Банківський аудит

Бухгалтерський облік і аудит

Ульяновська Державна Сільськогосподарська Академія.

Кафедра: Фінанси та Кредит.

Курсова робота

На тему: Банковский аудит.

Перевірила: Єрофєєва В.В.

Виконав: Заруцький Е.С.

Ульяновск 1997г.

Зміст.

1 Етапи формування і елементи банківського аудиту.

1 Історія розвитку аудиту.
2 Приклад російської аудиторської фірми.
3 Аудиторська фірма роль і завдання.
4 Банківський аудит.
5 Аудит кредитної політики банку.
6 Аудит розрахункових відносин.
7 Аудит бухгалтерського обліку.
8 Аудит каси і касових операцій.

2 Нормативна база банківського аудиту.

1 Положення про аудиторську діяльність в банківській системі РФ.
2 Порядок ліцензування банківського аудиту.
3 Права та обов'язки аудиторської фірми.
4 Заходи впливу до аудиторських фірм (аудиторам). Анулювання ліцензій.

3 Етика та способи поліпшення банківського аудиту.

1 Професійна етика аудиторів.
2 Способи підвищення якості банківського аудиту.

Введення.

Російський банківський аудит, в даний час, знаходиться на стадії розвиткуі становлення. Знаходження аудиторської банківської системи в такій ситуаціїмає на увазі наявність безлічі проблем і невирішених питань. Відсутністьзбалансованої законодавчої середовища гальмує розвиток аудиту в Росії.
Урядом країни робляться рішучі кроки для підтримки аудиторськоїдіяльності, зокрема банківського аудиту, так як стан банківськоїсистеми Росії прямо залежить від стану банківського аудиту.

Однією з основних проблем становлення аудиторської системи в Росіїє, наявність добре підготовленого, висококваліфікованогоперсоналу, як аудиторських фірм перевіряючих банки і кредитні організації,так і професійного складу самих банків. Формування єдиноїцентралізованої системи підготовки кадрів для банківського аудиту за рахуноквідрахувань комерційних банків за участю іноземного капіталу,значно прискорить розвиток аудиторської системи і виявиться більшеефективним, ніж створення безлічі дрібних, неузгоджених між собоюаудиторських шкіл.

Особлива увага повинна приділятися організації різних семінарів іконференцій присвячених поточних проблем банківського аудиту та нагляду.
Такі заходи дозволяють аудиторам та аудиторським фірмам постійноотримувати оперативну інформацію і відповідно швидше реагувати на тічи інші зміни.

У цілому ситуація існує в даний момент в Росії, дозволяє звпевненістю заявити, що таке поняття як''Російський аудит''відбулося, і є всі передумови для подальшого вдосконаленняаудиторської системи, у тому числі і банківського аудиту.

1.1 Історія розвитку аудиту.

Слово''аудитор''- латинського походження і в перекладі на російську мовуозначає''слухач''. Так у духовних навчальних закладах називали відмінновстигає учня, який за дорученням вчителя робив довірчуперевірку інших учнів на предмет засвоєння ними пройденого матеріалу.
Такі довірчі відносини існують і в аудиторської діяльності
(аудит). У першооснові аудиторська діяльність являє собою процесперевірки аудиторами (аудиторськими фірмами та товариствами) правильностіведення бухгалтерського обліку, здійснюваного економічними суб'єктами.

Під економічними суб'єктами згідно з Постановою Уряду РФ від
7.12.1994 р. № 1355 розуміються незалежно від організаційно-правових формі видів власності підприємства, їх об'єднання, організації таустанови, банки та інші кредитні установи, а також їх спілки іасоціації, страхові організації, громадяни здійснюють самостійнупідприємницьку діяльність, а також аудиторські фірми та аудитори,працюють самостійно.

Наведене визначення аудиторської діяльності не євичерпним, оскільки воно відображає лише одне, хоча і найважливіше,напрямок - бухгалтерський аудит.
Тим часом в аудиторській діяльності значне місце займають і іншівиди робіт, перш за все консультаційні послуги, також аудиторські фірминерідко беруть на себе і бухгалтерські функції. Сфера аудиторськоїдіяльності безперервно розширюється.
Так як банківський аудит є одним із видів аудиторської діяльності,то логічно перш простежити розвиток і еволюцію аудиторської діяльності всвіті і в Росії.

Відзначимо деякі основні етапи історії розвитку видів аудиторськоїдіяльності. Аудит і відповідно професія бухгалтера-аудитора яктакі з'явилися спочатку в Англії в середині минулого століття, а потім,через незначний проміжок часу, ще в ряді економічно розвиненихкраїн - США, Німеччини, Франції і деяких інших.
Безсумнівно, що виникнення аудиту як нової довірчої формиперевірки фінансово-економічної діяльності економічних суб'єктіввикликано появою нових організаційно-правових форм цих суб'єктів.
Зрозуміло, що дійсні власники були зацікавлені в отриманнідостовірної інформації про фінансово-економічний стан''рідних''підприємств і організацій, обгрунтованих висновків щодо їх найближчій ідовготривалій перспективі.
Світова економічна криза 1929-1933 рр.., що викликав масові банкрутстварізних підприємств, а особливо акціонерних товариств, був потужнимстимулом подальшого розвитку видів аудиторської діяльності, яка внаступні роки удосконалювалася в напрямку організаційно-правовихоснов. Особлива увага приділялася формуванню етичних і поведінковихнорм у взаємовідносинах аудиторів із клієнтами, дотримання принципудовіри та конфіденційності, як у процесі проведення перевірки,так і після видачі висновку за її результатами.
Необхідно відзначити, що аудиторська діяльність як така породженаринковою економікою і є складовою частиною механізму цієї економіки.

Аудиторська служба в Росії знаходиться в початковому періоді розвитку (тимбільше такий її вигляд, як банківський аудит). Найперша аудиторська фірма внашій країні - акціонерне товариство''Інаудит''- була створена в 1987 роцівідповідно до постанови Ради Міністрів СРСР. Створення зазначеноїфірми, так само як і багатьох інших аудиторських фірм, що пов'язано з утвореннямспільних підприємств у різних галузях народного господарства.
Іноземні інвестори помітно вплинули на виникнення іподальший розвиток в нашій країні аудиторства, що існує векономічно розвинених країнах понад півтора століття і заслуживдовіру підприємницьких кіл цих країн. Слідом за''Інаудітом''дляперевірки підприємств з іноземною участю виникає ряд аудиторських фірмв тому числі''Мосаудіт'', аудиторське агентство''Краунд'', акціонернетовариство''Ессістент'', спільне підприємство''ДРТ Інаудит''та ін
З'являються аудиторські фірми, що спеціалізуються на перевірціпереважно російських підприємств. Наприклад, компанія''Русскоенаціональне товариство'', яка розпочала свою діяльність із серпня
1992 року.

Незважаючи на швидкий, особливо в останні два роки, зростання кількостіаудиторських фірм в Росії, розвиток аудиторської справи в нашій країніістотно затримався через відсутність належної правової бази.

1.2 Приклад російської аудиторської фірми.

Як приклад, я хочу показати вам аудиторську фірму, якає яскравим представником в сфері банківського аудиту. Мова піде пропровідній російській фірмі ЗАТ''юнікон/МС Консультаційна Група''.
На російському ринку компанія''юнікон''працює більше семи років, за цейчас клієнтами фірми стали понад 200 найбільших російських і зарубіжнихфірм і компаній, понад 50 фінансово-кредитних організацій. Саме юніконотримав найбільший в Росії оцінку в сфері банківського аудиту: в грудні
1996 Державна Дума затвердила юнікон аудитором Центрального
Банку РФ. Крім того, компанія юнікон виграла тендер Російського Центру
Приватизації на проведення ініціативного аудиту Зовнішторгбанку і Ощадбанку.
Сфера діяльності юнікон, як колективного члена''Асоціації
Бухгалтерів і аудиторів Співдружності'', розповсюджується не тільки на РФ, алеі на окремі держави - члени СНД, - на що є відповідніліцензії цих країн.
Аудиторська компанія''юнікон/МС Консультаційна Група''єчленом спілки професійних аудиторських організацій. Має тісні діловівідносини з Міжнародним і Європейським банками Реконструкції та Розвитку.
Протягом останніх кількох років юнікон незмінно займає першерядок у рейтингах найбільших аудиторських і консультаційних фірм Росії.
За підсумками 1996 юнікон увійшов до числа 60 найбільш активно і стабільнощо розвиваються компаній Росії (за версією Агентства

економічнихновин). У 1996 році оборот компанії перевищив 100 мільярдів рублів.
Персонал юнікон - понад 500 висококваліфікованих спеціалістів, з них 28мають вчені ступені.
Основними напрямками роботи з клієнтами є:
- аудиторські послуги
- управлінське консультування
- інформаційні технології
- правове консультування

1.3 Аудиторська фірма: роль і завдання.

Однією з багатьох проблем, що стоять перед аудиторами, є визначеннязмісту самого поняття «аудит», яка в першу чергу асоціюєтьсяз копошаться в бухгалтерській документації інспектором, прискіпливо шукаютьпомилки і віднімають дорогоцінний час і офісний простір. Однак,зрозуміло, аудит не обмежується цим. Для керівництва аудит єосновним засобом здійснення контролю за діяльністю організації, ітому він повинен розглядатися в більш світлих тонах. Мова йде, перш заза все, про здійснення контролю за ризиками, контролю доходів і витрат,контролю за роботою керівництва та персоналу. Аудит, як незалежний, так івнутрішній, відіграє провідну роль у вирішенні цих завдань.
Незалежні аудитори можуть надавати ефективну допомогу керівництву банкуу здійсненні контролю не тільки за допомогою сприяння в забезпеченнідостовірності фінансових даних і надійності використовуваних систембухгалтерського обліку. Вони також можуть забезпечити незалежну експертнуконсультаційну підтримку з ряду важливих напрямків діяльності банку.
Більш того, їхні рекомендації з боку можуть бути дуже кориснідля керівництва в процесі проведення перетворень, не зустрічаютьширокою підтримкою всередині організації.
У країнах з розвиненими ринковими відносинами аудиторська фірмарозглядається в першу чергу не як інспектор, а як незалежнийконсультант, який, разом з перевіркою фінансової звітності, даєнеупереджену професійну оцінку стану справ.
Подібна множинність функцій породжує розбіжності в розумінні роліаудиторських фірм в Росії. З одного боку, міжнародна аудиторська фірмарозглядає себе в звичному для неї якості, тобто в ролі перевіряючого іконсультує. З іншого боку, багато російські банкіри вбачають уаудиторів, перш за все незалежних інспекторів та контролерів, якіпідтверджують правильність здійснення фінансових операцій.
Зарубіжні аудиторські фірми бачать своє завдання в підтвердженні того, щобухгалтерська звітність достовірно і точно відображає фінансовий станорганізації. Існують різні користувачі аудиторських послуг. Однак,перш за все аудит необхідний для захисту інтересів акціонерів, якимдостатньо мати спільне підтвердження правильності даних бухгалтерськогообліку.
Тепер розглянемо завдання служби внутрішнього аудиту. Роль цьогоскладного інструменту управління також часто розуміється неправильно.
Ефективно працює служба внутрішнього аудиту допомагає керівництву врозробці стратегії розвитку організації, процедур її реалізації, а такожзабезпечує механізм перевірки виконання цих процедур. Внутрішній аудитможе бути корисний при виявленні областей вдосконалення системи з метоюпідвищення ефективності діяльності організації.

4 Банківський аудит.

Різноманітність форм власності та відродження ринкових відносин створюютьпередумови реформування методів фінансового контролю за господарською ікомерційною діяльністю акціонерних, кооперативних, спільних і іншихфірм, а також банків.

Засновники та акціонери кровно зацікавлені в незалежній оцінцістану справ, і поряд з традиційними формами контролю ступінь якостідіяльності їх фірм встановлюється спеціальною службою - службою аудиту:внутрішнього і зовнішнього, широко функціонує в міжнародної ринковоїсфері. Латинське слово''аудитор''означає посадова особа, якавиконує роль радника, підказники, спостерігача за витрачанням коштіввласниками в межах встановлених законом норм і прав. При цьомустворений контрольний орган всередині акціонерного або іншого підприємстваздійснює внутрішній аудит, а його керівник підпорядковується тількизборам засновників або, за їх дорученням, першим посадовій особі.
Поряд з цим власникам акцій і інвесторам, а також широкому колуконтрагентів далеко не байдужі достовірність обліку та звітності,ліквідність балансу і прибутковість комерційного банку, що об'єктивнопідтверджується зовнішнім аудитом, не перебувають в залежності від якогосьвпливу з боку.

Аудит банківської діяльності має ряд особливостей, які вимагаютьстворення спеціалізованих аудиторських організацій. Справа в тому, що приаудиторських перевірок банків та інших фінансово-кредитних установрозглядаються різні сторони економічної діяльності як самоїкредитної системи, так і обслуговується господарства. Це накладає нааудиторів особливу відповідальність за кваліфікованість обстежень,об'єктивність і достовірність висновків, оскільки результати аудиту служатьпідставою для підтвердження річного звіту, публікації балансу і загальноїоцінки підсумків роботи кредитної установи.

Підсумки проведених аудиторських обстежень показали, що важливою умовоюуспішної діяльності аудиторів є взаємна зацікавленість якперевіряється банку, так і перевіряючих осіб у забезпеченні достовірності облікута звітності, у виявленні та усуненні причин, що заважають обстежуваній банкудосягти високого рівня діяльності. Зрозуміло аудитором бути нелегко.
Йому повинні бути притаманні високий професіоналізм, об'єктивність і чесність,уміння дотримувати комерційну таємницю, доброзичливість і лояльність повідношенню до перевіряється і ряд інших рис.

До прав аудиторів відносяться такі, як:n перевірка всіх бухгалтерських, грошових та інших первинних документів, наявності грошей, цінностей і цінних паперів в касі, у підзвітних осіб, регістрів бухгалтерського обліку, звітності кошторису та інших документів з грошових, розрахункових і кредитних операцій;n ознайомлення з наказами, розпорядженнями правління банку і його голови, протоколами засідань Ради і правління банку;n пред'явлення вимог про надання всіх необхідних документів, а також довідок, розрахунків, завірених копій окремих документів для залучення до акту;n отримання усних або письмових пояснень з питань, що виникають під час аудиту;n огляд касових приміщень, комор та інших службових приміщень, місця і умови зберігання цінностей з метою з'ясування відповідності їх необхідним вимогам.

Що стосується обов'язків аудиторів, то вони визначаються на основі завдань,поставлених при перевірці банківської діяльності. Основний обов'язокполягає в тому, щоб при виявленні фактів неправильного здійсненнябанківських операцій, порушень встановленого порядку бухгалтерського обліку,зловживань і т.д. точно визначити розмір завданого збитку банкуабо державі (бюджету), причини виявлених порушень посадових осіб,винних у порушеннях. У зв'язку з цим аудитор несе т?? кже відповідальністьза неправильне висвітлення дійсного стану справ в обстежуваноїбанку, навмисне спотворення фактів або приховування виявлених порушеньабо помилок, які допускаються працівниками.

Перед початком аудиторської перевірки важливо чітко визначити перелікпитань, що підлягають перевірці. Цей перелік встановлюється угодоюсторін і може включати як повну перевірку всіх сторін діяльності банку,так і окремих ділянок.
Крім зовнішнього аудиту, для якого запрошуються сторонні аудитори, вбанку здійснюється та внутрішній аудит - ревізії і перевірки службамисамого банку. Бажано поєднати зусилля внутрішнього і зовнішнього аудиту зтим, щоб забезпечити правильну оцінку стану роботи.

На початку аудиторської перевірки слід знайомитися з інформацією,характеризує обсяги банківської діяльності, організацією роботи,рівнем кваліфікації керівників, загальною організацією внутрішньогоконтролю. Далі, вже в процесі самої аудиторської перевірки розглядаютьсяті ділянки, де можливі помилки. При аудиті результатів фінансовоїдіяльності банку, законності нарахування і використання прибутку якправило виявляються помилки у розподілі прибутку, особливо при обчисленніпільг, встановлених при оподаткуванні. Аудиторам слід звертатиувагу на те, що банку можуть повністю залишатися доходи, отримані відкредитної допомоги, наданої уряду Російської Федерації,
Центральному банку і Банку зовнішньої торгівлі або під їх гарантії.
Стимульовано діяльність щодо зниження тиску на ринок грошових коштів ізменшення їх маси в обігу шляхом придбання комерційними банкамидержавних облігацій, відсотки і дивіденди за якими, так само як ідоходи, отримані від розміщення цінних паперів, не підлягають оподаткуванню.

Банки не завжди враховують, що пільги по податках передбачаються і прирозміщенні доходів у різні фонди та соціальні заходи, до якихвідносяться:n відрахування до фондів страхування депозитів у комерційних банках та їх страхування від банкрутства (по одному відсотку від балансового прибутку за квартал в кожен з перерахованих фондів);n витрати, які здійснюються відповідно до затверджених місцевими органами влади нормативами на утримання перебувають на балансі банку об'єктів: будинків престарілих, дитячих дошкільних закладів, таборів, об'єктів культури, спорту та ін;n внески на благодійні цілі в екологічні, оздоровчі, загальноосвітні та інші фонди, які не перевищують одного відсотка від оподатковуваного доходу. Всі підприємства, фонди та організації, які отримали такі кошти по закінченні року, подають до податкового органу за місцем свого знаходження звіт про надійшли суми та їх витрачання. Суми, використані не за призначенням, вилучаються в доход федерального бюджету.

У ході аудиторської експертизи слід ретельно перевіряти правильністьобчислення бази оподаткування, особливо її видаткової частини, оскількитут найчастіше допускаються помилки, і, крім того, у разі виявленняподатковим інспектором будь-яких неточностей аудитор несе матеріальнувідповідальність з моральної.

1.5 Аудит кредитної політики банку.

При перевірці використання кредитних ресурсів слід звертати увагу настан статутного фонду, ліквідність балансу, а також дотримання нормобов'язкових резервів. Окремі господарюючі суб'єкти, щоднящо користуються послугами комерційних банків і визначає відповідність цихдій законодавчих і нормативних актів. Аудитор не тільки розкриваєнаявні проблеми і помилки, але і робить висновки про діяльність банку, атакож прогнозує його перспективу. Успішний розвиток банку пов'язано звкладеннями капіталу, спрямованими на розширення ринку товарів. Це, дожаль, недостатньо розуміють і навіть ігнорується багатьма керівникамибанків, які через дріб'язкової обачності не прагнуть використовуватитакий потужний важіль підйому економіки, як кредит. По суті справи, видачадовгострокових кредитів зведена до мінімуму. Банки, як правило, перейшли на
''короткі''кредити, але з підвищеними відсотками, через що штучнозростає собівартість продукції позичальників без радикальних змін уорганізації виробництва. В умовах незначного фінансування збюджету вкрай незначне інвестиційне кредитування ставитьпідприємства в важке положення, що виражається в спаді виробництва такризу платежів. При цьому збільшується розрив між наявністю масиобігових коштів та вартістю сировинних ресурсів у зв'язку із зростанням цін наостанні. Ланцюг неплатежів продовжує зростати, а посередницька сфера --переповнюватися кредитними вкладеннями.

нерозвиненими як і раніше залишаються лізингові операції, які дозволяютьвласнику використовувати орендовані банком машини, трактори,обладнання, а потім після внесків амортизації - викупити їх, а такожфакторингові операції, дуже вигідні банкам. Останнім часомпідвищення плати за кредитні ресурси спричинило за собою зросле напругаз фінансовими ресурсами в господарстві. Особлива увага при аудиті кредитноїдіяльності слід приділяти дотримання економічних нормативів. Яквідомо, для забезпечення сталого функціонування банківської системи
ЦБ РФ встановив граничні нормативи діяльності комерційних банків:n норматив достатності капіталу, який визначається як співвідношення всього капіталу банку і суми активів, зважених з урахуванням ризику, і не повинен бути менше 0,04;n норматив ліквідності балансу, який обчислюється як відношення всього капіталу до зобов'язань банку, але не менше 0,04;n мінімальний розмір обов'язкових резервів та інших фондів, що депонуються в
Центральному банку;n максимальний розмір ризику на одного позичальника, який не може перевищувати
10% суми активів банку.

Видані одному позичальнику кредити, що перевищують 20% капіталу банку,розглядаються як''великих''. Рішення про видачу такого кредитумає прийматися правлінням комерційного банку або періодичностворюваним комітетом з урахуванням думки кредитного відділу. Про видачу такогокредиту ставиться до відома установа ЦП за місцем знаходженнякореспондентського рахунку комерційного банку. Сумарний залишок заборгованостейпо всіх великих кредитів не повинен перевищувати розміри капіталу банку більшеніж у 15 разів. Сума кредитів, що відносяться для даного банку до категорії
''великих'', не може бути вище власних коштів цього позичальника.
Деякі комерційні банки ще не надають належного значення цимпитань і навіть не розглядають баланс позичальників перед видачею позики,посилаючись при цьому на те, що кредитування здійснюється на підставідоговорів, у яких визначаються права, обов'язки та відповідальністьсторін, строки і процентні ставки, санкції та ін Але договір не можезамінити економічний аналіз.

Економісти - службовці дрібних банків ще недостатньо володіють прийомамианалізу фінансового стану позичальнику в умовах нової бухгалтерськоїзвітності підприємств. Існуюча ж раніше методика аналізу балансупрактичних неприйнятна для змінених форм звітності. Аудитор повиненволодіти методикою аналізу бухгалтерської звітності з тим, щоб робитиправильні висновки про кредитну політику банку.
Комерційні банки для підвищення ліквідності, а також для захистуінтересів вкладників, пайовиків, акціонерів формують обов'язкові фонди.
При аудиті слід розглянути повноту створення таких фондів:n фонду обов'язкових резервів, який створюється в межах 20% від обсягу залучених ресурсів (кредити, отримані від інших банків, і оподатковувані позики в розрахунок не приймаються). Регулювання величини залишку коштів, що підлягає резервуванню, проводиться ЦБ на 1-е і 16-е числа шляхом звірки сум фактично внесених коштів і сум, що підлягають внесенню;n фонду страхування депозитів, що створюється з метою представлення гарантії і забезпечення захисту інтересів вкладників (формування цього фонду дає змогу комерційним банкам у разі неплатоспроможності банку компенсувати внески і депозити своїм клієнтам);n фонду страхування від банкрутства. Зазначений фонд дає право банкам отримувати позики від ЦБ на заповнення тимчасової нестачі ліквідності в
20 кратному розмірі до фактично сформованої величини даного фонду.

Державний нагляд ЦП за діяльністю комерційних банків дозволяєїм бути більш впевненими у своїх діях, а також гарантувати інтересивкладників, акціонерів і пайовиків.

6 Аудит розрахункових відносин.

Аудит розрахункових відносин дозволяє знаходити шляхи прискорення розрахунків.
Цьому мають сприяти зміни в організації розрахунків: відмінакалендарної черговості платежів, вибір черговості на розсудпідприємства, скасування відповідальності банків за нарахування та стягнення пеніза затримку платежів, обмеження розрахунків платіжними вимогами.
Величезні неплатежі, частина з яких викликана недоліками системи розрахунків,в багатьох випадках пов'язані з упущеннями комерційних банків.

Слід зазначити випадки, коли деякі комерційні банки, використовуючигроші клієнтів у якості кредитних ресурсів, без міри видають кредити, незвертаючи уваги на ліквідність свого балансу. Наприклад, коли потребав кредиті одного позичальнику в 5 разів перевищувала норматив ліквідностібалансу, для обходу встановлених обмежень комерційний банк видававкредит п'яти фірмам, які переводили ці гроші на рахунок даногопозичальнику, останній же здійснював розрахунки, не маючи достатніхресурсами для повернення кредиту. Низка банків брав у своєї клієнтури востанній день місяця кошти з депозитних рахунків на два дні, а в першучислах наступного місяця повертав клієнтам гроші, маючи при цьомумінімальні затримки і сприятливі показники балансу. Іноді замістьтого, щоб відносити непогашені у строки кредити на рахунок простроченихпозик, банки укладали угоди з господарствами про пролонгації позик, інодіДоже односторонньо, без згоди позичальника. Такі неправильні діїбанків спрямовані на те, щоб''утриматися на плаву'', особливо дрібнимкомерційним банкам, аудиторський контроль за якими здійснювати набагатоскладніше. У зв'язку з цим видана у серпні 1992 р. директива ЦБ про те, щокомерційні банки можуть створюватися лише тоді, коли їх статутний фондстановить не менш 100 млн. руб., впорядкувати діяльність комерційнихбанків, їх ресурсне забезпечення та посилить дієвість контролю, яквнутрішнього, так і зовнішнього.

1.7 Аудит бухгалтерського обліку.

При аудиті бухгалтерського обліку треба передусім мати на увазі, що облік ізвітність у комерційних банках здійснюється відповідно до правил,встановленими ЦБ. У зв'язку зі змінами чинного законодавства бувзмінений рахунковий план комерційних і кооперативних банків.
Банки публікують у пресі свої річні баланси та звіти про прибутки тазбитки після підтвердження достовірності отриманих відомостейнезалежною аудиторською службою. На жаль, публікуючи у пресі річнібаланси, багато комерційних банків довільно групують статті балансу,не дотримуються однаковість, а отже, і змістовну сторонуопублікованих звітів, що заважає їх грамотному осмислення. При аудиторськихперевірках звертається увага на правильність складання щоденнихбалансів. Обов'язково повинні бать звірені залишки по рахунках аналітичногоі синтетичного обліку. При перевірках дотримання правил веденнябухгалтерського обліку та порядку оформлення грошово-розрахункових операцій частовиявляються численні недоліки і недбалості і навіть недостовірністьбалансу.
Іноді допускаються виправлення документів шляхом підчисток і поправокнедозволеним способом, виправлення помилкових записів після укладеннябухгалтерського журналу, неправильне зазначення в меморіальних ордерахнайменувань рахунків госпорганів за дебетом і кредитом. Всі ці та інші огріхиможуть створювати умови для всілякого роду зловживань.

Обов'язковій перевірці при аудиті піддається правильність юридичногооформлення діючих рахунків госпорганів і обгрунтованість операцій за ними.
Зауваження в основному типові: відсутність заяв на відкриття рахунку, накартках немає найменувань власника рахунку, картки не завірені належнимчином, допускається відкриття рахунків без державної реєстраціїклієнта. Виявляються факти, коли журнал реєстрації відкритих рахунків несброшюровивался, не опечатується і не засвідчується підписом головногобухгалтера. Іноді неправильно використовуються балансові рахунки, зокремадепозитні рахунки ведуться в режимі розрахункового рахунку і по них проводилисяоперації на відшкодування витрат з капітального ремонту та будівництва, впокриття збитків від видавничої діяльності, на відшкодування витрат замедичного обслуговування персоналу, на матеріальну допомогу, преміювання,купівлю автомашин, транспортні витрати та інші операції.

1.8 Аудит каси і касових операцій.

Велике місце в аудиті банків займають ревізії каси і касових операцій.
Головною особливістю перевірки каси є її раптовість. Аудиторськаслужба зобов'язана провести перевірку готівкових грошей, цінних паперів і бланківсуворої звітності, що знаходяться в касі, у присутності головного бухгалтераі касира. Повний перерахунок грошей обов'язковий. Після перерахунку грошейскладається акт про суму готівки та їх відповідність касовому журналу, атакож бухгалтерського обліку. Перевіряється повнота оприбуткування грошей,отриманих по кожному чеку з банку (при цьому порівнюються суми,відображені у відомості аналітичного обліку за дебетом рахунка''Каса'', зданими журналу ордеру № 2 і за кредитом рахунку № 51''Розрахунковий рахунок''). Укасових документах не допускається ніяких підчисток.

Касові операції зі списання грошей у витрата перевіряються за документами,доданим до касових звітів. При перевірці використовуються наступнідокументи: касовий ордер № 1''Прибутковий касовий ордер''; касовий ордер
№ 3-а - журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів;документи без ордерного оформлення прийому і видачі грошей, облікові регістрипо рахунку № 50''Каса''; Головна книга, баланси на відповідну дату.
Аудитор також повинен упевнитися в наступному:n чи обслуговується клієнтура одним касиром або декількома;n чи працює касир тільки в перевіряється банку або поєднує свої обов'язки з іншими;n чи є зобов'язання касира матеріальну відповідальність і ознайомлений він з правилами ведення касових операцій;n чи є його розписка про це.

На жаль, не у всіх банках касові приміщення ізольовані, деякібанки (рідко) не мають сигналізації. Готівкові гроші та інші грошовідокументи повинні ховати в вогнетривкій шафі. У приміщенні для перерахункугрошей клієнтами обов'язково повинен бути представник банку.
Аудиторам необхідно проконтролювати, чи проводилися раптові перевіркикаси, проводилася чи щоденна здача в бухгалтерію касових документівкасирами і чи є на них розписка головного бухгалтера або йогозаступника, чи були випадки передплати керівником або головнимбухгалтером незаповнених чеків і видача їх касиру для самостійногозаповнення при отриманні грошей в банку. Звертається увага на наявністьжурналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, а такожкасової книги, яка повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатанасургучною печаткою, а всі аркуші - завірені підписами керівника і головногобухгалтера.
Слід мати на увазі, що в касовій роботі не може бути неточностей іпомилок. Навіть дрібний прорахунок в касі приносить крім матеріальних втратстраждання особам, що їх допустили. На превеликий жаль, аудиторамивиявляються численні порушення у касовій роботі: зберігання грошей унесправних шафах, які після закінчення роботи не опечатуються,відсутність охоронної сигналізації, дублікатів до ключів від сейфів,всілякі підчистки в касових книгах. Нерідко в приміщеннях дляперерахунку грошей клієнтами - немає представника банку. Виявлені факти,коли до роботи з цінностями в банках допускалися особи, які перебувають вродинних стосунках. Керівники таких банків мотивували подібнеположення тим, що видана інструкція № 23 по емісіонно-касової роботицього не обумовлює. Однак слід зауважити, що ця та?? єю НЕскасовувала вказівок інструкції № 42, де чітко обумовлено заборону на роботу зцінностями осіб, які перебувають в родинних стосунках.

2.1 Положення про аудиторську діяльність в банківській системі РФ.

1. Це положення розроблено відповідно до Федеральними законами
«Про Центральний банк Російської Федерації (Банк Росії)», «Про банки ібанківську діяльність », Указом Президента Російської Федерації від 22грудень 1993р. номер 2263 «Про аудиторську діяльність в Російській
Федерації »та постановою Уряду Російської Федерації від 6 травня
1994р. номер 482 «Про затвердження нормативних документів з регулюванняаудиторської діяльності в Російській Федерації ».
2. Відповідно до Федерального закону «Про банки і банківськудіяльності »діяльність кредитної організації підлягає щорічнійаудиторської перевірки аудиторською фірмою (самостійно працюютьаудитором), що має ліцензію Банку Росії на здійснення аудиту кредитнихорганізацій.
3. Банківський аудит є одним із видів аудиторської діяльності.

Основною метою банківського аудиту є встановлення достовірностібухгалтерської (фінансової) звітності кредитних організацій і відповідностіздійснених ними операцій з чинним законодавством Російської
Федерації.
Основні показники (зміст, обсяг і форми) бухгалтерського обліку тазвітності для банківської системи встановлюються відповідно до
Федеральним законом «Про Центральний банк Російської Федерації» нормативнимиактами Національного банку України.

2.2 Порядок ліцензування Банківського аудиту.

Аудит кредитних організацій можуть здійснювати аудиторські фірми ісамостійно працюють аудитори (далі аудиторська фірма (аудитор)),що мають ліцензію Банку Росії.
Питання про видачу ліцензії на здійснення аудиторської діяльності (даліліцензія) аудитора, який працює самостійно, розглядається Банком
Росії за умови стажу роботи на постійній основі не менше трьох років зостанніх п'яти як фахівця в банківській системі або аудитора,здійснює аудит кредитних організацій.
Розгляд питання про видачу ліцензії аудиторській фірмі здійснюється
Банком Росії при дотриманні наступних умов:мінімальний статутний капітал аудиторської фірми, що має організаційно -правовий статус «закрите акціонерне товариство», повинен становити не менш
100-кратної суми мінімального розміру оплати праці, встановленогофедеральним законом на дату державної реєстрації товариства;не менше двох аудиторів, що мають кваліфікаційний атестат на правоздійснення банківського аудиту, перебувають у штаті фірми або, займаючипрофесорсько-викладацькі посади у вищих навчальних закладахекономічного профілю, працюють в ній за сумісництвом.
У статутному капіталі аудиторської фірми частка, що належить атестованимаудиторам і (або) отримали ліцензії аудиторськими фірмами, становить немене 51 відсотки.
Для вирішення питання про выд