Міністерство сільського господарства і продовольства
Російської Федерації
Науковий центр по меліорації і раціонального природокористування «НЦіРП»
Тюменська державна сільськогосподарська академія < p> ПРОЕКТ на ремонт зрошувальної системи/осушення замкнутих знижень/ТОО СПХ «Ембаевское»
Тюменського району, Тюменської області
(Проект розроблений відповідно до СНиП II-52-74
частини I, II, діючих норм і правил.)
I. Загальні дані
1.1. Введення
меліорованих землях розташовані в водозборі р. Тура натериторії ТОО СПХ «Ембаевское» Тюменського району, і надані у виглядідвох ділянок. Перший ділянка розташована в 2,5 км. на північний захід відс.Ембаево, друга в 1км. на північ від сТураево.
Південної кордоном ділянок є автомобільна дорога Тюмень -
Тобольськ, північної - залізниця. Для першої ділянки західним кордономє скотопрогон та автомобільна дорога п. Яр-дачі, другий ділянку ззахідної сторони обмежений дорогою дачі - сТураево.
У сучасному стані ділянки являють собою зарослу дрібнимчагарником поклад.
Підставою складання робочого проекту є акт обстеженнястану оросітелной системи та завдання на проектування ГУП
«Тюменьводхоз», видана 16.07.97.
Площа, охоплена дослідженнями склала 202 га. Необхідністьремонту зрошувальної системи зумовлена періодичним перезволоженнямземель розглянутих ділянок. У раніше виданих проектах булипередбачені заходи з регулювання водно-повітряного режиму деннихплощ. Побудовані канали, колодязі й інші споруди не забезпечилинеобхідного режиму осушення. У цьому робочому проекті враховано недолікиіснуючих меліоративних систем.
техноробочий проект розроблений відповідно до СНиП 2.06.03-85 таеталоном техноробочий проекту на будівництво осушувальної системи.
1.2 Вивчення об'єктів осушення.
При меліоративно-гідротехнічному обстеженні об'єктів осушення
(знижень) було використано матеріали грунтово-меліоративної ітопографічної зйомок у масштабі 1:5000, виконаних інститутом
«Тюменьгіпроводхоз» при проектуванні зрошувальної мережі, а також матеріалиінженерно-геологічної і гідрогеологічної зйомки М 1:25000, виконаніцим же інститутом в 1979 р. Використовувалися також і дані спостережень,проводяться інститутом ЗСНІІМіП в ТОО СПХ «Ембаевское» в 1995 р.
Для обгрунтування проектних рішень осушення локальних знижень булипроведені наступні дослідницькі роботи, виконані ТГСХА:
1. Топографічна зйомка М 1:2000 на площі 202 га
2. Грунтово-меліоративна і культуртехніческая зйомка М 1:2000
3. Кліматична характеристика об'єкта осушення.
Дослідницькі роботи виконані у відповідності до вказівок поінженерних вишукувань для меліоративного будівництва.
2. ПРИРОДНІ УМОВИ.
2.1. Геоморфологія і рельєф.
Ділянки осушення на зрошуваних землях ТОО СПХ «Ембаевское» в геоморфологічному відношенні розташовані на другий надзаплавної терасі по лівобережжю річки Тури. У цілому, поверхня зрошуваних земель рівна.
Абсолютні відмітки коливаються в межах 55-59 м з невеликим нахилом до русла р.. Тури. Відносні перепади поверхні рельєфу не перевищують
2 м. На обстежених ділянках є зниження глибиною до 0,7-0,8 м.
Зниження у весняний період залиті водою, і грунтовий покрив їх надмірно зволожений майже протягом всього вегетаційного періоду. На дільницях № 1 і № 3 є невеликі площі, покриті чагарником.
2.2. Клімат і агрометеорологічні умови
За даними метеостанцій м. Тюмені середньомісячна температура повітря в липні складає 17,2 оС, а січня - -17,8 оС. Перехід температури повітря через 0оС 10.04 і 22.10. Тривалість безморозного періоду складає 121 дня. Абсолютний максимум температури повітря - +39 оС, а абсолютний мінімум --50оС.
Середньорічна кількість опадів дорівнює 457 мм, максимальна річна сума опадів - 581 мм.
Середня глибина промерзання грунту становить 136 см.
У літній період переважають вітри південно-західного і північно-західногонапряму. Максимальна швидкість вітру дорівнює 21 м/с при середньорічний 2,9 -
3,7 м/с.
Більш детальні дані агрометеорологічних умов об'єктадосліджень представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2 .. 1
Зведена кліматична характеристика місцевості
NN Найменування клімату, од. виміру
Чисельне значення пп
елементу клімату
1 2
3
1. Індекс континентальності, К = А 100/0,33 ф, де
185,5
А - річна амплітуда температур, ф-широта місцевості.
2. Світлові ресурси
- річне число годин сонячного сяйва, час
2017
- сумарна радіація, ккал/см2 на рік
75, 0
- ФАР за період активної вегетації, ккал/см2
25,6
- радіаційний баланс, ккал/см2 на рік
26,8
- те ж за вегетаційний період ккал/см2
24,6
3. Теплові ресурси
- середня річна температура повітря оС
0,3
- середня температура січня, оС
-17,8
- середня температура липня, о С
17,2
- абсолютний мінімум температури, оС
- 50 < p> - абсолютний максимум температури, оС
+ 39 тривалість періодів з температурою повітря вище ООС, дні
192 вище 5оС, дні
160 вище 10оС, дні
121 вище 15оС, дні
64
-тривалість безморозного періоду, дні
121
- початок безморозного періоду, дата
23.05
- перехід температури повітря через зазначені межі, дата
ООС
10,04
5оС
25.04
10оС
14.05
15оС
11.06
- сума позитивних температур повітря за період з температурою вище ООС
2347 вище 5оС
2268 вище 10оС
1981 вище 15оС
1398
продовження таблиці 2.1
1 2
3
- середня температура поверхні грунту, оС травня
13 червень
20 липня
22 серпня
18 вересня
10
- середня температура в орному шарі грунту , оС травня
8,3 ... 10,5 червень
15,0 ... 17,7 липня
18,5 ... 20,2 серпня
16,9 ... 17,6 вересень
10,7 ... 11,3
- максимальна глибина промерзання грунту, см
182
- середня з максимальних глибина промерзання грунту, см
136
4. Атмосферні опади
- середня річна сума опадів, мм
457
- найбільша річна сума опадів, мм
581
- річне число днів з опадами, дні
142
- річне число днів з опадами, дні понад 5 мм
26 понад 10 мм
8 понад 20 ... 30 мм
1 ... 3
5. Сніговий покрив
- освіта стійкого сніжного покриву, дата
10.11
- середня висота сніжного покриву в кінці третьої декади березня, см на відкритих ділянках
25 ... 32 в лісі
46 ... 54
- середня багаторічна щільність снігу при найбільша-шей його висоті, г/см3
0,24 ... 0,27
- максимальні запаси води у снігу перед початком весняного сніготанення,
68 ... 77
- руйнування снігового покриву, дата
9.09
- повний схід снігу, дата
20.09
- тривалість залягання снігового покриву, дні
161
продовження таблиці 2.1
1 2
3
6. Вітер
- середня річна швидкість вітру, м/сек
2,9 ... 3,7
- переважання напрямку вітру, румби
103, С3, 3
- найбільша швидкість вітру, м/сек
21
- середнє число днів з вітром 15 м/сек і більше , дні
28
- імовірність великих швидкостей вітру/15 м/сек і більше за румбах,%
СВ
2
В, ЮГ, С
6 ... 9
З
16
Ю
23
З
32
7, Вологість повітря
- середня річна абсолютна вологість повітря, мб
6,6
- найбільша внутрішньорічні вологість повітря (в ію-ле-серпні), мб
14,7 ... 15,3 < p> - найменша внутрішньорічні вологість повітря (у ян варі-лютому), мб
1,5 ... 1,6
- середня річна відносна вологість повітря,%
74
- середній річний дефіцит вологості повітря, мб
3,3
8. Випаровування
- середнє річне випаровування грунтом, незайнятої рас-тітельностью, мм
270 ... 290
- середнє річне випаровування в природних умовах на широті р. Тюмені, мм
430
- середнє випаровування в зимовий період (з листопада по-березень), мм
34
- середнє випаровування в літній період (з червня по серпень), мм
235
- випаровування з водної поверхні малих водойм, мм травня
135 червні
135 липня
108 серпень
85 вересня
85 жовтня
50 травня - жовтня
598
2.3. Гідрологічні умови.
Об'єкти розташовані в басейні р.. Тури на її другому надзаплавної терасі. Площі водозбору розглянутих ділянок до розрахункових створів становлять: для першого - 65 га, для другого - 89 га, для третього - 48 га.
Рельєф водозбору рівнинний, з перепадами висот до 1,5 м, западини і пониження глибиною до 0,6 м.
У маловодні роки ділянки не затоплюються, в багатоводні - спостерігається тривалий їх перезволоження. Загальний ухил місцевості - південно-східний напрямок до річки Тура. Гідрографічна мережа представлена болотом, розташованих на північ від залізниці, каналами існуючої осушувальної мережі і р. Тура. Канали і гідротехнічні споруди на них необхідно реконструювати. Основний водоприймачів - р. Тура.
Поверхневий стік в межах даної території формується, в основному, за рахунок талих снігових вод. Запаси води у снігу до моменту сніготанення коливаються в широкому діапазоні в межах від 42 до 152 мм (табл. 2.2 .).
Таблиця 2.2
Запаси води (мм) в сніговому покриві в роки різної забезпеченості (%)
|% | 1 | 5 | 10 | 25 | 50 | 75 | 80 | 90 | 95 |
| мм | 152 | 127 | 113 | 93 | 74 | 59,5 | 55,3 | 47,4 | 42 |
Також запаси води у снігу забезпечують залежно від водозбірнійплощі ділянок різне надходження на них талих вод.
Ділянка 1
Максимальна Водозбірна площа першої ділянки осушення становить
65 га. Площа об'єкта осушення - 18 га. Затоплення у весняний періоддосягає 25-30% території водозбірній площі. Об'єм води у снігу наплощі водозбору до початку сніготанення становить на рік 10%-ноїзабезпеченості:
Wсн.10% = 0,113 х 65 х 10000 = 73450 м3
Середньодобовий приплив поверхневих вод дорівнює:
73450
Q пв 10% = 30 х 86400 = 0,0283 м3/с = 28,3 л/с
У рік 50%-ної забезпеченості
W CН 50% = 0,074 х 65 х 10000 = 48100 м3
48100
Q пв 50% = 30 х 86400 = 0,0186 м3/с = 18,6 л/с.
Розрахунковий витрата води, що підлягає видаленню з осушуваної території,визначено методом водного балансу з урахуванням водно-фізичних властивостейосушуваних земель:
Q1 = Q п.в. + Q р. в. + Q тр, м3/с,
де Q1 - розрахунковий витрата води, м3/с,
Q р.в. - Розрахунковий приплив грунтових вод, м3/с,
Q п. в. - Розрахунковий приплив поверхневих вод, м3/с,
Q тр - приплив води, що скопилася в транспортує мережі, м3/с.
1000 (((Н + (Р - Е) х F
Q р.в. = 86400 х Т, м3/с,
де (- коефіцієнт Водовіддача (0,01),
У -- показник кривої дипрессия (1,2),
Т - час, 30 добу,
(H - середня різниця між рівнями грунтових вод на периферії осушуваної ділянки і безпосередньо у проектованих дрен (0 , 9м),
F - площа водозбору, (Р - Е) - різниця між опадами івипаровуванням за період.
1000 х 0,01 х 1,2 х 0,9 + (29 - 24) х 65
Q р. в. = 86400 х 30
= 0,00039 м3/с
Vтр
Q тр = 86400хТ,
де Vтр - обсяг транспортує мережі, Vтр = 74,8 м3
74,8
Qтр = 86400х30 = 0,000029 м3/с
Q1, 10% = 0,0283 + 0,00039 + 0,000029 = 0,0287 м3/с = 28,7 л/с
Об'єм води, який стече з осушуваної території в рік 10% - ноїзабезпеченості дорівнює:
W 10% = 0.0287 х 30 х 24 х 60 х 60 = 74390,4 м3,
в рік 50% - ної забезпеченості відповідно
Q1, 50% = 0,0186 + 0,00039 + 0,000029 = 0,0190 м3/с = 19,0 л/с
W 50% = 0,0190 х 30 х 24 х 60 х 60 = 49248 м3
Ділянка 2
Максимальна Водозбірна площа другого конура складає 89 га,осушуваних площа 77 га. Розрахунковий витрата води, що підлягає видаленню зосушуваної території складає:
Q = q х S
де q - модуль стоку л/с х га,
S - Водозбірна площа, га.
У рік 10% забезпеченості:
Q2, 10% = 0,44 х 89 = 39,16 л/с
У рік 50% забезпеченості:
Q2, 50% = 0,29 х 89 = 25,93 л/с
Ділянка 3
Водозбірна площа третього контуру складає 48 га. Площа осушенняконтуру - 36 га.
У рік 10% - ної забезпеченості розрахунковий витрата води, що підлягаєвидаленню з осушуваної території складає:
Q3.10% = q х S = 0,44 х 48 = 21,12 л/с.
Середній, 50% у водозабезпеченості рік, розрахунковий витрата водищо підлягає видаленню становить:
Q3, 50% = q х S = 0,29 х 48 = 13,92 л/с
2.4 Гідрологічний режим р.Тура.
Річка Тура, що є основним водоприймачів, відноситься до типурівнинних річок з переважанням снігового живлення. Пік повені припадаєна 22.05 (в середньому за багаторічний період). Сама рання дата настанняпіку 21-23.04, пізня 7-8.06. Закінчується повінь в кінці червня - початкулипня. Літня межень стійка, іноді порушується дощовими паводками,перевищують весняні. Такі паводки відзначалися у 1930, 1931, 1937, 1957роках.
Льодохід на р.Тура щорічний, значною і середньої інтенсивності.
Являє небезпеку для гідротехнічних споруд, що знаходяться в зонійого дії. Середня дата проходження льодоходу припадає на 23-24 квітня,середня тривалість 3-4 дні.
Характеристика максимальних і мінімальних рівнів води в р.Туранаведено в таблиці 2.3 - 2.5
Максимальні рівні в розрахунковому створі Таблиця
2 .. 3
| Р% | 1 | 3 | 5 | 10 | 25 | 50 | < br>| НмБС | 56,92 | 56,65 | 56,46 | 56,17 | 55,45 | 54,42 |
Мінімальні рівні в розрахунковому створі
Таблиця 2.4
| Р% | 50 | 75 | 90 | 95 | 97 |
| НмБС | 48,25 | 48,00 | 47,82 | 47,73 | 47,66 |
2.5 Характеристика геологічної будови ділянки
підстильний дані опади регіональний водоупор - породи чеганскойсвити/Р q2-3 СQ/поширені повсюдно. Покрівля почту, за данимирозвідувального буріння спостережних свердловин, залягає на глибині 35 м відповерхні.
літологічних складу опадів представлений глинами зеленими, блакитно -зеленими, жирними, пластичними, тонкослоістимі, бейделітового складу, знайтоншої присипками сірого і світло-сірого елевріта.
Таблиця 2.5
Тривалість стояння рівнів в добі, м.Тюмень.
| Відмітка | Забезпеченість,% | < br>| рівня по-| |
| ди, м | |
| | 1 | 5 | 10 | 25 | 50 | 75 | 80 | 90 | 95 | 99 |
| 52,52 | 190 | 120 | 94 | 71 | 53 | 32 | 28 | 15 | 3 | - |
| 53,02 | 152 | 107 | 87 | 64 | 49 | 27 | 21 | 5 | - | - |
| 53,52 | 122 | 87 | 74 | 59 | 38 | 11 | 4 | - | - | - |
| 54,02 | 76 | 64 | 59 | 50 | 31 | - | - | - | - | - |
| 54,52 | 70 | 59 | 54 | 43 | 23 | - | - | - | - | - |
| 55,02 | 68 | 55 | 48 | 34 | - | - | - | - | - | - |
| 55,52 | 58 | 46 | 39 | 22 | - | - | - | - | - | - |
| 56,02 | 40 | 30 | 23 | - | - | - | - | - | - | - |
розкритою потужністю опадів свити становить 10 ... 15 м, загальна потужність,за даними структурно-колонкового і розвідувального буріння - 30 ... 131м.
Некрасовська серія опадів, що об'єднує континентальні опадиолігоцену, на території зрошуваного масиву представлена атлимской іНовомихайлівського нерозчленованим свитами, журавської і абросімовскойсвитами.
Атлимская і Новомихайлівського нерозчленованих свити/Рqat + nm/наописуваної території поширені повсюдно, залягають на розмитійповерхні чеганской свити.
У складі опадів світ відзначені піщано-глинисті різниці:алеврітовие глини і алевритами глинисті, коричнево-сірого кольору, впереслаіваніі з пісками. Піски сірі, темно-сірі, синювато-сірі,дрібнозернисті і середньозернисті кварц-польовошпатової і кварцовогоскладу, горизонтально і діагонально шаруваті.
Для відкладень світ характерна наявність легнітізірованних рослиннихзалишків. Як і на всій території поширення відкладень світ на данійплощі опади світ літологічних не витримані в майданному поширенніі по розрізу.
На електрокаротажних діаграмах породи характеризуються сильнодиференційованими кривими ПС і КС, значення уявного опору
/ КС/становлять 10 ... 125 Омм. Склад розглянутих відкладеньпереважно піщаний, потужність складає 15 ... 25 м.
Відкладення журавської почту в межах даної територіїзалягають на породах атлим-Новомихайлівського свити. Покрівля свити значнорозмита. У складі опадів переважають глинисті різниці. Відмінноюособливістю відкладів є присутність у складі порід зеренглауконiту, діатомових водоростей. Згідно з описами Астаново А.П. іінших геологів, глини алеврітовие, зеленувато-сірі, щільні, в'язкі,сильно слюдістие, місцями піщані.
Піски залягають звичайно в підошві почту, світло-сірі, дрібнозернисті,кварцово-полешпатового складу з різною окатанностью уламковогоматеріалу. Потужність піщаного шару на зрошуваному ділянці складає 2 ... 5м, на всій території змінюється від 2м до 10 ... 12м. На електрокаротажнихдіаграмах характеризуються зниженими значеннями удаваного опору
/ до 50 Омм/і негативними аномаліями кривої ПС. У цілому ж відкладенняжуравської свити на електрокаротажних діаграмах характеризуються низькимизначеннями удаваного опору/16 ... 18Омм/і позитивнимианомаліями кривої ПС.
Потужність відкладень свити на розглянутій території складає від
5м до 15м.
Опади абросімовской свити/Рq3ав/поширені на вододільнихчастинах території.
літологічних складу відкладень представлений алевритами тонкослоістимі,слюдістимі глинами коричнево-сірими, місцями жовтувато-сірими,перешаровуються пісками. Піски дрібнозернисті, місцями середньозернисті догравійних, з включеннями углецефірованних залишків рослин. Потужністьопадів абросімовской свити вимірюється в межах 0 ... 10 м.
О?? Адки Бахтинский надгорізонта/aLQIIbh/повсюдно розвинені назрошуваному ділянці і прилеглої з півночі, з північного заходу території. Упідставі розрізу надгорізонта залягають піски разнозерністие, глинисті,кварцового складу, з прошарками і лінзами синювато-сірих глин, включеннямигравійно-галечникові матеріалу і деревно-рослинних залишків. Потужністьпіщаної пачки на ділянці буріння склала 1 ... 3,5 м. Верхня частинарозрізу надгорізонта глиниста - глина і суглинки піщанистого зслабко горизонтальної шаруватість. Характеризуються карбонатноюскладом і присутністю гумусового матеріалу. Потужність надгорізонта нарозглянутій території складає 0 ... 22 м.
Озерне-алювіальні опади даного комплексу складають четвертиннихнадзаплавної терасу р.Обі, що має невелику майданні поширення нарозглянутій території. Розріз тераси складний суглинками і глинами вверхній частині і пісками - у нижній. Суглинки, глини жовтувато-бурі,в'язкі, зі слідами ожелезненія. Піски сірі, дрібно-та середньозернисті, зрізним ступенем окатанності зерен, кварцового складу. Потужністьвідкладень сотавляет 5 ... 13 м.
Алювіальні відкладення третій надзаплавної тераси/aLQш3/невеликепоширення мають на південній граничної території ділянки. Розріз терасипредставлений, в основному супісками, пісками з рідкими прошарками глинистогоматеріалу. Супіски коричнево-сірі, легкі пиловані, часто заміщуютьсясуглинками, Піски буро-сірі, дрібнозернисті, глинисті з включеннямирослинного деріта. Потужність опадів тераси становить 7 ... 17 м.
Сучасні алюмінієві відкладення/aLQ1Y/заплавній тераси нарозглянутій території має дуже обмежене поширення вдолинах невеликих річок. Опади заплави представлені переслаіваніемразнозерністих пісків, мулистих суглинків і похованих торфовищ. Піскизвичайно разнозерністие, глинисті, з різним ступенем окатанності зерен,гумусірованние, з косою і діагональної шаруватість, з частими включеннямибитой черепашки. Потужність заплавних відкладень, за даними буріння, коливаєтьсявід 5 до 14 м.
Озеро-болотні відкладення/LhQ1Y/мають розподіл на території,прилеглої з півдня до зрошуваного ділянці, займаючи поверхню другунадзаплавної тераси. Літологічних склад представлений торфом, ілаватиміглинами і суглинками темно-сірими і синювато-сірими з включеннямирослинного матеріалу і прошарками тонкозернистий піску. Потужність озерно -болотних опадів 1.5 ... 8 м.
2.6. Гідрогеологічні умови.
Територія зрошуваного ділянки розташована в лівобережжі р.Тури, наповерхні среднечетвертічной рівнини високого рівня, до якої з півдняприлягають IV і VI надзаплавні тераси зі значно заболоченійповерхнею останньої.
рівнинного рельєфу території, значна віддаленість регіональноїдренажної мережі, а також широке поширення в покриві четвертинних,добре проникних відкладень створюють сприятливі умови дляінфільтраційного живлення підземних вод. Однак розвиток переважноглинистих відкладень у верхній частині озерно-алювіальних відкладень високоїрівнини і IV надзаплавної тераси перешкоджає інфільтрації опадів унижележащие відкладення і основна їх частина витрачається на випаровування.
Інтенсивне інфільтраційне харчування підземних вод олігоцен-четвертинноїтовщі відбувається на ділянках з переважно піщаним складом відкладеньчерез так звані літологічні «вікна».
прибуткову частину балансу підземних вод території складає так самобічна фільтрація підземних вод з прилеглої території по шляху рухупідземних вод до регіональної розвантаженню.
невитриманість літологічного складу відкладів континентальногокомплексу часті заміщення глинистих різниць піщаними забезпечуєтісний зв'язок гідравлічну напірних водоносних горизонтів з безнапірними.
У четвертинному комплексі відкладень виділяються болотні води,верховодка, грунтові води в озерно-алювіальних відкладеннях терас іалювіальних відкладах заплав.
Верховодка залягає в покривних відкладах високої рівнини і IVнадзаплавної тераси, представленими переважно суглинками, супіскамирідко пісками 1,5 ... 5,0 м. свердловинами спостережної мережі верховодка прихованана глибині від 1,4 до 5,6 м. Верховодка має так само поширення налокальних ділянках в лінзах водопроникних покривних відкладень,підстилаються глинистими опадами терас. Під час випадання атмосфернихопадів, сніготанення, поливу ділянки, в лінзах накопичуються грунтові води з рівнем на глибині 2,5 ... 4,1 м від поверхні.
Грунтові води найбільше поширені в алювіальних і озерно -алювіальних опадах среднечетвертічного і средневерхнечетвертічноговіку, що складають високу рівнину і IV надзаплавної терасу, і вверхнечетвертічних відкладеннях II надзаплавної тераси. Решта відкладеннячетвертинного віку мають дуже невелике поширення і грунтовіводи в них, очевидно, становить один водоносний горизонт з грунтовимиводами другого надзаплавної тераси.
Грунтові води в алювіальних відкладах заплави, I та II надзаплавноїтерасі/aLQIV + aLQIII1 + aLQIII2/широко поширені на території,прилеглої до зрошуваного дільниці з півдня. Найбільше поширенняводоносний горизонт має у відкладеннях другу надзаплавної тераси - вразнозерністих, частини глинистих. пісків потужністю від 10 до 16 м.
Водообільность відкладень не постійна, дебіти води в колодязяхзмінюються в широких межах від 0,03 до 4,0 л/сек.
Мінералізація води складає 0,2 ... 0,6 г/л, хімічний складгіброкарбонатний натрієвий і кальцієвий. Загальна жорсткість води становить
3 ... 10 мг/екв.
Грунтові води в среднечетвертічних і середньо-верхнечетвертічнихтоложеніях/aLQbhII + aLQII - III 4/широко поширені на зрошуваномуділянці, залягаючи в дрібнозернистих пісків в основі Бахтинскийнадгорізонта і в нижній частині IY надзаплавної тераси потужністю від 1 до 3,5м. Грунтові води розкриті в інтервалі глибин 8,3 ... 13.Ом, рівні їхзалягають у 2,7 ... 5,2 м від поверхні землі. Амплітуда коливань протягомроку становить 0,6 ... 1,8 м. Водообільность відкладень водоносногогоризонту, за даними гідрогеологічної зйомки, не перевищує 0,2 л/сек.
Склад води гідрокарбонатні, кальцієвий, мінералізація - 0,3 ... 0,5 г/л.
Реакція лужна рН 7,5 ... 7,8, загальна жорсткість становить 3,8 ... 5,3 мг/екв.
Вміст заліза Fe сягає від 1 до 4мг/л, фтору - 0,15 ... 0,23 мг/л. Змікрокомпонентів присутні: цинк із вмістом 1 ... 10 мкг/л; нікель -
1 ... 5 мкг/л; ртуть в деяких пробах до 0,1 мкг/л; свинець - 2 ... 10 мкг/л;кобальт - 3 ... 10 мкг/л; бром і йод в пробах води не виявлено, феноливстановлені в деяких пробах в кількості 6 ... 10 (.
Напірні води укладені у відкладення журавської і атлим-Михайлівськоїсвіт верхнього олігоцену, утворюючи один водоносний горизонт. На ділянцізрошення водоносні відклади - піски дрібнозернисті і середньозернисті зневеликими пропласткамі глин, поширені по всьому розрізу. Потужністьводоносних відкладів досягає 15 ... 25 м. На решті територіїакумуляція піщаних відкладень спостерігається частіше в нижній частині рарезаолігоценової відкладень. Потужність їх змінюється від 2м до 15 ... 20 м. Напорпідйомних вод на зрошуваною частині ділянки склав від 7м до 27м, нарешті частини території досягає 40 ... 45 м. Пьезометріческіе рівнізалягають на глибині 2,4 ... 4,6 м від поверхні. Амплітуда коливань упротягом року змінюється від 0,6 до 1,2 м. Водообільность відкладень різкозмінюється в розрізі і за площею розповсюдження, дебіти в свердловинахстановлять 0,013 ... 1,09 л/сек при пониженнях рівнів від 5,7 до 17.3 м. Заскладу напірні води гтдрокарбонатние кальцієві, мінералізація їхзмінюється від 0,3 до 0,5 г/л.
Слід зазначити, що у складі напірних вод, на відміну від грунтових,в деяких пробах виявлений аніон SO4 в кількості 4 ... 36% екв.
Залізо/Fe ((і Fe (((/ міститься у всіх пробах, вміст Feстановить від 0,4 до 14,6 мг/л. У деяких пробах встановлено присутністьфенолів у кількості від 4 18 (. Реакція лужна рН від 7,2 до 7,8. Загальна- Відібрано зразків на різні види аналізів - 48 шт
У лабораторії станції агрохімічної служби «Тюменська» були проведеніу зразках грунтів наступні види аналізів:
- рН сольовий витяжки;
- гумус;
- гідролітична кислотність;
- обмінний натрій ;
- рухливі форми сполук фосфору і калію.
Аналізувалися зразки грунтів локальних знижень.поширених на вирівняних ділянках об'єкту обстеження (сірілісові грунти) дана за матеріалами обстеження інституту
«Тюменьгіпроводхоз», отриманим при проектуванні зрошувальної мережі в ТОО
СПХ «Ембаевское» 1981р.
Аналізуючи отримані матеріали польових досліджень і данілабораторних аналізів, а також матеріали інституту «Тюменьгіпроводхоз»нами на трьох обстежених ділянках виділені три типи грунтів: зональні грунту
- Сірі лісові опідзолені та осолоділі; солоду лугові і лучно -болотисті; болотний тип грунтів - лучно-болотні і торф'яно-перегнійно -глейові. Систематика грунтів складена на основі «Керівництво по складаннюгрунтово-меліоративного обгрунтування проектів »- М, 1973 р, а індекси грунтіввзяті з «умовних географічних позначень грунтово-меліоративнихумов »СТП - 33.БА.N06-76.
Систематичний список грунтів обстежених ділянок та їх площіпредставлені в таблиці 2,9.
За ступенем зволоження, фізико-хімічних властивостей, грунтоутворювальногофакторів виділені 4 групи грунтів:
1. Грунти нормального зволоження (темно-сірі лісові опідзолені).
Work-додаткового зволоження в посушливі періоди року.
2. Грунти короткочасного надмірного зволоження (сірі лісові тасвітло - сірі лісові опідзолені та осолоділі), що вимагаютьагротехнічних прийомів для поліпшення водно-повітряного режиму тадодаткового зволоження в посушливий період.
3. Грунти тривалого надмірного зволоження (солоду, солонці лугові)поверхневими та грунтовими водами. Для поліпшення їх властивостей і водно -повітряного режиму необхідний дренаж та агротехнічні заходи щодополіпшення їх водно-фізичних характеристик.
4. Грунти постійного надмірного зволоження поверхневими тагрунтовими водами (лучно-болотні грунти, болотні), ці грунти потребуютьдренажі і проведення агротехнічних заходів щодо поліпшення водно -повітряного режиму.
На обстежених ділянках найбільшу вагу займають сірі лісові грунти
(74 - 89% загальної площі). Вони ж є найбільш сприятливими длямеліоративного освоєння та сільськогосподарського використання. Болотнігрунту складають 5,86% (ділянка N1), солод-10 - 23% обстеженої площіділянок.
У сільськогосподарському використанні з обстеженої площі 65,0 гапершої ділянки, майже третина її зайнята болотними грунтами і солод, вріллі не використовується.
Грунтовий покрив ділянки NN2 і 3 майже повністю (97 - 98% загальноїплощі) освоєно під ріллю і представлений в основному сірими лісовими грунтами
Таблиця 2.9
Систематичний список грунтів
| N пп | Індекс | Найменування грунтів | Площа, | % від |
| | | | Га | загальної |
| | | | | Площі |
| | | | | |
