Зимостійкість
рослин сімейства горіхових в Калінінградській області b> p>
Н.Г. Петрова
(Калінінградський державний університет) p>
На
території Калінінградської області виростає 23 таксони рослин сімейства
Juglandaceae Lindl. (горіхові), що відносяться до трьох родів: Carya Nutt. (Карія),
Juglans L. (горіх), Pterocarya Kunt (Лапін); 16 - видів, 2 - гібрида, 2 --
форми, 3 - сорти. Всі вони є інтродуцентів:
атлантичної-північноамериканські - 7 видів, мадреанскіе - 3 види,
східно-азіатські - 5 видів, цукрово-аравійські - 1 вид, ірано-туранських - 1
вигляд [1, 2, 3]. p>
Головним
екологічним фактором, що лімітує культивування даних рослин на
території області, є кліматичні умови зимівлі. p>
Метою
даної роботи стало визначення зимостійкості даних рослин у звичайні і
екстремальні роки в різних інтродукційних районах області, а також оцінка
її для рослин, вирощених з насіння різної репродукції. p>
Стаціонарні
спостереження за рослинами даного сімейства і досвідчені посадки проводилися з 1973
по 1992 рік у ботанічному саду КГУ. Зимостійкість оцінювалася за шкалою,
запропонованої відділом дендрології Головного ботанічного саду АН РФ [4]. Зима 1978/1979
року вважається екстремальної (температура повітря 30/12-31/12 місцями досягала
-30-31 ° С,
при відсутності сніжного покриву). Інтродукційних райони на території
Калінінградській області виділені в результаті аналізу спеціальних
біоекологіческіх досліджень деревних інтродуцентів, що виростають на
території області: 1 - Приморський інтродукційний район займає
Ніжненеманскую і Прегольскую низовина і ділиться січневої ізотермою -3 ° С
на два підрайону (західний, що охоплює Самбійскій півострів (1а) та
східний, що включає Приморську, Прегольскую і Ніжненеманскую низовини
(1б)); 3б - південний підрайон Среднелітовского інтродукційному району, що включає
Шешупскую рівнину (Калінінградська область) [5]. P>
Дослідження
з оцінки зимостійкості рослин сімейства Juglandaceae на території області
показали, що всі таксони мають високий ступінь стійкості до перенесення
зимових умов (1-2 група зимостійкості). У видів східно-азіатської флористичної
області зимостійкість залишається високою навіть в екстремальні роками, менш
зимостійкими виявилися види цукрово-аравійської і мадріанской областей (див.
табл .). p>
Зимостійкість
рослин сімейства Juglandaceae Lindl. в Калінінградській області (середні
дані за 1973-1992 рр..) p>
Вид p>
Геогр. райони ареалів p>
Віз- p>
Зимостійкість p>
природ. розповсюдження p>
раст p>
Звичайні p>
Екстрем. p>
(Флористична область) p>
Бал p>
Група p>
Бал p>
Група p>
Caraya tomentosa (L) Mutt. p>
Атл.-сев.амерікан. p>
1-86 p>
25 p>
1 p>
20 p>
2 p>
C.cordiformis (Wangh) p>
-/-/-/-/ p>
1-86 p>
25 p>
1 p>
20 p>
2 p>
C.ovata (Mill) K. Koch p>
Мадреанская p>
75 p>
25 p>
1 p>
20 p>
2 p>
Juglans ailantifolia Carr. p>
Східно-азіатська p>
8-72 p>
25 p>
1 p>
25 p>
1 p>
J. 'Cordiformis' p>
6 p>
25 p>
1 p>
25 p>
1 p>
J. californica Wats. p>
Мадреанская p>
6 p>
25 p>
1 p>
25 p>
1 p>
J.
Східно-азіатська p>
10-80 p>
25 p>
1 p>
25 p>
1 p>
J. cinerea L. p>
Атл.-сев.амерікан. p>
1-86 p>
25 p>
1 p>
20 p>
J. manshurica Maxim. p>
Східно-азіатська p>
6-80 p>
25 p>
1 p>
2 p>
1 p>
J. major (Torr.) Heller p>
Атл.-сев.амерікан. p>
6 p>
25 p>
1 p>
20 p>
2 p>
J. mollis Engelm. p>
Атл.-сев.амерікан. p>
6 p>
25 p>
1 p>
20 p>
2 p>
J. microcarpa Berl. p>
Атл.-сев.амерікан. p>
6 p>
25 p>
1 p>
20 p>
2 p>
J. x bixbyi p>
6 p>
20 p>
2 p>
15 p>
3 p>
J. nigra L. p>
Атл.-сев.амерікан. p>
8-19 p>
25 p>
1 p>
15 p>
3 p>
J. x guadrangulata p>
6-71 p>
25 p>
1 p>
20 p>
2 p>
J. regia L. p>
Цукор-аравійська p>
1-80 p>
25 p>
1 p>
15-10 p>
3-4 p>
-/- 'Ідеал' p>
1-31 p>
25 p>
1 p>
10 p>
4 p>
-/- 'Бостандикскій' p>
1-31 p>
25 p>
1 p>
10 p>
4 p>
-/- 'Ювілейний' p>
1-31 p>
25 p>
1 p>
10 p>
4 p>
Pterocaria pterocarpa (Michx) Kunth. p>
Ірано-Туранська p>
1-80 p>
25 p>
1 p>
202 p>
2 p>
Pt. rhoifoli Sieet Zucc. p>
Східно-азіатська p>
1-80 p>
25 p>
1 p>
20 p>
2 p>
Pt. stenoptera DC p>
-/-/-/-/ p>
6 p>
25 p>
1 p>
20 p>
2 p>
Pt. stenoptera 'Brevialata' p>
6 p>
25 p>
20 p>
2 p>
Самим
сприятливим для вирощування рослин даного сімейства є західний
підрайон Приморського інтродукційному району області, де відзначалися у рослин
лише незначні обмерзання пагонів у суворі зими (рис.1). p>
Рослини,
вирощені з насіння різних репродукцій, переносять суворі зими неоднаково.
Сильно страждають рослини південних репродукцій. Виняток становлять рослини
J.manshurica (зимостійкість залишається постійною для всіх рослин даного виду,
вирощених з насіння надісланих з різних географічних пунктів) p>
З
нових видів, раніше в Калінінградській області не проізраставщіх, самими
стійкими виявилися Pt.stenoptera, J.major, J.microcarpa, J.mollis; у
J.xibixbyi спостерігається обмерзання кінчиків однорічних пагонів навіть у звичайні
зими. p>
Таким
чином, 22 таксони рослин сімейства Juglandaceae мають високий ступінь
зимостійкості (1 група). Однак в суворі зими ступінь їх пошкодження
морозом значно збільшується. У міру зменшення зимостійкості рослини
даного сімейства можна розташувати в наступному порядку: J.ailantifolia, J.
Ailantifolia `cordiformis`, J.cordiformis, J.manshurica, C.tomentosa,
C.cordiformis, C.ovata, J.californica, J.cinerea, J.major, J.mollis,
J.microcarpa, Jx quadrangulata, Pt.pterocarpa, Pt.rhoifolia, Pt.stenoptera,
Pt.stenoptera `Brevialata`, J.nigra, J.regia і його сорти, Jx bixbyi. P>
Список
літератури b> p>
1.
Петрова Н.Г. Про самопоновлення Carya і Pterocarya в лісових культурах і старих
парках Калінінградській області// Питання збагачення генофонду в насіннєзнавства
інтродуцентів. М.: Наука, 1987. С.94-95. P>
2.
Петрова Н.Г. Біологія видів Juglans в умовах Південної Прибалтики// Актуальні
питання ботанік в СРСР. Алма-Ата, 1988. С.546. P>
3.
Кученева Г.Г., Петрова Н.Г., Яковлева Т.А. Результати перезимівлі деревних
рослин у зиму 1978/1979 та подальший їх розвиток в Калінінградській області
//Ботанічні сади Прибалтики. Зимостійкість дерев і чагарників у
1978/1979 рр.. Рига, 1987. С.218-242. P>
4.
Досвід інтродукції деревних рослин. М.: Наука, 1973. С. 252. P>
5.
Деревні рослини ботанічних садів і дендрарій Південної Прибалтики: Монографія
/ Л. Куткене, І. Маразайте та ін Вільнюс: Мокслас, 1992. С.106. P>
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://elib.albertina.ru
p>