Вплив
екзогенних гормональних сполук на
розвиток прісноводних губок b> p>
С.М. Нікітіна
(Калінінградський державний університет) p>
Адаптивні
і репродуктивні властивості у тваринному організмі забезпечуються за активної
участю гормонального апарату, який у представників таксонів низького
філогенетичної рівня тільки починає вивчатися [1]. У модельних
експериментах досліджується вплив гормонів, ідентифікованих на інших
тварин, на різні системи (репродуктивні, локомоторним та інші), що
дозволяє, за аналогією, судити про гормончувствітельності тварини. Основні
молекулярні структури у функціональних системах живих організмів [2, 3]
виявляються практично в повному наборі вже на самих ранніх етапах еволюції.
Ці структури представлені обмеженим числом молекул і здійснюють
однойменні елементарні функції у представників багатоклітинних і
одноклітинних, вищих еукаріотів та прокаріотів. p>
Губки
володіють організменной і колоніальної інтеграцією, що виражається в існуванні
координованої роботи іригаційної системи. Губка властиві й
відновлювальні морфогенез [4]. Прісноводні губки - це форми
зі слабко вираженою індивідуальністю зооідов. Інтеграцію губок забезпечують:
зв'язку через міжклітинний речовина, прямі контакти між клітинами,
встановлюються за допомогою мандрівних клітин мезохіла, і постійні контакти,
встановлюються між клітинами в епітелії і мезохіле. Інтеграційні
механізми у губок ще не досягли рівня, який відповідає істинною
нервової і гуморальної регуляції, але тим не менше вони забезпечують інтеграцію
багатоклітинній індивідуальності, якою є многооскулумние губки. p>
Вплив
різних препаратів на стадії життєвого циклу прісноводних губок вивчено
вкрай недостатньо [5, 6]. Цілі губки гинули в середовищі з резерпіном,
агрегати, утворені соматичними клітинами, нормально розвивалися, правда,
повільніше ніж, в контролі. Метилурацил, адреналін, ацетилхолін, резерпін і
атропін впливають як на бластогенез (розвиток прісноводної губки з геммул), так
і на соматичний Ембріогенез (розвиток з груп соматично клітин). p>
Мета
даного дослідження - вивчення впливу екзогенних гормональних сполук на
розвиток губок. p>
МАТЕРІАЛ
І МЕТОДИ p>
В
експерименті були використані такі препарати з вихідною активністю в 1мл
(ип): окситоцин (ГКС) - 5ЕД; гіфотоцін (ГФ) - 5ЕД; пітуїтрин (пт) - 5ЕД; маммофізін
(МФ) - 3ЕД; префізон (ПФ) - 25ЕД; преднізолон (ПДН) - 30мг в концентрації від
0,00002 до 20 мл ип/л середовища утримання тварин. Концентрація 0,02 мл ип/л
середовища прийнята нами умовно як "норма" N. p>
Два
виду губок - Spongilla lacustris L і Ephidatia mulleri Lieberkii; тип --
Spongia; клас - Demospongia) були зібрані в річці Немонін Поліського району
Калінінградській області в червні-липні 1989-1992 рр.. Примірники: геммули - 4560,
колонії - 269, агрегації - 114. p>
фіксувалося
час проходження основних стадій соматичного ембріогенезу і бластогенеза. p>
Бластогенез. p>
Соматичний ембріогенезі. p>
1. Розриви оболонок. P>
2. Агрегація дисоційованому p>
клітин. p>
1. Агрегація дисоційованому p>
клітин. p>
3. Утворення стійких конгломератів. P>
2. Утворення стійких конгломератів. P>
4. Освіта спікули. P>
3. Освіта спікули. P>
5. Освіта водоносній системи. P>
4. Освіта водоносній системи. P>
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ p>
В
контрольних групах губок приріст маси колонії був незначним. Реакція
колоній обох видів на гормональні препарати у концентрації 0,2 мл ип/л середовища
дуже схожа (табл. 1). p>
Таблиця
1 p>
Зміна
маси (X ± Sx грам) тіла Ephidatia mulleri p>
середу p>
Маса,
X ± Sx p>
початок досвіду p>
кінець
досвіду (25 діб) p>
Контроль p>
4,97 ± 0,18 p>
5,07 ± 0,18 p>
Окситоцин p>
4,54 ± 0,19 p>
6,70 ± 0,14 p>
Гіфотоцін p>
5,15 ± 0,18 p>
6,92 ± 0,15 p>
Префізон p>
4,77 ± 0,20 p>
6,10 ± 0,17 p>
пітуїтрин p>
4,76 ± 0,28 p>
5,69 ± 0,17 p>
Маммофізін p>
4,98 ± 0,17 p>
5,46 ± 0,16 p>
Преднізолон p>
4,76 ± 0,25 p>
3,71 ± 0,12 p>
Найбільше
дію на приріст маси тіла колоній губок надали окситоцин з гіфотоціном
(0,49 і 0,33 г/г початкової маси). У префізоне приріст склав 0,28 г/г
вихідної маси тіла колонії. Вплив маммофізіна і пітуїтрин ще слабший.
Преднізолон в даній концентрації викликав помітне і достовірне зменшення
маси тіла колонії. p>
Тривалість
протікання першій стадії бластогенеза після 48-годинного проморожування в
контрольній групі 240 ± 3.7 години, без проморожування - 264 ± 3,3 години, що на
15 ± 1,0 години більше. При подібної тенденції реагування на приміщення
проморожені і непромороженних геммул у середовища з трьома концентраціями
гормональних препаратів слід зазначити достовірність відмінностей термінів
протікання першій стадії (розкриття геммул) в експерименті від контрольних
термінів. Крім того, непромороженние геммули володіють більшою чутливістю
до застосованим гормональних препаратів, причому найбільше скорочення термінів
проходження цієї стадії (72 години) зазначено у окситоцинового середовищі 0,2 мл ип/л
середовища. Преднізолон у всіх трьох концентраціях або не впливає або кілька
загальмовує розкриття геммул (від 8 до 24 годин). Проходження геммуламі другу
і третьої стадій бластогенеза (агрегація дисоційованому клітин та освіта
стійких конгломератів) достовірно гормонозалежних (особливо в середовищі
окситоцину 0,2 мл ип/л середовища) і не пов'язано з попередніми Проморожування
геммул (табл. 2). p>
Таблиця
2 p>
Час
(години) протікання третій стадії бластогенеза (без проморожування) p>
середу p>
Концентрації p>
0,002 p>
0,02 p>
0,2 p>
Окситоцин p>
48 ± 1,3 p>
48 ± 1,4 p>
24 ± 0,7 p>
Гіфотоцін p>
48 ± 1,2 p>
48 ± 1,0 p>
48 ± 1,3 p>
Префізон p>
48 ± 1,3 p>
48 ± 1,2 p>
48 ± 1,2 p>
пітуїтрин p>
64 ± 1,1 p>
64 ± 1,1 p>
64 ± 1,2 p>
Маммофізін p>
88 ± 1,8 p>
72 ± 2,5 p>
88 ± 1,7 p>
Преднізолон p>
88 ± 1,4 p>
88 ± 1,2 p>
112 ± 2,4 p>
Вплив
гормональних препаратів на проходження наступної стадії (освіта спікули, то
є початок клітинної диференціювання) виражена значно слабкіше. У
контрольній групі геммул час цієї стадії (незалежно від проморожування) --
136 ± 3 години. Найбільш виражене вкорочення в середовищі окситоцину і гіфотоціна 0,2 мл
ип/л середовища (на 32 години) - 104 ± 1,6 години. Преднізолон, як і в попередніх
випадках, у найвищій концентрації гальмує (до 154 ± 3 години) проходження
четвертої стадії. Аналогічна картина і на стадії утворення водоносній
системи. Однак на цій стадії окситоцин і гіфотоцін істотно прискорюють цю
стадію: 164-168 годин у порівнянні з 240-246 годинами в контрольних групах. p>
Достовірних
відмінностей в сумарному часу проходження бластогенеза проморожені (798 ± 4,6
години) і непромороженних геммул (816 ± 6,9 години) p>
в
контролі не встановлено. Встановлено гормонозалежних бластогенеза (табл. 3). P>
Таблиця
3 p>
Час
(X ± Sx годинник) бластогенеза проморожені геммул p>
середу p>
Концентрації p>
0,002 p>
0,02 p>
0,2 p>
Окситоцин p>
608 ± 7,7 p>
596 ± 4,0 p>
495 ± 7,3 p>
Гіфотоцін p>
620 ± 4,3 p>
614 ± 5,8 p>
541 ± 4,3 p>
Префізон p>
644 ± 5,9 p>
630 ± 4,2 p>
573 ± 4,1 p>
пітуїтрин p>
692 ± 7,3 p>
690 ± 7,6 p>
682 ± 4,5 p>
Маммофізін p>
746 ± 8,7 p>
714 ± 6,3 p>
740 ± 5,9 p>
Преднізолон p>
810 ± 8,8 p>
824 ± 5,0 p>
880 ± 9,4 p>
Час,
необхідне для агрегації дисоційованому клітин при соматичному ембріогенезі
(1 стадія), дещо менше такого при бластогенезе (64 ± 1,3 і 88 ± 1,4 години
відповідно). Найбільшою чутливістю дисоційованому клітини губок
мають до окситоцину і гіфотоціну. На інші гормональні препарати клітини
реагують тільки при концентрації 0,2 мл ип/л середовища. Створюється враження, що
клітини і конгломерати клітин при соматичному ембріогенезі менш чутливі
до гормональних препаратів, ніж при бластогенезе. Зміщується і поріг
чутливості в бік більших концентрацій. Проте всі стадії
соматичного ембріогенезу опинилися в тій чи іншій мірі гормонозалежних.
Тривалість соматичного ембріогенезу (табл. 4) істотно відрізняється від
такого в контролі (616 ± 5,7 години). p>
Таблиця
4 p>
Тривалість
(години) X ± Sx соматичного ембріогенезу p>
середу p>
Концентрації p>
0,002 p>
0,02 p>
0,2 p>
Окситоцин p>
514 ± 7,1 p>
484 ± 5,3 p>
432 ± 7,0 p>
Гіфотоцін p>
544 ± 5,2 p>
512 ± 6,0 p>
447 ± 5,8 p>
Префізон p>
592 ± 5,1 p>
576 ± 7,2 p>
520 ± 3,5 p>
пітуїтрин p>
608 ± 5,7 p>
584 ± 6,3 p>
544 ± 6,3 p>
Маммофізін p>
616 ± 7,4 p>
608 ± 4,6 p>
584 ± 9,1 p>
Преднізолон p>
616 ± 8,4 p>
647 ± 7,4 p>
674 ± 8,5 p>
Проведений
аналіз даних (табл. 5) про позитивний (+) та негативний (-) вплив
розрізняються концентрацій гормональних препаратів окситоцинового ряду,
префізона і преднізолону на зміну маси тіла колонії, проходження
бластогенеза і соматичного ембріогенезу двох видів прісноводних губок. p>
Таким
чином, чутливість губок до нейрогормонів (окситоцин, гіфотоцін), до суми
тропний гормонів аденогіпофіза (префізон) і високих концентрацій преднізолону
не викликає сумнівів. Маммофізін і пітуїтрин викликають відповідну реакцію губок НЕ
при всіх концентраціях. p>
Таблиця
5 p>
Чутливість
губок до гормональних препаратів різної
концентрації (мл ип/л) p>
середу p>
Колонії p>
Бластогенез p>
Соматичний Ембріогенез p>
0,2 p>
0,002 p>
0,02 p>
0,2 p>
0,002 p>
0,02 p>
0,2 p>
Окситоцин p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
Гіфотоцін p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
Префізон p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
пітуїтрин p>
+ = p>
+ p>
+ p>
+ p>
= p>
= p>
+ p>
Маммофізін p>
= p>
= p>
+ p>
+ p>
= p>
= p>
+ p>
Преднізолон p>
- p>
= p>
= p>
= p>
= p>
= p>
- p>
Примітка.
"=" означає нейтральне ставлення губок до з'єднань. p>
Список
літератури b> p>
1.
Афонькін С.Ю. Міжклітинний самораспознаваніе у найпростіших// Итоги науки і
техніки. М., 1991. Т. 9. P>
2.
Спадщина Г.А. Багатовариантність здійснення елементарних функціональних завдань
і спрощення системи молекулярних взаємодій як закономірність
функціональної еволюції// Журнал еволюційної біохімії та фізіології. 1991. Т. 27.
№ 5. P>
3.
Перцева М.Н. Молекулярні основи розвитку гормонкомпетентності. Л.: Наука,
1989. P>
4.
Короткова Г.П. Морфогенез у губок. Л.: Изд-во ЛГУ, 1981. P>
5.
Суходольська А.Н., Сечнікова І.М. Вплив метилурацилу на бластогенез і
соматичний Ембріогенез прісноводних губок. М.: Наука, 1984. P>
6.
Дідів І.І. Механізми регенерації і клітинного поділу. М., 1971. P>
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://elib.albertina.ru
p>