Зміст.

Вступ. 2

1. АУДИТ В РОСІЇ. 4

1.1. Історична Довідка. 4

1.2. Стан аудиту. 5

1.3. Стандарти 8

1.4. Ринок аудиторських послуг 9

1.5. Консалтинг 11

1.6. Перспективи. 11

2. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ 15

3. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН 17

Завершення. 18

Література. 19

Вступ.

Виникнення аудиту пов'язано з розподілом інтересів тих, хтобезпосередньо займається керуванням підприємством (адміністрація,менеджери), і тих, хто вкладає гроші в його діяльність (власники,акціонери, інвестори). Останні не могли і не хотіли покладатися на туфінансову інформацію, яку подавали керівники і підлеглі їм бухгалтерипідприємства. Досить часті банкрутства підприємств, обман з бокуадміністрації підприємства значно підвищували ризик фінансових вкладень.
Акціонери хотіли бути впевнені в тому, що їх не обдурюють, що звітність,яка подається адміністрацією, повністю відбиває реальний фінансовий станпідприємства. Для перевірки правильності фінансової інформації іпідтвердження фінансової звітності запрошувались люди, яким, на думкуакціонерів, можна було довіряти. Головною вимогою до аудитора, були йогобеззаперечна чесність і незалежність.

історичною батьківщиною аудиту є Англія, де з 1844 року виходить серіязаконів про компанії, відповідно до яких правління акціонерних компанійзобов'язанні запрошувати не рідше ніж один раз на рік спеціальну людину дляперевірки бухгалтерських рахунків і звіту перед акціонерами.

В Російській Імперії, до складу якої входили всі теперішні країни СНД,звання аудитора було введене царем Петром І. Посада аудитора вміщувала всобі деякі обов'язки діловода, секретаря і прокурора. Аудиторів в Росіїназивали присяжними бухгалтерами. Всі три спроби організації аудиту: в 1889році, 1912 та 1928, виявились марними.

У країнах СНД, які виникли на терені СРСР, аудиторська діяльність усучасному вигляді з'явилась порівняно недавно, і в зв'язку з економічнимиреформами отримує все більше розповсюдження.

Першими аудиторськими організаціями в колишніх республіках СРСР сталипредставництва та дочірні підприємства акціонерного товариства "Інаудіт",яке було засновано восени 1987 року. Спочатку аудит проводився на спільнихпідприємствах, пов'язаних з участю іноземного капіталу, так як зарубіжніпартнери вимагали подання їм звітності, яка підтверджена незалежноюаудиторською організацією.

З виникненням нових форм підприємницької діяльності, появоюакціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, комерційнихбанків та інших підприємств сфера застосування аудиту значно розширилась.

Аудиторські послуги в країнах СНД пропонує і так звана Велика шістканайбільших аудиторських фірм світу, до якої входять: Deloitte & Touche,
Ernst & Young, Artur Anderson, Price Waterhouse, Cooper & Lybrant, KPMG.
Кожна з цих фірм є великою міжнародною групіровкою, фірми-члени якоїпрацюють в багатьох країнах світу. Всі ці фірми за своєю організаційноюструктурою являють собою партнерства (товариства) з необмеженоювідповідальністю. Кожна з груп, яка входить до великої шістки в ціломупропонуюють весь спектр аудиторських і консультаційних послуг, а окреміфірми, які входять в дану групу можуть мати певну спеціалізацію (податковеконсультування і аудит в певній сфері бізнесу та інше).

Аудиторська діяльність в країнах СНД - в Україні, Російській
Федерації, Білорусі, Казахстані, Вірменії, Узбекистані, та інших --розвивається в міру розвитку ринкової економіки, урізноманітнення формвласності капіталу. Аудиторська діяльність в цих країнах регулюєтьсяспеціальним законодавством та нормативно-правовими актами з аудиту.
Позитивним в розвитку аудиту в країнах СНД є те, що створено координаційнийцентр з Аудиту за участю певних структур ООН, Асоціації аудиторів ібухгалтерів СНД, асоціації аудиторів та бухгалтерів країн-учасників.
Координаційний центр сприяє розробці методичного забезпечення аудиту,створенню підручників для підготовки бухгалтерів - аудиторів у вузах,уніфікації навчальних планів для підготовки бакалаврів і магістрів за фахом
"економіст з бухгалтерського обліку і аудиту".

У країн СНД загальне соціалістичне минуле і, як наслідок цього, --схожість проблем, що виникають при формуванні ринкових відносин векономіці. Тому метою нарад даної робочої групи є координація дійорганізацій і об'єднань бухгалтерів і аудиторів для обміну досвідом. Такийобмін досвідом грає важливу роль у спільному розвитку, пріведенні системиобліку, отже - Аудиту у відповідність із міжнародними стандартами. Крімтого, сьогодні й у близькому майбутньому повна дезінтегрованність економікиколишніх республік СРСР недоцільна.

Як слідство цього виникає необхідність у єдності систембухгалтерського обліку і спільної організації і побудови аудиторськоїсправи.

Регламентацією бухгалтерського обліку майже у всіх країнах СНДзаймаються Міністерства фінансів. (Крім Казахстану, де разом із Мінфіномпрацює в даному напрямку і Національний комітет по бухгалтерському обліку).
Регламентацією аудиторської діяльності займаються: - в Азербайджан -
Аудиторська палата; - у Бєларусі - Аудиторська палата; - у Казахстані -
Міністерство фінансів і Національний комітет по Аудиту; - у Молдові -
Міністерство фінансів і Асоціація аудиторів; - у Російській федерації -
Міністерство фінансів, Центробанк. Росстрахнадзор і Президія Асоціаціїаудиторів; - в Україні - Аудиторська палата.

Ліцензування і сертифікацію аудиторів здійснюють:

- У Республіці Бєларусь. - Аудиторська палата (Аудиторська палата

Республіки Бєларусь входить до складу Кабінету Міністрів країни - прим. Авт.)

- Молдова - Міністерство фінансів (сертифікат "А") і Нацбанк

(сертифікат "Б ").

- Казахстан. Міністерство фінансів і Нацбанк.

- Російська федерація. Міністерство фінансів, Центробанк.

Росстрахнадзор.

- Україна. Аудиторська палата.

Кваліфікаційні вимоги до аудиторів у країнах СНД в основному схожі.
До відмінностей можна віднести: необов'язковість вищої освіти (Молдова --середнє спеціальне); досвід роботи з фаху бухгалтер, економіст, юрист,помічник аудитора від 3-х років (Азербайджан і Україна) до 5-и років
(Бєларусь. Казахстан, Молдова, Росія). Громадянство для претендентів насертифікат аудитора обов'язково тільки в Україні.

Усе пізнається в порівнянні, і якщо виходити з приведених даних, тоукраїнський аудитор знаходиться сьогодні далеко не в самому гіршомуположенні. Звичайно, не можна сказати, що в найбільше вигідному.
Наприклад, глава Аудиторської палати Республіки Бєларусь дивується зприводу майбутніх в Україні законодавчих обмежень, звуженні сфери додаткаобов'язкового Аудиту. Оскільки в Бєларусі Президент Республіки спеціальним
Указом доручив Кабінету Міністрів доповнити перелік суб'єктів господарськоїдіяльності, для яких обов'язкова аудиторська перевірка. (На сьогоднішнійдень у Бєларусі Аудит обов'язковий тільки для комерційних банків, страховихкомпаній і іноземних фірм). Крім того, і в Парламенті, і в Уряді Бєларусів даний час відсутні скільки-небудь істотні антіаудіторські настрої. Аудиту Росії, у відмінності від України і Бєларусі, розвивається особливимшляхом, у відриві від світового досвіду, що призводить до деякоїдезорганізації і плутанини. Наприклад, присутність у Росії чотирьохфахових об'єднань аудиторів: Асоціація бухгалтерів і аудиторів, Спілкааудиторів, Товариство аудиторів, Російська колегія аудиторів і декількохінституцій по ліцензуванню аудиторів лише ускладнює розвиток російського
Аудиту.

1. АУДИТ В РОСІЇ.

1.1. Історична Довідка.

З різних причин довго не вдавалось створити спеціалізованезаконодавство як основу для аудиторської діяльності. Тільки, у грудні
1993р. Указом Президента Російської Федерації було затверджено Тимчасовіправила аудиторської діяльності, які, врешті-решт, майже через сім роківпісля того як аудит в Росії став одним з видів підприємницької діяльностівизначили "правила гри".

Оцінка якості цих правил була неоднозначною, проте вони й визначилиорганізаційні основи інституційної побудови аудиту, його цілі і завдання.
Тимчасові правила мали значний позитивний вплив на подальший розвиток нетільки аудиторської діяльності, а і всієї системи ринкових відносин у
Росії.

З грудня 1993 р.. і до тепер аудиторська діяльність у Росіїрозвивається бурхливими темпами, збільшується кількість аудиторських, фірмі атестованих аудиторів, з'являється багато нових професійних періодичнихвидань, розвивається система професійної підготовки аудиторів, практично вусіх. адміністративних одиницях Росії створено професійні аудиторськіорганізації.

У 1994 р. було затверджено критерії обов'язкового аудиту, що суттєворозширило кількість організацій, які підлягають обов'язковому аудиту, ізбільшило попит на аудиторські послуги.

Розробляються правила (стандарти) аудиторської діяльності. У квітні
1996р. Комісія з аудиторської діяльності розробила і рекомендувала довикористання Порядок складанню аудиторського висновку про бухгалтерськузвітність. Практично завершено підготовку ще ряду правил (стандартів) заудиторської діяльності, їх подальше затвердження багато в чомузатримується у зв'язку з відсутністю закону про аудиторську діяльність.

Початковий період розвитку аудиту в Росії завершився.

1.2. Стан аудиту.

Законодавча база

Тимчасові правила аудиторської діяльності в Російській Федерації

Указом Президента Російської Федерації "Про аудиторську діяльність в
Російській Федерації "від 22 грудня 1993 р. № 2263 було затверджено
Тимчасові правила аудиторської діяльності в Російській Федерації (далі -
Тимчасові правила). Передбачалось, що Тимчасові правила діятимуть доприйняття закону, що регулює аудиторську діяльність.

Усі аудитори - фізичні особи повинні; були до 1 жовтня 1994 р. пройтиатестацію на право здійснення аудиторської діяльності; юридичні й фізичніособи, що займаються аудиторською діяльністю самостійно, зобов'язані булидо 1 січня 1995 р.. одержати відповідні ліцензії.

Проведення аудиторської діяльності без атестації. починаючи з 1 жовтня
1994 р. і без ліцензії, починаючи з 1 січня 1995 р.., було заборонено.

Для розробки відповідних документів координації робіт з атестації іліцензування Указом передбачалось створення Комісії з аудиторськоїдіяльності при Президенті Російської Федерації. Комісію не було наділенобудь-якими адміністративними повноваженнями, її роль зводилась практичнодо організації підготовки для Уряду проектів нормативних актів і положень,необхідних для створення умов аудиторської діяльності в Росії.

Тимчасові правила визначають, аудиторську діяльність як незалежнийпозавідомчій фінансовий контроль.

Тепер основною метою аудиторської діяльності є встановленнядостовірності і бухгалтерської (фінансової) звітності організацій івідповідності здійснених ними фінансових та господарських операційнормативним актам, чинним в Російській Федерації.

Встановлено, що аудиторська перевірка може ї буті1 обов'язковою абоініціативною. Обов'язкова аудиторська перевірка здійснюється тільки увипадках, прямо встановлених законодавством Російської і Федерації, аініціативна - за рішенням організації. Крім того, відповідно до Тимчасовихправил обов'язкова аудиторська перевірка може провадитися також задорученням державних органів.

У Тимчасових правилах визначено "супутні" послуги, які можутьнадаватися аудиторами: постановка, відновлення і ведення бухгалтерського
(фінансового) обліку, складання декларацій про доходи бухгалтерську
(фінансову) звітність, аналіз господарсько-фінансової діяльності, оцінкаактивів і пасивів консультування з питань фінансового, "податкового"банківського та іншого господарського законодавства Російської Федерації, атакож навчання і надання інших послуг за профілем своєї діяльний.

Тимчасові правила забороняють займатися аудиторам будь-якоюпідприємницькою діяльністю крім визначеної цими правилами. Неважкопомітити, що список "супутніх" послуг далеко не повний. Так, очевидно,проведення аудитором консультацій з неросійського господарськогозаконодавства, якщо формально застосовувати Тимчасові правила, можевиявитися незаконним.

Є одне з положень Тимчасових правил, яке досі все ще не працює.
Йдеться про так звані перевірки за замовленнями державних органів.
Процедура запрошення аудитора дуже докладно описується і тимчасовихправилами. Проте досі не встановлено порядок визначення вартості такогороду перевірок, і ця норма практично не застосовується.

Сама по собі ідея запрошення аудитора для проведення робіт зазамовленням прокурора, суду або арбітражного суду не викликає заперечень.
Проте Тимчасові правила дають змогу органу дізнання і слідчому за умовинаявності санкції прокурора, а також прокурору, суду й арбітражному судудати аудитору "доручення про проведення аудиторської перевірки організаціїза умови наявності у виробництві зазначених органів порушеної (відновленоївиробництвом) кримінальної справи, прийнятої до виробництва (відновленоївиробництвом) цивільної справи або справи, підвідомчої арбітражному суду ".
Строк проведення аудиторської перевірки за таким дорученням визначається задомовленістю з аудитором і, як правило, не повинен перевищувати двохмісяців.

Оплата при проведенні перевірки за дорученням органів дізнання,прокурора, слідчого, суду й арбітражного суду. як визначено в Тимчасовихправилах, має здійснюватися попередньо за рахунок організації, якуперевіряють, за ставками, щороку затвердженими Урядом Російської Федераціїз врахуванням середньої ставки оплати, що склалася на ринку аудиторськихпослуг. Аудитори категорично заперечують проти такого способу, визначеннівартості їх послуг, оскільки для багатьох аудиторських фірм, і насампередвеликих, де ставки суттєво вищі від середніх, це означає явно збитковіумови роботи.

тимчасовими правилами встановлюються певні обмеження для аудиторів іаудиторських фірм на проведений аудиторських перевірок. Так, аудиторськаперевірка не може провадитися аудиторами, якщо вони в засновниками,власниками, акціонерами, керівниками та іншими посадовими особамиорганізації, яку перевіряють, або є із зазначеними особами родичами
(батьки, подружжя, брати, сестри, сини, доньки, а також брати, сестри,батьки і діти подружжя). Аудиторські фірми не можуть здійснюватиаудиторську перевірку щодо організацій, які є Їх засновниками, власниками,акціонерами, кредиторами, страхувальниками, а також щодо яких ціаудиторські фірми є засновниками, власниками, акціонерами. Такожзабороняється провадити аудиторські перевірки в організаціях, де цієюаудиторською фірмою надавались послуги з відновлення і веденнябухгалтерського обліку, складання фінансової звітності.

Аудитори можуть самостійно визначати форми і методи аудиторськоїперевірки, виходячи з вимог нормативних актів Російської Федерації, а такожз конкретних умов договору з організацією або змісту доручення державногооргану.

Результат аудиторської перевірки - висновок аудитора складається зтрьох частин - вступної, аналітичної й підсумкової.

У вступній частині для аудиторської фірми зазначають: юридичну адресуі телефони; порядковий номер, дату видачі й назву органу, що видав ліцензіюна здійснення аудиторської діяльності, а також строк дії ліцензії; номерреєстраційного свідоцтва, номер розрахункового рахунку; прізвища, імена іпо батькові всіх аудиторів, що брали участь у перевірці; для аудитора, якийпрацює самостійно: прізвище, Ім'я і по батькові, стаж роботи аудитором;дату видачі й назву органу, що видав ліцензію на здійснення аудиторськоїдіяльності, а також строк дії ліцензії; номер реєстраційного свідоцтва;номер розрахункового рахунку.

В аналітичній частині вказують: назву організації і період діяльностіїї, за який здійснюється перевірка; результати експертизи організаціїбухгалтерського (фінансового) обліку, складання відповідної звітності істану внутрішнього контролю; факти, виявлених у ході аудиторської перевіркисуттєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку іскладання фінансової звітності, що впливають на її достовірність такожпорушень законодавства Російської Федерації при здійсненні господарсько -фінансових операцій, які завдали або можуть завдати шкоди інтересамвласників організації, держави і третіх осіб.

Підсумкова частина аудиторського висновку містить записпропідтвердження достовірності бухгалтерської (фінансової) звітностіорганізації. Тільки підсумкова частина висновку призначена для публікації іподання заінтересованим користувачам.

У випадку, якщо організацією-замовником у ході проведенні перевірки неусунуто суттєві порушення у веденні бухгалтерського (фінансового) обліку,складанні відповідної звітності та додержанні законодавства Російської
Федерації, у підсумковій частині аудиторського висновку робиться запис пронеможливість підтвердження достовірності бухгалтерської (фінансової)звітності.

Отже, Тимчасові правила визначають тільки два можливих варіанти: абопозитивний, або негативний аудиторський висновок, що звичайно, невкладається у норми міжнародних стандартів. Не досить чітким є ствердженняпро те, що "позитивний аудиторський висновок може бути тільки за умовиусунення порушень законодавства ", оскільки далеко не всяке порушення законуможна "усунути".

Порядок атестації аудиторів на право здійснення аудиторськоїдіяльності, формування атестаційних комісій і розмір сплати за проведенняатестації, а також порядок одержання ліцензій на здійснення аудиторськоїдіяльності затверджуються Урядом Російської федератів за поданням Комісії заудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації.

До атестації допускаються особи, що мають економічну або юридичну
(вищу або середню спеціальну) освіту, а також стаж роботи не менш як трироки з останніх п'яти як аудитора, спеціаліста аудиторської організації,бухгалтера економіста, ревізора, керівника підприємства, науковогопрацівника або викладача з економічного профілю. До атестації недопускаються особи засуджені вироком суду із застосування покарання увигляді позбавлення права посідати певні посади або займатися певноюдіяльністю у сфері фінансово-господарських відносин протягом відбуттяпокарання і в подальший період до погашення (зняття) судимості вустановленому законом порядку.

Ліцензії видаються на здійснення: банківського аудиту, аудитустрахових організацій, аудиту бірж, позабюджетних фондів та інвестиційнихінститутів: загального аудиту (аудиту інших економічних суб'єктів).

Ліцензії на здійснення аудиторської діяльності можуть бути анульованітільки органами, які видали їх.

Такі основні положення Тимчасових правил, за якими регулюєтьсяаудиторська діяльність у Росії тепер.

1.3. Стандарти

У Росії розробка правил (стандартів) з аудиторської діяльностірозпочалась більш як два роки тому. Перші дев'ять проектів стандартів булирозроблені й опубліковані у збірнику "Аудит у Росії" (Видання "Контакт"
(ФБК) - НДФІ, 1994. -186 С.). У квітні 1996 р.. перший стандарт заудиторської діяльності - "Порядок підготовки аудиторського висновку" булосхвалено Комісією з аудиторської діяльності. У процесі доробки перебуває щерад стандартів.

Проте підготовка і впровадження аудиторських стандартів відбуваютьсядосить повільно з двох причин. По-перше, немає закону з аудиторськоїдіяльності, без якого неможлива розробка деяких загальних стандартів,наприклад, стандарту "Принципи аудиту", оскільки його зміст великою міроювизначатиметься положеннями закону. По-друге, немає органу, якому наданоправо розробляти і затверджувати стандарти, які б були обов'язковими дозастосування. Тепер Комісія з аудиторської діяльності за своїм статусомможе тільки розробити стандарт і рекомендувати аудиторам застосовуватийого. Реально правила і методи роботи аудиторів визначаються органами, щовидають ліцензії.

Так, Центральний банк випустив інструкцію, що визначає порядокпідготовки аудиторських висновків за звітами банків, яка багато в чомувідрізняється від аналогічного стандарту, схваленого Комісією заудиторської діяльності. "Росстрахнадзор" готує свої правила за поданнямрезультатів аудиту. Отже, вже сьогодні можна розглядати як певну тенденціюрозподіл правил і методів аудиту згідно з його видами: загальний (фондів ібірж), банківський і страховий.

Негативні наслідки такого становища очевидні. У майбутньому законінеобхідно обов'язково виключити можливість застосування різних стандартівпри проведенні аудиту різних типів організацій. Стандарти аудиту повиннібути єдиними і грунтуватися на міжнародних аудиторських стандартах. Інакшеможливе абсолютне домінування на російському ринку аудиторських послугміжнародних аудиторських фірм або, що набагато гірше, російськимпідприємствам буде значно утруднений вихід на міжнародні фінансові ринки.

1.4. Ринок аудиторських послуг

Постійне зростання попиту на аудиторські послуги в Росії визначаєтьсядвома основними факторами: розвитком господарського законодавства ірозвитком ринку як такого. В перші роки розвиток аудиту визначаєтьсянаявністю в нормативних актах вимоги проведення аудиту для СП, банків,страхових організацій, представництв іноземних фірм. І цей етап закінчивсяз прийняттям Тимчасових правил. З 1994р. багато які підприємства почалирозглядати аудит не тільки як обов'язок, визначений законодавче, а й якпотребу і необхідність. Набутий досвід роботи в умовах ринку, вірніше, вумовах відсутності централізованого управління, підказує, що дешевшекористуватися послугами професіоналів, ніж розплачуватися за свої помилки.

Особливо великі ризики російських підприємств, пов'язані з нечітким,що швидко змінюється, господарським законодавством, у тому числіподатковим. Тому аудиторські послуги багато в чому асоціюються у них іззахистом від цих ризиків. Багато які великі російські підприємства вжеознайомились на практиці з діями податкових органів. І тепер наявністьаудиторського висновку, що підтверджує достовірність фінансового звіту,багато в чому є для підприємства гарантією відсутності претензій з бокудержавних органів із сплати податків І відсутності інших порушеньзаконодавства у звітному періоді.

Коло користувачів фінансової звітності, аналогічно тому, що є вкраїнах з розвиненою ринковою економікою, ще тільки формується в Росії.

Тут доречно зазначити роль міжнародних аудиторських і консультаційнихфірм, що працюють на російському ринку. Дуже важливо, що саме діяльністьміжнародних аудиторських і консалтингових фірм серйозно вплинула іпродовжує безперечно впливати на розвиток аудиту і консалтингу в Росії.

Відмінні стартові умови для роботи міжнародних аудиторських іконсалтингових фірм в Росії було створено внаслідок реалізації багатьохпроектів, що фінансуються за рахунок коштів міжнародних організацій.

Міжнародні аудиторські фірми в Росії працюють із "своїми" клієнтами --транснаціональними компаніями, що прийшли а Росію, а також з великимиросійськими підприємствами. Останні, як правило, є одержувачами іноземнихкредитів, і аудиторський висновок, підготовлений на основі міжнароднихаудиторських стандартів, служить їм необхідною "перепусткою" у світміжнародних фінансів.

Інтелектуальний і фінансовий потенціал міжнародних і національнихаудиторських фірм незіставні. В дійсності вони працюють у певному розумінніна різних поверхах російської економіки. Проте найбільші національніаудиторські фірми у чомусь починають конкурувати в Росії з фірмами "великоїшістки ". За деякими даними, окремі міжнародні аудиторські фірми відчуваютьсерйозні труднощі, пов'язані із занадто великою орієнтацією на проекти, щофінансуються за рахунок міжнародних організацій, надлишковою концентрацієюна обслуговуванні "своїх" зарубіжних клієнтів і недооцінкою національногосектора економіки, помилками у кадровій політиці з російським персоналом.

Великі російські комерційні банки користуються послугами міжнароднихаудиторських фірм, очевидно, не без підстав вважаючи, що це їм допоможепідтвердити свою надійність і солідність перед клієнтами не тільки в Росії,а й за її межами.

Дуже часто останнім часом найбільші російські підприємства прагнутькористуватися одночасно послугами міжнародних і національних аудиторськихфірм. Перші виконують аудит І відкривають, підприємству виходи наміжнародні ринки. другі ж працюють як бухгалтерські й податковіконсультанти і знижують ризики підприємства за претензіями з боку державнихорганів.

З введенням Положення про атестацію аудиторів виникла одна проблема,яка спершу була не дуже помітною на ринку аудиторських послуг. З'явилосьбагато аудиторів, які дають позитивний аудиторський висновок, практично непроводячи аудит. По-перше, це пов'язано з відсутністю на багатьохпідприємствах реального власника, якому необхідна об'єктивна інформація профінансове становище підприємства. Реальний власник багатьох підприємств у
Росії - керівництво цих підприємств, яке не вбачає потреби в розкриттіфінансової інформації для зовнішніх користувачів. По-друге, немає офіційнихстандартів, що регулюють проведення аудиторських перевірок. Тому немає ^критеріїв для оцінки необхідних обсягів робіт, які повинен виконатиаудитор, щоб зібрати достатні свідчення для формування думки продостовірність і правильність фінансової звітності.

Отже, з одного боку. в Росії ще не сформувався Інститут власників ізовнішніх користувачів фінансової звітності, а з другого - аудиторамнеобхідно розробити професійні стандарти, за якими можна було б об'єктивнооцінювати якість їхньої роботи.

1.5. Консалтинг

Управлінське консультування в Росії - найменше розвинений напрям, а,отже, і найбільш перспективний. Поки ще не можна сказати, що настає часуправлінського консультування, проте, що такий час скоро настане, можнастверджувати з достатньою певністю. Практично закінчилась приватизація. Набагатьох підприємствах а Росії з'явився реальний власник, який хочестворити ефективні механізми з контролю й управління своєю власністю. Вінбезперечно захоче підвищити ефективність роботи підприємства, йогоприбутковість, економічність тощо. Це велике поле діяльності дляаудиторських і консалтингових фірм, і тут, на думку деяких експертів,переваги порівняно з міжнародними фірмами матимуть національні фірми, якікраще знають конкретні проблеми своїх клієнтів. До того ж і середнявартість послуг відіграватиме не останню роль при виборі консультантів.

1.6. Перспективи.

Комісією з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федераціїрозроблено проект Закону "Про аудиторську діяльність", який за постановою
Уряду Російської Федерації мав бути поданий Президенту Російської федераціїдо 1 січня 1996 р.. Проект розроблявся в два етапна на першому етапі проектрозроблявся групою спеціалістів з аудиту у Раді з аудиту, на другому етапівін був практично повністю перероблений згідно з пропозиціями державнихслужб, що відповідають за організацію атестації й ліцензування аудиторів таінших державних органів, представлених в Комісії з аудиторської діяльності.

Згідно з чинною процедурою проект Закону може бути переданий
Президенту Російської Федерації тільки після погодження і візування чотирмавідомствами: Верховним Судом, Вищим арбітражним судом, Генеральною
Прокуратурою і Міністерством юстиції російської федерації. У травні проект
Закону передано цим відомствам для остаточного розгляду і візування.

Велика вірогідність, що Міністерство юстиції не завізує Закон,оскільки, на його думку, він має передбачати проведення аудиторськихперевірок за замовленнями правоохоронних органів. У цьому випадку, на думкуміністерства, Закон повинен зобов'язувати аудитора провадити перевірки. Цейпроект Закону такого обов'язку для аудиторів не передбачає, у зв'язку з цимможна передбачити, що Закон найближчим часом навряд чи потрапить до
Президента, а рухатиметься ще тривалий час між різними урядовимиструктурами.

Процедура затвердження Закону триває-розгляд Президентом Російської
Федерації, Державною Думою, Радою Федерації. Тому за найбільшоптимістичними оцінками Закон буде прийнято не раніше, ніж у червні 1996р.,а його остаточна версія суттєво відрізнятиметься від початкового варіанта.

Проте у будь-якому випадку цікавими є аналіз проекту Закону,розробленого Комісією з аудиторської діяльності, і його зіставлення з нинідіючими тимчасовими правилами, що регулюють аудиторську діяльність. Цяверсія Закону багато в чому відображає стан аудиту і розуміння його сутітепер, у тому числі різними державними відомствами: Міністерством фінансів,
Центральним банком, "Росстрахнадзор" та ін.

У проекті Закону аудиторська діяльність визначається як підприємницькадіяльність аудиторів, що працюють індивідуально, й аудиторськихорганізацій, Власне аудит розглядається як незалежна перевірка документівбухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності. Як і в Тимчасовихправилах. Закон визначає, що аудит поділяється на обов'язковий іініціативний.

Мета аудиту - встановлення достовірності бухгалтерської звітностіосіб, що підлягають аудиту, і відповідності здійснених ними фінансовихоперацій нормам законодавства Російської Федерації.

На відміну вій Тимчасових правил у проекті Закону подано поняттядостовірності бухгалтерської звітності. Під достовірністю розуміють такийступінь точності даних звітності, яка дає змогу компетентному користувачузвітності робити на її основі правильні висновки про результати фінансово -господарської діяльності суб'єктів, що підлягають аудиту, і прийматирішення, які грунтуються на цих висновках.

У проекті досить докладно визначено, які супутні аудиту послуги можутьнадавати аудитори. Це досить важливо, оскільки ніякі інші послуги не можутьрозглядатися як аудиторська діяльність. Вони включають: постановку,відновлення і ведення бухгалтерського обліку, а також складаннябухгалтерської звітності; податкове планування і розрахунок податків;аналіз фінансово-господарської діяльності; консультант з питаньбухгалтерського обліку, економіки, фінансів, податків і управління; наданняюридичних послуг у галузі підприємницької діяльності; навчаннябухгалтерському обліку, економіки і фінансам, аудиту.

Слід зазначити, що коло послуг досить обмежене, проте можна надавати йінші послуги "за профілем аудиторської діяльності". На практиці це означає,що через певний час після прийняття Закону, можливо, буде затвердженорозширений список "аудиторських послуг". Наприклад, він може поповнитивидавничою діяльністю за відповідним профілем.

Проектом Закону визначено основні принципи аудиторської діяльності:незалежність, професіоналізм, додержання конфіденційності й етичних норм.

Деякі принципи більш докладно роз'яснюються безпосередньо у текстіпроекту, для інших є відповідне посилання до аудиторських стандартів.
Зокрема, принцип незалежності досить докладно викладено у проекті, протейого формулювання фактично ідентичне тому, що є у Тимчасових правилах.

Разом з тим проектом передбачається, що окремі сторони аудиторськоїдіяльності регулюватимуться спеціальними правилами (стандартами). Так,прийоми і методи аудиторської діяльності регулюватимуться в правилах
(стандартах), обов'язкових до застосування.

На жаль, у проекті Закону аудит, як і у Тимчасових правилах,поділяється на чотири види: аудит банків та інших кредитних організацій
(банківський аудит); аудит страховик організацій і товариств взаємногострахування (страховий аудит); аудит бірж, позабюджетних фондів іінвестиційних інститутів; аудит інших юридичних і фізичних осіб, щозаймаються підприємницькою діяльністю (загальний аудит).

Розробка і затвердження етичних норм поведінки аудитора, а такожзаходів суспільного впливу за їх порушення покладено на Загальне російськеоб'єднання аудиторів.

У проекті Закону передбачено, що здійснення аудиторської діяльностірегулюється також правилами (стандартами) аудиторської діяльності.

У проекті Закону визначено, що правила (стандарти) розробляютьсяцентральними атестаційно-ліцензійними комісіями Міністерства фінансів,
Центрального банку, "Росстрахнадзор" спільно з Загальноросійськімоб'єднанням аудиторів з врахуванням спеціалізації осіб, що здійснюютьаудит. Правила ж затверджуються Комісією з аудиторської діяльності при
Уряді Російської Федерації. Це може. як показує практика, привести дорозробки чотирьох різних наборів стандартів згідно з кількістю видівспеціалізації аудиторів. "Творчість" відомств може створити великунеузгодженість у стандартах за видами аудиту, що врешті-решт може призвестидо непорівнянності результатів аудиту для різних організацій.

Дуже важливим?? позитивним моментом проекту є визначення результатуаудиторської перевірки як висловлювання думки особи, що провадить аудит,про правильність ведення і достовірності бухгалтерської звітності особи, щопідлягає аудиту.

Проектом Закону підкреслюється потреба введення спеціальнихстандартів, що регламентують порядок документування аудиторської перевірки.
Підсумкові документи з перевірки - це аудиторський звіт і аудиторськийвисновок. Аудиторський звіт адресується керівникам і (або) власникам особи,що підлягає аудиту, і містить вичерпну інформацію про хід аудиторськоїперевірки, виявлені відхилення від установленого порядку веденнябухгалтерського обліку, суттєві порушення підготовки бухгалтерськоїзвітності, а також інші відомості, одержані у ході перевірки і передбаченідоговором на проведення аудиту. Аудиторський висновок призначений для будь -яких користувачів бухгалтерської звітності особи, що підлягає аудиту, імістить думку аудитора про достовірність бухгалтерської звітності йвідповідності порядку ведення бухгалтерського обліку вимогам, установленимнормами актів законодавства, чинних у Російській федерації. Проект Законупередбачає кримінальну відповідальність за підготовку явно неправдивихаудиторського висновку й аудиторського звіту. При цьому розглядаєтьсявідповідальність за підготовку явно неправдивого позитивного аудиторськоговисновку, хоча теоретично можливі випадки видачі й явно неправдивогонегативного аудиторського висновку.

Як і в Тимчасових правилах, у проекті Закону передбачено, щоаудиторською діяльністю можуть займатися фізичні особи й аудиторськіорганізації. Фізична особа мас бути зареєстрована як індивідуальнийпідприємець. Аудиторською організацію може бути комерційна організація, щоздійснює винятково аудиторську діяльність і має будь-яку організаційно -правову форму, передбачену Законом за винятком відкритого акціонерноготовариства.

Аудиторські організації можуть здійснювати свою діяльність тількипри додержанні таких обов'язкових умов:

- атестованих аудиторів, які є громадянами Російської Федерації, і

(або) Аудиторським організаціям, що одержали ліцензії й створені без участі (прямої або непрямої ) іноземних громадян, осіб без громадянства й іноземних юридичних осіб, повинно належати більш як половина голосів, які враховуються при прийнятті рішень органами управління аудиторської організації;

- у штаті аудиторської організації повинно бути не менш ніж два атестованих аудитори, що постійно працюють у ній і мають аудиторську спеціалізацію, яка відповідає профілю одержаної цією організацією ліцензії на право здійснення аудиторської діяльності.

Отже, у проекті Закону стверджується пріоритет російськогогромадянства при створенні аудиторських організацій. Щодо вимоги, згідно зякою для одержання відповідної ліцензії необхідно мати в аудиторськійорганізації щонайменше два атестованих аудитори за необхідноюспеціальністю, то вона в надто нелогічною і непослідовною. Цей