Доповідь

Мезозой. Мел.

Чому вимерли динозаври?

учня 11 класу "А"

гуральською Юрія

Крейдова система (або період), третя - остання з систем входять до мезозойську еру, названа так по товщі білої крейди, вельми поширеного у верхньому відділі.

У крейдяний період 145-65 мільйонів років тому, материки розсувалися все більше і більше, моря між ними ставали ширше й глибше, а клімат став трохи прохолодніше. Це призвело до появи регіонів з багатим рослинним світом, у якому відбувалися всі нові зміни. З'явилися квіткові рослини, у тому числі широколистяні дерева, наприклад магнолії і платани. Вони краще пристосовувалися до нових кліматичних умов і врешті-решт завоювали всю Землю.

У морях процвітали чудові плавці - амоніти і белемніти. Дно було вкрите численними двостулковими молюсками, різноманітними гастроподамі (черевоногих молюсків), морськими їжаками. Широко поширюються різноманітні коралові споруди. На зміну іхтіозавра прийшли морські чудовиська до 15 м завдовжки з потужним хвостом і страхітливою пащею - плезіозаври.

Серед літаючих рептилій переважали безхвості. Особливо сильне враження справляв птеранодон з розмахом крил до 10 м і великим гребенем на потилиці, який врівноважував важкий дзьоб. З цих птахів відомі літаючі іхтіорноси та пінгвінообразний нирець і плавець -- гесперорніс.

Покритонасінні рослини, перший представники яких з'явилися на початку крейди, до середини крейди зайняли панівне становище. Це сприяло поширенню комах (запилювачів), а це, у свою чергу, призвело до широкого розвитку класу птахів, а потім і ссавців, що витісняли плазунів.

Динозаври теж зазнали змін. Хижі динозаври зустрічалися все рідше, лише окремі види змогли вижити і продовжити свій розвиток. Колючі динозаври вимерли повністю. На зміну їм прийшли панцирні, а потім рогаті. На ряду з клювоносимі з'явилася велика число утконосых динозаврів. Завдяки такому багатству і різноманітності тварин у гігантських хижаків, на зразок тиранозаврів, не було недоліків в їжі. Було багато і більш дрібних хижих динозаврів з різною спеціалізацією. Одним з них полює допомагали значні пазурі на передніх і задніх кінцівках, у інших, схожих на страусів, були розвинені передні кінцівки, якими вони хапали невеликих тварин, третій не мали зубів і ласували яйцями, розоряти гнізда.

Одними з найбільших представників динозаврів у крейдяному періоді залишилися тиранозавр з хижаків, а з травоїдних - титанозаврів.

Панцирні динозаври або анкілозаври були приземкуватими чотириногими рослиноїдних тваринами з голови до кінчика хвоста вкриті міцною бронею з кісткових пластин, поверх яких було міцна рогівкового шкіра. Крім того, їх боки і хвіст, як правило, були вкриті потужними шипами або колючками. У деяких видів хвіст закінчувався величезною булавою з кісток, якою можна було наносити удари.

"Справжні" рогаті динозаври з'явилися лише наприкінці ери динозаврів, приблизно 80 млн. років тому. Всі рогаті динозаври були гігантами довжиною понад 5 метрів і із великими головами, на яких виділялися кісткові потиличні щити, роги і дзьоб міцний, схожий на дзьоб папуги, служили ефективним знаряддям захисту. Дзьоб і гострі корінні зуби дозволяли йому перемелювати тверді листя і гілки. Найбільш великі і відомі види відносяться до сімейства трицератопса (трехрогой морди), у якого довжина дуже гострих рогів на лобі доходила до 1 метра.

65 мільйонів років тому в кінці крейдяного періоду, під кінець мезозойської ери всі динозаври вимерли. Протягом 150 мільйонів років постійно змінюються види динозаврів безроздільно панували на нашій планеті, а потім раптово, за короткий проміжок часу зникли з лиця Землі.

Було висловлено багато теорій про причини вимирання динозаврів на нашій планеті. Існують дві протилежні точки зору.

"катастрофісти" вважають, що динозаврів згубило якесь всепланетному, а може бути, і космічне потрясіння. За останні 50 років висловлені десятки мислимих і немислимих припущень про характер такої катастрофи: всесвітнє похолодання, всесвітнє потепління, отруєння атмосфери вуглекислим газом і недоліком кисню, надлишок кисню, посилення ультрафіолетового випромінювання сонця, зіткнення Землі з роєм метеоритів, проходження Сонячної системи через ділянку Всесвіту з різко підвищеною комічної радіацією, всеземная вірусна епідемія і т.д.

"Антікатастрофісти" вважають, що нічого такого не було. Динозаври просто "не встигли" за звичайним, але неухильним зміною Землі та її мешканців і були поступово витіснені більш прогресивними групами тварин.

Видатні канадські вчені Дейл Рассел і Текер Уоллес пояснюють вимирання динозаврів різким підвищенням радіації при вибуху близько до Землі наднової зірки. Вибух спричинив за собою різке похолодання, а ультрафіолетова і рентгенівська радіації протягом всього декількох днів могли збільшитися в сотні разів. Напрошується питання, чому ж інші тварини не вимерли?

У 1972 році американець Роберт Беккер розвинув думку про теплокровности динозаврів і пов'язав цю ідею з їх розквітом і вимиранням. Її ж висловив ще в 1959 році радянський зоолог І.Д. Стрельников. За відбитками слідів динозаврів Беккер довів, що великі динозаври могли рухатися зі швидкістю до 30 км/год. Зовсім як сучасні слони. А менш великі динозаври, хижаки, наприклад, бігали зі швидкістю до 50-80 км/год. При такому темпі бігу, вважає Беккер, обмін речовин у динозаврів повинен був бути таким же, як у теплокровних тварин. Але біда динозаврів була в тому, що у них не було теплоізоляційного покриву і вони не могли впадати в зимову сплячку. Тому різке і тривале похолодання в кінці мезозою в першу чергу і згубило їх.

З несподіваним похолоданням пов'язують вимирання динозаврів і французькі вчені Дюгі і Сірюг. Вони вважають, що у яєць динозаврів виникла багатошаровість і малюки не змогли пробивати шкаралупу-броню. З ними повністю згоден Ербен, але вона вважає, що явище це пов'язано не з похолоданням, а з посиленням космічної радіації. Але посилення радіації нічим не доведено.

Марі-Фукар пише Восс, що різке порушення ланцюгів харчування, про який багато говорять палеонтологи як про причину вимирання динозаврів, за її палеоботаніческім даними не виходить. Ніякого різкої зміни в рослинному світі в той період не було.

Існує ще гіпотеза - про витіснення динозаврів ссавцями. Але і ця гіпотеза спірна. Адже протягом усього мезозою ссавці були дрібними тваринами, а динозаври - великими. Хоча, і ті й інші досить численні. А припускати, що ссавці знищили яйця динозаврів і тим самим перевели великий рід, дивно. Яйця сучасних рептилій вживають різні тварини, але це не призводить до їх вимирання.

Можна припустити, що динозаври зовсім і до решти. Американський палеонтолог Джон остом прийшов до сенсаційного висновку, що наші птахи - не хто інші, як динозаври сьогодні! Остом вважає, що відбуваються птиці безпосередньо від дрібних хижих динозаврів бігають, а не від примітивних рептилій, як вважали досі. До цього висновку він прийшов, коли порівняв між собою черепа археоптерикса, динозаврів і сучасних птахів. На його думку, птиці - Нащадки навіть не однієї, а кількох гілок динозаврів.

За сучасними даними, динозаври зникли хоча й не миттєво, але в геологічних масштабах дуже швидко - всього за кілька мільйонів років. І одночасно з ними вимерли дуже несхожі на них за способом життя морські рептилії, всяке птаство ящери, багато молюски і інші мешканці моря.

Мабуть, тільки порушенням ланцюгів живлення пояснити відхід з арени життя таких різних груп тварин недостатньо.

Якщо динозаври вимирали поступово, то вони обов'язково повинні були перейти кордон крейди та третинного періоду. Тоді кістки їх рано чи пізно знайдуть разом з останками третинних ссавців. Якщо це відбудеться, палеонтологи і геологи, порадившись, напевно пересунуть кордон мезозою та кайнозою вгору, захопивши ту частину палеогену, яка несе костеносние шари з динозаврами.

Адже і зараз ця межа проведена за ознакою: є горизонт з кістками динозаврів - це мезозой, вже немає -- кайнозой.