рентгенографічний
фазовий аналіз органічної маси кам'яного вугілля h2>
Докт. хім.наук Ю.М. Корольов
(ІНХС АН РФ) і канд. хім. наук С. Г. Гагарін (ІГІ) p>
При дослідженні багатокомпонентних вуглецевих систем
особливу роль набувають такі прямі методи, як, наприклад, рентгенографічний
кількісний фазовий аналіз (РКФА). Цей метод дозволяє поряд з упевненою
діагностикою будь-якого вуглецевого компоненту однозначно визначати динаміку і
механізм фазових перетворень природних або синтетичних вуглецевих систем
в процесі впливу на них різних фізико-хімічних чинників. У
Зокрема, в роботах [1, 2] розглянуті питання динаміки фазового
перетворення органічної маси вугілля в процесі метаморфізму. p>
У результаті всебічного вивчення рентгенофазового
природних і штучних вуглецевих речовин було встановлено, що
переважна більшість цих сполук відноситься до аморфним утворень (3].
Зокрема, органічна складова кам'яного вугілля являє собою суміш
різних рентгеноаморфних компонентів, присутність і кількість яких
змінюється в ряді метаморфізму [1, 2]. p>
Всі вугілля, особливо на ранніх та середніх стадіях
углефікаціі, не можна віднести до чисто вуглецевих речовин, оскільки для них
характерно змінне відношення Н/С. Як було встановлено в роботі [1], у вугіллі
і антрациту присутні чотири вуглеводневих і один вуглецева складова.
Кожна з фаз характеризується певним значенням головного межплоскостного
відстані, а профілі і характер дифракційного спектру кожного компонента
визначаються будовою що складають даний компонент молекул, характером їх
взаємодії в кристалітів і розмірами останніх (областей когерентного
розсіювання L). p>
Типи аморфних систем і
особливості їх дифракційного розсіювання h2>
Якщо має місце взаємодія досить однорідних за
складу та структури молекул, то дифракційний спектр такого рентгеноаморфного
речовини містить три максимуму. Перший (головний) рефлекс - найбільшої
інтенсивності-відповідає міжмолекулярної взаємодії [4]. За полушіріне
цього максимуму визначають висоту "стопки", до якої покладені
молекули, і при певній висоті молекулярного шару підраховують їх кількість
в упаковці. Міжатомних відстань d головного рефлексу відображає
середньостатистичне відстань між молекулами Я, яке визначається
модифікованим рівнянням Еренфеста [5]: p>
(1) p>
Тут