. 2. Аудиторська діяльність
Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичнезабезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит)та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз,консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування,аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видівекономіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичнихта юридичних осіб. Прибуток (доход) від аудиторської діяльностіоподатковується згідно з чинним законодавством.

3.Програмі аудиту (ПА)
ПА включає розробку конкретних задач, заходів і процедур для кожногооб'єкта А і виду робіт:
1 етап - А оцінка організації і стану б/о, внутрішнього А. Об 'єкти А наданому етапі: наявність установчих документів, реальність балансових даних,вибіркова перевірка бух даних, аудит висновок за минулий період,організація внутр контролю.
2 етап - А перевірка фінансово-виробничої діял-ті. Об'єкти: установчідокументи, формування та зміни статутного капіталу, наявність івикористання кредитних ресурсів; грошові кошти, ОЗ і НМА; матеріальнізапаси; розрахунки; виробничі витрати, дохід, фін результати.
3 етап - консультаційні послуги і рекомендації по виправленню недоліків,звіт аудитора.

4. Ауд ризик та його суть
Проведення аудиту завжди супроводжується певним ступенем ризику, це питанняє дуже важливим при попередній оцінці стану клієнта. Про це можна судитинавіть з того, що аудиторському ризику приділяється в шести діючихнаціональних нормативах аудиту, які затверджені АПУ.

Т.ч. аудиторський ризик - це помилкове підтвердження аудиторомдостовірності фінансової звітності, яка у подальшій перевірці НЕпідтверджена іншими аудиторами або контролюючими органами.
З аудитом фінансової звітності безпосередньо пов'язано кілька аспектівризику - 2 основних види ризику: 1) аудиторський ризик; 2)ризик для бізнесу (аудитора, фірми).
Аудиторський ризик полягає в наступному: аудитор дійшов висновку, щофінансова звітність складена правильно і на цій підставі в аудиторськомувисновку стверджується без застереження, а у дійсності є істотні похибки.
Ризик для бізнесу - аудитор, аудиторська фірма може потерпіти невдач увзаємовідносинах з клієнтом, навіть, тоді, коли надано правильнийаудиторський висновок. Це можливо у випадках розголошення конфіденційностіаудиторського висновку, відсутності рекомендацій щодо прогнозуваннядіяльності клієнта на перспективу, тощо.
Загальноприйняті стандарти аудиту потребують щоб аудитор володів знаннямисистеми внутрішньогосподарського контролю для збирання аудиторськихсвідчень. Вивчивши цю систему аудитор оцінює можливість виявлення помилок ізапобігання їм, а також відхилення від нормативів.

Така оцінка включає застосування конкретних процедур, які знижуютьвірогідність того, що помилки і відхилення від норм можуть виникнути,будуть виявлені і своєчасно усунені - оцінка ризику контролю.
Ступінь аудиторського ризику грунтується на експертній оцінці аудитора.
5. Аудиторські докази.
Відповідно до нормативу № 14 "Аудиторські докази" аудитор повинен одержатитаку кількість аудиторських доказів, яка б забезпечила спроможність зробити необхідні висновки, при використанні яких буде підготовленоаудиторський висновок. Аудиторські докази одержуються в результатіналежного поєднання тестів систем контролю та процедур перевіркина Суттєвість. Термін "Аудиторські докази" означає інформацію, одержануаудитором для вироблення думок, на яких грунтується підготовкааудиторського висновку та звіту. Аудиторські докази складаються зпервинних документів та облікових записів, що кладуться в основуфінансової звітності, а також підтверджувальної інформації з інших джерел.
Види аудиторських доказів. Зміст аудиторських доказів залежить відспособів їх отримання. В одному випадку аудитор проводить незалежнупроцедуру виявлення стану об'єкта контролю, в результаті чого отримуєоб'єктивну і повну його характеристику (прямі докази). В інших випадках вінвикористовує данні внутрішнього контролю, інформацію, отриману відадміністрації або третіх осіб (постачальників, покупців та ін.). при цьомуаудитор отримує другорядні докази про стан об'єктів контролю, до яких вінповинен відноситись з обережністю, так як на практиці виявляються факти, щоспростовують достовірність другорядних доказів. Ознайомлення з матеріаламипопередніх перевірок і результатами проведення внутрішньогосподарськогоконтролю є другорядним доказом правильності ведення БО і достовірностіданих бухгалтерської звітності.

При одержанні аудиторських доказів шляхом впровадження тестів системконтролю аудитор повинен розглянути достатність та належністьаудиторських доказів для обгрунтування оцінки розміру ризикуневідповідності внутрішнього контролю.
Надійність аудиторських доказів залежить від джерела їх отримання --внутрішнього чи зовнішнього, а також від їх характеру. За характероміснують візуальні, документальні та усні докази. Хоча надійністьаудиторських доказів залежить від конкретних обставин, допомогтиоцінити надійність аудиторських доказів можуть подані нижче узагальнення:

Аудиторські докази із зовнішніх джерел (наприклад,підтвердження, одержане від третьої особи) більш надійні, ніж ті, щоотримані з внутрішніх джерел.
Аудиторські докази, одержані з внутрішніх джерел інформації підприємства, яке перевіряється, надійніші в разі наявності ефективних системобліку та внутрішнього контролю. Аудиторські докази, одержанібезпосередньо аудитором від результатів проведених тестів, надійніші,ніж ті, що одержані від працівників підприємства. Аудиторські докази уформі документів чи письмових подань надійніші, ніж усні подання.
Аудиторські докази є переконлівішімі, якщо вони отримуються зрізних джерел або джерел різного характеру і коли вони відповідають одинодному. При неможливості одержання достатніх належних аудиторськихдоказів аудитор має висловити позитивний висновок з застереженнями або негативний висновок.

71. заг принципи створення Спілку аудиторів України
Аудитори України мають право об'єднатися в громадську організаціюза професійними ознаками (Спілку аудиторів України), дотримуючись вимогцього Закону та інших законів України. Спілка аудиторів України повиннамати фіксоване індивідуальне членство в особі окремих аудиторів або їхколективів. Спілка аудиторів України може відкривати місцеві осередки принаявності в них не менше п'яти аудиторів, які є членами Спілки.
Відкриття місцевих осередків не є обов'язковим.
9. Види аудиторських висновків
Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним,або дається відмова від надання висновку про фінансову звітністьпідприємства.
Позитивний висновок представляється клієнту у випадках, коли на думкуаудитора виконано наступні умови: 1) аудитор отримав всю інформацію йпояснення, необхідні для цілей аудиту; 2) надана інформація достатня длявідображення реального стану справ на підприємстві; 3) є адекватні ідостовірні дані з усіх суттєвих питань; 4) фінансова документаціяпідготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системоюбухгалтерського обліку, котра відповідає вимогам українськогозаконодавства; 5) фінансова звітність складена на основідійсних облікових даних й не містить суттєвих протиріч;
6) фінансова звітність складена належним чином за формою,затвердженою у встановленому порядку.

Враховується також стан обліку та фінансової звітностіпідприємства.
Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок при існуванніфундаментальної непевності і незгоди. Існують основні причинифундаментальної непевності: значні обмеження в обсязі аудиторськоїроботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхіднуінформацію й пояснення).

Причини незгоди: неприйнятність системи обліку або порядкупроведення облікових операцій; розходження в думках стосовно відповідностіфактів або сум у фінансовій звітності даним обліку; фундаментальнанезгода з повнотою і засобом відображення фактів в обліку тазвітності; невідповідність діючому законодавству порядку оформленняабо здійснення операцій та встановленим нормам.
Будь-яка фундаментальна непевність або незгода є підставою для відмовивід надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежитьвід рівня непевності або

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, якийвідрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причинйого непевності і незгоди. Ці причини необхідно коротко навести вокремому розділі висновку, до того розділу, де аудитор висловлюєнегативний висновок або дає відмову від аудиторськоговисновку
Якщо аудитор дає відмову від представлення аудиторського висновку, вінговорити про неможливість на підставі наведених аргументівсформулювати висновок про
Умовно-позитивний висновок (існує фундаментальна незгода) "... Під часпроведеної аудиторської перевірки встановлено, що операції (даєтьсяперелік операцій, або пишеться: "які викладені у додатку N 1 доаудиторського висновку ", проведені з порушенням встановленого порядку.
Проте зазначені невідповідностімають обмежений вплив на фінансову звітність і не перекручуютьзагальний фінансовий стан підприємства.
Негативний аудиторський висновок "У результаті проведення аудитувстановлено, що за звітний період підприємством були допущенісуттєві порушення іперекручення (дається перелік порушень,

47. Етапи пров-ня а-ту з підзв. особами
Найбільш важливе місце при проведенні аудиту розрахунків з підзвітнимиособами належить перевірці цільового призначення та правомірностівитрачання ними коштів. Це здійснюється за наступними етапами:

1) перевірка фактичного часу перебування у відрядженні. Вінвстановлюється за відмітками в посвідченнях на відрядження про деньприбуття і вибуття з місця відрядження; 2) перевірка витрат на проїзд домісця відрядження та в зворотному напрямку та за помешкання; 3) перевіркадостовірності записів, пов'язаних з обліком підзвітних сум.
10.Віді аудиту.
Види аудиту: за формою і метою здійснення аудиту розрізняють: зовнішній івнутрішній аудит. Основна різниця між ними полягає в тому, що внутрішнійаудит проводиться усередині даної організації за вимогою її керівництвааудитором, який працює в тій же організації. Тому у виконанні своїх функційвін є певною мірою залежним від керівництва підприємства. Внутрішній аудитможна розглядати як невід'ємну частину загальної системи контролю, який увідповідності з нац. і міжнародними нормативами виконує функції: а) аналізсистеми обліку та внутрішнього контролю; б) вивчення ек. ефективностіуправлінських рішень на різних рівнях господарювання; в) аналізадекватності політики в сфері менеджменту; г) розробка політикиуправлінських рішень. Разом із внутрішнім аудитом широке розповсюдженняотримав зовнішній аудит, який проводять окремі аудиторські фірми. Метою тазавданням зовнішнього аудиту є оцінка і підтвердження достовірності фін.звітності клієнта. Зовнішній аудит може бути добровільним (ініціативним),тобто коли він проводиться по заяві зацікавленої сторони, і обов'язковимзгідно чинного законодавства.

13. Відповідальність а-ра і їх форм.
Аудитор відповідає за аудиторський висновок про фінансову звітність і неповинен відповідати за виявлення абсолютно всіх фактів шахрайства іпомилок, які впливають на достовірність висновку. Проте, аудитор повиненотримати гарантію відсутності істотних випадків такого роду для написанняпозитивного аудиторського висновку. Тому аудитор несе відповідальність заправильність і відповідність використання під час аудиторських процедур,перевірки і за остаточну думку в аудиторському висновку, який складаєтьсяза результатами проведеної аудиторської перевірки.
Крім цього аудитор несе відповідальність (матеріальну) в межах умовпідписаного договору за порушення, пов'язані з невідповідним використаннямсвоїх обов'язків, які стали причиною матеріальних збитків клієнта.
Ще під час планування аудиторської перевірки аудитор повинен оцінитиризик того, що помилки та шахрайство можуть спричинити значні перекрученняу фінансовій звітності підприємства і звернутися до керівництвапідприємства запитом про те, чи всі помилки та випадки шахрайствадокументально оформленні і представлені йому.
Під час перевірки повноти і достовірності фінансової звітності аудиторможе виявити шахрайство (помилку), які прямо вказують на це, тобтовідхилення від законодавчих актів, правил методології БО, прийнятоїоблікової політики на підприємстві. На підставі зробленої оцінки ризикуаудитор повинен вибрати такі процедури, які дадуть впевненість, щоперекручення звітності будуть виявлені.

14 Відп-ть кер-ва п-ва при проведенні аудиту

Керівництво господарюючого суб'єкта відповідно до законів Українинесе персональну відповідальність за повноту та достовірністьбухгалтерських та інших документів, які надаються аудитору (аудиторськійфірмі) для проведення аудиту. У разі виявлення фактів недостовірностіабо неповноти бухгалтерських документів аудитор (аудиторська фірма)зобов'язаний повідомити замовника не пізніше дня закінчення перевіркиабо надання інших послуг.

.
40.Діяльність Аудиторської палати України
Термін повноважень членів Аудиторської палати України не може перевищуватип'яти років. Термін повноважень членів Аудиторської палати України першогоскликання не може перевищувати трьох років. Персональний склад
Аудиторської палати України підлягає щорічній ротації в кількості неменше трьох членів. Ротація здійснюється на підставі визначенняособистого рейтингу членів Аудиторської палати України шляхомтаємного анкетування аудиторів України. Результати анкетуваннязатверджуються Аудиторською палатою України. Призначення нових членів
Аудиторської палати України замість вибулих здійснюється у встановленомупорядку. Всі рішення Аудиторської палати України приймаються на їїзасіданні простою більшістю голосів при наявності двох третіх її членів,за винятком рішень, передбачених частиною другою статті 14 цього Закону. Уокремих випадках, що підлягають визначенню в Статуті Аудиторськоїпалати України, рішення можуть прийматися шляхом письмового опитування.
При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосувавголовуючий. Засідання Аудиторської палати України веде головуючий,функції якого виконують по черзі всі члени палати в алфавітному порядкуїх прізвищ. Члени Аудиторської палати України виконують свої обов'язки нагромадських засадах. Матеріальні витрати на сертифікацію покриваються зарахунок осіб, що претендують на отримання сертифікатів, у розмірах, яківизначаються Аудиторською палатою України.

42. Достатність і належність ауд доказів
Критерії дост-ті та належності взаєм пов'язані і стосуються ауддоказів, одержить як при тестуванні систем контролю, так і припроведенні процедур перевірки на Суттєвість. Достатність є виміромкількості ау доказів,належність є виміром їх якості та надійності, а також їхвідповідності конкретному твердженню. Як правило, аудитор вважає занеобхідне спиратися на аудиторські докази, що мають не тількидостатній, й переконливий характер, і часто вішукує ауд докази врізних джерелах інформації або різного характеру дляпідтвердження одного й того ж твердження.
На ауди думку про достатність і належність ауд доказів впливаютьтакі фактори, як: оцінка а-ром х-ру та розміру ризику, притаманних якна рівні фінзв-ті, так і на рівні залишків на рахунку чи класу оп-й;характер систем обліку та вн контролю і оцінка ризиків контролю;Суттєвість питань, які вивчаються і розглядаються; досвід, набутийпротягом попередніх ауд перевірок;р-ти ауд процедур, включно з можливими виявленими випадками шахрайствачи помилок; джерело та надійність наявноїінформації.

59, 64 Етапи провед а-ту НМА і ін нем. активів
Напрямки і послідовність контролю:
1) перевірка обгрунтованості складу НМА на 1-ше число початку ревізованогоперіоду: а) по об'єктах, які внесені засновниками підприємства в СФ; б) заоб'єктах, які придбані за плату; в) по об'єктах, які одержані безкоштовновід юридичних та фізичних осіб; г) перевірка операцій знадходжень НМА на протязі ревізованого періоду (ДТ 04).
2) перевірка операцій по реалізації НМА і передачі безкоштовно іншимпідприємствам.
3) перевірка обгрунтованості нарахування зносу НМА і їх списання яквикористаних.
4) контроль правильності і обгрунтованості бухгалтерських записів воблікових реєстрах і звітності
49., 56 Етапи пров-ня розра-в з пок-ми і замов-ми, постач-ками і підряд-ми
Етапи аудиту розрахунків: 1) необхідно встановити, чи не є відображена вбалансі заборгованість простроченою. Це встановлюється співставленнямтермінів розрахунків, вказаних в договорах, рахунках-фактурах. Реальнакартина наявності простроченої ДЗ і КЗ дає можливість більш чіткорозрахувати ек. показники щодо визначення фінансового стану підприємства.
2) розглядається ДЗ і КЗ по яким минув термін позову. Термін позову - 3роки, тому спочатку треба встановити наявність ДЗ, за якою минув термінпозову. Це встановлюється шляхом співставлення дат розрахунковихдокументів, договорів на відвантаження товарів, продукції з документами їхоплати. Після цього перевіряється правильність списання підприємством ДЗ поякій минув термін позову. Згідно ст. 9, 8, 7 з-ну України "Прооподаткування прибутку "ця заборгованість повинна відноситись на збитки.
Далі аудитор перевіряє дії обліковців щодо подальшого відображення в облікуспісаної на збитки заборгованості. Не дивлячись, що ДЗ зникає з активубалансу, але її необхідно обліковувати на позабалансових рахунках 5р.
3) встановлення наявності КЗ з простроченим терміном позову таперевіряється правильність списання. особливу увагу аудитор повиненприділити розгляду питання, пов'язаного зі списанням, ним визначаютьсяпричини списання і розглядається їх обгрунтованість (наприклад: визнаннядебітора банкротом ще не є підставою для списання ДЗ, вона списуєтьсятільки при рішенні арбітражного суду).
4) розглядається порядок обліку розрахунків, визначається реальназаборгованість, відображена в балансі. Для перевірки реальностізаборгованості застосовують процедури: запити у дебіторів і кредиторів щодопідтвердження заборгованості, отримання інформації від зовнішніх івнутрішніх не залежних від бухгалтерії джерел, вимагання проведення звіркизаборгованості з контрагентами.

70. Загальний план аудиту

У Нац нормативі N 06 "Док оформлення ауд перевірки" підкреслено, що робоча док-я допомагає в пл-ні та проведенні аудиту. Тобтопідкреслюється доцільність і необхідність док оформлення пл-ня аудиту.
Аудіторові слід розробити і док оформити заг план аудиту,визначити в ньому істотність помилок, а потім зд-ти аудит за цим планом.

Заг план аудиту розр-ся настільки детально, щоб а-р мав мож-тьзавдяки йому підготувати програму аудиту. У свою чергу програма аудиту,її зміст та розмір залежать від розміру, виду і специфіки п-ва, умовдоговору на пров-ня аудиту, а також особливостей методики і техніки, щоїх використовує аудитор під час перевірки.

Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз наступнихпитань:

Розуміння аудитором бізнесу клієнта: головних факторів, які мають вплив на діяльністьпідприємства; найважливіших характеристик підпр д-ті п-ва, його оргструктури, процесу в-ва, надання послуг, фін стану, а такожпорядку його звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місцепісляпопереднього аудиту; розподілу обов'язків між кер-вом п-ва.

Розуміння обліку і системи вн контролю: методології і принципів бух обліку, які застосовувалисьбухгалтерією підприємства; можливого ефекту від змін в обліковій політиці читермінології аудиту; знання аудитора з питань бух обліку і системи вн контролю, якіможуть бути використані а-ром у тестах оцінки надійності вн контролю п -ва та в незалежних ауд процедурах.
51. осн етапи а-ту фін р-тів
Кінцевий фін. рез-т д-яі п-ва - це балансовий приб. або збиток, які єалгебраїчною сумою резул. від Реаліз. прод., робіт і послуг, іншоїреалізації, доходів і витрат від позареал-х операцій тощо. Фін. рез. д-ті п -ва хар-ть також показники виручки (ВД) від Реаліз. прод., ПДВ
1. Визначення прибутку від Реаліз. товарної прод. (робіт, послуг).
Прибуток від реалізації продукції та ін. реалізації визначається як різницяміж виручкою від реалізації у діючих цінах без ПДВ і витратами навиробництво і реалізацію продукції та МЦ. У собівартість продукції привизначенні прибутку включають: матеріальні витрати; амортизаційнівідрахування на повне відновлення основних засобів; витрати на оплатупраці, включаючи преміювання не лише робітників, а й керівників,спеціалістів та інших службовців за виробничі результати; відрахування надержавне соціальне страхування, відрахування з обов'язкового медичногострахування, платежі з обов'язкового страхування майна; сплату відсотків закороткострокові кредити банку, крім відсотки за прострочені позики; витратиз усіх видів ремонтів та інші витрати на виробництво і реалізаціюпродукції.
2. Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток - це сумаприбутку від реалізації продукції та іншої реалізації й доходів відпозареалізаційніх операцій, зменшена на суму витрат по цих операціях. Доскладу доходів (витрат) від позареалізаційніх операцій включають: доходи,отримані від участі у спільних підприємствах; від здавання майна в оренду;дивіденди по акціях, облігаціях та інших ЦП, які належать підприємству;суми, одержані у вигляді економічних санкцій і відшкодування збитків; іншівитрати і доходи від операцій, що безпосередньо не пов'язані з виробництвомі реалізацією продукції.
Ключовим питанням аудиту є визначення показників, що характеризуютьформування загальної суми балансового прибутку. Аудитор насамперед маєоцінити вплив прогресивних факторів формування прибутку - зниження с/впродукції, підвищення якості і поліпшення асортименту продукції.
Виявляються також фактори, які не є заслугою підприємства, - завищення цін,тарифів, порушення встановлених стандартів тощо.
3. Визначення величини балансового прибутку, який підлягає оподаткуванню.
4. Визначення величини податку на прибуток (доход), що належить сплаті добюджету. Аудитор користується нормативними документами щодо оподаткування,а також пільгами, які надаються СПД при обчисленні податків. Об'єктомоподаткування є прибуток, який визначається зменшенням валового доходузвітного періоду на суму валових витрат та частини амортизації.
5. Визначення і розподіл чистого прибутку, що залишився у розпорядженніпідприємства. Чистий прибуток підприємства визначається аудитором якрізниця між балансовим прибутком, який оподатковується, і величиноюподатків з урахуванням пільг. Напрями використання чистого прибуткувизначаються підприємством самостійно.
Узагальнюючи характеристику діяльності підприємства аудитор визначає завеличиною чистого прибутку і фінансовим станом. Важливо не тільки отриматиякнайбільшій прибуток, а й використати прибуток, що залишився урозпорядженні підприємства. У динаміці темпів зростання власних коштівпідприємства виявляються успіхи або недоліки розвитку підприємства.

52. Етапи аудиту і його стадії
1 - попереднє дослідження об'єкта А:
- умови діяльності підпр-ва-замовника
- визначення типу, стуктури п-ва і управління ним
2 - планування А:
- планування і послідуючій контроль А;
- вивчення і оцінка форми і методів обліку.
3 - перевірка внутрішнього контролю підпр-ва
4 - аналітична перевірка фінансової інформації: реальність статей балансу,відповідність даних бух зв-сті обліковим регістрам, відпов-сть прибутків ізбитків факт рез-татамі д-ті.
5 - огляд фін звітності: перевірка зв-сті в цілому і перевіркааудиторської роботи з метою визначення достовірності і об'єктивностіінформації фін зв-сті; пер-ка відповідності зв-сті обліковій практиці ідіючому законодавству.
6 - підготовка аудит звіту і висновку - узагальнення результатів перевірки
Стадії аудиту.
Кожна аудиторська перевірка складається з етапів і частин, які називаютьсястадіями. Можна виділити такі стадії: 1) дослідницька, тобто вивчаютьсяособливості підприємства, його організація, структура, продукція і послугипідприємства. Вивчаються перспективи розвитку підприємства. Вивчаєтьсясистема обліково-аналітичного процесу на підприємстві. Виробляєтьсязагальний підхід до проведення аудиту, виділяються проблемні напрямкиаудиту, оцінюється ступінь руху, складається попередній варіант програмиаудиторської перевірки, визначаються обсяги робіт і призначення конкретнихвиконавців;
2) підготовчо-узгоджувальна стадія - узгоджується замовником програмаперевірки, обсяг робіт, термін проведення, форма представлення аудиту,також узгоджується з клієнтом рівень відповідальності аудиторської фірми,визначається вартість аудиторських послуг. Закріплюється всі цідомовленості договором (угодою). Після цього готується необхідна нормативно -правова база для перевірки;
3) основна стадія - проводиться аудит (аудиторські послуги) і нотуєтьсяпідсумкова аудиторська документація;
4) заключна стадія - обговорюється додаткова документація, що передаєтьсязамовнику і надається аудиторський висновок.

76. Мета аудиту. Осн. Завдання а-ту
Відповідно до Закону Україні "Про аудиторську діяльність" аудит провадитьсяз метою визначення достовірності звітності суб'єктів господарювання,обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству і встановленимнормативам. Згідно зі ст. 8 Закону про це має бути зазначено ваудиторському висновку.
Основні задачі аудиту - збирання та обробка достовірної інформації профінансову діяльність суб'єкта господарювання і на цій основі аудиторськогорішення.
Крім того аудит повинен адекватно відображати всі аспекти діяльностісуб'єкта, що перевіряється і для того, щоб скласти достовірний аудиторськийвисновок аудитор повинен отримати безумовну гарантію того, що інформація вбухгалтерській документації достатня і достовірна.
53. етапи провед-ня аудит валютних операцій.
Аудит починається з ознайомлення з д-тю п-тва: перевіряється наявністьзовнішньо-економічних операцій, розрахунків по них, наявність поточногорахунку в банку в іноземній валюті.Аудітор встановлює, якими формамирозрахунків корістюється п-тво. Аудитор перевіряє правильність відображеннявалютних операцій в обліку, особливістю є те, що кожна операціявідображається і в іноземній валюті і в гривнях. Аудитор перевіряєправильність перерахунку валюти у гривні за курсом НБУ на дату здійсненняоперації. При перевірці обовязково контролюється строк повернення валюти в
Україну (90 днів) за відвантажену продукцію, роботи, послуги. Перевіряєтьсяправильність ведення обліку валютних операцій: по р-ку 312 "Поточнірахунки в банку в іноземній валюті ", 632" Розрахунки з іноземнимипостачальниками ", 362" Розрив з іноз покупцями "71" Інший операційнийдоход ". Аудитор перевіряє правильність визначення курсових різниць тавідображення їх в обліку. Аудитор перевіряє встановлену суму обовязковогоПодаж валюти, яка знаходиться на рахунку (50%). та правильністьзарахування гривневої виручки. При перевірці грошових коштів, що надійшлина рахунок, встановлюються правильність і повнота їх зарахування. Аудиторперевіряє всі операції з купівлі-продажу валюти, правильність оформленняплатіжних документів та обробки виписок банку. інвентаризації ОЗ. Інвентаризацією встановлюється наявність татехнічний стан об'єктів ОЗ.
2) наступним етапом аудиту є перевірка правильності відображення в облікуруху ОЗ. Первинним документом, що є підставою для введення в експлуатацію
ОЗ є акт приймання-передачі (ф. ОЗ-1). Цей акт повинен складатися навведення кожного окремого інвентарного об'єкту. У період проведення аудитунеобхідно перевірити, що на кожен об'єкт була виписана Інвентарна картка.
Інвентарна картка є регістром аналітичного обліку ОЗ, яка дає можливістьконтролювати їх наявність в місцях зберігання. Вибуття ОЗ відбуваєтьсяшляхом їх реалізації, безкоштовної передачі, а в разі їх повного фізичногоабо морального зносу, остаточного вибуття з ладу або загибелі - шляхомсписання. Тому перевірка реалізації або безкоштовної передачі ОЗпочинається з ознайомлення з рішенням щодо відповідних дій. В залежностівід підпорядкованості підприємства цей документ може бути протоколомзагальних зборів засновників, дозволом фонду державного майна, відповідноговідомства, тощо.
3) наступним етапом є перевірка відображення в обліку порядку ліквідації,реалізації або надходження ОЗ. В залежності від форми власностіпідприємства (державна, недержавна) визначається порядок обліку. Основноювідмінністю є те, що на підприємствах державної форми власності ліквідаціяі надходження ОЗ відбувається зі зміною СФ, на недержавних підприємствах СФне змінюється.
4) останнім етапом аудиту руху ОЗ є перевірка відповідності первиннихдокументів синтетичним регістрам обліку. Для цього звіряються даніінвентарних карток з даними головної книги, балансу, звіту про фінансово -майновий стан підприємства.

67.Етапі проведення аудиту з бюджетом.
1.Вівчення особливостей підприємства, його організації. 2. Узгодженняпрограми перевірки з клієнтом, термінів її проведеня, вартості послуг,визначення відповідальності сторін. 3. Проведення аудиту-визначається:відповідність розрахунку платежу в бюджет-ПДВ-з-ну У. "Про ПДВ"; відповід -ть розрахунку оподатковуємого прибутку з-ну У. "Про оподаткув-ня прибуткупідприємств "; відпов-ть розр-ків і сплати держ. мита за операції з ЦП
Декрету КМУ "Про держ. Мито"; відпов-ть нарах-ня і сплати в бюджетприбуткового податку з громадян по з/п, ін. виплат, дивідендів Декрету КМУ
"Про прибутки. податок з громадян "; відпов-ть розра-ку збору на обов` язк.держ. пенсійне страх-ня діючому зак-ТВУ; відпов-ть розр-ку збору наобов.соціал. страх-ня на випадок безрол-тя в Держ.фонд сприяння захисту нас -ня діючому зак-ТВУ; відпов-ть утримань в Держ. інноваційний фонд діюч. зак -ТВУ; відпов-ть відрахувань за ін. податками і зборами з-ну У. "Про системуоподатк-ня "(із змінами і доповненнями). 4.Складання аудиторського висновку,процес передачі підсумкової документації замовнику аудиту.

72. Зміст і форми робочих доктів.

Робочі документи - це записи, в яких аудитор фіксує використаніпроцедури, тести, одержану інформацію і відповідні висновки, які зроблені вході аудиту. Аудиторські документи аудитора