Міністерство Шляхів Сполучення Російської Федерації

Далекосхідний державний університет шляхів сполучення

Кафедра «Бухгалтерський облік і аудит»

Реферат на тему: < p> Міжнародні стандарти аудиту

Виконав: Ст.
341 гр.

Тухватуллін Р.Р.

Проверила:

Степанцова

Хабаровськ

2002

План

1. Вступ 3
2. Проблеми впровадження МСА в Росії 4
3. Близькі стандарти 7
4. Відрізняються стандарти 13
5. Неспівпадаючі стандарти 15
6. Висновки 18
7. Література 19

1. Введення

У жовтні 2000 р. в житті російських аудиторів сталосязнаменна подія: за участю Міжнародного центру з реформи систембухгалтерського обліку вийшов у світ перший офіційний переклад міжнароднихстандартів аудиту (МСА) на російську мову.

Важливість даного видання у сучасних російських умовах важкопереоцінити. Ми всі були свідками зародження і формування російськогоаудиту. Фахівці не припиняють сперечатися про те, як він розвивається,Чи достатні темпи такого розвитку, чи приймаються до увагизагальновизнані у світовій практиці принципи аудиту, в ту чи сторону ми йдемо.
Дуже часто сперечальники апелювали до міжнародних стандартів, яких майженіхто не міг прочитати, оскільки вони існували лише англійськоюмовою, та й отримати їх можна було тільки з-за кордону. Разом з тим наПротягом кількох останніх років велися розробка та виданнявітчизняних регламентуючих документів, названих Правилами
(стандартами) аудиторської діяльності. Ці правила (стандарти) такожвикликали неоднозначну реакцію у практикуючих аудиторів: хтось бравїх, хтось категорично відкидав.

Докладний російськомовний коментар до МСА ще чекає свого часу. Однаквже в даній статті аналізуються подібність і відмінність російських правил
(стандартів) аудиторської діяльності та МСА, а також обговорюються можливішляхи розвитку російського аудиту та фактори, що заважають впровадженню МСА вросійську аудиторську практику.

2. Проблеми впровадження МСА в Росії

Слово «впровадження» в російській мові часто означає проникнення чогосьв середовище, яке активно чинить опір цьому проникненню. Така картина? і,відрізняються в будь-яких суттєвих аспектах від МСА, аналогом якихвони є;

3) російські Правила (стандарти) аудиторської діяльності, що не маютьаналогів серед МСА, та МСА, що не мають аналогів серед російських стандартів.

Слід зазначити, що розробники російських Правил (стандартів)не ставили собі за мету підготувати документи, близькі до дослівному перекладуміжнародних прототипів. У першу чергу був змінений стиль - відоповідної форми викладу, прийнятої для МСА, укладачівітчизняних стандартів перейшли до директивним мови, більш характерномудля російських регламентуючих документів. У ряді випадків зазналазміна структура початкового документа: у російському варіанті обралипорядок викладу, більш зручний для нашого читача. Опис якихосьмоментів, розраховане на західного читача, було опущено, а якісьпитання, лише згадані в МСА як очевидні і зрозумілі, у російськомудокументі розглянуті більш докладно. З цих причин ми не сталивказувати всі існуючі текстові відмінності між вітчизняними
Правилами (стандартами) та МСА, а дотримувалися наступного основногопринципу: дозволяє або не дозволяє робота по конкретному Правілу
(стандарту) прийти в суттєвих аспектах до тих же результатів, якихвимагала б робота за відповідним МСА.

Пропонований далі аналіз неминуче суб'єктивний (як, втім, ібагато що в аудиті), оскільки важко встановити чіткі »критерії, за якимиможна судити, наскільки по суті відрізняється російський документ відміжнародного. Проте проведене дослідження має полегшитизавдання фахівців, які захочуть самостійно переконатися вВідповідно російських Правил (стандартів) аудиторської діяльності МСА.
Крім того, ми сподіваємося, що пропонована увазі читача робота внесепосильну лепту в нелегкий процес впровадження МСА в практику роботиросійських аудиторів.

3. Близькі стандарти

Правило (стандарт) аудиторської діяльності «Мета та основні принципи,пов'язані з аудитом бухгалтерської звітності »є близьким аналогом МСА
200. За змістом обидва документи в цілому збігаються, але вітчизнянийстандарт значно докладніше. Так, два лаконічних пункту МСА 200,присвячені цілям аудиту, не зазнали змін по суті, але вросійському варіанті до них додалися дефініція аудиту і міркування про те,що на макроекономічному рівні аудит виступає як елементфункціонування ринкової інфраструктури, а також розгорнуто, обгрунтовананеобхідність функціонування аудиту як такого.

Правило (стандарт) аудиторської діяльності «Мета та основні принципи,пов'язані з аудитом бухгалтерської звітності »є близьким аналогом МСА
200. За змістом обидва документи в цілому збігаються, але вітчизнянийстандарт значно докладніше. Так, два лаконічних пункту МСА 2000,присвячені цілям аудиту, не зазнали змін по суті, але вросійському варіанті до них додалися дефініція аудиту і міркування про те,що на макроекономічному рівні аудит виступає як елементфункціонування ринкової інфраструктури, а також розгорнуто, обгрунтовананеобхідність функціонування аудиту як такого.

У МСА 200 коротко перераховані загальні принципи аудиту (незалежність,чесність, об'єктивність, професійна компетентність та належнасумлінність, конфіденційність, професійна поведінка ідотримання технічних стандартів), сформульована вимогапрофесійного скептицизму. Цим розділ «Принципи аудиту»обмежується. У російському Правило (стандарті) докладно визначається, щотаке чесність, об'єктивність і пр. З незрозумілих причин у вітчизняномудокументі немає вимоги про проходження технічних стандартів, можливо, воноздалося розробникам само собою зрозумілим.
Розробники розглянутого Правила (стандарту) вирішили додатидокументу таку форму, щоб мати можливість перерахувати в ньому всеіснуючі російські правила (стандарти). Для цього маленький розділ МСА
200 «Обсяг аудиту», що складається з одного пункту (одного абзацу), опинився вросійському варіанті розгорнутий у дев'ять пунктів (двадцять абзаців), декоротко перерахований весь хід аудиторської перевірки та названі всі іншіщо існували на той момент Правила (стандарти) аудиторської діяльності.

Точно так само єдиний пункт (один абзац) МСА, присвяченийвідповідальності за фінансову звітність, у російському варіанті перетворивсяв два пункти (шість абзаців). Це пов'язано з тим, що для вітчизнянихаудиторів та економічних суб'єктів було потрібно викласти даний принципбільш розгорнуто, підкреслити обов'язок економічних суб'єктів унеобхідних випадках укладати договори з аудиторськими організаціями і пр.

МСА 210, присвячений умовами домовленостей про аудит,трансформувався в два правила (стандарту): «Лист-зобов'язанняаудиторської організації про згоду на проведення аудиту »та« Порядокукладення договорів на надання аудиторських послуг ».

Необхідно відзначити, що МСА 210 змінювався протягом декількохостанніх років. Спочатку він називався «Лист-згода про проведенняаудиторського завдання », а потім отримав своє нинішнє найменування; при цьомуокремий випадок листа поширився на будь-які домовленості, в тому числідоговори, контракти та угоди. У російському аудиті спочатку тежнамагалися впровадити західну форму листа-зобов'язання, коли аудиторськафірма зі свого боку готує і підписує звернення до потенційногоклієнта, а клієнт своїм підписом висловлює згоду з принципами,викладеними в даному листі. Такий лист заміняє будь-які інші формиофіційних домовленостей. Однак подібна західна форма на російськійгрунті не прижилася: у нас прийнято вести тривалі переговори,збирати на проектах документів численні підписи, готувати протоколирозбіжностей і завершувати процес детально контрактом з численнимидодатками. Якщо погодитися з тим, що найважливішим у МСА 210 єперелік обов'язкових моментів, про які аудитор зобов'язаний поставити впопулярність потенційного клієнта і з приводу яких аудиторськаорганізація і економічний суб'єкт зобов'язані досягти згоди до початкуаудиту, то тоді можна сказати, що обидва російські Правила (стандарту)близькі до МСА у всіх істотних відносинах.

Російські документи відрізняються від МСА за структурою і логікоювикладу, вони базуються на положеннях російського цивільного права, уних містяться зразки типових для російської юридичної практикидоговірних документів та ін У цьому сенсі російські стандарти чисто зовнідосить сильно відрізняються від МСА. Тим не менш, ми вважаємо, що вонидосить близькі по суті, а наявні розбіжності пов'язані в першу чергу зспецифікою української правової практики.

Правило (стандарт) аудиторської діяльності «внутрішньофірмовий контрольякості аудиту »було підготовлено в цілому на основі міжнародногоаналога. Особливо добре це видно по тим розділам, які представляютьсобою адаптований до російських умов переклад МСА 220. Другий розділ,відсутній у міжнародному аналогу, - оригінальний текст; мова в ньому йдепро ієрархію співробітників в аудиторській фірмі. Такий розділ необхідний,оскільки на відміну від західних аудиторських фірм в багатьох російськихфірмах функції і відповідальність практично не розподілені, щонегативно позначається на якості аудиту.

На жаль, в Правило (стандарті) виявилися опущені докладнідодатки до МСА 220, в яких розглядаються необхідна політикааудиторських фірм і розгорнуті процедури, що дозволяють проводитивнутрішньофірмовий контроль якості. Можна висловити побажання про те, щоб уНадалі російське Правило (стандарт) було доповнено цими додатками,а поки порекомендувати російським аудиторам ознайомитися з додатками поросійському перекладу МСА і вже зараз почати застосовувати їх.

Зіставляючи російське Правило (стандарт) аудиторської діяльності
«Документування аудиту» і відповідний йому МСА 230, можна переконатися в їх схожості. Російське Правило (стандарт) включає в себе всю інформацію міжнародного аналога, але викладену більш докладно. Так, у вітчизняному стандарті деталізовані реквізити, які повинні міститися в робочих документах; на Заході це вважається само собою зрозумілим. Досить багато уваги в російському стандарті приділено порядку зберігання документів, конфіденційності, що є в них відомостей, неприпустимості для кого б то не було, у тому числі податкових органів, вимагати їх від аудитора, а в міжнародному стандарті цьому присвячено два невеликих абзацу. Ні в МСА та програми з типовим переліком робочих документів. У російському документі такий перелік необхідний, оскільки для більшості вітчизняних аудиторських організацій, він може становити значний інтерес.

У Правило (стандарт) аудиторської діяльності «Перевірка дотримання нормативних актів при проведенні аудиту» розглядається, які вимоги повинна виконувати аудиторська організація в процесі перевірки дотримання економічним суб'єктом нормативних актів, якими мають бути дії аудитора після виявлення факторів порушення таких актів, як це має позначитися на аудиторському висновку та письмової інформації аудитора керівництву економічного суб'єкта за результатами проведення аудиту.

Російське правило ( стандарт) за змістом досить близько до МСА
250. Незначні розбіжності багато в чому обумовлені специфікою нинішньої економічної ситуації в Росії та особливостями опублікованих раніше Правил
(стандартів) аудиторської діяльності. Очевидно, що МСА не міг торкатися проблем класифікації російських правових актів, що наведена в п. 2.1 російського документа. У МСА немає таких важливих для нашої практики моментів, як неоднозначне трактування нормативних документів (п. 2.4). Немає і рекомендацій типу «направити письмовий запит ... в орган, що є джерелом спірного нормативного документа »(подп.« а »п. 2.4.1). У разі розбіжності точок зору аудитора і клієнта щодо питання про те, чи дотримувалися положення конкретного нормативного акту, міжнародний документ дає розпорядження обговорити проблему (п. 28-29 МСА 250):

* з керівництвом економічного суб'єкта;

* з юристом економічного суб'єкта;

* з юристом аудиторської фірми. Відзначимо, що в практиці багатьохекономічно розвинених країн під юристами фірми зазвичай мають на увазі нештатних її співробітників, а адвокатську контору, яка обслуговує дануорганізацію на регулярній основі, тобто більш-менш неупередженихфахівців.

Пунктом 32 МСА 250 рекомендується про помічені порушеннязаконодавства інформувати аудиторський комітет. Так у західній практиціназивають що складається з найбільш авторитетних і шанованих акціонерівспеціальний підрозділ великої компанії, в обов'язки якого входятьпереговори з аудиторами з питань, пов'язаних з їх наймом, відстороненням ірозглядом висновків про результати їх роботи. Члени такого комітетуобираються акціонерами (за аналогією з нашою ревізійною комісією). Цейкомітет не підпорядковується виконавчим органам компанії, а, навпаки, здопомогою аудитора контролює результати їх роботи. Більша частинаросійських акціонерних товариств поки не має такого органу. Пунктом 5.8відповідного російського Правила (стандарту) докладно регламентуютьсядії аудитора стосовно аудиторського висновку після виявленняфактів невиконання вимог нормативних актів. При цьому описуєтьсявибір між чотирма можливими типами аудиторського висновку: умовно -позитивним, негативним, з відмовою від вираження своєї думки і,безумовно-позитивним (якщо персонал економічного суб'єкта усунуввсі виявлені порушення і їх наслідки). Три перші випадки передбаченіі в МСА 250, а положення про те, що в разі усунення помилокекономічному суб'єкту може бути видано позитивний аудиторськийвисновок, в міжнародному документі немає. Це пов'язано з тим, що взахідній практиці аудиторський висновок зазвичай готують одночасно збухгалтерською звітністю, а у нас аудитори, як правило, працюють зклієнтом вже після того, як бухгалтерська звітність підготовлена ірозіслана більшості адресатів.

У додатку до МСА 250 міститься перелік ознак,що свідчать про недотримання нормативних актів співробітникамиекономічного суб'єкта. У російському ж Правило (стандарті) наведеноприблизний перелік нормативних актів, по яких під час аудиту буливиявлені порушення, оформлений у вигляді таблиці.

Правило (стандарт) аудиторської діяльності "Планування аудиту»створено на базі МСА 300; основні принципи цих стандартів дуже близькі.

Російський документ, як часто буває, більш докладний. У МСА 300 непередбачається етап попереднього планування. Російське правило
(стандарт) в цій частині містить багато додаткового матеріалу. Досвідспільної роботи з провідними західними аудиторськими фірмами показав, щовони приділяють велику увагу попередньою знайомству з потенційнимклієнтом і внутрішні правила їх роботи містять зазвичай багато вимог,близьких до вимог розділу 3 вітчизняного Правила (стандарту).
Деякі особливості аудиторського завдання, які пропонуєтьсяобумовлювати у загальному плані аудиту міжнародним стандартом, присвяченимпланування, чомусь не знайшли місця в російському аналогу. Наприклад, у
МСА рекомендується обов'язково відобразити при плануванні, чи виконується дляперевіряється, допущення безперервності його діяльності,чи є у клієнта заслуговують на увагу аудитора родинні йзалежні організації. У загальному плані аудиту потрібно також вказати, якіособливості має ця перевірка, чи не містяться в контракті незвичайнідодаткові умови (незвичайні вимоги щодо надання замовникудодаткових відомостей та звітів, домовленість про надання супутніхаудиту послуг та ін.) Ми можемо порекомендувати включати всі перерахованіумови в загальний план аудиту для наближення рівня наших аудиторськихперевірок до міжнародного. Надалі слід доопрацювати російськийдокумент з урахуванням даних побажань.

На відміну від МСА вітчизняний стандарт забезпечений двома додатками,містять приблизний план аудиту і програму аудиту, що викликанопрагненням надати допомогу починаючим російським аудиторам в розробцітаких матеріалів.

Правило (стандарт) аудиторської діяльності «Розуміння діяльностіекономічного суб'єкта »в цілому є аналогом МСА 310. Однакдеякі російські аудитори вважають, що недоцільно вічій Правила (стандарту) за суттєвості відміжнародного прототипу, то вони невеликі і також пов'язані з прагненнямзробити російський документ більш докладним і зручним для тих російськихаудиторів, які недостатньо розуміються в міжнародних стандартах. По -перше, у вітчизняному документі висувається вимога про те, щоб уаудиторських організаціях був внутрішній стандарт або методика повизначення рівня суттєвості. Це було необхідно, оскільки виниклопобоювання, що російські аудитори, не бажаючи псувати відносини з клієнтом інамагаючись дати йому позитивний висновок за наявності у нього серйознихпомилок, можуть, наприклад, завищити в кілька разів рівень суттєвостідля певного клієнта. По-друге, у зв'язку з вимогою прообов'язковості такого внутрішнього стандарту, було вирішено в якостідодатка до вітчизняного стандарту навести зразковий порядок знаходженнярівня суттєвості. По-третє, через складність вважали за потрібне на додатокдо Примірного порядку дати ще і числові приклади визначення рівнясуттєвості, за аналогією з тим, як це прийнято в деяких російськихподаткових інструкціях.

Інші відмінності від МСА пов'язані з прагненням зробити російськийдокумент більш детальним і більш зручним для аудиторів. Наприклад,визначено, що оцінку аудиторських ризиків можна зробити у відсотках абочастках одиниці, але рекомендується використовувати просту полукачественнуюшкалу: високий ризик - середній ризик - низький ризик.

Правило (стандарт) аудиторської діяльності «Вивчення і оцінка систембухгалтерського обліку та внутрішнього контролю в ході аудиту »в основномувідповідає МСА 400. Вище ми згадували про те, що за розподіломматеріалу даний російський документ ближче до МСА, виданим до 1994р.,частину інформації з нинішнього МСА 400 розглядається в російському Правило
(стандарті), присвяченому суттєвості. Інші наявні відмінності пов'язаніз тим, що розділи, що стосуються вивчення системи бухгалтерського облікуекономічного суб'єкта, у вітчизняному стандарті треба було привести взгоду з російськими ж нормативними документами з веденнябухгалтерського обліку, віддаливши тим самим текст російського документа від МСА.
Разом з тим при підготовці Правила (стандарту) з'ясувалося, що вдокументах, які регулюють російський бухгалтерський облік, немає таких термінів,як «система внутрішнього контролю підприємства», «засоби контролю»,
«Контрольне середовище». Причина в тому, що в адміністративно-командноїекономіці необхідні кошти внутрішнього контролю (взаємні звірки,інвентаризації, підпис керівника на видаткових касових документах іпр.) були частиною бухгалтерських відомчих інструкцій, а ідея про те,що підприємства можуть самостійно розробляти внутрішні контрольніпроцедури, була в той час зі зрозумілих причин нездійсненна. Томувідповідні розділи Правила (стандарту) прописані докладніше, ніж у МСА,дані необхідні визначення і пояснення. Є й деякітермінологічні рас