Облік і аналіз фінансових результатів

Бухгалтерський облік і аудит

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

"ОБЛІК І АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ"

ДИПЛОМНА РОБОТА

НА ЗДОБУТТЯ ОСВІТНЬО-кваліфікаційного рівня спеціаліста З ЕКОНОМІКИ ЗА

ПРОГРАМОЮ

"ОБЛІК І АУДИТ"

Дипломна робота Науковий керівник

допущена до захистурішенням кафедри від
"____" Травня 1999р.протокол № _____

Керівник програми Спеціаліст здав роботу на кафедру

"____" травня 1999 року
_________________ ______________________

Кременчук 1999

В І Д Г У К

на роботу студента по темі:

"Облік і аналіз фінансових результатів та використання прибутку ".

Дипломна робота написана на тему, актуальність якої виражаєтьсязначенням фінансових результатів та використання прибутку для виробничоїдіяльності підприємства в сучасних умовах господарювання.

Позитивною рисою є те, що дипломна робота охоплює комплекс питань зобліку фінансових результатів, починаючи з їх оцінки, факторів формуванняприбутку та його ефективного використання.

Дипломант детально описує методику, техніку ведення обліку фінансовихрезультатів, які мають бути відображені в обліку незалежно від того, наякому підприємстві він ведеться.

Детальний аналіз проведений дипломантом, базується на даних
Товариства з обмеженою відповідальністю.

Висвітлення питання про поняття аудиту фінансових результатів.

Питання автоматизації обліку фінансових результатів та використанняприбутку свідчать про розуміння студента автоматизованого бухгалтерськогообліку. Впровадження автоматизація бухгалтерського і управлінського облікупідприємства, але дещо подано скорочено.

Робота оформлена згідно методичних рекомендацій, має багатоілюстративного матеріалу і необхідні додатки.

Таким чином, дипломна робота "Облік і аналіз фінансових результатівта використання прибутку "відповідає вимогам і пропонується до захиступеред ДЕК на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста запрограмою "Облік і аудит".

Науковий керівник

А Н О Т А Ц І Я.

Дипломна робота освітлена на - сторінках, і включає таблиць, схем, додатків.

Об'єктом дослідження даної роботи є фінансові результати тавикористання прибутку, їх облік, аудит, аналіз.

Метою роботи є:
. Ознайомлення з формуванням фінансових результатів і завданням аналізу прибутку;
. Вивчення обліку фінансових результатів та використання прибутку;
. Вивчення сутності аудиту та оцінки фінансових результатів на підприємстві;
. Аналіз балансового прибутку;
. Прибутку від реалізації;
. Аналіз розподілу і використання прибутку;
. Аналіз рентабельності та ділової активності.

Розглянуто облік в умовах автоматизованої обробки даних.

Результатом дипломної роботи є пропозиції по удосконаленню обліку таотримання прибутку.

В С Т У П.

Процес переходу економіки України на ринкові відносини відбувається ускладних умовах спаду виробництва та інформації, що негативно впливає нафінанси підприємств, спрямовує їх на вирішення сьогоденних завданьвиживання, робить неможливим зміцнення фінансової бази на скільки-небудьвіддалену перспективу.

Про складний фінансовий стан у всіх галузях економіки свідчить значнакількість збиткових підприємств і організацій. Протягом 1998 року понад 50відсотків підприємств були збитковими. Сума збитків одержаних нимистановила 12 млрд.грн. [28].

Одним із факторів, що негативно впливає на фінансовий станпідприємств є несплата боргових зобов'язань.

Порівняно з початком року дебіторська та кредиторська заборгованістьзбільшилась в 1,4 рази. Загальна сума дебіторської та кредиторськоїзаборгованості станом на 1 грудня 1998 року становила відповідно 106,7млрд.грн. та 148,2 млрд.грн. [28].

Основним джерелом інформації про фінансовий стан підприємства єбухгалтерська звітність, яка в ринковій економіці базується на узагальненніданих фінансового обліку і є інформаційною ланкою, яка пов'язуєпідприємство з товариством та діловими партнерами-вікорістовувачаміінформації про діяльність підприємства.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів її виробничої,комерційної і фінансової діяльності.

Кожне підприємство здійснює діяльність, в результаті якоївідбувається використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.
При цьому виникають недоліки у використанні ресурсів, які і є об'єктомекономічного і фінансового аналізу.

В умовах ринкової економіки фінансовий аналіз є однією із базовихдисциплін, знання основ якої обов'язково для всіх спеціалістів, зайнятих усфері фінансів, обліку, аудиту, управління.

З метою вивчення діючої системи обліку та аналізу фінансовихрезультатів та використання прибутку, подальшого вивчення недоліків, впливунегативних чинників, вивчення можливостей вдосконалення обліку, контролю тааналізу, обрана тема "Облік і аналіз фінансових результатів та використанняприбутку.

Головним завданням дипломної роботи є:
. Розглянути діючу систему обліку та аналізу фінансових результаів та використання прибутку;
. На прикладі ТОВ показати документальне оформлення та відображення в обліку фінансових результатів та використання прибутку;
. Провести фінансово-економічний аналіз та запропонувати заходи по їх вдосконаленню на збільшення прибутку та правильного його використання.

Досягти поставленої мети можливо лише за допомогою правильноїорганізації бухгалтерського обліку, його постійного вдосконалення,впровадження міжнародного обліку та його автоматизації, проведення аналізуфінансових результатів та використання прибутку.

Основними джерелами інформації фінансових результатів є:

. Баланс (форма № 1);

. Звіт про фінансові результати (форма № 2),і інші первинні документи товариства.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИКОРИСТАННЯ

ПРИБУТКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ.

1. Облік фінансових результатів в сучасних умовах господарювання.

Фінансовий результат - кінцевий економічний підсумок господарськоїдіяльності підприємства у формі прибутку (доходу).

Нарахований на підприємстві доход або прибуток залежить від тієї форми
(моделі) розрахунку, по якій працює колектив.

Фінансові результати нараховуються на рахунку № 80 "Прибутки (доходи)і збитки ".

Основна сума прибутку (доходу) утворюється в результаті реалізаціїпродукції, робіт, послуг.

Ця різниця між сумою виручки від реалізації і повної фактичноїсобівартості реалізованої продукції (прибуток), чи сумою фактичнихматеріальних і прірівнюваніх до них витрат (доход). Поряд з цимпідприємство може одержати позареалізаційні доходи і понести втрати, яківпливають на його кінцевий фінансовий результат. До них відносяться збиткивід стихійного лиха, пені, штрафи, неустойки, одержані і уплочені.

Фінансовий результат розраховується на рахунку № 46 "Реалізація" повидам і групам реалізованої продукції, виконаних робіт, наданих послуг ізщомісячним від несенням на рахунок 80 "Прибутки та збитки" записуютьсязбитки, по кредиту - прибуток.

Різниця між сумою оборотів складають фінансовий результат сальдодебетове - збиток, кредитове - прибуток.

Суми використаних за цей період прибутків враховуються окремо наспеціальному рахунку № 81 "Використання прибутку". Вони називаютьсявідтягненімі коштами.

Склад відтягненіх коштів частково установлений урядом - це норматививідрахувань від прибутку до бюджету, проценти за кредит з простроченимпозичка, плата за трудові ресурси; друга частина відтягненіх коштівнормується вищестоячими органом і підприємством самостійно у виглядівідрахувань на утворення різних фондів економічного стимулювання іспеціального призначення.

Всі ці платежі можливі у випадку одержання прибутку в результатігосподарської діяльності підприємства.

Рахунок 81 Використання прибутку "має субрахунки:
1) "Платежі до бюджету від прибутку";
2) "Використання прибутку на інші цілі".

Рахунок - активний, сальдо дебетування відображає суму відтягненіхкоштів (вікорістованого прибутку) підприємством з початку року до звітногомісяця, обороту по дебету - суми, відтягнені в звітному місяці; оброти покредиту (тільки по закінченню року, після затвердження балансу) - всю сумуобороту по дебету за звітний рік.

Тому рахунок 81 "Використання прибутку" щомісяця кореспондірують зкредитом рахунків;

Рахунок 68 "Розрахунки з бюджетом" - на суми відрахувань податків добюджету;

Рахунок 87 "Фонди економічного стимулювання" - на суми направлені наутворення фондів підприємства;

Рахунок 78 "Внутрішньовідомчі розрахунки" - на суми, що підлягаютьперерахуванню вищестоячими органу.

Якщо підприємство проводить авансові перерахування прибутку добюджету, їх суми щоквартально записуються по дебету рахунку № 81/1 "Платежідо бюджету від прибутку "і по кредиту рахунку № 51" Розрахунковий рахунок ".

По закінченню кварталу, коли буде визначена фактична сума прибутку заквартал, проводить розрахунок квартальної суми, податку відрахованого відприбутку до бюджету.

Дебет рахунку № 81 "Прибутки (доходи) і збитки".

Кредит рахунку 68 "Розрахунки до бюджету". Одночасно проводиться залікраніше перерахованих сум на протязі звітного періоду.

Дебет рахунку № 68 "Розрахунки до бюджету".

Кредит рахунку № 51 "Платежі до бюджету від прибутку".

Аналітичний і синтетичний облік операцій по сумам відтягненіх коштіворганізується в журналі-ордері № 15 на основі довідок-розрахунківбухгалтерії, виписок банку з розрахункового рахунку підприємства.

Кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатів тавикористання прибутку в сучасних умовах господарювання відображено втаблиці.

Таблиця 1.1.

Кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатів, використання прибутку в сучасних умовах господарювання.
| № | Назва операції | Кореспондуючі рахунки |
| пп | | |
| | | Дебет | Кредит |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Рахунок № 80 "Прибутки і збитки" | | |
| 1. | Одержаний прибуток від реалізації | 46 | 80 |
| | Продукції, інших активів, товарів, | | |
| | Виконаних робіт | | |
| 2. | Одержаний доход від здачі майна в оренду | 51 | 80 |
| 3. | Одержаний доход від дольової участі в | 76 | 80 |
| | Інших підприємствах | | |
| 4. | Одержані доходи від реалізації цінних | 51 | 80 |
| | Паперів, що належать підприємству | | |
| 5. | Висунуті іншим підприємством суми | 63 | 80 |
| | Штрафів, пені, неустойки, що визнані | | |
| | Боржником або присуджені судом | | |
| 6. | Одержані суми, що надійшли в погашення | 51 | 80 |
| | Дебіторської заборгованості, спісаної в | | |
| | Минулі роки на збиток | | |
| 7. | Суми раніше нараховані резервів наступних | 89 | 80 |
| | Витрат і платежів, що залишилися | | |
| | Невікорістованімі | | |
| 8. | Сплачені різні штрафи, пені, неустойки, | 80,81 | 50,51,52 |
| | Збитки минулих років | | |
| 9. | Втрати готової продукції, товарів, | 80 | 40,41,05 |
| | Матеріалів внаслідок стихійного лиха, | | |
| | Аварій, пожеж, тощо, списані на збитки | | |
| 10. | Витрати на ліквідації наслідків | 80 | 50, 51, 70 |
| | Стихійного лиха | | |
| 11. | Збитки від списування дебіторської | 80, 81 | 73, 76 |
| | Заборгованості, безнадійної до одержання | | |
| | (Минув термін позовної давності) | | |
| 12. | Судові витрати і арбітражні збори, | 80 | 76 |
| | Віднесені на збитки | | |
| 13. | Нестачі та витрати від псування | 80 | 84 або 72 |
| | Цінностей, по яких винні не встановлені у | | |
| | Позову яких відмовлено судом | | |
| 14. | Збитки по операціях з тарою, крім скляної | 80 | 05-4, 60, |
| | | | 76 |
| 15. | Збитки від уцінки виробничих запасів, | 80 | 05,08,40, |
| | Готової продукції | | 06,12 та |
| | | | Ін. |
| 16. | Некомпенсовані винними збитки від | 80, 81 | 26 |
| | Простоїв з внутрішньовиробничих та | | |
| | Зовнішніх причин, а також оплата | | |
| | Працівникам часу вимушеного прогулу | | |
| 17. | Витрати за анульованим виробничими | 80 | 20 |
| | Замовленнями, а також витрати на | | |
| | Виробництво, яке не дало продукції | | |
| 18. | Утримання законсервованих об'єктів (крім | 80 | 05, 07, 69 |
| | Сум відшкодування з інших джерел) | | та ін. |
| 19. | Наприкінці звітного року (кварталу): | | |
| | А) списана сума розподіленого прибутку | 80 | 81 |
| | Б) списана сума нерозподіленого прибутку | 80 | 98 |
| | Звітного року | | |
| | В) списана сума непокритого збитку | 98 | +70, 75, 81, |
| | Звітного року | | 88, 96 |

Таблиця № 2.

Рахунок № 81 "Використання прибутку"

| № | Назва операції | Кореспондуючі рахунки |
| пп | | |
| | | Дебет | Кредит |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | Нарахований податок на прибуток | 81 | 68 |
| 2. | Зроблені відрахування: | | |
| | А) до Фондів спеціального призначення | 81 | 88 |
| 3. | Нарахування дивідендів засновникам | 81 | 75,73 |
| 4. | Відрахування прибутку на користь дочірніх | 81 | 78 |
| | Підприємств | | |
| 5. | Формування коштів цільового фінансування | 81 | 96 |
| | За рахунок прибутку | | |

2. Система формування фінансових показників.

Взаємозв'язок фінансового і виробничого аналізів витікає із загальноїсхеми формування фінансових опказніків (дів.схему № 1.1) [26].

Розглянемо загальну схему формування фінансових показініківпідприємства в умовах ринкової економіки. Економічні, виробничі відносини,що є предметом вивчення економічних наук, знаходяться в тісномувзаємозв'язку з виробничими силами. Зміст останніх характеризує технічніумови виробництва, від яких залежить продуктивність праці і економічніпоказники взагалі. Ось чому в основі усіх економічних показниківгосподарської діяльності підприємств лежить техніко-організаційний рівеньвиробництва (блок 1), тобто якість продукції і техніки, щовикористовується, прогресивність технологічних процесів, технічна іенгергетічна озброєність праці міра концентрації, спеціалізації,кооперування і комбінування, тривалість комбінованого циклу і ритмічністьвиробництва, рівень організаії виробництва і управління [26].

Схема 1.1. Формування фінансових показників в умовах

ринкової економіки.

Умовні позначення: 1 - Основні виробничі кошти (фонди); 2.N - Продукція;
3. - Фондовіддача (N/F); 4.A - Амортизація; 5.M-Матеріальні витрати;

6. - Матеріаловіддача (N/M)); 7. R-Виробничий персонал;

8. (3 - Продуктивність праці (N/R); 9. U-Оплата праціперсоналу; 10. S-Собівартість продукції; 11.K-
Авансовий капітал; 12.P - Прибуток; 13. E-Обігові кошти; 14.CE - Джерелаформування обігових коштів.

Технічна сторона виробництва безпосередньо не є предметомекономічного аналізу. Але економічні показники вивчаються в тіснійвзаємодії з технікою і технологією виробництва, його організацією, іекономічний аналіз в цьому випадку набуває характеру техніко-еконмічногоаналізу.

На рівень економічних показініків значний вплив надають природніумови. Ця обставина грає важливу роль в ряді галузей народногогосподарства, особливо в сільському господарстві, в добувній промисловості.
Міра використання природних ресірсів багато в чому залежить від станутехніки і організації виробництва і вивчається нарівні зпоказникамитехніко-організаційного рівня виробництва.

Економічні показники характеризують не тільки технічні, організаційніі природні умови виробництва, але і соціальні умови життя виробничихколективів, зовнішньоекономічні зв'язки підприємства, стан ринківфінансування, купівлі і продажу. Від усіх цих умов виробництва (техніко -організаційного рівня, природних умов, умов соціального розвиткувиробничого колективу і зовнішньоекономічних умов) залежить міравикористання виробничих ресурсів: засобу праці (блок 2), предметів праці
(блок 3) і самого живого труда (блок 4). Інтенсивність використаннявиробничих ресурсів з'являється в таких узагальнюючих показниках, якфондовіддача основних виробничих коштів, матеріалойомкість виробництвапродукції, продуктивність праці.

Ефективність використання виробничих ресурсів свою чергу виявляєтьсяв трьох вимірюваннях:

- 1) в об'ємі і якості зробленої і реалізованої продукції (блок 5)

(причому чим вище якість, тим, як правило, більше обсяг продукції, вираженої у відпускних цінах;

- 2) в зниженні собівартості продукції (блок 6);

- 3) у величині застосованих ресурсів (блок 7), тобто авансових для господарської діяльності основних і оборотних коштів.

Зіставлення показників обсягу продукції і собівартості характеризуєвеличину прибутку і рентабельність продукції (блок 8), а також витрати на 1грн. продукції. Зіставлоення показників обсягу продукції і величиниавансових і обротніх коштів характеризує відтворювання і оборотністькапіталу (блок 9), тобто фондовіддача основних виробничих фондів іоборотність оборотних коштів. Отримані показники в свою чергу в сукупностівизначають рівень рентабельності продукції, але і інші фінансовірезультати.

Від виконання плану до прибутку і загалом фінансового плану, зодного боку, і від оборотності оборотних коштів з іншого, залежитьфінансове становище і платоспроможність госпрозрахункового підприємства
(блок 11).

Така загальна принципова схема формування економічних і фінансовихпоказників господарської діяльності підприємства.

Узагальнюючи показники кожного блоку називаються синтетичними.
Наприклад, обсяг реалізованої продукції синтетичний показник для блоку 5,повна собівартість цієї продукції для блоку 6. Синтетичний показник блоку,що є виходом для цього блоку підсистеми, для іншого буде грати роль входу.
Інакше кажучи, за допомогою цих узагальнюючих показників здійснюєтьсязв'язок між окремими блоками в системі економічного аналізу. Кожний блок яквідносно відособлена система входить в систему аналітичних показників, зяких складаються ці узагальнюючі показники.

3. Формування фінансових результатів і задачі аналізу прибутку.

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійністьпідприємств у виробленні і прийнятті управлінських рішень по забезпеченнюефективності виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності підприємствавиражається в досягнутих фінансових результатах. Загальним фінансовимрезультатом є валовий прибуток.

Значення прибутку зумовлене тим, що з одного боку воно залежить восновному від якості роботи підприємства, підвищує економічнузацікавленість його працівників в найбільш ефективному використанніресурсів, оскільки прибуток основне джерело виробничого і соціальногорозвитку підприемства, а з іншого боку вона служить найважливішим джереломформування державного бюджету.

Структура формування загального фінансового результату в умовахринкової економіки представлена на схемі № 1.2 [20].

Схема № 1.2. Формування загального фінансового результату

П (У) - прибуток (збиток) звітного періоду;

П (У) ФХД - прибуток (збиток) від фінансової господарської діяльності; < p> ПВД - інші позареалізаційні прибутки;

ПВР - інші позареалізаційні витрати;

ПП (У) - проценти до отримання (до сплати);

ПІД ( У) - інші операційні прибутки (витрати);

Зміст прибутку (збитку) від реалізації виражається формулою:

П (У) Р = ВР-СР-КР-УР, де ВР - виручка від реалізації товарів, продукція,роботи, послуги на нетто оцінки [20];

КР - комерційної витрати;

УР - управлінської витрати.

Проценти до отримання (до сплати) відображають суми належнихвідповідно до договорів до отримання (до сплати) відсотків по облігаціям,депозитам і т.п., що враховуються відповідно до правил бухгалтерськогообліку на рахунку 80 "прибутків і збитків", за винятком прибутків, щопідлягають отриманню по акціях по терміну відповідно до засновницькихдокументів по фінансових вкладеннях в цінні папери інших організацій.

Інші операційні прибутки (витрати) є дані по операціях, пов'язані зрухом майна підприємства (основних корштів, запасів, цінних паперів іт.д.).

До них зокрема відносяться:

- реалізація основних коштів і іншого майна;

- списання основних коштів внаслідок морального зносу;

- здача майна в оренду;

- анулювання виробничих замовлень;

- припинення виробництва, що не дає продукції;

- результати переоцінки майна і зобов'язань, вартість яких виражена у іноземній валюті;

- сума належних до сплати окремих видів податків і зборів за рахунок фінансових результатів відповідно до встановленого законодавства.

До складу інших позареалізаційніх прибутків входять:

- кредиторська і депонентська заборгованість по якій позовній давності термін закінчився;

- присуджені або визнані боржником штрафи, пені і неустойки за порушення господарських договорів;

- прибуток минулих років, виявлений в звітному році;

- зарахування на баланс майна, що виявилося в надлишку за результатами інвентарізації і т.п.

До складу інших позареалізаційніх витрат включається:

- суми знижених виробничих запасів, готової продукції і товарів, відповідно до встановленого добре-таки;

- збитки від списання дебіторської заборгованості, по якій закінчився термін позовної давності; < p> - штрафи за порушення господарських договорів.

Щоб управляти прибутком, необхідно провести об'єктивний системнийаналіз формування, розподілу і використання прибутку, який дозволитьвиявити резерви його зростання.

Зростання прибутку визначає зростання потенційних можливостейпідприємства, підвищує міру його ділової активності, збільшує розміриприбутків засновників і власників, характеризує фінансове здоров'япідприємства.

1.4. Значення фінансового аналізу в діяльності підприємств України.

Основною метою фінансового аналізу є отримання невеликого числаключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну і точнукартину фінансового становища підприємства, його прибутків і збитків, змінв структурі атівів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами.

Фінансовий аналіз, як метод пізнання економічних процесів і явищ,займає важливе місце в системі управління підприємством.

Основними функціями фінансового аналізу є [13]:

- об'єктивна оцінка фінансового становища об'єкта аналізу;

- виявлення чинників і причин досягнутого стану;

- підготовка і обгрунтування управлінських рішень, що приймаються в області фінансів;

- виявлення і мобілізація резервів поліпшення фінансового становища діяльності. < p> Результати фінансового аналізу сприяють зростанню інформованостіадміністрації підприємства інших користувачів економічної інформації
(суб'єктів аналізу) про стан цікавлячіх об'єктів.

Практика фінансового аналізу вже виробила основні правила читання
(методику аналізу) фінансових звітів. Серед них можна виділити шістьосновних методів:

1. Горизонтальний (тимчасовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

2. Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат загалом.

3. Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з поряд попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показників, обчіщеної від випадкових впливів і індивідуальних здібностей окремих періодів. З допомогою тренда формують можливі значення показників в майбутньому, а отже ведеться перспективний прогнозний аналіз.

4. Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників

5. Порівняльний (просторовий) аналіз - це як внутрішньогосподарській аналіз зведених показників звітності по окремих показниках фірми, підрозділів, так і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів і середніми господарськими даними.

6. Факторний аналіз - аналіз впливу окремих чинників на результативний показник. Причому факторний аналіз може бути як прямим, коли результативний показник дроблять на складові частини, таким чином, коли його окремі елементи з'єднують в загальний результативний показник.

Мета фінансового аналізу оцінити фінансове становище підприємства наоснові виявлених результатів, дати рекомендації по його поліпшенню.

Оскільке фінансове становище оцінюється перед усім по статтяхбухгалтерського балансу і додатком до нього, то такий аналіз можна назватизовнішнім.

Задачами зовнішнього аналізу є: оцінка майнового положення, аналізфінансової стійкості платоспроможності підприємства, аналіз ефективностівкладеного капіталу.

Внутрішній фінансовий аналіз більш глибоко досліджує причини складанняфінансового становища, ефективність використання основних і обробки коштів,взаємозв'язок показників об'єму, собівартості і пррібутку.

Управлінський аналіз може бути тільки внутрішнім. Він використовуєвесь комплекс економічної інформації, носить оперативний характер іповністю підлеглійволі керівництва підприємства. Тільки такий аналіз маєможливість реально оцінити стан для рідпріємства, дослідити структурусобівартості не тільки всієї випущеної і реалізованої продукції, але ісобівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат,дозволяє з особливою ретельністю вивчити характер відповідальностіпосадових осіб за дотримання розділів бізнес-плану. Результатиуправлінського аналізу розголосу не підлягають, тобто відносяться довідомостей, що є комерційною таємницею.

інформаційною базою фінансового аналізу є бухгалтерська звітність.

Бухгалтерська звітність являє собою систему показників, щовідображають майнове і фінансове положення організацій на звітну дату, атакож фінансові результати її діяльності за звітний період.

Внутрішньогосподарській фінансовий аналіз використовує як джерелоінформацї, крім фінансової звітності, також і інші дані системногобухгалтерського обліку, дані про технічну підготовку виробництва,нормативну і планову інформацію та ін.

Основний зміст внутрішньогосподарського фінансового аналізу може бутидоповнений і іншими аспектами, що мають значення для оптимізаціїуправління, наприклад такими, як аналіз ефективності авансування капіталу,аналіз взаємозв'язку і витрат, обороту і прибутку.

У системі внутрішньогосподарського управлінського аналізу є можливістьпоглиблення фінансового аналізу за рахунок залучення даних управлінськоговиробничого обліку, іншими словами, є можливість проведення комплексногоекономічного аналізу і оцінці ефективності господарської діяльності.
Питання фінансового і виробничого аналізу взаємопов'язані при обгрунтуваннібізнес-планів, при контролі за їх реалізацією, в системі маркетингу, тобтов системі управління виробництвом і реалізації продукції, робіт і послуг,орієнтованої на ринок.

1.5. Особливості аналізу фінансових результатів в умовах інфляції.

Інфляція характеризується забезпеченням національної грошової одиниціі загальним підвищенням цін всередині країни.

У теорії і практиці розрізнюють декілька рівнів інфляції, які можнакласифікувати таким чином (табл. № 1.2.) [26]

Таблиця 1.2

Класифікація рівнів інфляції.
| Зміна цін за рік у% | Індекс інфляції за рік | Назва рівня інфляції |
| до | (рази) | |
| 1 | 1,01 | Низька |
| 10 | 1,1 | повзуча |
| 100 | 2 | Що галопує |
| 1000 | 11 | Гіперінфляція |
| 10000 і більш | 101 | Суперінфляція |

Незначні інфляційні процеси практично не впливають на фінансовестановище підприємства і його звітність. Вона вважається допустимою інавіть корисною тому що сприяє зростанню активності власників коштів,спонукаючи вкладати їх в прибуткові заходи, оскільки гроші, що знаходятьсябез руху, швидко втрачають в ціні. Однак високі темпи інфляції негативновпливають на всі фінансово-господарські сторони діяльності підприємства і єдестабілізірующім основним чинником розвитку виробництва і стійкостіфінансового положення підприємства. Причому чим вище темпи інфляції, тимзначніше міра спотворення а активів, і пасивів балансу і загалом фінансовихрезультатів.

Більшість підприємств виявилися неготовими до аналізу впливу інфлчціїна своє фінансове положення до необхідності обліку цього впливу в своїйповсякденній господарській практиці.

Суперечність впливу інфляції складається в тому, що одні статті активубалансу (матеріальні, основні кошти, виробничі запаси) штучно занижують упорівнянні з їх реальною вартістю, а інші грошові кошти (крім валютнихрахунків) і кошти в розрахунках (дебітори) нереалістично підвищуються.

Інфляція знецінює всі прибутки і надходження підприємства. Найменшавідстрочка платежів веде то того, що підприємство отримує лише частинуналежного прибутку.

Інфляція веде до невиправданого зростання потреби підприємства воборотних коштах, тому що витрати підприємства на сировину і матеріали,заробітну плату, амортизацію і інші елементи, що враховуються всобівартості продукції по цінах попереднього періоду, не відшкодовують сумиреальних витрат підприємства в поточному періоді. Інфляція спотворюєреальну вартість капіталу підприємства, його активів і зобов'язань.

В умовах інфляції фінансові звіти підприємства про результатигосподарської діяльності, фінансовому становищі і використанні прибуткуможуть виявитися джерелом необ'єктивної інформації, оскільки елементибалансу втрачають свою вартість з різною швидкістю.

Прагнучи зберегти реальний рівень оплати праці, підприємствазбільшують фонди споживання в збиток фондам накопичення і розвитку.

Висока інфляція ускоалднює процес не тільки розширеного, але іпростого відтворювання капіталу підприємства.

Виробництво знижується, підприємства виявляються на грані виживання.

Основні кошти підприємства (будівлі, споруди, машини і обладнання), атакож виробничі запаси (сировина, матеріали, малоційні предмети і т.п.)придбавав в попередні періоди, коли купівельна здатність грошей булавище, перенесення вартості цих активів на готовий продукт (амортизація іпоточні витрати на виробництво) здійснюється в поточному періоді, тобтозапізнюється у часі. І таким чином, в явно заниженій вартості. Чимтріваліше період операційного циклу, тим нижче перенесена вартість, тимпоганіше джерело накопичення підприємства на фінансування розвиткувиробництва (інвестицій) за рахунок амортизації.

Нарівні з цим поточні витрати і амортизація основних коштів, обчисленів оцінці по більш високій купівельній здатності, для визначення фінансовихрезультатів віднімаються з надходжень (виручка від реалізації) за поточнийперіод, грошей, що оцінюються по більш низькій купівельній здатності.
Результатом цього є завищення фінансових результатів діяльності, збільшенняприбутку, а отже збільшення податків, що сплачуються, і знову ж, зменшенняджерел фінансування розвитку виробництва.

Зростання виробництва пов'язане як і збільшенням об'єму реалізації внатуральному вираженні, так і внаслідок підвищення цін. Чим вище грошовевираження обсягу виробництва, тим вище витрати підприємства. Останнєвипробовує зростаючу потребу в грошових коштах для придбання сировини,матеріалів, створення запасів готової продукції з метою продовження запасіввиробництва і реалізації в майбутньому. За постійних темпів зростаннявиручки від реалізації на величину грошових витрат впливає не тільки об'ємпродаж, але і стан цін придбання запасів сировини і цін реалізації готовоїпродукції, а також термін розрахунку за сировину і час оплати готовоїпродукції.

У умоваї інфляції із зростанням цін на сировину, матеріали, енергію іінші види виробничих запасів, збільшується номінальна величина фінансовихпотреб підприємства. Але при відстрочці платежів інфляція фактично зменшуєреальну ціну придбання виробничих запасів.

Якщо прибутки і витрати в рівні мірі зазнають інфляції, то купівельназдатність кожної грошової одиниці в складі прибутків і витрат залишаєтьсянезмінною. Але якщо ціни на сировину, енергію і матеріали зростають швидше,ніж ціни на готову продукцію, то реальна рентабельність виробництва падає.
Реальні прибутки знижуються, а реальні витрати збільшуються, і в наслідоктого, що інвестиції проводяться сьогодні, а прибутки підприємство отримуєлише через деякий час грошима, що вже знецінюються.

Прагнучи зберегти свої прибутки від знецінення в умовах високоїінфляції, підприємства почали переводити свої кошти в тверду ВКВ. Але цезбільшило попит на ВКВ і ще більше посилило процес подальшого падіння курсугривні. Результатом з'явилося прогресуюче знецінення грошових надходжень інакопичень підприємства зростання їх реальних витрат.

Існує два основних підходи до обліку впливу зміни цін. Перший відомий,як "оцінка об'єктів бухгалтерського обліку в грошових одиницях" купівельноїздатності, другої як переоцінка бухгалтерського обліку в поточну вартість.
Перший підхід заснований на трактуванні капіталу як вкладень в підприємствогрошових коштів (пасив), другий підхід трактує капітал, як майнову масу,тобто набір матеріальних і нематеріальних цінностей (актив).

Суть першої методики обліку впливу зміни цін полягає в періодичномуперерахунку по індексу цін активів і зобов'язань підприємства з урахуваннямзміни купівельної здатності грошової одиниці.

Суть другої методики полягає в перерахунку всіх статей звітності,виходячи з продажних цін.

Фінансовий аналіз є гнучким інструментом в руках керівниківпідприємства. Разім з тим його висновки і носять короткочасний характервнаслідок постійної зміни стану. Особливо це торкається малих підприємств,фірм.

Щоб знизити вплив інфляції на фінансові результати діяльностіпідприємства необхідно своєчасно контролювати рівень рентабельності, щозакладається в розрахункову ціну виробу.

ІІ. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ НА Товаристві з

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (ТОВ) "КРЕДОН"

2.1. Економічна характеристика.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕДОН" створено згідноугоди між громадянами України у відповідності з рішенням виконкому № 601від 07.06.1995 р..

1. Мета та предмет діяльності.

Товариство створено для здійснення підприємницької діяльності участників з метою отримання прибутку від господарської діяльності, направленої для задоволення потреб народного господарства і населення в товарах і послугах.

Основними напрямками діяльності товариства є:

- виробничо-впровадження діяльність;

- торгово-закупочна діяльність;

- зовнішньо-економічна діяльність.

При здійсненні статутної діяльності Товариство виконує торгово -закупівельну діяльність.

2. Господарська діяльність товариства.

Товариство самостійно здійснює свою госпо