Розробка технології
одержання пористих керамічних матеріалів з використанням відходів переробки
бурого вугілля. h2>
Беломеря Н.І., Мнускіна В.В.
(ДонДТУ) p>
Розглянуто можливість застосування напівкоксу - відходу
переробки бурого вугілля Олександрійського родовища для одержання
керамічних виробів з пористою структурою. Встановлені оптимальні кількості
добавок напівкоксу в керамічні маси, що дозволяють забезпечити технологічність
процесів і виконання регламентованих фізико-технічних показників пористих
матеріалів. p>
Виробництво керамічних будівельних матеріалів
як і раніше залишається пріоритетним напрямком промисловості, попит на які
не зменшується. У зв'язку зі складними економічними умовами і напруженою
екологічною обстановкою висунуті нові вимоги до розробки їх
виробництва, зокрема, вельми актуальне використання відходів різних
виробництв. p>
Аналіз літературних джерел показав, що в
виробництві керамічних виробів все болше застосування знаходять золи і шлаки
ТЕС, відходи вуглевидобутку і переробки вугілля та ін, присутність яких
сприяє отриманню виробів високої якості. p>
Метою даної роботи є розробка нового
напрями використання напівкоксу - продукту напівкоксування бурого вугілля
Олександрійського родовища - у виробництві виробів будівельної кераміки в
як вигорає добавки. p>
Введення напівкоксу до складу мас передбачає поліпшення
не тільки фізико-технічних властивостей будівельних матеріалів, але й економію
значної кількості технологічного палива на випалювання цих виробів.
Відомо, що використання шахтних порід як вигорає добавки
дозволяє виробляти випал за рахунок тепла, що виділяється при їх згорянні, а
надлишок тепла відводити на сушку. p>
напівкокс, отриманий напівкоксування без доступу
повітря (нагрівання до 500-600 градусів С) бурого вугілля Олександрійського
родовища, має наступні характеристики (таблиця 1). p>
Таблиця 1. Усереднені показники якості напівкоксу
з бурого вугілля Олександрійського родовища,% мас p>
Характеристики p>
Значення p>
Волога на рядову масу W p>
4,1 p>
Зола p>
- на суху масу Аd p>
45,7 p>
- на рядову масу Аr p>
43,8 p>
Сірка на рядову масу Sr p>
2.25 p>
Елементарний склад p>
Сr p>
81,0 p>
НR p>
1,9 p>
Nr p>
0,83 p>
Sr p>
9,1 p>
Or p>
7,17 p>
Однак напівкокс має й ряд недоліків: висока
зольність і підвищена серность. У зв'язку з підвищеною кількістю золи можна
очікувати зниження температури спікання матеріалу за рахунок присутності в ній
оксидів лужних та лужноземельних металів (R2O і Rо), які є
сильними плавнями. При випаленні виробів сірка утворює SО2 і SО3, які
забруднюють навколишнє середовище. p>
Використання напівкоксу в масах виробів будівельної
кераміки викликає неоходимо регулювання режиму випалу. Так як в процесі
випалення відбувається вигорання напівкоксу, неповне вигоряння вуглецю призводить до
утворення чорної серцевини виробів. Тому, щоб отримати вироби високої
якості необхідно здійснювати ізотермічну витримку при температурах
850-950 градусів С. p>
Незважаючи на деяке ускладнення процесів,
відбуваються при випаленні виробів з напівкокс, і на ряд його недоліків,
видається цікавим дослідити питання про вплив напівкоксу на властивості
будівельної кераміки. p>
Аналіз хімічного складу мінерального залишку
напівкоксу бурого вугілля Олександрійського родовища вказує на наявність
оксидів, що складають основу глинистих матеріалів. Дослідження кінетики втрати
маси напівкоксу в інтервалі температур 40-1000 градусів С показало, що
невигорающій залишок при максимальній температурі нагріву, відповідної
температурі випалу, що становить 15%. p>
Зовнішній вигляд прожарену залишку вказує на
невелике вміст оксидів заліза в напівкокс, так як залишок має
світло-бежевий колір з рожевим відтінком. У ньому міститься мала кількість
оксидів лужних та лужноземельних металів, оскільки пропечений залишок
являє собою сипучий порошок. Основу напівкоксу становлять оксиди
глинистих матеріалів: SiO2 і Al2O3 - дія яких проявляється при більш
високих температурах 1050-1100 градусів С. При цих температурах при постійній
масі напівкоксу перетворюється на скловидний розплав. p>
На першому етапі дослідження впливу добавок напівкоксу
на фізико-хімічні властивості керамічних мас були проведені попередні
експерименти з одержання пористих структур на основі глини Дзержинського
родовища. p>
все маси складалися з 95-70% глини, 5-30% напівкоксу з
кроком 5%. Зернистість частинок глини та напівкоксу складала менше 0,5 мм. Зразки
виготовлені методом напівсухого пресування (вологість 10%) і випалення проводили в
електричної муфельній печі при температурі 1050 градусів С. p>
Основні фізико-технічні характеристики зразків
визначали за стандартними методиками. Отримані результати представлені в
таблиці 2. p>
Таблиця 2. Основні фізико-технічні властивості
глинистих мас, що містять напівкокс p>
Зміст полукококса,% p>
Температура випалу,? С p>
Водопоглинання на холоду p>
Вх,% p>
Водопоглинання p>
при кип'ятінні Вк,% p>
Коефіцієнт морозостійкості, К p>
Відкрита поріс-тости, Потк,% p>
0 p>
1050 p>
14,80 p>
14,80 p>
1 p>
27,62 p>
5 p>
13,88 p>
15,06 p>
0,92 p>
27,96 p>
10 p>
16,85 p>
17,11 p>
0,98 p>
29,59 p>
15 p>
19,03 p>
20,56 p>
0,93 p>
33,41 p>
20 p>
28,29 p>
28,86 p>
0,98 p>
41,99 p>
25 p>
33,34 p>
34,55 p>
0,96 p>
46,53 p>
30 p>
41,94 p>
44,52 p>
0,94 p>
52,08 p>
Аналіз результатів попередніх досліджень
показав досить значне збільшення водопоглинання і пористості з
зростанням вмісту напівкоксу в зразках. Так, наприклад, при 30% вміст
напівкоксу відкрита пористість збільшується до 52%, а водопоглинання - до 42%. p>
Цей факт дозволив позначити області та перспективи
використання продукту напівкоксування бурого вугілля як вигорає
добавки, що забезпечує високу пористість при виготовленні легковагих
шамотних вогнетривів і пористої фільтрує кераміки. p>
Таким чином, результати попередніх досліджень
підтвердили припущення про шляхи використання напівкоксу бурого вугілля
Олександрійського родовища в якості паливовмісних добавки в
виробництві звичайного глиняної цегли, легковагих шамотних вогнетривів і
пористої фільтрує кераміки. p>
З даних таблиці 2 видно, що вимоги щодо
морозостійкості, що пред'являються до глиняному цеглі, не виконуються. Тому був
проведено відбір глин родовищ Донецької області, властивості яких
відповідали б усім вимогам, що пред'являються. p>
Знайдено, що для виготовлення керамічної цегли
підходять глини Нікіфоровський та Краматорського родовищ, а для зразків
шамотного легковагої вогнетривів - глина Волноваського родовища. p>
Основні фізико-технічні властивості керамічних
мас, що містять оптимальну кількість напівкоксу, наведені в таблиці 3. p>
Таблиця 3. Основні властивості мас, що містять
оптимальну кількість напівкоксу p>
Наймену- p>
вання матеріалу p>
Компоненти p>
Зміст компонентів,% p>
Температура випалу,? С p>
Водопогло- p>
щення В,% p>
Об. p>
поріс- p>
тости Потк,% p>
Удавана. щільність?, p>
г/см3 p>
Коеф мороз- p>
ки, К p>
Пред. p>
ін- p>
ти при стисненні p>
Глиняна цегла p>
Глина краматорська напівкокс p>
95 p>
5 p>
1000 p>
7,68 p>
15,56 p>
2,03 p>
0,81 p>
444 p>
Глина нікіфорская напівкокс p>
90 p>
10 p>
1025 p>
10,64 p>
20,57 p>
1,88 p>
0,56 p>
335 p>
Шамотний легковагий Вогнетрив p>
Глина Волноваська p>
Шамот p>
напівкокс p>
43 p>
37 p>
20 p>
1250 p>
32,6 p>
41,75 p>
1,28 p>
- p>
51 p>
Шамотносі- p>
лікатний матеріал p>
Шамот p>
напівкокс p>
Понад 100% p>
Рідке скло p>
80 p>
20 p>
9 p>
1150 p>
40,29 p>
49,12 p>
1,22 p>
- p>
- p>
Таким чином, показано, що напівкокс бурого вугілля
є цінним компонентом керамічних мас, який може використовуватися для
створення пористої структури в керамічних виробах різного призначення. p>
Список літератури h2>
Для підготовки даної роботи були використані
матеріали з сайту http://masters.donntu.edu.ua
p>