До характеристиці населення дрібних ссавців

С.А. Соловйов, І. Н. Богомолова, Омський державний педагогічний університет, кафедра екології

Дослідження розподілу і чисельності дрібних ссавців в період підвищеного інтересу до питань екології та охорони природи займають особливе місце. У перших публікаціях, присвячених опису фауни ссавців нашої країни, є згадки про комахоїдних і гризунах [17,31,4 и др.], але лише з тридцятих років нашого століття в літературних джерелах стали міститися відомості про їх чисельності [24,6,15 и др.]. У літературі, присвяченій ссавців Західного Сибіру, наводяться відомості про перебування ряду гризунів: червоної, узкочерепной економки; полівок в зоні тайговій [10]. Ряд публікацій висвітлює поширення в цьому ж регіоні домовик миші і сіркою пацюки [29,13,14,3]. Кілька спеціальних публікацій присвячено дослідження чисельності і видового складу гризунів населених пунктів гір південній частині Західної Сибіру [11,9,8]. Видовий склад і внутрішньовидова таксономія комахоїдних Західної Сибіру встановлена в роботах С.У. Строганова [26] і Б.С. Юдіна [31,32] і мн.др. Чисельності та розподілу дрібних ссавців південної тайги і подтаєжний лісів Західного Сибіру і гір Північно-Східного Алтаю присвячені роботи А.С. Давидової [2], Ю.С. Равкіна і І.В. Лук'янової [21,22,23], І.В. Лук'янової [12] і Л.Г. Вартапетова [1]. Застосовуючи методи багатовимірної статистики [19,20,7 и др.], ряд дослідників виконали просторову структуру і організацію населення дрібних ссавців лісостепової та лісової зон Західного Сибіру, Північного і Північно-Східного Алтаю [30,25,27].

Роботи проводилися з 16 липня по 31 серпня 1986 р. на стику двох географічних провінцій барабинськ і Ішимської лісостепу в м. Омську і його околицях і в Ішимської лісостепу у 1987 р. біля селища Тумановка Москаленского району Омської області. Тварини відловлювали стандартними 50-метровими канавками [23].

На урбанізованої території в населенні дрібних ссавців найчастіше має місце узкочерепная полівка. У всіх місцепроживання, виключаючи забудовану територію міста, у число домінантів входять польова миша і тундряная бурозубки. Сумарне велика кількість звірів зменшується від 31 особи на 100 циліндро/діб в колективних садах до 5 на забудованої території. При цьому більшу кількість видів зазначено у колективних садах і міському звалищі, менше - на забудованої території.

У лесополевом ландшафті південній лісостепу Прііртишья склад домінантів такий же, як на урбанізованої території. Таким чином, склад домінантів підзони не розрізняється істотно в ряді від урбанізованого до природного ландшафту. Найбільше звірків ловиться у віддалених від міста осиково-березові колки, що чергуються з луками, сіножатями, полях багаторічних трав та ярих, що чергуються з кілками. Мінімальна велика кількість зазначено у приміських осиково-Березові колки [22]. У порівнянні з подібними показниками для урбанізованої території в лесополевом ландшафті зазначено у 2,3 рази більше велика кількість дрібних ссавців.

Видове багатство максимально в осиково-березових колки, що чергуються з луками, сіножатями і на полях багаторічних трав - по 11 видів. Кілька менше число видів зафіксовано в місцепроживання, схильних до різних видів антропогенного впливу, в середньому - 8. Число зустрінутих видів на території природних місць існування в 1,2 рази більше, ніж на урбанізованої території.

Мінімальна сумарна велика кількість і видове багатство зазначено на території великих селищ. Щільність населення гризунів і комахоїдних в селищах менше, ніж у середньому на урбанізованих і лесополевих ландшафтах, у 36 і 86 разів, а видове багатство відповідно в 2,3 і 3 рази.

Загальна тенденція просторових змін щільності населення дрібних ссавців південній лісостепу Прііртишья виражається в її збільшенні до віддалених від міста осиково-березові колки, що чергуються з луками, сіножатями, і від селищ і забудованих міських територій. Видове багатство, яке змінюється всередині підзони, подібне подібним процесам сумарного достатку.

Отже, у число домінантів на території південної лісостепу Прііртишья найчастіше входить польова миша, узкочерепная полівка і тундряная бурозубки. Подібний список домінантів відзначений в інших і аналогічних місцепроживання південній лісостепу [25]. За даними М.Г. Малахової (1994), польова миша входить на агроценозу досліджуваної території до складу домінантів, а також найменш трансформованих ділянок південній лісостепу. Показники сумарного великої кількості та видового багатства неухильно збільшуються від сельбищних територій до найменш зміненим господарською діяльністю осиково-березовим колки, які чергуються з луками, сіножатями та їх похідними.

Список літератури

Вартапетов Л.Г. Спільноти дрібних ссавців тайгових межиріч Західного Сибіру// Розміщення і чисельність хребетних Сибіру. Новосибірськ, 1982. С.237-253.

Давидова А.С. Розподіл дрібних ссавців по висотних поясів і ландшафтам Північно-Східного Алтаю// Вчений. зап. Моск. обл. пед.ін-та, 1969. Т.22. Вып.7. С.18-38.

Ельшин С.Б. Поширення та чисельність будинкової миші і сіркою щури на півночі Західного Сибіру// Гризуни: Матеріали VI Всесоюзну. совещ. Л.: Наука, 1983. С.378-379.

Кесслер К.Ф. Природна історія губерній Київського учбового округу// Екологія. Київ, 1851.

Клімат Омська. Л.: Гидрометеоиздат, 1980. 246 с.

Колосов А.М. Матеріали з фауни ссавців Алтаю// Природа і соціалістичних. госп-во. 1933. Т.6. С.110-120.

Куперштох В.Л., Трофімов В.А. Автоматичне виявлення макроструктури систем// Проблеми аналізу дискретної інформації. Ч.1. Новосибірськ, 1975. С.67-83.

Лазарєв Б.В., Бондаренко А.А., Лазарева Л.А. До епідеміологічної оцінці зараженості осель пастухів звірками і блохами в природному осередку чуми Гірського Алтаю// Докл. Иркут. протичумна. ін-ту. Чита, 1974. Вып.10. С.179-181.

Лазарєв Б.Ф., Лазарева Л.А. Гризуни та їх блохи в населених пунктах Гірського Алтаю// Пробл. особливо небезпечних інфекцій. Саратов, 1972. Вип.325. С.74-79.

Лаптев І.П. Ссавці тайговій зони Західного Сибіру. Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1958. С.275-276.

Лєтов Г.С. та ін Гризуни населених пунктів Туви та їх паразити //Изв. Иркут. протичумна. ін-ту. Іркутськ, 1966. Т.26. С.270-276.

Лук'янова І.В. Кількісна характеристика населення дрібних ссавців Північно-Східного Алтаю// Проблеми зоогеографії та історії фауни. Новосибірськ, 1980. С.255-273.

Лялін В.Г. Сучасне поширення сірої пацюки в Західній Сибіру// Тр. НДІ біол. і біофіз. при Томськ. ун-ті, 1974. Т.4. С.45-50.

Лялін В.Г. Поширення сірої пацюки в Томської області //Природна та сільськогосподарське районування СРСР. М: Изд-во МГУ, 1975. С.122-124.

Максимов Г.Л. Матеріали до фауни мишоподібних гризунів предбайкальской частини Східно-Сибірської області// Сб. праць із захисту рослин Східного Сибіру. Іркутськ, 1937. N 5. С.128-146.

Малахова М.Г. Ссавці півдня Західного Сибіру в природних вогнищах альвеококкоза: Автореф. дис .... канд. біол. наук. Омськ, 1994. 21 с.

Паллас П.С. Подорож по різних провінціях Російської імперії. 1773. Кн.1; 1786. Кн.2. 571 с.

Природа серединного регіону СРСР. М.: Изд-во МГУ, 1980. 227 с.

Равкін Ю.С. Структурні особливості населення птахів Північно-Східного Алтаю// Орнітологія, 1967. Вып.8. С.175-191.

Равкін Ю.С. До проблеми класифікації населення птахів// Зоологічні проблеми Сибіру. Новосибірськ, 1972. С.334-336.

Равкін Ю.С., Лук'янова І.В. До характеристики населення дрібних ссавців південної тайги Прііртишья// Теріологія. Т.2. Новосибірськ, 1974.

Равкін Ю.С., Лук'янова І.В. Особливості внутріландшафтного розміщення населення хребетних тварин// Природні режими і топогеосістеми Пріангарской тайги. Новосибірськ, 1975. С.201-209.

Равкін Ю.С., Лук'янова І.В. Географія хребетних південній тайги Західного Сибіру. Новосибірськ, 1976. 338 с.

Скалон В.Н. До вивчення фауни гризунів Східно-Сибірського краю// Тр. із захисту рослин Східного Сибіру. Іркутськ, 1933. С. 146-186.

Стариков В.П. Просторова структура населення дрібних ссавців. Лісостепова і лісова зони Західного Сибіру// Просторово-часова динаміка тваринного населення. Птахи і дрібні ссавці. Новосибірськ, 1985. С.176-187.

Строганов С.У. Звірі Сибіру: комахоїдні. М.: Изд-во АН СРСР, 1957. 267 с.

Цибулін С.М., Богомолова И.Н. Просторова структура населення дрібних ссавців. Північний і Північно-Східний Алтай// Просторово-часова динаміка тваринного населення. Птахи і дрібні ссавці. Новосибірськ, 1985. С.188-197.

Чистяков А.А. Матеріали по екології будинкової миші в Ямало-Ненецькому автономному окрузі: Сб. науч. робіт Тюмені. НДІ крайової інфекційної патології. Тюмень, 1965. N 1. С.225-230.

Чистяков А.А. Виявлення сірої щури на півострові Ямал: Сб науч. робіт Тюмені. НДІ крайової інфекційної патології. Тюмень, 1965. N 11. С.231-232.

Щадріна В.І. Аналіз просторових змін населення дрібних ссавців Північно-Східного Алтаю// Фауна та екологія хребетних Сибіру. Новосибірськ, 1980. С.79-88.

Еверсманн Е. Природна історія оренбурзького краю. Казань, 1850.Ч.2. 296 с.

Юдін Б.С. Екологія бурозубок рід Sorex Західного Сибіру //Тр. Біол. ін-ту СВ АН СРСР. 1962. Вып.8. С.33-134.

Юдін Б.С. Географічне поширення і внутрішньовидова таксономія крихітної бурозубки в Західному Сибіру// Тр. Біол. ін-ту СВ АН СРСР. 1964. Вып.8. N 10. С.167-176.

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.omsu.omskreg.ru/