Про перспективу збереження біорізноманіття
прибережно-морських біоценозів в районі мисів Фіолент-Айя-Сарич
Юрахно В.М., кандидат біологічних наук, науковий
співробітник
Тамойкін І.Ю., біолог, консультант ТОВ «Золотий Символ''
В
результаті безперервного зростання рекреаційно-господарської діяльності на
узбережжі Криму і слабко контрольованого туризму ландшафти приморської зони
зазнають серйозних збитків. Зникають або перебувають на межі зникнення багато
види тварин і рослин. Відбувається руйнування природних біотопів, що
неминуче спричинить за собою у недалекому майбутньому різке падіння інтересу до
спотвореним і надмірно урбанізованих приморським ландшафтів.
В
зв'язку з цим є дуже актуальною проблема посилення природоохоронних
заходів в єдиному малоосвоєним куточку південно-західного Криму від
м.Фіолент до м.Сарич, збереженні-нівшем свою первісну красу на такий
значної протяжності вдольбереговой поло-си. В даний час більша
частина цих земель є територією державного заказна-ка "Мис
Айя "(150 га - у м.Айя, 60 га - у м.Сарич) економічний стан і
статус якого не дозволяють в належному обсязі проводити заходи з охорони
фауни і флори цього унікальний-ного куточка кримського узбережжя. 120 га м.Фіолент у
також потребують охорони.
Топографія, геоморфологія і клімат
Крутий
берега в районі м.Фіолент, утворені вулканічними породами і сарматів-ськімі
вапняками [1,2], берегові урочища з численними нішами, кам'яними
хаосами при просуванні на південний схід змінюються єдиною системою гірських хребтів
з малодоступними утвореннями гірського креш. У двох великих гірських амфітеатрах
(на південний схід від Балаклави і б.Ласпі) помірно-пологі глинисто-сланцеві схили
межують з крупно-брилові навалом, освіченими мармуроподібними
вапняками. Берегова смуга галечного типу чергується з різ-кими повалені й
скупченнями кам'яних брил. Тут знаходяться найпотужніші в Криму прісні
субмарини джерела [2,3].
Виділяється
3 кліматичних райони: західний (Гераклейський) передгірний, Байдарський
низ-когорний і західний південнобережний субтропічний [4].
Прибережні водні ландшафти
Загальний
вид підводного місцевості являє собою поверхню, складену середнім
ва-лунніком і крупної галькою, з окремими брилами розміром до 10 м. У районах
мисів схил круто обривається з нахилом 40-80 градусів, потужні підводні звалюванні
сягають глибин 30-60 м, а дно представлено скельним монолітом і великими
базальтовими і вапняними брилами ве-личиною 7-20 м. Проміжки між брилами
до глибин 15-25 м заповнені галькою (до 45% пло-Щади дна), глибше - гравієм і
піском (до 10-20% площі дна) [5]. Скельні освіти обра-зуются унікальні
за своєю красою і незвичайності підводні гроти різних розмірів (1-10 кв.м) і
конфігурацій, нерідко мають кілька входів. Підводні скельні ландшафти
та-кого типу є єдиними в Криму. Тут знаходиться основний пояс
? ті потреби, що може
негативно вплинути на стан природних комплексів району. Дозволено
обмежене судноплавство в рамках сформованих традицій і з урахуванням перспективи розвитку
регіону. Дозволь-кові система повинна обов'язково включати представників
державної влади, у веденні якої знаходяться ті чи інші
землекористувачі зазначеного району.
До
питання про функціонування прибережно-морської частини Національного парку
Фінансування
парку може здійснюватися за рахунок державних дотацій, участі в
міжнародних проектах, на основі міждержавних угод, різних
державних і недержавних фондів, спонсорства, добровільних
пожертвувань юридичних і фізич-них осіб, штрафних санкцій та інших
фінансових надходжень, що узгоджуються з правовим ста-тусом Національного парку
"Байдарський". Для залучення додаткових коштів (до 70%
необхідного фінансування) у зазначених вище рамках допустима розробка
екологічно гра-матнею туристичних проектів, що включають:
а)
використання платних екологічних маршрутів різної тривалості до
Унікальний-ним пам'ятників природи, історії та архітектури;
б)
залучення коштів через рахунок організацій, що користуються орендою землі і
прилеглих ак-ватора на основі диференціальної оцінки земель і принесеного
від експлуатації збитку;
в)
введення спеціального податку на організації та окремих осіб, які не є
постійного-ними користувачами зазначених територій і акваторій, але використовують
їх у разових екскур-сіях, маршрути та інших заходах;
г)
розвиток яхтингу та екологічно безпечних видів водного туризму;
д)
розвиток альпінізму, дельтопланерізма, спелеотуризму тощо;
е)
організація океанаріуму і зоопарку (спільно з уже чинним дельфінаріумом
в б.Ласпі);
ж)
розведення рідкісних і зникаючих видів тварин і рослин.
Пропонований
проект добре узгоджується з перспективами природоохоронних заходів у рамках
Екологічної програми м. Севастополя, Балаклави, Орліновского сільради і міг
б стати першим кроком до створення єдиного Національного парку
"Таврида", проект якого був розроблений раніше [32,33].
В
згідно з підрозділом прибережно-морської частини парку на зони з різним
режимом охорони, не більше 20% площ буде закрито для масового відвідування та
будь-якого роду промисло-повільно-господарських робіт. Існуючі об'єкти будуть
функціонувати і навіть мати мож-ливість до нарощування потужностей, але тільки
при дотриманні екологічного контролю за їх діяльністю. В іншому випадку
через наскільки років ми можемо стати свідками агонії по-останню дикого куточка
західного Південнобережжя і різкого падіння інтересу більшості тури-стів до
чергового місця екологічного злочину перед майбутніми поколіннями.
Першим
кроком на шляху посилення природоохоронних заходів на території заказника
"Мис Айя" явилась діяльність ТОВ "Золотий
Символ ", що уклала договір з Севастополь-ським Державним
Лісомисливське господарство, які не мають можливості самостійно здійснювати
на належному рівні контроль за територією, що охороняється. Виявилося, що в літній
період інтенсивність відвідування обстежених місць в 1997 р. склала 7582
людино/дня (ч/д), а в 1998 р. - 11518 ч/д. (50% - севастопольці).
Обладнано 68 туристичних стоянок, на стежках встановлені інформаційні та
пожежні щити, постійно діючі кордони. Організовано збір та вивіз сміття
(127 куб.м). Не допускається рибна ловля з берега, збір молюсків та крабів,
підводне полювання. Запобігають випадки загоряння лісової підстилки і порубки
дерев. В результаті в цьому районі повністю припинений неорганізований
туризм, різко скоротилося число правопорушень і випадків неетичної поведінки,
очищені від сміття галявини і пляжі.
Автори
висловлюють вдячність за допомогу в роботі к.б.н. Морозової А.Л., к.б.н.
Петрову О.М., к.б.н. Гордин А.Д., к.б.н. Болтачова А.Р. (ІнБПМ НАНУ), к.б.н.
А. Г. Трофімову (Сева-стопольскій "Акваріум"), М. В. Круглову (ТОВ
"Агротрест"), Е. Е. Тарасюк (Управління екобезо-ки
м. Севастополя), Н. С. Проніної та іншим працівникам ТОВ "Золотий
Символ ".
Список літератури
1.
Ена В.Г. У горах і на рівнинах Криму. - Сімферополь: Таврія, 1973. - С.43-48.
2.
Ена В.Г. Заповідні ландшафти Криму. - Сімферополь: Таврія, 1989. - С .49-56.
3.
Державний заказник республіканського значення "Мис Айя"
(Науч.опісаніе, оцінка совр.состоянія і пропозиції щодо режиму охорони). Від.
ісп. Щербатюк Л.К., Голубєва І.В. - Ялта: ДНБС, 1983. - С .76.
4.
Вожов В.І. Цілюще клімат// Сб. "Природа Криму". - Сімферополь: Таврія,
1983.
5.
Семенов Д.В., Повчун А.С. Фізико-географічне районування Кримського шельфу
за допомогою на-щью жилого підводного апарату. - 1.Батіліман-Ялта. - Севастополь,
ІнБПМ, 1989. - 35 с. - Деп. ВИНИТИ,
