Електроліз h2>
Електроліз
- Окисно-відновний процес, що протікає при проходженні
постійного електричного струму через розчин або розплав електроліту. p>
При
електролізі енергія електричного струму перетворюється на хімічну енергію,
інакше кажучи, здійснюється процес, зворотний за характером, що відбувається в
гальванічному елементі. Як і у випадку гальванічного елемента, на аноді
відбувається окислення, а на катоді - відновлення. Але при електролізі анодом є
позитивний електрод, а катодом - негативний. p>
Характер
протікання електродних процесів при електролізі залежить від багатьох факторів,
найважливішими з яких є склад електроліту, матеріал електродів і режим
електролізу (температура, щільність струму і т.д.). p>
Розрізняють
електроліз розплавів і розчинів електролітів. p>
Електроліз
розплавів електролітів. p>
p>
Електроліз розплаву солі з використанням
інертних електродів показаний на наступною схемою: p>
Анод p>
При
високих температурах розплав солі дисоціюють на іони: p>
. p>
Проходження
електричного струму через розплав обумовлено трьома одночасно протікають
процесами: p>
спрямоване
рух катіонів Мg2 + до катода, а аніонів Cl-- до анода; p>
відновлення,
те, що відбувається на катоді: p>
p>
окислення,
те, що відбувається на аноді: p>
p>
Сумарне
рівняння електролізу після зрівнювання числа що віддають і приєднаних
електронів набуває вигляду: p>
p>
Схематично
весь процес можна подати так: p>
p>
Катод (-) Анод (+) p>
Mg2 +
2Cl- p>
Mg2 + + 2e-= Mg 2Cl - - 2e-= Cl2 p>
p>
Електроліз
розчинів електролітів p>
Електроліз
розчинів електролітів складніший через можливість участі в електродних
процесах молекул води у відновленні на катоді: p>
p>
і
окисленні на аноді: p>
. p>
В
тих випадках, коли на одному і тому ж електроді можливе протікання двох або
більшого числа процесів, найбільш імовірний той, здійснення якого пов'язано
з мінімальною витратою енергії. Це означає, що на катоді відновлюються в
першу чергу окислені форми окислювально-відновних систем з
електродним найбільшим потенціалом, а на аноді окислюються відновлені форми
з найменшим електродним потенціалом. p>
Для
визначення порядку протікання окислювально-відновних процесів на
електродах при електролізі водних розчинів можна керуватися наступними
практичними правилами. p>
Катод. p>
В
першу чергу відновлюються катіони металів, що мають стандартний
електродний потенціал більший, ніж у водню, у порядку зменшення Ео. p>
Катіони
металів з малим стандартним електродним потенціалом (від Li + до Al3 +
включно) не відновлюються, а замість них відновлюються молекули
води (у кислому середовищі - іони Н +). p>
Катіони
металів, що мають стандартний електродний потенціал менший, ніж у водню, але
більший, ніж у алюмінію, відновлюються одночасно з молекулами води. p>
Анод. p>
Характер
окислювальних процесів залежить також від матеріалу електродів. Розрізняють
нерозчинні (інертні) і розчинні (активні) електроди. p>
Інертні
електроди виготовляються зазвичай з графіту, вугілля, платини; в процесі
електролізу вони хімічно не змінюються, а служать лише для передачі електронів
в зовнішню мету. p>
При
використанні інертних анодів слід враховувати наступне: p>
В
першу чергу окислюються прості аніони в порядку зростання їх Ео, не
перевищують + 1,5 В (S2-, J-, Br-, Cl-). p>
При
електролізі водних розчинів, що містять аніони кисневмісних кислот
(CO32-, NO3-, SO42-, PO43-та ін), на аноді окислюються не ці аніони, а
молекули води. p>
В
лужних розчинах на аноді окислюються іони ОН-: p>
p>
При
використанні розчинних анодів (з Cu, Zn, Ag, Ni та ін металів) електрони
в зовнішню мета посилає сам анод за рахунок окислення атомів металу, з якого
зроблений анод: p>
. p>
Розглянемо
конкретні приклади. p>
Електроліз
водних розчинів солей (інертні електроди) p>
1) p>
(-) Катод Анод (+) p>
Na +,
Н2О Cl-, H2O p>
p>
p>
p>
2) p>
(-) Катод Анод (+) p>
4К +,
4Н2О SO42-, Н2О p>
p>
p>
p>
3) p>
(-) Катод Анод (+) p>
Zn2 +, H2O SO42-, H2O p>
p>
p>
p>
p>
4)
Електроліз водного розчину CuCl2 (активний мідний анод) p>
p>
(-) Катод Анод (+) p>
Cu2 +,
H2O 2Cl-, H2O p>
p>
Кількісні
характеристики електролітичних процесів встановлюються двома законами
Фарадея: p>
Маса
речовин, що виділилися на електродах при електролізі, прямо пропорційна
кількості електрики, що пройшов через розчин або розплав електроліту. p>
При
пропущенні однакової кількості електрики через розчини або розплави
різних елементів маса речовин, що виділяються на електродах, пропорційна
молярним масам їх еквівалентів. p>
Експериментально
встановлено, що для виділення на електроді однієї молярній маси еквівалента
речовини необхідно затратити одне і те ж кількість електрики, рівне
~ 96500 Кл. Воно отримало назву постійної Фарадея F. p>
Обидва
закону можна об'єднати загальною формулою: p>
, p>
де
m - маса окисленого або відновленого речовини, г; Е - молярна маса його
еквівалента, г/моль; Q - кількість електрики, що пройшов через елемент (Q =
Jt, де J - сила струму, А; t - час, с). P>
Якщо
Q = Jt = 1 Кл, то p>
. p>
Величина
До називається електрохімічним еквівалентом речовини. Вона являє собою
масу речовини, окислюється або відновлюється на електродах при
проходженні через елемент 1 Кл електрики. Видно, що хімічний еквівалент
пов'язаний з електрохімічним еквівалентом співвідношенням: p>
. p>
Показником
ефективності електролізу є вихід по струму