Мінливість - це здатність живих організмів набувати нових ознак упроцессі індивідуального розвитку. Існує два вида мутації: модіфікаційна імутаційна. Модіфікаційна мінлівіст не зачіпає генотип організму і отже не єспадковою. У свою чергу мутаційна мінливість виявляється у зміні генотипу ітому такий вид мінливості є спадковий. Вперше поняття мутацій увів у наукуголландський вчений де Фіз. У рослини енотері він спостерігав різкі,стрібкоподібні івдхілення від типової форми, причому ці відхилення виявилосяспадковими. Дальші дослідження на різних об'єктах: рослинах, тваринах тамікроорганізмах показали, що явище мутаційної мінливості властиве всімживим організмам. У сучасній науці мутаціямі називають зміни, щовідбуваються в хромосомах під впливом зовнішнього середовища.

мутації зачіпають різні сторони будови і функцій організму.
Наприклад, у дрозофілі відомі мутаційні зміни форми крил (аж до повного їхзникнення), забарвлення тіла, розвитку щетинок на тілі, форми очей, їхзабарвлення (червоні, жовті, білі, вишневі та ін.), а також багатьохфізїологічніх ознак (тривалість життя, плодючість, стійкість проти різнихшкідливих впливів тощо).

Поряд з різкими спадковими відхиленнями значно частіше трапляютьсяневеликі мутації, які мало чим відрізняються від вихідних форм. Протевстановленні де Фрізом ознаки мутацій - їх стрібкоподібній характер іспадковість - лишаються в силі. Мутації здійснюються в різних напрямках ісамі по собі не є пристосувальна, корисними для організму змінами.

Є й несприятливі для організму мутації, які навіть можуть призвести дойого загибелі. Здебільшого такі мутації рецесівні. У поєднанні з алельнімдомінантнім геном вони фенотіпово не виявляють. Але іноді відбуваються ідомінантні мутації, які знижують життєздатність або навіть спричиняютьзагибель організму. Розрізняють кілька типів мутацій за характером змінгенотипу.

Найбільш поширені мутації, не зв'язаніз видимими в мікроскоп змінамибудови хромосом. Такі мутації являють собоюякісні зміни окремих генів іназиваються геннімі мутаціямі. За таких мутаціях відбувається змінапослідовності нуклеотидів у хромосомній ДНК, випадання одних і включенняінших нуклеотидів змінюють склад молекули РНК, що утворюється на ДНК, а це,у свою чергу, зумовлює нову послідовність амінокислот при синтезі білковоїмолекули. Внаслідок цього в клітині починає синтезувати новий білок, щоприводить до появи в організмі нових властивостей.

Відомі мутації, пов'язані з видимими перетвореннями хромосом --хромосомні мутації. До таких змін належать, наприклад, переміщення частиниоднієї хромосоми на іншу, їй не гомологічну, повертання ділянки хромосомина 180 ° та ряд структурних змін окремих хромосом.

До особливої групи мутацій належать зміни кількості хромосом. Цімутації зводяться до появи зайвих або втрати деяких хромосом. Такі зміни вхромосомному складі відбуваються внаслідок порушення з якихось причиннормального ходу ейозу, коли замість розподілу хромосом між двома дочірніміклітинами обидві гомологічні хромосоми опиняються в одній клітині. Звичайнотакі порушення знижують життєздатність організму (наприклад сіндром Дауна).

мутації завжди пов'язані із змінами в будові або кількості хромосом.
Якщо ці зміни відбуваються в статевих клітинах, то вони виявляються в томупоколінні, яке розвивається із статевих клітин. Але зміни можуть також бутиі в соматичних клітинах. Їх називають соматичними мутаціямі. Такі мутаціїведуть до зміни ознаки тільки частини організму, який розвивається іззмінених клітин.

У тварин соматичні мутації не передаються наступним поколінням,оскільки із соматичних клітин новий організм не виникає. Інакше буває врослин. За допомогою відсадків і щеплення іноді вдається зберегти виниклузміну, і вона виявляється стійкою, спадковою.

Розрізняють спонтанні і індуковані (штучно викликані) мутації. Заразвідомо, щомутації можуть виникати під впливом як внутрішніх факторіворганізму, так і умов зовнішнього середовища. Дією рентгенівськогопроменів, ряду хімічних сполук (наприклад іпріту, формальдегіду), зміноютемператури можна штучно викликати мутації. Ряд таких мутацій було штучновикликано у мухи дрозофілі, у мишей та інших тварин, а також у рослин.
Правда, штучне викликання мутацій поки що не є ще "планомірним". Діямутагенних факторів збільшує частоту мутацій, але людина в більшостівипадків не може викликати певну мутацію, тобто саме таку, яку потрібно.

мутації - велика річ! Багато користі, але й лиха приносять вони живиморганізмам. Ось чому так болюче, на сьогоднішній день, постає питаннязабрудненого навколишнього середовища. Останнім часом мутагенів (фактори щовикликають мутації) виявлені в усіх середовищах: у водному, у повітряному,у грунті. А особливо небезпечним і сильним мутагенів є радіоактивнепроміння. І ця проблема дуже актуальна у нас на Україні у з'вязку з
Чорнобилем. Вивчення впливу радіації і засобів лікування "променевих"хвороб є однією з головних завдань сучасної науки