МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту в промисловості

Магістерська РОБОТА

НА ТЕМУ:

«МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ

ТА АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА».

Виконав:

Студентка 5-го курсу

Спец.8106/1 гр. 1

Міхіна О.С.

перевірив:

Добровський М.В.

КИЇВ 99

ЗМІСТ.

Вступ.

1. Фінансова звітність підприємства як об'єкт аналізу і аудиту.

1. Склад, структура та порядок формування фінансової звітності.

2. Перспективи вдосконалення фінансової звітності підприємства в країні.

2. Методика аналізу фінансового стану підприємства.

1. Загальний аналіз фінансового стану підприємства.

2. Аналіз платоспроможності підприємства.

3. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

4. Шляхи вдосконалення аналізу фінансового стану підприємства

3. Методика аудиту фінансової звітності.

1. Теоретичні основи аудиту фінансової звітності підприємства.

2. Аудит балансу підприємства.

3. Аудит дебіторсько-кредиторської заборгованості.

4. Аудит фінансових результатів підприємства.

5. Документальне забезпечення аудиту.

4. Аналіз і аудит фінансової звітності в умовах функціонування АРМ.

Висновки.

Література.

Додатки.

ВСТУП.

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючогосуб'єкта являється предметом уваги широкого кола учасників ринковихвідносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах йогофункціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказанніособи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основнимінструментом для цьогослугує економічний аналіз, за допомогою якого можнаоб'єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об'єкта, що аналізують:охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковістьдіяльності, перспеутіві розвитку, а потім по його результатам прийнятиобгрунтовані рішення.

Економічний аналіз являє собою процес, побудований на вівченні данихпро фінансовий стан підприємства і результати його діяльності в минулому зметою оцінки майбутніх умов і результатів діяльності. Таким чином, головноюметою економічного аналізу є зниження неминучої невідомості, пов'язаної зприйняттям економічних рішень, орієнтованих на майбутнє.

Економічний аналіз дає можливість оцінити:майновий стан підприємствастепінь підприємницького ризику, наприклад, можливість погашення зобов'язаньперед трейтімі особамидостатність капіталу для поточної діяльності і догостороковіх інвестиційпотребу в додаткових джерелах фінансуванняздатність до нарощування капіталураціональність залучення займаних коштівобгрунтованість політики розподілу і використання прибуткуобгрунтованість вибору інвестицій та ін.

Сучасний економічний аналіз має певні відмінності від традиційногоаналізу фінансово-господарської діяльності. Насамперед це пов'язана іззростаючим впливом зовнішнього середовища на роботу підприємства.
Посилилась залежність фінансового стану господарського об'єкту відзовнішніх економічних процесів, надійності контрагентів (постачальників іпокіпців), ускладнення організаційно-правових форм функціонування. Урезультаті інструментарій сучасного економічного аналізу розширюється зарахунок нових прийомів і зособів, які дозволяють враховувати ці явища.

Не дивлячись на значну невизначеність в роботі підприємств, в останійчас посилюється роль прогнозного аналізу, який дозволяє складати бізнес -плани.

Намагаючись вирішити конкретні питання і отримати кваліфікованкоцінку фінансового положення, керівники підприємств все частіше прибігаютьдо допомоги економічного аналізу. При цьому, як правило, вженезадовільняються констатування вілічіні показників звітності, арозраховують отримати конкретне заключення про дотатність платіжнихзасобів, нормальних співвідношень власного і залученого капіталу, швидкостіобігу капіталу і причинах її зміни, типах фінансування тих чи інших видівдіяльності.

В цих умовах змінюється роль бухгалтерії, в чиї функції все частішевходити не лише ведення поточного обліку і складання звітності, а іекономічний аналіз виключно в цілях управління підприємством. Задовільнитинові вимоги адміністрації може лише бухгалтер-аналітик, який здатнийрозібратися в економіці підприємства, виявити всі її хворі місця на основіфінансово-облікових даних, зрозуміло і чітко встановити міривпорядковуючи характеру.

Аналіз фінансового стану підприємства є важливим розділомекономічного аналізу.

На сучасному етапі аналіз фінансового стану підприємства знаходитьсяв поступовому розвитку і вдосконаленню, але аналіз фінансового станусучасний ще не відповідає повністю новим вимогам проведення фінансовоїроботи підприємства.

У ринкових умовах слово діяльність підприємства нпбуває нових форм інаправлень. Внаслідок цього і фінансовий стан підприємства аналізуєтьсязвімогамі цих змін.

Існують складності проведення аналізу фінансового стану, щообумовлено:

1. нестабільністю економіки

2. кризовим станом

В умовах постійної зміни інформації багато фінансово-економічнихпоказників розрахованих на певний час, можуть надалі загубити своюцінність для аналузу у зв'язку з нестабільністю національної валюти, поякій розраховувався цей показник.

Повну перешкоду аналізу фінансового стану підприємства дають:

-різні форми власності, наприклад, чимало показників, що характеризуютьфінансовий стан акціонерних підприємств не можуть бути розраховані попричині відсутності або слабкогорозвітку у державі ринку цінних паперів, деб оберталися акції цих підприємств і по яким можна б було судити проположення емітентів.

-нестабільність законодавчої бази (фінансовогоі податкового права), цетакож ускладнює проведення аналізу фінансового стану підприємства.

У вітчизняній економічній науці недостатньо приділялось увагипроведенню аналізу фінансового стану, так як наукрва праця в цій областігубить свою актуальність ще до видання.

Основним завданням проведення економічного аналізу є оцінкарезультатів господарської діяльності за попередній та поточні роки,виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеівпоказник роботи підприємства, прийняти рішення про визнання структурибалансу задавільною (незадовільною), а підприємство платоспроможним
(неплатоспроможним) та подання пропозицій Кабінету Міністрів України щододоцільнлсті внесення цього підприємства до Реєстру неплатоспроможнихпідприємств та організацій.

При написанні дипломної роботи мною були використані звітні даніорендного підприємства "Сузір'я". Орендне підприємство "Сузір'я" створено упорядку реорганізації їдальні АНТК ім. Антонова 25.02.92р. ОП являєтьсяюридичною особою і діє на підставі Статуту і законодавства України.

Містцезнаходження підприємства: м. Київ, вул. Туполева 1.

Метою ОП являється насичення ринку хлібобулочними і кондитерськимивиробами, діяльність у сфері громадського харчування на території АНТК.

ОП являється юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковийі валютний рахунки, фірмову назву, круглу печатку.ОП набуло права юридичноїособи з моменту державної регістрації. ОП для досягнення мети своєїдіяльності має право від свого імені укладати угоди, придбавати майно інести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у суді.

Для більш раціонального ведення бухгалтерського обліку напідприємстві використовується бухгалтерська програма для малих підприємств
"1-С" бухгалтерія.

1 РОЗДІЛ.

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОБ'ЄКТ АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ

1.1.Склад, структура та порядок формування фінансової звітності.

На сьогоднішній день в Україні утворилась нова економічна система, щопобудована на ринкових відносинах. Якісні зміни торкнулися всіх ділянокуправління, в тому числі і бухгалтерський облік.

Для здійснення управління підприємством необхідно використовуватинові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різноманітнихінформаційних систем.

У бухгалтерському обліку одночасно поєднуються три види управлінськихробіт, завдяки чому бухгалтерський облік виконує три самостійні функції:інформаційну, контрольну, та аналітичну.

Діяльність кожного підприємства в першу чергу будується нараціональній організації бухгалтерського обліку, від цього залежитьобгрунтований розподіл грошових коштів, рентабельність та платоспроможністьпідприємства, а також багато інших показників.

У бухгалтерському обліку використовують всі три види вімірніків, алеосновним для нього є грошовий вімірнік, за допомогою якого можнаузагальнити всі господарські факти-явища та процеси. Ті господарськіфакти, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку невідображаються.

Отже бухгалтерський облік є основним і єдиним видом обліку, задопомогою якого фіксація роботи підприємства здійснюється в цілому, яксукупності.

Особливістю розвитку економіки сьогодні є те, що керівникам необхіднонавчитись самостійно приймати управлінські рішення, щодо подальших шляхіврозвитку підприємств. Ці труднощі пов'язані з більш як семідесятірічнімфункціонуванням планової економіки в нашій державі.

Управління як процес є актом трудової діяльності працівників. Вінвідбувається із застосуванням знарядь і предметів праці. Предметом праці впроцесі управління є інформація, а знаряддям її на сучасному етапі єтехнічні засоби вимірювання, сприйняття, реєстрації, передачі, обробки,аналізу, зберігання і розмноження інформації.

При ринкових відносинах має вплив як внутрішнє так і зовнішнєсередовище. До зовнішнього належать такі зовнішні прямі і посереднізмінності: політичні, законодавчі та інші органи; економіка, конкуренція,постачальники, технології; соціальні, культурні та інші відносини. У кожнійз них відбуваються постійні зміни обставин, які також впливають на об'єктиуправління та його внутрішні змінності (мета, структура, завдання,технологія, працівники).

Щоб зазаначені об'єкти управління в умовах ринкової економіки успішнодіяли, надзвичайно важлива компетентність, професійна підготовленість тазаповзятість, нарешті, комп'ютерна грамотність як керівників так і фахівціврізних рівнів. Для успішного виконання своїх посадових обов'язківзазначеним працівникам в умрвах нових економічних відностін потрібновикористовувати нові форми та методи організації управління.

До внутрішніх чинників впливу відносяться такі чинники як напрямокдіяльності конкретного підприємства, його структуру, асортимент пропонуємоїпродукції чи послуг, а токож важливе місце займає якість та структуравнутрішньогосподарського обліку. Це є продовження, а точніше подальшепоглиблення, деталізація даних бухгалтерського фінансового обліку вчастині витрат та доходів діяльності, коли розкривається вся ефективністьпридбаних ресурсів, їх переробки, технологічних та організаційних рішень,мотивації, тощо. Цей облік становить комерційну таємницю підприємства. Вінбудується для конкретного підприємства виходячі з характеру технологій,організаційних рішень. Основними користувачами інформації звнутрішньогосподарського обліку є керівники, власники, замовники,менеджери. Це конфедіційна, таємна, бухгалтерська інформація.

Особливе місце в прийнятті управлінських рішень займає бухгалтерськазвітність, на підставі якої розрахувати такі важливі для підприємствакоефіцієнти, як коефіцієнт ліквідності, платоспроможності, фінансовоїнезалежності та інші.

Бухгалтерська звітність підприємства являє собою систему узагальненихпоказників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльностіпідприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складаєтьсяшляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточногобухгалтерського обліку і є Завершальною його стадією.

Звітність підприємсва складається за єдиними формами та інструкціями
Міністерства фінансів України, погодженими з Мінстатом України.

Головні вимоги, що ставляться до звітності, - це реальність, ясність
, своєчасність, єдність методики звітних показників, співставленість звітнихпоказників з минулими часами.

За періодичністю складання і подання звітність поділяється навнутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев'ятімісячну та річну.

Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю абоперіодичною.

Звітність підприємства використовується самими власниками
, підпріємсвамі для аналізу та контролю виконання договірних зобов'язань
, аналізу господарської діяльності, для складання планів на майбутнє.

Крім того звітність подається:

-у вищу за підпорядкованістю організацію, якщо така є, з метоюкерівництва роботою підприємства.

-податковій інспекції-для контролю за правильністю платежів добюджету та аналізу діяльності підприємства.

-установам банку (для контрлю за використанням банківського кредиту)якщо таке передбачено кредитним договором.

-органам Мінстату для статистичної обробки.

Бухгалтерська звітність повинна бути подана підприємством не пізнішевстановленого строку наступного за звітним періодом місяця, а річна - непізніше встановленого строку наступного за звітним року. Склад (обсяг) тапорядок складання бухгалтерських звітів затверджується Міністерствомфінансів України.

Відповідно до діючого порядку до складу бухгалтерської звітності, незалежно від того, за який час вона складається, обов'язково входить баланс.

На практиці більшість підприємств щомісячно складає для своїх потреббухгалтерський баланс та різні форми, що потрібні для оперативногокерівництва.

За нормативними актами, діючими в більшості країн світу, підприємстваповинні подавати бухгалтерську звітність обов'язково один раз на рік зарезультататмі діяльності.

За рік кожне підприємство повинне подати бухгалтерську звітність утакому обсязі:

-баланс підприємсва - форма № 1

-звіт про фінансові результати та їх використання - форма № 2

-звіт про фінансово-майновий стан підприємства - форма № 3

До річного бухгалтерського звіту обов'язково додається пояснювальназаписка, в якій викладаються основні фактори, що вплинули у звітному роціна підсумки діяльності підприємства, і висвітлюється фінансовий та майновийстан.

Бухгалтерські звіти - баланси та інші форми фінансового звітускладаються та подаються у відповідному складі та у втановлені рядки воргани, які визначено законодавством.

Бухгалтерський баланс діяльності підприємсва є узагальненимдокументом (форма № 1), форма його затверджується Міністерсвом фінансів і
Мінстатом. Форма балансу наведена у додатку № ...... В активі балансупоказується склад засобів господарства та їх розміщення, у пасіві --джерела утворення зособів господарства. У балансі відображаються такожрезультати господарської діяльності.

Бухгалтерський баланс складається на підставі бухгалтерських записів
, підтверджених віправдовувальнімі документамі.Віхіднімі для складаннябухгалтерського балансу є головна книга, данні оборотних відомостей засинтетичними та аналітичними рахунками.

Бухгалтерська звітність має бути подана не пізніше підпріємтвомвстановленого строку наступного за звітним періодом місяця, а річна - непізніше встановленого строку наступного за звітним року. Склад та порядокскладання бухгалтерських фінансових звітів затверджується Міністерствомфінансів України. Датою подання бухгалтерського балансу вважається дляіногородніх підприємств день відправлення за штампелем поштовогопідприємсва. Керівник підприємсва несе відповідальність за порушеннятермінів подання звітності.

Розгляд і затвердження балансів (звітів) виконуються відповідно додіючого законодавства.

Організація, яка приймає баланс, виявляє помилки і вносить правки зповідомленням. Категоризація вносяться в баланс за грудень звітного року. Виявленняпомилки після затвердження балансу коректуються в бухгалтерському балансіза січень наступного року.

Першочергову увагу в управлінні господарством потрібно зосередити нафінансовій діяльності підприємства, раціональному та ефективному їхвикористанні фінансових ресурсів. Фінансова діяльність охоплює сукупністьоперацій по надходженню і витрачення засобів у грошовій оцінці таефективному їх?? ікорістанні в процесі виробництва та реалізаціх продукції ітоварів

Раціональна фінансова діяльність сприяє здійсненню основного принципугосподарської діяльності-самостійності підприємства.

Самостійність передбачає те що, ресурси, вкладенні у підприємство
, повинні окупатісь прибутком, відповідному нормативному рівнюрентабельності, що забезпечує самофінасування, тобто стає можливимзабезпечення підприємства у власних фінансових ресурсах по формуванню таефективному використанню всіх господарських засобів (як основних, так іоборотних), розширення виробництва і поліпшення соціальнокультурної сфериза рахунок грошових надходжень від діяльності (реалізації продукції
, виробів і послуг та товарів). Але в процесі господарської діяльностівикористовують не лише власні кошти підприємства, а й залучені кошти увигляді кредитів банку та інших джерел. Обов'язковою умовою при цьому єсвоєчасне їх повернення за рахунок власних нагромадження.

Розглянемо принципи складання балансу найбільш поширених формбухгалтерського обліку - журнально-ордерну, спрощену і діалогову звикористанням автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМ).

журнально-ордерна форма обдіку застосовується на багатьохпідприємствах народного господарства України.

Ця форма бухгалтерського обліку заснована на принципі накопиченняданих первинних документів в розрізі, які забезпечують синтетичний іаналітичний облік засобів і господарських операцій по всім розділамбухгалтерського обліку.

Первинні дані систематизуються і накопичуються в облікових регістрах
, які дають можливість відобразити всі засоби, які підлягають обліку ігосподарських операціїй по використанню цих засобів за звітний місяць. Унакопичувальних регісрах записи проводяться в розрізі показників
, необхідних для керівництва і контролю за фінансово-господарськоюдіяльністю підприємства, а також для складання всієї звітності. основним регісром являються журнал-ордери. У випадку необхідностіотримання аналітичних даних використовуються допоміжні відомості.
Підсумкові дані переносяться в журнал-ордери.

Всі журнал-ордери і допоміжні відомості побудовані по кредітовійознаці регістрації господарських операцій по синтетичним рахункам.
Сіснтетічні дані регіструютьсяпо даних первинних документів тільки покредиту відповідних рахунків і кореспонденції з дебітованімі рахунками.

Підсумкові дані журнал-ордерів в кінці місяця переносяться в Головнукнигу.

Записи по кредиту кожного синтетичного рахунка, у кореспонденції здебітовімі рахунками відбуваються повністю в одному будь-якому журналі -ордері. Обороти по дебету відповідного синтетичного знажодяться в різнихжурналах-ордерах по мірі регістрації в них записів по кредитукореспондованіх в них рахунків.

Деякі журнал-ордери призначені для відображення операцій по кредитудекількох синтетичних рахунків, пов'язаних по своєму економічному змісту.
Підсумкові дані журнал-ордерів підлягають обов'язковій звірці з данимипервинного обліку.

В Головній книзі показується вступне сальдо, поточні обороти івихідне сальдо по кожному синтетичного рахунку. У Головній книзівідображають поточні обороти тільки по синтетичним рахункам. Обороти закожному рахунку відображаються одним записом, а обороти по дебету вкореспонденції з кредитованими рахунками.

Сума дебетових оборотів в Головній книзі повинна відповідати сумікредитових оборотів, так як і сальдо відповідно повинні бути рівними.

сальдовий баланс складається за даними Головної книги з використаннямв необхідних випадках окремих показників із облікових регістрів.

На багатьох малих підприємствах України використовується спрощенаформа обліку. Спрощена форма обліку може вестись: по простій формібухгалтерського обліку, (без використання регістрів обліку майна малогопідприємства) і по формі бухгалтерського обліку з використанням регістрівобліку майна малого підприємства.

Малі підприємства, які здійснюють незначну кількість господарськихоперацій, не мають власного майна і в процесі виробництва продукції і робіт
, пов'язаних з великими затратами матеріальних ресурсів, можуть вести обліквсіх операцій тільки в книзі обліку господаоськіх операцій, яка являєтьсярегістром аналітичного і синтетичного обліку на основі якого можна скластибаланс і звітність.

Малі підприємства можуть застосовувати для обліку фінансово -господарських операцій відомості обліку по відповідним рахункам. Кожнавідомість застосовується для обліку операцій по одному із використовуванихрахунків бухгалтерського обліку. Сума любої операції записується в двохвідомостях одночасно: в одній - за дебетом рахунка з вказуванням номеракредитування рахунку, а в другій - по кредиту кореспондованого рахунка заналогічним записом номера дебетового рахунка.

Підсумкові дані фінансово-господарської діяльності, відображають вшахматній відомості.

На основі шахматної відомості складається оборотна відомість порахунком. Дані, розраховані в оборотній відомості, являються підставою дляскладання бухгалтерського балнсу і звітності.

До бухгалтерської звітності висувають наступні вимоги: правдивість
, реальність, єдність, ясність.

У звіті про фінансові результати у 1-му розділі по кожній статтізазначаються дані, які базуються на даних бухгалтерського балансу та іншоїзведеної звітності.

У розділі "Використання прибутку" приводять розшифровку сум поосновних напрямках використання прибутку, тобто:

-суми податку на прибуток та інші платежі до бюджету за рахунокприбутку;

-відрахування на утворення підпріємствамірезервного фонду;

-відрахування до фонду коштів, що направляються на розвиток івдосконалення виробництва;

-відрахування до фонду коштів, що направляються на соціальні потреби;

-відрахування до фонду заохочення;

-відрахування на благодійні цілі;

-інші цілі.

У розділі 3 "Платежі до бюджету" показують платежі до бюджету, що їхвносити підприємство за рахунок всіх джерел, згідно з інструкцією
Міністерства фінансів України щодо застосування Законів про податки зпідприємств, об'єднань, організацій, з громадян України, іноземних громадянта осіб без громадянства.

У розділі 4 "Затрати і витрати, що врвховуються при обчислення пільгз податку на прибуток "показують суми основних витрат, що одеожують зарахунок чистого прибутку і приймаються при нарахування пільг за податком наприбуток підприємства.

Звіт про фінансово-майновий стан включає наступні статті:

1.Рух фондів: статутний фонд, додатковий капітал, резервний фонд, фонд коштів, щоспрямовані на розвиток і вдосконалення виробництва, фонд коштів, якіспрямовані на соціальні потреби, фонд заохочення, нерозподілений прибутокминулих років, резерв на покриття наступних витрат і платежів, фонд охоронипраці, цільове фінансування з бюджету, цільове фінансування з позабюджетнихфондів, інші фонди спеціального призначення.

2.Вікорістання коштів бюджету та позабюджетних фондів:

3.Спрямування коштів до цільових і позабюджетних фондів та наспоживання.

4.Наявність та рух основних засобів.

5.Наявність та рух нематеріальних активів.

6.Фінансові вкладення.

7.Норма власних оборотних коштів.

8.Наявність власних оборотних коштів.

9.Переоцінка товарно-матеріальних цінностей.

10.Іноземні інвестиції.

11.Нестачі, крадіжки і псування цінностей.

12.Об 'єкти житлово-комунального і соціально-культурного призначення.

13.Позабалансові активи і пасиви.

1.2.Перспектіві вдосконалення фінансової звітності підприємства в країні.

На сучасному етапі функціонування суспільства в Україні відбуваютьсяістотні зрушення, що призводять до змін у веденні бухгалтерського обліку.
Це насамперед пов'язано з намаганням наблизити облік до міжнароднихстандартів і нестабільною законодавчою базою.

На протязі девяностих років йшла безперервна роботапо вдосконаленнюбухгалтерського обліку на Україні з застосуванням міжнародних стандартівприйнятих в міжнародному суспільстві фінансової звітності. Почали зрозробки введення методики бухгалтерського обліку для спільних підприємств,що з'явились наприкінці восьмидесятих років.

У 1992 році було запропоновано і прийнятий новий план рахунківбухгалтерського обліку. Спеціалісти пропонують перейти на європейськуструктуру планів рахунків; що складаються з десяти класів з трьохзначноюнумерацією кодів синтетичних рахунків; двома-рьома резервними класамирахунків для організанізації управлінського, в тому числі калькуляційногообліку. Неприйнятних умов токого переходу повна зміна кодування тихсинтетичних рахунків що використовуються, це призведе до необхідностіперебудлві комп'ютерних програм бухгалтерського обліку, дезорганізує роботубухгалтерів, аудиторів, податкових інспекторів і інших зацікавлених осіб.

Робота над проектом Закону про бухгалтерський облік показала, щожорстке регламентування методології і організації бухгалтерського облікунеприйнятне. Необхідно переходити до нових регламенту документів істандартів бухгалтерського обліку. Першим був затвердженний стандарт прооблікову політику підприємства, що містив загальні правила бухгалтерськогообліку, що застововуються в міжнародній практиці фіноесового обліку ізвітності ..

Ще одним необхідним елементом вдосконалення звітності я вважаю можебути прийняття стандарту бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітністьпідприємства », який максимально наблизить її структуру і зміст доміжнародних прищепив, що застосовуються в Об'єднаній Європі та інших країнах.
В цьому стандарті визначено, що достовірною вважається бухгалтерськазвітність, заснована на системному бухгалтерському обліку, інформація якогоформується виходячі з принципів і правил, викладених в документах системинормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні. Цей стандартдасть поштовх для развитку спільних підприємств.

В умовах нестабільності економічної ситуації більш гостро стоїтьпитання про стан бухгалтерського обліку на підприємстві так як баготопідприємств виходять на міжнародний ринок, і це потребує скорійшоговдосконалення нормативної бази бухгалтерського обліку і податковогозаконодавства.

Інструкцією «Про порядок заповнення форм річного бухгалтерськогозвіту підприємства »зі змінами і доповненнями від 19 лютого 1998 року № 37дещо полегшено порядок заповнення балансу підприємства. Так внесенимизмінами відмінено абзац, що був присвячений переходу до нової національноївалюти. Інструкція в новій редакції враховує зміни, що відбулися вбухгалтерському обліку основних засобів з вступом в силу Інструкції побухгалтерському обліку балансової вартості груп основних фондів від 20липня 1997 року № 159. В минулому варіанті балансова вартости ототожнюєтьсяз початковою,, хоча в валюту балансу не попадала, а була лише точкоювідрахунку для визначення остаточної вартості. Відмінено також вказівка нанеобхідність щомісячного відображення в інвентарних картках і нааналітичних регістрах суми нарахованого за місяць зносу основних фондів.
Раніше по статті «Нематеріальні активи» відображались також прававласності підприємства на окремі квартири в житлових будинках, що їмналежать. Внесено стаття «Розрахунки та інші короткострокові пасиви»
-конкретизація в адресовані суми кредиторської заборгованості до 2 або 3розділу пасиви в залежності від строка її погашення покликана скоротитисвободу вибору, що дозволяла варіювати підсумкові значення того чи іншогорозділу при розрахунку окремих узагальнених показників фінасового станупідприємства. Однією з важливих проблем обліку є те, що бухгалтерськийоблік розбігається з податковим, що ускладнює роботу бухгалтерів.

Сучасний рівень розвитку наукових технологій змушує підприємстванезалежно від форм власності застосовувати прикладні пакети бухгалтерськихпрограм. Однією з негативних рис сучасног ринку бухгалтерських програм єте, що продавці не адаптуються їх під конкретне підприємство, тому виникаютьпевні труднощі при роботі з цими продуктами, і підприємства змушенізалучати до роботи інженерів-програмістів для подальшої доробки і адаптаціїпрограми.

До складу фінансової (бухгалтерської) звітності підприємств у країнахз розвинутою ринковою економікою включають:

1. бухгалтерський баланс.

2. Звіт про прибутки.

3. Звіт про рух грошових коштів.

4. Додатки.

Річний звіт супроводжується пояснювальною запискою до фінансовогозвіту.

У більшості країн світу застосовують типові форми бухгалтерськоїзвітності, які розробляються і затверджуються в національному маштабі. Так
, Для країн Європейського Союзу (ЄС) форми і звіт річного фінансового звітукомпаній регулюється Четверте Директивою ЄС, прийнятою 1978 році. Кожнакраїна-учасниця ЄС, може уточнювати форми і зміст звітності залежно відсвоїх національних особливостей, зберігаючі загальні принципи їх побудови.

Проте в деяких країнах типові форми фінансової звітноті внаціональному маштабі не розробляються і не затверджуються (США,
Великобританія, Канада, тощо). Компанії (фірми) самостіцно обирають формуподання звітів (більш чи менш деталізовану) відповідно до національнихвимог щодо їх змісту та принципів фомування.

У багатьох країнах світу для малих підприємств, які мають невеликийгосподарський оборот, передбачено складання і подання так званих спрощенихзвітів.

Суть спрощених фінансових звітів полягає в тому, що вони складаютьсяза формами з меншою деталізацією, з більш узагальненими статтями балансу чипозиціями доходів і витрат звіту про прибутки.

Підприємства, які належать до такої категорії, визначаютьсязаконодавчо. В країнах ЄС при цьому беруться до уваги три критерії:

-сума (валюта) балансу;

-доход від реалізації;

-чисельність персоналу підприємства.

Якщо підприємство вкладається в два з цих критеріїв, то воновідноситься до категорії малих (невеликих). У національній валюті Франції,наприклад, ці показники сягають таких рівнів:

-сума (валюта) балансу-до 1.5 млн. франків.

-доход від реалізації-до 3.0 млн. франків.

-чисельність персоналу-до 10 чол.

При цьому за суму балансу береться сума активів підприємства запринципом нетто (чистого) стану. Величина доходу від реалізаціївизначається сумою реалізації продукції, робіт та послуг основноїдіяльності мінус надані клієнтам знижки і мінус податок на додану вартістьиа інші подібні податки. Чисельність персоналу розраховується, як середнєарифметичне від кількості постійного персоналу на кінець кожного кварталуроку.

У більшості країн фінансова звітність складається іподається длязовнішніх користувачів з річним інтервалом, тобто після закінченнякалендарного (або так званої фінансового) року. Але для внутрішніхпотреб вона складається, здебільшого, з коротшим інтервалом (помісячно абопоквартально).

Обов'язкова адреса, куди підприємства повинні подавати звітність,регулюється кожною державою.

У різних країнах є певні особливі групування статей балансу. Убільшості західноєвропейськіхкраїн статті активу балансу групуються ірозміщуються згори донизу в міру зростання ліквідності господарськихзасобів (активів). Під ліквідністю засобів при цьому слід розуміти їхспроможність перетворитись, трансформуватись у грошові кошти (готівку) заякийсь певний час.

Статті пасиву балансу групуються і розміщуються згори до низу заознакою зменшення часу, необхідного для повернення боргів.

У США, Англії, Канаді та деяких інших країнах статті балансугрупуються у зворотньому до нашого порядку.

Щодо форми подання балансу, то в міжнародній практиці є двінайважлівійші форми:

1.двостороння форма, за якою активи підприємства розміщуються ліворуч

(актив балансу), а зобов'язання і власний капітал-праворуч (пасив балансу).

2.одностороння або послідовна форма, за якою послідовно, згори до низу, розміщуються актив і пасив балансу.

Важливо розрізняти за суттю та змістом основні розділи балансу:оборотні активи, необоротні активи, короткострокові зобов'язання,довгострокові зобов'язання, власний капітал.

Звіт про прибутки та збитки (зві про прибутки і збитки або звіт профінансові результати) є обов'язковою формою фінансового звіту підприємства.
Основна його мета-надати інформацію користувачам про формуванняфінансового результату підп?? іємства.

Зміст звіту про прибутки та збитки визначається міжнароднимстандартом № 5 "Інформація, яка підлягає розкриттю у фінансових звітах".

Як відомо, у фінансовому обліку фінансовий результат діяльностіпідприємства визначається порівнянням доходів та витрат звітного пкріоду.
При цьому звіт про прибутки та збитки може мати одноступеневих ібагатоступенева формат. Звіт за одноступеневих форматом складається з двохрозділів. Перший розділ-це перелік усіх доходів, одержаних підприємствомза звітний період. Другий розділ-це перелік усіх витрат підприємства зазвітний період. Різниця між загальною сумою доходів та загальною сумоювитрат покаже фінансовий результат (прибутки чи збитки).

Звіт за багатоступенева форматом містить інформацію, котра показуєпослідовний процес формування кінцевого фінансового результату. Крімчистого прибутку, такий звіт містить проміжні показники фінансовихрезультатів: валовий доход (прибуток), прибуток основної діяльності
(операційний прибуток), результат фінансових та надзвичайних операцій,прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

Коротко звіт про прибуток за багатоступенева форматом корпораціїнаведено у додатках № 1. Слід зазначити, що проміжні показники фінансовихрезультатіввізначаються групування і порівнянням відповідних доходів тавитрат. Так, порівняння доходу від реалізації (чистого продажу)зсобівартістю реалізованої продукції, визначається валовий дохід
(прибуток). При цьому стаття "чистий продаж" включає доход від реалізаціїмінус повернення товарів покупцями та мінус суми наданих покупцям знижокціни. Собівартість реалізованої продукції включає так званні продуктивнівитрати: прямі матеріальні витрати, прямі трудові витрати тазагальновиробничі витрати (непрямі витрати на рівні цехів).

Торгові підприємства у цій статті відображають фактичну купівельнувартість реалізованих товарів.

Окремо відображаються у звіті операційні витрати, які ще називаютьсявитратами витратами періоду. До них належать витрати на збут продукції,адміністративно-господарські витрати, витрати на амортизацію основнихзасобів загальногосподарського призначення.

Різниця між валовим прибутком і сумою реалізаційніх витрат-цеопераційний прибуток або прибуток основної діяльності.

У звіті про прибутки та збитки окремо відображаються доходи відфінансових операцій (одержані відсотки з облігацій, дивіденди з акцій,тощо) та витрати від них, а також результат фінансових операцій, доходи,витрати і результат надзвичайних (позареалізаційніх) операцій.

В результаті прибуток до оподаткування визначається алгебраїчноюсумою проміжних результатів: операційного прибутку та результатів відфінансових та надзвичайних операцій. Чистий прибуток, що залишається урозпорядженні підприємства-це різниця між прибутком до оподаткування тасумою податку на прибуток.

Схему звіту про прибуток країн ЄС наведено нижче. У ній чітковиділяються три сфери діяльності: основна діяльність, фінансова