Зміст
Введення
1. Теоретичні та методичні аспекти собівартості продукції тваринництва
1.1. Собівартість продукції сільського господарства: поняття, види
1.2. Методичні основи обчислення собівартості продукції тваринництва
2. Економічна характеристика підприємства
3. Собівартість продукції тваринництва на підприємстві
3.1. Стан тваринництва на підприємстві
3.2. Аналіз витрат на виробництво продукції і собівартість продукції тваринництва
3.3. Характеристика факторів що визначають собівартість продукції тваринництва
4. Шляхи зниження собівартості
Висновки і пропозиції
Список літератури
Введення
Виробництво продукції сільського господарства пов'язане з використанням виробничих ресурсів галузі - трудових, земельних, водних, матеріальних, у процесі якого вони частково або повністю споживаються, а їх вартість переноситься на створену продукцію. Сукупність спожитих і перенесених на продукцію виробничих ресурсів становить витрати її виробництва. Розрізняють суспільні витрати і витрати виробництва певного підприємства.
Громадські витрати - це сукупність витрат суспільства в цілому на виробництво того чи іншого виду продукції.
Витрати виробництва підприємства складаються з витрат на оплату праці, оплата за землю та вартості спожитих ресурсів - річного зносу основних засобів - машин, обладнання, а також засобів, спожитих у процесі виробництва - насіння, кормів, добрив, пального. Ці витрати є частиною вартості продукції.
Витрати виробництва продукції є економічною основою собівартості. Звідси собівартість - це сукупність поточних, тобто щорічних витрат підприємства на виробництво і збут продукції, виражена в грошовій формі.
Метою даної курсової роботи є визначення собівартості продукції в тваринництво, її структури, особливостей та виявлення шляхів її зниження.
Для досягнення даної мети виконується ряд завдань:
* Досліджуються теоретичні аспекти собівартості продукції тваринництва, методичні засади її обчислення;
* Проводиться економічна характеристика підприємства, аналіз стану відросли тваринництва, витрат на виробництво продукції;
* Характеризуються фактори, що визначають рівень собівартості продукції;
* Визначення шляхи зниження собівартості.
Вирішення проблем зниження собівартості є особливо актуальним в даний час, тому що собівартість істотно впливає на суму прибутку, рівень рентабельності, платоспроможності підприємства. Виявлення резервів зниження собівартості допомагає багатьом підприємствам уникнути банкрутства.
Дослідження проводяться на прикладі СПК "Берізки" Орловського району Орловської області.
1. Теоретичні та методичні аспекти собівартості продукції тваринництва.
1.1. Собівартість продукції сільського господарства: поняття, види.
Собівартість продукції представляє виражений у грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції.
Собівартість продукції є не тільки важливою економічною категорією, але і якісним показником, тому що вона характеризує рівень використання всіх ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.
Як економічна категорія собівартість виконує ряд функцій:
* Облік і контроль всіх витрат на випуск і реалізація продукції;
* База для формування оптової ціни на продукцію підприємства і визначення прибутку та рентабельності;
* Економічне обгрунтування доцільності вкладення реальних інвестицій на реконструкцію, технічне переозброєння і розширення підприємства;
* Визначення оптимальних розмірів підприємства;
* Економічне обгрунтування і прийняття будь-яких управлінських рішень.
Собівартість продукції є одним з найбільш важливих показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Вона показує, у що обходиться виробництво сільськогосподарської продукції конкретного підприємства.
Показник собівартості продукції необхідний для обгрунтування раціонального і спеціалізації сільськогосподарського виробництва, визначення його економічної ефективності, встановлення рівня цін на сільськогосподарську продукцію.
Наряди з собівартістю продукції в сільському господарстві розраховують так само собівартість одиниці виконаних робіт: автотранспортом, тракторами, робочою худобою. У рослинництві та тваринництві визначають собівартість обробляючи його конкретні сільськогосподарської культури, собівартість вирощування 1 голови худоби та птиці.
Залежно від економічного змісту і виробничого призначення при аналізі господарської діяльності використовують наступні види собівартості сільськогосподарської продукції:
* Виробничу собівартість. Вона являє собою суму всіх витрат, пов'язаних з одержанням і транспортуванням продукції до місця її зберігання. У виробничу собівартість включається також витрати з управління підприємством і організацією в цілому;
* Повну або комерційну собівартість. Її розраховують як суму витрат на виробництво і реалізацію продукції. Комерційна собівартість продукції в розрахунку на 1 ц вище виробничої собівартості на розмір витрат, пов'язаних з реалізацією.
У сільськогосподарських підприємствах обчислюють так само планову, звітну або фактичну і провізорний собівартість продукції. Планова собівартість розраховується при плануванні обсягу виробництва і витрат на конкретну продукцію. Вона базується на нормативних даних витрат матеріально-грошових коштів і намічається обсязі виробництва продукції. Планова собівартість визначається як при розрахунку виробничої так і повної собівартості.
Різновидом планової собівартості є провізорна або очікувана. Вона розраховується за підсумками робіт підприємства на 1 жовтня кожного року. До складу витрат для визначення провізорний собівартості включаються фактичні витрати підприємства на виробництво продукції, отримані за перші три квартали року і планові витрати в четвертому кварталі.
Фактичну або звітну собівартість продукції знаходять при проведенні підсумків господарської діяльності підприємства на основі виробничого звіту. Порівняння фактичної та планової собівартості за видами витрат дозволяє встановити допущений перевитрату чи економію коштів і праці, намітити заходи щодо зниження собівартості продукції в майбутньому виробничому циклі.
1.2. Методичні основи обчислення собівартості продукції тваринництва.
еімущественно екстенсивно і часто без урахування економічних вимог.
СПК "Берізки" спеціалізується переважно на зернових культурах і виробництві молока.
Для економічної характеристики підприємства необхідно розглянути трудові ресурси, земельні, структури та складу основних і обігових коштів та ряд інших показників, представлених у динаміці за три роки. Показники розміру підприємства розглянуті в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Показники розміру підприємства
Показники
1997
1998
1999
Вартість валової продукції, тис. руб.
1717
2105
2293
Вартість товарної продукції в цінах реалізації, тис. руб.
657905
10909
24570
Середньорічна чисельність робітників, чол.
247
256
269
Середньорічна вартість ВПФ, тис. руб.
63027
32050
23895
Площа сільськогосподарських угідь, га
2828
2828
2846
ВРХ, голів
404
486
488
Птах, тис. гол.
22
35
32
Коні, гол.
7
6
7
Аналізуючи дані таблиці, можна зробити наступні висновки. Вартість валової продукції з 1997 по 1999 рік збільшилася на 576 тисяч рублів в результаті загального підвищення цін. Отже, і вартість товарної продукції так само підвищилася. Середньорічна вартість основних виробничих фондів в 1999 році нижче, ніж у 1997 і 1998 роках. Середньорічна чисельність працівників збільшилася з 247 осіб в 197 році до 269 чоловік в 1999 році. Розширилася площа сільськогосподарських угідь на 18 гектарів. Зросла чисельність крупнорогатого худоби.
Для економічної характеристики господарства дуже важливим є визначення її спеціалізації. Найбільш важливим показником, що характеризує спеціалізацію є товарна продукція, що виробляється підприємством.
Склад і структура продукції виручки від її реалізації представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Склад та структура виручки від реалізації продукції.
Вид продукції, галузь
1997
1998
1999
тис. р.
уд. вага,%
тис. р.
уд. вага,%
тис. р.
уд. вага,%
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Зерно
2031
30,8
2194
20,1
5818
23,0
Продукція рослинництва власного виробництва, реалізована в переробленому вигляді
6100
92,7
1495
13,7
1145
4,6
Разом по продукції рослинництва
3324
?
4605
?
11089
?
Худоба та птиця в живій масі, в тому числі:
птах
ВРХ
198
96,3
14,6
157
1,44
2
715
2,9
Молоко
503
4,6
475
4,35
1657
6,7
Інша продукція тваринництва
100
1,5
?
?
225
0,9
Продовження таблиці 2.2
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Продукція тваринництва власного виробництва, реалізована в переробленому вигляді.
2130
32,3
4199
38,4
7933
32,8
Разом по продукції тваринництва
2942
?
4832
?
10526
?
Інші продукції, роботи, послуги
310
4,7
1471
13,4
2954
12,0
Всього
6579
100
10909
100
24570
100
Коефіцієнт спеціалізації:
Дослідивши дані таблиці та розрахувавши коефіцієнт спеціалізації, з'ясувалося, що підприємство має поглиблену спеціалізацію у галузі рослинництва оскільки питома вага цієї продукції в загальній кількості виробленої продукції найвищий: 92,7%. Досить великий відсоток в загальній виручці підприємства займає виручка від реалізації продукції тваринництва, реалізована в переробленому вигляді, молока і крупнорогатого худоби.
Виручка від реалізації зернових, молока і крупнорогатого худоби до 1999 року відчутно зросла.
У підсумку в загальному по підприємству виручка від реалізації продукції зросла через збільшення обсягів виробництва та зростання інфляції.
Земля є основним чинником виробництва підприємства, тому аналіз станів земельних угідь дуже важливий для визначення економічного стану підприємства.
Склад і структура земельних угідь представлені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Склад і структура земельних угідь.
Вид угідь
1997
1998
1999
га
%
га
%
га
%
Загальна земельна площа
3027
100
3027
100
3012
100
Площа сільськогосподарських угідь
2828
93,4
2828
93,4
2846
94,4
Рілля
2576
85,1
2576
85,1
2605
86,5
Сінокоси
57
1,8
57
1,8
56
1,8
Пасовища
195
6,4
195
6,4
190
6,3
Площа лісу
52
1,7
52
1,7
52
1,7
Ставки та водойми
17
0,56
17
0,56
10
0,33
З даний вищенаведеної таблиці випливає, що загальна земельна площа до 1999 року скоротилася на 15 гектарів, тому що скоротилася площа сіножатей, пасовищ і водойм. Площа сільськогосподарських угідь, навпаки, збільшилася на 18 гектарів за рахунок збільшення площі ріллі. Найбільшу питому вагу мають сільськогосподарські угіддя та рілля, 93,4% і 85,1% відповідно. Велику площу займають пасовища, сіножаті та лісові угіддя.
Так само для характеристика земельних угідь і подальшого аналізу стану підприємства розглянути забезпеченість працівників землею.
Землезабезпеченості представлена в таблиці 2.4.
З аналізу даних таблиці випливає, що працівники СВК "Берізки" в достатній мірі забезпечені земельними ресурсами. У 1999 році забезпеченість знизилася, незважаючи на збільшення площі ріллі і сільськогосподарських угідь, так як зросла чисельність працівників. Найбільша забезпеченість землею була в 1997 році, в 1998 вона практично не змінилася.
Таблиця 2.4
Землезабезпеченості
Вид угідь
1997
1998
1999
Площа сільськогосподарських угідь, га
2828
2828
2846
Площа ріллі, га
2576
2606
Середньорічна чисельність працівників, чол.
247
256
269
Приходиться на 1 працівника, га:
площа сільськогосподарських угідь
площа ріллі
11,4
10,4
11,0
10,0
10,5
9,6
Поряд з визначенням стану земельних ресурсів необхідно розглянути забезпеченість СПК "Берізки" трудовими ресурсами, визначити їх склад і структуру. Ці показники представлені в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Забезпеченість СПК "Берізки" трудовими ресурсами
Категорії працівників
1997
1998
1999
Факт. числ., чол
уд. вага,%
Факт.
уд. вага,%
Факт. числ., чол
уд. вага,%
Всього по підприємству
247
100
256
100
269
100
Працівники, зайняті в сільськогосподарському виробництві, у тому числі постійні з них:
трактористи-машиністи
оператори машинного доїння
скотарі ВРХ
Працівники сезонні і тимчасові
службовці,
з них
керівники
фахівці
207
30
3
15
?
32
9
21
83,8
12,1
1,2
6,0
?
12,9
3,6
8,5
159
30
5
16
?
34
10
21
62,1
11,7
1,9
6,25
?
13,2
3,9
8,2
188
31
6
15
?
36
10
24
69,8
11,5
1,2
5,5
?
13,3
3,7
8,9
Працівники торгівлі
16
6,4
43
16,7
31
11,5
Працівники ЖКГ
3
1,2
3
1,1
3
1,1
Працівники, зайняті іншими видами діяльності
?
?
?
?
?
?
Працівники, зайняті в підсобних виробництвах
21
8,5
51
19,9
45
16,5
З аналізу даних, наведених у таблиці, випливає, що загальна чисельність працівників на підприємстві з 1997 по 1999 рік незначно зросла. Найбільша питома вага в загальній чисельності працівників мають працівники, зайняті в сільськогосподарському виробництві, а також працівники, зайняті в підсобних виробництвах і промислах. На підприємстві низька забезпеченість операторами машинного доїння та працівниками житлово-комунального господарства. Підприємство добре забезпечено трактористами-машиністами. Непогана забезпеченість господарства скотарями великої рогатої худоби.
Найбільш важливим для розгляду економічного стану господарства є аналіз складу, структури і забезпеченості підприємства основними засобами: вартість будівель, споруд, машин, транспортних засобів та інших.
Склад і структура основних засобів представлені в таблиці 2.6.
Таблиці 2.6
Склад і структура основних засобів СПК "Берізка"
Види основних засобів
1997
1998
1999
тис. р.
%
тис. р.
%
тис. р.
%
Будинки
33911
58,2
12225
55,9
17993
52,7
Споруди
16602
28,5
3072
9,4
3072
9,02
Машини та устаткування
2156
3,7
9242
26,3
10383
30,4
Транспортні засоби
2156
3,7
1226
3,7
1666
4,88
Робоча худоба
8
0,013
8
0,024
16
0,046
Продуктивна худоба
314
0,53
397
1,21
537
1,57
Інші види основних засобів
?
?
?
?
?
?
Разом
58237
100
32588
100
34085
100
Аналізуючи дані таблиці, можна зробити наступні висновки. ? і повністю реалізує вироблене м'ясо і молоко. Частина цієї продукції використовується для видачі у порядку оплати праці робітників, частина віддається в переробку і якась частина псується при зберіганні. У 1998 і 1999 роках яйця переважно закуповувалися, обсяг їх продажів незначний. Комбікорм практично повністю споживається всередині господарства і не йде на реалізацію. В основному ж по підприємству виробництво м'яса і молока зросла, але незначно з-за збільшення поголів'я худоби.
Таблиця 3.2
Баланс продукції тваринництва СПК "Берізки"
Вид продукції
1997
1998
1999
М'ясо і сало в забійній вазі, ц:
вироблено
2183
3432
3522
продано
2104
3215
3133
Молоко всяке, ц:
вироблено
4544
7496
5810
продано
1387
3253
5575 />
вироблено
178
?
?
продано
71
6
6
Комбікорм, ц:
вироблено
2408
9736
11166
продано
19
?
?
3.2. Аналіз витрат на виробництво продукції і
собівартість продукції тваринництва.
Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) групуються за елементами і статтями, формуються за місцем виникнення, об'єктами обліку, планування та калькулювання собівартості. Під елементами витрат розуміються витрати, однорідні за своїм економічним змістом, а під статтями - витрати, що включають один або кілька елементів.
За характером участі в процесі виробництва витрати поділяються на основні та накладні. Основні витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції. Вони можуть бути прямими та непрямими, а накладні пов'язані з обслуговуванням підрозділів (бригад, цехів, ферм, орендних колективів) або господарства в цілому і управління ними.
При обчисленні собівартості частина основних витрат можна прямо віднести на конкретну культуру чи вид тварин. До них відносяться витрати на оплату праці, вартість пального, мастильних матеріалів, насіння, кормів, підстилки, добрив, засобів захисту рослин і тварин, інші витрати, пов'язані з конкретним об'єктом калькуляції. Ті витрати, які неможливо прямо включити до собівартості певного виду продукції розподіляються непрямим шляхом, тобто пропорційно до того або іншою ознакою.
Витрати, що утворюють собівартість продукції (робіт, послуг), групуються відповідно до їх економічного змісту по наступним елементам:
* Матеріальні витрати;
* Витрати на оплату праці;
* Відрахування на соціальні потреби;
* Амортизація основних фондів;
* Інші витрати.
В елементі "Матеріальні витрати" відображаються витрати на предмети праці (що використовуються у виробництві), на оплату робіт і послуг виробничого характеру:
* Насіння і посадковий матеріал власного виробництва і покупні без витрат з підготовки насіння до посіву та транспортування їх до місця сівби;
* Корми власного виробництва і покупні, які використовуються на корм худобі і птиці, включаючи робоча худоба, без витрат на їх доставку;
* Інша продукція