АУДИТ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Аудит фінансового стану починають з визначення платоспроможностіпідприємства. До платоспроможному належить підприємство, у якого сумапоточних активів (запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість іінші активи) більша або дорівнює його зовнішній заборгованості (зобов'язанням).
Наприклад, визначимо поточні активи підприємства, тис. крб.

| | На початок року | На кінець року |
| Запаси і витрати (розділ 1 активу | 11 400 | 10 800 |
| балансу | | |
| Мінус знос малоцінних та | 850 | 1 150 |
| швидкозношуваних предметів | | |
| (розділ 1 пасиву балансу) | | |
| Грошові кошти, розрахунку. і | 1 940 | 5 100 |
| інші пасиви (розділ lll активу | | |
| балансу) | | |
| Разом | 12 490 | 14 750 |

Зовнішня заборгованість підприємства визначається за даними II і III розділівпасиву балансу. До неї відносяться коротко-, середньо-та довгострокові кредити, атакож кредиторська заборгованість. У нашому прикладі вона становить на початокроку 3640 тис. крб. (1700 + 1940), на кінець року - 2370 тис. крб. (940 +
1430) '.
Порівнюючи поточні активи з зовнішніми зобов'язаннями, аудитор робить висновок,що підприємство є платоспроможним, тому що за минулий і звітнийроки поточні активи були більше зобов'язань. Однак необхідно враховувати,що наявність запасів на підприємстві (особливо державних) не визначаєреальну платоспроможність, тому що в умовах ринкової економікизапаси незавершеного виробництва, готової продукції та Інших товарно -матеріальних цінностей при банкрутстві підприємства можуть виявитися нереалізованими для погашення зовнішніх боргів (частина їх неліквідна, а набалансі вони значаться як запаси).
До бистрореалізуемим активів належать грошові кошти та дебіторськазаборгованість і до певної міри (за винятком надлишків і залежалисязапасів) виробничі запаси. Тому необхідно провести уточненийрозрахунок платоспроможності, тобто визначити відповідність бистрореалізуемихактивів зовнішньої заборгованості. Припустимо, що у складі виробничихзапасів немає надлишків і непотрібних матеріалів. Тоді бистрореалізуемие активискладуть за минулий рік 7590 тис. крб. [(6500 - 850) + 1940], а зазвітний - 11150 тис. крб. [(7200 - 1150) + 5100]. Порівняння з зовнішньоїзаборгованістю 4790 тис. крб. та 3940 тис. крб. свідчить, що активиперевищують заборгованість, а це характеризує підприємство якплатоспроможне.
Підвищення або зниження рівня платоспроможності підприємства аудиторвстановлює щодо зміни показника оборотного капіталу (оборотнихкоштів), який він визначає як різницю між усіма поточними активами
(у наведеному прикладі на початок року 12490 тис. крб., на кінець року -
14750 тис. крб.) І короткострокова заборгованість, відповідно 4790 тис.крб. та 3940 тис. крб. Порівняння показує збільшення оборотного капіталупідприємства. Якщо на початок року він становив 7660 тис. крб. (12470 -
4790), то на кінець року-10810 тис. крб. (14750 - 3940), тобто збільшився на
5130 тис. крб. (10810-7680).
Застосування нових форм організації праці, перебудова організаційноїструктури управління економікою на підприємствах призвели до появиакціонерних, малих, орендних та інших форм господарювання. Тутаудиторська перевірка має деякі особливості. Наприклад, надержавних підприємствах статутний фонд являє собоюцентралізовані джерела фінансування, призначені для формуванняосновних засобів і до певної міри оборотних коштів. На акціонернихпідприємства в статутному фонді відображаються акціонерний капітал, на малих --вклади, паї і т.д., на орендних - залишкова вартість основних засобів,взятих в оренду. Це істотно впливає на формування оборотногокапіталу. На державному підприємстві оборотні кошти визначаютьсяяк: різниця між статутним фондом і основними засобами, на акціонерних іінших підприємствах оборотний капітал являє собою різницю міжпоточними активами (розділи II і III активу балансу) і зовнішнімизобов'язаннями.
Оборотний капітал складається з тих видів майна, яке повністюзнаходиться на підприємстві протягом одного господарського року іздійснює повний оборот або кілька оборотів. Джерелами утворенняйого є: збільшення чистого доходу, довгострокових зобов'язань,акціонерного капіталу і т.д. Необхідно yчітивать, що найбільш надійнимпартнером вважається підприємство з великим розміром оборотногоo капіталу,так як воно може відзначати за своїми зобов'язаннями, збільшувати масштабисвоєї діяльності. Орієнтиром для оптимізації розміру оборотного капіталу є його сума, яка дорівнює половині короткострокових зобов'язань.
Залучення позикових коштів для здійснення господарської діяльностіпідприємства може мати різну ефективність, що залежить відраціонального формування структури джерел використовуваних засобів.
Ринкові умови господарювання змушують підприємства в будь-який періодчасу терміново погасити короткострокову заборгованість. Здатністьпідприємства погасити строкові зобов'язання визначається показником,який характеризує відношення оборотного капіталу до короткостроковихзобов'язаннями. Це співвідношення повинно бути рівним одиниці. Несприятливимє як низьку, так і високе співвідношення. У наведеному прикладі напочаток року співвідношення становить 1,6 (7680: 4790) і на кінець року - 2,74
(10810:: 3940), що свідчить про можливість перевіряєтьсяпідприємства виконати всі зовнішні зобов'язання. Разом з тим аудиторповинен звернути увагу на те, що розрахунковий коефіцієнт значнобільше одиниці, що вказує на нераціональне формування фінансів напідприємстві. Такий стан повинен підтвердити показник загальноїліквідності.
Ліквідність - це здатність оборотних коштів перетворюватися в грошовуготівку, необхідну для нормальної фінансово-господарськоїдіяльності. Аудитори представляють свої висновки банкам, постачальникам,акціонерам та іншим замовникам. Ліквідність визначається відношенням всіхпоточних активів до короткострокових зобов'язань (останні приймають заодиницю). За даними розглянутого балансу загальна ліквідність може бутипредставлена на початок року як співвідношення 2,61 (12490: 4790), зазвітний період 3,74 (14750: 3940). Представлені співвідношення даютьпідстава аудитору зробити висновок про нераціональне формуванні фінансівпідприємства. Необхідно відзначити, коли відношення поточних активів докороткострокової заборгованості складають менше одиниці, то це означає, щозовнішні зобов'язання платити нічим. У випадках, коли поточні активи дорівнюютькороткострокових зобов'язань, тобто співвідношення 1:1, у підприємця немаєвільного вибору рішення. Якщо співвідношення висока, як у наведеномуприкладі, що свідчить про значне перевищення поточних активів надборгами, підприємство має велику суму вільних коштів, використовуєдорогі активи, тобто прибуток з поточних активів вище процентних ставокза позикові кошти.
Раціональним (оптимальним) варіантом формування фінансів підприємствавважається той, коли основні засоби купуються за рахунок вільнихкоштів підприємства, оборотні - на 1/4 за рахунок довгострокових позик, на 3/4
- За рахунок короткострокових позик. Підприємець буде працювати краще, якщоменше власний і більше позиковий капітал. За цим принципом формуютьсявзаємини ринку. Маючи невеликий власний капітал, можна отриматибільше прибутку при раціональному господарюванні.
Аудитор визначає ліквідність підприємства виходячи із загальної суми поточнихактивів. Проте на ліквідність підприємства можуть впливати також надзвичайніобставини. У таких випадках аудитор повинен провести розрахунок показникаліквідності за строками платежу, дозволить встановити. чи зможе підприємствоповернути короткострокові борги. При цьому використовується співвідношеннябистрореалізуемих активів грошових коштів, дебіторської заборгованості ікороткострокових зобов'язань. На початок року це співвідношення складає 0.38
(1940: 4790), тобто підприємство не змогло погасити зобов'язання в терміновомупорядку. Інша ситуація склалася на підприємстві на кінець року, співвідношенняміж активами і заборгованість склала 1,29 (5100: 3940).
Таким чином, підприємство ліквідне, тому що грошові кошти ідебіторська заборгованість перевищують короткострокові зобов'язання.
Раціональне формування джерел коштів аудитором визначається за їхструктурі. Основну увагу аудитор повинен приділити власних коштів
(власного капіталу). На балансі власний капітал (кошти) складаєтьсяз усієї суми джерел коштів на початок року 52% [(36950: 70840) -
100], на кінець року 51% [(35740: 69870) - 100], тобто він зменшився на 1
%, Але забезпечує його домінантне становище у праві на власність.
Оцінка структури джерел коштів, яку доводиться давати аудиторубанкам, кредиторам, стосується зміни частки власних коштів у загальнійсумі джерел коштів з точки зору фінансового ризику при укладанніугод, договорів. Ризик збільшується в тих випадках, коли зменшуєтьсячастка власних коштів (капіталу).
Внутрішньовиробничі оцінка зміни частки власних коштів
(капіталу) орієнтується на необхідність скорочення або збільшення довго -або короткострокових позик. Частка зовнішніх позик, кредитів та кредиторськоїзаборгованості у загальних джерелах коштів залежить від співвідношення процентнихставок за кредит і ставок на дивіденди. Якщо процентні ставки за кредитнижче ставок на дивіденди, то раціонально збільшувати залучення позиковихзасобів (коротко-та довгострокові позики). При зворотній ситуації доцільновикористовувати власні кошти (власний капітал). Природно, щоструктура джерел коштів залежатиме від цих обставин.
Співвідношення власного капіталу до залученим (чужому), як правило,повинно бути 1:2.
Аудитор після вивчення структури джерел коштів підприємствапредставляє інформацію банкам, кредиторам про розширення або згортаннядіяльності підприємства. Зменшення короткострокових кредитів і збільшеннявласного капіталу може бути доказом згортання діяльностіпідприємства. Однак одночасно до такого висновку прийти неможливо, тому щочастина цих коштів може перебувати під дією інших факторів --процентних ставок за кредит і на дивіденди. Орієнтиром висновку аудитора пророзширення або згортання діяльності підприємства може бутинерозподілений прибуток (у балансі різниця між сумою балансового прибуткуі використанням прибутку - розділ 1 активу і пасиву балансу). На початокроку вона становить 80 тис. крб., на кінець року - 10 тис. крб. Ці даніне свідчать про розширення діяльності підприємства.
Структура власного капіталу підприємства за даними балансу така:

| | На початок року | На кінець року |
| Статутний фонд, тис.крб. | 37800 | 35 600 |
| Нерозподілений прибуток, | 80 | 10 |
| тис.крб. | | |
| Разом власний капітал, | 37 880 | 35 610 |
| тис. »РБ | | |
| Власний капітал,% до валюті | 49,7 | 49,1 |
| балансу | | |
| Основний капітал (основні | 31 100 | 29 700 |
| кошти за вирахуванням зносу), | | |
| тис.крб. | | |
| Основний капітал. % До валюти | 41,6 | 39,1 |
| балансу | | |

Необхідно враховувати, що при перевищенні відсотків за банківський кредит середнього прибутку на 1 крб. поточних активів, підприємству вигідніше нарощувати власний капітал. Тому розраховують відношення власного капіталу до залученому, яке називається коефіцієнтом фінансування.
Чим вищий цей коефіцієнт, тим для банків і кредиторів надійніше фінансування. У нашому прикладі на початок року він дорівнював 10,41 [(37800
+80): (1700 + 1940)], на кінець року - 15,03 [(35600 + 10): (940 + 1430)].
Як вже зазначалося, оптимальною структурою фінансів вважається формування їх за рахунок власних коштів тільки в частині основного капіталу (основних фондів). З цією метою розраховується показник інвестування (відношення власних коштів до основного капіталу). На початок року він становить 1,34 [(37800 + 80): (49500 -21300 *)] і на кінець року - 1,44 [(35600 + 10): (47450 - 22800 *)]. Оптимальним вважається, якщо власні кошти покривають весь основний капітал та частина оборотних коштів. Підприємство буде життєздатним, якщо воно вчасно повертає всі позикові кошти.
Здатність підприємства виконати свої зобов'язання аудитор визначає,аналізуючи структуру фінансів. З наведених вище даних видно, щовласний капітал не тільки покриває основною, але і використаний дляформування оборотних коштів, що свідчить про нераціональноюструктурі фінансів. Майно з довгостроковою експлуатацією маєфінансуватися довгостроковим капіталом, не обов'язково власних.
Раціональним вважається, коли основний капітал мінімум на 50% фінансуєтьсяза рахунок власного капіталу і на 50% за рахунок довгострокових позик. Длябанків і кредиторів такий розподіл капіталу позитивно, тому щомалий ризик банкрутства, якщо підприємство має великий власний капітал.
Для підприємства це означає використання власних фінансів, якідоцільно вкласти в розширення власного виробництва абоінвестувати в придбання цінних паперів, надати позику іншимпідприємствам і т.д. Відчуження власного капіталу в цьому випадкунеобхідно поповнити позиковими коштами. Визначення фінансової стратегіїпов'язане з розрахунком ефективності перерахованих заходів, що повиннівиконувати аудитори.
У розрахунках показників платоспроможності, ліквідності оборотного капіталу
(коштів) використовується дебіторська заборгованість і запаси. Залежно відтого, наскільки швидко вони перетворюються у готівку, визначаютьсяфінансовий стан підприємства, його платоспроможність. З цією метоювизначають оборотність рахунків дебіторів, яку розраховують як відношеннявиручки від реалізації до суми заборгованості. Так, за звітний рік рахункудебіторів були в обігу 7,5 рази. Чим вищий цей показник, тим швидшедебіторська заборгованість перетворюється у готівку.
Аудитор повинен особливо ретельно дослідити організацію розрахунків зпокупцями, тому що від цього залежать обсяг реалізації продукції,стан дебіторської заборгованості, готівкові гроші.
Існують певні принципи взаємовідносин з клієнтами (покупцямиі постачальниками), які можна викласти наступним чином: продай заготівкові гроші, купи в кредит; кредиту покупця на менший термін, ніжотримуєш кредит у постачальника, при угоді визначай та перевіряйплатоспроможність укладеного договору.
Поповнення готівкових грошей у підприємства залежить від обороту запасів товарно -матеріальних цінностей, який розраховується як відношення собівартостіреалізованої продукції до середньорічним запасах. Чим вище показникобороту, тим швидше запаси перетворюються у готівку. Аудитор такийрозрахунок повинен виробляти в динаміці за кілька звітних періодів.
З метою нормального здійснення виробництва і збуту продукції запасиповинні бути оптимальними. Наявність менших за розміром, але більш мобільнихзапасів означає, що менша сума готівки підприємства перебуває узапасах. Наявність великих запасів свідчить про зниження активностіпідприємства щодо виробництва та реалізації продукції.
Таким чином, аудитор при перевірці фінансового стану підприємствадосліджує не лише фактичну стабільність, платоспроможність іліквідність підприємства, але і перспективу підвищення ділової активності іефективності господарювання.