Північно-Кавказький
державний технологічний університет p>
Метою
роботи стало дослідження залежності питомої електропровідності лужних
розчинів вольфрамату натрію від їх складу (WO3, NaOH) і температури, а також
пошук умов, що відповідають їх найбільшою питомої електропровідності. p>
Дослідження
проводили на розчинах зі складом, близьким до розчинів, що отримуються в результаті
електрохімічного розчинення вольфрамового вторинної сировини. p>
Вимірювання
електропровідності розчинів проводили за допомогою змінно-струмового
кондуктометри ОК-102/1 з платінірованнимі електродами. p>
Як
показав попередній аналіз літературних даних [1-3], розчини, одержувані
електрохімічним розчиненням вторинного вольфрамового сировини, містять до 120
г/дм3 WO3, 20-200 г/дм 3 NaOH, а температура їх знаходиться в межах 40-70 оС.
Кілька розширивши ці межі, ми провели дослідження на розчинах складу
10-150 г/дм 3 WO3 і 20-200 г/дм 3 NaOH при температурах 20-70 оС, використавши планований
експеримент. p>
Виходячи
з цього, прийняті наступні рівні незалежних змінних: p>
WO3,
г/л 10 - 80 - 150; p>
NaOH,
г/л 20 - 110 - 200; p>
t,
оС 20 - 45 - 70. p>
Значення
незалежних змінних в кодовому масштабі: p>
X1
= ; X2 = ; X3 = . (1) p>
Для
вивчення електропровідності лужних розчинів вольфрамату натрію
скористалися планом Рехтшафнера. Матриця планування наведена в табл.1. P>
Розчини,
відповідні за складом кожному пункту плану, готували з однокомпонентних
розчинів Na2WO4 і NaOH, які у свою чергу були приготовлені з реактивів
марки ЧДА і хч відповідно. p>
В
Відповідно до складами розчинів (табл.1) готували в кожному випадку 200 мл
розчину, який містить Na2WO4 і NaOH. Приготовлений лужний розчин
вольфрамату натрію переводили в склянку і заміряли електропровідність в
інтервалі температур 20-70 оС з кроком 5о. Оскільки склади розчинів у
деяких пунктах плану однакові, то при вимірі електропровідності їх
об'єднали. p>
Перерахунок
свідчень кондуктометри (S) на питому електропровідність проводили за формулою p>
c = , См/м, ( 2) p>
де
К - постійна осередки. P>
Т
а б л и ц а 1 p>
Матриця
планування і результати дослідів p>
№ p>
Кодовий масштаб p>
Натуральний масштаб p>
c, p>
оп. p>
X1 p>
X2 p>
X3 p>
WO3, p>
г/л p>
NaOH, p>
г/л p>
t, p>
оС p>
См/м p>
1 p>
- p>
- p>
- p>
10 p>
20 p>
20 p>
9,979 p>
2 p>
- p>
+ p>
+ p>
10 p>
200 p>
70 p>
61,948 p>
3 p>
+ p>
- p>
+ p>
150 p>
20 p>
70 p>
24,592 p>
4 p>
+ p>
+ p>
- p>
150 p>
200 p>
20 p>
21,796 p>
5 p>
- p>
- p>
+ p>
10 p>
20 p>
70 p>
18,800 p>
6 p>
- p>
+ p>
- p>
10 p>
200 p>
20 p>
29,581 p>
7 p>
+ p>
- p>
- p>
150 p>
20 p>
20 p>
12,207 p>
8 p>
+ p>
0 p>
0 p>
150 p>
110 p>
45 p>
36,887 p>
9 p>
0 p>
+ p>
0 p>
80 p>
200 p>
45 p>
43,192 p>
10 p>
0 p>
0 p>
+ p>
80 p>
110 p>
70 p>
51,031 p>
11 p>
0 p>
0 p>
0 p>
80 p>
110 p>
45 p>
38,759 p>
Значення
питомої електропровідності розчинів при 20-70 оС наведені в табл.2. p>
Обробкою
експериментальних даних, представлених у табл.1, отримана кодова модель
залежності питомої електропровідності лужних розчинів вольфрамату натрію
від складу і температури: p>
Оскільки
чим вище питома електропровідність розчину, тим нижче питома витрата
електроенергії на електрохімічне розчинення вольфрамового вторинної сировини,
то методом нелінійного програмування по моделі (3) був знайдений максимум
цільової функції c
= 62,062 См/м і його координати: p>
X1
= -0,7307 Або 28,851 г/дм3 WO3; p>
X2
= 1 або 200 г/дм 3 NaOH; p>
X3
= 1 або 70 оС. P>
Приватні
залежності питомої електропровідності розчинів при значеннях інших
змінних на нульовому рівні наведено на малюнку. p>
Для
опису залежності електропровідності лужних розчинів вольфрамату натрію
від температури (25-70 оС) скористалися формулою Кольрауш [4]: p>
ct = ct = 25
[1 + a (t
- 25) + b (
t - 25) 2], (4) p>
в
якої за стандартну температуру прийнята t = 25 оС. p>