Амортизаційні відрахування та методи їх розрахунку

Банківська справа

Міністерство освіти України

Київський національний торговельно - економічний університет

Курсова робота на тему:

Амортизаційні відрахування та методи їх розрахунку

Науковий керівник:
Cмолін І.В.

Виконала роботу

студентка 1-ої групи
3 курсу ФБС
Березна К.А.

КИЇВ - 2001

План

Вступ

1. Механізм відтворення основних фондів
2. Види амортизації та їх характеристики
3. Методи розрахунку амортизації основних фондів
4. Практичні проблеми управління відтворенням основних фондів
Висновки
Використана література

Вступ

Однією з найважливіших сфер економічних відносин в державі є процесвідтворення виробничого апарату. На шляху побудови ринкових відносин унашій державі, поряд з формуванням ринку капіталу, цілеспрямованогорегулювання потребує процес відтворення основних фондів, оскільки вонивеликою мірою визначають ефективність суспільного виробництва, темпивпровадження науково - технічного прогресу, зростання національногодохаду і добробуту населення. Усунувши від прямого втручання вдіяльність підприємств, держава зберігає за собою головну регулюючафункцію - встановлення "правил гри", обов'язкових для всіх без виняткуучасників ринку.

Невід'ємними складовими державного управління є адміністративні таекономічні методи. Однак, якщо перші передбачають прямий централізованийвплив на об'єкт, яким управляють, і є обов'язковими, то другі - впливаютьна поведінку керованих через їхні інтереси.

Економічні методи реалізуються на основі поєднання прямих танепрямих регуляторів. Їх співвідношення в окремі періоди різні. Перехідвід централізованої економіки до економіки ринкового типу передбачаєширше залучення непрямих економічних регуляторів бюджетно - податкової,грошово - кредитної, амортизаційної політики.

Завданням даної курсової є дослідження та визначення найоптимальнішихметодів амортизації та визначення найсуттєвіших проблем управлінняосновними фондами.

В даній курсовій роботі я хочу зупинитися на сутності, видах,методах амортизації основних фондів та проблемах амортизаційної політикив Україні, якій належить ключова роль у регулюванні та управлінніпроцесом відтворення основних фондів. Амортизаційна політика - цесукупність заходів, що здійснюються державою і спрямовані на забезпеченнянормального режиму відтворення основних фондів. Найважливішою умовоюефективного функціонування підприємств у ринковому середовищі єзабезпечення принципу сомофінансування, який передбачає здійсненнягосподарської та інвестиційної діяльності за рахунок власних джерел
(амортизації та нерозподіленого прибутку). Серед джерел самофінансуванняамортизаційні відрахування посідають головне місце тому, що завдякисинхронності між кругообігом основних фондів і формуваннямамортизаційного фонду, меншій їх схильності до кон'юнктурних коливаньпов'язаних з результатом господарської діяльності, вони більшою мірою,ніж прибуток, можуть бути фінансовою базою сомостійності підприємств увідтворенні основних фондів.

Крім того, амортизація в певній мірі виконує і стимулюючу функцію,передбачаючи найбільш повне використання основних фондів: чим довшийперіод функціонування обладнання, тим більше виробляється продукції і тимшвидше буде перенесена вартість основних фондів. Це дозволить зменшити їхнедоамортізації внаслідок морального зносу і знизити втрати підприємства,що дуже важливо в умовах ринку.

Основною метою даної курсової роботи є розкриття сутностіамортизаційних відрахувань, механізму відрахуваннята амортизаційнихфондів та практичних проблем управління відтворенням основних фондів напідприємстві ..

Проблема, досліджувана в даній роботі, є особливо актуальною длявиробничих галузей економіки держави і, насамперед, для тих підприємств,що займаються виробництвом засобів виробництва, високотехнологічногообладнання, підприємств паливно - енергетичного комплексу тощо.

1. Механізм відтворення основних засобів

Безперервний процес виробництва вимагає постійного відтворенняфізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Необхідноюумовою відновлення засобів праці у натурі є їх відшкодування у вартіснійформі, яке здійснюється через амортизацію.

Амортизація основних засобів - це процес перенесення авансовоїраніше вартості усіх видів засобів праці на вартість віготовлюваноїпродукції з метою її повного відшкодування.

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожнепідприємство справляє амортизаційні відрахункі, тобто певних сум грошейвідповідно до розмірів фізичного спрацювання і техніко - економічногостаріння. Ці відрахування включають до собівартості продукції, реалізуютьпри продажу товарів, а потім накопичують у спеціальному амортізаційномуфонді, що слугує відновленню основних засобів.

Амортизаційні відрахування справляють за певними нормами, якіхарактерезують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансовоївартості основних фондів, розрахунки норм амортизаційних відрахувань наповне відновлення (реновацію) основних фондів здійснюють централізованоза формулою:

Нав = (Ф - Л) * 100/Ап

де Ф - балансова (первісна чи відновна) вартість основних фондів;

Л -- ліквідаційна вартість основних фондів;

Ап - амортизаційний період (нормативний строк функціонування)основних фондів.

При встановленні норм амортизаційних відрахувань слід виходити зекономічно доцільних середніх строків функціонування засобів праці,необхідності забезпечення повного відшкодування вартості основних фондіві врахування техніко - економічного їх старіння.

При цьому найбільш складним є правильне визначення тривалостіамортизаційного періоду (доцільного строку використання) конкретнихвидів засобів праці. Звичайно його встановлюють з урахуванням багатьохвпливаючи факторів, зокрема загальної фізичної довговічності іекономічності капітального ремонту засобів праці, умов їх експлуатації,строків настання техніко - економічного старіння, можливих темпівоновлення, доцільності застосування методу прискореної амортизації тощо.

В міру розвитку техніки, удосконалення технології і організаціївиробництва змінюються тривалість та характер використання окремих видівосновних фондів, виникає об'єктивна необхідність скорочення нормативнихстроків їх функціонування. У зв'язку з цим норми амортизаційнихвідрахувань періодично переглядають, уточнюють. Можливі розробка ізапровадження навіх нарм амортизаційних відрахувань або ж лишекоефіцієнтів зміни (збільшення, зменшення) діючих норм.

Забезпечення нормального відтворення основних фондів вимагаєправильного нарахування амортизації за встановленими нормами. Щорічнусуму амортизаційних відрахувань на реновацію основних фондів обчислюютьшляхом множення середньорічної вартості їх на відповідні нормиамортизації і поправочні коефіцієнти до них, що враховують конкретніумови експлуатації окремих видів засобів праці. Середньорічна вартістькожного виду основних фондів визначається шляхом додавання до вартості напочаток розрахункового року різниці між середньорічнімі величинамивведення в дію нових і вибуття діючих елементів засобів праці.
Середньорічне введення (вибуття) визначають за результатом перемноженняабсолютного його розміру і коефіцієнта функціонування протягомрозрахункового року засобів праці, що будуть введені в дію і вібудуть,тобто відношення кількості місяців експлуатації до числа 12.

В промисловості та інших галузях народного господарства існує певнийпорядок нарахування амортизації, якого слід дотримуватись на всіхпідприємствах. Амортизації підлягають усі основні виробничі фонди, завинятком законсервованих елементів засобів праці. Амортизаційнівідрахування на реновацію основних фондів повинні справлятись впродовжчасу, достатнього для відшкодування повної їх вартості (з урахуваннямліквідаційної вартості). З огляду на існуючу на підприємствах практикунарахування амортизації протягом фактичного строку експлуатації основнихфондів треба вважати економічно не виправданою.

Оцінка наявності та руху торговельного підприємства основних фондівпроводиться по окремих інвентарних об'єктах основних фондів внатуральному та вартісному вимірі.

Натуральні показники характеризують кількість одиниць, що входять усклад кожного виду основних фондів, їх параметри - по тужність,продуктивність, вантажність, рік введення в експлуатацію та інше.

Натуральні показники використовуються для оцінки технічного стану таморального зносу основних фондів, розробки балансу обладнання, оцінкипродуктивної потужності та пропускної спроможності.
Кожна одиниця основних фондів має також визначену грошову вартість.
Вартісні показники оцінки основних фондів дозволяють вести облікзагального обсягу, відображати знососновних фондів та враховувати його при оподаткуванні, здійснюватифінансування відтворення основних фондів, оцінювати ефективність Їхвикористання.

Для оцінки основних фондів використовується первісна, відновну -вальна та залишкова вартість.

Первісна вартість відображає суму витрат підприємства на їхстворення та введення в дію: витрати на зведення будівель, споруд;придбання машин та обладнання (включаючи витрати на доставку та монтаж,витрати на розробку проектно-кошторисної документації), страхування. Запервісною вартістю основні фонди враховуються на балансі підприємства,тому її називають також балансовою вартістю.

Під відновлювальною вартістю основних фондів розуміють вартістьїх відновлення за сучасних умов в цінах, тобто вона являє собою сумувитрат, яку зазнало б підприємство при формуванні аналогічних основнихфондів в певний проміжок часу. Зміна вартості основних фондіввідбувається під впливом зміни цін на сировину та матеріали, змінитрудових витрат на Їх виробництво, а також під впливом інфляційнихпроцесів в економіці. Виникаючих розбіжність між первісною тавідновлювальною вартістю основних фондів ускладнює їх оцінку тарегулювання процесів відтворення, призводить до викривлення показниківоцінки ефективності використання.

Для забезпечення об'єктивності оцінки проводиться періодичнапереоцінка основних фондів за відновлювальною вартістю. До 1997 рокурішення про проведення переоцінки основних фондів приймалось надержавному рівні, з затвердженням централізовано визначнихдиференційованих коефіцієнтів індексації основних фондів (залежно від Їхвиду та строку введення в експлуатацію). В результаті проведенняпереоцінки всі основні фонди підприємства отримували єдину оцінку зповноти вартості їх відтворення на момент індексації. Переоцінціпідлягала і сума нарахованої амортизації.

Починаючи з 1998 року відповідно до Закону "Про оподаткуванняприбутку "підприємства отримали право на самостійну щорічну переоцінкуосновних фондів виходячи з офіційно опублікованого індексу інфляції.

Залишкова вартість основних фондів характеризує їх реально існуючувартість, яка ще не перенесена на вартість продукції (робіт, послуг).
Кількісно вона дорівнює різниці між первісною вартістю тасумоюнакопиченого на момент оцінки зносу основних фондів в зв'язку з їхспрацювання.

З метою оцінки та аналізу розрізняють:

- бухгалтерську залишкову вартість основних фондів, яка враховуєвплив на вартість основних фондів діючого (державне визначеного)механізму її амортизації;

- реальну залишкову вартість, яка враховує втрату споживчої вартостіосновних фондів в результаті фізичного та морального зносу.

Потреба в амортизації основних фондів обумовлена тим, що термінвикористання основних фондів в діяльності підприємства має певніобмеження в зв'язку з поступовим зношування основних фондів та втратоюїх споживчої вартості (корисності).

Прийнято виділяти два види зносу - фізичний та моральний.

Під фізичним зносом (спрацювання) основних фондів слід розумітивтрату ними техніко-експлуатаційних властивостей внаслідок Їхвикористання або впливу на них природних сил.

На швидкість та розміри фізичного зносу основних фондів впливають Їхнадійність та довговічність, рівень використання, особливості матеріалів,що застосовуються в їх виробництві, технологія виробництва, рівеньвикористання в діяльності торговельного підприємства, якість технічногодогляду та ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників, іншіорганізаційно-технічні фактори.

Моральний знос (техніко-економічне старіння основних фондів)-цепроцес знецінення діючих засобів праці до настання їх повного фізичногоспрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Причиною моральногозносу є створення принципово нових або більш продуктивних та економічнихосновних фондів, впровадження нових технологій та матеріалів увиробництво тощо. .

Усунення наслідків зносу може відбуватися у різних формах (рис.1).

Фізичний знос (спрацювання) поділяють на усувній (тимчасовий) танеусувній (нагромаджено вальний).

Перша частина фізичного зносу періодично усувається шляхомкапітального ремонту основних фондів.

Друга не може бути усунена таким шляхом. З часом неусувній фізичнийзнос нагромаджується та зумовлює такий стан основних фондів, при якомуподальше їх використання є неможливим. Настає момент повного фізичногоспрацювання, яке вимагає заміни об'єктів основних фондів на нові --аналогічного призначення.

Моральний знос (техніко-економічне старіння) також може бути повнимта частковим.

Частковий моральний знос може бути усунений шляхом проведеннямодернізації основних фондів, під якою розуміють внесення певнихконструктивних змін в об'єкти основних фондів з метою покращення їхтехніко-економічних характеристик.

Настання повного морального зносу обумовлює потребу в замініоб'єктів основних фондів підприємства.

Залежно від результатів зміни споживчої вартості основних фондіввиділяють:

- просте відтворення, при якому досягається збереження споживчоївартості основних фондів;

- розширене відтворення, при здійсненні якого споживча вартість такількість основних фондів підприємства зростає.

Просте відтворення відбувається шляхом проведення капітальногоремонту та заміни застарілих об'єктів основних фондів, розширене-шляхомпроведення нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння,модернізації основних фондів. Вибір форми відтворення здійснюється впроцесі управління інвестиційною діяльністю торговельного підприємства.

Проміжок часу, протягом якого відбувається процес формування,використання та відновлення споживчої вартості основних фондів,характеризується поняттям "цикл відтворення основних фондів".

Основні стадії (етапи) циклу відтворення основних фондів наведенона рис. 2.

Наведені поняття не тільки змістовно, а й кількісно відрізняютьсяодне від одного.

Якщо цикл відтворення основних фондів більш тривалий, ніж обігосновних фондів, то підприємство отримує додатковий дохід за рахуноквикористання накопиченої амортизації.

Якщо ж в разі неефективного використання цикл відтворення коротшийза обіг фондів, то підприємство не має фінансових джерел для відновленняосновних фондів (в зв'язку з незавершеному амортизаційного періоду) інесе збитки через списання залишкової вартості основних фондів нафінансові результати діяльності.

Побачивши механізм відтворення основних фондів буде важливимрозглянути види та норми амортизації.

2. Види та норми амортизації та їх характеристика

Відповідно до Закону під терміном "амортизація" основних фондів інематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їхпридбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованогоприбутку платника податку у межах встановлених норм амортизаційнихвідрахувань.

Витрати торговельного підприємства поділяються на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власноговикористання;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничихпотреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, якібули зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації таінших видів поліпшення основних фондів.

Не підлягають амортизації та повністю входять до складу валовихвитрат звітного періоду витрати платника податку на придбанняя основнихфондів та нематеріальних активів з метою їх подальшої реалізації іншимплатникам податку чи їх використання у виробництві (будівництві,спорудженні) інших основних фондів, призначених для подальшої реалізаціїіншим платникам податку, та на утримання основних фондів, що знаходятьсяна консервації.

Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок прибуткуторговельного підприємства витрати на придбання, ремонт та модернізаціюлегкових автомобілів, що використовуються.

З метою амортизації основні фонди підприємства підлягають розподілуна три групи: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальніпристрої, в тому числі житлові будинки та їхні складові (квартири і місцязагального користування): група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) донього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади таінструменти, включаючи електронно - обчислювальні машини, інші машини дляавтоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони,мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування таприлади до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

Облік балансової вартості основних фондів групи 1 належить проводитиокремо по кожному об'єкту (будівлі, споруді або їх структурномукомпоненту), а облік балансової вартості груп 2 і 3 ведеться по їхсукупній балансовій вартості незалежно від часу вводу в експлуатацію.

Амортизація основних фондів проводиться з застосуванням наступнихнорм: група 1 - 5 відсотків; група 2 - 25 відсотків; група 3 - 15 відсотків.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається шляхомзастосування встановлених норм амортизації до балансової вартості групосновних фондів на початок звітного періоду.

Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періодурозраховується за формулою:

Б (а) = Б (а - 1) + П (а - 1) - В (а - 1) - А (а - 1),де Б (а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду;
Б (а - 1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передувавзвітному;
П (а - 1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів,капітального здійснення ремонту, реконструкції, модернізації та іншихполіпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;
В (а - 1) - сума виведених з експлуатації основних фондів за період, щопередував звітному;
А (а - 1)-сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, щопередував звітному.

Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійнийметод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизуєтьсярівними частками виходячи з його вартості протягом терміну, якийвизначається платником податку самостійно, виходячи із терміну корисноговикористання таких нематеріальних активів або терміну діяльності платникаподатку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Амортизація проводиться:
- За основними фондами групи 1 - до досягнення балансовою вартістю такогооб'єкта 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з подальшимвіднесенням залишкової вартості до складу валових витрат підприємствавідповідного періоду;
-за основними фондами групи 2,3 та нематеріальними активами - додосягнення залишкової вартості нульового значення.

Торговельне підприємство може самостійно прийняти рішення прозастосування прискореної амортизації основних фондів групи 3, придбанихпісля набуття чинності Закону за такими нормами:

1-й рік експлуатації - 15 відсотків;

2-й рік експлуатації - 30 відсотків;

3-й рік експлуатації - 20 відсотків;

4-й рік експлуатації - 15 відсотків;

5-й рік експлуатації - 10 відсотків;

6-й рік експлуатації - 5 відсотків;

7-й рік експлуатації - 5 відсотків;

Зазначене рішення не може бути прийняте платниками податку, щовипускають продукцію (роботи, послуги), ціни (тарифи) на якувстановлюються (регулюються) державою.

З метою врахування впливу інфляції на реальну вартість основнихфондів підприємства Законом встановлена можливість проведення щорічноїіндексації балансової вартості основних фондів та нематеріальних активівпідприємства.

Індексація проводиться на коефіцієнт індексації, який визначаєтьсяза формулою:

Кі = [J (а - 1) - 10]: 100, де J (а - 1) - індекс інфляції року, за результатами якогопровадиться індексація;

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

У разі, коли платник податку застосував коефіцієнт індексації, такийплатник податку зобов'язаний визнати капітальний дохід у сумі, щодорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основнихфондів (нематеріальних активів), визначеною на початок звітного року іззастосуванням коефіцієнта індексації і балансовою вартістю такої групифондів основних (нематеріальних активів) до такої індексації. Зазначенийкапітальний дохід належить до складу валових доходів платника податкукожного звітного кварталу звітного року в сумі, яка дорівнює однійчетверті відсотка річної норми амортизації відповідної групи основнихфондів (нематеріальних активів) від суми капітального доходу такої групи
(нематеріального активу).

Введений в дію порядок амортизації основних фондів та нематеріальнихактивів підприємства суттєво відрізняється від раніше діючого механізму.
Узагальнення цих відмінностей подано у таблиці 1.

Як видно з порівняльної таблиці, новий порядок амортизації основнихфондів та нематеріальних активів відповідає інтересам підприємства таможе оцінюватися позитивно. Водночас, слід зазначити, що підприємства
України позбавлені можливості цілеспрямованого впливу на обсягамортизаційних відрахувань як джерело формування власних фінансовихресурсів.

Основні фактори, що обумовлюють розмір амортизаційних відрахувань,узагальнено на рис. 3. Після аналізу видів амортизації доцільнобуде розглянути методи розрахунку амортизації

3. Методи розрахунку амортизації основних фондів

У країнах з розвиненою економікою підприємства мають можливістьсамостійного вибору методу амортизації та розробки на цій підставі власноїамортизаційної політики.

Амортизаційна політика підприємства - це цілеспрямована діяльністьпідприємства з вибору та застосування одного з можливих (законодозволеніх)методів амортизації з метою максимізації обсягу власних фінансових ресурсівпротягом амортизаційного періоду.

Характеристика найбільш розповсюджених в світовій практиці методівамортизації наведена у табл. 2.

Амортизація нараховується на основні засоби, що мають обмежений строккорисної експлуатації, який визначається самим підприємством з урахуваннямтаких факторів:

. очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкту;

. очікуваного фізичного зносу;

. морального зносу;

. правових або аналогічних обмежень у використанні об'єкту.

Метод амортизації повинен забезпечити розподіл вартості активу насистематичній основі і відображати спосіб, завдяки якому економічна вигодавід даного активу споживається підприємством. Це означає, наприклад, щоякщо автомобіль використовується для доставки вантажів замовникам, йогоамортизацію доцільно нараховувати на основі пробігу в кожному звітномуперіоді.

У свою чергу, амортизація службового автомобіля керівника моженараховуватися методом прямолінійного списання.

Класифікація методів амортизації основних засобів наведена на рис. 4.
Для їх ілюстрації будемо використовувати наступний приклад.

Приклад. Собівартість придбаного станка складає 20000 грн., А строкйого корисної експлуатації рівний 4 рокам. Очікується, що цей станок будемати ліквідаційну вартість 2000 грн.

Метод рівномірної амортизації

Рівномірна амортизація досягається переважно за допомогою методупрямолінійного списання.

Методу прямолінійного списання. При використанні методу прямолінійногосписання вартість об'єкту основних засобів списується рівними частинами напроміжку всього періоду його експлуатації. Сума річних амортизаційнихвідрахувань може бути розрахована двома шляхамі.Прі першому способірозрахунок проводиться поділом вартості об'єкту, що підлягає амортизації,на строк його корисної експлуатації.

В нашому прикладі сума щорічних амортизаційних відрахувань становить:

(20000 - 2000)/4 = 4500 грн.

При другому способі сума щорічних відрахувань визначається множеннямвстановленої або розрахованої річної норми амортизації на першочерговувартість об'єкту (за відрахунком його ліквідаційної вартості).

В нашому прикладі річна норма амортизації становить 25%

(100/4) та, відповідно, сума щорічних відрахувань складе:

(20000 - 2000) * 25/100 = 4500 грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при використанні методупрямолінійного списання приведено в таблиці 3.
Аналізуючи ці розрахунки можна сказати що цей метод має свої превагу танедоліки.

Переваги даного методу являється простота розрахунку та рівномірністьрозподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечуєспівставленість вартості продукції з доходом від її реалізації.

Недоліком його вважають те, що він не враховує моральний знос,відмінності виробничої потужності основних засобів в різні роки їхексплуатації та необхідність збільшення витрат на ремонт в останні рокислужби.

Таблиця 3

Розрахунок амортизації методом прямолінійного списання

| Рік | Розрахунок | Амортизаційні | Накопичена | Балансова |
| | | Відрахування | амортизація | вартість |
| | | | (Знос) | |
| 0 | - | - | - | 20000 |
| 1 | 1/4 * 18000 | 4500 | 4500 | 15500 |
| 2 | 1/4 * 18000 | 4500 | 9000 | 11000 |
| 3 | 1/4 * 18000 | 4500 | 13500 | 6500 |
| 4 | 1/4 * 18000 | 4500 | 18000 | 2000 |
| | ВСЬОГО | 18000 | | |

Але, не дивлячись на недоліки, метод прямолінійного списання являєтьсянайбільш розповсюдженим на практиці.

Метод дегресівної (прискореної) амортизації.

При використанні прискореної амортизації в перші роки експлуатаціїосновних засобів списується більша (основна) частина їх вартості.
Прискорена амортизація означає щорічне зменшення суми амортизаційнихвідрахувань.

Доцільність застосування методів прискореної амортизації пояснюєтьсянаступними причинами:

. найбільша інтенсивність використання основних засобів припадає на перші роки їх експлуатації, коли вони фізично і морально ще являються новими;

. накопичуються засоби для заміни амортізуємого об'єкту у виподку його швидкого морального старіння та інфляції;

. забезпечує можливість збільшення частки витрат на ремонт амортізуєміх об'єктів, яка приходиться на наступні роки їх використання, без відповідного збільшення витрат виробництва (за рахунок того, що сума нарахованої амортизації в ці роки зменшується

Найбільш розповсюдженими методами прискореної амортизації являютьсяметод суми цифр років (кумулятивний метод) і метод зменшення залишку.

Метод суми цифр років (кумулятивний метод). Сума цифр років - церезультат додавання порядкових нометів тих років, на протязі якихфункціонує об'єкт.

У нашому випадку, оскільки строк служби станка становить 4 роки, сумацифр років дорівнює:

1 + 2 + 3 + 4 = 10.

Відповідно цьому методу річна норма амортизації визначається яквідношення строку служби, що залишився (на початок звітного періоду) досуми цифр років.

В нашому прикладі ця норма складає: в 1-й рік - 4/10, в 2-й - 3/10, в
3-й - 2/10, в 4-й - 1/10.

Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань нормаамортизації відповідного року множиться на різницю між початковою вартістюоб'єкта і його ліквідаційною вартістю (табл. 4)

У випадку, якщо строк експлуатації об'єкта достатньо тривалий, сумацифр років визначається по формулі кумулятивного числа:

(n + 1) * n/2 = (4 + 1) * 4/2 = 10 років.

Таблиця 4

Розрахунок амортизації методом суми років

| Рік | Розрахунок | Амортизаційні | Накопичена | Балансова |
| | | Відрахування | амортизація | вартість |
| | | | (Знос) | |
| 0 | - | - | - | 20000 |
| 1 | 4/4 * 18000 | 7200 | 7200 | 12800 |
| 2 | 3/4 * 18000 | 5400 | 12600 | 7400 |
| 3 | 2/4 * 18000 | 3600 | 16200 | 3800 |
| 4 | 1/4 * 18000 | 1800 | 18000 | 2000 |
| | ВСЬОГО | 18000 | | |

Метод зменшення залишку. Метод зменшення залишку передбачає визначеннясуми амортизаційних відрахувань множенням балансової вартості об'єктуосновних засобів на початок звітного періоду на постійну норму амортизації.
Ця норма розрахавується по формулі:

Норма амор-ї = 1 - (ліквідаційна вар-ть/собівар-ть об'єкту) ^ 1/n де n - кількість років корисної експлуатації об'єкту.

У нашому випадку норма амортизації дорівнює:

1 - (2000/2000) ^ 1/4 = 1 - 0,5623 = 0,437 (40%)

Вікоріставуя дану норму, отримаємо розрахунок амортизат-ційнихвідрахувань по рокам (табл. 5).

Таблиця 5

Розрахунок амортизації методом зниження залишку

| Рік | Розрахунок | Амортизаційні | Накопичена | Балансова |
| | | Відрахування | амортизація | вартість |
| | | | (Знос) | |
| 0 | - | - | - | 20000 |
| 1 | 44% * 20000 | 8800 | 8800 | 11200 |
| 2 | 44% * 11200 | 4928 | 13728 | 6272 |
| 3 | 44% * 6272 | 2760 | 16488 | 3512 |
| 4 | 44% * 3512 | 1545 | 18033 | 1967 |
| - | - | - | - | - |

різновидом розглянутого метода являється метод подвійного зниженнязалишку. При цьому методі в якості норми амортизації використовуєтьсяподвійна ставка амортизаційних відрахувань, що розрахована методомпрямолінійного списання.

Для розрахунку річної суми амортизаційних відрахувань отриману нормуамортизації слід помножити на балансову вартість об'єкта до початкузвітного періоду.

Аморт-ні відрахування = 2 * норма аморт-і * балансова варт-ть

В нашому прикладі річна норма амортизації станка складає 25%.
Відповідно. Подвійна норма буде дорівнювати 50%.

Розрахунок амортизації для кожного року корисної експлуатації верстата звикористанням даної норми наведено в табл. 6.

Слід відмітити, що ліквідаційна вартість станка в даному випадку неприймається на увагу при розрахунку сум амортизаційних відрахувань.

Сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щобзалишкова вартість об'єкта в кінці періоду його експлуатації була не меншейого ліувідаційної вартості.

Таблиця 6

Розрахунок амортизації методом подвійного зниження залишку

| Рік | Розрахунок | Амортизаційні | Накопичена | Балансова |
| | | Відрахування | амортизація | вартість |
| | | | (Знос) | |
| 0 | - | - | - | 20000 |
| 1 | 50% * 20000 | 10000 | 10000 | 10000 |
| 2 | 50% * 10000 | 5000 | 15000 | 5000 |
| 3 | 50% * 5000 | 2500 | 17500 | 2500 |
| 4 | - | 2500 | 20000 | - |
| - | - | - | - | - |

У ряді країн норма амортизації збільшується не в 2, а в 1,5, 3 або 4рази. Так, у Франції застосовуються наступні коефіцієнти: 1,5 - при строкуслужби об'єкта 3 - 4 роки; 2 - 5 - 6 років; 2,5 - якщо строк служби об'єктаперевищує 10 років.

Однак найбільш часто, особливо в США, застосовується метод подвійноїнорми амортизації.

Методи прогресивної (повільної) амортизації.

Методи прогресивної амортизації передбачають поступове збільшення сумиамортизаційних відрахувань на протязі строку експлуатації основних засобів.

Ці методи звичайно використовуються тільки в окремих галузях, таких яккомунальне господарство і підприємства, які здійснюють?? перації знерухомістю.

До методів прогресивної (повільної) амортизації відноситься методамортизаційного фонду і метод ануітету. Особливістю цих методів являєтьсяте, що на відміну від інших методів амортизації вони передбачаютьдисконтування майбутніх грошових надходжень від інвестицій в основні засобиз використанням складних відсотків. У зв'язку з цим такі методи амортизаціїінколи називають методами складних відсотків.

Ставка дисконту звичайно рівна вартості капіталу компанії абоосновуються на ній.

Метод амортизаційного фонду. При цьому методі одночасно з періодичнимнарахуванням амортизації сума, рівна величині амортизаційних відрахувань,вкладається в надійні цінні папери або депонується на окремому рахунку.

Отримані відсотки по інвестиціям або вкладам також зараховуються вамортизаційний фонд.

Таким чином, амортизаційний фонд формується за рахунок двох джерел:амортизаційних відрахувань і отриманого доходу у вигляді процентів відінвестицій або вкладів.

Величина амортизаційних відрахувань розраховується таким чином, щоб докінця строку служби основних засобів амортизаційний фонд був рівний їхпочатковій вартості (за вирахуванням ліквідаційної вартості).

В результаті даний метод забезпечує поступове накопичення грошовихресурсів, необхідних для заміни зноситься об'єктів без відволіканняпоточних фінансових ресурсів.

Припустимо, що в нашому прикладі станок амортизується за допомогоюстворення амортизаційного фонду вкладання його засобів в 5% - ві цінніпапери. Прценті по інвестиціям виплачуються один раз на рік.

Річна сума відрахувань в амортизаційний фонд розраховується поформулі:

Аморт-ні собів-ть об'єкта - ліквідаційнаварт-ть відрахування майбутня вартість ануітету

Підставимо в цю формулу дані з нашого прикладу:

Аморт-ні 20 000 - 2 000

4176 відрахування 4,3101
Розрахунок відрахувань в амортизаційний фонд наведено в табл. +7

Таблиця 7

Розрахунок амортизаційних відрахувань в умовах створення амортизаційного фонду
| Рік | Відрахува-| Процент на | Загальне | Залишок | Витрати | Накопич | Баланс |
| | Ння в | залишок | збільшення | аморт. | на |-чений |. |
| | Аморт. | фонду (5% | аморт. | фонду | амор-ію | знос | вар-ть |
| | Фонд |) | фонду | | | | |
| 0 | - | - | - | - | - | - | 20000 |
| 1 | 4176 | 0 | 4176 | 4176 | 4176 | 4176 | 15824 |
| 2 | 4176 | 209 | 4385 | 8561 | 4385 | 8561 | 11439 |
| 3 | 4176 | 428 | 4604 | 13165 | 4604 | 13165 | 6835 |
| 4 | 4176 | 659 | 4835 | 18000 | 4835 | 18000 | 2000 |

Метод ануітету. При даному методі сума річних амортізацій-нихвідрахувань розраховується по формулі:

Аморт. відрах-ня = (собів-ть об'єкта - теперішня оцінка очікуваної ліквід. вар-ті)/теперішня вар-ть одиниці ануітету

підставив дані попереднього прикладу з використанням таблицітеперешньої вартості, отримаємо:

Аморт. відрах-ня = (20000 - (2000 * 0,8227))/3,546 = 5176 грн.

Розрахунок амортизації при використанні методу амортизації приведено втабл. 8

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизаціївідбувається на основі сумарного виробітку об'єкта за весь період йогоексплуатації у відповідних одиницях виміру (кількість ви