МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І

ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Московський Державний університет прикладної біотехнології

На правах рукопису

УДК 619.4: 616.9

Скородумов

Дмитро Іванович

АКТІНОБАЦІЛЛЕЗНАЯ (ГЕМОФІЛЕЗНАЯ)

плевропневмонія І ГЕМОФІЛЕЗНИЙ полісерозит СВИНЕЙ (ЕТІОЛОГІЯ,

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА, основу специфічної ПРОФІЛАКТИКИ

АКТІНОБАЦІЛЕЗНОЙ плевропневмонія)

16.00.03. - Ветеринарна мікробів-логія, вірусологія, епі-зоотологія і мікологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук

Москва - 1997

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Хвороби свиней представляють одну зі значимихпроблем ветеринарної науки і практики. Переклад свинар-ства напромислову технологію виявив значення ряду інфекційних хвороб, якідо цього залишалися поза увагою фахівців. До цієї категоріїбактеріозів свиней можна віднести актінобаціллезную (гемофілезную)плевропневмонія і гемофілезний полісерозит свиней (Сидоров М.А., 1987,
1988; J. Nikolet, 1976, 1983, 1986; Schultz R. A., 1985; Schope R. E. etal, 1964; Sebunya T.N.K. et al, 1983; Rsing H. J., 1979,1980, 1991;
Rosendal S. et al, 1983; Nielsen R., 1982,1995; Kielsten P. І.А., 1980,
1190, 1992, 1994; та інші)

Актінобаціллезная (гемофілезная) плевропневмонія придбалаповсюдне поширення, завдає значних економічних збитків, звеликими труднощами піддається лікуванню та специфічної профілактики (Beaudet R,et al, 1994; Byrd W. et al 1992; Fedorka - Grey P. S. et al., 1990; Beskow
P. et al., 1989; Bigbee H. C. et al, 1986; та ін)

Гемофілезний полісерозит (хвороба Глессера) у зв'язку з впровадженням утехнологію свинарства використання СПФ - тварин несподівано виявивсебе як захворювання, здатний вражати всі вікові групи свиней, ввідміну від сформованого уявлення як про хворобу, до якоїчутливі поросята--от'емиші, які зазнали впливустрес-факторів (Amano H. et al., 1987; Bachler JF et al., 1974; та ін
).

У Росії дослідження з зазначених питань було розпочато в 1974р.
ВНІІЕВ ім. Я. Р. Коваленко під керівництвом професора Сидорова М. А.
Що були до цього періоду публікації у вітчизняній літературі з біологіїгемофільних бактерій, патогенних для свиней, були недостатні дляефективної лабораторної діагностики інфекцій, що викликаються Actinobacillus

(Haemophilus) A.pleuropneumoniae і H.parasuis. Розробки задіагностики та специфічної профілактики перерахованих хвороб практичнобули відсутні.

Цілі і завдання досліджень.

Вивчити біологічні властивості НАД-залежних бактерій, що викликаютьгенералізовані серозіти і фібринозно -
-геморагічну плевропневмонія у свиней. На основі результатівтаксономічного аналізу розробити схему ідентифікації зазначенихзбудників. Дослідити можливість специфічної профілактикиактінобаціллезной плевропневмонії свиней. Для досягнення сформульованихцілей були поставлені наступні завдання:
Зібрати колекцію штамів НАД - залежних бактерій, що асоціюються зсерозітамі і фібринозно-геморагічними пневмоніями свиней, провестипорівняльне вивчення їх фенотипічних і генотипових характеристик.
Визначити критерії їх диференціації від таксономічний близьких і східнихвидів бактерій.
Вивчити чутливість до H.parasuis і A.pleuropneumoniae різних видівлабораторних тварин з метою вибору лабораторної моделі для діагностики,з'ясування питань пато-та імуногенезу.
Досліджувати патогенність A.pleuropneumoniae і H.parasuis для свиней.
Вивчити методи серологічної ідентифікації виділених культур H.parasuis і
A.pleuropneumoniae та їх сероваріантную структуру.
Розробити та апробувати прискорені методи виявлення антигенів
A.pleuropneumoniae.
Вивчити можливість специфічної профілактики актінобаціллезнойплевропневмонії свиней за допомогою інактивованої вакцини.

Наукова новизна роботи.

Встановлено етіологічна H.parasuis роль у розвиткугенералізованих серозітов і Actinobacillus (Haemophilus)pleuropneumoniae в захворюванні свиней фібринозно-геморагічноїплевропневмонія в умовах вітчизняних свинарських господарствпромислового типу. Ці нозологічні одиниці вперше діагностовано всвинарських господарствах Росії.

Проведено комплексне вивчення фенотипічних і генотиповиххарактеристик НАД - залежних бактерій, виділених від свиней при вказанійпатології. Підтверджено належність бактерій класифікуються як ранішевид Haemophilus pleuropneumoniae до роду Actinobacillus. На підставінумеричної аналізу фенотипічних ознак НАД - залежних культурзібраної колекції виділені фенони, що відповідають видам H.parasuis,
A.pleuropneumoniae і таксони «мала група» та визначено диференціюютьсяознаки між зазначеними видами та іншими таксонами сімейства
Pasteurellaceae. Визначено критерії диференціації культур НАД --незалежного біовари A.pleuropneumoniae від подібних бактерій.

Експериментально обгрунтовані методи серологічної ідентифікаціїкультур A.pleuropneumoniae і H.parasuis, а також виявлення антигенів
A.pleuropneumoniae в тканинному матеріалі. Визначено серотіповая структура
НАД - залежних культур A.pleuropneumoniae і H.parasuis, що виділяються привідповідної патології свиней.

Вивчено патогенність A.pleuropneumoniae і H.parasuis для лабораторнихтварин і свиней. Показано значення гемолізинів і екзотоксинів
A.pleuropneumoniae для вірулентності збудника та окреслено їх роль упатогенезі актінобаціллезной плевропневмонії свиней.

Дано наукове обгрунтування методів лабораторної діагностики гемофільозусвиней і технології виготовлення інактивованої емульгованої вакцинипроти актінобаціллезной плевропневмонії свиней (авторське свідоцтво №
907899 від 21.10.1981г. ), Доведено ефективність активної імунізаціїпроти актінобаціллезной плевропневмонії свиней в умовах неблагополучногогосподарства.

Практична цінність роботи.

Розроблені і використовуються у ветеринарних діагностичнихлабораторіях і свинарських господарствах:

- Тимчасові методичні вказівки з лабораторної діагностикигемофілезного полісерозіта поросят. Рекомендовано МСХ СРСР 17.10.1978г. №
116-18.

- Тимчасові методичні вказівки з лабораторної діагностикигемофілезного плевропневмонії свиней. Затверджено ГУВ МСХ СРСР 16.04.1981г.

- Методичні вказівки з діагностики гемофільозу свиней.
Затверджено ГУВ МСХ СРСР 02.11.1985г. № 115-6а.

- Методичні вказівки на виготовлення та застосуваннякоагглютінірующего антитільної діагностикуми для експрес - ідентифікації
Гемофілюс плевропневмонія і індикації збудника в патологічномуматеріалі. Затверджено відділенням ветеринарії РАСГН 16.02.1993г.

Тимчасова інструкція про заходи по боротьбі з гемофільозу свиней.
Затверджена ГУВ МСХ СРСР. 02.11.1985г.
№ 115-6а.

Розроблені та затверджені:

- Інструкція з виготовлення і контролю вакцин проти гемофілезнойплевропневмонії свиней. Затверджена ГУВ МСХ СРСР 11.07.1990г.

Вакцина проти гемофілезной плевропневмонії свиней емульгованих.
Технічні умови ТУ-10-09-53-90. Затверджено ГУВ МСХ СРСР 11.07.1990г.

- Настанова із застосування вакцини проти гемофілезнойплевропневмонії свиней. Затверджено ГУВ МСХ СРСР 11.07.1990г.

Основні положення, які виносяться на захист:
Результати комплексного вивчення біологічних властивостей і таксономічногоположення збудників актінобаціллезной плевропневмонії і гемофілезногополісерозіта свиней, критерії їх диференціації за фенотипічних властивостямвід таксономічний та екологічно споріднених видів бактерій.
Методи серологічної ідентифікації культур A.pleuropneumoniae івиявлення антигенів збудника в тканинному матеріалі.
Принципи виготовлення і лабораторного контролю інактивованої вакцинипроти актінобаціллезной плевропневмонії свиней, результати випробуванняефективності вакцини у виробничих умовах.

Апробація роботи.

Матеріали дисертації були докладені на засіданнях вченої та методичногорад Всеросійського науково-дослідного інститутуекспериментальної ветеринарії ім. Я. Р. Коваленко
(1975-1983г.г.), Вченої ради ветеринарно - санітарного факультету
Московського державного університету прикладної біотехнології (1984 -
1995г.г.), Ветеринарної секції Науково-
-технічної ради Міністерства сільського господарства СРСР (23.11.1983г.),на семінарі бактеріологів республіканських ветеринарних лабораторій
(м.Тбілісі, 1980р.), на семінарі бактеріологів обласних ветеринарнихлабораторій РРФСР (НПВЛ РРФСР, 1981р.), на нараді фахівцівсвинарських комплексів СРСР (м. Москва, ВДНГ, 1980р.), на науковихконференціях ВНІІЕВ ім. Я.Р. Коваленко (1993 р.), МГАВМіБ ім. К. І.
Скрябіна (1991,1996 рр.)

За матеріалами дисертації опублікована 41 наукова робота,методичні вказівки і наставляння, отримані два авторських свідоцтвана винаходи. Опублікована у співавторстві з
М. А. Сидоровим монографія «гемофільозу тварин» (М., Колос, 1986).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 552сторінках машинописного тексту і складається з виведення, двох глав оглядулітератури, матеріалів і методів досліджень, двох глав власнихдосліджень, обговорення результатів, висновків, практичних пропозицій ідодатки. Дисертація містить 82 таблиці, 30 малюнків. Список літературимістить 472 джерела, у тому числі 61 вітчизняних та 411 іноземнихавторів.

Власні дослідження.

1. Матеріали та методи досліджень.
Робота виконана у ВНІІЕВ ім. Я. Р. Коваленко і МГУПБ в період
1974-1995г.г. Виконані дослідження були частиною планової науковоїтематики ВНІІЕВ і МГУПБ. Окремі етапи досліджень проведено спільно з
Сидоровим М.А., Шубіним В.А., Гумбатовим Ю.К., Міцаевим Ш.Ш., Блема Ж.,
Сілла Ф., Лаврентьєвим Н.І., Романової Л.Я., Суботіним В.В.,
Пруссак-Глотова В.Е., Логіновим І.А., Корнелаевой Р.П.

Ряд комплексних досліджень проведено спільно з співробітниками? рий повинна бутипопередньо перевірено по вказаному критерію.

Визначення НАД - залежності - важливий етап в ідентифікації
A.pleuropneumoniae (1-й біовар) і H.parasuis. Наші дані про те, щореферентні й епізоотичної культури A.pleuropneumoniae періодично можутьвтрачати НАД-залежність, причому це стосується будь-якого штаму 1-гобіовари. Явище НАД-залежності може бути відновлено у культур,втратили цю властивість, шляхом культивування на «збідненій» живильноїсередовищі з локальним джерелом НАД. Отже на звичайних поживнихсередовищах тваринного походження культури, що втратили НАД залежність,утилізують якісь попередники НАД, відсутні, наприклад, углюкозо-казеїновому агарі. На останній живильному середовищі їх зростання можливетільки в присутності НАД, залежність від якого вони набувають знову.

Результати досліджень з вивчення НАД - залежно гемофільнихбактерій дозволили нам дати оцінку і рекомендувати для практичних цілейпоєднання поживних середовищ, що дозволяють в умовах діагностичноїлабораторії тестувати V - і Х - залежність.

Дослідження показали відсутність СО2 - залежності у вивченихкультур H.parasuis і A.pleuropneumoniae, а також не вдалося виявитиістотних відмінностей в частоті ізоляції культур з патологічногоматеріалу в умовах звичайної атмосфери та підвищеного вмісту СО2. Обидвавиду бактерій показали сильну залежність від наявності в поживному середовищісироватки крові. У H.parasuis ця потреба виражена сильніше, ніж у
A.pleuropneumoniae. За відсутності в поживному субстраті сироватки кровіобидва види бактерій швидко дисоціюють.

Кількісні показники, що характеризують зростання A.pleuropneumoniae і
H.parasuis в рідкому поживному середовищі (бульйон Хоттінгера, 120мг% амінногоазоту, рН 7,6,5,% сироватки крові великої рогатої худоби, 10% дріжджовогоекстракту), свідчать про більш інтенсивному зростанні першого виду, вЗокрема, період створення відповідно склав 40,8 та 67 хвилин,питома швидкість росту 1,008 і 0,622, приріст бактеріальних клітин за 1час культивування 0,44 і 0,27 log.

Оцінка поживних середовищ для первинної ізоляції культур H.parasuis і
A.pleuropneumoniae (1-й біовар) показала, що для цієї мети можуть бутивикористані агар і бульйон Левінталя, «шоколадний» агар, сироватковій -дріжджовий бульйон та агар, сироватковий і кров'яний агар, з локальнимиджерелами V - ростового фактора. Переважно використанняпрозорих поживних середовищ, що дозволяють отримувати більш повну інформаціюпро особливості колонії. Використання середовищ з локальними джерелами НАДдає важливу інформацію на першому етапі бактеріологічного дослідження про
НАД-залежності, а в разі кров'яного агару - також про гемолітичноїактивності бактерій. Застосування живлять бактерій як джерела НАД вимагаєотвівкі культур протягом 24-48 годин через швидку їх загибелі під впливомметаболітів «баккормілок». Підрощування матеріалу на протязі 6-8 годин насироваткової - дріжджовому бульйоні, що містить бацитрацин, з подальшимрозсіву на середовища збільшує ймовірність виділення культур НАД - залежнихбактерій.

Для підтримки культур H.parasuis і A.pleuropneumoniae при поточнійроботі найбільшою мірою підходять оптимальні щільні живильні середовищаз заливанням культур вазеліновою маслом при температурі зберігання 5-8 (С.
Найбільш тривало зберігають життєздатність (6-7 тижнів) культури,вирощені в згустках крові і зберігаються в замороженому стані.

2.1.2. Методи і результати ідентифікації НАД - залежних бактерій,виділених від свиней, за культурально - морфологічним, ферментативним ігенетичним властивостями.

Дослідження ферментативних властивостей НАД - і Гемін - залежних культурбактерій проводили на рутинних диференційно-діагностичних середовищах здодаванням ростових факторів, а також на рідких середовищах Гіссен вмікрооб'емах і діагностичних системах ПБДЕ і СИБ Горьковського НІЕМ.
Максимальне збіг результатів отримано на загальноприйнятих середовищах, в
ПБДЕ і мікрооб'емах.

Таксономічний положення 165 культур НАД - залежних бактерій,виділених від клінічно здорових свиней, а також тварин з явищамифібріозно-геморагічної плевропневмонії або генералізованих серозітов,було досліджено за допомогою нумеричної аналізу. В якості опорних вдану колекцію культур були включені типові штами Haemophilus
(Actinobacillus) pleuropneumoniae, H.parasuis, H.parainfluenzae,
H.influenzae, A.ligieresii, A.suis. У кожного дослідженого штаму буливизначені 57 фенотипічних ознак, що характеризують їх культуральні іферментативні властивості. Всі отримані дані були перетворені вчислову форму, піддані нумеричної аналізу свинарства кінцевимподанням отриманих результатів у вигляді дендрограмми.

дендрограмми Аналіз показав, що всі культури об'єднуються в єдиниймасив при рівні подібності 75,02%, після чого вони поділяються на двівеликих фенона: один з рівнем подібності 81,87%, що включає типові штами
A.lignieresii, A.suis, Haemophilus, (Actinobacillus), pleuropneumoniae ітиповий штам «малої групи» (фенон «А»), друга з рівнем подібності 81,997%включає типові штами H.influenzae, H.parainfluenzae і H.parasuis (фенон
«Н»). З фенона «А», яке об'єднує культури актінобацілл на рівні подібності
91,23%, виділяється фенон № 1, що включає види A.lignieresii і A.suis, і нарівні подібності 95,00% виділяється фенон № 2, що поєднує епізоотичнихкультури навколо типового штаму «малої групи». За рівня подібності 89,48%формується фенон № 3, що поєднує епізоотичних штами навколо типовихкультур Haemophilus (Actinobacillus) pleuropneumoniae.

У феноне «Н» на рівні схожості 81,997% виділяється фенон № 4 -
-H.influenzae, на рівні 87,63% - фенон № 5, що об'єднує штами
H.parainfluenzae і на рівні подібності 89,60% навколо типових штамів
H.parasuis концентрується інша група епізоотичних штамів -
-фенон № 6.

Отже, масив епізоотичних штамів диференціюється на трифенотипічні групи, що відповідають видів Haemophilus (Actinobacillus)pleuropneumoniae, H.parasuis і «малій групі» гемофільних бактерій.
Отримані дані свідчать про тяжіння культур Haemophiluspleuropneumoniae не до роду Haemophilus, а до роду Actinobacillus.

З метою уточнення таксономічного положення епізоотичних штамів,класифікованих за фенотипічних властивостям як Haemophilus
(Actinobacillus) pleuropneumoniae, НАД - залежних бактерій, що позначаютьсяяк Pasteurella-haemolytica-подібні бактерії, був визначений нуклеотиднихсклад і рівень гомології ДНК культур цих груп свинарствапредставниками роду Haemophilus (H.parasuis, шт.J 95-таксон «С»),
Pasteurella (P.multocida), Actinobacillus (A.suis), а також з типовимикультурами Haemophilus (Actinobacillus) pleuropneumoniae.

Результати показали, що всі досліджені штами за ГЦ-складуутворюють досить однорідну групу свинарства крайніми значеннями 39,8 -
43,2 (= 41,3 (0,2). Такі значення цілком відповідають приводиться в
Посібнику Берги для сімейства Pasteurellaceae. Кілька більш високий ГЦскладу виявлений у P.haemolytica - подібних бактерій (42,5 (0,5) попорівнянні з типовими штамами A.pleuropneumoniae, (40,7 (0,5).
Епізоотична штами Haemophilus (Actinobacillus) pleuropneumoniae малипоказник 41,2 (0,1 мовляв% ГЦ.

Рівень гомології ДНК усередині групи P.haemolytica - подібних штамівсклав 100%; ДНК бактерій цієї групи (шт.2288/77) мала гомології з ДНКтипових штамів A.pleuropneumoniae - 75%; з ДНК A.suis - 33%, з ДНК
P.multocida і H.parasuis не більше 9%; з ДНК епізоотичних штамів
Haemophilus (Actinobacillus) pleuropneumoniae - 75-83%.

Епізоотична штами Haemophilus (Actinobacillus) pleuropneumoniaeза даними гібридизації ДНК утворюють генетично взаємозалежну групу зрівнем подібності нуклеотидних послідовностей - 75-100%. У той же часбактерії цієї групи тісно пов'язані з типовими штамами Haemophilus
(Actinobacillus) pleuropneumoniae (78-98%), на рівні 33-38% гомологічнихнуклеоідних послідовностей ДНК з A.suis, і тільки на рівні гомології
ДНК 5-9% з H.parasuis і 3-10% c P.multocida.

При інтерпретації отриманих результатів ми виходили з критеріївгенетичного аналізу, запропонованих Мєдніковим і співавт. (1974), згідно зяким культури P.haemolytica - подібних бактерій не мають
НАД-залежності, можуть розглядатися як біовар Haemophilus
(Actinobacillus) pleuropneumoniae. У цілому епізоотичних штами,виділені при фібринозно - геморагічних пневмоніях, P.haemolytica --подібні бактерії і типові штами Haemophilus (Actinobacillus)pleuropneumoniae постають як видова спільність з помітною внутрішньовидовоїгетерогенність. Подібний внутрішньовидової рівень гетерогенності не виключаєвиділення додаткових внутрішньовидових таксонів, крім НАД-залежного і --незалежного біовари.

Отримані дані свідчать, що культури A.pleuropneumoniae,позначаються в 9-му виданні Інструкції по систематики бактерій Берги яквидів роду Haemophilus, не відносяться до нього, а також штам J95 (таксон
«С»), який згадується в числі видів роду Haemophilus, за даними гібридизаціїтакож не відноситься до роду Haemophilus.

На підставі результатів нумеричної аналізу, з урахуванням частотизустрічальності тих чи інших позитивних ферментативних реакцій, дляідентифікації НАД - залежних бактерій, що виділяються при пневмоніях ігенералізованих серозітах свиней, рекомендовані в якості основнихдиференціальних ознак (крім культуральних): НАД-залежність,освіта уреази, лужної фосфатази, гемолізини, кислоти з ксилози,маніту і маннози. Решта ферментативні ознаки можна розглядатияк додаткові.

Втрата культурами A.pleuropneumoniae НАД-залежності та визнанняіснування НАД-незалежного біовари цього виду бактерій робитьнеприйнятною схему ідентифікації, що пропонується для НАД - залежних культур.
Неминуче розширюється кількість бактеріальних видів, від яких необхіднодиференціювати НАД - незалежні культури A.pleuropneumoniae. Ситуаціяускладнюється тим, що подібні патологоанатомічні зміни в легенях можутьвикликати інші види бактерій. У дослідах експериментального (інтраназального)зараження свиней подібні зміни в легенях були виявлені при інокуляціїкультур A.pleuropneumoniae НАД-залежного і - незалежного біовари, A.suisі бактерій «малої групи». Дана обставина збільшує значеннябактеріологічного дослідження в діагностиці хвороби. Порівняльневивчення фізіологічних властивостей A.pleuropneumoniae (1 і 2 біовари),
A.suis, P.multocida і B.bronchiseptica як видів східних і досить частовиявляються при пневмоніях свиней дозволило нам відібрати для їхдиференціації наступний мінімальний набір ознак: клейкість колоній ів'язкість бульйону, наявність капсули і джгутиків, гемолітична і уреазнаактивність, освіта лужної фосфатази, індолу, кислоти з маніту,сорбіту, саліцину, мелібіози, утилізації цитратів.

3. Патогенні властивості A.pleuropneumoniae.

Досліджували патогенність даного виду бактерій для лабораторнихтварин і свиней.

При випробуваннях різних способів зараження морських свинок культурами
A.pleuropneumoniae жовтня цього виду виявилися найбільш чутливікультур інтраназально інокуляції (ЛД50 = 125млн.м.к.), менш чутливі --до внутрішньоочеревинному (ЛД50 = 1,585 млрд.м.к.) і малочутливі до підшкірномузараження. Порівняльна оцінка вірулентності дев'яти штамів
A.pleuropneumoniae при інтраназальне способі інокуляції за критерієм обсягуураженої легеневої тканини показала найбільшу вірулентність культур 1,4,5сероварів і істотно меншу в культури серовар 3; культури серовар 2показали штаммовие відмінності. Патологоанатомічні зміни приінтраназальне зараження морських свинок характеризувалися розвиткомфіброзно-геморагічної пневмонії.

На відміну від морських свинок білі миші виявилися більш чутливідо внутрішньоочеревинному зараження: ЛД50 склала для культуризміни в легенях у заражених мишей характеризувалися розвиткомгеморагічної пневмонії. Відмінною особливістю стало практичноповна відсутність відкладень фібрину на плеврі і перикарді. У ціломупростежується видові відмінності змін в легенях при актінобаціллезнойпневмонії: у запальному ексудаті максимальну кількість фібринунаголошується у свиней, менше - у морських свинок і практично відсутній умишей.

Отримані результати свідчать, що морські свинки та білімиші можуть бути використані в якості лабораторної моделі при вивченнівірулентності штамів збудника, питань пато - і імуногенезу.

Випробування різних способів зараження 2-2,5 - місячних свинейпоказало їх чутливість до інтраназально і трахеальних способамвведення збудника при стійкості до підшкірній інокуляції культур.
Захворювання вдалося також відтворити контактним шляхом. Приінтраназальне і трахеальних зараженні (доза) інкубаційний періодсклав 3 - 6 годин, контактному - 72 години. При всіх способах зараженняоднотипні зміни у вигляді фібринозно - геморагічної пневмонії відзначалив легенях. Це свідчить, що природними вхідними воротамизбудника є дихальні шляхи.

При оцінці патогенності для свиней культур збудника різнихсероварів (сер. 1,2,3,4,5) встановили, що коливання вірулентності більшевідображають штаммовие відмінності або стан культури на момент дослідження,ніж сероваріантную приналежність. Тільки культура серовар 3 в дослідах насвинях і лабораторних тварин закономірно показувала меншувірулентність, ніж штами інших сероварів. Тітрація культуриепізоотичного штаму збудника на свинях (інтраназальне зараження)показала ЛД50 на рівні м.к.

На результати зараження свиней впливає вік культури бактерій. Приінтраназальне зараженні свиней однаковою дозою 6 - і 18 - часових культур
() Інкубаційний період, відповідно, склав 3 і 7 годин, середнячас від зараження до загибелі тварин - 48,5 і 103 години, кількостілетальних результатів -100% і 50%, обсяг ураженої легеневої тканини - 70% і
47,5%, що свідчить про різну вірулентності культури одного штаму нарізних стадіях розвитку популяції.

Крім властивостей заражає культури збудника на перебіг і результатхвороби впливають фактори зовнішнього середовища. В експерименті показано значенняфакторів мікроклімату. Дванадцять заражених однією культурою свинейутримували в умовах мікроклімату, що відповідає зоогігіеніческімнормам, (група А) і свинарства відхиленнями (група Б). У групах А і Бвідповідно всього загинуло 66,6% і 100% свиней, з них на протязі 24 годин -
33,3% і 66,6%. Середній час від зараження до загибелі в групах склало
67,5 та 27,3 години. Обсяг ураженої легеневої тканини - 32,2 (12,1% і 59,5 (5,9%.
Відмінності за останнім показником в групах А і Б статистично достовірні
(р (0,01).

У дослідах експериментального відтворення актінобаціллезнойпневмонії на морських свинок, свиней, а також при дослідженні тварин,полеглих в умовах неблагополучного господарства, досліджено дисемінаціязбудника.

При летальний результат у свиней найбільш часто культури збудникаізолювали з уражених ділянок легеневої паренхіми (100%), бронхіальнихі середостіння лімфатичних вузлів (63,33 - 100%), рідше - з печінки,селезінки, нирок, кісткового мозку, крові, головного мозку. Отримані данівизначають характер матеріалу, відібраного для бактеріологічногодослідження.

Дослідження експериментально заражених морських свинок
(інтраназальне Інокуляція) показало, що зміни в легенях у виглядівогнищевою гіперемії в зоні розгалужень великих і середніх бронхів розвиваютьсявже через годину після інокуляції культури. Збудник на це стадіїреізоліровалі з легеневої тканини, бронхів, трахеї. Через три години в легеняхрозвивалися типові зміни. На цій стадії у 25% випадків культуризбудника реізоліровалі з крові і паренхіматозних органів. Після закінчення
6 часов зміни в легенях отримали повний розвиток. Таким чином,бактеріємія і дисемінація збудника відбувається на тлі вже наявнихзмін у легенях.

Спостереження за експериментально зараженими хворими свинями вумовах неблагополучного господарства дозволяють виділити три варіанти перебігухвороби: надгостре, гострий і підгострий. При надгостре перебігу на тліжорсткого респіраторного синдрому летальний результат настає протягом 6-24годин. У грудної порожнини, де розташовані уражені частки легені,виявляли 150-300см3 червонуватою рідини, змінена частка легкогозбільшена в обсязі, тканина на розрізі темно-червоного кольору, інтерлобулярниесепт набряклі, консистенція ураженої тканини щільна, з розрізу стікаєчервонувата рідина, бронхи і трахея заповнені аналогічної пінявоюрідиною. Відкладення фібрину на пульмональной і костальной плеврівідсутні.

У тварин з гострим перебігом хвороби відзначено прогресуючийреспіраторний синдром з підвищенням температури до 40,6-41 (C, що завершуєтьсялетальним результатом протягом 6-7 діб. У полеглих свинїй в грудної порожнинизнаходили до 200 см3 червонуватою рідини з пластівцями фібрину. Ураженілегкі темно-червоні, щільні, ламкі, з вираженим набряком междольковойсполучної тканини. Костальная і легенева плевра покриті плівкамифібрину.

У свиней з підгострим плином реєстрували симптоми пневмонії,лихоманку ремітируючого типу, погану поедаемость корму. Уражені часткилегень збільшені, горбисті, щільні, нерівномірно пофарбовані: ділянки темно -червоного, сіро-коричневого, брудно-бурого кольору. Через 15-20 днів улегеневої тканини виявляли вогнища ущільнення, оточені сполучноютканиною. Відкладення фібрину на легеневої і костальной плеврі пронизанісполучною тканиною.

Гістологічні зміни в легенях на початковій стадії хвороби можутьбути охарактеризовані як бактеріальний токсичний шок (Гістологічнідослідження проведені д.в.н. Шубіним В.А.) Типовим для органопатологіібактеріального шоку вважається парез і стаз артеріол, дрібних артерій,набухання і фібриноїдний некроз стінок. Приєднання внутрішньосудинногозгортання крові додає шоку незворотного характеру і призводить культурвиникнення некрозів тканини. Подальші зміни розвиваються на зазначеномуфоні. На 2-3 добу починається інфільтрація уражених тканинмононуклеарних клітинами, в основному лімфоцитами, за відсутності або маломукількості нейтрофілів, ці клітини формують своєрідний демаркаційноївал. Пізніше в уражених тканинах розвиваються некротичні вогнища,піддаються інкапсуляції. Залежно від перебігу хвороби і термінівзагибелі тварини виявляється та чи інша стадія патологічногопроцесу.

Підтвердженням висновку про провідну роль токсинів у патогенезіактінобаціллезной плевропневмонії є наступні результати нашихдосліджень. Встановлено, сто в періодичній аеріруемой культурізбудник в перші три години культивування синтезує термолабільних,чутливі до трипсину гемолізини і екзотоксин. Динаміка їх накопичення іінактивації в культуральной рідини, що містить гемолізини і екзотоксин,викликає у морських свинок в легенях зміни типові для актінобаціллезнойпневмонії. На нашу думку, 6-8 - вартові агарових і 3 - вартові бульйонніаеріруемие культури у фізіологічному відношенні близькі, оскільки знаходятьсяв початковій стадії логарифмічного зростання. Тому ми вважаємо, що напершому етапі розвитку змін в легенях визначальну роль відіграють гемолізиниі екзотоксин. На нашу думку, 6-8 - вартові агарових культури збудникамістять не деяку кількість у зв'язаному вигляді гемолізини і екзотоксину,що визначає більшу вірулентність молодих культур.

4. Патогенні властивості H.parasuis.

Досліджували чутливість до збудника морських свинок, білихмишей, поросят-от'емишей.

ЛД50 культури H.parasuis штам № 1 для морських свинок приінтраназальне зараженні склала 354 млн.м.к., внутрішньоочеревинному - 594млн.м.к., підшкірному - 1,414 млд.м.к.. При всіх способах зараження з