Облік витрат на оплату праці

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Вінницький торговельно-екномічній інститут

Курсова робота на тему:

"Облік витрат на оплату праці "

ПЛАН

Вступ. Залагльні поняття про витрати виробництва.
1. Облік витрат на оплату праці.
2. Види і форми заробітної плати.
3. Аналітичний облік заробітної плати.
4. Синтетичний облік зарплати.
5. Утримання із зарплати.
6. Відрахування на соціальне страхування і інші внески до бюджету.
Висновки.

Витрати виробництва - це витрати живої і опредметненої праціпідприємств (об `єднань) на виробництво й збут продукції. У практиціпланування і обліку для характеристики витрат виробництва використовуютьтермін "витрати на виробництво", на випущену продукцію вони виражаються вїї собівартості.

Собівартість продукції підприємств являє частину вартості цієїпродукції, що включає спожівані кошти, предмети праці, послуги іншихорганізацій і заробітню плату працюючих, виражені в грошовій формі.

В умовах удосконалення господарювання собівартість продукції єважливішим економічним показником діяльності об `єднань і підприємств.
Управління собівартістю підприємців являє собою планомірний процесформування витрат на виробництво, собівартості одиниці продукції, виявленнярезервів економії, зниження собівартості і забезпечення систематичногоконтролю за виконанням завдань по собівартості.

Складовими елементами системи управління собівартості продукції єпрогнозування й планування, нормування витрат, облік і калькуляція,економічний аналіз, контроль за формуванням собівартості.

На схемі зображені найважливіші взаємозв `язки елементів в системіуправління.

Облік витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції єосновними і відповідальними ланками облікової роботи.

Перед обліком витрат на вир-во продукції поставлені такі основнізавдання:

- своєчасне, повне і достовірне відображення в обліці фактичних витрат, пов `язаних з вир-вом і реалізацією продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також невиробничих втрат і робіт; втрат, припустимих на окремих ділянках діяльності підприємства;

- контроль за правильним використанням сировини, матеріалів, палива й енергій, фонду заробітної плати та іншими статтями витрат, за дотриманням встановлених коштів, затрат по обслуговуванню виробництва і управлінню;

- обгрунтована калькуляція собівартості продукції, правильне складання звітної калькуляції;

- перевірка виконання планів по собівартості і виявленню резервів скорочення витрат;

- виявлення результатів по собівартості продукції цехів і інших підрозділів підпр - ва.

Виконання перерахованих задач повинно базуватися на правильнійорганізації бухгалтерського обліку витрат вир-ва. Добре налагоджений обліксприяє усуненню безгосподарності і надлишків у використанні коштів, їхекономії. Це забезпечує зростання рентабельності підприємств і організацій.

У плануванні, обліку і калькуляції собівартості продукціїзастосовуються декілька угрупувань витрат: по місцю їх винекнення (цеможливо для організації внутрішньовіробнічого госпрозрахунку), за видамипродукції (для калькуляції собівартості) і по видам витрат, тобто постаттям і елементам витрат. Останнє угрупування є досить важливим у обліцісобівартості продукції.

Під економічним елементом витрат розуміють первинний однорідний видвитрат на вир-во продукції, який на вир-ві неможливо розкласти на складовічастини. Основними положеннями прийнята єдина і обов `язкова для всіхоб `єднань і підприємств номенклатура економічних елементів витрат на вир -во:

1. Сировина й основні мат-ли (за відрахунок поворотних відходів).

2. Купівельні вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру.

3. Допоміжні мат-ли.

4. Паливо.

5. Енергія.

6. Заробітна плата. Основна і додаткова.

7. Відрахування на соціальне страхування.

8. Амортизація основних фондів.

9. Інші витрати.

Заробітна плата являє собою суттєвий елемент собівартості.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» - це винагорода,виражена, як правило, в грошовій формі, або уповноважений їм орган виплачуєробітнику за виконану їм роботу.

Витрати на оплату праці складаються із:

1. Фонду основної заробітної плати.

2. Фонду додаткової зар.плата.

3. Інші заохочення та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідновстановлених норм (норми часу, виробітку, обслуговування, посадовіобов `язки). Вона встановлюється у вигляді ставок (окладів) в відпускнихрозцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова зар.плата - це винагорода за працю понад встановлену норму,за трудові успіхи й винахідливість та за
Особі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантованікомпенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством; премії, пов `язаніз виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них відносятьсявиплати у формі винагород по наслідкам роботи за рік, премії заспеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові йматеріальні виплати, які передбачені актами діючого законодавства або ті,що проводяться понад встановлені затверджені акти норм.

Під час складання статистичної звітності про праці показуютьсягрошові суми, нараховані до виплати у зв `язку з платіжними документами, заякими з робітниками були проведені розрахунки по зароб.платі. Вказані сумиприводяться «брутто», тобто включаючи податки й інші утримання увідповідності з законодавством ( «нетто» - грошові суми, нараховані дооплати без податку на прибуток і обов `язкових внесків робітника у фондсоціального страхування і пенсійний фонд).

До складу витрат на оплату праці включаються всі витрати підприємствна оплату праці незалежно від джерела фінансування цих (витрат) виплат.

Суми коштів, нарахорваніх за щорічні й додаткові відпустки,включаються у фонд оплати праці звітного місяця тільки в сумі, що припадаєна дні відпустки в звітному місяці. Суми, що випадають на дні відпустки внаступному місяці - у фонд оплати праці наступного місяця.

При натуральній формі оплати праці і забезпеченні соціальної допомогивказані виплати включаються в звіт праці в сумі, обрахованій виходячи зсередньої ціни реалізації за звітний період.

Якщо продукція видається безкоштовно, то розмір зароб.платі в цьомувипадку буде дорівнювати повній вартості цієї продукції; якщо вонавидається за зниженими цінами - то різниці між вартістю проданої зазниженими цінами продукції і її повною вартістю.

Всі види нарахувань в іноземній валюті включаються до фонду оплатипраці в національній валюті України в сумі, яка виходить шляхом переоцінкиіноземної валюти за курсом Національного банку України на дату їхнарахування.

Дані про фонд оплати за відповідний період минулого року прискладанні звітів по праці показуються відповідно до методології, якаприйнята в звітному періоді поточного року.

Фонд оплати праці.

До фонду основної зароботної плати відносяться:
1. Зар.плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов `язки) за відпускнімі розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників і посадовими окладами, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві.
2. Суми процентних чи компенсаційних нарахувань в залежності від об `єму доходів (прибутків), одержаних від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною зар.плата.
3. Суми авторського гонорару робітникам мистецтва, редакцій газет і журналів, телеграфного агенства, відавніцвта, радіо, телебачення і інших підприємств та (чи) оплата їх праці, яка відбувається за ставками

(розцінками) авторської винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

Фонд додаткової зар.плата включає:
1. Надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:

- кваліфікованим робітникам, що зайняті на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майтерність;

- за класність водіям автомобілів;

- персональні надбавки;

- керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливих завдань на строок їх виконання;

-- за сумісництво професій (посад).
2. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам і іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів.

- винагорода (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи.

-- Оплата праці робітників, які не входять до штату підприємства, за виконання робіт згідно договору громоадсько-правового характеру, включаючи договір-підряд.

- Оплата праці у вихідні і святкові (неробочі) дні. < p> - Вартість бузкоштовно виданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), які залишаються в особистому постійному користуванні.

- Оплата щорічних і додаткових відпусток згідно законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку.

- Суми зар.плата по основному місцю роботи робітникам, керівникам і спеціалістам підприємств під час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів.

- Оплата учбових відпусток, передбачених робітникам, які навчаються у вечірніх та заочних вищих і середніх навчальних закладах, а також навчаються без відриву від виробництва у вечірніх, заочних загальноосвітніх школах.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться:

1. Оплата простоїв не з вини роб-ка;

2. Суми, які виплачуються роб-кам, які знаходяться у відпустці за ініціативою адміністрації з частковим збереженням зар.плата.

3. Суми, які виплачуються роб-кам, що приймають участь у страйках.

4. Матеріальна допомога (оздоровлення, екологічні й інші виплати).

5. Сума наданої підприємством трудової й соціальної допомоги робітникам:

- оплата додаткових відпусток, в т.ч. жінкам, що виховують дітей;

- одноразова допомога роб-кам, що виходять на пенсію;

- вартість путівок на лікування й відпочинок або суми компенсації, виданої замість путівок;

- подешевіння вартості харчування роб-ів;

- витрати на погашення позик, виданих роб-кам для покращення житлових умов;

- інші виплати. < p> Форми і системи оплати праці

В даний час підприємство власно встановлює форми і системи оплатипраці, умови преміювання роб-ів, штатний розклад.

Найбільш поширеними формами оплати праці є почасова і відрядна. Кожназ них має свої системи: звичайна почасова, почасово-преміальна, прямавідрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, побічно-відрядна.

Почасова оплата широко використовується в бригадах і для розрахунків зокремими роб-ми в тих випадках, коли оплату праці за певну кількістьпереробленого часу здійснюють незалежно від кількості виконаних робіт. Вонаскладається з оплати за тарифом, доплат за умови праці і професійнумайстерність.

При почасовій формі оплати в розрахунок приймаються кількістьвідпрацьованих днів і годин. Можна виділити звичайну почасову (погодинну,помісячну) і погодинно-преміальну системи оплати праці. Для підвищенняпродуктивності праці робочі-погодинник преміюються за певні показники.

Пряма відрядна зар.плата передбачає оплату праці робочих почислу одиниць виготовленої ними продукції і виконаних робіт, виходячи зтвердих відрядних розцінок, встановлених з урахуванням необхідноїкваліфікації. Ця форма оплати праці може бути індивідуальною або бригадну.

відрядно-преміальна система оплати праці робочих включає преміюванняза перевиконання норм виробітку, досягнення певних якісних показників:здачу робіт з першого пред `явлення, відсутність браку та ін.

При відрядно-прогресивній системі оплати - підвищується завиробіток понад норму.

Аналітичний облік зар.плата

Для з `ясування загальної суми зар.плата, яка належить до виплати замісяць, необхідно згрупувати первинні документи, підсумувати заробіток завироблену продукцію і зробити утримання. Первинними документами, на основіяких здійснюється розрахунок зар.плата є табеля обліку робочого часу, картиобліку виробітку, наряди, договори, контракти і інші документи.

Табель є первинним документом, в якому щоденно відмічаєтьсявідробленій час кожним рорбітніком, проставляються цифри 7, 8, 8.15, атакож вихідні дні (в), відпускні (о), дні хвороби (б), прогули (п),відрядження (к), наднормові часи і т.п. Табель складається за першуполовину місяця (з 1 по 15) для видачі авансу по зарплаті і за другуполовину місяця (для нарахування і виплати зарплати).

На невеликих підприємствах табель веде керівник, на великих --спеціальний робітник (табельник). Табель підписує той, хто його складає,затверджує керівник організації (підприємства), і тоді він здається вбухгалтерію.

Для робочих-відрядчіків окрім табеля для бухгалтерії здаються наряди.

Прикрась бувають індивідуальні й брігадні. У наряді вказуютьнайменування роботи, планове завдання, тобто норми виробки, розцінку заодиницю роботи, фактичне виконання об `єму робіт. Шляхом помножена розцінкиза одиницю часу на фактичну виробку визначається зарплата робочого. Якщо цепідряд на бригаду, то загальну суму розподіляють між членами бригадипропорційно до розряду робітника і фактично відробленому часу. На сьогоднізастосовують розподіл загального заробітку між членами бригади зурахуванням коефіцієнту трудової участі (КТУ), визначається радою бригади.

Наряд складає керівник.

Документ, що узагальнює дані про належну до виплат зар.плата,називається розрахунковою (розрахунково-платіжною) відомістю.

належний заробіток показується у цій відомості розчленована по цехахі відділам підприємства, категоріям робітників, видам виплат, тобто врозрізі, необхідному для контролю за використанням фонду зар.плата іскладанням звітності. Таким чином, розрахункова або розрахунково-платіжнавідомість виконує подвійну функцію:по-перше, за ними здійснюють розрахунок з робочими та службовцями; по -друге, вони є формою аналітичного обліку до рахунку 70 «Розрахунки пооплаті праці », показники якого використовуються також для складання звітупо праці ».

На підприємствах часто необхідно виявити середній заробіток окремихробітників для визначення суми допомоги за час хвороби по листам тимчасовоїнепрацездатності, за час відрядження. Виявляти ці дані по декількохрозрахункових відомостях незручно. Тому на підприємствах ведуться лицевірахунки, які відкриваються на кожного робочого та службовця. У нихвідображаються необхідні відомості про стаж роботи, час вступу напідприємство, тривалість відпустки, нарахування за кожний місяць зар.платаі утримання за їх видами.

Видачу зар.плата здійснюють із каси під розписку в розрахунково -платіжній відомості, а при децентралізації виплат (безпосередньо в цехахвиділеними для цього робітниками, підзвітними касиру) - за платіжнимивідомостями у відповідності до діючого законодавства про працю і зар.платаробітникам і службовцям, а кінцевий розрахунок здійснюється при виплатізар.плата за другу половину місяця.

Сьогодні розвинута форма отримання зарплати через ощадні каси, в якихна кожного робітника відкрито лицевий рахунок для зарахування зар.плата. Утаких випадках в розрахунково-платіжній відомості відсутні розписи вотриманні грошей.

Виплата зар.плата відбувається в дні, встановлені банком.

Синтетичний облік зар.плата.

Як елемент витрат виробництва зар.плата повинна бути віднесена навідповідні рахунки витрат в залежності від характеру і призначеннявикористаної на підприємстві праці.

Для обліку зар.плата застосовують пасивний рахунок 70 «Розрахунки пооплаті праці ». Нарахування зар.плата відображається за кредитом цьогорахунку, а виплата її по дебету, окрім того, за дебетом рахунку 70відображаються і утримання, учінені із зар.плата.

Операції по нарахуванню зар.плата відображаються проводками.

Нарахована зар.плата за монтаж устаткування:

Дт 07

Кт 70

Роботи, пов `язані із заготівлею палива, сировини і матеріалів:

Дт 05, 06

Кт 70

Роботи виробничого характеру, а також управлінчому персоналу:

Дт 20, 25, 26

Кт 70

Роботи, віднесені до витрат реалізації товарів:

Дт 43, 44, 47, 48

Кт 70

Нараховані прибутки за підсумками роботи підприємства, премії:

Дт 81, 87

Кт 70

Виплату зар.плата, прибутків і премій відображають:

Дт 70

Кт 50

Додаткова зар.плата відображається аналогічно до основного заробітку,але облік її має деякі відмінності.

Найбільш розповсюдженим видом додаткової зар.плата є оплатавідпусток. Порядок розрахунку відпускних робітника:

- визначається середній місячний заробіток;

- визначається середній денний заробіток: середньмісячній зар.-к поділяється на 25,4 - середнє число в році робочих днів у одному місяці, включаючи суботи;

- середньоденний зар-к помножується на тривалість відпустки в днях.

Останнім часом у зв `язку з інфляцією відбуваються часті змінизар.плата і традиційний порядок нарахування середньомісячного заробітку
(виходячи з 12 місяців) непридатний. В цьому випадку для розрахункусереднього зар-ку береться зар-к із дня його останньої зміни до дня,починаючи з якого повинна проводитись виплата по середньому зар-ку.

При нарахуванні середнього зар-ку враховуються всі видинарахованої зар.плата, премії з фонду матеріального заохочення і всі видивиплат, що носять постійний характер, але виключаються разові премії,одноразові виплати, різноманітні компенсації.

Оскільки відпустки робітникам надаються нерівномірно протягомроку (кількість відпусток різко виростає до літа і спадає взимку), то длярівномірного включення до витрат на виробництво, і відповідно, дособівартості продукції нарахованих відпускних можна протягом рокустворювати резерв на оплату відпусток. Сума щомісячних відрахувань до цьогорезерву визначається, виходячи з кількості працюючих, їх окладів і тарифнихставок. Цей резерв враховується на рахунку 89 "Резерв майбутніх витрат іплатежів ".

Нарахування резерву на оплату відпусток відображаєтьсяпровідний:

Дт 20, 23, 25, 26

Кт 89

Нарахування відпускних:

Дт 89 < p> Кт 70

Для виробництва з невеликою кількістю співробітників можна ненараховувати цей резерв. Тоді нарахування відпускних буде:

Дт 20, 23, 25, 26

Кт 70

Утримання із зар.плата

З нарахованої зароб.платі працівників відбуваються утримання:

- прибуткового податку;

- внесків до Пенсійного фонду (1% від нарахованої суми);

- по виконавчим листам органів ;

- на погашення грошових нарахувань, залишку підзвітних сум, відрахувань за браки.

Прибутковий податок утримується згідно з Наказом Президента України
"Про збільшення податковообкладеного мінімуму і ставки прогресивногоподаткообкладання прибутків громадян "№ 519 від 13.09.1994 р. і "Про змінидо Наказу "Президента України від 13.09.1994 р.. № 519 від 31.10.1994 р.

Утримання прибуткового податку відображується:

Дт 70

Кт 68 "Розрахунки з бюджетом"

Утримання із нарахованої зарплати внесків до Пенсійного фонду врозмірі 1% від загальної суми відображується:

Дт 70

Кт 69 "Розрахунки по страхуванню"

Вказані податки можуть утримуватись із зарплати поточного місяця позарплаті попереднього місяця. Своєчасно не утримані податки належать доутримання протягом трьох місяців, а надлишкові утримані суми повертаютьсяпрацівнику, проте не більше, ніж через рік після їх утримання.

Утримання по виконавчим листам (аліменти) відбуваються тільки принаявності виконавчої документації, що надходить з органів правосуддя або записьмовою заявою працівника, із зар.плата якого відбуваються утримання. Ціутримання відображаються:

Дт 70

Кт 76

Утримання на погашення залишку підзвітних сум відображаються:

Дт 70 < p> Кт 71

Утримання за простої, шлюб:

Дт 70

Кт 20, 25

Відрахування на державне соціальне страхування

Підприємства усіх форм власності зобов `язані здійснювати відрахуванняна державне соціальне страхування в певному проценті від фонду оплати праці
(в даний час 37%). Ці відрахування здійснюються щомісячно по всім видамзароб. плати і премій. Сума відрахувань визначається шляхом помноженавстановленого тарифу на суму нарахованої зар.плата.

Для обліку відрахувань підприємства на держ.соц.страхуваннявикористовується рахунок 69 "Витрати по страхуванню", до якоговідкриваються субрахунки:

- 69-1 "Розрахунки по соціальному страхуванню"

- 69-2 "Розрахунки з Пенсійним фондомо".

Загальна сума відрахувань на соціальне страхування розподіляється між
Пенсійним фондом і фондом соціального страхування (до Фонду соц.страхуваннянаправляється 12% від заг.сумі відрахувань, а до Пенсійного фонду - 88 %).

Відрахування на соц.страхування відображаються по Кт 69 і дебетомрахунків, на які відноситься нарахована зар.плата, премії і т.ін. (20, 25,
26, 80, 81, 87).

Пеня й штрафи, накладені за несвоєчасну сплату платежів, такожвідносяться в кредит рахунку 69, дебет рахунку 80.

Використання коштів фонду соціального страхування

Кошти фонду соціального страхування використовуються для виплатидопомог по тимчасовій непрацездатності, по догляду за хворими, повагітності й пологам, при народженні дитини, на поховання, а також наоплату санаторно-курортного лікування працівників.

Із коштів Пенсійного фонду виплачують допомоги по догляду за дитиноюі інші виплати, передбачені діючим законодавством.

Таким чином, обороти по кредиту субрахунків 69-1, 69-2 відображаютьсуму відрахувань на соціальне страхування, а оборот до дебету --використання цих коштів на самому підприємстві. Сальдо за цими субрахункомпоказує суму, яка повинна бути перерахвована на адресу відповідних фондів.

Внески до бюджету підприємств за рахунок собівартості продукції

Окрім відрахувань на державне соціальне страхування всі підприємства,незалежно від видів діяльності і форм власності, здійснюють внески добюджету за рахунок собівартості продукції, до Фонду ліквідації наслідківаварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 12% від прибутку споживання і до
Державного фонду сприяння зайнятості населення в розмірі 2% (з 1 грудня
1994 р.) Від фонду споживання.

Розрахунки підприємства з Фондом ліквідації наслідків аварії на ЧАЕСвідображаються на рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом".

Нарахована сума внесків до Фонду Чорнобиля:

Дт 20, 25, 26, 44

Кт 68

Перерахування внесків:

Дт 68

Кт 51

А до Державного фонду сприяння зайнятості населення "Розрахунки попозабюджетних платежах ".

Нараховані внески до Фонду зайнятості:

Дт 20, 25, 26, 44

Кт 65

Перерахування внесків :

Дт 65

Кт 51

Штрафи, накладені за несвоєчасну сплату цих внесків, відображаються вобліці аналогічно штрафів, нарахованих по внескам на соціальне страхування.

Платіжні доручення на перерахування податків до бюджету, відрахуваньна соц.страхування, до Фонду зайнятості подаються в банк одночасано з чекомна отримання готівкових грошей для виплати зарплати.

В И С Н О В К И

Зміни в економіці України за останні роки потребують критичногоаналізу стану господарського механізму, особливо одного з найболючіших длякожної людини ключових моментів - оплати праці. За останні декілька роківзарплата втратила практично своє справжнє соціально-економічне призначенняі не виконує кожну з своїх функцій - відтворювальну, стимулюючу ірегулююча.

По-перше, на стан оплати праці суттєво впливає загальне критичнестановище економіки. Міжнародна практика організації оплати праці базуєтьсяна вимогах, які передбачають виплату працюючим зар.плата, що дозволяєзберегти прийнятий спосіб життя в тому розумінні і на такому рівні, як цеприйнято в дійсний час і в даній країні. У зв `язку з цим досягненнявисокого рівня реальної зароб.платі можливе лише при умові досягненнявідповідного рівня економічного розвитку.

Як свідчать результати роботи всіх ланок народного господарства заостанні п `ять років, об` єм виробництва і продуктивність праці безперервнознижуються.

По-друге, наявне деформований відношення до оплати праці в залежностівід кваліфікації, складу, відповідальності за виконану роботу, між фізичноюі розумовою працею, між виробничою і бюджетною сферами.

Вирішення питань зароб.платі, підвищення рівня життя і соціальнийзахист населення можливі лише в умовах виходу держави з економічної кризи.
Вона пов `язана з фінансовою, кредитною, податковою політикою держави,цінами і потребує термінового розв `язку.

Л І Т Е Р А Т У Р А:

1. И. Л. Брен, Г. В. Митрофанов "Бухгалтерський облік в торговельних організаціях і підприємствах", Київ, "Вища школа", 1987 р..
2. Н. М. Ткаченко "Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності"; Київ, ВТОВ "А.С.К.", 1996 р..
3. Журнал "Посередник" № 35, 36, червень-липень 1996 р..
4. Газета "Праця і зарплата" № 13, липень 1996 р.
5. "Праця і зарплата" № 1, січень 1996 р..
6. "Праця і зарплата" № 5, березень 1996 р..
7. Тимчасові вказівки, що до застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.