Введення.

Всі підприємства, здійснюючи господарську діяльність, вступають увзаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями, установами,працівниками підприємства й окремими особами. Ці взаємини грунтуютьсяна різних грошових розрахунках в процесі заготовляння, виробництва іреалізації продукції, товарів, робіт або послуг.

У підприємств виникають зобов'язання перед постачальниками заотримані від них товарно-матеріальні цінності, виконані роботи,надані послуги: перед державним бюджетом з відрахувань від прибутку,платежах до фондів, податкових і неподаткових платежів, перед своїми робітниками іслужбовцями по заробітній платі та інші. З іншого боку, самі підприємствапред'являють вимоги до абонентів, покупцям, замовникам про оплатувідвантаженої їм продукції, наданих послуг і виконаних робіт длявідшкодування здійснених затрат, виконання своїх зобов'язань та отриманняприбутку.
Основні завдання обліку товарів та їх реалізації полягають у тому, щобзабезпечити контроль за станом товарних запасів та їх збереженням наскладах.

Для виконання зазначених завдань необхідно в першу чергувикористовувати дані первинного обліку, регістри синтетичного іаналітичного обліку.

1. Особливості обліку в торгівлі

1 Поняття, склад і користувачі фінансової звітності

Бухгалтерська (фінансова) звітність - єдина система даних промайновому і фінансовому положенні організації й про результат їїгосподарської діяльності, що складається на основі даних бухгалтерськогообліку за встановленими формами. [1]

Склад, зміст, вимоги та інші методичні основирегламентовані «Положенням по веденню бухгалтерського обліку табухгалтерської звітності в РФ », затвердженим наказом Мінфіну РФ від 29липня 1998 р. № 34н та Положенням з бухгалтерського обліку «Бухгалтерськазвітність організації »(ПБО 4/99), затвердженого наказом Мінфіну РФ від 6липня 1999 р. № 43н. Згідно з цим положенням до складу бухгалтерськоїзвітності включаються: бухгалтерський баланс - форма № 1; звіт про прибутки і збитки - форма № 2; додатки до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки: звіт про рух капіталу - форма № 3 (річна); звіт про рух грошових коштів - форма № 4 (річна); додаток до бухгалтерського балансу - форма № 5 (річна); пояснювальна записка; звіт про цільове використання отриманих коштів - форма № 6 (річна) --для громадських організацій (об'єднань); спеціалізовані форми, встановлені відповідно до пункту 30
Положення про бухгалтерський облік та звітності в РФ; підсумкова частина аудиторського висновку, виданого за результатамиобов'язкового за законодавством РФ аудиту бухгалтерської звітності.

У ПБО 4/99 висуваються вимоги до складання бухгалтерської звітності:

Організація повинна складати бухгалтерську звітність за місяць, кварталта рік наростаючим підсумком з початку звітного року. При цьому місячна іквартальна звітність є проміжною.

Бухгалтерська звітність повинна давати достовірне і повне уявленняпро майнове і фінансове становище організації, про його зміни, атакож фінансові результати її діяльності. Достовірної вважаєтьсябухгалтерська звітність, сформована і складена виходячи із правил,встановлених нормативними актами з бухгалтерського обліку РФ.

При формуванні бухгалтерської звітності організацію повинна бутизабезпечена нейтральність інформації, що міститься в ній, тобто виключенооднобічне задоволення інтересів одних груп користувачівбухгалтерської звітності перед іншими.

Дані по числових показників у звітності наводяться мінімум за двароку - звітний і що передував звітному (крім звіту, який складаєтьсяза перший звітний рік). Якщо дані за період, що передував звітномуроці, непорівнянні з даними за звітний період, то перший з названихданих підлягають коригуванню виходячи з правил, встановлених нормативнимиактами.

Бухгалтерська звітність повинна бути складена українською мовою та ввалюті Російської Федерації. Приклад заповнення форм бухгалтерськоїзвітності представлений в Додатку 1.

Робота з аналізу бухгалтерської звітності повинна задовольняти багатьомвимогам. Коло користувачів включає різні категорії - від серйозниханалітиків до випадкових «любителів». Всі вони керуються спільною метоюдля досягнення своїх інтересів - оцінити за даними фінансової звітностіфінансовий стан організації. Фінансова звітність в Росіїстановить інтерес для двох груп зовнішніх користувачів.

Безпосередньо зацікавлених у діяльності організації;

Опосередковано зацікавлених в ній.

До першої групи належать наступні учасники: держава, перш всього у вигляді податкових органів, які перевіряютьправильність складання звітних документів, розрахунку податків, визначаютьподаткову політику; існуючі та потенційні кредитори, які використовують звітність дляоцінки доцільності надання або продовження кредиту, визначенняумов кредитування, посилення кредиту, визначення умов кредитування,умови гарантій повернення кредиту, оцінки довіри до організації як доклієнту; постачальники та покупці, що визначають надійність ділових зв'язків з данимиклієнтом; існуючі та потенційні власники засобів організації, якимнеобхідно визначити збільшення або зменшення частки власних коштів іоцінити ефективність використання ресурсів керівництвом організації.

Друга група користувачів фінансової звітності - це ті, хтобезпосередньо не зацікавлений в діяльності підприємства. Однаквивчення звітності їм необхідно для того, щоб захистити інтереси першихгрупи користувачів звітності. До цієї групи належать: аудиторські служби, що перевіряють відповідність даних звітностівідповідними правилами з метою захисту інтересів інвесторів; консультанти з фінансових питань, які використовують звітність з метоювироблення рекомендацій своїм клієнтам щодо розміщення їх капіталів уту чи іншу компанію; законодавчі органи та ін

До внутрішніх користувачам звітності ставляться вище керівництвоорганізації, загальні збори учасників, які за даними звітностівизначають правильність прийнятих інвестиційних рішень і ефективністьструктури капіталу, здійснюють попередні розрахунки фінансовихпоказників майбутніх звітних періодів.

1. Бухгалтерський облік операцій з руху товарів на підприємствах зайнятих у торгівлі

Перебудова управління економікою, перехід до ринкових відносин,використання різних форм власності неможливі без істотногопідвищення ролі контролю й обліку.

В даний час всі підприємства незалежно від їх виду, формвласності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна тагосподарських операцій відповідно до чинного законодавства та нормативнихдокументів. Основними з них є Федеральний Закон «Про Бухгалтерськомуоблік »із змінами і доповненнями від 23 іюля1998 р, Наказ Міністерства
Фінансів Р. Ф. № 34н від 29 липня 1998

Бухгалтерський облік суцільне, безперервне, взаємопов'язане відображеннягосподарської діяльності підприємства на підставі документів в різнихвимірниках. Кожен факт, що відбувся, оформлений документом, називаєтьсягосподарською операцією.

Як будь-яка наука бухгалтерський облік має свій предмет і метод: Предметомв узагальненому вигляді є господарська діяльність підприємства. У більшконкретний зміст він складається з численних і різноманітнихоб'єктів, які можна об'єднати в дві групи:

До першої групи належать господарські засоби та їх джерела, додругого господарські процеси та їх результати. Ведення бухгалтерського облікуза допомогою використання різних способів і прийомів називають Методомбухгалтерського обліку. Він включає окремі елементи, з яких головнимиє: документація, інвентаризація, рахунки, подвійний запис, баланс,звітність, оцінка і калькуляція. Розглянемо деякі з них.

Рахунки та подвійний запис.

Рахунки бухгалтерського призначені для групування і поточного облікуоднорідних господарських операцій. На кожний вид господарських засобів та їхджерел відкривається окремий рахунок. Кодування регламентується ПЛАНОМ
Рахунків бухгалтерського обліку. Розрізняють два види рахунків: активні тапасивні. Свою назву вони отримали від назви сторін балансу і відображаютьїх зміст. Так, активні рахунки призначені для обліку господарськихкоштів за їх складу і розміщення, пасивні - для обліку господарськихкоштів за їх цільовим призначенням. Будова рахунків з їхнього вигляду однакова --це таблиця двосторонньої форми, ліва сторона якої є дебет, а права
- Кредит. Для більшості рахунків характерна наявність залишку (сальдо) напочаток і на кінець місяця і оборотів по дебету і кредиту. Необхіднопам'ятати, що при однаковому будові рахунків призначення сторін (дебету ікредиту) в активних і пасивних рахунках різне. Сума кожної господарськоїоперації записується на рахунках двічі (за дебетом одного рахунку і по кредитуіншого рахунку), що і називається подвійним записом. Вона забезпечуєвзаємопов'язане відображення господарської діяльності в бухгалтерському обліку.
Крім того, її використання має велике контрольне значення, так яквимагають обов'язкової збалансованості (рівності) підсумків записів нарахунках. Це здійснюється після закінчення кожного звітного періоду, колипідраховуються суми оборотів за дебетом і кредитом усіх рахунків незалежно відїх виду. Вони повинні бути рівні між собою, нерівність свідчить пропомилку, допущеної у записах або підрахунках. Взаємна зв'язок між рахунками,відображає дану операцію, називаються кореспонденцією рахунків, а рахунки,між якими виникає цей зв'язок, називають кореспондуючими рахунками.
Спосіб ведення, тобто реєстрація облікової інформації, яка здійснюється вручну або з використанням засобів автоматизації називають технікою абоформою бухгалтерського обліку.

2. Організація матеріальної відповідальності в торгівлі. Звітність матеріально відповідальної особи

На працівників торгівлі може покладатися матеріальна відповідальність зашкоду, заподіяну підприємству. Відповідно до Трудового кодексу
Російської Федерації ця відповідальність може покладатися тільки наосіб, які працюють за трудовим договором.

Матеріальна відповідальність може бути покладена на працівника принаявності наступних умов:

- заподіяння дійсного прямого збитку;

- наявність протиправної поведінки;

- встановлена вина працівника;

- причинний зв'язок між протиправним та винним поведінкоюзаподіювача шкоди та збитками що виник у роботодавця.

Дійсний збиток виражається в реальному зменшенні майнароботодавця або погіршення стану зазначеного майна, а такожнеобхідність для роботодавця здійснити витрати або зайві виплати напридбання або відновлення майна.

протиправними є така поведінка (як дію так і бездіяльність)працівника, яке не відповідає встановленим правилам поведінки.
Наприклад, недотримання правил роботи на відповідному обладнанні,правил зберігання цінностей і т.д.

Винним є така поведінка працівника, коли він надходить навмиснеабо необережно. Вступаючи навмисне, працівник усвідомлює протиправнийхарактер своєї поведінки, передбачає його шкідливі наслідки і бажає абосвідомо допускає їх настання, або ставиться до них байдуже.
Наприклад, присвоєння працівником ввірених йому цінностей. Вступаючинеобережно, працівник передбачає можливість настання шкідливих наслідківсвоєї поведінки, але без достатніх до того підстав розраховує на їхзапобігання, або не передбачає можливості настання вказанихнаслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.

І причинний зв'язок між протиправним та винним поведінкою полягаєв тому, що відповідальність настає тільки за збиток, що є наслідкомпротиправної поведінки.

Трудовим кодексом Російської Федерації крім загальних правил покладанняматеріальної відповідальності на працівників, які працюють за трудовимдоговору, статтею 242 передбачена повна матеріальна відповідальність.

Повна матеріальна відповідальність працівника полягає в його обов'язкивідшкодовувати завдані збитки підприємству в повному розмірі, в наступнихвипадках:

- при недостачі цінностей, довірених працівнику на підставіспеціального письмового договору або отриманих за разовим документом;

- навмисного заподіяння збитку;

- заподіяння збитку в стані алкогольного, наркотичного татоксичного сп'яніння;

- заподіяння збитку в результаті злочинних дій працівника,встановлені вироком суду;

- заподіяння збитку в результаті адміністративного вчинку;

- розголошення відомостей, що становлять охоронювану законом таємницю;

- заподіяння шкоди не при виконанні працівником трудовихобов'язків.

При цьому працівники віком до вісімнадцяти років, можуть також нестиповну матеріальну відповідальність, але лише за навмисне заподіяннязбитку, за шкоду, заподіяну у стані алкогольного, наркотичного аботоксичного сп'яніння, а також за збиток, заподіяний у результатівчинення злочину чи адміністративного проступку.

Крім містяться в статті 243 Трудового кодексу Російської Федераціївипадків, коли працівник несе повну матеріальну відповідальність,роботодавець може додатково убезпечити себе від нанесення йогомайну шкоди з боку працівників.

Так статті 244 та 245 Трудового кодексу Російської Федераціївстановлюють, що з працівниками, які досягли вісімнадцяти років і працюютьза трудовим договором можливе укладання індивідуального або колективногописьмового договору про повну матеріальну відповідальність.

Згідно зі статтею 244 Трудового кодексу Російської Федерації Урядом
РФ повинні були бути встановлені переліки робіт і категорії працівників, зякими можуть укладатися письмові договори про повну індивідуальну абоколективної відповідальності. До прийняття даних актів, належалокеруватися раніше прийнятими переліками і типовими договорами, асаме, переліки і договори, затверджені Постановою Держкомпраці СРСР і
ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. і Постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від
14 вересня 1981

Постановою Уряду від 14 листопада 2002 року № 823 постановив
Міністерству праці і соціального розвитку РФ розробити і затвердити

- перелік посад і робіт, що заміщаються абовиконуються працівниками, з якими роботодавець може укладати письмовідоговори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за недостачудовіреного майна, а також типову форму договору про повнуіндивідуальну матеріальну відповідальність;

- перелік робіт, при виконанні яких можевводитися повна колективна (бригадна) матеріальна відповідальність занедостачу довіреного працівникам майна, а також типову форму договору проповної колективної (бригадної) матеріальної відповідальності;

Згідно з вищевказаною Постановою Мінпраці РФ від 31 грудня
2002 затвердив переліки посад і робіт і типові форми договорів проповної матеріальної відповідальності працівників.

У зв'язку з цим, договір про повну матеріальну відповідальністьроботодавець може укласти з працівниками на підприємствах і організаціяхторгівлі за наявності на них наступних видів робіт:

- роботи з прийому та виплати всіх видівплатежів;

- за розрахунками під час продажу (реалізації) товарів,продукції та послуг;

- по обслуговуванню торгових і грошовихавтоматів;

- з купівлі (прийому), продажу (торгівлівідпуску, реалізації) послуг, товарів (продукції), підготовку їх до продажу;

- по прийому на зберігання, обробки
(виготовлення), зберігання, обліку, відпуску (видачі) матеріальних цінностей наскладах, базах, у коморах, інших організаціях і підрозділах;

- по прийому і обробці для доставки
(супроводу) матеріальних цінностей, їх доставки, видачі (здавання).

У зазначений перелік включаються наступні посади, які можуть бутивключені до штатного розпису підприємств торгівлі:

- Касири, касири-контролери;

- Директори, завідуючі, адміністраториорган?? зацій і підрозділів торгівлі, їх заступники, помічники;

- Продавці;

- Товарознавці всіх спеціалізацій;

- Завідувачі, керівники складів, комори позаготівлі, транспортування, зберігання, обліку і видачі матеріальнихцінностей, їх заступники;

- Комірники;

- Агенти із заготівлі та/або постачання;

- Експедитори з перевезення та інші працівники,здійснюють отримання, заготівлю, зберігання, облік, видачу,транспортування матеріальних цінностей.

У договорі про повну індивідуальну відповідальність повинні міститисянаступні основні положення: а) працівник бере на себе не тільки повну матеріальнувідповідальність за недостачу довіреного йому майна, але і за шкоду,що виник в результаті відшкодування збитку роботодавцем третім особам. б) в договорі необхідно вказувати як обов'язки працівника, так іобов'язки роботодавця.

До обов'язків працівника входить: дбайливо ставитися до переданого йому дляздійснення покладених на нього функцій майну роботодавця; прийматизаходів для попередження збитків; своєчасно повідомляти роботодавця абобезпосередньому керівнику про всі обставини, що загрожуютьзабезпечення збереження довіреного майна; вести облік, складати іпредставляти у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти прорух і залишки довіреного майна, брати участь у проведенніінвентарізації, ревізії, інших перевірок збереження і стану ввіреногомайна.

Обов'язки роботодавця: створювати працівникові умови, необхідні длянормальної роботи і забезпечення повного збереження довіреного йомумайна; знайомити працівника з чинним законодавством проматеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну йому працівниками, а такожіншими правовими актами, у тому числі локальними (внутрішніми) про порядокзберігання, приймання, обробки, продажу (відпуску), перевезення, застосування впроцесі виробництва і здійснення інших операцій з переданим йомумайном; проводити в установленому порядку інвентаризацію, ревізії іінші перевірки зберігання та стану майна. в) працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода завданане з його вини (відповідно до ст. 239 Трудового кодексу РФ)

До переліку робіт, при виконанні яких може вводитися повнаколективна (бригадна) матеріальна відповідальність за недостачуввіреного працівникам майна у сфері торгівлі є такими ж як іпри повну матеріальну індивідуальної відповідальності.

Письмовий договір про повну колективну (бригадну) матеріальнувідповідальності за заподіяння шкоди укладається між роботодавцем івсіма членами колективу.

У договорі обов'язково повинні міститися такі положення: а) найменування виду робіт, за яким колектив (бригада) бере насебе відповідальність за збереження майна; б) в загальних положення необхідно передбачити що: рішення роботодавцяпро встановлення повної колективної матеріальної відповідальностіоформляється наказом, який є невід'ємним додатком до договору;при зміні керівника колективу або вибуття з нього понад 50 відсотків відйого первісного складу договір повинен бути переукладений; при вибуттізі складу окремих працівників договір не переукладається (у такому випадкупроти підпису вибулого члена колективу вказується дата його вибуття, азнову працівник підписує договір і вказує дату вступу доколектив); в) права і обов'язки колективу (бригади):

- брати участь у прийомі довіреного майна та здійснювати взаємнийконтроль за роботою по збереженню, обробці, продажу, перевезенні лилизастосування в процесі виробництва довіреного майна;

- брати участь у інвентарізації, ревізії, в необхідних випадкахвимагати від роботодавця проведення інвентаризації;

- знайомитися зі звітами про рух і залишки ввіреного колективумайна;

- заявляти роботодавцеві про відхилення членів колективу, які на їхнюдумку, не можуть забезпечити збереження довіреного колективу майна;

- обов'язки колективу (бригади) ідентичні обов'язків індивідуальногопрацівника; г) обов'язки роботодавця:

- своєчасно вживати заходів щодо виявлення та усунення причин,перешкоджають забезпеченню колективної схоронності довіреного майна,виявляти конкретних осіб, винних у нанесенні збитків, і залучати їх довстановленої законодавством відповідальності;

- забезпечувати КОЛЕКТИВУ умови, необхідні для своєчасного облікута звітності про рух і залишки довіреного їм майна;

- розглядати повідомлення колективу про обставини, що загрожуютьзбереження майна, вживати заходів щодо їх усунення, розглядати вприсутності працівника заявлений йому відвід, вживати відповідних заходів,розглядати питання про обгрунтованість вимоги проведенняінвентаризації; д) розділ про порядок обліку та звітності.

Для звільнення від матеріальної відповідальності член колективу
(бригади) повинен довести відсутність своєї провини.

Розмір збитку, заподіяного роботодавцеві при втраті та псуванні майна,визначається за фактичними втратами, що обчислюється виходячи з ринкових цін,що діють в даній місцевості на день заподіяння збитку, але не нижчевартості майна за даними бухгалтерського обліку з урахуванням ступеня зносуцього майна.

Звітність матеріально-відповідальних осіб

Кожен факт господарської діяльності, пов'язаний з надходженням івибуттям товарів, оформлюється первинними документами. На їх підставіматеріально-відповідальні особи періодично складають звітність про наявністьта рух товарів, тари і здають її в бухгалтерію організації.
Адміністрація організації використовує цю звітність з метою контролю заматеріально-відповідальними особами, а також для перевірки зберіганняцінностей і управління товарними запасами.

Строки складання звітності встановлює адміністрація організації. Напрактиці матеріально-відповідальні особи складають звітність про наявність тарух товарів щоденно, за три, п'ять, а іноді навіть за десять днів.
Щоденне подання звітності нераціонально збільшує обсяг роботибухгалтерського апарату. У той же час застосування 10-денний звітностінедоцільно з кількох причин: рух товарів протягомтривалого періоду не контролюється бухгалтерією, нерівномірнорозподіляється робота бухгалтерів протягом місяця, значний обсягробіт з перевірки та обробки звітності за останню декаду кварталуприпадає на період складання бухгалтерської звітності. У зв'язку з цимдля забезпечення контролю за роботою матеріально-відповідальних осіб і більшеефективної обробки документації доцільно встановити термінизвітності виходячи з конкретних умов функціонування організації.

У торговельних організаціях найбільш поширеним видом звітності пронаявність та рух товарів є товарний звіт (ф. N ТОРГ-29). Уадресної частини товарного звіту зазначаються найменування організації,торгової одиниці і структурного підрозділу (відділу, секції), прізвище таініціали матеріально-відповідальної особи, номер звіту, період, за якийскладається товарний звіт.

Товарні звіти нумерують з початку і до кінця року послідовно зпершого номера.

Предметна частина товарного звіту розкриває структуру товарного балансу:

Він + П = Р + Ок,

де Он - залишок товарів на початок звітного періоду ;

П - надходження товару за звітний період;

Р - витрата товарів за звітний період;

Ок - залишок товарів на кінець звітного періоду.

Показник «Залишок товарів на початок звітного періоду» повиненвідповідатиме показнику по рядку «Залишок на кінець звітного періоду»попереднього товарного звіту або показником інвентаризаційного опису (якщоперший звіт складають після проведення інвентаризації).

У прибутковій частині товарного звіту кожний прибутковий документ записуютьокремо і підраховують загальну суму оприбуткованих товарів за данийзвітний період, а також загальний рейтинг приходу з залишком на початок періоду. Прицьому виділяються джерело надходження товарів, номер та дата документа, суманадійшли товарів.

У видатковій частині товарного звіту окремо записують напрямвибуття товарів, номер і дату видаткового документа, суму оцінки вибулихтоварів і підраховують загальну суму витрат товарів за звітний період.
Після цього визначають залишок товарів на кінець звітного періоду. Таким жечином у товарному звіті відображаються залишки і рух тари.

Усередині кожного виду приходу і витрати документи розташовують ухронологічному порядку. Загальна кількість документів, на підставі якихскладений товарний звіт, вказують прописом в кінці звіту. Товарний звітпідписує матеріально-відповідальна особа, а при бригадної матеріальноївідповідальності - бригадир або його заступник і один з членів бригади.
Товарний звіт складають у двох примірниках.

Правильність початкового залишку в товарному звіті встановлюється шляхомзіставлення даного звіту з попереднім, який вважається правильним,бо вже був перевірений. Про зміну залишку товарів на кінець звітногоперіоду доводять до відома матеріально-відповідальна особа, яка своєюпідписом у кінці товарного звіту має засвідчити правильністьвнесених виправлень і нового залишку товарів.

Товарні документи на надходження товарів від постачальників, прикладені дотоварним звітом, слід зіставляти з примірником розрахункового документана цю ж партію товарів, що надійшов через банк або касу. Це дозволяєвстановити повноту і своєчасність оприбуткування товарів.

Перевіривши товарний звіт, бухгалтер ставить на ньому дату перевірки ірозписується. Товарні звіти використовують з метою контролю не тільки зарухом цінностей, а й за станом товарних запасів. Контрольздійснюється шляхом зіставлення фактичних залишків товарів знормативом (лімітом), що визначається адміністрацією організації. Привиявленні значного відхилення фактичних даних від встановленихнормативів вживаються заходи щодо оптимізації товарних запасів.

3. Бухгалтерський облік надходження та реалізація товарів

Облік надходження готової продукції

Надходження з виробництва готової продукції оформлюється накладними,специфікаціями, приймальними актами та іншими первинними і зведенимидокументами.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберіганнязазвичай здійснюється аналогічно обліку матеріальних запасів.

Останнім часом багато які організації застосовують метод бескарточнийобліку готової продукції. При цьому методі за допомогою ЕОМ щоденноскладають оборотні відомості обліку випуску з виробництва і рухуготової продукції щодо складів та інших місць зберігання. Залишкиготової продукції періодично інвентаризують.

На автоматизованих складах замість карток складського облікувикористовують, як правило, оперативні машинограм відеограми залишків іруху готової продукції по кожному найменуванню та виду.

Як і з матеріальних запасів, за готової продукції складаютьноменклатуру - цінник. Крім цінника розробляються довідникипродукції, що містять відомості про оподатковуваної і неоподатковуваної різнимивидами податків продукції, про платників і одержувачам,среднеквартальной та середньорічної собівартості та ін

Оцінка готової продукції. В даний час застосовують такі видиоцінки готової продукції. по фактичної виробничої собівартості. Цей спосіб оцінкиготової продукції використовується порівняно рідко, в основному напідприємствах індивідуального виробництва, що випускають велике унікальнеобладнання та транспортні засоби. Може застосовуватися на підприємствах зобмеженою номенклатурою масової продукції; за неповною (скороченої) виробничої собівартості продукції,обчислюється за фактичними витратами без загальногосподарських витрат; можезастосовуватися в тих самих виробництвах, де застосовується перший спосіб оцінкипродукції; за оптовими цінами реалізації. Гуртові ціни використовуються яктвердих облікових цін. Відхилення фактичної собівартості продукціїобліковують на окремому аналітичному рахунку. При стійких оптових цінахцей варіант оцінки продукції був найпоширенішим. оскількидозволяв зіставляти оцінку продукції в поточному обліку і звітності, щоважливо для контролю за правильним визначенням товарного випуску. Призначному коливанні рівня оптових цін даний спосіб втрачає своїпереваги. за плановою (нормативною) виробничої собівартості, такожяка виступає в якості твердої облікової ціни. Обумовлюється необхідністьокремого обліку відхилень фактичної виробничої собівартостіпродукції від планової чи нормативної. Гідність даного способу оцінкиготової продукції полягає в забезпеченні єдності оцінки в плануванніі обліку. Однак якщо планова чи нормативна собівартість продукціїзмінюється часто, то ускладнюється переоцінка залишків готової продукції.
Якщо ж оцінювати продукцію за середньорічної собівартості, то вона невідповідає оцінці в місячних та квартальних планах. Варіантом даногоспособу оцінки готової продукції є оцінка по скороченій плановійвиробничої собівартості; за вільними відпускними цінами і тарифами, збільшеним на суму податку надодану вартість, - при виконанні одиничних замовлень і робіт; за вільними ринковими цінами - при обліку товарів, що реалізуються черезроздрібну мережу.

В АТ "Москвич" оцінка готової продукції ведеться за оптовими цінами,використовуваним як твердих облікових цін.

При використанні в обліку оптових цін, планової собівартості іринкових цін необхідно після закінчення місяця обчислювати відхиленняфактичної виробничої собівартості продукції від вартості її заобліковими цінами для розподілу цього відхилення на відвантажену
(реалізовану) продукцію і залишки її на складах. З цією метою складаютьспеціальний розрахунок (табл. 1) з використанням середньозваженого відсоткавідхилень фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковимицінами.

За даними табл. 1 цей відсоток виявився рівним 1 від вартості заобліковими цінами.

Таблиця 1
Розрахунок фактичної собівартості відвантаженої продукції
| № | | За твердим | За | Відхил |
| пп | Показник | обліковими цінами | фактичної | ня |
| | | | Себестоімос |(+.-) |
| | | | Ти | |
| 1. | Залишок готової | | | |
| | Продукції на початок | 300 000 | 306 000 | 6000 |
| | Місяця | | | |
| 2. | Надійшло з | 2 700 000 | 2 724 000 | +24 000 |
| | Виробництва | | | |
| 3. | Разом | 3 000 000 | 3 030 000 | +30 000 |
| 4. | Відношення відхилень | | | |
| | Фактичної | | | |
| | Собівартості від | х | х | 1,0 |
| | Вартості по твердих | | | |
| | Цінами в% (графа | | | |
| | 5, рядок 3: графу 3, | | | |
| | Рядок 3) | | | |
| 5. | Відвантажено товарів | 2 500 000 | 2 525 000 | +25 000 |
| 6. | Залишок готової | | | |
| | Продукції на кінець | 500 000 | 505 000 | 5000 |
| | Місяця | | | |

Множенням вартості відвантаженої продукції та вартості її залишку наскладі на кінець місяця на обчислений відсоток визначають, яка частинавідхилень відноситься на відвантажену і що залишилася на складі продукцію (2 500
000 * 1:100 = 25 000; 2 500 000 + 25 000 = 2 525 000)

500 000 • 1:100 = 5000; 500 000 + 5000 = 505 000). < p> Такий розрахунок складають і при використанні скороченоювиробничої собівартості. У цьому розрахунку немає необхідності, якщопідприємство використовує для обліку випуску продукції рахунок 37 "Випускпродукції (робіт, послуг )".

На практиці вказані в табл. 1 розрахунки становлять за одноріднимигрупах товарів (приблизно з однаковою рентабельністю), що забезпечуєвелику точність в розрахунках відхилень.

Синтетичний облік готової продукції. Облік наявності та руху готовоїпродукції здійснюють на активному рахунку 40 "Готова продукція". Цей рахуноквикористовується підприємствами галузей матеріального виробництва. Готовівироби, придбані для комплектації або як товари для продажу,враховують на рахунку 41 "Товари". Вартість виконаних робіт та наданихпослуг на сторону також не відображають на рахунку 40 "Готова продукція".
Фактичні витрати по них списують з рахунків витрат на виробництво вдебет рахунка 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)". Продукція, що підлягаєздачі на місці і не оформлена актом приймання, залишається у складінезавершеного виробництва і на рахунку 40 "Готова продукція" невраховується.

Синтетичний облік готової продукції м?? жет здійснюватися в двохваріантах: без використання рахунку 37 "Випуск продукції (робіт, послуг)" і звикористанням рахунку 37.

При першому варіанті, що є традиційним для нашої обліковоїпрактики, готову продукцію враховують на синтетичному рахунку 40 пофактичної виробничої собівартості. Однак аналітичний облікокремих видів готової продукції здійснюють, як правило, за обліковимицінами (плановою собівартістю, оптовими цінами та ін) з виділенням відхиленьфактичної собівартості готової продукції від вартості за обліковими цінамиокремих виробів і обліковуються на окремому аналітичному рахунку.

Оприбуткування готової продукції за обліковими цінами оформляютьбухгалтерським записом за дебетом рахунка 40 "Готова продукція" і кредитомрахунку 20 "Основне виробництво".

Після закінчення місяця обчислюють фактичну собівартість оприбуткованоїготової продукції, визначають відхилення фактичної собівартостіпродукції від вартості її за обліковими цінами і списують це відхилення зкредиту рахунку 20 "Основне виробництво" у дебет рахунку 40 "Готовапродукція "способом додаткової бухгалтерської проводки або способом
"червоне сторно".

Якщо готова продукція повністю використовується на самому підприємстві, тоїї можна прибуткувати за дебетом рахунка 10 "Матеріали" та інших аналогічнихрахунків з кредиту рахунка 20 "Основне виробництво".

Сільськогосподарські підприємства враховують рухсільськогосподарської продукції протягом року за плановою собівартістю, апо закінченні року її доводять до фактичної собівартості.

відвантажену чи здану на місці готову продукцію в залежності відприйнятого підприємством методу обліку реалізації продукції списують пообліковими цінами з кредиту рахунка 40 "Готова продукція" в дебет рахунків 45
"Товари відвантажені" або рахунку 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)". Зазакінчення місяця визначають відхилення фактичної собівартостівідвантаженої (реалізованої) продукції від вартості її за обліковими цінами ісписують з кредиту рахунка 40 додатковою проводкою або способом "червонесторно "в дебет рахунків 45 або 46.

Готову продукцію, що була передана іншим підприємствам для реалізації накомісійних засадах, списують з кредиту рахунка 40 в дебет рахунку 45 "Товаривідвантажені ".

Саме, таким чином, ведеться облік готової продукції в АТ" Москвич ".
Облік реалізації продукції проводиться з моменту відвантаження продукції.

Облік реалізації продукції

Реалізація продукції здійснюється відповідно до укладенихдоговорами пли шляхом вільного продажу через роздрібну торгівлю.

У договорах на постачання готової продукції вказують постачальника іпокупця, необхідні показники з виробів, ціни, знижки, накидки,порядок розрахунків, суму податку на додану вартість та інші реквізити.
У міжнародній практиці прийнято додатково вказувати нездоланніобставини (форс-мажор), порука, гарантії виконання договірнихумов, порядок відшкодування збитків, застереження про підсудність і арбітражі іінші відомостей