Зміст.
Стор.
Вступ 2
1. Малоцінні та швидкозношувані предмети: економічна сутність, правова основа і завдання обліку 3
2. Визнання та оцінка малоцінних і швидкозношуваних предметів відповідно до НСБО 5
3. Документальне оформлення руху малоцінних та швидкозношуваних предметів. Звітність матеріально відповідальних осіб 8
4. Синтетичний та аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
12
5. Податковий облік операцій, пов'язаних з рухом малоцінних та швидкозношуваних предметів 20
6. Використання ПК в обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів 23
Висновок 26
Список використаної літератури
27
Додаток
Вступ.
В умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Українізростає роль бухгалтерського обліку і економічного аналізу господарськоїдіяльності підприємств усіх форм власності як складової частинисистеми економічної інформації й управління.
Зростає тенденція зниження контролю за підприємствами з бокудержавних і громадських органів. Розвиток господарських зв'язків вумовах ринку вимагає вдосконалення нормативно-правової бази системибухобліку та економічної сфери в цілому. У зв'язку з тим, що Україна сталанезалежною державою, треба було приведення норм вітчизняногозаконодавства у відповідність до загальновизнаних норм міжнародногоправа. Наслідком цього стало прийняття 16.07.99 р. Закону «Про бухгалтерськийоблік та фінансову звітність », відповідно до якого бухоблік буввизнаний основним методом обліку в порівнянні з такими видами господарськогообліку, як оперативний і статистичний.
Метою даної курсової роботи є аналіз економічної сутностімалоцінних та швидкозношуваних предметів і завдань їх обліку, вивченнянормативно-правових актів з питань здійснення обліку малоцінних ішвидкозношуваних предметів, а також його документального оформлення.
В якості суб'єкта дослідження вибрано ВАТ «Донецкгорнефтепродукт».
Підприємство було засновано в 1946 р., і називалася «Сталінська нафтобаза». У
1996 р. було приватизовано працівниками підприємства і перейменовано на ВАТ
«Дрнецкгорнефтепродукт». Основним напрямком діяльності підприємстває реалізація та надання послуг зберігання паливно-мастильних матеріалів.
ВАТ «Донецкгорнефтепродукт» є найбільшим підприємством у сферісвоєї діяльності з Донецької області та одне з найбільших по Україні.
1. Малоцінні та швидкозношувані предмети: економічна сутність, правова основа і завдання обліку.
В процесі своєї господарської діяльності кожна організаціянабуває і використовує велику кількість предметів, які враховуютьсяне в складі основних коштів, а в складі виробничих запасів. Такіпредмети в бухгалтерському обліку прийнято називати малоцінними і швидкозношуються предметами.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9
"Запаси" до малоцінних і швидко зношуються предметів відносяться предмети,які використовуються протягом не більше одного року або норм? атеріалов всередині підприємства і їх відпуск господарствам свогопідприємства, розташованим за межами його території, поки здійснюєтьсяза формою № М-11.
Графа 11 "Інвентарний номер" форма № М-11 заповнюється в разі облікумалоцінних та швидкозношуваних предметів за інвентарними номерами.
При видачі малоцінних і швидкозношуваних предметів працівникампідприємства в коморі застосовується "Картка обліку малоцінних ташвидкозношуваних предметів "форма № МШ-2. Вона заповнюється в одномупримірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети.
При поломки, та втрати інструментів та інших малоцінних ішвидкозношуваних предметів складається "Акт вибуття малоцінних ташвидкозношуваних предметів "форма № МШ-4. Складається в одномупримірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного або кількохробітників. При пред'явленні робітником акта вибуття йому замість непридатного чивтраченого предмета видається придатний і записується до картки облікумалоцінних та швидкозношуваних предметів форма № МШ-2. Акт вибуття потімприкладається до акта списання форма № МШ-8.
Для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатнихдля подальшого використання малоцінних і швидкозношуваних предметів іздача їх у комору для утилю. Акт складається в одному примірникукомісією. Після здачі списаних предметів до комори для утилю акт зрозпискою комірника здається в бухгалтерію.
Працівники бухгалтерії підприємства зобов'язані систематично, не рідшеодного разу на тиждень (декаду), здійснювати перевірку своєчасності,достовірності записів, і оформлення первинних документів по складськихопераціях, підтверджуючи їх своїм підписом на відповідній картціскладського обліку.
Первинні документи здаються в бухгалтерію матеріально-відповідальнимиособами за реєстром прийому здачі документів, який заповнюється в одномуекземплярі і здається в бухгалтерію одночасно з первинними документами.
4. Синтетичний та аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Синтетичний облік наявності і руху таких предметів ведуть на рахунку 22
"Малоцінні та швидкозношувані предмети" за первісною вартістюїх придбання або виготовлення. Під первісною вартістюпридбаних малоцінних предметів розуміють фактичну собівартістьпридбання, яка включає покупну вартість і транспортно -заготівельні витрати (витрати по перевезенню, вантажно-розвантажувальніроботи, оплату послуг посередницьких організацій, митні збори, включаючивитрати по страхуванню ризиків транспортування запасів).
Первісною вартістю виготовлених самим підприємством малоцінних ішвидкозношуваних предметів (інструментів, інвентарю, спец -та ін) визнається фактична собівартість їх виготовлення, а отримані впорядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками (учасниками)справедлива вартість, узгоджена сторонами.
При придбанні малоцінних і швидкозношуваних предметів убухгалтерському обліку підприємства роблять записи:
1) на покупну вартість придбаних предметів (без ПДВ):
Д-т рах. 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками";
2) на суму податкового кредиту з ПДВ:
Д-т рах. 641 "Розрахунки за податками",
К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками";
3) на суму, сплачену постачальникам за придбані малоцінні і швидкозношувані предмети (включаючи ПДВ);
Д-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками",
К-т рах. 31 "Рахунки в банках".
Оприбуткування на баланс малоцінних і швидкозношуваних предметів,отриманих з інших джерел, відображається записом за дебетом рахунка 22
"Малоцінні та швидкозношувані предмети" і кредиту рахунків:
40 "Статутний капітал" (на вартість малоцінних предметів, внесенихзасновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства);
23 "Виробництво" (на вартість інструментів, спец-іінших предметів, виготовлених у власному виробництві);
745 "Дохід від безкоштовно отриманих активів" (на вартість предметів,одержаних безоплатно від інших юридичних і фізичних осіб).
Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведетьсяпо їх видах (однорідним групам), встановленими виходячи з потребпідприємства.
Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, переданих вексплуатацію, відповідно до Положення (стандартом) 9 виключається зскладу активів (списується з балансу). При цьому в бухгалтерському облікуроблять запис по кредиту рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношуваніпредмети "і дебету рахунків:
23" Виробництво "(на вартість інструментів і пристроїв та іншихпредметів, що використовуються у виробництві для виготовлення певнихвиробів, виконання спеціальних замовлень);
91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати" (навартість малоцінних предметів загального призначення, які використовуються в цехах іінших виробничих підрозділах основного і допоміжнихвиробництв, у тому числі і по догляду за роботою машин і обладнання, атакож для загальногосподарських потреб);
93 "Витрати на збут" (на вартість малоцінних і швидкозношуванихпредметів, які використовуються в підрозділах, зайнятих збутом (реалізацією)готової продукції (товарів, робіт, послуг);
949 "Інші витрати операційної діяльності" (на вартість предметів,переданих у користування обслуговуючим виробництвам і господарствам) та ін
Проте для запобігання зловживань по місцях використанняповинен бути забезпечений оперативний контроль за збереженням малоцінних ішвидкозношуваних предметів за допомогою ведення обліку в картках (ф. № МШ-
2, № МШ-6), інвентарних описів та ін Інструменти і пристосування,що видаються, з цехових комор робітникам у тривале користування,записуються в інструментальну картку робітника. Контроль за збереженнямінструментів, що видаються з цехової комори робітником на короткий термін,забезпечується за допомогою інструментальних марок (жетонів) з вибитимитабельними номерами робітників, в обмін на які видається потрібний інструментта інше.
Предмети що прийшли в непридатність, списуються за актами про вибуттямалоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8). Корисні відходи,отримані від їх списання (металобрухт, ганчір'я тощо), оприбутковуються за ціноюїх можливого використання або реалізації на дебет рахунку 209 "Іншіматеріали "в кореспонденції з кредитом рахунка 719" Інші доходи відопераційної діяльності ".
Існує проблема збереження малоцінних і швидкозношуванихпредметів, тобто тих предметів, які відображаються на рахунку 22. Аджезгідно з п. 23 ПБО-9 вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів,переданих в експлуатацію, "... виключається зі складу активів (списуєтьсяз балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного облікутаких предметів за місцями експлуатації і відповідним особам протягомстроку їх фактичного використання ».
Для організації аналітичного обліку малоцінних і швидкозношуванихпредметів, особливо на великих підприємствах, можна скористатисяметодами, які застосовувалися раніше і досить докладну інформацію прояких можна знайти в старих (іноді в дуже старих) документах побухгалтерського обліку. Зокрема, за основу аналітичного обліку можнаприйняти метод постійного запасу або метод обмінного фонду (другий варіант
Основних положень по обліку малоцінних і швидкозношуваних інструментіві пристроїв в експлуатації, затверджених наказом колишнього Міністерствафінансів СРСР від 09.09.59 р. № 276), але з урахуванням вимог національнихстандартів (ПБО-9 та ПБО-7) і нового Плану рахунків бухгалтерського обліку.
Суть цього методу зводиться до того, що в синтетичному і аналітичномуобліку відображаються лише ті операції, які призводять до зміни залишківмалоцінних та швидкозношуваних предметів у матеріально відповідальнихосіб, за винятком операцій з обліку, пов'язаних з рухом інструментів,містять алмази та дорогоцінні метали.
Суть методу обмінного фонду полягає в наступному:
1. Для кожної інструментально-роздавальної комори встановлюєтьсянорма постійного запасу інструментів і предметів у розрізі позиційноменклатури їх обліку за групами, видами, найменуваннями, номерами креслень.
Вказана норма запасу інструментів встановлюється розрахунковим шляхом виходячиз потреб для забезпечення:
- постійного комплекту інструментів і пристроїв, закріпленого за верстатним обладнанням;
- робітників і фахівців інструментами, які повинні знаходитися в їх індивідуальному тривалому користуванні;
- оборотного фонду, що знаходиться на робочих місцях і в короткочасному користуванні;
- мінімального перехідного запасу, необхідного для безперебійної поточної видачі на робочі місця замість що прийшли в непридатність або потребують заточування.
2. Залишки інструментів і предметів, що числяться за інструментально -роздавальної комори, приводяться у відповідність до встановлених розрахунковиминормами запасу. Для цього зайві і непотрібні інструменти з інструментально -роздавальної комори і передаються в центральний інструментальний склад, авідсутні - поповнюються відпусткою з центрального інструментальногоскладу.
Всі перераховані операції з регулювання залишків інструментів уінструментально-роздавальної комори оформляються первинними документами (ф.
№ М-11) з відображенням у синтетичному і аналітичному обліку, оскільки цепризводить до зміни залишків у інструментально-роздавальної комори
Первісна видача інструментів здійснюється на підставі вимогимайстри, в якому вказується:
- робочі місця;
- перелік інструментів і пристроїв, необхідних на кожному робочому місці у відповідності з технологічними картами;
- час , на яке видається інструмент;
- одержувачі інструментів і пристроїв: робітники-верстатники, наладчики і т.д.
На кожного одержувача інструментів і пристроїв відкривається лицьовакартка, в якій працівники розписуються за отриманий інструмент.
Видача інструменту у тимчасове користування провадиться за записцімайстри, в якій поряд з найменуванням і кількістю інструменту,вказується час на яке видається інструмент.
Повернені працівниками в інструментально-роздаточну коморуінструменти і пристрої підлягають обов'язковому огляду і технічноїперевірці на предмет визначення можливості їх подальшого використання, атакож встановлення факту збереження всіх його знімних частин.
Нормально зношені або затуплений інструменти здаються працівникамибезпосередньо в роздаточну комору і обмінюються на придатніінструменти, штука за штуку, без оформлення документів.
У всіх випадках поломки, псування або втрати інструментів, якщо цесталося з вини працівника, складається акт вибуття (ф. № МШ-4) у двохпримірниках, один з яких передається до бухгалтерії для утримання звинного в установленому законом порядку відповідної суми длявідшкодування заподіяного збитку.
Нормально зношені, поламані та негідні інструменти пред'являються вцентральний інструментальний склад для обміну. Операції обміну центральнимінструментальним складом негідних інструментів на те, що підійде виробляються запринципом «тільки штука за штуку» і оформляються актом обміну. В актах обмінупо рядку «Причина списання» у відповідних випадках вказується:
- «природний знос»;
- «поломка, псування»;
- «підлягає переточування, перешліфовці, переробці ».
На кожну з зазначених причин списання складається окремий актобміну. При цьому до акта на списання з причини поломки та псування повинні бутивключені другий примірники актів вибуття з розпискою бухгалтерії вотриманні першого примірників для утримання з винних заподіяноїпідприємству збитку.
Обмін інструментів здійснюється у встановлені графіком терміни вприсутності осіб, відповідальних за складання актів.
При відсутності або недоліку в центральному інструментальному складіокремих інструментів складається сигнальна записка і передається вінструментальний відділ (бюро) для вживання заходів.
Підписані і оформлені акти на списання інструментів
(пристроїв) та обмін їх на придатні центральним інструментальним складомза реєстром передаються в бухгалтерію підприємства, де групуються івідображаються в обліку в кореспонденції з такими рахунками.
Таким чином, записи по регістрах бухгалтерського обліку за малоцінних ішвидкозношуваних предметів, що підлягають обліку на балансовому рахунку 22,скорочені до мінімуму.
Облік інструментів (предметів) за принципом обмінного фонду в порівнянні зваріантом їх обліку на основі відображення всіх операцій в аналітичному ісинтетичному обліку має наступні переваги:
- значно скорочується робота з ведення карток в інструментально -роздавальної комори, розноска, вивірка та уточнення записів у них попорівнянні з даними бухгалтерського обліку, оскільки операції з обмінунегідних інструментів і предметів на те, що підійде в них не відображаються;
- комірники інструментально-роздавальної комори, звільнені від трудомісткої роботи, за записами в картках операцій з вибуття і поповнення запасів інструментів одержують можливість повніше використовувати робочий час для виконання обов'язків за вмістом у порядку інструментального господарства цеху та кращого обслуговування виробничих потреб;
- використання однієї і тієї ж картотеки протягом декількох років взв'язку з тим, що в картках обліку інструментів відображаються тількинечисленні операції, викликані періодичним зміною норм запасу;
- відбувається істотне скорочення первинної документації поопераціями між інструментально-роздавальної комори і центральнимінструментальним складом, оскільки вона, в основному, замінюється єдинимприбутково-видатковим документом - актом обміну;
- відпадає необхідність складати акти на списання малоцінних ташвидкозношуваних предметів, які вже списані при видачі та відображені вкількісному обліку;
- найголовніше - втрачений і поламаний інструмент виявляється в тому
періоді, коли це відбулося, і оперативно вживаються відповідні
заходи. ,
Основні бухгалтерські проводки, що використовуються при обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.
| Зміст господарської | Дебет | Кредит |
| Операції | рахунку | рахунку |
| 1 | 2 | 3 |
| Оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних | | |
| предметів, придбаних у постачальників: | | |
| на покупну вартість | | |
| на суму податкового кредиту з ПДВ | | |
| на суму, перераховану постачальникам (включаючи ПДВ) | | |
| | 22 | 63 |
| | 641 | 63 |
| | 63 | 31 |
| Відображення витрат по перевезенню малоцінних і | | |
| швидкозношуваних предметів сторонніми | | |
| організаціями: | | |
| за діючими тарифами | | |
| на суму податкового кредиту з ПДВ | | |
| на сплачену суму (включаючи ПДВ) | | |
| | 22 | 63 |
| | 63 | 31 |
| | 20 | 23 |
| Оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних | | |
| предметів (інструментів, спец-, інвентарю | | |
| тощо), виготовлених у своєму виробництві (по | | |
| собівартості виготовлення) | | |
| Оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних | | |
| предметів, отриманих з інших джерел: | | |
| внесених засновниками (учасниками) до статутного | | |
| капіталу підприємства | | |
| отриманих безкоштовно від інших юридичних і | | |
| фізичних осіб | | |
| раніше не взятих на облік (виявлених при інвентаризації | | |
| як надлишки) | | |
| | 22 | 40 |
| | 22 | 745 |
| | | |
| | | |
| | 22 | 719 |
| Списані з балансу за первісною вартістю | | |
| малоцінні та швидкозношувані предмети, передані | | |
| в експлуатацію: | | |
| цехам основного і допоміжних виробництв для | | |
| виготовлення певних виробів, виконання | | |
| спеціальних замовлень | | |
| цехам основного і допоміжних виробництв | | |
| інструменти та інші предмети загального призначення | | |
| підрозділам загальногосподарського значення | | |
| складу готової продукції для використання для | | |
| затарювання готової продукції, що відвантажується | | |
| покупцям, та інших потреб | | |
| обслуговуючим виробництвам і господарствам | | |
| | 23 | 22 |
| | 91 | 22 |
| | 92 | 22 |
| | 93 | 22 |
| | 949 | 22 |
| Оприбуткування на склад корисних відходів за ціною | 209 | 716 |
| можливого використанняабо реалізації, отриманих від | | |
| списання що прийшли в непридатність предметів | | |
| Відображення зміни балансової вартості малоцінних та | | |
| швидкозношуваних предметів у результаті | | |
| переоцінки: | | |
| на суму дооцінки | | |
| на суму уцінки | | |
| | 22 | 719 |
| | 946 | 22 |
5. Податковий облік операцій, пов'язаних з рухом малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Бухгалтерський облік та податковий облік спрямовані на вирішення завдань, але прице пов'язані між собою безліччю нерозривних ниток. Тому зміни водному виді обліку не можуть не відіб'ється на іншому. Згадаймо 1997р., Колиреформування системи оподаткування викликало численні зміни добухгалтерський облік. Причому зміни ці вносилися свідомо, і їхголовною метою була єдність обліку. У 2000р., Навпаки, реформабухгалтерського обліку викликала певні податкові наслідки. Однак ці
(головним чином, несприятливі для суб'єктів підприємництва)наслідки виникли не як результат свідомо внесених змін. ЯкЯкраз навпаки, вони виникли із-за того, що законодавці не вважали за потрібнезвернути належну увагу на зміну в бухгалтерському обліку навіть за тимипозиціях, прямі посилання на які містяться у податковому законодавстві.
Звідси - цілий ряд проблем, перше місце серед яких, безумовно,займає проблема «податкової малоцінки».
Закон про прибуток, запропонувавши власне визначення терміна «основніфонди »(перший абзац пп.8.2.1 ст.8), фактично запозичив ізбухгалтерського обліку критерії розмежування між цим видом матеріальнихактивів та малоцінних та швидкозношуваних предметів, що зафіксованоу другому абзаці пп.8.2.1 ст.8 названого Закону.
Рішення Кабінету Міністрів України, на яке міститься посилання в
Законі про прибуток, - це Положення про організацію бухгалтерського обліку тазвітності в Україні, затверджене постановою Кабінету Міністрів
України від 03.04.93 р. М 250 (зі змінами та доповненнями, далі -
Положення № 250). У пункті 47 цього документа було наведено перелікматеріальних цінностей, які відносяться до категорії малоцінних ташвидкозношуваних предметів. Процитована норма Закону про прибутокдавала підстави не амортизувати з метою оподаткування витрати напридбання, поліпшення і т.д. предметів, які в бухгалтерському облікузгідно з Положенням № 250 класифікувалися як малоцінні ішвидкозношувані предмети. Такі витрати включалися до складу валовихвитрат за першою подією з подальшим коригуванням відповідно доп.5.9 ст.5 Закону про прибуток.
Згідно з Постановою № 419 Положення № 250 втратило силу, і в данийчас немає постанови Кабінету Міністрів України, в якому було бнаведено перелік предметів, що відносяться до малоцінних ішвидкозношуваних предметів, або дано визначення поняття «малоцінні ішвидкозношувані предмети ». Таке визначення фактично приведенов.п.6 ПБО-9. Однак, по-перше, цей стандарт, як і всі інші,затверджений наказом Міністерства фінан
