МІНІСТЕРСІТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЦЕНТР магістерської підготовки

КУРСОВА РОБОТА

На тему: "ОСНОВИ ПОБУДОВИ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ "

Студентки: Литвинової В.Є.

Спеціальність:" Облік і аудит

в управлінні підприємницькою діяльністю "

Викладач: Сопко В.В.

КИЇВ

2001

ЗМІСТ

Вступ 3

2 Заробітна плата, як важлива складова частина системи соціально-трудових відносин 5

3 Економічний зміст поняття «заробітна плата» 5

4 Системи, форми та види оплати праці 7

5 Нормативні документи регламентуючі питання оплати праці 14

6 Облік праці та заробітної плати 19

7 Облік особистого складу та використання робочого часу 19

8 Порядок нарахування заробітної плати працівникам 21

9 Облік оплати відпусток 26

10 Облік розрахунків з працівниками по заробітній платі 29

11 Утримання з заробітної плати 29

12 Натуральна оплата праці 30

Висновок 32

Використана література 36

Вступ

Праця робітників є необхідною складовою частиною процесу виробництва,споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці зновствореного матеріального та духовного блага виражається у виглядізаробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченоїними праці.

Заробітна плата - один з найважливіших засобів підвищеннязацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності,збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості таасортименту. Це один з основних стимулів та мотіваторів праці.

Збільшення суспільної продуктивності обумовлено, насамперед,збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

В умовах переходу економіки України до ринкового механізмуфункціонування, дуже важливими задачами є прискорення науково-технічногопрогресу, зменшення використання "живої" праці, механізація трудомісткихробіт, оптимізація використання трудових ресурсів, зменшення втрат робочогочасу.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлюєштатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Облік праці ізаробітної плати - одна з найважливіших і складних ділянок роботи, щопотребує точних і оперативних даних, у яких відбиваються зміни чисельностіробітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всійсистемі обліку на підприємстві. Заробітна плата є основним джереломприбутків робітників фірми, підприємства. Трудові прибутки робітникавизначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевихрезультатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками імаксимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати працівстановлюється законодавством.

Дуже важливо відображати економічно достовірну та обгрунтовануінформацію про виконання нормативів та динаміку показників про працю,нагляд за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці тазаробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явнихзбитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві. На основі цієїінформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу напідприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманнямправильного співвідношення між зростанням продуктивності праці та заробітноїплати.

На підприємстві облік чисельності робітників та службовців, їхзаробітної плати повинен бути документальним, достовірним та однаковим увсіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхомукладання трудового договору на підприємстві у відповідності з Законом
України, що конкретизує права та обов'язки робітників, а також оплату завиконану роботу, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку. Узв'язку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерськийоблік праці та її оплата.

З метою виконання завдань, що стоять перед обліком, на підприємствіобов'язково повинен бути контроль:

- за чисельністю персоналу та використанням робочого часу;

- за правильністю документального оформлення виробки робочих та службовців;

- за своєчасним нарахуванням заробітної плати та допомог, а також їх видавання;

- за своєчасним утриманням сум податків та перерахування їх до бюджету;

- планування звітів про працю.

Складність ситуації, яка склалася на сьогоднішній день, з питаннярозрахунків з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми.
1. Заробітна плата, як важлива ланка системи соціально-трудових відносин

1.1. Економічний зміст поняття «заробітна плата»

Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційнізасади оплати праці ацівніків, які перебувають у трудових відносинах напідставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціямивсіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами тасферою державного і договірного регулювання оплати праці. Він спрямованийна забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітнаплата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку затрудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачуєпрацівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить відскладності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника,результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповіднодо установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадовіобов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) іпідрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установленінорми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вонавключає доплати, надбавки, гарантійні і Компенсаційна виплати, передбаченічинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань іфункцій.

Існують таки види додаткової заробітної плати: за роботу упонаднормовий час; за сполучання професій; за роботу в нічний час; надбавкита доплаті по тарифним ставкам та посадовим окладів кваліфікованимробітникам, зайнятим на особливо відповідній роботі, за висококваліфікованумайстерність, як правило, встановлюються диференційовані надбавки дотарифних ставок робочих. Конкретний відсоток надбавки визначається вколективному договорі, який повинен враховувати що відповідає мінімуму потакій надбавці, визначені в генеральній або галузевій угоді.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмірзаробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого не можездійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці
(обсяг роботи). з 01.07.2000р - 118 грн.

До мінімальної заробітної плати не включаються: доплати, надбавки;заохочувальні і компенсаційні виплати.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать надбавки ідоплати, не передбачені чинним законодавством і понад встановлені розміри;винагороди за підсумками роботи за рік; премії за винахідництво іраціоналізацію; за створення, освоєння і впровадження нової техніки; засвоєчасну поставку продукції на експорт; одноразові заохочення окремихпрацівників за виконання особливо важливих виробничих завдань тощо.
Вичерпний перелік основної і додаткової заробітної плати та іншихзаохочувальних і компенсаційних виплат міститься в інструкції по статистицізаробітної плати, затвердженій наказом Мінстату України від 11.12.95 № 323.

Усі державні, кооперативні підприємства і господарські товаристваповинні вести окремий облік:

- фонду заробітної плати робітників і службовців: складу за списком;складу поза списком (поза штатом);

- разових та інших премій, які не включаються до фонду заробітноїплати;

- інших грошових і натуральних виплат робітникам і службовцям.

Джерелами коштів на оплату праці на підприємствах є кошти, одержані врезультаті їх господарської діяльності; в бюджетних установах асигнування збюджету, а також частка доходів, одержаних у результаті їх господарськоїдіяльності.

Дія установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, яківиділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаноговнаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Об'єднання громадяноплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з їхстатутами.

У підприємствах недержавної форми власності й об'єднаннях громадян
(кооперативах, спільних підприємствах з іноземними інвестиціями,акціонерних та інших господарських товариствах) оплата праці здійснюєтьсявідповідно до положень, передбачених установчими документами, з дотриманнямнорм і гарантій в оплаті праці відповідно до

чинного законодавства.

Держава, згідно з Законом України «Про оплату праці», здійснюєрегулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхомвстановлення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм ігарантій, а також шляхом прогресивного оподаткування доходів громадян.

1.2. Системи, форми та види оплати праці

Заробітна плата - частина національного доходу, яка призначена дляособистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата - один зелементів виробничих витрат підприємства.

Під словом система слід розуміти сукупність принципів. які служатьосновою будь-якого вчення. По відношенню до оплати праці система включає дванапрямки: організацію праці та нарахування заробітної плати. Першепов'язане з обліком відпрацьованого часу, а друге - з кількістю виконаноїроботи. Тому система оплати праці розподіляється на дві форми: погодинна тавідрядна, а вони в свою чергу мають різновідності.

Відрядна оплата праці - система заробітної плати, при якій заробітокзалежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплатапраці має два різновиди: пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновидвідрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та Акордна форми. Припрямій відрядній формі оплати праця працівника винагороджується повідрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних нормвиробки. Заробіток визначається помноженим обсягу якісно виконаних робітна відрядну розцінку.

Непряма відрядна система праці - застосовується для оплати працідопоміжних робітників (підсобніків). Заробітна плата підсобніків залежитьвід результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують. Привідрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об'єм робіт, виконаний понаднорму, сплачується по збільшених розцінках.

При відрядно-преміальній - виплачуються премії по відрядних розцінкахпонад заробіток за досягненні результати роботи.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та групових
(бригадну). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляєтьсяміж членами бригади пропорційно розряда робітників та кількостівідпрацьованих ними годин.

Акордна оплата праці - одна з форм заробітної плати, яка є різновидомвідрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весьвстановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також Акордна-преміальнаоплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники вроботі. Для обліку виробітку робочих застосовуються такі документи: нарядна відрядну роботу, який може бути індивідуальним або бригадним; маршрутнийлист та інші. У наряді вказується обсяг вироблених робіт, сума заробітноїплати, склад членів бригади, відпрацьований кожним час, розраховуєтьсякоефіцієнт трудової участі у відповідності з яким розраховується преміяробочим. Наряд закривається по мірі виконання завдання: він підписуєтьсябригадиром. Акордна наряд застосовується в бригадах «кінцевої продукції».
Заробітна плата визначається відповідно до калькуляції.

Недоліком наряду є те, що неможливо встановити. хто винен увиготовленні бракованих виробів. Усі недоліки наряду усуваються умаршрутному листі; там вказується весь технологічний ланцюг і можливопрослідити. на який операції був зроблений брак.

Погодинна заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаноїроботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодиннаоплати праці - проста погодинна та погодинно-преміальна.

При простій погодінній оплаті заробіток визначається виходячи зкількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам зпогодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи згодинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

Основним напрямами соціальної політики України передбачений поступовийперехід (починаючи з 1999 року) на погодинну оплату праці із застосуванняммінімального розміру погодинної заробітної плати. Доцільно застосовуватитаку систему оплати праці на підприємствах і в організаціях виробничоїсфери, для яких основним критерієм ефективності виробництва є вимоги якостіпродукції при обмеженій її кількості. Впровадження погодинної оплати працівідповідає інтересам певних верств населення. Чи не зайнятого на постійнійоснові, такого як: жінки з малолітніми дітьми, молодь, яка суміщає роботу знавчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену працездатністьі зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу.

Погодинна оплата праці передбачає проведення нарахування заробітноїплати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюєтьсяза домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількостівідпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання заякісне та своєчасне виконання завдань. Обов'язковою умовою преміювання євиконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робочихмісць, а також відсутність браку та простою машин та обладнання. Преміїтаким робочим нараховуються по місячним результатах роботи пропорційновідпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70%заробітку по тарифних ставках.

Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з погодинноюзаробітною платою є табель. Табель служить для обліку та контролю робочогочасу, нарахування заробітної плати при погодінній формі оплати праці,складання звітності про чисельність і склад працівників.

Існує основна та додаткова заробітної плати:

При нарахуванні основної заробітної плати робітникам, яким встановленапідрядна оплата праці, крім табелю необхідно мати відомості про виробіткута розцінки за виконану роботу.

Додаткова заробітна плата - ст. 105 КЗпП передбачено, що працівниками,які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зісвоєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу заіншою професією або обов'язок тимчасово відсутнього працівника безувільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднанняпрофесій або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Розміридоплат за поєднання професій (посад) або виконання обов'язків тимчасововідсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених уколективному договорі.

При розрахунку заробітної плати робітників по тарифу годинну тарифнуставку потрібно помножити на кількість годин зміни. Розподіл заробітноїплати при підрядній оплаті праці здійснюється трьома засобами: покоефіцієнту виробітку; по відпрацьованому часу, приведеного до першогорозряду; по коефіцієнту трудової участі (КТУ).

Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна) - це коли ту чиіншу роботу, виробництво продукції або надання послуг, за якими визначеновідрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). Узв'язку з чим заробіток окремого кожного працівника, члена такого колективу
(бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) тайого особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробіткуколективу (бригади) між його членами (працівниками) здійснюється, якправило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників,коефіцієнту трудової участі (КТУ) та, можливо іншим показникам. Конкретнийпорядок розподілу заробітку між членами колективу (бригади) визначається удоколективної договорі.

На підприємстві застосовують оплату праці по трудових угодах. Трудоваугода укладається між підприємством та робітником, який залучається зісторони, для виконання конкретної роботи, якщо її неможливо виконати силамипідприємства, або на договірних засадах з відповідними підприємствами таорганізаціями. Тепер широке розповсюдження знайшла оплата праці поконтракту, який заключається у домовленості сторін та пов'язується звиконанням умов контракту.

У випадках найму працівника за контрактом, власник або уповноважений ниморган може встановлювати за згодою робітника також умови оплати праці, яківизначені у колективному договорі або у індивідуальному договорі.

Розподіл заробітної плати на системи, форми та види оплати та видизаробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки взалежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносятьсявитрати по нарахуванню заробітної плати.

Згідно зі ст. 107 КЗпП, робота у святковий і неробочий день (частиначетверта ст.73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі:

. відряднікам за подвійним відрядними розцінками;

. працівникам, праця яких оплачується за погодинну ставку - у розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

. працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактичновідпрацьовані у святковий і неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день,йому може бути надано інший день відпочинку.

Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, щовстановлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами іколективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків тарифної ставки
(окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Оплата праці за незавершеним відрядним нарядом відповідно до ст. 109
КЗпП, у разі якщо працівник залишає відрядній наряд незавершеним знезалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується заоцінкою, визначеною за узгодженням сторін відповідно до існуючих норм ірозцінок.

При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюєтьсяза фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не можебути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду
(окладу).

При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата здійснюєтьсявідповідно до виконаної роботи (ст.111 КЗпП).

Оплата часу освоєння нового виробництва (продукції) - на час освоєннянового виробництва (продукції) (ст.113 КЗпП) власник підприємства абоуповноважений ним орган може здійснювати оплату праці працівникам, якіосвоюють таке виробництво (продукцію), за середнім заробітком, розрахунокякого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробітокможе зберігатися не більше шести місяців.

Збереження заробітної плати при переведені на нижче оплачувану роботу іпри переміщенні - за працівником зберігається середній заробіток,розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середнійзаробіток може зберігатися не більше двох тижнів від дня переведення. Якщовнаслідок переміщення працівника у нього зменшився заробіток з не залежнихвід нього причин, то йому здійснюється доплата, сума якої визначається врозмірі втрат працівника у середньому заробітку. Така доплата призначаєтьсяпротягом двох місяців з дня переміщення працівника.

Форми оплати праці робітників

Вибір системи оплати цілком і повністю є прерогативою роботодавця, алеповинен бути обговорений з робітником у встановленому законодавствомпорядку. Адміністрація підприємства, виходячи із задач по випускупродукції, її якості і строкам постачання, можливостей впливу робітників нареалізацію наявних резервів виробництва з урахуванням їх статевих, вікових,професійно-кваліфікаційних та інших особливостей, розробляє конкретнісистеми оплати і пропонує їх до включення в колективний договір. Профспілкаабо інший, уповноважений трудовим колективом на переговори, орган може непогодитися із запропонованими системами тільки у разі, якщо вони потребуютьнадмірної інтенсивності праці і погрожують нанести шкоду здоров'ю робочого.
За засобом виміру кількості праці системи оплати класифікуються на відрядні
(де кількість праці вимірюється кількістю виготовленої робітником продукціїабо виконаної роботи), погодінні (де кількість праці вимірюється кількістювідпрацьованого робітником часу) і Акордні (де кількість праці вимірюєтьсявідповідним результатом виконання робот). Крім того, може бути застосованасистема участі робітника в розподілі чистого доходу підприємства, але приумові, якщо це не суперечить установчим документам підприємства.

1.3. Нормативні документи, регламентуючі питання оплати праці

Основним законодавчим актом є Конституція України, на якому базуєтьсявсе законодавство, у тому числі і законодавство про працю.

У ст.43-46 Конституції України сказано, що кожен має право на працю, навідпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і назаробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму. Цікаве те, щокожен громадянин має право на своєчасне отримання винагороди за свою працюі це його право захищається законодавством. Держава при цьому повиннаі праці основним документом, який служить підставоюдля нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (ф. №
П-12 і № П-13). У цьому разі для розрахунку погодинного заробіткупрацівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даногорозряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахункузаробітної плати за посадовим окладом останній зберігається привідпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповнакількість робочих днів, середньоденний заробіток множиться на кількістьвідпрацьованих днів.

Приклад: Посадовий оклад працівника - 200 гри. Робочих днів у звітномумісяці - 25, фактично відпрацьовано працівником - 21 день. Середньоденнийзаробіток - 8 грн. (200 грн.: 25). Сума погодинного заробітку -168 грн. (8грн. Ч 21).

При відрядній оплаті праці та індивідуальному виконанні робіт заробітокробітника визначається множенням кількості виготовленої продукції
(виконаних робіт, послуг), зазначених у відповідних первинних документах,на встановлену розцінку за одиницю роботи. При брігадній

формі організації праці заробітна плата і премії за виконану роботунараховуються всій бригаді, а потім розподіляються між членами бригадипропорційно до відпрацьованих кожним робітником годин з урахуванням їхкваліфікації (розряду).

Для цього роблять розрахунок у такій послідовності:

1) множиться відпрацьована кількість годин кожним робітником на їх погодінні тарифні ставки і підсумком цих добутків знаходять заробіток бригади за тарифними ставками ;

2) визначають відношення відрядного заробітку бригади до заробітної плати її членів за тарифними ставками (коефіцієнт пріробітку);

3) множать заробіток за тарифною ставкою кожного члена бригади за фактично відпрацьований час на коефіцієнт пріробітку, визначаючи відрядній заробіток окремих членів бригади.

Оплата праці за час понад норму здійснюється відповідно до ст. 106 КЗпП
України в подвійному розмірі погодинної ставки (при погодінній оплатіпраці); при відрядній оплаті праці нараховується доплата в розмірі 100%тарифної ставки робітника відповідної кваліфікації, оплата праці якогоздійснюється за погодинною формою, - за всі відпрацьовані понад нормигодини.

Оплата праці в нічні години (з 10 годин вечора до 6 годин ранку)відповідно до ст. 108 КЗпП України здійснюється в підвищеному розмірі, якийвстановлюється генеральними, галузевими (регіональними) угодами, але ненижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Оплата праці у святкові і неробочі дні згідно зі ст. 103 КЗпП Україниздійснюється в подвійному розмірі.

Порядок оплати за час простою не з вини робітника оплачується зрозрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду
(окладу). Час простою з вини робітника не оплачується.

Доплати за сумісництво професій (посад) встановлюються на певний строкі визначаються за наказом керівника у розмірі, який залежить від характеруі складності виконуваних робіт.

Оплата праці по середньому заробітку. Ка