НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ Й АУДИТУ

Основи наукової організації контрольно-аудиторського процесу
Контрольно-аудиторський процес - це система, яка функціонує з використаннямматеріальних, трудових та інтелектуальних цінностей. Як і кожна система,контрольно-аудиторський процес має бути раціонально організований, тобтовсі елементи системи упорядковані, приведені у системний взаємозв'язок,зумовлений цільовою функцією.

Оршпішція як смислове поняття передбачає упорядкованість, взаємодію окремихелементів, що перебувають у функціональній залежності. Організаційніпринципи контрольно-аудиторського процесу тривалий час грунтувалися напрактичному досвіді ревізорів-контролерів, аудиторів та інших працівників,зайнятих виконанням контрольних функцій в управлінні народнимгосподарством.

Наукова ор/.аііізація контрольно-аудиторського процесу виникла у зв'язку зпотребою координації і взаємозв'язку контрольних, ревізійних і аудиторськихпроцедур при комплексній оцінці фінансово-господарської діяльностісуб'єктів підприємницької діяльності з різними формами власності ігосподарювання. Слід зазначити, що прийоми організації, які грунтуються напрактичному досвіді керівника, не забезпечують оптимальності організації вумовах ринкових відносин та різних форм власності.

У спеціальній літературі і в практиці нерідко наукова організація фінансово -господарського контролю обмежується розробкою і впровадженням окремихелементів наукової організації праці (НОП) ревізорів, аудиторів
(використання простих обчислювальних машин, надання окремого приміщення таін.). Такий підхід не сприяє впровадженню технічного прогресу в організаціюі методологію фінансово-господарського контролю. Якщо раніше контрольно -ревізійний процес був спрямований на перевірку ревізором додержаннякерівниками підприємств адміністративно-розпорядчих документів, щорегулюють економічні відносини з державою, то цілком природно, що об'єктоморганізації в основному були трудові процеси контролера.

В умовах вільного економічного підприємництва, розвитку ринкових відносинзмінюються функції фінансово-господарського контролю щодо додержання правдержави, власників капіталу, орендарів, акціонерів тощо. До контрольно -аудиторського процесу залучають різних за фахом спеціалістів (економістів,ревізорів, аудиторів, юристів, технологів, конструкторів, товарознавців),застосовуються швідкодіючі ЕОМ і пристрої організаційної техніки, а даніконтролю використовуються для прогнозування фінансово-господарськоїдіяльності, при наданні кредитів та залученні акціонерів, визначенніпрестижності і конкурентоспроможності продукції на внутрішньому іміжнародному ринках, запобіганні банкрутству, сплаті податків, розподілуприбутку, нарахуванні дивідендів та ін.

Для того щоб організувати працю ревізора, аудитора; найбільшоюефективністю, необхідно поєднувати її з організацією всього контрольно -аудиторського процесу, передовою методологією фінансово-господарськогоконтролю, що грунтується на застосуванні новітніх технічних засобів узбиранні і перетворенні на ЕОМ обліково-економічної інформації для контролюпідприємницької діяльності. Проте цс не знижує значення НОП у контрольно -аудиторському процесі, а, навпаки, підвищує його роль в організаційно -технологічній підготовці контрольно-аудиторського процесу і управлінні ним.

Дослідження економічної інформації і перетворення на ЕОМ відповідно доцілей фінансово-господарського контролю повинно раціонально поєднуватипроцеси праці, матеріальні елементи виробництва, тобто засоби праці
(машини, устаткування, інвентар, за допомогою яких працівник оброблясінформацію), предмети праці (первинна фіксована інформація, перетворена вінформаційні сукупності, необхідні для контролю) та інтелектуальні елементи
- Алгоритми, програми роботи ЕОМ, методики. Для цього система контрольно -аудиторського процесу має бути впорядкована: всі елементи приведені усистемний взаємозв'язок, підпорядкований меті і завданням фінансово -господарського контролю. Така упорядкованість системи може бути досягнутанауковою організацією, що передбачає застосування у фінансовогосподарськомуконтролі системи прийомів, розроблених наукою на основі узагальненняпередового практичного досвіду і спрямованих на раціональне виконанняконтрольно-аудиторського процесу.

Наукова організація фінансово-господарського контролю передбачаєвикористання методичного забезпечення, до якого належать інструкції,положення, рекомендації, що сприяють технічному прогресу на основішвидкодіючих ЕОМ і засобів автоматизованого збирання, передавання і обробкиекономічної інформації відповідно до завдань контролю.

Вільне економічне підприємництво в умовах ринкових відносин зумовилопотребу в створенні державних податкових служб, незалежного аудиторськогоконтролю, а також контролю власника та інших контрольних органів, у якихзайнята значна кількість працівників, різних за фахом і професійним рівнем.
У структурі контрольних органів утворюються підрозділи, які безпосередньоздійснюють контрольно-аудиторський процес, управляють ним і обслуговуютьйого за принципом розподілу праці (податкові адміністрації, внутрішнійаудит).

Отже, наукова організація контрольно-аудиторського процесу включаєорганізацію контрольно-аудиторського процесу, управління ним іобслуговування його.

Основні принципи наукової організації контрольно-аудиторського процесуподано на рис.1.

Організація контрольно-аудиторського процесу полягає у створенніорганізаційних передумов для дослідження і аналітичної обробки економічноїінформації в системі фінансово-господарського контролю з метою активноговпливу на оптимізацію результатів підприємницької діяльності. Для цьогозастосовується комплекс елементів організації.

Спеціалізація і кооперування передбачають розподіл праці секторів групконтролерів, окремих виконавців і співвіко-навців контрольно-аудиторськихпроцедур. У контрольно-аудиторському процесі додержують технологічногопринципу спеціалізації і кооперування, що грунтується на створенні дільницьі робочих місць для виконання однорідних за технологічним процесом операційгосподарської діяльності. Так, у податковій службі, контрольно-ревізійномупідрозділі, аудиторській фірмі можуть бути спеціалізовані підрозділиконтролю підприємницької діяльності у галузі промисловості, сільськогогосподарства, капітального будівництва, транспорту, торгівлі, сферипобутових послуг та ін.

Спеціалізація може поглиблюватися до об'єктів контролю - основний іоборотний капітал, праця та заробітна плата, операції менеджменту імаркетингу, витрати виробництва, калькулювання продукції (робіт, послуг),фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності та ін.

кооперування здійснюється в контрольно-аудиторському процесі поєднаннямзусиль спеціалізованих підрозділів і спрямуванням їх на всебічнедослідження суб'єкта підприємницької діяльності. Це поєднанняпередбачається програмою комплексного аудиторського контролю.
Пропорційність полягає у додержанні правильного співвідношенняінформаційного забезпечення контрольно-аудиторських підрозділівбухгалтерією, фінансовим відділом і обчислювальними центрами з метоюзабезпечення пропорційності надходження економічної інформації длявикористання контролерами при перевірці операцій з основними засобами,товарно-матеріальними цінностями, виготовленням продукції тощо.
Пропорційність окремих контрольно-аудиторських процедур забезпечує всебічнеі якісне дослідження об'єктів контролю в строки, встановлені графіком іпрограмою робіт.

Особливо необхідна пропорційність в організації контрольно-аудиторськогопроцесу в умовах використання обчислювальної і організаційної техніки, ЕОМі периферійних пристроїв підготовки даних, терміналів тощо.

Паралельність у контрольно-аудиторському процесі забезпечує одночаснепаралельне виконання контрольно-аудиторських процедур для перевірки різнихза змістом господарських операцій, що здійснюються суб'єктомпідприємницької діяльності. Особливо це важливо при контролі податковимислужбами комерційної діяльності підприємств, до складу яких входить значнакількість торговельно-посередницьких одиниць (кіоскін, магазинів, складів),коли перевіряють повноту і своєчасність виторгу і здавання його в установубанку, роботу касових машин, а також при контролі випуску і реалізаціїпродукції (робіт, послуг).

Прямотчність дає змогу раціонально організувати інформаційні потоки міжучасниками контрольно-аудиторського процесу, не допускати дублюванняконтрольних процедур різними виконавцями. Наприклад, перевіряючи касові опе-

рації, необхідно організувати прямі потоки інформації для дослідженняодночасно банківських операцій, підзвітних сум, цінних паперів та ін.

безперервність відображення підприємницької діяльності у бухгалтерськомуобліку, передбачена законодавчими актами, зумовлює потребу організаціїбезперервного контрольно-аудиторського процесу у часі і просторі придослідженні фінансово-господарської діяльності. Безперервність у часі даі;

змогу комплексно перевірити об'єкт контролю за весь період діяльності
(господарський рік), всебічно дослідити підприємницьку діяльністьвідповідно до програми і графіка проведення комплексної ревізії, аудиту
(основний і оборотний капітал, матеріальні і трудові ресурси та ін.). Томунеобхідно так організувати контрольно-аудиторський процес, щоб не виникалиситуації, які перешкодили 6 додержанню безперервності у дослідженніфінансово-господарської діяльності.

ритмічність контрольно-аудиторського процесу забезпечується рівномірнимвиконанням контрольних процедур, що передбачає правильну організацію роботивсіх виконавців (членів бригади аудиторів). Для цього складають графікипроведення інвентаризації цінностей, обробки результатів інвентаризації івідображення їх у бухгалтерському обліку. Крім того, передбачаютьузагальнення результатів аудиту за розділами (контроль коштів, товарно -матеріальних цінностей та ін.) кожним виконавцем до завершення аудиту вцілому, своєчасне ритмічне надходження матеріалів аудиту керівниковібригади для перевірки їх якості та узагальнення в акті комплексного аудиту,висновках аудиторів.

Організація управління контрольно-Аудиторським процесом передбачає взаємнепогодження виконання інтелектуальної підготовки контрольно-аудиторськогопроцесу і наукової

організації праці учасників цього процесу (ревізорів, аудиторів).

Організація інтелектуальної підготовки контрольно-аудиторського процесувключає наукову розробку методичних рекомендацій контролю діяльностігалузей народного господарства та її складових частин, забезпеченняконтролерів законодавчими актами і нормативними документами (інструкції,положення, норми і нормативи та ін.). Організація інтелектуальноїпідготовки об'єднує дослідну, технологічну та організаційну фази.

На дослідній фазі управління контрольно-Аудиторським процесом визначають,які законодавчі акти і нормативні документи необхідні для якісного ісвоєчасного проведення аудиту на об'єкті підприємницької діяльності, атакож фактографічну інформацію (бухгалтерську, статистичну, оперативно -технічну) і за який період. Одночасно визначають наявність програмногозабезпечення ЕОМ для розв'язання задач фінансово-господарського контролю наоб'єкті, який підлягає аудиту.

На технологічній фазі управління контрольно-Аудиторським процесом складаютьалгоритми задач фінансово-господарського контролю, розробляють програмнерозв'язання їх на ЕОМ, проводять апробацію методичних рекомендацій,положень на об'єкті аудиту, вносять необхідні корективи щодо удосконаленняїх. На цій фазі впроваджують у практику результати наукових досліджень угалузі фінансово-господарського контролю.

На інформаційній фазі управління контрольно-Аудиторським процесом складаютьорганізаційні моделі, які дають змогу графічно представити взаємозв'язокоб'єктів контролю, джерел інформації, методів дослідження і узагальненнярезультатів контролю, виявити і сформулювати конкретні зв'язки, пропорції,структурні взаємовідносини між ревізорами, аудиторами, юристами,технологами та іншими учасниками контрольно-аудиторського процесу. Дляцього використовують оргаграмі, оперограмі, діаграми, гістограмі, сітьовіграфіки тощо. Графічні прийоми допомагають управляти контрольно -Аудиторським процесом у цілому. Так, за допомогою графіків Ганта,ціклограм, сітьовіх графіків можна подати розрахунок необхідного часу длявиконання окремих контрольних процедур і контрольно-аудиторського процесу вцілому та узагальнити їх у класифікаційні схеми.

Наукова організація праці (НОП) у контрольно-аудиторському процесі - цесистема заходів, спрямованих на вдосконалення методів і умовінтелектуальної праці, збереження здоров'я працівників на основі новітніхдосягнень науки і техніки, що забезпечують найбільшу ефективність принайменших затратах розумової праці.

Основними завданнями НОП є поєднання у єдиному процесі техніки таінтелектуальних можливостей контролерів, забезпечення найбільшоїефективності використання трудових, матеріальних та інтелектуальнихресурсів із метою підвищення ефективності їхньої праці, тобто активноговпливу на розвиток бізнесу, ринкових відносин, підвищення підприємницькоїдіяльності і поліпшення добробуту кожної людини зокрема. Тому НОП маєсприяти створенню таких умов праці, які забезпечували б збереження здоров'яі працездатності людини.

Наукова організація праці як система складається з таких взаємопов'язанихелементів: організації трудових процесів і робочих місць, забезпеченнясприятливих умов праці, організації функціонального обслуговування робочихмісць, нормування і матеріального стимулювання, розвитку творчих здібностейі підприємницької активності працівників. Оскільки рівень виробничих сил ізавдань, що стоять перед матеріальним виробництвом в умовах технічногопрогресу і ринкових відносин, потребує, щоб управління підприємством булоекономним, оптимальним і оперативним, то зазначені елементи НОП щодофінансово-господарського контролю повинні грунтуватися на технічній базі
ЕОМ і наукових методиках із питань бізнесу і менеджменту. Контроль прицьому має сприяти управлінню підприємницькою діяльністю при мінімальнихзатратах живої і матеріалізованої праці, забезпечити вибір найкращоговаріанта рішень і дати змог; 'своєчасно приймати рішення з метоюоперативного впливу на хід виробничого процесу, що можливо за умовираціонально організованого контрольно-аудиторського процесу.

Наукова організація праці у контрольно-аудиторському процесі передбачаєзастосування інформаційно-довідкових посібників, класифікаторів інформації,цінників-класифікаторів, розрахункових таблиць для обчислення оплати праці.
Крім того, НОП ревізорів, аудиторів неможлива без забезпечення їх пакетамиприкладних і сервісних програм роботи ЕОМ, технічних і робочих проектів
АСОІ, що застосовуються на підприємствах, діяльність яких контролюють. Бе: іузагальнення заходів НОП неможливо правильно вирішувати питання структури ічисельності контрольно-аудиторського підрозділу, аудиторської фірми,планування роботи їх, ритмічного завантаження працівників.

Тривалий час вважали, що інтелектуальна праця контролерів не підлягаєнормуванню, а використовувати персональні електронно-обчислювальні машини
(ПЕОМ) недоцільно.

Справді, критерії нормування праці ревізорів, аудиторів мають своїособливості. Продуктивність праці цієї категорії спеціалістів в умовахвільного економічного підприємництва не залежить від кількості проведенихревізій, виявлених порушень нормативних актів та виданих наказів щодо осіб,винних у цих порушеннях. При цьому не враховували інтелектуальнихздібностей конкретного ревізора, аудитора, а відповідно й оплату праці їхвизначали за суб'єктивними оцінками керівника підрозділу.

Критеріями ефективності праці ревізора, аудитора, а отже, і нормуванняїхньої праці є рекомендації і пропозиції, вироблені за результатамиревізії, аудиту та використання їх у підприємницькій діяльності дляпідвищення якості продукції (робіт, послуг), її конкурентоспроможності навнутрішньому і міжнародном?? ринках, зниженні собівартості, підвищенніприбутковості. За такими критеріями оцінки роботи ревізорів, аудиторівможна нормуваті їхню працю, планувати чисельність і встановлювати розмірзаробітної плати кожному працівникові окремо. Особливо це важливо длянезалежного аудиторського контролю, який проводиться на замовленняпідприємців, що самостійно вибирають не лише аудиторську організацію, а йконкретного аудитора.

Отже, нормування праці контролерів, аудиторів полягає у вивченні способівінтелектуліьної праці і умов їхньої роботи, за яких у підприємницькійдіяльності можна мати найбільшу ефективність.

Нормування інтелектуальної праці ревізорів, аудиторів передбачає вивченнямети і об'єктів нормування, способів роботи і умов праці, класифікаціюзатрат часу і операцій, вибір об'єктів і методу спостереження, проведенняспостережень і обробки даних, визначення трудомісткості праці окремогофахівця.

Розвиток творчих здібностей і підприємницької активності працівниківпередбачає систематичну роботу контролера з вивчення передового досвідуфінансово-господарського контролю, проведення науково-практичних семінарів,популяризації праці ревізорів, аудиторів, обов'язкове підвищеннякваліфікації їх через кожні п'ять років і одержання ліцензії на правовиконання контрольної роботи, аудиту тощо.

Організація обслуговування контрольно-аудиторського процесу включаєтехнічну оснащеність засобами праці, створення умов НОП на робочих місцях,обслуговування робочих місць, забезпеченість засобами зв'язку для збиранняінформації, модернізацію засобів переробки інформації, технічну безпеку іпрофтехсанітарію ревізорів та аудиторів.

Отже, наукова організація контрольно-аудиторського процесу грунтується насистемному підході до інтелектуальної праці ревізорів та аудиторів,спрямована на активний вплив фінансово-господарського контролю, напідвищення ефективності підприємницької діяльності в умовах ринковихекономічних відносин.

Наукова організація праці в контрольно-аудиторському процесі
Процес праці - це сукупність рухів працівника на робочому місці,спрямованих на виконання певного завдання. Для того щоб завданнявиконувалося з найменшими трудовими затратами і найбільшою ефективністю,процес праці має бути організований на науковій основі.

Наукова організація праці в контрольно-аудиторському процесі передбачаєпоєднання техніки (обчислювальних машин, ваговимірювальних приладів,лабораторного устаткування та ін.) і робочої сили в єдиному трудовомупроцесі;

забезпечення найбільш ефективного використання матеріальних і трудовихресурсів; підвищення продуктивності праці при збереженні здоров'я людини іперетворенні праці у необхідну життєву потребу.

Виходячи з основних завдань НОП у контрольно-аудиторському процесі, можнавизначити такі основні напрями її розвитку:

скорочення витрат праці на проведення аудиту діяльності підприємства;

впровадження передових форм розподілу і кооперування

праці, що ~ збезпечують виявлення творчої активності кожного працівника;

поліпшення умов праці;

удосконалення організації і обслуговування робочих місць аудитора,ревізора;

вивчення і поширення передових прийомів і методів праці;

підготовка і підвищення кваліфікації аудиторів і ревізорів;

удосконалення нормування праці фахівців, зайнятих у контрольно -аудиторському процесі;

поєднання матеріальних і моральних стимулів у підвищенні результативностіпраці та її продуктивності, а також розвиток колегіальності, співдружностіі виховання сумлінного ставлення до праці.

Об'єктами наукової організації праці у контрольно-аудиторському процесі єорганізація трудових процесів і робочих місць аудиторів, ревізорів, а такожнормування і стимулювання їхньої праці, розвиток творчих здібностей ігромадської активності.

Організація трудових процесів - це сукупність заходів, які забезпечуютьвиконання комплексного комісійного аудиту, контрольних перевірок податковихорганів та інших контрольних процедур у заплановані строки і періоди. Дотаких заходів відносять створення ревізійних і аудиторських бригад зоптимальною кількістю працівників та професійним складом їх, проведення зними семінарів з питань методики ревізії й аудиту, а також технологіївиробництва підприємства, яке є об'єктом контролю.

Організація робочих місць передбачає створення оптимальних умов працівникамдля виконання контрольно-аудиторських процедур (виділення виробничої площі,забезпечення обчислювальною технікою, нормативно-довідковою літературою,законодавчими актами та ін .).

Нормування і матеріальне стимулювання праці контрольно-аудиторськихпрацівників є важливими елементами планування і впровадження НОП.
Організація використання робочого часу ревізорів і аудиторів на науковійоснові, суміщення професій, впровадження раціональної організації ізразкового обслуговування робочих місць, навчання їх передовим прийомам іметодам праці обов'язково супроводяться встановленням відповіднихпрогресивних норм праці. І навпаки, технічно обгрунтовані норми потребуютьраціональної організації праці. Норми, запроваджені на раціональнійорганізації праці, є технічно обгрунтованими і обов'язковими длязастосування при плануванні аудиторської та контрольно-ревізійної роботи.

Контрольно-аудиторський процес здійснюється за часом, тому узагальнюючамірою праці є робочий час. Встановлення визначеної тривалості робочого дня,робочого тижня - це і є встановлення конкретної міри праці. Такою міроюможе бути тільки час, необхідний для виконання аудиторської і контрольно -ревізійної роботи у конкретних умовах контролю фінансово-господарськоїдіяльності підприємства, розвитку технології виробництва на основідосягнень науково-технічного прогресу.

Практично міра праці - це норма праці, основним видом

якої є норма часу, необхідного для виконання певного обсягу робіт.

Одним із різновидів норми праці є норма обслуговування, яку визначаютьтоді, коли установити норму часу або норму виробітку неможливо абонедоцільно.

Норма обслуговування - це кількість ревізій або аудит; 'діяльностіпідприємств, об'єднань, у яких ревізор, аудитор повинні брати участь абоодноосібне проводити їх за календарний рік.

Норма обслуговування є модифікацією норми праці, оскільки вона регламентуєнорму часу, необхідного для виконання аудиторської і контрольно-ревізійноїроботи. Разом;) тим час, витрачений у процесі праці, за своїм характеромнеоднорідний. Тому для дослідження норм праці необхідно проаналізуватиструктуру витрат робочого часу, тобто вивчити класифікацію цих затрат.

Робочий час - це проміжок часу, протягом якого ревізор, аудитор зобов'язанівиконати доручену роботу. Робочий час складається з часу роботи і часуперерв. Час роботи поділяють на час для безпосереднього виконання роботи ічас, не зумовлений виконанням завдання. Цей вид затрат часу за умовираціональної організації праці є необов'язковим. Ці затрати можуть бутискорочені або повністю ліквідовані за правильного вирішення організаційнихпитань (наприклад, час, який аудитор витрачає для підготовкиваговимірювальних приладів при проведенні інвентаризації).

Час, що витрачають на виконання контрольно-аудиторської роботи, складаєтьсяз таких елементів: підготовчо-заключного, оперативного і часуобслуговування робочого місця ревізора, аудитора.

підготовчо-заключний час витрачають на підготовку робочого місця, а такожаудитора і ревізора для виконання роботи та її завершення. Сюди відносятьчас, який аудитор, ревізор витрачають на очікування наказу керівникапідприємства, яке контролюють, про допущення до аудиту, виділення окремогоприміщення для роботи бригади, отримання документів з архіву іфункціональних підрозділів підприємства для контролю, повернення документівпісля дослідження їх та ін.

Оперативний час використовується на безпосереднє виконання контрольно -аудиторських процедур із проведення ревізії, аудиту діяльностіпідприємства.

Час обслуговування робочого місця необхідний для підтримання у належномустані обчислювальної техніки, розташування на робочому місці предметів ізасобів праці у такому порядку, який дає змогу найбільш раціональновикористати оперативний час.

При визначенні норм часу на кожну конкретну роботу слід враховувати, що невсі затрати часу є необхідними. У зв'язку з цим затрати робочого часуподіляють на нормовані і ненормовані.

До нормованих затрат відносять час роботи, пов'язаний з виконанням завданьна проведення ревізії, аудиту (підготовчо-заключний, оперативний і часобслуговування робочого місця). Нормований є також час деяких перерв,зокрема перерви на відпочинок і особисті потреби, організаційно-технічногохарактеру, зумовлені організацією і методологією контрольно-аудиторськогопроцесу. Усі інші затрати часу є ненормованим, тому до норми праці їх невключають.

При розробці науково обгрунтованих норм для виконання контрольно-ревізійноїй аудиторської роботи використовується технічний метод нормування.
Попередньо вивчають нормативну тривалість часу на кожний елемент, щовходить до норми. Визначення нормативної тривалості кожного елемента нормигрунтується на вивченні затрат часу під час виконання кожної контрольно -аудиторської процедури. Для цього застосовуються різні способи вивченнязатрат часу: хронометражні спостереження, фотографія робочого часу та ін.
На основі аналізу фактичних затрат часу, організаційно-методологічнихособливостей контрольно-аудиторського процесу, умов праці ревізорів,аудиторів з урахуванням передового досвіду встановлюють нормативну
(регламентованих) тривалість кожного елемента норми, яка відповідає дійснимзатрат праці.

регламентованих тривалість окремого елемента затрат часу на виконанняпевного виду роботи називають нормативним часом. Розрізняють нормативипідготовчо-заключного, основного і допоміжного часу для виконанняконтрольно-ревізійного процесу, часу обслуговування робочого місця, навідпочинок і особисті потреби.

При нормуванні праці людей, зайнятих виконанням контрольно-ревізійних іаудиторських робіт, вікорістовуюті, нормативи обслуговування. Одночасно натаких роботах застосовують і нормативи чисельності, за допомогою якихвизначають кількість працівників, необхідних для виконання плану контрольно -ревізійної й аудиторської роботи.

На виконання контрольно-ревізійної й аудиторської роботи нормиобслуговування встановлюють диференційовано: і розрахунку на одногоревізора, аудитора. Як правило, цс комплексні норми трудових витратаудитора, ревізора в робочих днях, протягом яких вони зобов'язані виконатиревізію (аудит) або взяти в ній участь як співвиконавці. При розрахункузатрат часу беруть до уваги складність структури підприємства, якеконтролюють, вид діяльності, чисельність працівників, технологіювиробничого процесу, а також тривалість ревізії (аудиту) фінансово -господарської діяльності, яка за нормативними документами не можеперевищувати ЗО робочих днів.

Відповідно до міри праці, її напруженості і якості контрольно-Аудиторськимпрацівникам визначають матеріальне стимулювання.

Отже, нормування праці є основою організації трудових процесів івпровадження НОП у контролі й аудиті фінансово-господарської діяльності,

Важливим заходом НОП є визначення параметрів робіт, покладених напрацівника, затверджених посадовими інструкціями, стандартами. Складають їхна основі найбільш раціонального розподілу праці спеціалістів і виконавціву контрольно-аудиторському підрозділі, аудиторській фірмі. Такі нормативнідокументи сприяють правильному розподілу і розмежуванню функцій міжпрацівниками, одночасно забезпечують взаємозв'язок в їхній роботі.
Стандарти дають змог) 'систематизувати і узагальнити досвід застосуваннянайбільш раціональних і досконалих методів і прийомів роботи.

Посадові інструкції складаються з розділів, де конкретизуються загальніположення, права, обов'язки і відповідальність працівника.

Загальні положення - перелік основних завдань спеціалісту або виконавцю.
Зокрема, вказують підпорядкованість працівника, порядок його призначення напосаду, рівень кваліфікаційних вимог, що ставляться до нього.

Права - на підставі законодавства, нормативно-правових актів, норм іправил, що регулюють службові взаємовідносини працівників контрольно -аудиторських підрозділів, аудиторської фірми, визначають самостійність дійїх під час виконання посадових обов'язків.

Обов'язки - конкретні завдання, покладені на ревізора, аудитора.

Відповідальність - обов'язок ревізора, аудитора відповідати за свої дії. < br>Відповідальність їх визначають відповідно до діючих нормативно-правовихактів та інструкцій за невиконання або неправильне виконання покладенихобов'язків та невикористання наданих їм прав.

Складають посадові інструкції керівники контрольно-ревізійних іаудиторських підрозділів, а затверджує керівник організації, до якоївходить цей підрозділ.

Розвиток творчих здібностей і громадської активності працівників, зайнятиху контрольно-аудиторському процесі, передбачає навчання науковим методам,необхідних для дослідження фінансово-господарської діяльності підприємств,об'єднань з метою виявлення резервів для удосконалення господарювання,застосування досягнень науково-технічного прогресу. Аудитор, ревізор усвоїй професійній діяльності не повинні обмежуватися лише фіксуваннямнедоліків, а зобов'язані творчо підходити до причин негативних явищ,виявлених у процесі ревізії, аудиту. Не досить, наприклад, констатуватиневиконання договорів поставки продукції у заданому асортименті, слідз'ясувати, які фінансові наслідки мало підприємство від цього порушення,чим викликано одноосібне рішення щодо зміни асортименту, якою мірою службамаркетингу реагувала на зміни та з чиєї вини завдано матеріальних збитків,скомпроментовано комерційний авторитет підприємства на ринку та ін.
Необхідно виходити з того, що контроль є ефективним, якщо він маєстратегічний характер, спрямований на досягнення конкретних результатів,своєчасним, гнучким, простим і економним,

Спеціалісти з ревізії й аудиту зобов'язані бути активними У виявленнінедоліків у фінансово-господарській діяльності, інформувати колективипідприємств і об'єднань, власників, акціонерів про порушення законодавства,прояви монополізму, вносити пропозиції щодо порушників нормативно-правовихактів, що регулюють господарську діяльність, та запобігання виникненнюнедоліків у подальшому.

Узагальнення досвіду розвитку НОП в управлінській діяльності дає змогустворити типову модель розробки і впровадження планів НОП у контрольно -аудиторському процесі, що включає організаційну підготовку, аналізорганізації праці, складання і впровадження планів НОП (рис.2).