Рослини республіки Башкортостан, що викликають поліноз

Гандаліпова Е.І.

На тлі загальної урбанізації, прискоренням темпу життя, синтезу колосального кількості нових хімічних речовин, в умовах все наростаючого виробництва найрізноманітніших ліків, синтетичних миючих засобів, навіть нових харчових продуктів організм людини починає неадекватно реагувати на такі, здавалося б, прості й звичні речі, як куряче яйце, м'ясо, пилок квітучих рослин, суниця: у людини розвивається стан алергії, або підвищеною чутливості до біологічних і хімічних реагентів [1].

Під всьому світі спостерігається збільшення кількості хворих на алергію і більш важке протягом алергічних захворювань. Для їх профілактики та лікування необхідно вивчати причини виникнення і заходи попередження алергічних хвороб, географічне поширення алергії, залежність її від екологічної обстановки і т.д. [2, 3, 4, 5].

Клінічні прояви алергічних захворювань у людини різноманітні. Але особливо часто залучаються до болісний процес органи дихання, і тоді розвиваються алергічний нежить, бронхіальна астма, уражаються слизові оболонки очей, порожнини рота, шкірні покриви [6].

Чим ж це викликано? Якщо б ми спробували скласти список усіх відомих у Нині алергенів, то у нас вийшов би важкий том. Чи не саме останнє місце серед усього цього різноманіття займає пилок рослин.

Алергічні захворювання, що викликаються пилком рослин, називаються полллінозамі. Вперше в 1819 англійський лікар Босток зробив офіційну згадка про полінози як "Про випадок періодичного ураження очей і грудях" і назвав його "сінної лихоманкою "[7].

В Надалі повідомлення про це недугу з'являлися часто. У наші дні накопичуються все нові і нові дані про поліноз, про методи їх лікування і профілактики, виявляються раніше невідомі види рослин, що викликають алергію. Але й у давно вивчених, і в нових пилкових алергенів існують характерні риси.

1. Належність до переноситися вітром рослинам, які продукують її у великих кількостях. Виключенням є деякі види насекомоопиляемих рослин, культивованих в тій чи іншій місцевості (наприклад, соняшник - Helianthus або буряк звичайна - Beta vulgaris). Крім того, садівники квітникарі можуть бути сенсибілізовані до пилку насекомоопиляемих рослин, тому що вдихають її у великих кількостях, у них це свого роду професійна хвороба.

2. Якщо пилок не належить переноситися вітром рослинам, то вона повинна продукуватися в досить великих кількостях, здатних викликати сенсибілізацію організму (наприклад, Amphyphylous).

3. Легкість, летючість, невеликі розміри (12-35 мкм) і округла або округло-трикутна форма, що дозволяє поширюватися на великі відстані.

4. Належність широко поширеним в даному регіоні рослинам, оскільки пилкових зерен повинно бути досить багато, щоб викликати сенсибілізацію організму.

5. Володіння вираженими алергенними властивостями [7].

Потрібно відзначити також, що, по-перше, алергенність має не саме пилкові зерно, а його внутрішній вміст - плазма, що складається з жирів, вуглеводів, вітамінів, особливо групи Е, різних неорганічних речовин, що містять K, Na, Mg, Cu, Fe, P, пігменти і різні ферменти. У пилкових зернах з більш вираженою алергенної активністю виявлено більшу кількість вільних амінокислот.

По-друге, алергенні властивості пилку залежать від конкретних умов. Свіжа пилок, то Тобто коли вона виділяється в повітря з пиляків тичинок трав і дерев, дуже активна. Потрапляючи у вологе середовище, наприклад, на слизові оболонки, пилковими зерно набухає, його оболонка лопається, а внутрішній вміст всмоктується в кров і лімфу та сенсибілізує організм людини.

По-третє, алергенні властивості пилку залежать від умов, в яких вона продукується. За сприятливих погодних умовах, з низькою вологістю та високою температурою, активність пилкових зерен вище; при підвищеній вологості і дощової погоди -- навпаки, нижче.

Встановлено також, що пилок трав є більш активним алергеном, ніж пилок дерев. Так, 97% хворих полінози реагують на антиген з пилку злаків і лише 3% - На антиген з пилку дерев.

Важливу роль у поширенні серед населення поліноз відіграє географічне положення місцевості, характер рослинності, висота над рівнем моря і т.д. До Наприклад, серед населення, що живе в місцях з високою вологістю і постійними туманами, частіше зустрічається алергія до цвілевих грибів і бактеріальним алергенів, а рівень захворюваності на бронхіальну астму значно вище в посушливих або гірських районах.

Таблиця. Рослини Республіки Башкортостан, що викликають поліноз.        

Pinaceae   

1. Larix   sibirica   

2. Picea   obovata   

3. Abies   sibirica   

Aceraceae      

4. Аcer negundo   

5. A.   Platanoides   

Amaranthaceae      

6.   Amaranthus sp.   

Berberidaceae      

7.   Berberis vulgaris   

Betulaceae      

8. Betula   pendula   

9. Betula   pubescens   

10. Alnus   incana   

11. Alnus   glutinosa   

12.   Corylus avellana   

Cannabaceae      

13.   Cannabis sativa   

14.   Humulus lupulus   

Chenopodiaceae      

15.   Chenopodium album   

16. C.   glaucum   

17. C.   rubrum   

18. C.   urbicum   

19.   Atriplex patula   

20. A.   nitens   

21. Beta   vulgaris   

22.   Suaeda prostrata   

23. S.   corniculata   

24.   Salsola sp.   

Caprifoliaceae      

25.   Sambucus sibirica   

Compositae      

26.   Artemisia vulgaris   

27. A.   absinthium   

28. A.   campestris   

29. A.   dracunculus   

30. A.   glauca   

31.   Ambrosia artemisiifolia   

32. A.   trifida   

33. Aster   amellus   

34.   Chamomilla sauveolens   

35.   Helianthus annus   

36.   Taraxacum officinale   

Cyperaceae      

37. Carex   nigra   

Fabaceae   

38.   Melilotus albus   

Fagaceae   

39.   Querqus robur   

Malvaceae      

40. Malva   sp.   

Oleaceae   

41.   Fraxinus americana   

42.   Syringa vulgaris   

Plantaginaceae      

43.   Plantago major   

44. P.   media   

45. P.   lanceolata   

Poaceae   

46.   Agrostis alba   

47.   Agropyron sp.   

48.   Alopecurus sp.   

49.   Anthoxanthum odoratum   

50.   Arrhenatherum sp.   

51.   Bromus inermis   

52.   Calamagrostis epigeios   

53.   Dactylis glomerata   

54.   Deschampsia caespitosa   

55.   Elytrigia repens   

56. Festuca   pratensis   

57. F.   rubra   

58.   Phleum pratense   

59. Poa   annua   

60. P.   pratensis   

61. P.   trivialis   

62.   Secale cereale   

63. Zea   mays   

Polygonaceae      

64. Rumex   sp.   

Rosaceae   

65.   Crategus sanguinea   

66.   Fragaria vesca   

67. Malus   domestica   

68.   Sorbus aucuparia   

Salicaceae      

69.   Populus alba   

70. P.   canescens   

71. P.   nigra   

72. P.   tremula   

73. Salix   alba   

74. S.   aurita   

75. S.   caprea   

76. S.   cinerea   

77. S.   fragilis   

78. S.   pentandra   

79. S.   triandra   

Typhaceae      

80. Typha   sp.   

Tiliaceae      

81. Tilia   cordata   

Ulmaceae   

82. Ulmus   laevis   

83. U.   glabra   

Urticaceae      

84. Urtica dioica   

85. U. urens         

Соснові   

Модрина сибірська   

Ель сибірська   

Ялиця сибірська   

Кленові   

Американський клен   

К. платановідний   

Щіріцевие   

Щириця   

барбарисових   

Барбарис звичайний   

Березові   

Береза повисла   

Б. пухнаста   

Вільха сіра   

О. чорна   

Ліщина звичайна   

Конопльовим   

Конопля посівна   

Хміль звичайний   

мареві   

Марь біла   

М. сиза   

М. червона   

М. міська   

Лобода розлога   

Л. лискуча   

Буряк звичайна   

Звівши сланких   

С. рожконосная   

Солянка   

Жимолостнов   

Бузина звичайна   

Складноцвіті   

Чорнобиль   

П. гірка   

П. польова   

П. естрагон   

П. сиза   

Амброзія полинолиста   

А. трироздільна   

Астра ромашковідная      

Хамомілла пахуча   

Соняшник звичайний   

Кульбаба лекарственнний   

Осокові   

Осока чорна   

Бобові   

Буркун білий   

Букові   

Дуб черешчатий   

Мальвові   

Мальва, просвірнік   

Маслини   

Ясень американський   

Бузок звичайний   

Подорожникові   

Подорожник великий   

П. середній   

П. ланцетолістний   

Злаки   

Мітлиця біла   

Житняк   

лисохвосту   

Запашний колосок   

Райграс   

Костер безостий   

Вейнік наземний   

Їжака збірна   

Луговик дерністий   

Пирій повзучий   

Овсяниця лугова   

О. червона   

Тимофіївка лугова   

Мятлик однорічний   

М. луговий   

М. звичайний   

Жито посівна   

Кукурудза звичайна   

Гречкові   

Щавель   

Розоцвіті   

Глід криваво-червоний   

Суниця лісова   

Яблуня домашня   

Горобина звичайна   

Вербові   

Тополя білий   

Т. сіруватий   

Т. чорний   

Т. тремтячий, осика   

Верба біла   

І. вухата   

І. козина   

І. попеляста   

І. ламка   

І. пятітичіночная   

І. трехтичіночная   

Рогозовие   

Рогіз   

Липові   

Липа сердцевіднолістная   

В'язове   

В'яз гладкий   

В. шорсткий   

кропив'яні   

Кропива дводомна   

К. пекуча     

Для кожного регіону існують свої алергенні рослини. Наприклад, американці і французи найнебезпечнішим рослиною вважають амброзію (Ambrosia) [8]. У період її масового цвітіння спостерігаються спалахи поліноз, що носять характер епідемій. У Індії сильним алергеном є евкаліпт, акація [9].

В Італії найбільш репрезентативними алергенними таксонами є Graminea, Urticaceae, Betulaceae, Oleaceae [10].

В центральних районах європейської частини Росії полінози викликаються в основному пилком лугових трав і деяких дерев (берези, вільхи, ліщини, клена, дуба). На півдні, в Ставропольському і Краснодарському краях, основні алергенні рослини - амброзія, деякі дерева і злаки, в Узбекистані - пилок бавовнику (Cossypium), чинари (Platanus orientalis), волоського горіха (Juglans regia), сирійської троянди (Rosa damascena), мальви (Malva), в Туркменістані - пилок лободи (Atriplex), звівши (Suaeda), солянки (Salsola), кохіі (Kochia). У Грузії становлять небезпеку пилок платана, деяких злакових трав, амброзії і полину, у Ростові-на-Дону та в Донецькій області головна причина поліноз -- пилок полину і лободи [6]. У Казахстані найбільш сильними алергенними рослинами вважаються полин, коноплі смітна і злаки [12].

В Останнім часом і в Республіці Башкортостан спостерігається зростання чисельності хворих полінози. Цьому сприяє, очевидно, що погіршується з року в рік екологічна обстановка, зниження імунітету населення і т.д. У зв'язку з цим очевидна необхідність в інформації про те, які саме рослини, що викликають пилкових алергію, ростуть навколо нас і коли вони цвітуть, тобто коли слід очікувати спалах полінозу.

Наша республіка унікальна своєю географією. Вона знаходиться на стику Європи і Азії, а значна її частина зайнята мерідіанально витягнутим Південним Уралом. Це наклало свій відбиток на флору регіону. Тут на невеликій території можна зустріти представників флори двох континентів і декількох природних зон, різко відрізняються один від одного, наприклад, тундри і степів. Всього на території Башкортостану зареєстровано 1688 видів вищих судинних рослин з 117 родин і 567 пологів [13, 14].

Чималу частку видового різноманіття флори складають рослини з алергенної пилком. Використовуючи власні спостереження і дані літератури, нами був складений список рослин, які ростуть на території РБ і продукують алергенні пилкові зерна [2, 4, 5, 6, 9, 10, 15, 16, 17].

В наведену нами таблицю увійшло більше 80 видів рослин з 23 родин. З них 26 деревних, чагарникових 5 і 41 трав'янистий види. За приуроченості до фітоценози виділено 33 лісових, 4 степових, 15 лучних, 19 рудеральних і 11 культурних видів.

Список літератури

1. Адо В.А., Горячкина Л.А., Маянскій Д.М. Алергія. Новосибирск: Наука, 1981. 114 с.

2. Thomas F., Leuschner R. A change from grass pollen induced allergy to tree pollen induced allergy: 30 years of pollen observation in Switzerland// Aerobiologia. 2000. V. 16. № 5. P. 407-416.

3. Федосєєв Г.Б., Вишняков Н.И. та ін Полінози у великому місті (соціально-гігієнічні аспекти проблеми)// Імунологія. 1984. № 4. З 5-7.

4. Нікольська Л.Г., Федосєєв Г.Б. та ін Палінологічні характеристика повітря і особливості перебігу поліноз в Ленінграді// Імунологія. 1987. № 3. С. 76-77.

5. Бандровський А.З. Поширеність поліноз на території Львівської області. Львів: Проблеми патології в експерименті та клініці. 1987. С. 5-6.

6. Бородін Ю.П., Тулупова С.П. Клініка, діагностика та лікування полінозу// Військово-медичний журнал. 1984. № 5. С. 22-27.

7. Адо А.Д. Загальна алергологія. М.: Медицина, 1970. 544 с.

8. Laaidi L, Laaidi M. Airborne pollen of Ambrosia in Burgundy (France) 1996-1997// Aerobiologia. 1999. V. 15. № 1. P. 65-66.

9. Boral D Bhattacharya. Aerobiology, allergenicity and biochemistry of three pollen types in Berhampore town of West Bengal, India// Aerobiologia. 2000. V. 16. № 3/4. P. 417-422.

10. Giorato M., Lorenzoni F. and et. al. Airborne allergenic pollens in Padua: 1991-1996// Aerobiologia. 2000. V. 16. P. 453-454.

11. Беклемішев Н.Д., Ермекова Р.К., Мошкевіч В.С. Полінози. М.: Медицина, 1985. 239 с.

12. Kobzar V. Aeropalynological monitoring in Bishkek, Kyrgyzstan// Aerobiologia. 1999. V. 15. P. 149-153.

13. Мінібаев Р.Г. та ін Еколого-географічний аналіз флори Республіки Башкортостан. Уфа: Изд-во БашГУ, 1995. 152 с.

14. Алексєєв Ю.Є. та ін Визначник вищих рослин Башкирської АРСР. М.: Наука, 1988-1989. Т. 2. 316 с.

15. Сариджі С. Паліносостав атмосфери міста Уфи// Підсумки наукових досліджень біологічного факультету Башкирського державного університету за 1997 рік. Уфа, 1998. С. 35-41.

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.bashedu.ru