Російської академії державної служби при Президенті Російської p>
ФЕДЕРАЦІЇ p>
ОРЛОВСЬКА РЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ p>
Факультет: Економіка і менеджмент p>
Спеціальність : Фінанси і кредит p>
Кафедра: Менеджменту фінансів і кредиту p>
Курсова робота p>
По предмету: «Бухгалтерський облік і аудит в банках» p>
На тему: «Міжбанківські відносини на основі використання високих технологій банківських телекомунікацій» p>
Виконав: студент 4-го курсу, очного відділення, групи 4 ФОС p>
Юрасов Олексій Валентинович p>
Науковий керівник: ст. викл. p>
Самсонова Олена Костянтинівна p>
м. Орел, 2002 р. p>
Зміст: p>
ВСТУП ... ... ... ... ... .. .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3 p>
1. Види і опис міжнародних банківських взаєморозрахунків ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .7 p>
2. Електронні системи світових міжбанківських взаєморозрахунків ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .12 p>
3. Міжнародні кореспондентські відносини банків на прикладі ВАТ «ІМПЕКСБАНК» ... ... ... ... ... ... .. 20 p>
4. Нововведення в середовищі телекомунікаційних банківських технологій ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 34 p>
ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... 52 p>
Список використаних джерел. ... ... .... ... ... ... .55 P>
ДОДАТКИ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 57 p>
Введення p>
Банківські послуги в даний момент, як і протягом усього періодупереходу України до нового типу економіки, є одним з найбільшдинамічно розвиваються видів діяльності в нашій країні. p>
Багато хто з надаваних банками специфічних послуг безпосередньопов'язані із застосуванням телекомунікаційного середовища (безготівкові розрахунки звикористанням пластикових карт, систем «інтернет-банкінгу», електронної тамобільної комерції, взаємодії «клієнт-банк», міжбанківськівзаємодії в Росії, міжнародні клієнтські взаємодії черезглобальну міжнародну банківську систему SWIFT та ін.) p>
Метою своєї роботи я ставлю не тільки розгляд всесвітніхміжбанківських систем взаєморозрахунків, у тому числі і глобальної і широковикористовуваної - SWIFT, а й також предметом розгляду єнові, на сьогоднішній день, електронні системи міжбанківських операцій,електронні системи взаєморозрахунків між банками та електронні платежі всучасній світовій банківській системі та банківської системи Росії. p>
Я обрав тему своєї роботи у зв'язку з тим, що дана тема вкрайактуальна, оскільки зовнішні взаємодії банку - це основа його нормальноїроботи, оскільки вони забезпечують всі основні банківські функції,сформульовані в Законі «Про банківську діяльність» [1]. p>
Потреби розвивається банківського сектору технічного тапрограмного забезпечення стимулюють вдосконалення автоматизованихбанківських електронних систем західними та вітчизняними розробниками,створення великої кількості мереж у всьому світі, що створює сприятливіпередумови для взаємодії банку з зовнішнім середовищем. Такі взаємодіїстали необхідною умовою нормальної роботи комерційних банків, томусаме в цьому напрямку можна очікувати найбільшого прогресу розвиткубанківських інформаційних систем. p>
Успішне функціонування банку пов'язане з інтенсивним розширенням? ікаціонних мереж. p>
Тепер перейдемо до розгляду Всесвітньої міжбанківської системивзаєморозрахунків. p>
3 травня 1973 в Брюсселі представники 239 найбільших банків
Європи та Північної Америки заснували і зареєстрували консорціум SWIFT
(Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication) - Співтовариство
Всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій, призначений дляпроектування, впровадження та регулювання міжнародної телеграфної мережі,передавальної і розподіляє потоки міжнародних фінансових переказів міжчленами цієї організації. В даний час у системі SWIFT беруть участьпонад 6000 банків з 177 країн світу [3]. p>
Для цих цілей була проведена робота зі створення та узгодженнямстандартної мови спілкування між банками-членами спільноти, що дозволилопроводити автоматичну обробку вхідних повідомлень. Перекладидеяких з цих стандартів, які мають статус міжнародного стандарту,опубліковані у цьому виданні. p>
Основу системи SWIFT складають три розподільчі центри в
Брюсселі, Амстердамі і штаті Вірджинія (США), які обладнані подвійнимипроцесорами. p>
Кожен з процесорів окремо може регулювати потікнадходить інформацію. Кожна країна - член S.W.I.F.T. - Має свійнаціональний вузловий пункт (концентратор повідомлень), який пов'язанийтелефонними лініями з одним з розподільних центрів і разом з лініямиє власністю SWIFT Банки-члени співтовариства, підключаються доконцентраторів по місцевих лініях зв'язку своєї країни. p>
Правила SWIFT вимагають, щоб входить до неї організація
«Займалася тим же самим видом бізнесу, що й інші, і бралаучасть в міжнародних передачах фінансових телеграфних повідомлень ».
Організація S.W.I.F.T. формально є бельгійським кооперативнимсуспільством, зареєстрованим у Брюсселі. Вона повністю належить банкам -членам SWIFT, а її акції розподілені пропорційно числутелеграфних повідомлень, поданих банком через телеграфну мережу SWIFT
Кожен банк-член сплачує разовий внесок у розмірі 1,5 млн. бельгійськихфранків при вступі до організації SWIFT За підключення дорегіональному процесору (Брюссель, Амстердам, Нью-Йорк, Відень, Копенгаген,
Лондон, Люксембург, Мілан, Монреаль, Осло, Париж, Стокгольм, Франкфурт,
Гельсінкі, Цюріх) встановлена разова плата в розмірі 190000 бельгійськихфранків. За устаткування засобів зв'язку та навчання користуванню ними (взалежно від конкретних форм підключення кожного банку) стягується близько
700000 бельгійських франків. Тарифна плата за послуги SWIFT стягується зїї членів щоквартально. Звичайне телеграфне повідомлення (доставка - 20хвилин), що містить менше 325 знаків коштує 18 бельгійських франків. Длятермінових повідомлень (доставка - 1 хвилина) вартість в 2 рази вище. Банки -члени S.W.I.F.T. оплачують вартість пересилання телеграфних повідомленьрегіональному процесору [4]. p>
Система SWIFT дає можливість здійснювати наступні видителеграфних переказів: p>
V клієнтські переклади; p>
V банківські перекази; p>
V сповіщення дебетові і кредитові; p>
V валютно-конверсійні операції ; p>
V кредитно-депозитні операції; p>
V виплати відсотків; p>
V виписки з рахунку. p>
Для кожного виду повідомлення розроблений свій спеціальний формат, уякому вказується кількість обов'язкових або довільних реквізитів уповідомленні. p>
S.W.I.F.T. не проводить розрахунків за переданим телеграфнимперекладів. Розрахунок проводиться дебетування або кредитуваннямкореспондентських рахунків, тобто банк-одержувач дебетується рахунок банку -відправника і кредитує рахунок одержувача телеграфного переказу. Якщо банк -одержувач бере на себе ризик збитку від операції кредитування, то він можевиплатити гроші одержувачу переказу, а пізніше зробити розрахунок з банком -відправником. p>
Тепер спробуємо докладно розписати схему міжнародноготелеграфного переказу на основі використання SWIFT p>
Отже [5], сторони, які виробляють платіжні операції приймають рішенняпро переказ грошей на ім'я сторони-одержувача. Сторонами, що виробляютьплатіжні операції, можуть бути корпорації, установи, банки, приватні особи.
Далі, перераховані вище боку дають своїм банкам відповіднідоручення на телеграфної переклад або по телефону, або письмово (телекс,телетайп, пошта, факс, телеграф). На цій стадії найважливішим моментомє перевірка особи відправника грошового переказу. Методи перевіркипрямо залежать від типів механізмів, які використовуються для складання доручень.
Телекс і телетайп мають у своєму розпорядженні системами зворотних відповідей і ключами длязвірення підпису клієнтів. Телеграфні системи зв'язку використовують ключі длязвірення підпису клієнтів, паролі і спеціальні форми посвідченняособистості. Перевірка доручень, виданих по телефону, припускає зворотнідзвінки сторонам, що видав відповідні доручення. На доручення,надісланих поштою, банк зобов'язаний перевірити підпис які видали їх боку. p>
У свою чергу банк здійснює платіжну операцію за допомогоюоднією з чотирьох телеграфних ліній зв'язку: «Fedwire», «Bankwire»,
«C.H.I.P.S.» або «S.W.I.F.T.». Зазвичай банківська зв'язок з телеграфної мережеюздійснюється автоматично, і кожна телеграфна мережа має свої кодидля складання різних платіжних дорученням. Таким чином, більшачастина банків на цій стадії обробки платіжних доручень використовує двохоператорів: одного - для введення даних у систему телеграфного переказугрошових коштів, а іншого - для перевірки даних, що вводяться. Подібним жечином телеграфні перекази, що приходять в банк, обробляються також двомаоператорами: один - сповіщає сторони про їх отримання, другий - робитьзапису на рахунках. p>
Після отримання грошових коштів, банк негайно повідомляє про цеодержувача (корпорацію, установа, банк або часте особа). Грошовікошти, що надходять телеграфним переказом, можуть бути двох видів, узапису від того, яка система телеграфного зв'язку була використана для їхпередачі. Грошові кошти з виплатою в той же день або негайно післяодержанні переказу можуть бути отримані в день, вказаний у платіжномудорученні. Грошові кошти з виплатою на наступний день або жкошти, що надходять від розрахункових палат, можуть бути отримані на наступнийробочий день. p>
Перекази коштів припускають два різних інформаційнихпотоку. p>
V потік грошових коштів переказу від відправника до одержувача у вигляді одного або декількох платіжних доручень; p>
V потік платіжних доручень та інформації про платіжні операції, що починаються від сторони, що виробляє платежі, і продовжується через повідомлення. p>
Ці потоки можуть виявитися дуже складними у зв'язку з тим, що дляздійснення телеграфних переказів до послуг банків-кореспондентів,є членами будь-якої з телеграфних мереж переказу грошовихкоштів, будуть вдаватися фінансові установи, що не входять в цю систему. p>
Одне з основних досягнень SWIFT є створення івикористання спеціальних стандартів банківської документації, покликанихміжнародною організацією стандартизації. Уніфікація банківських документів дозволила уникнути складностей і помилок, які викликалися розбіжностямив традиціях їх оформлення в різних країнах, утруднень мовногохарактеру. Чимале перевагу цих стандартів полягає в тому, щоїх творці одночасно є і їх користувачами, а, отже,мають можливість оперативно їх удосконалювати. Різноманітні видивхідної та вихідної документації були зведені приблизно до 70 видівформатів, розбитих на групи за основними видами операцій. p>
І в закінчення даної глави хотілося б сказати про перевагисистеми S.W.I.F.T. перед іншими банківськими системами взаєморозрахунків,серед яких можна виділити декілька: p>
V Конкурентоспроможність. Міжнародний платіжний і кредитний оборот все більше концентрується на учасників та користувачів SWIFT p>
Банки, які не хочуть бути витісненими з міжнародного платіжного обороту, повинні з міркувань конкурентоспроможності підключитися до SWIFT; p>
V Безпека передачі даних. Тобто захист від фальсифікацій, втрат і залишення без відповіді платіжних доручень і фінансових повідомлень суттєво підвищується завдяки представленої системі. p>
Крім програм із забезпечення безпеки, що застосовуються в обчислювальних центрах і концентраторах SWIFT (контроль за доступом, контроль машинних залів), у систему вбудовані деякі спеціальні заходи із забезпечення безпеки, які гарантують її велику ступінь в порівнянні в традиційним платіжним балансом; p>
V Швидкість передачі даних. Покращує можливості щодо прискорення перерозміщенням коштів для банків та їхніх клієнтів (у день передається з відповідно перевіряється в середньому 600 тисяч платежів) [6]; p>
V Відповідальність у рамках системи. Творцями S.W.I.F.T. встановлені правила, які дозволяють окремим членам висувати претензії про відшкодування збитку SWIFT ? таких рахунках зросли до 2,1 млрд. рублів, що підбагато разів вище показників попереднього року. Щомісячна кількістьоперацій за ЛОРО-рахунків перевищила 2000. p>
Енергійно нарощуючи кореспондентську мережу, ІМПЕКСБАНК всього за рікзумів вийти на кризовий режим роботи, при якому вкрай обмеженекількість столичних фінансових інститутів могло грати роль «банку для банків».
ІМПЕКСБАНК пропонує своїм партнерам широкий спектр послуг на столичнихфінансових «майданчиках». Серед основних послуг, що надаються банком: p>
V безкоштовне відкриття та ведення кореспондентських рахунків в усіх видах валют; p>
V нарахування відсотків на залишок на кореспондентському рахунку; p>
V проведення прискорених платежів; p>
V платежі в режимі «технічного овердрафту»; p>
V бронювання коштів на кореспондентському рахунку; p>
V операції на внутрішньому та зовнішньому валютних ринках; p>
V касові операції; p>
V супровід матеріальних цінностей інкасаторської службою; p>
V документарні та гарантійні операції; p>
V операції на фондовому ринку ; p>
V розміщення коштів; p>
V управління активами. p>
Наприклад, для регіональних банків-кореспондентів, які не маютьвласної розгалуженої корсети за кордоном, особливо важливі, як показавдосвід 1999 року, послуги ІМПЕКСБАНК з проведення міжнародних розрахунків. Аоскільки закордонними банками-кореспондентами ІМПЕКСБАНК єпершокласні західні фінансові інститути, він може вибирати оптимальнімаршрути проходження платежів, проводити їх в будь-якій потрібній валюті. p>
Малюнок № 2 - Середньоденні залишки на кореспондентських рахунках ЛОРО (в млн. крб.) p>
Для регіональних банків був спеціально розроблений і успішнозастосовується антикризовий пакет пільгових тарифів, що дозволяєоптимізувати роботу на фінансовому ринку. Послуги банку допомогли багатьом йогопартнерам підвищити ефективність управління коштами на коррахунках. p>
Протягом 2000 року ІМПЕКСБАНК прагнув задовольняти зростаючупотребу банків-партнерів у надійному банку з найвищою якістю послуг.
ІМПЕКСБАНК, який володіє унікальними технологіями розрахунків «on-line»,використовував свої переваги для активного розвитку кореспондентськоїмережі. p>
Протягом року ІМПЕКСБАНК встановив кореспондентські відносини з 21банком, збільшивши загальне число ЛОРО-кореспондентів до 68 (частки російських ізарубіжних банків-кореспондентів становлять 62% і 38% відповідно). Докінця 2000 року банк обслуговував понад 160 рахунків типу ЛОРО. Середньомісячніобороти за цими рахунками досягли до кінця року 24,5 млрд. рублів, а числопроведених операцій перевищила 8000 на місяць. p>
Малюнок № 3 - Кількість банків-кореспондентів ЛОРО p>
Малюнок № 4 - Кількість кореспондентських рахунків ЛОРО p>
ІМПЕКСБАНК приділяє особливу увагу розширенню взаємовигідногоспівпраці з регіональними банками. Результатами роботи банку в даномунапрямку стало залучення до співпраці таких великих банків, як
РІКБ «БашкредітБанк» (м. Уфа), ВАТ КБ «Тульський Промисловець» (м. Тула),
ВАТ «АвтоВАЗбанку» (м. Тольятті), ВАТ А