Формування витрат допоміжних виробництв за видами їх доходів усистемі АПК
Зміст
Вступ 3
Глава1 Принципи організації обліку витрат на виробництво 4
1.1. Принципи організації обліку витрат на виробництво на підприємствах
АПК 4
1.2. Склад витрат, що включаються до собівартості продукції 6
1.3. Перелік статей витрат у сільськогосподарських організаціях 8
Глава 2 Формування витрат допоміжних виробництв за їх видамидоходів у системі АПК 10
2.1. Особливості технології та облік витрат на виробництво рослинництва 10
2.2. Особливості закриття рахунку 20/1 «Рослинництво» 12
2.3. Обчислення собівартості продукції багаторічних насаджень 14
2.4. Особливості обліку витрат та обчислення собівартості послуг допоміжних виробництв 16
2.4.1. Облік витрат та обчислення собівартості послуг енергетичних виробництв 18
2.4.2. Облік витрат та обчислення собівартості послуг водопостачання 22
2.4.3. Облік витрат та обчислення собівартості послуг ремонтно-механічних майстерень 23
2.4.4. Облік витрат та обчислення собівартості послуг автотранспорту 26
2.4.5. Облік витрат та обчислення собівартості послуг машинно-тракторного парку 29
2.4.6. Облік витрат та обчислення собівартості послуг гужового транспорту 30
Висновок. 34
Список використаної літератури. 35
Додаток. 36
Введення
Актуальність теми даної курсової роботи визначена в першу чергуоб'єктивно значною роллю вивчення формування витрат допоміжнихвиробництв за видами їх доходів у системі АПК в сучасній соціальноорієнтованої ринкової економіки, перехід до якою є головнимвектором що розгортається в Росії радикальної реформи. Ось чомуформування витрат допоміжних виробництв являє собоюстратегічне завдання реформаційної економічної політики. Собівартістьпродукції - одна з найбільш важливих економічних показників,характеризують витрати підприємства, пов'язані з виробництвом іреалізацією його продукції. Зниження собівартості продукції - джерелозростання рентабельності підприємств, національного багатства і добробутукраїни.
Сільськогосподарські підприємства, що перейшли на нові умови роботи,самостійно планують величину щорічного зниження собівартостіпродукції в рублях і відсотках до собівартості товарної порівнюванийпродукції, а також в копійках на рубль всієї товарної продукції. Це,однак, не означає, що показник собівартості втратив своє колишнєзначення.
Систематичне зниження витрат на виробництво одиниці продукціїє предметом турботи всього колективу Сільськогосподарськіпідприємства, тому що при цьому відбувається зростання прибутку і відповіднихджерел подальшого розвитку підприємства та підвищення добробутуколективу. Цим і пояснюється вибір теми курсової роботи.
У контексті вищесказаного мета написання роботи - викластипевну концепцію формування витрат допоміжних виробництв повидів їх доходів у системі АПК, що відображає специфіку і суперечливість йогостановлення в нашій країні, які адаптують світовий досвід.
Ця мета зумовила логіку побудови і зміст розділівкурсової роботи. Завдання викладу концептуальних основ формуваннясобівартості зажадала, перш за все, роз'яснення питань про складвитрат, що включаються до собівартості продукції підприємств АПК і перелікстатей витрат у сільськогосподарських підприємств (перший розділ) ібезпосередньо питань формування витрат допоміжних виробництв
(розділ другий).
Основою написання курсової роботи були: Конституція РФ; закони;постанови уряду, інші нормативні акти стосуються питаньтеми; роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали періодичноїдруку; облікові та звітні матеріали конкретного підприємства.
Об'єктом дослідження є АТЗТ "Рязанське». Основний виддіяльності - садівництво. Збиток, отриманий в 1999 році, склав 367тис. руб. Отримано валової продукції в порівнянних цінах 73 тис. руб., Втому числі на 1 особу 2086 руб. Кредиторська заборгованість склала 1173тис. руб., дебіторська заборгованість 216 тис. руб.
Бухгалтерський облік в організації ведеться відповідно до положення пробухгалтерському обліку та звітності в Російській Федерації і планом рахунківбухгалтерського обліку, та інструкцією по його із застосування. Грошових коштівв касі і на розрахунковому рахунку немає. Виробнича діяльність АТЗТ
«Рязанське» з 1.04.99 р. не ведеться у зв'язку з передачею виробничихоб'єктів в СПК «Рязанський» на підставі рішення загальних зборів акціонерів
АТЗТ.
Глава1 Принципи організації обліку витрат на виробництво
1.1. Принципи організації обліку витрат на виробництво на підприємствах
АПК
Організація обліку витрат на виробництво та обчислення собівартостіпродукції будується на наступних принципах;
V незмінність прийнятої методології обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції протягом року;
V повнота відображення в обліку всіх господарських операцій; < p> V правильне віднесення витрат і доходів до звітних періодів;
V розмежування в обліку поточних витрат на виробництво і капітальних вкладень; визначення складу виробничих витрат.
У вітчизняному обліку складу собівартості продукції встановлюєтьсядержавою і визначений в Положенні про склад витрат по виробництву іреалізації продукції (робіт, послуг), що включаються в собівартість продукції
(робіт, послуг), і про порядок формування фінансових результатів,що враховуються при оподаткуванні прибутку. На основі цього Положеннявідповідні міністерства і відомства розробляють галузеві положенняпро склад витрат та методичні рекомендації з планування, обліку ікалькулювання собівартості продукції, робіт, послуг для підвідомчихорганізацій.
Для організації обліку витрат на виробництво величезне значення маєвибір синтетичних та аналітичних рахунків і об'єктів калькуляції. Черезскладності процесу виробництва і різноманітності витрат на підприємствах АПКвикористовують такі рахунки:
V 20 «Основне виробництво»;
V 23 «Допоміжні виробництва»;
V 25 «Загальновиробничі витрати»;
V 26 «Загальногосподарські витрати»;
V 28 «Шлюб у виробництві»;
V 29 «Обслуговуючі виробництва і господарства»;
V 31 «Витрати майбутніх періодів»;
V 37 «Випуск продукції (робіт, послуг )».
За дебетом названих рахунків вказують витрати, а за кредитом - їхсписання. Аналітичні рахунки відкриваються на кожний об'єкт обліку витрат.
Об'єкти обліку витрат залежать від галузей і видів виробництва.
У сільськогосподарських організаціях об'єктами обліку витрат можуть бутиоброблені культури (ячмінь, соняшник та інші), види робіт (підйомзябу, поточний ремонт основних засобів, снігозатримання тощо), видитварин (основне стадо великої рогатої худоби молочного напрямку,молодняк свиней від 2 до 4 місяців, тощо) і т. д. У переробнихгалузях АПК об'єктами обліку можуть виступати окремі переділи
(переробка молока на вершки, переробка вершків на масло, виготовленняцегли-сирцю та інші), види робіт і т. д.
Допускається відкривати аналітичні рахунки не на кожен об'єкт, а на їхгрупу. Аналітичний облік витрат на виробництво організовується такимчином, щоб об'єкти обліку виробничих витрат максимально збігалисяз об'єктами калькуляції. Об'єкти калькуляції є окремівиди готової продукції, виробів, напівфабрикатів, робіт і послуг,собівартість яких визначається. Чим більше об'єкти обліку та об'єктикалькуляції будуть збігатися, тим більше витрат на виробництво будевключатися в собівартість конкретного виду продукції за прямими ознаками,а тому точніше буде обчислено собівартість продукції.
У сільськогосподарських організаціях об'єкти обліку виробничихвитрат і об'єкти калькуляції часто не збігаються, тому що з основноговиробництва отримують кілька видів спряженої продукції. Наприклад, втваринництві одним з об'єктів обліку виробничих витрат єосновне стадо молочної худоби, а об'єктом калькуляції по даному об'єктуобліку витрат - приплід, молоко і т. д.
Для кожного об'єкту калькуляції необхідно правильно вибратикалькуляційну одиницю, яка повинна відповідати характерупродукції, його фізичними властивостями.
Для цього застосовують в основному натуральні (центнери, тонни, головитварин, гектари, робочі дні, штуки, кіловат-години і т. д.) і умовно -натуральні одиниці, обчислені за допомогою коефіцієнтів (бали, туби і т.д.).
Наприкінці звітного періоду витрати, враховані на рахунках 25, 26, 28,списують на рахунки 20, 23 та ін Протягом звітного періоду з кредитурахунків 20 і 23 списують планову, нормативну або фактичнусобівартість випущеної продукції або виконаних робіт і послуг. Наприкінцізвітного періоду планова чи нормативна собівартість готової продукції,робіт і послуг доводиться до рівня фактичної додаткової записом абометодом «червоне сторно». Сальдо цих рахунків означає величину витрат нанезавершене виробництво.
На переробних "підприємствах АПК можуть застосовувати за потребоюрахунок 37 «Випуск продукції (робіт, послуг)». Він призначений для облікувиготовленої продукції (робіт, послуг) та виявлення відхилень фактичноївиробничої собівартості від нормативної або плановою.
Фактичну виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) уНаприкінці звітного періоду списують в дебет рахунку 37 з кредиту рахунків 20, 23,
29. Нормативну або планову собівартість продукції (робіт, послуг) уПротягом звітного періоду в міру випуску продукції відносять на кредит рахунка
37 в кореспонденції з дебетом рахунків 40, 46, 10, 21, 28 та ін
Наприкінці звітного періоду визначають відхилення фактичноїсобівартості продукції від нормативної або планової шляхом зіставленнядебетового і кредитового оборотів по рахунку 37. Ці відхилення списують зкредиту рахунку 37 в дебет рахунків 46, 40, 10 та ін Перевищення фактичноїсобівартості над планової чи нормативної відображають додаткової записом,а економію - методом «червоне сторно». Рахунок 37 закривається в кінцізвітного періоду та сальдо на рахунку звітного періоду не має. Вонозвітного періоду не має. Використання даного рахунку дозволяє виключититрудомісткі розрахунки з визначення відхилень фактичної собівартості відпланової по готовій, відвантаженої і реалізованої продукції.
1.2. Склад витрат, що включаються в собівартість продукції
Собівартість продукції - це витрати на її виробництво і реалізацію,виражені в грошовій формі.
Склад витрат, що включаються в собівартість продукції, визначено
Положенням про склад витрат по виробництву і реалізації продукції таподальшими змінами і доповненнями до нього. Відповідно до цихнормативними документами в собівартість продукції включаються:
1. Витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції
(робіт, послуг), обумовлені технологією і організацією виробництва;витрати з контролю виробничих процесів і якості продукції, що випускаєтьсяпродукції та усунення недоліків, виявлених в процесі її експлуатації.
2. Витрати, пов'язані з використанням природної сировини, в частинівитрат на рекультивацію земель, плати за деревину, за воду, що забираєтьсяорганізаціями з водогосподарських систем.
3. Витрати на підготовку і освоєння виробництва.
4. Витрати некапітальної характеру, пов'язані з удосконаленнямтехнології та організації виробництва, а також з поліпшенням якостіпродукції, підвищенням її надійності, довговічності та іншихексплуатаційних властивостей, що здійснюються в ході виробничогопроцесу.
5. Витрати, пов'язані з винахідництвом і раціоналізаторство. •
6. Витрати на обслуговування виробничого процесу.
7. Витрати по забезпеченню нормальних умов праці і технікибезпеки.
8. Поточні витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондівприродоохоронного призначення. При цьому платежі за гранично допустимівикиди забруднюючих речовин в природне середовище здійснюються за рахуноксобівартості продукції (робіт, послуг), а платежі за перевищення їх - зарахунок прибутку, що залишається в розпорядженні природокористувачів.
9. Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом.
10. Витрати, пов'язані з підготовкою та перепідготовкою кадрів.
11. Передбачені законодавством витрати, пов'язані з наборомробочої сили.
12. Додаткові витрати, пов'язані зі здійсненням робіт вахтовимметодом, включаючи доставку працівників від місця знаходження організації абопункту збору до місця роботи і назад, а також некомпенсовані витрати наексплуатацію та утримання вахтового селища.
13. Виплати, передбачені законодавством Російської Федерації пропрацю, за не відпрацьований на виробництві час.
14. Відрахування в Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фондобов'язкового медичного страхування та Фонду зайнятості населення відвитрат на оплату праці працівників організацій, зайнятих у виробництвіпродукції (робіт, послуг).
15. Витрати на утримання страхових фондів (резервів) у межах норм,встановлених законодавством Російської Федерації, для фінансуваннявитрат з попередження і ліквідації наслідків аварій, пожеж,стихійних лих, екологічних катастроф та інших надзвичайних ситуацій,а також для страхування майна організацій, життя працівників іцивільної відповідальності за заподіяння шкоди майновим інтересамтретіх осіб.
До витрат зі створення страхових фондів, які включаються дособівартість продукції (робіт, послуг), належать: страхування засобівтранспорту, страхування від нещасних випадків і хвороб, добровільнемедичне страхування і т. д.
16. Витрати на оплату відсотків за отриманими кредитами банків (завинятком позик, пов'язаних з придбанням основних засобів,нематеріальних та інших необоротних активів), відсотків за відстрочення оплати
(комерційні кредити), що надаються постачальниками (виробникамиробіт, послуг) по поставлених товарно-матеріальними цінностями (виконанимробіт, наданих послуг), відсотків за отриманими позикових коштів.
17. Витрати на оплату відсотків за бюджетними позичками, крім позик,виданих на інвестиції.
18. Витрати, пов'язані зі збутом продукції: упаковкою, зберіганням і т.д.
19. Витрати, пов'язані з утриманням приміщень, що надаютьсябезкоштовно організаціям громадського харчування, що обслуговує трудовіколективи (включаючи амортизаційні відрахування, витрати на проведення всіхвидів ремонту приміщення, витрати на освітлення, опалення, водопостачання таін.)
20. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основнихвиробничих фондів за нормами, затвердженими в установленому порядку.
21. Амортизація нематеріальних активів, що використовуються в процесіздійснення статутної діяльності.
22. Плата за оренду окремих об'єктів основних виробничихфондів, а також лізингові платежі по операціях фінансового лізингу.
23. Податки, збори, платежі та інші обов'язкові відрахування,вироблені відповідно до встановленого законодавством порядку.
24. Витрати на проведення сертифікації продукції та послуг в областіпожежної безпеки.
25. Інші види витрат, що включаються в собівартість продукції (робіт,послуг) відповідно до встановленого законодавством порядку.
Перераховані витрати включаються в собівартість продукції в суміфактичних витрат. Але з метою оподаткування деякі з перерахованихвитрат коригуються з урахуванням затверджених у встановленому порядкулімітів, норм і нормативів. При цьому оподатковуваний база збільшується насуму витрат на відрядження, представницькі витрати, на утриманняслужбового автотранспорту, на виплату компенсацій за використання дляслужбових поїздок особистих легкових автомобілів понад меж, встановленихзаконодавством.
Деякі види витрат при певних умовах в собівартістьпродукції не включаються, а відшкодовуються за рахунок чистого прибутку організації.
До таких витрат можна віднести витрати, пов'язані з ревізією абоаудиторською перевіркою фінансово-господарської діяльності організації,що проводиться за ініціативою одного із засновників (учасників) цієїорганізації, у той час як витрати з обов'язкового аудиту включаються до?? ебестоімость продукції.
1.3. Перелік статей витрат у сільськогосподарських організаціях
Перелік статей витрат, їх склад і методи розподілу за видамипродукції (робіт, послуг) визначаються галузевими методичнимирекомендаціями з питань планування, обліку і калькулюваннясобівартості продукції (робіт, послуг) з урахуванням характеру і структуривиробництва.
Так, для сільськогосподарських організацій встановлені наступнітипові статті витрат:
1. Оплата праці з відрахуваннями на соціальні потреби.
2. Насіння та посадковий матеріал.
3. Добрива мінеральні та органічні.
4. Засоби захисту рослин і тварин.
5. Корма.
6. Сировина для переробки.
7. Зміст основних засобів. У тому числі: а) нафтопродукти; б) амортизація (знос) основних засобів; в) ремонт основних засобів.
8. Роботи та послуги.
9. Організація виробництва і управління.
10. Платежі за кредитами.
11. Втрати від падежу тварин.
12. Інші витрати.
На підставі типової номенклатури статей витрат з урахуванням конкретнихумов господарювання в сільськогосподарських організаціях для кожноїгалузі формується конкретна номенклатура статей витрат.
Глава 2 Формування витрат допоміжних виробництв за їх видами доходівв системі АПК
2.1. Особливості технології та облік витрат на виробництворослинництва
Рослинництво - одна з головних і специфічних галузей сільськогогосподарства - відрізняється сезонним характером робіт. Виробничі витратиздійснюються нерівномірно в різні пори року. Вихід продукції обумовленийстроками дозрівання рослин і відбувається в період збирання врожаю. Від урожаюотримують основну та побічну продукцію (солому, полову, бадилля і т. д.). Упроцесі виробництва паралельно здійснюються витрати під урожайпоточного року і під урожай майбутніх років. Технологічний процес включаєкілька етапів:
- підготовку грунту до посіву (оранка, боронування, культивація і т.д.);
- посів (посадка);
- догляд за рослинами;
- збирання врожаю.
Отже, в рослинництві неминуче постійна наявністьнезавершеного виробництва. Всі ці особливості необхідно враховувати приорганізації обліку та обчислення собівартості продукції.
При аналітичному обліку слід розмежовувати облік витрат під урожайпоточного року і під урожай майбутніх років за видами виконуваних робіт, закультурам, до обробітку яких відносяться витрати.
У зв'язку з цим всі аналітичні рахунки рослинництва можнаоб'єднати в наступні групи:
1) за витратами, безпосередньо пов'язаних з процесом виробництва,що підлягають розподілу, тому що в момент здійснення їх неможливо віднестидо витрат на виробництво конкретної культури:
- зміст основних засобів, що використовуються в рослинництві;
- зрошення;
- осушення;
- вапнування та гіпсування грунтів.
2) за витратами на окремі культури та групи культур (озимізернові, ярі зернові, садівництво і т.д.);
3) за витратами на кормовиробництво (силосування, витрати наприготування сінажу, витрати з приготування трав'яного борошна і т. п.);
4) з обліку незавершеного виробництва (посів озимих зерновихкультур, підйом зябу, посів під зиму овочевих культур та ін.)
Таким чином, об'єкти обліку витрат у рослинництві можуть бути самірізні, а метод обліку витрат - попроцессний.
Облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться на рахунку 20
«Основне виробництво» субрахунка «Рослинництво» на відповідниханалітичних рахунках за наступними статтями витрат:
1. Оплата праці з відрахуваннями на соціальні потреби.
2. Насіння та посадковий матеріал.
3. Добрива органічні і мінеральні.
4. Засоби захисту рослин.
5. Зміст основних засобів: а) нафтопродукти; б) знос основних засобів; в) ремонт основних засобів.
6. Роботи та послуги.
7. Організація виробництва і управління.
8. Платежі за кредитами.
9. Інші витрати.
При здійсненні витрат на підставі первинних і зведених документівробиться запис: дебет рахунку 20 субрахунок «Рослинництво» відповідніаналітичні рахунки кредит рахунків 70, 69, 10, 02, 23, 25, 26 та інших взалежно від виду витрат.
Готова продукція рослинництва, отримана в результаті зборуврожаю, оприбутковується протягом року за плановою собівартістю. При цьомуробиться запис: дебет рахунків 40, 10 кредит рахунку 20 субрахунок
«Рослинництво».
Фактичні витрати на виробництво продукції рослинництва можнавизначити тільки в кінці звітного року, коли будуть закриті рахунки 23, 25,
26, списані витрати з бджільництва в частині, що припадає на запиленнясільськогосподарських культур, встановлені і визначені витрати за загиблимипосівам, розподілені витрати зі зрошення, гіпсування, вапнування грунтів іт. д.
Отже, до закриття рахунку 20 «Рослинництво» можна приступати,коли в дебетової частині рахунка будуть відображені суми калькуляційних різницьпо рахунку 23 «Допоміжні виробництва», а також розподілені і включеніу витрати рослинництва загальновиробничі і загальногосподарські витрати.
Таким чином, в кінці звітного року в дебетової стороніаналітичних рахунків будуть враховані фактичні витрати, в кредитове стороні
- Вихід продукції в плановій оцінкою, яку необхідно довести до рівняфактичних витрат. Для цього розподіляються витрати першої групианалітичних рахунків рослинництва, а потім обчислюється фактичнасобівартість продукції по іншим групам аналітичних рахунків. Післяобчислення фактичної собівартості продукції виявляється калькуляційнарізниця, яка списується по споживачах методом додаткових записіву разі перевищення фактичної собівартості над планової або «червонимсторно »у разі перевищення планової собівартості над фактичною. Урезультаті аналітичні рахунки закриваються і сальдо не мають, завинятком аналітичних рахунків четвертої групи. Тому в заключномубалансі рахунок 20/1 «Рослинництво» може відображатися в сумі витрат унезавершеному виробництві.
2.2. Особливості закриття рахунку 20/1 «Рослинництво»
Закриття рахунку 20/1 «Рослинництво» проводиться в кінці звітногороку і зводиться до виведення калькуляційних різниць і правильному списаннюїх за призначенням. Це можливо зробити після обчислення фактичноїсобівартості продукції, до якого приступають після закриття рахунків 23
«Допоміжне виробництво», 25 «Загальновиробничі витрати», 26
«Загальногосподарські витрати».
Перед закриттям рахунку 20/1 «Рослинництво» проводиться наступнапідготовча робота:
1. Ретельно перевіряють розмежування витрат по роках і правильністьвіднесення на аналітичні рахунки витрат минулих років.
2. Перевіряють правильність списання витрат за загиблими посівам: а) витрати по повністю та частково загинули в результаті стихійнихлих посівам повинні бути списані на збитки організації (дебет рахунку 80кредит рахунку 20); б) при часткової загибелі посівів у результаті порушення агротехнікивитрати повинні бути списані на загальновиробничі витрати врослинництві (дебет рахунку 25 кредит рахунку 20); в) при потрави посівів худобою витрати відносять на винну особу (дебетрахунку 73 кредит рахунку 20).
3. Уточнюють вихід основної і побічної, стандартної і нестандартноїпродукції, що використовуються і невикористаних відходів.
Втрати при доробці зерна на току (усушка і не використовуються відходи)списуються «червоним сторно» і відображаються записом: дебет рахунків 10, 40кредит рахунку 20/1 тільки кількість відходів.
Обчислення собівартості продукції ведеться за кількістю її післядоопрацювання. Потім приступають до закриття аналітичних рахунків. При цьомунеобхідно дотримуватися певної послідовності в обчисленнісобівартості продукції і закриття рахунків.
До закриття рахунків 31, 25, 26 необхідно закрити першу групуаналітичних рахунків, тому що частина витрат, врахованих у складі цієї групи,буде включена при розподілі в загальногосподарські, загальновиробничівитрати, витрати майбутніх періодів або у витрати аналітичних рахунківрослинництва другої, третьої, четвертої групи. Після цього закриваютьсяаналітичні рахунки витрат по догляду за полезахисних насаджень,аналітичні рахунки по окремих культурах, групах культур і видів робіт
(друга група) та аналітичні рахунки по кормовиробництва (третя група).
Аналітичні рахунки з обліку незавершеного виробництва (четвертагрупа) не закриваються, тобто витрати незавершеного виробництва на кінецьроку показуються в балансі.
Отже, процес закриття рахунку 20/1 «Рослинництво» зводитьсядо закриття аналітичних рахунків 1, 2, 3-ї груп. Фактична собівартістьпродукції обчислюється відповідно до даних бухгалтерського обліку тадіючими вказівками.
Методи калькуляції, що використовуються при обчисленні собівартостіпродукції, залежать від технології виробництва. При обчисленні собівартостіважливе значення має визначення місця остаточного включення витрат усобівартість, так зване франко-місце калькулювання.
Франко - комерційний термін італійського походження - означає,яка частина витрат з транспортування вантажів повинна бути включена всобівартість продукції.
В даний час для кожного виду продукції встановлено певнийфранку. Для зерна і насіння соняшнику - поле, струм або інше місцепервинної переробки, для сіна, коренеплодів, картоплі, цукрових буряків,овочів, плодів, ягід - пункт зберігання; для зеленої маси на силос, трав'янийборошна, сінажу, гранул - пункт силосування, закладки сінажу, приготуваннятрав'яного борошна, гранул; для зеленої маси на корм - місце споживання; длянасіння трав, овочевих культур, фрукти, ягід-місце зберігання або приймання.
Дані про фактичні витрати у рослинництві беруть з дебетовоїчастини аналітичних рахунків, які відкриваються до рахунку 20/1 «Рослинництво» ввиробничих звітах підрозділів.
Об'єктами обчислення собівартості в рослинництві єокремі види основної або спряженої продукції (див. додаток 2).
Побічна продукція не калькулюють. Собівартість соломи (полови),гички, стебел кукурудзи, кошиків соняшнику, капустяного листа, хмизута іншої визначають виходячи з нормативів, встановлених на основі витратна прибирання, пресування, транспортування, скиртування та інші роботи.
При обчисленні собівартості продукції витрати на побічну продукціювіднімаються із загальної суми витрат на вирощування сільськогосподарськихкультур.
Після обчислення фактичної собівартості необхідно списатикалькуляційну різницю додаткової записом або «червоним сторно» іоформити бухгалтерськими записами одним із двох способів: дебет рахунків 10,
40 кредит рахунку
20/1 і потім дебет рахунків 46, 20/2, 20/1 та інших кредит рахунків 10, 40або дебет рахунків 46, 20/2, 20/1, 40, 10 та інших кредит рахунку 20/1.
Калькуляційна різниця списується з аналітичних рахунків відразу на всіхвидами витрачання. У цьому випадку на рахунки 40, 10 відносять калькуляційнурізницю в частці, що припадає лише на залишок продукції на перше січнянаступного року.
На практиці вважають за краще застосовувати другий спосіб списаннякалькуляційних різниць.
Таким чином, після закриття аналітичних рахунків 1, 2, 3-ї груп нарахунку 20/1 залишаються тільки витрати незавершеного виробництва.
Якщо на кінець звітного періоду є прибрані, але необмолоченіабо неприбрані площі під зерновими культурами, то із загальної сумифактичних витрат по прибраної обмолоченої і зібраної, але необмолоченікультурі виключають витрати по обмолоту і вивезенні продукції з поля.
Частину, що залишилася після цього суму витрат розподіляють пропорційно площампід обмолоченої і зібраної необмолочені культурою. Для визначенняфактичної собівартості продукції прибраних обмолочений культур до сумивитрат додають витрати по їх обмолоту і транспортуванні. Витрати поприбрану, але необмолочені культур відображаються в балансі звітного року вскладі витрат незавершеного виробництва. Наступного року собівартістьпродукції таких культур складається з витрат незавершеного виробництва івитрат по обмолоту, очищення та транспортування продукції.
Для закриття рахунків у системі агропромислового комплексу застосовується
«Відомість на закриття рахунків бухгалтерського обліку» (форма № 306-АПК),затверджена наказом Міністерства сільського господарства і продовольства РФ
26 липня 1996 № 215.
Ця відомість є основною формою зведеної на закриття в кінціроку операційних рахунків бухгалтерського обліку. Особливістю даної формиє її універсальний характер (раніше для закриття рахунків застосовуваличисленна кількість приватних форм).
У відомості обов'язковими реквізитами є: всього витрат за рахунком
(субрахунком) за рік, списано протягом року за кредитом рахунка (субрахунка),підлягає додатковому списанню або сторнування в кінці року, вихідпродукції (виконаних робіт, наданих послуг) за звітний рік, доводитьсядля розподілу витрат на одиницю продукції (робіт, послуг) - коефіцієнтдля розподілу.
2.3. Обчислення собівартості продукції багаторічних насаджень
У спеціалізованих садівничих організаціях облік витрат і виходупродукції ведуть на аналітичних рахунках, відкритих по окремих порід івидами насаджень, в неспеціалізованих - на одному аналітичному рахунку
«Садівництво». Якщо багаторічні насадження вирощуються з метою отриманняплодів та ягід, то об'єктом калькуляції є основна продукція: плоди таягоди, отримані від багаторічних насаджень у плодоносному віці. Допобічної продукції відносяться черешки у зерняткових і кісточкових порід, вусау суниці, відводків у смородини та агрусу, нащадки у малини і т. д.
Порядок обчислення собівартості продукції садівництва аналогічнийрозрахунку собівартості продукції овочівництва.
Побічна продукція при цьому оцінюється за цінами можливої реалізації.
Наприклад, у спеціалізованій садівничій організації витрати навирощування яблук склали 62800 руб., від врожаю отримано 700 ц товарнихстандартних яблук, 500 ц товарних нестандартних яблук і 100 ц нетоварногонестандартних, використаних на корм худобі. Ціни реалізації склали: заяблукам товарним стандартним - 80 руб. за 1 ц, з яблук товарнимнестандартним - 50 руб. за 1 ц, з яблук нетоварний нестандартним -5 руб.за 1Ц.
Розрахуємо собівартість продукції за допомогою даних табл. 5
Для цього необхідно:
1. Визначити вартість продукції в цінах реалізації (гр. 2хгр. 3 =гр. 4).
2. Знайти питома вага кожного виду продукції в цінах реалізації, тобтовартість кожного виду продукції в цінах реалізації розділити на підсумковувартість у цінах реалізації і помножити на 100. За яблукам стандартнимтоварним це складе 69% (56000: 81000х100).
3. За знайденому питомою вагою розподілити фактичні витрати повирощування яблук (без вартості нетоварного нестандартних яблук) 62300 руб.
(62800 - 500) між яблуками товарними стандартними та товарниминестандартними. За яблукам товарним стандартним ця сума становить 42987руб. (62300: 100х69).
4. Поділом знайдених витрат на кількість отриманої продукції знайтифактичну собівартість 1 ц. кожного виду продукції (гр. 6: гр. 5 ^ гр.
7).
Потім виявляється калькуляційна різниця, яка списується ввстановленому порядку.
При вирощуванні багаторічних насаджень з метою одержання посадковогоматеріалу об'єктом калькуляції є черешки, відведення, вуса.
Калькуляційна одиниця - 1 тис. штук. Облік витрат ведуть по породах і видахнасаджень.
Для визначення собівартості вирощується посадкового матеріалу поокремим групам культур (саджанці зерняткові, саджанці кісточкові і т. д.)загальну суму витрат по кожній ділянці розподіляють пропорційнокількості викопаній продукції для реалізації і залишилася в грунті на дзрощення. До витрат по викопаній продукції додають витрати повикопке посадкового матеріалу і таким чином визначають собівартістьпосадкового матеріалу. А витрати, пов'язані з посадкового матеріалу,що залишився в «прікопке», утворюють незавершене виробництво на кінецьзвітного року.
В організаціях, що спеціалізуються на вирощуванні квітів, витратиобліковуються на аналітичних рахунках: «Квітникарство відкритого грунту» і
«Квітникарство захищеного грунту». Об'єктами калькуляції є всі видиодержуваної п?? одукціі; зрізані квіти, цибулини, кореневища, клубнелуковіци,живці, саджанці, квіти в горщиках, розсада, насіння. Собівартість кожноговиду продукції обчислюється шляхом розподілу фактичних витрат навирощування квітів пропорційно вартості продукції за цінами реалізації.
Обчислення собівартості продукції садівництва в спеціалізованійсадівничій організації
| Види | Количест | Ціна реа | Вартість | Питома | Витрати | Фактічес |
| | | | | | | |
| продук | у підлозі | лізації | продукції | вага про | на про | кая себе |
| ції | ченной | за 1 ц, | у цінах | дукції в | дукції, | вартість |
| | | | | | | |
| | Продук | руб. | реалі | ціни реа | руб. | 1 ц про |
| | | | | | | |
| | Ції, ц | | зації, | лізації, | | дукції, |
| | | | Руб. |% | | Руб. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Яблука | | | | | | |
| товарні | | | | | | |
| стандарт | | | | | | |
| ные | 700 | 80 | 56000 | 69 | 42987 | 61,41 |
| Яблука | | | | | | |
| товарні | | | | | | |
| нестандар | | | | | | |
| т | | | | | | |
| ные | 500 | 50 | 25000 | 31 | 19313 | 38,53 |
| Разом | X | X | 81000 | 100 | 62300 | X |
2.4. Особливості обліку витрат та обчислення собівартості послугдопоміжних виробництв
До допоміжних виробництв сільськогосподарських організаційвідносять ремонтні майстерні, ремонт будівель та споруд, машинно -тракторний парк, автомобільний транспорт, енергетичні виробництва
(електро-, тепло-, газопостачання, холодильні установки), водопостачання,гужовий транспорт та ін Ремонтні майстерні можуть виділятися в підсобніпромислові виробництва, які перебувають на балансі сільськогосподарськоїорганізації.
Для обліку витрат і виходу послуг з допоміжних виробництв в
Плані рахунків призначений рахунок 23 «Допоміжні виробництва». До ньогоможуть відкриватися субрахунки (див. додаток 2), аналітичні рахунки вВідповідно з наявністю допоміжних виробництв в організаціях і видомнадаваних ними послуг. За дебетом рахунку враховуються витрати повідповідним аналітичним рахунками в р резе статей витрат. При цьомускладається бухгалтерська запис: дебет рахунка 23 кредит рахунків 70, 69,10,
76, 12, 13, 02 і т. д.
У кредитове частині рахунка протягом року відображається планова оцінкапослуг по споживачах пропорційно обсягу наданих послуг і плановоїсобівартості одиниці послуг. При цьому складається бухгалтерська запис:дебет рахунків 20, 23, 25, 26, 31, 46 та інших кредит рахунку 23.
Наприкінці звітного року планова оцінка послуг доводиться до фактичноїв результаті обчислення фактичної собівартості послуг. Виявленірозбіжності між плановою та фактичною собівартістю складаютькалькуляційну різницю, яка списується на тих самих споживачівдодаткової записом, якщо фактична собівартість виявиться вищеплановою, і методом «червоне сторно», якщо фактична собівартістьвиявиться нижче планової.
Після списання калькуляційній різниці рахунок 23 закривається і сальдо немає.
У зв'язку з тим, що допоміжні виробництва виконують роботи іпослуги для всіх галузей організації, рахунок 23 закривається в першу чергу.
Необхідно відзначити, що при закритті аналітичних рахунків особливу увагузвертається на після
