
    своєї діяльності в 1 кварталі 1995 р. по сраненію з 1 кварталом 1994
    р.;
    - В той же час при виробництві загального обсягу продукції на при-
    ватізірованних предпріятійх меншою мірою ухудшішісь результати
    діяльності, ніж в обох групах державних підприємств. Однак
    при виробництві цивільної продукції спостерігалася протилежна картина,
    тобто приватизовані підприємства працювали гірше, ніж обидві групи
    державних предпрятій.



    - 6 -

    Організаційні форми ПРИВАТИЗАЦІЇ

    Інституційні перетворення в ООП можна розглянути на при-
    мірою 8 галузей, підвідомчих Госкомоборонпрому Росії (АП - авіа-
    ционной промисловості, БП і СХ - боєприпасів і спецхімії, ПВ - про-
    промислово озброєнь, РКТ - ракетно-космічної техніки, ПСС - про-
    промислово засобів зв'язку, СП - суднобудівної промисловості, ЕП -
    електронної промисловості та РП - радіопромисловості). Підприємства та
    організації кожної отрасіл були розділені на групи в залежності від
    їх взаємовідносин з Госкомоборонпромом: державні підприємства,
    підвідомчі Госкомоборонпрому; акціонерні товариства за участю
    держави, які співпрацюють з Госкомоборонпромом; акціонерні гро-
    ва, приватизовані без обмеженою, але співпрацюють з Госкомобо-
    ронпромом; підприємства, повністю втратили у зв'язку з Госкомоборонпро-
    мом; (див. Табл. 2).
    З таблиці видно, що в даний час щодо запропонованих 8 від-
    раслям Госкомоборонпром може реально проводити государстенную політи-
    ку лише на 34,6% підприємств, на 28,6% предпріяітй можливість реалі-
    зації державної політики обмежується спільною участю держав-
    дарства в статутному капіталі акціонерних товариств, на 24% акціонерних
    товариств державна політика здійснюється Госкомоборонпромом в
    основному посредстом розміщення державного оборонного замовлення. На-
    іменьшее кількість державних підприємств опинилося в авіаційн-
    ної промисловості (21%), що навряд чи можна вважати позитивним фак-
    те, тому що більшість приватизованих підприємств авіаційної
    промисловості лишилось підтримки держави, у тому числі у вигляді го-
    сударственного оборонного замовлення, і знаходиться на межі банкрутства.



    - 7 -

    Таблиця 2
    ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА галузей оборонної
    ПРОМИСЛОВОСТІ ГОСКОМОБОРОНПРОМА РОСІЇ (ГКООП), у%

    ?????????????????????????????????????????????????? ????????????????????< br /> Форми? ООП? ГКООП?
    взаємин ????????????????????????????????????????????????? ?
    підприємств з ГКООП? АП? БП і СХ? ПВ? РП? РКТ? ПСС? СП? ЕП? ?
    ?????????????????????????????????????????????????? ????????????????????< br /> Держпідприємства,? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
    підвідомчі? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
    ГКООП? 21,0? 82,0? 34,6? 28,0? 54,2? 41,4? 40,7? 26,8? 34,6?
    АТ з гос-вим? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
    участю,? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
    співро-щие з ГКООП? 40,9? 12,0? 24,6? 27,5? 13,5? 27,1? 31,4? 29,1? 28,6?
    АТ, приват-ні? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
    без обмежень,? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
    співро-щие з ГКООП? 28,7? 6,0? 19,0? 33,0? 22,9? 14,9? 18,1? 27,2? 24,0?
    Підприємства,? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
    повністю? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
    втратили? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
    зв'язок з ГКООП? 9,4? 0? 21,8? 11,5? 9,4? 16,6? 9,8? 16,9? 12,8?
    ?????????????????????????????????????????????????? ????????????????????< br /> Усього? 100? 100? 100? 100? 100? 100? 100? 100? 100?
    ?????????????????????????????????????????????????? ????????????????????< br />
    Нещодавно превітельством РФ було ухвалено рішення, відповідно до
    яким заводи і КБ галузей оборонної промисловості, що виконують
    оборонне замовлення, можуть розраховувати при отриманні статусу Федерального
    науково-виробничого центру (ФНПЦ) на особливу державну під-
    радити. Пізніше передбачається фінансувати ФНПЦ також за рахунок
    коштів Міннакі Росії - за статтею витрат на фундаментальні дослі-
    нання.
    За різними оцінками, структурна перебудова підприємств оборонного
    комплексу, що включає модернізацію виробництва і конверсію оборонної
    промисловості, зажадає від 150 млрд. до 300 млрд. дол адаптаційно-
    ною реакцією підприємств оборонного комплексу, тісно пов'язаних між


    - 8 -

    собою науковими, виробничими і коопераційних зв'язків, стало
    прагнення до утворення різних інтегрованих структур з переважатиме-
    даніем останнім часом акціонерно-промислових компаній і фінансового-
    по-промислових груп.
    Створення розгалуженої мережі фінансово-промишленнх груп - одне з
    найбільш дієвих шляхів залучення позабюджетних джерел фінан-
    сірованія для виведення ООП з кризи, здійснення структурної переста-
    Ройко, переоріеннтаціі промислових підприємств і наукових організацій
    на самофінансування. Освіта ФПГ на базі підприємств ООП повыша-
    ет стійкість що входять до них підприємств до зовнішніх впливів,
    сприяє розширенню самостійності підприємств у всіх сферах
    діяльності, зменшує ймовірність банкрутства, сприяє перерасп-
    ределенію управлінських функцій.
    Возніконовеніе ФПГ воджно ренгламентіроваться і регулюватися
    державою, особливо при об'єднанні підприємств, що надають су-
    громадської вплив на обороноздатність Росії, оскільки в іншому
    випадку можуть взяти гору групові інтереси, які йдуть в розріз з дер-
    дарчим промисловою політикою в ООП. У той же час за іншими, ме-
    неї значущим направленімям діяльності ФПГ можуть консолідувати
    підприємства на добровільній основі.
    Процес формування і реєстрації ФПГ в даний час визна-
    ляется положенням про ФПГ і поря?? ке з створення (додаток до Указу пре-
    зидента РФ № 2096 від 8 грудня 1993 р.), програмою сприяння форми-
    вання ФПГ (затверджена постановою уряду РФ № 48 від 16 ян-
    варя 1995 р.), а також постановами уряду РФ, що стосуються
    порядку проведення експертизи проектів ФПГ (№ 508 від 23 травня 1994 р.) і
    порядку ведення реєстру ФПГ (№ 707 від 19 червня 1994 р.).
    Аналіз діючих законадательних та нормативно-правових актів з
    формування ФПГ в ООП показав наступне:
    - Нормативно-правовою основою створення ФПГ є акціонірова-
    ня, але взаємини в рамках ФПГ між головною компанією та її
    учасниками поки чітко не визначені;
    - Антимонопольне законодавство накладає зайві обмеження
    ня на участь у ФПГ підприємств-монополістів, особливо що випускають
    оборонну продукцію;
    - Недостатньо розроблені норми створення ФПГ в рамках СНД, і з
    підприємствами країн далекого зарубіжжя;
    - Положення про створення ФПГ має передбачити пом'якшення Дейсі-


    - 9 -

    твующіх обмежень кількісного складу їх учасників, чисельності
    работкіков входяціх в них структур, частки державної власності
    в сукупному капіталі ФПГ, можливості перехресного володіння акціями
    учасниками ФПГ, системи пільг, предлакаемих ФПГ державою, і т.д.;
    - Потрібні численні согласованмія з центральними економі-
    тичними органами, Міністерством оборони Росії, урядом РФ. В
    результаті процес формування і реєстрації ФПГ триває в ряді випад-
    ев більше півроку, при цьому об'єдналися в них підприємства отримують
    лише незначні пільги.
    Відповідно до програми сприяння формірованмію ФПГ в ООП в
    1996 передбачається створення не менше 20 промислових груп. Вже під
    другій половині 1995 функціонували або перебували в стадії оформ-
    Госкомоборонпром Росії може впливати на діяльність ФПГ через
    своїх представників у наглядових радах, а також контролюючи ви-
    полнению державного оборонного замовлення і федеральних програм.
    За рахунок створення ФПГ в ООП, що володіють високими технологіями з
    значним експортним потенціалом (авіакосмічна і лазерна техні-
    ка, суднобудування, послуги із запуску супутників та ін), може бути забезпе-
    печей підйом в області як промислового виробництва, так і нагромадження-
    ня капіталу. Банки зацікавлені у співпраці з творцями по-
    добной техніки.
    У той же час переведення промисловості Росії, в тому числі і про-
    ронного комплексу, на шлях корпоратизації на основі мережі ФПГ може
    призвести до небажаних наслідків, зокрема:
    - Розширення системи пільг, що надаються учасникам ФПГ, отри-
    цательно позначиться на стані федерального бюджету;
    - Формування ФПГ може перетворитися на чергову кампанію, якщо
    при цьому не буде певних обмежень;
    - Виникнення ФПГ посилить монопольні тенденції на регіональних
    і федеральному ринках;
    - Зростання ролі фінансових установ у рамках ФПГ здатне
    викликати не приплив інвестицій в промисловість, а їх відтік в більш ви-
    придатні сфери;
    - Концентрація одним з учасників ФПГ пакетів акцій інших
    учасників у ряді випадків може призвести до втрати інвестиційної прив-
    лекательності проектів ФПГ для великих інвесторів, зацікавлених в
    отриманні контролю за інвестуються підприємствами.


    - 10 -

    Ефективна діяльність ФПГ з метою оздоровлення економіки ООП,
    здійснення її структурної перебудови можлива при усуненні вже
    намітилися негативних явищ, пов'язаних з приватизацією та освітньої-
    ня ФПГ. Для цього необхідно:
    - Створити методичну базу, яка регламентує формування і
    функціонування ФПГ;
    - Не допускати перепрофілювання підприємств, що входять у ФПГ,
    основна діяльність яких пов'язана з виробництвом продукції для
    державних потреб або забезпеченням безпеки Росії;
    - Контролювати дотримання державних інтересів ФПГ через
    участь представників Госкомоборонпрома Росії в наглядових сові-
    тах;
    - Припиняти скуповування пакетів акцій при проведенні аукціонів комерційних
    тичними структурами, незацікавленими в інвестиціях;
    - Здійснювати регулярний аналіз діяльності ФПГ, виявляти поло-
    жітельние або негативні аспекти їх функціонування з метою врахування
    накопиченого досвіду при формуванні подальших ФПГ.
    Приватизація підприємств ООП сприяла розвитку нової систе-
    ми прав власності, спрямованої на ефективне господарювання.
    Проте позитивний результат від інституціональних перетворень в
    ООП може бути досягнутий тільки в комплексі з заходами з конверсії по-
    енного виробництва, його демонополізації, фінансової стабілізації,
    розвитку фінансових ринків і т.д., а також при створенні умов для
    виникнення конкурентного середовища.

    НАСЛІДКИ Ваучерна ЕТАПУ ПРИВАТИЗАЦІЇ
    Оборонних підприємств

    Перехід до ринкової економіки підприємств галузей оборонної про-
    мислення проходять в умовах загальної економічної кризи, ослож-
    нівшегося що проводиться конверсією. Вже на початковому етапі приватизації
    підприємств ООП разом з окремими позитивними моментами (реорганізований-
    нізація структури управління підприємствами з виділенням незалежних
    підрозділів і наданням їм прав юридичної особи, ослаблення
    соціальної напруженості та підвищення ефективності роботи окремих
    підприємств) виявилися й негативні, в тому числі відмова від профіль-
    ної продукції (ВО "Радіан", московський радіозавод "Геперон"), погіршуючи-
    ня контролю за діяльністю підприємств, перехід окремих підприєм-


    - 11 -

    тий у власність іноземних юридичних осіб (завод "Карат" в Пен-
    зенской області).
    Чековий (ваучерний) етап приватизації в ООП, що закінчився 1 липня
    1994 р., не привів до очікуваних від нього результатів. Скоріше, він вия-
    вил ряд проблем, які ще чекають свого рішення.
    1. _Паденіе Обсягів виробництва і особливо спад в оборонних допоміжні-
    _ледованіях в результаті істотного скорочення державного обо-
    _ронного замовлення .. Обсяги закуповуваного озброєння впали до такого ступеня,
    що, як правило, не дозволяють компенсувати навіть природне зменшення
    запасів. Частка сучасних зразків В і ВТ в середньому в даний час
    становить не більше 30%. Через 10 років, до 2006 р., вона може знизитися
    до 3-5% (в арміях провідних країн Заходу це частка в даний час на-
    ходітся в межах 60-70% і планується її збільшення). У 1995 р. Оте-
    кількісний військова авіація отримала тільки по одному літаку Ту-160,
    Ту-22 МЗ, СУ-27. Вперше в історії ВПС у 1995 р. для стройових частин
    не замовлений жоден літальний апарат.
    Якщо в промислово розвинених країнах в результаті конверсії скор-
    щення військового виробництва звичайно не перевищувала 5-7% на рік, то в Рос-
    оці тільки в 1992 р. рівень військового виробництва склав 32% у від-
    носіння до 1991 р. У 1995 р. спад виробництва в оборонних галузях був
    більш глибоким, ніж в цілому по промисловості. Обсяг промислового
    виробництва у порівнянних цінах у грудні 1995 р. в порівнянні з со-
    Відповідаю періодом попереднього року скоротився на 39,3%, а спочатку
    року - на 21,1%. У той же час обсяг виробництва цивільної продук-
    ції в ООП зменшився в грудні 1995 р. в порівнянні з груднем 1994
    на 43,8%, з початку року - на 23,2%, а військової продукції відповідно-
    але - на 33,8 і 16,6%.
    В результаті спостерігається незворотний руйнування наукового, вироби
    вальних і кадрового потенціалу ООП. У той же час оборонним про-
    промислових підприємств і особливо науковим організаціям в умовах еко-
    ліджень економічного кризи неможливо вижити без надання в розумних
    межах державного оборонного замовлення. Проте держава не ви-
    виконується своїх зобов'язань. Наприклад, ФО "авіадвигунів" і АТ "Перм-
    ські мотори ", зайняті розробкою двигуна ПС-90А для лайнерів
    ІЛ-96-300, Ту-204, транспортного літака ІЛ-76 МФ відповідно до
    програмою розвитку авіаційної техніки до 2000 р., фінансуються не
    більш ніж на 30% від необхідного обсягу вкладень.
    2. _Потеря Мобілізаційних потужностей через відсутність державної адмін-


    - 12 -

    _твенного фінансування .. Підприємства, які мають у своєму складі мобілі-
    заційного потужності, повинні здійснювати фінансування останніх СОГ-
    ласно укладеними договорами, в рамках яких мобілізаційні потужності
    містяться частково за рахунок коштів підприємства, а частково - дер-
    дарства. Однак вона постійно порушує свої зобов'язання, що прива-
    дит до втрати мобілізаційних потужностей.
    3. _Банкротство Частини акціонерних (приватизованих) підприємств.
    При здійсненні програми приватизації передбачалося, що приватизованої
    зація і акціонування врятують оборонні підприємства від банкрутства.
    Проте в даний час банкрути зустрічаються і серед державних,
    і серед приватизованих підприємств. Федеральним управлінням у де-
    лам про неспроможність (банкрутство) при Держкоммайна РФ визнані
    неплатоспроможними 203 підприємства, що входять в ООП, з яких 113
    (більше половини) - акціонерні товариства.
    4. _Отсутствіе Механізму контролю за використанням інтелектуалів-
    _ной власності при приватизації підприємств і наукових організацій.
    Згідно з нормативними документами з приватизації, інтелектуальна
    власність повинна оцінюватися окремо в ході спільної оцінки стоімос-
    ти майна, однак через відсутність відповідних механізмів і
    контролю за використанням інтелектуальної власності підприємства
    в багатьох випадках цього не робили. Такий стан нерідко приводи-
    ло до її розбазарювання, передачі в інші галузі та комерційні
    структури. Великий інтерес до інтелектуальної власності російських
    оборонних підприємств виявляють і іноземні фірми.
    5. _ Руйнування наукових, технологічних і коопераційних зв'язків
    _между підприємствами в результаті приватизації окремих підприємств,
    _об'едіненних в єдиний комплекс; ослаблення науково-дослідного
    _потенціала наукових організацій при роздільної приватизації наукової і
    _опитно-виробничої бази .. Що діяло до недавнього часу зако-
    нодательство не тільки не відкривало простору для формування акціо-
    нерно-промислових компаній та фінансово-помислах груп, але, напр-
    тив, навіть орієнтувало на руйнування раніше сформованих прогресивних
    технологічних комплексів. Логіка при цьому була така: спочатку треба
    збільшити кількість суб'єктів господарювання, а потім вони самі об'єднають-
    ся, якщо захочуть.
    Здійснюючи в процесі приватизації політику демонополізації,
    Держкоммайна РФ і ГКАП РФ застосовували принцип роздільної приватизації
    наукових організацій і промислових підприємств, що входять в єдиний


    - 13 -

    комплекс. Це призводило до руйнування зв'язків між наукою і виробнич-
    твом, технологічних і коопераційних зв'язків як усередині ООП, так і
    між суміжними галузями. На початковому етапі приватизації були факти-
    но позбавлені своєї виробничої бази найбільші науково-виробнич-
    ничих комплекси (ОКБ імені П. О. Сухого, АНТК імені А. Н. Туполєва та
    ін). Аналогічна ситуація складалася і в менш великих об'єднань-
    ях.
    6. _Ослабленіе Державного контролю за діяльністю приватизованої
    _зірованних обороненних підприємств, що беруть участь у виконанні державної адмін-
    _твенного оборонного замовлення .. Через відсутність до останнього часу за-
    кону про державне оборонне замовлення (від був прийнятий Державною
    думою тільки 24 листопада 1995) не було налагоджено ефективну взаємодію
    дію органів державного управління з приватизованими обо-
    роннимі підприємствами. Це призводило до того, що акціонованим
    підприємства, які вийшли з Госкомоборонпрома, і навіть підприємства, пакет
    акцій яких був закріплений у державній власності, відмовляєть-
    лись від виконання оборонного замовлення з-за його невигідність. Можна
    навести безліч прикладів невиконання державою своїх обов'язковий-
    ств в рамках державного оборонного замовлення. Так, Міністерство
    оборони РФ замовило 7 ракетоносіїв "Протон" Державному косми-
    зації Науково-виробниче центру імені М. В. Хрунічева, але оплачений
    поки тільки 1. В цілому частка державного фінансування у загальному
    обсязі замовлень об'єднання не перевищує 6%.
    7. _Сістема Ваучерної приватизації не створила ефективних собс-
    _твенніков, здатних забезпечити приплив необхідних інвестицій в обо-
    _ронний комплекс .. Як показав аналіз, приватизація не стимулювала до-
    полнітельние інвестиції. Кількість підприємств, в які були вкладені-
    ни кошти вітчизняними та зарубіжними інвесторами, виявилося нич-
    тожно малим. Іноземні інвестори вважають за краще брати участь у створенні
    спільних підприємств, співзасновниками яких є державні-
    ные оборонні підприємства, оскільки в цьому випадку знижується ризик по-
    тер вкладених капіталів.
    8. _Однім Із небажаних наслідків проведеної приватизації
    _предпріятій є неконтрольована скупка значних пакетів з
    _акцій іноземними фізичними та юридичними особами, а також вітчизняні-
    _веннимі компаніями та фізичними особами, не зацікавленими в розви-
    _тіі виробництва .. Скуповуючи безпосередньо або через підставних осіб значною
    ные пакети акцій приватизованих підприємств оборонного комплексу,


    - 14 -

    іноземні фірми прагнуть до зміни з керівництва з тим, щоб в пос-
    ледующем припинити на них випуск військової продукції. Приватизація в
    ряді випадків безпосередньо підривала безпеку Росії. Так, Держ-
    комоборонпром був змушений вимагати від Держкоммайна РФ зняття з
    аукціонів державних пакетів акцій ОКБ імені П. О. Сухого (Москва),
    що є базою створення новітніх зразків вітчизняної авіаційної
    техніки. Також знімаються з аукціону державні пакети акцій Ар-
    сеньевского машинобудівного заводу "Прогрес" (Приморський край) і
    Улан-Удінского авіаційного заводу (Республіка Бурятія).
    9. _ Розвал що склалася соціальної сфери в результаті передачі об'єк-
    _ектов соціально-культурного та побутового призначення в муніципальну
    _собственность .. Кризовий стан економки ООП зробило негативний
    вплив на всю соціальну сферу, особливо в містах-заводах. У систему
    Госкомоборонпрома Росії входить більше 70 міст-заводів з відособлений-
    нимі науковими та промисловими підрозділами та замкнутої соціальної
    інфраструктурою, що в умовах кризи постраждала
    найбільшою мірою. Передача об'єктів соціально-культурного та збуту-
    вого призначення в муніципальну власність у цьому разі не могла
    сприяти збереженню даних об'єктів, оскільки відрахування обо-
    ронних підприємств у місцеві бюджети незначні. Муніципальні ор-
    Гани, не маючи необхідних коштів для підтримки соціальної інфраст-
    руктури, змушені передавати об'єкти соціальної сфери комерційним
    організаціям, які використовують з не за призначенням. Приватизирован-
    ные підприємства, не маючи в своєму розпорядженні достатньо коштів на утримання
    наявних у них об'єктів соціальної сфери, також прагнуть до Переприймання-
    філірованію цих об'єктів, що забезпечує отримання прибутку.
    Таким чином, більшість акціонованих (приватизованих)
    підприємств ООП, як і державних, виявилося в складному економі-
    зації та фінансовому становищі через істотне скорочення оборонно-
    го замовлення і відсутності інвестицій. Роздержавлення власності в
    ООП за відсутності належного управління не привело до підвищення ефек-
    бництва. У той же час окремі приватизовані і
    акціонірванние підприємства розширюють ділове співробітництво з іност-
    раннимі партнерами, об'єднують зусилля для спільного виробництва по-
    енной і конверсійної продукції, шукають шляхи диверсифікації своєї дея-
    ності на основі створення різного виду інтегрованих структур.

    НАПРЯМКИ нейтралізації негативного


    - 15 -

    НАСЛІДКІВ Ваучерна приватизація

    Існує ряд серйозних проблем, які негативно позначаються на
    ході приватизації та збереження промислового та наукового потенціалу
    підприємств оборонних галузей промисловості. Серед них можна виокрем-
    лити наступні:
    - Проведення аукціонів не враховує особливостей підприємств обо-
    ронних галузей промисловості, в результаті пакети з акцій скуповуються
    комерційними організаціями, приватними особами та іноземними фірмами,
    не зацікавлені в інвестиціях;
    - Недостатньо ефективний державний контроль над роз-
    кою і виробництвом озброєння і військової техніки на приватизованих
    підприємствах, в акціонерно-промислових компаніях і фінансово-промисло-
    лених групах;
    - Не встановлено механізм реалізації державою своїх прав на
    інтелектуальну власність, що призводить до неправильної оцінки
    власності та науково-технічного потенціалу підприємств і невозмож-
    ності відшкодування державних витрат, що витрачаються на розробку
    документації.
    При подальшій приватизації підприємств ООП потрібно усунути нега-
    тивні явища, характерні для її першого етапу. Приватизації припускає-
    ріятій повинна сприяти виникненню стратегічних власного
    перш за все шляхом формування приватних акціонернопромишленних компа-
    ний і фінансово-промислових груп, відновленню порушених господа-
    ничих зв'язків на базі проведених інституціональних перетворень,
    широкому залученню позабюджетних інвестицій, а також забезпечення реа-
    лізації соціальних програм.
    ЦНІІЕК спільно з ЦНІІЕІСУ в рамках підготовки проекту державної адмін-
    ничих програми сприяння зайнятості в ООП були розроблені запропонованого-
    ження, що стосуються комплексного вирішення проблем приватизації в оборонного
    ном комплексі. Для вирішення проблем, що стоять перед ООП в області прива-
    тізаціі, необхідно:
    - Надавати підтримку оборони підприємствам по створенню АПК і ФПГ,
    сприяють збереженню і відновленню наукових, виробничих і
    кооперацпіонних зв'язків між підприємствами оборонного комплексу і
    підприємствами суміжних галузей промисловості як в Росії, так і в
    інших країнах СНД;
    - Сприяти формуванню: акціонерно-промислових компаній в


    - 16 -

    складі підприємств, розташованих у різних регіонах Росії та дру-
    гих країнах СНД; міжгалузевих акціонернопромишленних компаній і фі-
    сис теми-промислових груп на базі високотехнологічних підприємств
    оборонного комплексу за участю підприємств машинобудування, металург-
    ня та хімічної промисловості;
    - Сприяти утворенню на базі провідних НДІ, КБ і підприєм-
    тий оборонного комплексу федеральних Науково-виробниче (науч-
    но-технічних) це
         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status