Проникнення північних дендрофільних видів птахів в глиб пустель Казахстану

В.П. Бєлік

р. Ростов-на-Дону

З 22 видів неморальним і лесоcтепних птахів, що проникають по долині річки. Урал з півночі далеко в глиб пустель Казахстану, 10 видів в основному лісостепового генезису - орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla), кібчик (Falco vespertinus), сіра куріпка (Perdix perdix), звичайна горлиця (Streptopelia turtur), чернолобий сорокопуд (Lanius minor), іволга (Oriolus oriolus), сорока (Pica pica), грак (Corvus frugilegus), сіра ворона (Corvus cornix) - Судячи з даних В.Н. Бостанжогло (1911), Н.П. Дубініна (1953, Дубінін, Торопанова, 1956) і моїми спостереженнями 1987-1991 рр.., Вже давно досягли Каспійського моря, гніздяться по крайней мере в дельті Уралу або в районі м. Гур'єва. Мною, зокрема, в різний час були знайдені тут гнізда або виводки кібця, сірої куріпки, іволги, сороки, грача, сірої ворони. Крім того, тут же регулярно реєструвалися територіальні токувати чеглокі, звичайні горлиці, чернолобие сорокопуд.

Ще два види - звичайний Козодой (Caprimulgus europaeus) і славка-завірушка (Sylvia curruca) - в Гур'ївської області представлені пустельними формами, що живуть серед деревно-чагарникової рослинності в низинах Уралу, але їх лісові північні підвиди сюди, мабуть, не проникають, зупиняючись у південних кордонів Уральської області (Дубінін, 1953; Дубінін, Торопанова, 1956; Корела, 1970, 1972). У решти 10 видів кордону ареалів пульсують уздовж долини нижнього Уралу, причому в останні десятиліття багато хто з них почали тут активне розселення на південь, у пустельну зону (Дубінін, 1953; Дубінін, Торопанова, 1956; Губін та ін, 1977). Мої спостереження, проведені під час декількох екскурсій в районі м. Індерборскій - а. Будьонного в 150 км на північ від м. Гур'єва (2-3.08.1988), між с. Орлик та с. Зелене в 120 км від Гурьева (2.08.1987) і між а. Алга і а. Бесекті в 20 км від Гур'єва (19.07.1987), а також в околицях самого Гур'єва (1987, 1988, 1991 рр..) і в лівобережній дельті Уралу (26.05-12.06.1987 і 2-15.07.1991), дозволяють доповнити наявні відомості та уточнити сучасні кордони розповсюдження цих птахів у долині р.. Урал.

Слід помітити, що звичайна сплюшка (Otus scops), наведена для Гур'ївської області А.Ф. Ковшар (1988), мною тут жодного разу не відзначалася. Чи не спостерігав я і садової вівсянки (Emberiza hortulana), знайденої Н.П. Дубиніним (1953, 1956) за Уралу на південь до а. Джонголсай. У м. Гур'єва вона зараз явно відсутній, а вище по Уралу під час моїх робіт в 1987-1988 рр.. вівсянки вже не реєструвалися в зв'язку з припиненням токування і дуже потайливим поведінкою. Але в середині травня 1996 цих птахів не вдалося виявити і на північ, у а. Базартобе. Лише у п. Чапаєве 23.05.1996 р. зустрінуті 2 співають птахи, а численними вони стали тільки між с. Коловертное та с. Янайкіно. Як видно, садові вівсянки залишили субоптимальних частина ареалу на Уралі у зв'язку з депресією чисельності, що спостерігається у них в останні десятиліття майже по всій Південній Європі (Kutzenberger, 1994; мої дані по степовому Подоння).

Крім того, замість орлана-долгохвоста (Haliaeetus leucoryphus), якого ймовірно за помилку наводив як численної птиці Н.П. Дубінін (1953, 1956), зараз на Нижньому Уралі майже повсюдно зустрічається орлан-білохвіст. Останній вигляд зовсім не відзначений тут зазначеним дослідником, але безсумнівно гніздився в 1950 р. у районах його робіт (Корела, 1962). Мною орлани-білохвості спостерігалися в дельті на узбережжі, де 09.06.1987 р. була відзначена пара територіальних дорослих птахів і одиночний старий орлан, що тримався за кілька кілометрів на схід. Восени 1990 р. там же, приблизно в 10 км на південь від а. Тягала (Алгабас), на невисокому дерев'яному трігопункте біля самого берега моря було знайдено старе гніздо розміром близько 120 х 80 см в діаметрі і 25 см заввишки, належало, можливо, орланів і існувало, судячи з опитувальних даними, за принаймні з середини 1980-х рр..

Дорослий орлан-білохвіст зустрінутий мною також 3.08.1988 р. в заплавній лісі у а. Буденне, а 2.08.1988 р. там же спостерігалася і молода птах, поза сумнівом - з місцевого виводки. За відомостями зоолога Б.В. Трощенко (Гурьевская протичумна станція), в 1978 і 1988 рр.. два житлових гнізда орланів-білохвіст були знайдені у с. Карманова в 85 км на північ від м. Гур'єва і у с. Орлик, де птахи оселилися серед цапельніка, повністю розігнавши там колонію чапель.

Ще більш звичайний орлан-білохвіст в Уральської області. У 1996 р. в околицях п. Чапаєве 23.05. знайдені 2 його старих гнізда, що належали, мабуть, однією парі. А на лівобережжі Уралу між с. Янайкіно та с. Коловертное, де 8-9.05. було знайдено 2 житлових і 3 старих гнізда білохвіст, трималося до 5 пар на 25 км2 заплави. Про гніздування білохвоста на Нижньому Уралі в останні десятиліття повідомляють і інші автори (Шевченко и др., 1978; Молодовскій, Сошникова, 1984; Березовик та ін, 1992, 1994; Дебелі та ін, 1994; Сараєв, 1994).

Інформація про поширення інших дендрофільних видів птахів у долині нижнього Уралу наводиться нижче.

Орел-карлик (Hieraaetus pennatus). Днем 2.08.1987 р. птах світлої фази забарвлення парила високо над заплавних лісом у с.Орлік, пішовши потім далеко на північ. У басейні р.. Урал карлик кілька разів відзначався в минулому сторіччі (Еверсманн, 1866; Карелін, 1875; Зарудний, 1888), після чого надовго зник звідси (Корела, 1962). Останнім часом зустрічі з ним тут почастішали (Давигора, 1985; Абдуршін, 1989; моя зустріч явно територіальної птиці у верхів'ях р.. Калдигайти 14.05.1996 р.). Тому, з огляду на ряд інших знахідок цього виду в ізольованих лісових масивах Північного Казахстану та сусідніх регіонів (Варшавський та ін, 1977; Мальцева, 1983; Соломатін, 1986; Антончікова, 1991; Бєлянкін, Ільяшенко, 1991; Мосейкін, 1991 та ін), можна припускати, що в азіатській лісостепу почалося відновлення його ареалу, залишеного, мабуть, в недавньому минулому (Корела, 1962; Бєлік, 1992).

Припутень (Columba palumbus). На початку XX ст. гніздився тільки до с. Краснояр (Бостанжогло, 1911), а до середини сторіччя він розселився на південь до а. Джонголсай (Дубінін, Торопанова, 1956). У 1987 р. вяхирь стали численні вже в старих заплавних ветлянніках у а. Алга, а 13.07.1991 р. токувати птиці відзначені в 10 км на північ від м. Гур'єва.

Сова сова (Asio otus). У середині XX в. гніздилася по Уралу на південь до с. Калмикова -- с. Харькін (Дубінін, Торопанова, 1956). У 1988 р. жиле гніздо вухастої сови, влаштоване в свіжому сорочих гнізді, було знайдено в старому парку на північній околиці м. Гур'єва. У ньому з 15 по 27.04 спостерігалася що сиділа на кладці самка.

Строкатий дятел (Dendrocopos major). У 1907 р. В. Н. Бостанжогло (1911) знайшов дятла лише вище с. Горяченское. Н.П. Дубінін (1953, 1956) в 1950-1951 рр.. простежив його на південь до с. Харькін, а в 1987-1988 рр.. він гніздився вже в Гур'ївської області. Тут 3.08.1988 р. птиці були нерідкі у а. Буденне, а 2.08.1987 р. вони не-одноразово відзначалися у с. Зелене, де був зустрінутий і виводок слетков, яких ще годував самець. 19.07.1987 р. молода птиця спостерігалася також у а. Алга, але беручи до увагу, що молодняк дятлів починає послегнездовие кочівлю на початку липня (Белик, 1990), не можна виключати, що це була вже дісперсіровавшая особина.

Звичайний жулан (Lanius collurio). У XIX ст. був сильно поширений по всьому Середньому Уралу (Зарудний, 1888), а на Нижньому Уралі в 1907 р. простежено вниз до с. Калмикова (Бостанжогло, 1911). Але в середині нинішнього століття птиці, очевидно, зникли звідси, так що Н.П. Дубінін (1953, 1956) за три роки робіт на Нижньому і Середньому Уралі зміг виявити лише одну пару, гніздиться в 1951 р. між с. Коловертное та с. Бударіна. Однак у 1970-і рр.. жулан знову виявилися звичайними в заплавних лісах трохи вище м. Уральська (Левін, Губін, 1985), а мною вони зрідка відзначалися 2-3.08.1988 р. в заплаві Уралу у а. Будень. Їх гніздування тут підтвердити не вдалося, але судячи з поведінки птахів, воно було цілком можливо. Слід зазначити також зустріч пари жуланов - самця і самки - 26.07.1987 р. в заростях тамариску в приморській зоні приблизно в 50 км на схід від м. Гурьва. Птахи трималися на невеликому постійному ділянці, але характер їх перебування теж залишився неясний.

Звичайна лазоревка (Parus caeruleus). У XIX ст. птиці, можливо, зрідка гніздилися лише на Середньому Уралі (Зарудний, 1888, 1897). На Нижньому Уралі їх уперше відзначив Н.П. Дубінін (1953, 1956), що знайшов в 1950 р. 1-2 пари між с. Коловертное і с. Бударіна. Але в 1951 р. він простежив лазоревок на південь вже до с. Горяченское -- с. Мергенево, при значному збільшенні чисельності птахів на попередньому стаціонарі. У 1987 р. кочували зграйка, мабуть - місцевий виводок, тримався з виводком великих синиць, спостерігався мною в районі с. Зелене.

Велика синиця (Parus major). На початку XX ст. на Нижньому Уралов не гніздилася (Бостанжогло, 1911), заселяючи лише заплавні ліси Середнього Уралу (Зарудний, 1888). У 1950 р. Н.П. Дубінін (1953, 1956) зустрів синицю лише одного разу в районі с. Коловертное, але в 1951 р. вони були тут уже цілком звичайні. У 1975 р. жиле гніздо великої синиці було знайдено в 60 км на північ від м. Гур'єва (Губін та ін, 1977), а в 1987 р. виводок несамостійних слетков був зустрінутий мною 2.08 у с. Зелене.

Зяблик (Fringilla coelebs). На початку XX ст. на Нижньому Уралов не гніздився, заселяючи лише лісу Середнього Уралу (Зарудний, 1888; Бостанжогло, 1911). Але в середині нинішнього століття зяблик був уже нерідкий у м. Уральська, причому в 1950 р. він спускався на південь до с. Коловертное - с. Бударина, а в 1951 р. було простежено до с. Горяченское - с. Мергенево. У 1987 р. співаючий самець зустрінутий 2.08 в заплавній лісі в районі с.Зеленое.

* * *

Аналіз розселення розглянутих птахів, що йде уздовж заплави р.. Урал на південь, показує, що його середня швидкість у різних видів складає приблизно 2-6 км/год. Мінімальна і відносно постійна вона у вяхирь (1-3 км/рік) і у строкатого дятла (2-4 км/год), тоді як у великої синиці в другій половині XX ст. вона різко збільшилася: з 2 до 14 км/год. Помітне збільшення швидкості розселення відзначено також у лазоревкі і зяблика, у яких у першій половині XX ст. вона становила 2-3 км/год, а зараз досягла 5-6 км/год.

Розселення птахів, судячи за спостереженнями Н.П. Дубініна (1953, 1956) за лазоревкой і заблукав, нерідко йде стрибками - відразу на великі відстані (до 100-150 км/год), які долаються, як зазначав А.Н. Формозов (1959), ймовірно в сприятливі по синоптичних умов роки. І хоча в подальшому, в несприятливі періоди, ареали можуть тимчасово відступати назад (Дубінін, Торопанова, 1956), все-таки при збереженні загальної тенденції їх приріст протягом багатьох років поступово підсумовується, створюючи картину то більш, то менш швидкої експансії окремих видів.

Причини спостерігається розселення з'ясувати до кінця не вдається. Воно, можливо, индуцируется кліматичними перебудовами останніх століть і десятиліть, в Зокрема - нинішньої вираженою мезофілізаціей степового клімату. Остання сприятливо позначається на репродуктивному потенціал північних популяцій дендрофільних птахів, створюючи тим самим у них надлишковий імміграційний фонд. Підтверджується це і фауногенетіческім складом зазначених іммігрантів, серед яких значну частину становлять мезофільні неморальні види (дятел, синиці, зяблик), що відрізняються, правда, підвищеній, у порівнянні з більшістю інших неморальним птахів, екологічною пластичністю. Але в основі розселення, як мені видається, лежить все-таки, мабуть, природне прагнення тварин до заповнення фауністичних вакууму, що утворився в біоценозах Палеарктики в результаті якихось глобальних екологічних катаклізмів минулого, як наприклад, в період плейстоценового похолодання, в "Малий льодовиковий період ", а може, як у випадку з орлом-карликом або з жуланом, і в зовсім недавно.

Процеси масових переміщень меж ареалів у птахів вдалося зафіксувати лише порівняно нещодавно, з появою надійних, точно датованих реперів в фауністіке і з накопиченням нових фактичних матеріалів (Дубінін, 1953; Дубінін, Торопанова, 1956; Формозов, 1959; Варшавський, 1965; Портенко, 1974 та ін.) Але розселення птахів у Палеарктики протікало, безсумнівно, протягом всього голоцену. Про масштабності цього процесу в історичний період свідчать, зокрема, деякі "модельні" види - кільчаста горлиця (Streptopelia decaocto), вівсянка-паклун (Emberiza aureola), зелена вівчарик (Phylloscopus trochiloides) та інші, а також аналіз регіональних авіфауністіческіх списків XIX ст. і повсюдність даного явища в даний час. Зараз, наприклад, розширення ареалів птахів, що йде в самих різних напрямках, наблюдется як у лісовій, так і в пустельних-степовій зонах, у південних горах та інших регіонах Палеарктики (Сироечковскій, 1960; Гингазов, 1962; Флінт, Чугунов, 1962; Корела, 1964; Варшавський, 1965; Мальчевський, Пукінскій, 1983; Бєлік, 1985; Давигора, 1990; Леонович, 1991; Белик, Москаленко, 1993 та багато інших. ін.)

Таким чином, слідом за А.Н. Криштофовичем можна говорити тому, мабуть, про різку ненасиченість як палеарктіческой флори, так і її фауни, про "... глибокому невідповідності її сучасного складу ... того складу, який з'явився б тут клімаксом "(Криштофович, 1959, с.251). І що спостерігається зараз широке розселення птахів в якійсь мірі, можливо, і являє собою процес поступового насичення палеарктіческой авіфауни, заповнення пустують поки екологічних ніш. Підтверджує це припущення і та легкість, з якою нові види найчастіше впроваджуються у вже сформовані біоценози.

Список літератури

Абдуршін Е.В. (1989): Зустріч орла-карлика в середній течії р.. Ілек. - Поширення і фауна птахів Уралу: Мат-ли до регіон. конф. Короткі повід. Оренбург. 3.

Антончікова Ю.В. (1991): Матеріали по біології орла-карлика .- Мат-ли 10-й Всес. орнітол. конф. Мінськ: Навука i технiка. 2 (1): 27-28.

Бєлік В.П. (1985): Питання формування орнітофауни штучних лісів степового Передкавказзя і суміжних територій. - Автореф. дисс. ... канд. біол. наук. Київ. 1-23.

Бєлік В.П. (1990): Дятлові птиці Ростовської області. - Мало вивчений. птиці Пн. Кавказу: Мат-ли наук.-практ. конф. Ставрополь. 6-29.

Бєлік В.П. (1992): Фауногенетіческая структура і зв'язку западнопалеарктіческой орнітофауни. - Кавказ. орнітол. Вестн. Ставрополь. 3: 19-52.

Бєлік В.П., Москаленко В.М. (1993): Авіфауністіческіе раритети Сумського Полісся. 1. Passeriformes. - Беркут. 2: 4-11.

Бєлянкін А.Ф., Ільяшенко В.Б. (1991): Рідкісні хижі птахи долини середньої Томі. - Мат-ли 10-й Всес. орнітол. конф. Мінськ: Навука i технiка. 2 (1): 55-56.

Березовський М.М., Гісцов А.П., Коваленко А.В. (1992): Орлан-білохвіст в долині р.. Урал і північно-східному Прикаспії. - Рідкісні види рослин і тварин Оренбург. обл.: Інформ. мат-ли. Оренбург. 22-25.

Березовський М.М., Гісцов А.П., Грачев А.В. (1994): Орлан-білохвіст в північно-східному Прикаспії. - Selevinia. 2 (2): 89-90.

Бостанжогло В.Н. (1911): орнітологічна фауна Арало-Каспійських степів. - Мат-ли до пізнання фауни і флори Росс. імп. Отд. зоол. 11: 1-410.

Варшавський С.Н. (1965): Ландшафти і фауністичні комплекси наземних хребетних Північного Пріаралья у зв'язку з їх значенням в природному вогнищевою чуми. -- Доповідь ... докт. біол. наук за сукупністю опубл. робіт. Саратов. 1-76.

Варшавський С.Н., Варшавський Б.С., Гарбузов В.К. (1977): Деякі рідкісні та зникаючі птиці Північного Прикаспію. - Рідкісні та зникаючі звірі й птахи Казахстану. Алма-Ата: Наука. 146-153.

Губин Б.М., Гаврилов Е.І., Хроков В.В. (1977): Орнітологічні знахідки в пониззі Уралу. - Міграції птахів в Азії. Новосибирск: Наука. 209-211.

Гингазов А.М. (1962): Нові дані про поширення птахів у Західному Сибіру .- Орнітологія. М.: МГУ. 4: 154-159.

Давигора А.В. (1985): Еколого-фауністична характеристика хижих птахів степів південно-західного Передуралля. - Автореф. ... канд. біол. наук. М. 1-16.

Давигора А.В. (1989): Багаторічні зміни популяцій хижих птахів степів Передуралля. -- Розповсюдження і фауна птахів Уралу: Информ. мат-ли. Свердловськ. 38-40.

Давигора А.В. (1990): Сучасна аридизації клімату і деякі зміни авіфауни степів Передуралля за останнє сторіччя. - Тварини. світ Південного Уралу. Оренбург. 64-67.

Дебелі П.В., Шевченко В.Л., Джубанов А.А., Пєшков С.М., Саргенгаліев К.А. (1994): Орлан-білохвіст в Північному Прикаспії. - Сучас. орнітологія. 1992. М.: Наука. 107-112.

Дубінін Н.П. (1953): Птахи лісів нижній частині долини річки Урал.М.: АН СРСР. 1: 1-127.

Дубінін Н.П., Торопанова Т.А. (1956): Птахи лісів долини р.. Урал. М.: АН СРСР. 2-3: 1-307.

Зарудний Н.А. (1888): орнітологічна фауна Оренбурзького краю. - Зап. Акад. наук. 57 (Додаток 1): 1-338.

Зарудний Н.А. (1897): Додатки до "орнітологічною фауні Оренбурзького краю". - Мат-ли до пізнання фауни і флори Росс. імп. 3: 171-312.

Карелін Г.С. (1875): Розбір статті О. Рябініна "Природничі твори земель Уральського козачого війська ", що витягує з книги його: Матеріали для географії і статистики Росії. Уральське козацьке військо. СПб., 2 частина, 1866. - Тр. СПб Об-ва естествоіспит. 6: 297-298.

Ковшарь А.Ф. (1988): Світ птахів Казахстану. Алма-Ата: Мектеп. 1-272.

Корела М.Н. (1962): Отряд Хижі птахи - Falconiformes. - Птахіви Казахстану. Алма-Ата: Изд-во АН Каз. РСР. 2: 448-707.

Корела М.Н. (1964): Зміни меж ареалів південних видів птахів в Північному Тянь-Шаню. -- Тр. Ін-ту зоол. АН Каз.ССР.24: 142-156.

Корела М.Н. (1970): Отряд Дрімлюги - Caprimulgi. - Птахи Казахстану. Алма-Ата: Изд-во АН Каз. РСР. 3: 22-37.

Корела М.Н. (1972): Рід Славка - Sylvia .- Птахи Казахстану. Алма-Ата: Изд-во АН Каз. РСР. 4: 153-205.

Криштофович А.Н. (1959): Еволюція рослинного покриву в геологічному минулому і її основні фактори. - Избр. праці. М.-Л.: АН СРСР. 1: 200-262.

Левін А.С., Губин Б.М. (1985): Біологія птахів інтразональні лісу: На прикладі горобиних в заплаві Уралу. - Алма-Ата: Наука. 1-247.

Леонович В.В. (1991): Про характер розселення деяких видів птахів: птахи-"вискочки". -- Мат-ли 10-й Всес. орнітол.конф. Мінськ: Навука i технiка. 2 (2): 32-33.

Мальцева С.М. (1983): гніздування орла-карлика в Каркаралінскіх горах (Центральний Казахстан). - Екологія хижих птахів. М.: Наука. 80-82.

Мальчевський А.С., Пукінскій Ю.Б. (1983): Птахи Ленінградській області і суміжних територій: Історія, біологія, охорона. Л.: ЛГУ. 2: 1-504.

Молодовскій А.В., Сошникова Е.А. (1984): Літнє знаходження рідкісних видів денних хижих птахів в середньому і нижній течії р.. Урал. - Орнітологія. М.: МГУ. 19: 183-184.

Мосейкін В.Н. (1991): Рідкісні кубляться види хижих птахів Волго-Уральського межиріччя. -- Мат-ли 10-й Всес. орнітол.конф. Мінськ: Навука i технiка. 2 (2): 93-94.

Портенко Л.А. (1974): Мінливість ареалів птахів. - Орнітологія. М.: МГУ. 11: 143-149.

Сараєв Ф.А. (1994): Нотатки про рідкісних птахів північно-східного Прикаспію. - Selevinia. 2 (2): 96-97.

Соломатін А.О. (1986): Короткий повідомлення про орле-карлика в Баянаульскіх горах. - Рідкісні тварини Казахстану: Мат-ли до другого видання Червоної книги Каз. РСР. Алма-Ата: Наука. 114-115.

Сироечковскій О.Є. (1960): Зміна ареалів птахів в Середній Сибіру в результаті потепління клімату та впливу людини. - Орнітологія. М.: МГУ. 3: 212-218.

Флінт В.Е., Чугунов Ю.Д. (1962): Матеріали по поширенню деяких птахів Туркменії. - Орнітологія. М.: МГУ. 5: 175-176.

Формозов А.Н. (1959): Про рух та коливанні меж поширення ссавців і птахів. - Географія населення наземн.жівотних і методи його вивчення. М.: АН СРСР. 172-194.

Шевченка В.Л., Гаврилов Е.І., Наглов В.А. та ін (1978): Про орнітофауні Волзько-Уральського межиріччя (хижі птахи та сови). - Біологія птахів у Казахстані. Алма-Ата: Наука. 99-114.

Еверсманн Е.А. (1866): Природна історія Оренбурзького краю. Т. 3: Природна історія птахів Оренбурзького краю. Казань. 1-621.

Kutzenberger H. (1994): Ortolan Bunting. - Birds in Europe: Their Conserv. Status. Cambridge: BirdLife International. 432-433.