Реферат p>
По темі: «Кругообіг азоту в природі». p>
Предмет: Хімія p>
Навчальний заклад: Ліцей «Інтелект» p> < p> Клас: 10-В p>
Автор: Максим Юрійович Михалев p>
Донецьк 1997 p>
Кругообіг азоту в природі. При гниття органічних речовинзначна частина що міститься в них азоту перетворюється на аміак, якийпід впливом що живуть у грунті н і тріфіцірующіх бактерій окислюється потім вазотну кислоту. Остання, вступаючи в реакцію з знаходяться в грунтікарбонатами, наприклад з карбонатом кальцію СаСОз, утворює нітрати: p>
2HN0з + СаСОз = Са (NОз) 2 + СОС + Н0Н p>
Деяка ж частина азоту завжди виділяється при гнитті у вільному вигляді ватмосферу. Вільний азот виділяється також при горінні органічнихречовин, при спалюванні дров, кам'яного вугілля, торфу. Крім того, існуютьбактерії, що при. недостатньому доступі повітря можуть відніматикисень від нітратів, руйнуючи їх із виділенням вільного азоту.
Діяльність цих де ні тріфіцірующіх бактерій призводить до того, що частинаазоту з доступної для зелених рослин форми (нітрати) переходить внедоступну (вільний азот). Таким чином, далеко не весь азот, який входивдо складу загиблих рослин, повертається обернено в грунт; частина йогопоступово виділяється у вільному вигляді. p>
Безперервна збиток мінеральних азотних сполук давно повинна була бпризвести до повного припинення життя на Землі, якби в природі неіснували процеси, що відшкодовують втрати азоту. До таких процесіввідносяться перш за все що відбуваються в атмосфері електричні розряди, прияких завжди утвориться деяка кількість оксидів азоту; останні зводою дають азотну кислоту, що перетворюється в грунті в нітрати. Іншимджерелом поповнення азотних сполук грунту є життєдіяльністьтак званих азотобактерій, здатних засвоювати атмосферний азот.
Деякі з цих бактерій поселяються на коренях рослин із сімействабобових, викликаючи утворення характерних здуття - «бульбочок», чому вониі отримали назву бульбочкових бактерій. Засвоюючи атмосферний азот,клубенькові бактерії переробляють його в азотні сполуки, а рослини,у свою чергу, перетворюють останні у білки й інші складні речовини.
Таким чином, в природі відбувається безперервний кругової рот азоту.
Проте щорічно з врожаєм з полів збирають найбільш багаті білками частинирослин, наприклад зерно. Тому в грунт необхідно вносити добрива,відшкодовують збиток у ній найважливіших елементів живлення рослин.
Вивчення питань живлення рослин і підвищення врожайності останніхшляхом застосування добрив є предметом спеціальної галузі хімії,одержала назву агрохімії. Великий внесок у розвиток цієї науки внесенийфранцузьким вченим Ж. Б. Буссенго (1802-1887), німецьким хіміком Ю. Лібіх
(1803-1873) і російським ученим Д. М. Прянишникова.
Література p>
1. Загальна хімія, Н. Л. Глинка. P>