Вплив терміну голодування і хімічних сигналів майбутнього
корму на швидкість вироблення харчового переваги до нього у котушки рогової b>
Е.С. Боричевого, В.Ф. Бондаренко, С.І. Руда
p>
Вивчено
пластичність харчових переваг молюска котушки рогової залежно від
терміну голодування в присутності хімічних сигналів майбутнього корми у водному
середовищі. p>
У
черевоногих молюсків Хеморецепція є одним з основних видів сенсорного
сприйняття, без якого неможливі оцінка хімічного складу навколишнього
середовища, розмноження, хомінг, уникнення ворогів, а також пошук і вибір їжі [3].
Останній пов'язаний з харчовими уподобаннями, які визначаються як
вродженими реакціями на хімічні сигнали, так і попереднім досвідом
харчування тих чи інших кормом [3; 4]. Вимірювання латентного періоду орієнтації
Achatina fulica на запах корму показало вплив мотиваційних чинників
(голодування) на пластичність харчової поведінки черевоногих молюсків. Латентний
період реакції вибору корму тваринами в цих експериментах зменшувався при
голодуванні більше семи днів. Показано також, що голодні Achatina fulica в
протягом тижня після останнього прийому їжі частіше вибирали запах добре
знайомого корми в порівнянні з запахом нового. Однак вплив часу голодування
на швидкість вироблення харчового переваги у водних черевоногих молюсків раніше
не вивчалося. Невідомо також, як може впливати на ефективність вироблення
харчового уподобання до хімічних сигналах майбутнього корми присутність цих
сигналів в навколишньому середовищі в період голодування молюсків. Тому метою нашого
дослідження було вивчення впливу терміну голодування і хімічних сигналів
майбутнього корму на швидкість вироблення харчового переваги до нього у молюска
котушки рогової. p>
Матеріал і методика h2>
Молюски
були зібрані у водоймах Калінінграда в кількості 150 особин. Робота включала
дві серії експериментів, кожна з яких була проведена на 75 тварин. У
першої серії експериментів оцінювали зміни ефективності екстрактів
старого і нового кормів у котушки рогової після різних термінів голодування.
Тварин розділили на п'ять груп по 15 особин і помістили в окремі ємності
об'ємом по 8 літрів. Воду в акваріумах міняли кожні дві доби. Друга серія
експериментів відрізнялася від першої тим, що тварини голодували у присутності
хімічних сигналів майбутнього корму. Для цього п'ять груп молюсків по 15
екземплярів у кожній утримували в одному акваріумі об'ємом 40 літрів, розділеному
перегородками з безліччю отворів діаметром 5 мм на п'ять рівних секцій. Воду
в загальному акваріумі не міняли, а лише доливали необхідну кількість свіжої води
для підтримання постійного рівня. Температура води в усіх експериментах була
20 - 24