План

Валовий доход

Валові витрати

Облік товарних втрат у торгівлі

За законом про прибуток підприємства (Стаття 4. ) валовий дохід визначається як:
4.1. Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видівдіяльності, отриманого
(нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальнійабо нематеріальній формах як на території України, її континентальномушельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Валовий дохід включає:
4.1.1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числідопоміжних і обслуговуючих виробництв, які не мають статусуюридичної особи, а "також доходи від продажу цінних паперів (крім операційз їх первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення
(ліквідації)).
4.1.2. Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій знадання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, ціннимипаперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.
4.1.3. Доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.
4.1.4. Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманихвід нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимогами, атакож доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).
4.1.5. Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, якіпередують звітному, та виявлені у звітному періоді.
4.1.6. Доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій, у томучислі у вигляді:сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку взвітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безкоштовнонаданих платнику податку у звітному періоді, за виняткомвипадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари
(роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями в порядку,визначеному пунктом 7.11 цього Закону, або такі операціїздійснюються між платником податку та його відокремленимипідрозділами, що не мають статусу юридичної особи;сум невикористаної частини коштів, які повертаються із страховихрезервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;сум заборгованості, яка підлягає включенню до валових доходів згідно зпунктами 12.3 і 12.4 цього Закону;сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно здоговорами зберігання і використаних ним у власному виробничому чигосподарському обороті;сум штрафів та/або неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторіндоговору або за рішенням відповідних державних органів, суду,арбітражного або третейського суду;сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, щоповертається на його користь за рішенням суду (арбітражного суду).
4.2. Не включаються до складу валового доходу:
4.2.1. Суми акцизного збору, податку на додану вартість, отриманих
(нарахованих) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг),за винятком випадків, коли таке підприємство-отримувач не єплатником податку на додану вартість.
4.2.2. Суми коштів або вартість майна, отримані платникомподатку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуженнядержавою іншого майна платника податку у випадках,передбачених законодавством.
4.2.3. Суми коштів або вартість майна, отримані платникомподатку за рішенням суду (ар-бітражного суду) або внаслідок задоволенняпретензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямихвитрат або збитків, понесених таким платником податку внаслідокпорушення його прав та інтересів, які охороняються законом, у випадку, якщовони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат абовідшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.
4.2.4. Суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів
(обов'язкових платежів), які повертаються або мають бути поверненіплатнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складувалових витрат.
4.2.5. Суми коштів або вартість майна, що надходятьплатнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій укорпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числігрошові або майнові внески, згідно з договорами про спільнудіяльності на території України без створення юридичної особи.
4.2.6. Суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевогосамоврядування від надання державних послуг (видачі дозволів
(ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг,обов'язковість придбання яких передбачена законодавством), уразі зарахування таких доходів до відповідних бюджетів.
4.2.7. Суми доходів, що накопичуються на пенсійних рахунках у рамкахмеханізму додаткового пенсійного забезпечення, створених згідно знормам пункту 5.8 цього Закону, а також суми надходжень до іншихнеприбуткові установи та організації, які відповідають вимогам пункту
7.11 цього Закону.
4.2.8. Кошти взаємного інвестування інвестиційних фондів іінвестиційних компаній, якщо жоден з їх засновників (учасників,акціонерів) та пов'язаних з ними осіб не володіє більше 10 відсотками статутногофонду таких інвестиційних фондів або компаній та якщо такі інвестиційніфонди і компанії протягом 30 днів після закінчення податкового рокурозподіляють між акціонерами (засновниками) не менше 90 відсотків сумирічного доходу від інвестиційних операцій.
4.2.9. Суми отриманого платником податку емісійного доходу.
4.2.10. Номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених
(непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а такожплатіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я)платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такогоборжника перед таким платником податку (облігацій, ощаднихсертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок,акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібнихплатіжних документів).
4.2.11. Доходи від спільної діяльності на території України безстворення юридичної особи, дивіденди, отримані платником податку відінших платників податку, що оподатковані у порядку,встановленому пунктами 7.7 та 7.8 цього Закону.
4.2.12. Кошти або майно, які повертаються власникукорпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної ікінцевої ліквідації такої юридичної особи-емітента або після закінченнядоговору про спільну діяльність, але не вище номінальної вартості акцій
(часток, паїв).
4.2.13. Кошти або майно, які надходять у вигляді міжнародноїтехнічної допомоги, яка надається іншими державами відповіднодо міжнародних угод, що набрали чинності у встановленомузаконодавством порядку.
4.2.14. Кошти, які надаються платнику податку з
Державного інноваційного фонду на зворотній основі приздійсненні інноваційних проектів у порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України.
4.2.15. Вартість основних фондів, безоплатно отриманих платникомподатку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбаченихзаконодавці ьством: якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральноївиконавчої влади; у разі отримання спеціалізованими підприємствами експлуатуючимиоб'єктів енергопостачання, газо-і теплозабезпечення. водопостачання,каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органіввиконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межахїх повноважень; у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктівсоціальної інфраструктури, зазначених у підпункті 5.4.9 пункту 5.4 статті 5цього Закону, що перебували на балансі інших підприємств таутримувалися за їх рахунок.
Основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених цим підпунктом,приймаються на баланс за балансовою вартістю.
Порядок безоплатної передачі таких основних фондів встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
4.2.16. Інші надходження, прямо визначені нормами цього Закону.
4.3. Скоригований валовий доход - валовий доход, визначений згідно зпунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієїстатті.

Стаття 5. Валові витрати
5.1. Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) --сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній абонематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів
(робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платникомподатку для їх подальшого використання у власній господарськійдіяльності.
5.2. До складу валових витрат включаються:
5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітногоперіоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень,встановлених пунктами 5.3-5,8 цієї статті.
5.2.2. Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих
(переданих) до Державного бюджету України або бюджетів територіальнихгромад, в неприбуткові організації, у випадках, визначених у пункті 7.11цього Закону, але не більше чотирьох відсотків оподатковуваного прибуткупопереднього звітного періоду, за винятком відрахувань, запроваджених пунктом
5.8 цієї статті.
5.2.3. Сума коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднаньосіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працюєза основним місцем роботи не менше 75 відсотків таких осіб, цимоб'єднанням для проведення їх благодійної діяльності, але не більше
10 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду.
5.2.4. Суми коштів, внесених в страхові резерви в порядку,передбаченому статтею 12 цього Закону.
5.2.5. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язковихплатежів), встановлених За -вершив виконавчий напис про стягнення боргу чи заставленого майна. у другій - результати розгляді судом (арбітражним судом) позовівплатника податку про стягнення з покупця заборгованості по неоплаченихтоварів (робіт, послуг); в третій - сума збільшення валового доходу на вартість відвантаженихтоварів (виконаних робіт, наданих послуг) або їх частини в розрізі НЕзадоволених судом (арбітражним судом) з вини платника податку позовівпро їх оплату покупцем з урахуванням нарахованої пені; у четвертій - сума збільшення валового доходу на вартість відвантаженихтоварів (виконаних робіт, наданих послуг) або на її частину в розрізізадоволення судом (арбітражним судом) позовів платника податку --продавця по їх оплаті.
Облік товарних втрат у торгівлі
Торгова діяльність - ініціативна, самостійна діяльністьюридичних і фізичних осіб щодо здійснення купівлі та продажуспоживчих товарів з метою отримання прибутку.
Підприємства, що займаються торговельною діяльністю, незалежно від формвласності певним чином класифікуються за виглядом торговоїдіяльності на наступні основні види:
- Підприємства оптової торгівлі, сфера підприємницької діяльностіяких полягає у придбанні та відповідному перетворення товарів длянаступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктампідприємницької діяльності; '
- Підприємства роздрібної торгівлі, сфера підприємницької діяльностіяких полягає в продажу товарів на підставі усного або письмовогодоговору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам;
- Підприємства громадського харчування, основною функцією яких є нетільки продаж продовольчих товарів безпосереднього споживача, алеі виготовлення продовольчих товарів і продуктів харчування звідповідного сировини;
- Підприємства торгово-посередницькі, що виконують посередницьку функцію попродажу товару.
Власне сутність торгівлі та її корисність полягають у процесіорганізації товарного руху в обмін на грошові кошти, то єорганізації товарно-грошового обігу та доведення виробленоговиробником продукту до кінцевого споживача, оскільки громадськавизнання продукт отримує тільки під час реалізації. У процесі рухутоварів до споживача у підприємств торгівлі, а також у процесі випуску тареалізації продукції власного виробництва у підприємств громадськогохарчування виникають витрати, що отримали назву витрати обігу. Їхсклад, номенклатуру та порядок розподілу визначає типове Положення проскладі витрат обігу та порядок їх планування і розподілу вторговельної діяльності, затверджене постановою Кабінету Міністрів
України від 18.03.96 р. № 334. Відповідно до цього Положення витратизвернення групуються за такою номенклатурою статей:
1. Витрати на перевезення.
2. Витрати на оплату праці.
3. Витрати на оренду і зміст основних фондів.
4. Амортизаційні відрахування на відновлення основних засобів інематеріальних активів.
5. Витрати на ремонт основних фондів.
6. Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів.
7. Витрати на паливо, газ і електроенергію для виробничих цілей.
8. Витрати на зберігання, підсортування, обробку, упаковку іпередпродажну підготовку товарів.
9. Витрати на рекламу.
10. Відсотки за кредит.
11. Втрати товарів у межах норм природного убутку під час перевезення,зберігання і реалізації.
12. Витрати на тару.
13. Відрахування на соціальні заходи.
14. Витрати по обов'язковому страхуванню майна.
15. Інші витрати.
Зупинимося докладніше на статті Втрати товарів у межах норм природногоубутку під час перевезення. зберіганні та реалізації ».. До даних втрат відносяться (заціною придбання):
- втрати товарів в межах норм природного убутку під час перевезення,зберіганні та реалізації, яка утворилася внаслідок усушки івивітрювання, утруски й роз-ла, раскрошіванія, витікання (танення іпросочування), розливу під час перекачування і продажу рідин, втрати вагив процесі дихання плодів і овочів;
- втрати товарів від бою під час перевезення, зберігання і реалізаціїскляної і фарфорового посуду з продовольчими товарами і порожньої (вмежах норм);
- втрати від бою в процесі перевезення, зберігання і реалізації порцелянових,фаянсових, скляних і керамічних виробів, ялинкових прикрас,грамплатівок, парфюмерно-косметичних товарів, господарських ігалантерейних виробів з пластичних мас, товарів побутової хімії у дрібнійрозфасовці та інших (в межах норм);

- втрати товарів у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування (умежах встановлених норм ^.

Торговим підприємствам з числа нових «комерційних структур», що працюютьза принципом самообслуговування. необхідно звернути особливу увагу наостанню позицію в цьому списку, оскільки найчастіше вони не використовують її вповному обсязі або взагалі, а недостачі з вини покупців стаютьтягарем для працівників самого підприємства.

Відповідно до пункту 21 Положення про організацію бухгалтерського облікуі звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 03.04.93 р. № 250, зі змінами та доповненнями по 11.08.97 р.включно (постанова Кабінету Міністрів України № 951), спадцінностей в межах затверджених норм убутку списується за рішеннямкерівника підприємства, установи відповідно на витрати обігуабо на зменшення фінансування. Однак норми природного убутку можутьвикористовуватися тільки у випадках виявлення фактичних недостач н післярегулювання інвентаризаційних різниць (заліку недостач цінностейнадлишками з пересортиці).
При цьому згідно з підпунктом 11.12 Інструкції по інвентаризації основнихкоштів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошовихкоштів, документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів
України від 11.08.94 р. № 69 (із змінами, внесеними наказом
Міністерства фінансів України від 05.12.97 р. № 268), взаємний залікнадлишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки потоварно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожнихкількостях за умови, що надлишки і недостача утворилися в один і тойже період, що перевірявся і в одного і того ж перевіряється матеріальновідповідальної особи. Органи державного управління, до відання якихвідносяться підприємства, можуть установлювати порядок, коли такий залік можебути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальнихцінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнімувазі або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари).
У випадку, якщо при заліку нестач надлишками при пересортиці вартостіцінностей, виявлених в нестачі, більше вартості цінностей, виявлених унадлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб. Якщоконкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумарні різницірозглядаються як недостачі цінностей понад норми природного убутку звіднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такимисумарним різницями в протоколах інвентаризаційних комісій повинні бутинаведені вичерпні пояснення причин, за якими ці різниці не можутьбути віднесені на винних осіб.
Необхідно звернути увагу на те, що перевищення вартості цінностей,виявлених в надлишку, проти вартості цінностей, виявлених в недостачі,при пересортиці відноситься на збільшення даних обліку відповіднихматеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності,тобто здійснюється процес оприбуткування (надходження) товарно -матеріальних цінностей.
При відсутності норм убуток розглядається як наднормативна недостача.
Це означає, що для списання товарів в межах норм убутку обов'язковоздійснення інвентаризації і встановлення розбіжності між фактичнимкількістю товарів і даними бухгалтерського обліку, причому фактичнекількість повинна бути менше відображеного в бухгалтерському обліку, тобтоповинна мати місце недостача товарів. Наднормативна недостача товарів, атакож втрати від псування товарів відносяться на винних осіб в цінах, за якимиобчислювався розміру збитків від розкрадання, нестач, знищення та псування товарів.
У тих випадках, коли винні не встановлені або у стягненні з виннихосіб відмовлено судом, наднормативні втрати відносяться на збитки або назменшення фінансування.
У документах, якими оформлюється списання втрат і наднормативноїнестачі товарів, повинно бути зазначено, які заходи прийняті зазапобігання подібним недостач і втрат.
Відповідно до пункту 69 Положення про організацію обліку і звітності в
Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
03.04.93 р. № 250, та підпункту 2.40 Інструкції про порядок заповнення формрічного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженої наказом
Міністерства фінансів України від 18.08.95 р. № 139, зі змінами тадоповненнями, здійсненими з 11.02.99 р. наказом Міністерства фінансів
України № 40 включно, з метою рівномірного включення майбутніх витратв витрати обігу звітного періоду підприємства можуть створювати резервиз віднесенням на витрати обігу лише за погодженням у встановленомупорядку з Міністерством фінансів України.
Товарні втрати в підприємствах оптової торгівлі поділяються нанормовані і ненормовані. Нормовані втрати - це ті втрати в межахприродного убутку товарів, по яких встановлені чиннимзаконодавством норми убутку. Ненормовані втрати - це недостачі товарівпонад норми природного убутку, а також втрати товарів, за якими нормиприродного убутку не встановлені.
У оптовій торгівлі значну питому вагу у витратах займаєприродні втрати при транспортуванні, зберіганні та реалізації товарів
(усушка, утрясання, розпил, розлив, бій). Норми природного убутку товарівпри зберіганні встановлені в залежності від терміну та умов зберігання,пори року, кліматичної зони. Втрати товарів за рахунок природного спадусписуються при інвентаризації в межах фактичної собівартості, але невище розміру, визначеного в межах норм природних втрат.
? тки товарів за данимиінвентаризації на початок звітного періоду додається сума нарахованоїубутку за документами на товари, які надійшли за цей же період, і віднімаєтьсяспад, обчислена за документами на товари, не включаються до роздрібногообіг, а також на фактичний залишок товарів на кінець звітного періоду.
За наявності у роздрібному торговельному підприємстві дрібнооптової та оптовоїреалізації товарів складаються такі окремі розрахунки.
При наявності в магазині учнів норми природного убутку збільшуються внаступних розмірах: при 25 - 50% учнів у середньооблікової кількостіпродавців - на 10%, при більш 50% - на 15% відповідно.
II. Продовольчі стандартним товарах, які відпускаються зафактичною масою, на відшкодування втрат при зберіганні на складах і базахроздрібних торгових підприємств і організацій громадського харчування взалежно від термінів зберігання у відсотках за видами продуктів, причому в
Україні слід користуватися колонкою по першій зоні. Норми застосовуються якграничні тільки у випадках нестачі товарів проти облікових данихкожному товару окремо для відшкодування витрат товарів при усушці,утрясання, вивітрюванні, розпилювання, витіканні (просочування) і розливі впроцесі перекачування рідин. В норми не включені втрати внаслідок псуваннятоварів, пошкодження тари, різниці між фактичною і трафаретного масоютари і втрати, пов'язані з додатковою технологічною обробкоютоварів.
Нарахування природного убутку повинно здійснюватись з розрахунку добовоїнорми шляхом підсумовування нарахованої кількості убутку за кожну наступнудобу (крім, кондитерських та бакалійних товарів).

III. Продовольчі стандартним товарах при зберіганні і відпуску надрібнооптових базах, при зберіганні і відпуску в коморах підприємствгромадського харчування у відсотках за видами продуктів харчування, в залежностівід групи комор із застосуванням в Україні першої зони. Норми встановленіна товари, які продаються за фактичною масою, у відсотках до кількості
(сумі) відпущеного товару на відшкодування втрат під час зберігання та відпускувнаслідок усушки і вивітрювання, раскрошіванія при нарізуванні іоброблення, ватеканіі, таненні і просочування, розливі при перекачуванні івідпуску рідких товарів. В норми не включені втрати від псування, бою, поломкитоварів, примазуванням товару до тари, пошкодження тари, а також різницяміж фактичною масою і масою за трафаретом.

Встановлені норми є граничними і застосовуються тільки у випадку,коли при перевірці фактичної кількості встановлюється недостача.
Природна спад товару списується за фактичною кількістю, але вмежах встановлених норм. Норми природного убутку не застосовуються:
- по товарах, які приймаються і відпускаються базою і коморою беззважування (за рахунком або за трафаретом);

- по товарах, які враховані в загальному обороті бази і комори, алефактично на базі і в коморі не зберігалися (транзитні операції); потоварах, списаним за актами внаслідок поломки, ра