Аудит операцій з руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку

Бухгалтерський облік і аудит

Міністерство освіти та науки України

Донецький Національний Університет

Кафедра "Бухгалтерського обліку та аудиту"

по дисципліні: "Аудит" на тему: Аудит операцій по руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку "

Студентки 4 курсу

денного відділення
Науковий керівник: спеціальності 0106 (укр.) Смірнова Л.Д.

Хаснутдінової
М.М.

Донецьк 2003

План

Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....

1. Мета і завдання аудиту операцій з грошовими коштами ... ... ... ... ... ... ...

2. Нормативно-правове регулювання операцій з грошовими коштами ... ...

3. Оцінка системи внутрішнього контролю і виявлення зон ризику ... ... ....

4. Зміст програми аудиторської перевірки руху грошових коштів в касі і на розрахунковому рахунку в банку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..

5. Збір аудиторських доказів та оформлення робочих документів ... ... ... ...

6. Типова кореспонденція рахунків з обліку грошових коштів ... ... ... ... ....

7. Аудиторський висновок за результатами перевірки ... ... ... ... ... ... ... ... ...

Заключення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... .

Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

Вступ

В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримуютьфінансові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями таробітниками підприємства і окремими особами. Тобто вони здійснюють якготівкові так і безготівкові розрахунки. Для цього кожне підприємство маєкасу для розрахунків готівкою і відкриті в установах банків розрахунковірахунки для безготівкового обігу, а також зберігання власних коштів.

Сучасніумови існування підприємств, а також процеси, що протікають в економіці
України ще раз підтверджують важливість і необхідність грошових коштів дляздійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва.
Водночас тема грошових коштів являється дуже "тендітною" ділянкою прианалізі платоспроможності та подальшого існування кожного суб'єктугосподарювання. Тому на кожному підприємстві повинні створюватися всі умовидля ретельного контролю за оприбуткування, видачею та рухом грошовихкоштів. Це перш за все стосується внутрішнього і зовнішнього контролю. Моякурсова робота більше охоплює аспекти зовнішнього контролю, який проводитьнезалежна аудиторська фірма (аудитор).

Метою роботи являється ознайомлення з методикою проведення аудитугрошових коштів, здатністю виявляти суттєві зони ризику, а також уміннявизначити допущені помилки, зловживання, правопорушення в грошовій сфері іпередбачити можливі наслідки цих порушень для підприємств та на допуститиїх настання.

Дана робота містить вісім розділів, які почергово характеризуютьметодику проведення аудиту. Так, перший розділ розкриває мету і завданняаудиту грошових коштів. Другий розділ показує якими нормативно-правовимиактами повинен керуватись аудитор при здійснені перевірки. Оцінка системивнутрішнього контролю, яка потрібна аудитору для встановлення ступенюдовіри до підприємства обговорюється в третьому розділі. Наступні розділирозкривають інформацію, що стосується програми перевірки, зборуаудиторських доказів, формування робочих документів та завершення аудитускладанням аудиторського висновку.

При написані курсової роботи були використані різноманітні джерелаінформації, а саме: підручники з аудиту, автореферати на здобуття ступенюкандидата економічних наук, що стосуються аспектів аудиторської діяльностів Україні, монографії та періодичні видання.

1. Мета і завдання аудиту операцій з грошовими коштами

Більшість операцій, що здійснюються на підприємстві, пов'язані з рухомгрошових коштів, зокрема, проведенням розрахунків між підприємствами. Томуаудит операцій з коштами, іншими активами та аудит стану розрахунків е дужеважливими.

Метою аудиту операцій з коштами, іншими активами та стану розрахунківє встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових кошгів,повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах таоблікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів ірозрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірностівідображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

Основними завданнями аудиту операцій з коштами, стану розрахунків таінших активів є:
* перевірка стану збереження готівки в касі;
* вивчення законності і доцільності проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами, своєчасності і повноти оприбуткування та витрачання грошових коштів;

* перевірка законності відкриття підприємством рахунків у банку, своєчасності одержання і обробки виписок банку по всіх відкритих рахунках;
* стану грошових коштів на рахунках на день проведення аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства;
* виявлення напрямів використання коштів, що зберігаються на банківських рахунках, оцінка правильності проведення взаємозаліків з кредитною установою;
* перевірка наявності договорів та їх реєстрації у відповідних журналах;
* перевірка правильності документального оформлення операцій з коштами, та іншими активами і відображення цих операцій в обліку і звітності ;
* перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов'язаних із рухом грошових коштів;
* оцінка стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей в касі;
* встановлення методу організації аудиту;
* забезпечення порядку збереження чекових книжок, контроль за випискою чеків та отримання за ними грошей.

Джерелами інформації для аудиту грошових коштів є:.
1) Первинні документи з обліку грошових коштів.
2) Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів, розрахунків та інших активів
3) Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.
4) Головна книга.
5) Звітність

Для досягнення поставленої мети та реалізації завдань аудитор повиненволодіти нормативно-правовою базою, що стосується саме цієї ділянкиперевірки.

2. Нормативно-правове регулювання операцій з грошовими коштами

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовимидокументами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудитора.
Вона поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база представлена у вигляді відповідних законів,постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку ізвітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти)бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібніаудитору, щоб виявити законність та достовірне відображення господарськихоперацій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансовоїзвітності, проведення аналізу та складання висновку.

Внутрішня нормативна база - облікова політика суб'єкта, різніметодичні, інструкційні, розпорядчі документи з організації фінансово -господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази,розпорядження, посадові інструкціі тощо). Вони підлягають аналізу тазіставленню з чинною методологією.

З метою правильного використання нормативно-правових актів припроведені аудиту аудитори повинні чітко розуміти компетенцію та положенняоргану, який видав відповідний нормативно-правовий документ, що стосуєтьсяоперацій з грошовими коштами, то основним нормативним документом, щорегулює касові операції є Положення про ведення касових операцій внаціональній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління
Національного Банку України від 19.02.2001 року № 72. Вимоги цього
Положення поширюються на юридичних осіб (крім установи банку і підприємствапоштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правової форми і формвласності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організаційі фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованихв установленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницькоїдіяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції зготівкою в національній валюті та є обов'язковими для виконання з ними.

Крім цього Положення існують ще декілька документів, які регулюютьоперації з грошовими коштами в касі підприємства та на поточному рахунку,відкритому підприємством в установі банку. До них належать:
1. Інструкція про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України, затверджена постановою Правління Національного Банку

України від 19.02.01року № 69;
2. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій" від 15.02.96р. № 51;
3. Наказ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки" від 12.06.95р. № 436/95 із змінами і доповненнями;
4. Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" від06.07.95 р..

№ 265/95-ВР із змінами і доповненнями;
5. Наказ ДПАУ "Про затвердження нормативно-правових актів" від 01.12.00 р.

№ 614;

3. Оцінка системи внутрішнього контролю і виявлення зон ризику

Будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, якареалізується і досягається за допомогою ефективно діючого управління.
Однією з функцій управління окремим суб'єктом є внутрішній контроль.

Внутрішній контроль будучи функцією управління виступає засобомдвостороннього зв'язку між об'єктами управління і органом управління,інформуючи про дійсний стан об'єкта і фактичне виконання управлінськихрішень. Основною його метою є об'єктивне вивчення фактичного стану справ усуб'єкта господарювання, виявлення та попередження тих факторів і умов, якінегативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленоїмети.

Так як внутрішній контроль являється невід'ємною частиною загальноїсистеми управління, то в ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний впершу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, оскількихарактер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежитьвід того, настільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінкуфункціонування і ефективності системи внутрішнього контролю суб'єктагосподарювання. Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторськихпроцедур аудитор повинен дати оцінку системі внутрішнього контролю уклієнта. Основна мета вивчення та оцінки системи внутрішнього контролюклієнта - підготувати основу для планування аудиту, встановлення виду,термінів проведення і обсягу аудиторських процедур. В процесі такої оцінкивстановлюється ймовірність наявності помилок в бухгалтерському обліку, яківпливають на достовірність фінансової інформації. При цьому слід мати наувазі, що система внутрішнього контролю не може дати абсолютних гарантійщодо його ефективності, оскільки:
V ніхто не може гарантувати відсутність корисливих мотивів у працівника, наділеного владою;
V керівництво часто ігнорує контроль, який воно саме встановило;
V можливі помилки, неточності в записах, підрахунках в результаті нерозуміння завдання, неохайності;
V незважаючи на відбір кваліфікованих кадрів, які заслужили довіру, можливий вплив на них як всередині, так і за межами підприємства.

При перевірці операцій пов'язаних з рухом грошових коштів в касі і напоточному рахунку аудитор вивчає наступні питання:
1. наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;
2. наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;
3. наявність ознак формального проведення перевірок каси, призначення в комісію по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб, відсутність робочих записів ревізійної комісії, що додаються до акту та свідчать про перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується;
4. надання права підпису прибуткових і видаткових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;
5. формальне проведення перевірок каси при зміні (звільнені) касірі;
6. відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;
7. наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;
8. застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх використанням.

Відповідальність за дотриманням порядку ведення касових операційпокладається на керівника підприємства, головного бухгалтера і касира.

При проведені перевірки стану внутрішнього контролю аудитор маючи усвоєму розпорядженні матеріали дослідження, виконаного перед укладаннямдоговору, звіт попереднього аудиту, аудитор проводить вивчення системивнутрішнього контролю шляхом опитування персоналу замовника, проведеннявласного спостереження, спілкування з попереднім аудитором, вивченняорганізаційно-розпорядчої і облікової документації на місці, вивченнярезультатів ревізій і перевірок всіх перевіряючи органів, тощо. (див.мал.1)

Результати опитування вивчення системи внутрішнього контролюможуть бути оформлені в виді анкети (додаток 1). Відповіді можуть бутирізноманітними і касир може не знати чи є на підприємстві наказ пропроведення раптових ревізій каси, керівник підприємства - про необхідністьукладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Чи неспівпадання у відповідях на поставлені аудитором запитання можуть свідчитипро слабкі сторони внутрішнього контролю.

З виявлення слабких сторін в питаннях дотримання нормативнихдокументів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити актиперевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючимиорганами (додаток 2)

Взагалі оцінювання аудитором системи внутрішнього контролю проходитьтри етапи (див. мал. 2):

Оцінка системи внутрішнього контролю

Малюнок 2. Оцінка системи внутрішнього контролю
1) загальне ознайомлення з СВК;
2) первинна оцінка надійності СВК;
3) підтвердження достовірності оцінки СВК.

На першій стадії аудитору слід отримати загальон уявлення про специфікуі масштаб діяльності клієнта, систему його бухгалтерського обліку. Запідсумками первинного ознайомлення аудитор повинен прийняти рішення про течи доцільно йому в своїй роботі спиратись на систему внутрішнього контролю.

У випадку, якщо аудитор приймає рішення про те що він не можепокладатись на систему внутрішнього контролю, він повинен планувати аудиттаким чином, щоб аудиторські думка не грунтувалась на довірі до цієїсистеми. Це необхідно у тих випадках, коли надійність СВК оцінюється як
"Низька" або коли аудитору найбільш зручно чи економічно виправдано НЕспиратись на цю систему.

В тому випадку, якщо за підсумками загального ознайомлення з системоювнутрішнього контролю економічного суб'єкта аудитор приймає рішення про те,що він може покладатися у своїй роботі на систему внутрішнього контролю,йому слід провести первинну оцінку надійності СВК. Вона здійснюється наоснові методів і прийомів, які аудитори розробляють самостійно.

У процесі первинної оцінки надійності системи внутрішнього контролюаудитор зобов'язаний брати до уваги те, що:

> перевіряють бухгалтерську і господарську документацію клієнта всього звітного періоду, а не тільки окремих періодів часу;

> при перевірці необхідно приділити більше уваги тим періодам діяльності, в яких мала особливості чи відмінності порівняно з діяльністю типовою для всього періоду вцілому;

Оцінка окремих засобів контролю як "низькою" не виключає можливостіоцінки надійності інших окремих засобів контролю як "середньої" чи
"Високої".

Аудитор, який прийняв за підсумками процедури первинної оцінки рішенняпро довіру СВК зобов'язаний в ході аудиторської перевірки здійснюватипроцедури підтвердження достовірності цієї оцінки. Ці процедуриздійснюються в період перевірки на основі методики і прийомів, якірозробляються аудитором самостійно.

В тому випадку, якщо аудитор в ході процедури підтвердження надійностіприйде до висновку про те, що оцінка надійності СВК в цілому виявитьсянижчою від тієї, що була отримана в ході первинної оцінки, вінзобов'язаний належним чином скоригувати порядок здійснення іншихаудиторських процедур, щоб підвищити достовірність своїх висновків зарезультатами проведення аудиту.

Всі етапи оцінки СВК повинні належним чином документувати іззазначенням документів, якими керувався аудитор, даючи відповідну оцінкунадійності всієї СВК.

Показники того, що аудитор отримав необхідне знання системибухгалтерського обліку і відповідності внутрішнього контролю, може бутите, що він знає про недоліки в цих системах, а отже може визначити певнізони ризику при ведені операцій з готівкою, а саме:
1. аудитор зобов'язаний повідомити клієнта про можливі порушення і допомогти їх усунути. Основні порушення готівкового обігу, за які накладаються стягнення показані ні малюнку 3.

Малюнок 3. Типові порушення в сфері готівкового обігу
2. оцінивши систему внутрішнього контролю аудитор на основі отриманої інформації планує і складає програму аудиторської перевірки руху грошових коштів в касі підприємства та поточному рахунку в банку.

4. Зміст програми аудиторської перевірки руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку в банку

Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій форміпрограму аудиторської перевірки з визначенням у ній конкретних завдань іпроцедур для кожного об'єкту аудиту.

Програма аудиту - це детальний перелік змісту аудиторських процедур.
Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядовихучасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи.
Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна буловикористовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь уперевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинніспівпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вонамістить перелік об'єктів аудиту по його напрямкам, а також час, якийнеобхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур.

Аудитор затверджує програму, визначаючи Суттєвість по процедурахаудиту, об'єкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевірки.

Найчастіше для зручності програма оформлюється у вигляді таблиці. Напочатку програми як правило вказується: o назва підприємства (o період перевірки (o дата перевірки (o об'єкт перевірки.

У програмі крім прізвища також вказують ініціали аудитора, який робивперевірку конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити наперевірку конкретного об'єкта перевірки, та передбачають місце для помітокпро фактичне виконання плану аудиту з кожного питання.

Програма по кожному об'єкту аудиту підписується керівником групиаудиторів або керівником аудиторської фірми.

Існує два типи підготовки програми: максимально жорсткий імаксимально гнучкий. Найбільш вдалою являється змішана форма програми, колиаудитор, маючи основну програму, складає свою з урахуванням специфічнихвластивостей. Наприклад, основна програма може включати наступні об'єктиаудиту:

1. Основні відомості про підприємство

2. Правові основи діяльності підприємства:

(правовий аналіз установчих документів;

(наявність державних дозволів на проведення окремих видів діяльності;

3. Оцінка діючої системи обліку та внутрішнього контролю:

(форма рахівніцтва, рівень автоматизації бухгалтерського обліку;

(перевірка бухгалтерської комп'ютерної програми на предмет ймовірності допущення нею помилок в обліку;

(організація бухгалтерського обліку у відповідності з діючими вимогами;

(дотримання прийнятої методології відображення окремих господарських операцій;

(оцінка діючої системи внутрішнього контролю;

(правильність виведення результатів проведених інвентаризацій.

4. Грошові кошти

(дотримання діючих норм ведення готівкових операцій;

(наявність банківських рахунків;

(склад інших грошових коштів;

(отримання письмових тверджень від банку про залишки на рахунках заданих підприємству, та співвідношення цієї інформації з обліком;

(внутрішній контроль за проведенням грошових операцій. < p> При аудиті операцій з грошовими коштами, зокрема касової готівки,аудитор проводить перевірку в декілька етапів (мал.4). Оглянемо детальнопроведення перевірки на кожному етапі окремо (див. додаток 3)

Аудит касових операцій

Малюнок 4. Порядок проведення аудиту грошових коштів в касі

На підготовчому етапі аудиту касових операцій аудитор повиненрозглянути загальні питання організації роботи каси на підприємстві:
> інтенсивність касових операцій;
> основні напрямки касових надходжень і видатків;
> кваліфікація і практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві;
> наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність.

Касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей та за всяку втрату, яка заподіяна підприємстві як в результаті навмисних дій, так і в результаті недбайливою чи недобросовісного відношення до своїх зобов'язань. Тому після видання наказу розпорядження про назначення касира, керівник підприємства зобов'язаний ознайомити касира з Положенням про ведення касових операцій та заключити договір про його повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
> Забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою;
> обладнання приміщення каси на підприємстві. Для забезпечення надійності і збереження готівки, у відповідності з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, каса повинна бути ізольована від інших приміщень, обладнана спеціальним віконцем для проведення операцій з клієнтами і співробітниками, мати сейф чи металічний шафа, охоронно-пожежну сигналізацію , яка відповідає вимогам діючого стандарту.

ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скластидумку про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця ворганізації їх обліку і можливі напрямки порушень і помилок, а саме:

Основні порушення в операціях з грошовими коштами в касі

Перший етап аудиту перевірки касових операцій передбачає проведенняраптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та іншихцінностей, що знаходяться у касі підприємства (векселів, зобов'язань). Цеперешкоджає можливості скрити недостачу, надлишок чи інші зловживання. Допочатку перевірки наявність грошових коштів і інших цінностей касир повиненскласти касовий звіт. В нього включаються всі прибуткові і видаткові касовідокументи, які знаходяться в касі. Касиру також пропонують написатирозписку про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові і видатковікасові документи на грошові кошти включені в звіт і передані бухгалтерії,всі грошові кошти, які надійшли в касу оприбутковані, а витрачені - виданіта списані в затрати. Це необхідно для попередження заяв касира післяперевірки каси про наявність у нього документів, які не включені в останнійкасовий звіт. Після перевірки грошей та інших цінностей в касі, складаєтьсявідомість інвентаризації каси та обов'язково результати фіксуються вробочих документах аудитора.

Деякі аудитори при аудиторській перевірці каси не проводятьінвентаризацію касової готівки та інших цінностей, які знаходяться в касі,вважаючи цю процедуру не обов'язковою. В даному випадку він можекористуватися результатами внутрішнього контролю, якщо перевірені ним актиінвентаризації наявності грошових коштів не викликають недовіри та вінприймає рішення про доцільність проведення інвентаризації.

Далі аудитор повинен вивчити питання своєчасності проведенняінвентаризації каси, наявності випадків раптових інвентаризацій каскерівництвом підприємства. Згідно Положення про ведення касових операцій внаціональній валюті в Україні, в строки, установлені керівникомпідприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємствіповинна проводитись раптова інвентаризація (ревізія) каси поаркушнимперерахунком всіх грошей. Вони є необхідним і важливим елементомвнутрішньогосподарського контролю дотримання касової дисципліни.

Другим етапом є перевірка правильності заповнення касових документівта організації порядку ведення касових операцій. Під час перевірокз'ясовується наявність у підприємства касової книги, а також відповідністьїї оформлення вимогам наказу Мінстату. Перевіряючи порядок ведення касовоїкниги, необхідно впевнитися, що підприємство має тільки одну касову книгу,яка має бути пронумерована, прошнурована і опечатані сургучною абомастиковою печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі повинно бутизасвідчено підписами керівника і головного бухгалтера. Підчісткі таневмотивовані виправлення в касовій книзі забороняються. Крім того,перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касовихоперацій із приймання і видачі готівкових коштів (у тому числі зарядками), відповідність зазначених у ній сум про прийняту до каси абовидану з каси готівку даним прибуткових і видаткових касових ордерів
(типові форми відповідно КО-1 і КВ-2), якість і своєчасність записів касиразгідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявністьпідпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістюотриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзіфактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо. Перевіряється такожправильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касовихордерів та платіжних (розрахунково - платіжних) відомостей. Неприпустимібудь-які виправлення, закреслювання і т. ін, також перевіряєтьсяпроставлення потрібних дат, номерів сум, підстав для їх виписки, наявністьпідписів службових осіб і одержувачів коштів, печаток, штампів, підписівпро отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо. Заокремими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями можуть вибірковоперераховуватись суми виплаченої готівки. Прибуткові касові ордери іквитанції до них, а також видаткові касові ордери мають бути заповненітаким чином, щоб забезпечувалося збереження цих записів протягом термінузберігання документів. Слід уважно перевірити використання бланківприбуткових касових ордерів, їх облік та зберігання. Обов'язковоустановлюється наявність у підприємства журналу реєстрації прибуткових івидаткових касових ордерів та книги обліку прийнятих та виданих касиромгрошей (типові форми відповідно КО-3 і КО-5) і правильність їхведення, а також правильність відображення в касових документах номерівКореспондуючий рахунків, відповідність між кореспонденцією рахунків,внесених до касової книги та проставлення у касових ордерах, наявністьпотрібних виправдувальних документів, що додаються до касових ордерів
(заяви, накладні, рахунки, довідки, тощо), і відміток про їх погашення. Укасових документах, які викликають сумніви щодо їх справжності,перевіряється достовірність підписів одержувачів коштів і службових осіб,які дають пояснення щодо цього. При виявленні неправильно оформленихдокументів аудитор складає відомість

Аудітор______________А. Л. Бінкін

Перевіряючи касові операції, необхідно встановити їх законність,достовірність і господарську цілеспрямованість. При цьому старанноаналізуються повнота та своєчасність оприбуткування грошей в касу.
Методику проведення перевірки правильності оприбуткування грошових коштів вкасу передбачає четвертий етап.

Грошові кошти поступають в касу підприємства:

(з розрахункового рахунку, який відкритий в установі банків;

(за реа?? ізовану продукцію (роботи, послуги);

> невикористані підзвітні суми;

> депонованих заробітну плату.

повноту та своєчасність оприбуткування грошей в касу, отриманих зрахунків підприємства в банку, встановлюється шляхом зустрічної та взаємноїперевірки даних виписок банку з розрахункових рахунків підприємства,корінці чекових книжок, прибуткових касових ордерів та записів в касовійкнизі. При вивчені грошових операцій аудитору необхідно запросити ізвідповідного відділення банку довідку про видані Чекові книжки за весьвивчає мий період. Для того щоб не було ніяких сумнівів, що отримані ізбанківських рахунків грошові кошти опріходувані своєчасно і повністю,необхідно перевірити записи в журналі-ордері № 1 і касовій книзі з сумами накорінцях чекових книжок і в виписка банків. Необхідно мати на увазі, щоЧекові книжки, корінці використаних чеків, а також невікорістанні чекиповинні зберігатися у головного бухгалтера в умовах, виключаючи можливістьїх втрати. Зіпсовані чеки з надписом "Анульовані" слідує зберігатипідклеєнімі до корінців чеків. Забороняється довіряти зберігання чековихкнижок іншій особі, зокрема касиру, який отримує за чеками готівку з банку,а також підписувати незаповнені чеки.

Під час перевірки повного і своєчасного оприбуткування коштів, щонадійшли до каси підприємства від здійснення господарської діяльності,записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з данимивідповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби такихвиправдувальних документів, як товарних і касових чеків, розрахунковихквитанцій, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур,товарно-транспортних і податкових накладних тощо). За потреби поглибленоїперевірки повного оприбуткування в касі готівкових коштів, одержаних зрізних джерел, можуть аналізуватися також обороти за відомістю журналу -ордера № 1 за дебетом рахунку 301 "Каса" порівняно з оборотами за кредитомкожного Кореспондуючий рахунку з подальшим порівнянням їх із відповіднимизаписами в касовій книзі та даними документів, які підтверджують фактичнеодержання підприємством певних сум готівки у відповідні строки. Стараннійперевірці підлягають операції по оприбуткування виручки від реалізаціїпродукції і надані послуги робітникам підприємства за готівку, так як поданим операціям частіше всього зустрічаються зловживання, пов'язані зповним чи частковим не оприбуткування що надійшли в касу грошей. У випадкурозходжень слід провести перевірку указаних операцій по суті і встановитипричини відхилень. При наявності заборгованості робітників чи інших осібза, наприклад, куплені товарно-матеріальні цінності необхідно перевіритиреальність виникнення такої заборгованості.

Крім вищеназваних методів перевірки, для контролю за повним ісвоєчасним оприбуткування готівки конкретним підприємством, аудитор можезастосовувати відповідні зустрічні перевірки, що здійснюються безпосередньона підприємствах-покупця (замовника), які сплатили готів