Предмет, метод і задачі бухгалтерського обліку
Предметом бухгалтерського обліку є фінансово-господарськадіяльність підприємства або організації.
Фінансово-господарська діяльність складається з:
- формування джерел, необхідних для діяльності. Джереламожуть бути фінансовими і матеріальними;
-розміщення притягнутих і сформованих засобів: створеннявиробничих запасів, витрат на виробництво продукції, реалізаціїпродукції, взаємин з бюджетом в частині оподаткування та іншігосподарські операції.
Метод бухгалтерського обліку - ведення обліку фінансово-господарськихоперацій на основі натуральних вимірників у грошовому вираженні шляхомсуцільного, безупинного, документального і взаємопов'язаного їх вираження.
Завданнями бухгалтерського обліку є:
- формування достовірної інформації про господарські процеси ірезультати діяльності підприємств необхідної для оперативногокерівництва та управління, а також її використання інвесторами,покупцями, податковими, фінансовими, банківськими органами й іншимизацікавленими особами;
-забезпечення контролю за наявністю руху майна і використанняматеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затвердженихнормами, нормативами і кошторисами;
-попередження негативних явищ у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських ресурсів.
Основні правила ведення бухгалтерського обліку.
Основними правилами ведення бухгалтерського обліку в РФ (викладені в
"Положенні про бухгалтерський облік в РФ") є:
1. Застосування системи подвійного запису. Це означає, що у кожногорахунку існує два розділи - дебет і кредит. Кожна фінансово -господарська операція відображається в обліку за дебетом одного рахунку і кредитуіншого.
2. У бухгалтерському обліку прийнятий єдиний план рахунків. Останній введенийв дію з 1.01.95 р.
3. В обліку існують і застосовуються активні і пасивні рахунки.
Сутність поділу рахунків на активні і пасивні полягає воб'єктивному відображенні специфіки тих чи інших фінансово-господарськихоперацій.
Активними називаються рахунки, які мають або нульове, абодебетове сальдо (наприклад, 01, 51, 50 рахунку). Рахунки з дебетових сальдознаходяться в активі балансу. Наростання за цими рахунками йде за дебетом,витрачання за кредитом рахунка.
пасивними називаються рахунки, які мають або нульове, абокредитове сальдо (наприклад, 85, 80 рахунку). Вони є дзеркальнимвідображенням активних рахунків. Сальдо (залишок) по пасивних рахунках знаходитьсяв пасиві балансу.
Крім активних і пасивних рахунків існують і застосовуються активно -пасивні рахунки. Ці рахунки можуть мати дебетове, кредитове, нульове абообидва сальдо одночасно. Прикладом такого рахунка може служити 71 рахунок
(розрахунки з підзвітними особами).
4. Ведення аналітичного і синтетичного обліку.
Синтетичний облік - це облік у розрізі укрупнених груп одноріднихоперацій. Прикладом регістру синтетичного обліку є Головна книга.
Аналітичний облік - це облік з кожної конкретної операції.
Регістрами аналітичного обліку є оборотні і розроблювальнівідомості і таблиці.
5. Документування господарських операцій. Документуваннягосподарських операцій проводиться на основі первинних бухгалтерськихдокументів, що фіксують факт здійснення угоди.
6. Виправлення помилок в бухгалтерському обліку допускається одним зтрьох способів:
- метод закреслення - закреслюється неправильна напис, поручпишеться правильна і ставиться підпис відповідальної особи;
- метод червоного сторно-поруч з неправильною дописуєтьсяправильна напис червоним кольором
- довідка та виправна проводка.
Інші виправлення не допускаються.
7. Оцінка майна, зобов'язань і господарських операційздійснюється в грошовому вираженні шляхом підсумовування проведенихвитрат. Баланс складається у валюті РФ.
8. Бухгалтерські документи зберігаються в установленомузаконодавством порядку і терміни. Розрахунки по заробітній платі зберігаються 75років.
9. Інвентаризація. Існує обов'язкова інвентаризація іінвентаризація за розпорядженням керівництва. Обов'язкова інвентаризаціяпроводиться при зміні матеріально відповідальних осіб і при перевірці касовогозалишку. Регулювання розбіжності між фактичною наявністю та обліковимиданими проводиться двома способами:
- надлишки оприбутковуються; недостача понад норми відноситься на винних осіб.
До бухгалтерського обліку ставляться такі основні вимоги:
-порівнянність планованих ( прогнозних) та облікових показників;
-достовірність облікових даних;
-оперативність обліку;
-повнота і простота обліку;
-- економічність обліку.
Порівнянність запланованих (прогнозних) та облікових показниківнеобхідна, перш за все, для контролю за виконанням планів, прогнозів ізамовлень, наприклад, за показниками продуктивності праці,матеріалоємності, собівартості продукції. Слід, однак, мати на увазі,що за рядом показників повної порівнянності може і не бути, тому що вскладу фактичних витрат на виробництво продукції можуть входити неплановані, непродуктивні витрати і втрати від шлюбу.
Достовірність облікових даних забезпечується документуванням всіхгосподарських операцій, правильним здійсненням інвентаризації, грошовоїоцінки, обліку поточних витрат, калькулювання.
Оперативність обліку полягає у своєчасному поданні обліковихданих для управління виробництвом і складання звітності.
Повнота і простота обліку полягає у наданні всієї обліковоїінформації, необхідної для управління виробництвом і бізнесом, а такождля зовнішніх користувачів, при недопущенні зайвої інформації, виключеннядублювання і непотрібних показників. Облікова інформація повинна бутимаксимально доступною для керівників та фахівців організації та їїпідрозділів, засновників, учасників і власників майнаорганізації.
Економічність обліку характеризується показниками: кількостіпрацівників підприємства (організації) на одного рахункового працівника, рівнятехнічної озброєності працівників обліку, який визначається відношеннямвартості технічних засобів з обліку до числа працівників, та іншимипоказниками.
Облік випуску готової продукції
Вироби, які пройшли всі стадії технічної обробки івідповідають встановленим стандартам або технічним умовам і здані насклад, називаються готовою продукцією.
Здачу продукції з виробництва на склад оформлюють накладними,які виписують в цехах у двох примірниках. Один примірник передаєтьсякомірникові, а другий з розпискою в прийманні продукції залишається в цеху.
У бухгалтерії на підставі здавальних накладних ведуть накопичувальнівідомості випуску готової продукції за місяць.
Наприкінці місяця у відомості підраховують кількість випущеної готовоїпродукції за видами виробів і оцінюють її по планової собівартості. У ційоцінці ведеться аналітичний облік готової продукції.
Виробничу собівартість готової продукції за видами виробів абозамовленнями визначають за даними аналітичного обліку основного виробництва.
Виявлені суми собівартості кожного виду виробів (замовлення) проставляють увідомості випуску готової продукції, а потім складають всі ці суми іотримують фактичну собівартість всього випуску. Після цього встановлюютьсуми відхилень фактичної собівартості від планової (економію абоперевитрату) як по видах продукції, так і по всьому випуску в цілому.
Для звірки даних аналітичного обліку по рахунку 20 «Основневиробництво »з синтетичними рахунками розраховують собівартість товарноїпродукції в таблиці № 3 журналу-ордера № 10.
Основою розрахунку собівартості товарної продукції є підсумковідані за дебетом рахунків 20 «Основне виробництво» і «Транспортно -заготівельні витрати ». Їх переносять на перший рядок розрахунку. Потімзаписують суми корективів за статтею «Витрати виробництва, пов'язані зневиправним шлюбом продукції і вартістю цінних відходів ».
Після запису сум корективів записують вартість незавершеноговиробництва на початок і кінець місяця і підраховують фактичнусобівартість товарного випуску продукції основного виробництва.
За даними відомості випуску, звірені з розрахунком собівартості товарної продукції, роблять записи в журналі-ордері № 10/1 по кредиту рахунку 20 «Основне виробництво» в кореспонденції з дебетом рахунка 40
«Готова продукція».
При необхідності, для узагальнення інформації про випущеної продукції,зданих замовникам робіт та наданих послуг за звітний період, а такожвиявлення відхилення фактичної виробничої собівартості цієїпродукції, робіт, послуг від нормативної (планової) собівартостівикористовується рахунок 37 «Випуск продукції (робіт, послуг )».
Рахунок 37« Випуск продукції (робіт, послуг) »- активно-пасивний, сальдоне має, так як щомісячно закривається, використовується для виявленнявідхилень фактичних витрат від нормативної (планової) собівартостівипущеної продукції, наданих послуг, виконаних робіт. За дебетом рахункавідображається фактична виробнича собівартість при кореспонденціїз рахунками: 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжні виробництва» іін; по кредиту - нормативна (планова) собівартість. Якщо фактичнасобівартість визначається по закінченні місяця, то за нормативною-протягоммісяці, але міру випуску продукції, надання послуг, виконання робіт, їхобсяг списується в кореспонденції з рахунками 40 «Готова продукція», 45
«Товари відвантажені», 46 «Реалізація». Відхилення як різниця міжоборотами: а) сторнуються, якщо нормативні витрати вище фактичних (Д-т рах.
40, 45, 46, К-т рах. 37);
6) доповнюються записом (Д-т рах. 40, 45, 46, К-т рах. 37).
Підприємство самостійно приймає рішення про використання рахунку
37, так як фактично цю ж роль виконує рахунок 40 «Готова продукція».
Отже, незалежно від видів власності (державна, приватна,змішана), організаційно-правових форм (акціонерне, орендне, суспільствоз обмеженою відповідальністю та ін) або роду діяльності (виробництвотоварів народного споживання, машинобудування, металургія та ін) кожнепідприємство орієнтується, перш за все на вибір процесу виробництва. Упроцесі виробництва створюються умови для подальшого зростаннярентабельності або через нього підприємство приходить до банкрутства
(неспроможності). Тому ретельний облік витрат, контроль задотриманням норм витрат, вчасно проведені ремонтні роботи,маркетингові послуги, грамотне технічне та економічне управлінняпідприємством - шляхи досягнення необхідних результатів діяльності, чому ісприяє бухгалтерська (облікова) інформація.
Готова продукція, її реалізація і задачі обліку
Готова продукція-кінцевий продукт виробничого процесупідприємства. Це вироби і продукти, цілком закінчені обробкою наданому підприємстві, відповідають вимогам стандартів та технічнимумовам, прийняті відділом технічного контролю і здані на склад готовоїпродукції. Підприємства виготовляють продукцію в строгій відповідності зрозробленими плановими завданнями з асортименту, кількості і якості,постійно приділяючи велику увагу питанням збільшення обсягу продукції, що випускаєтьсяпродукції, розширення її асортименту і покращення якості.
У цих умовах основне значення приділяється реалізації подоговорах-постачаннях - найважливішому економічному показнику роботи,що визначає ефективність, доцільність господарської діяльностіпідприємства. В обсяг реалізації включається відвантажена і відпущенапродукція незалежно від того, зарахований чи ні платіж на розрахунковий рахунокпідприємства чи отримані векселі.
Таким чином, процес реалізації завершує кругообіг господарськихкоштів підприємства, що дозволяє йому виконувати зобов'язання переддержавним бюджетом, банком по позичках, робітниками і службовцями,постачальниками і відшкодовувати виробничі витрати. Невиконання плануреалізації викликає уповільнення оборотності обігових коштів, штрафи заневиконання договірних зобов'язань перед покупцями, затримуєплатежі, погіршує фінансовий стан підприємства.
Поряд з обсягом реалізації підприємство планує суму (обсяг)прибутку. Це можливо тому, що при встановленні продажних (договірних)цін на продукцію до складу її включається визначена сума або відсотокприбутку (доходу). Якщо кількість продукції, що підлягає до реалізації поплану, помножити на договірну ціну, то одержимо її продажну вартість запланом, а виходячи з відсотка прибутку, розраховують планову суму прибутку.
Фактична сума прибутку визначається в бухгалтерії щомісячно якрізниця між продажною вартістю реалізованої продукції та її повноїфактичною собівартістю (виробнича собівартість і витрати назбут продукції) за мінусом суми ПДВ.
Тому в системі організації бухгалтерського обліку на підприємствахособливе місце займає облік готової продукції, її відвантаження та реалізації, взавдання якого входять: систематичний контроль за випуском готової продукції, станом їїзапасів і збереженням на складах, обсягом виконаних робіт і послуг; своєчасне і правильне документальне оформлення відвантаженої івідпущеної продукції (робіт, послуг), чітка організація розрахунків зпокупцями; контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом іасортименту реалізованої продукції; своєчасний і точний розрахунок сум, отриманих за реалізованупродукцію, фактичних витрат на її виробництво і збут, розрахунок сумприбутку.
Успішне виконання цих задач залежить від ритмічності роботипідприємства, правильної організації збуту та складського господарства,своєчасності документального оформлення господарських операцій.
Оцінка готової продукції, її номенклатура
Готова продукція входить до складу оборотних коштів підприємства ітому, відповідно до Положення про бухгалтерський облік та звітності, повиннавідображатися в балансі за фактичної виробничої собівартості.
Фактичну собівартість готової продукції можна розрахувати тількипісля закінчення звітного періоду (місяця). Рух ж продукції відбуваєтьсящоденно (випуск, відпустка, відвантаження, реалізація), тому для поточногообліку необхідна умовна оцінка продукції. Поточний, щоденний облікруху готової продукції ведеться або за плановою виробничоюсобівартості, або за договірними цінами підприємства, або у роздрібних цінах.
Планова ціна одиниці продукції розробляється підприємством іобов'язково відображається в плані, що складається на рік з розбивкою покварталах. Наприкінці місяця планова собівартість повинна бути доведена дофактичної шляхом розрахунку сум і відсотків відхилень за групами готовоїпродукції. Суми і відсотки відхилень розраховуються виходячи з залишкупродукції на початок місяця та її надходження за місяць. Відхилення показуютьекономію або перевитрату, допущені підприємством, і тому характеризуютьрезультати його роботи в процесі виробництва. Відхилення враховуються натих же рахунках, що й готова продукція, і записуються сторно-економія абозвичайної записом-перевитрата. Відсоток відхилень і планова собівартістьвідвантаженої продукції дозволяють розрахувати її фактичну собівартість ізалишок на складах на кінець місяця.
При використанні в обліку інших оцінок готової продукції
(договірної, оптової або роздрібної цін) суми і відсотки відхиленьрозраховуються в такому ж порядку.
Велике значення для правильної організації обліку руху готовоїпродукції має розробка її номенклатури - переліку найменувань видіввиробів, що виробляються цим підприємством. За основу його складаннябереться класифікація готових виробів за певними ознаками,що дозволяє відрізняти один виріб від іншого (модель, клас точності,фасон, артикул, марка, сорт). Номенклатурний номер може мати різнекількість цифр.
номенклатурою користуються наступні служби підприємства: диспетчерська - для контролю за виконанням графіка випуску виробів; цехи - для контролю за асортиментом випуску і для виписки накладнихпри здачі готових виробів на склад; відділ збуту - для контролю за можливістю виконання договірнихпоставок; бух?? Алтер - для аналітичного обліку та складання зведень ізвітів.
Документація з руху готової продукції, її відвантаження та реалізації
Підприємство розробляє річний план випуску готової продукції такалендарні квартальні, місячні, денні і погодинні графіки випускуготових виробів. Диспетчерські служби цехів ведуть оперативний обліквиконання графіків, що необхідно для визначення ритмічності роботицехів, зривів у роботі та їх причин. Графіки взаємопов'язані з термінамивідвантаження готової продукції і дозволяють контролювати виконання договірнихзобов'язань перед покупцями. Випущена готова продукція переходить зсфери виробництва в сферу обігу. Цей процес фіксується в первиннихдокументах - приймально-здавальних накладних, актах, відомостях, плани-картах іін
Відпуск готової продукції та її відвантаження оформляються наказом -накладної, в який включено два документи: наказ складу і накладна навідпустку Наказ складу виписує відповідна служба на підставі умовдоговору з покупцями із зазначенням найменування покупця, його коду,кількості та асортименту продукції (графа/занаряжено), терміну відвантаження.
Матеріально відповідальна особа (комірник) комплектує продукцію закожному наказом і передає експедитору для відправлення, записуючи кількість уграфі «відпущено».
Документ підписується начальником служби, комірником і експедитором.
Наказ-накладна оформляється в двох примірниках: перший передаєтьсяекспедитору для зазначення кількості відправлених місць, маси вантажу згідно зтоварно-транспортної накладної та суми сплаченого залізничного тарифуза перевезення продукції до станції покупця, другий примірник залишається укомірника як підстава для відпустки. По ньому в картках складського облікуу графі «витрата» проставляється кількість відпущеної продукції, і документпередається бухгалтеру. Експедитор здає продукцію транспортної організації,отримує квитанцію про приймання вантажу. На наступний день після відвантаженняпродукції експедитор зобов'язаний наказ-накладну і квитанцію транспортноїорганізації передати в бухгалтерію підприємства для виписки платіжноговимоги на ім'я покупця.
Платіжна вимога-наказ банку постачальника списати з розрахункового рахункуплатника вартість відвантаженої продукції згідно з рахунком-фактурою. Томуплатіжна вимога містить довідкові дані про місця знаходженняпостачальника і покупця, їх розрахункових рахунках, відділеннях банків, їхобслуговуючих, номери договору, квитанції (накладної), вид відправки,суму платежу. Можливі два варіанти платіжного вимоги: асортимент,кількість, продажну ціну і вартість відвантаженої продукції дозволяєтьсязаписувати безпосередньо в платіжній вимозі або в платіжномувимозі відбивається тільки загальна сума до оплати, а в рахунку-фактурі --асортимент, кількість, продажна ціна і вартість відвантаженої продукції
(у цьому випадку рахунок-фактура повинен бути обов'язковим додатком доплатіжної вимоги). В окремому рядку рахунку-фактури або платіжноговимоги зазначаються вартість тари та упаковки та залізничний тариф,оплачувані покупцем. Іноді сума оплачуваної постачальникомзалізничного тарифу може включатися до суми платежу. Окремим рядкомзаписується сума ПДВ від суми платежу. При укладанні договору міжпостачальником і покупцем дається застереження про франко-місці, до якого всівитрати по відвантаженню продукції несе постачальник. Розрізняють такі їх види: франко-склад постачальника, коли всі витрати, пов'язані з відвантаженням,підприємство-постачальник включає в платіжну вимогу (вартість вантажно -розвантажувальних робіт на складі, на станції залізниці, вартістьперевезення та залізничний тариф); франко-станція відправлення - постачальник включає в платіжневимога залізничний тариф та вартість навантаження продукції у вагони; франко-вагон станція призначення - постачальник включає в платіжневимога тільки суму залізничного тарифу; франко-станція призначення - всі видатки з відвантаження, включаючизалізничний тариф, оплачує постачальник;
франко склад покупця - окрім зазначених витрат постачальникоплачує розвантажувально-навантажувальні роботи на станції покупця, на йогоскладі і вартість перевезення до його складу та ін
Найпоширеніший вид оплати в нашій країні є франко -вагон станція відправлення. Платіжні документи на відвантажену продукціюповинні бути здані в банк, на запитання платежу від покупця, протягомтрьох днів з моменту відвантаження. У цьому випадку вони будуть прийняті в забезпеченняпозик під розрахункові документи в дорозі, тобто постачальник, не чекаючи платежувід покупця, може почати новий цикл господарської діяльності
(набувати матеріальні цінності, розраховуватися з робітниками і службовцями,займатися ремонтом обладнання, створювати продукцію і т. д.) за рахунок позикбанку (позики під розрахункові документи в дорозі). Термін позики дорівнює подвійномучасу документообігу від банку постачальника до банку покупця плюс часна обробку документів та акцепт. Сума позики дорівнює сумі пред'явлених дооплати платіжних документів мінус не кредитуються елементи (ПДВ і прибуток),які перераховуються до бюджету і витрачаються (прибуток) у міру надходженняплатежу за продук-цію на розрахунковий рахунок підприємства. У міру настаннястроку погашення позик під розрахункові документи в дорозі банк списує їх сумиз розрахункового рахунку підприємства Платіжні вимоги представляються в банкпри реєстрі.
Синтетичний облік випуску готової продукції та її облік на складах
Облік випуску готової продукції знаходиться під постійним контролембухгалтерії підприємства, так як його ритмічність забезпечує виконаннядоговірних зобов'язань з відвантаження продукції покупцям, своєчасністьреалізації та усіх розрахунків і виплат. Щодня документи на випуск готовоїпродукції надходять до бухгалтерії, яка веде кількісний,натуральний облік випуску за видами виробів. По закінченні місяця загальнекількість випущеної продукції оцінюється за плановими, продажними цінами іза фактичною собівартістю (за даними аналітичного обліку виробництва).
За показниками випуску готової продукції визначається результат роботипідприємства в процесі виробництва - економія або перевитрата як різницяміж фактичною і плановою собівартістю випущеної продукції. Тут жевипуск розцінюється і по відпускних (продажним, договірними) цінами, що даєможливість визначити передбачувану виручку і прибуток після реалізаціївипущеної продукції.
Сума фактичної собівартості випущеної продукції вказується вжурналі-ордері № 10/1, в дебеті рахунку 40 «Готова продукція» і кредитірахунку 20 «Основне виробництво». Рахунок 40 «Готова продукція» - активний,інвентарний. Сальдо рахунку показує фактичну собівартість залишкуготової продукції на складах підприємства; оборот за дебетом - фактичнусобівартість випущеної продукції основного виробництва та іншої продукції,повернутої покупцями продукції та напівфабрикатів власноговиробництва, відвантажених на бік; оборот по кредиту - фактичнусобівартість відвантаженої в звітному місяці продукції.
У I розділі відомості № 16 «Рух готових виробів в ціннісномувираженні »одержуємо дані повної характеристики рахунку 40« Готовапродукція »у двох оцінках - фактичної і облікової. Це необхідно длявизначення питомої ваги фактичних витрат у загальному обсязі готовоїпродукції, яку мав у своєму розпорядженні підприємство у звітному місяці (залишок напочаток місяця плюс надійшло з виробництва) до облікової (планової) їхвартості. Якщо цей відсоток дорівнює 100, значить, фактичні витративідповідали плановим, якщо відсоток нижче 100, підприємство досяглозниження собівартості продукції, і в результаті реалізації даноїпродукції воно отримає надплановий прибуток; якщо відсоток вище 100,підприємство допустило перевитрату за статтями калькуляції і перевищилопланову норму витрат.
Це ж процентне відношення фактичної собівартості всієї продукціїдо її облікової (планової) собівартості використовується бухгалтерією і длярозрахунку фактичної собівартості продукції, відвантаженої в звітному місяці,повернутої покупцями, і залишку її на кінець місяця. Залишок на кінецьмісяця за фактичною собівартістю необхідний для подальшої звірки з
Головною книгою, а з книгами обліку залишків складів звіряється залишок пообліковими цінами.
Облік готових виробів на складі організовується за оперативно -бухгалтерського методом, тобто на кожен номенклатурний номер виробіввідкривається картка складського обліку матеріалів (ф. № М-17). У мірунадходження і відпуску готових виробів комірник на основі документівзаписує в картках кількість цінностей (прихід, витрата) і розраховуєзалишок після кожного запису.
Бухгалтер зобов'язаний щодня приймати на складі документи за минулідобу (приймально-здавальні накладні, накази-накладні, товарно-транспортнінакладні).
Правильність ведення складського обліку підтверджується підписом бухгалтерав картці складського обліку.
На підставі карток складського обліку матеріально відповідальна особащомісячно заповнює відомість обліку залишків готових виробів у розрізіноменклатури готових виробів, одиниць виміру, кількості і передасть її вбухгалтерію. Тут виробляються Таксировка залишків за обліковими цінами ізвірка з даними бухгалтерського обліку (розділ I відомості № 16).
Аналітичний облік відвантаження і реалізації готової продукції
Під відвантаженої або відпущеної продукцією, виконаними роботами інаданими і послугами розуміють продукцію послуги, платіжні вимоги наякі здані постачальником у банк, але не оплачені покупцями. Продукція,відвантажена в кінці місяця, на яку не здані в банк платіжнівимоги, відображається в балансі разом з готовою продукцією на складі вскладі оборотних коштів підприємства.
Облік відвантаженої, відпущеної, але неоплаченої продукції ведеться нарахунку 45 «Товари відвантажені».
Це активний рахунок, його сальдо показує фактичну собівартістьпродукції, матеріалів і тари відвантажених, але не оплачених на початок місяцяпокупцями, а також транспортні витрати, включені до платіжнідокументи, для оплати покупцями. Оборот за дебетом включає два поняття --фактичну собівартість відвантажених у звітному місяці цінностей ітранспортні витрати, що підлягають до оплати покупцями; оборот за кредитом --фактичну собівартість реалізованої продукції, цінностей та сумутранспортних витрат, сплачених покупцями.
Облік руху відвантаженої продукції ведеться у відомості відвантаження,відпустки і реалізації продукції і матеріальних цінностей (розділ II), вякій поєднується аналітичний і синтетичний облік відвантаження (відпуску),реалізації продукції, матеріальних цінностей та послуг та розрахунків зпокупцями. Аналітичний облік відвантаження і реалізації організується як поокремих видів продукції в натуральному вираженні, так і в розрізіплатіжних документів у двох оцінках-за фактичною собівартістю іпродажній ціні. Причому враховується і загальна кількість продукції, що залишиласяна початок і кінець місяця неоплаченої, відвантаженої в звітному місяці,повер-щенной покупцями і реалізованою. Підставою для заповнення IIрозділу відомості є відомість за минулий місяць (залишок неоплаченоїпродукції на початок місяця), платіжні вимоги та накази накладні навідвантажену продукцію звітного місяця, а також виписки банку з розрахунковогорахунку підприємства. Сума сплаченого чеками залізничного тарифу за рахунокпокупця вказується у відомості окремо, тому що вона в обсяг реалізаціїне включається. Отже, II з розділу можливо отримати наступнідані: кількість виробів, відпущених зі складу та відвантажених за місяць якза асортиментом, так і у вартісному вираженні; суму транспортнихвитрат, суми, що належать за рахунками, платіжним вимогам; станрозрахунків з покупцями, відомості про що надійшли в звітному місяці суми запродукцію і у відшкодування транспортних витрат і т. д. Показники відомостімають велике оперативне значення, тому що на кожен день необхідно матизведення про обсяг відвантаженої і реалізованої продукції та з метою контролюза виконанням плану та договірних зобов'язань.
Розділ III відомості заповнюється після закінчення місяця загальними сумамиза пред'явленими рахунками і складається з трьох частин:. А-оплата та списання;
Б-списано у зв'язку з поверненням продукції, В-не сплачено, не списано. Цейрозділ служить для контролю повноти відображення в журналі-ордері № 11 обертівпо кредиту рахунків 45 і 46 та правильності розрахунку залишків за рахунком 45 нанаступний місяць.
Облік і розподіл позавиробничі (комерційних) витрат
Витрати, пов'язані зі збутом продукції, називаються комерційними
(позавиробничі). До їх складу входять: витрати на тару та упаковку,вироблені згідно прейскурантами або умовами договору за рахунокпідприємства постачальника (пакувальний папір, деревина, шпагат),транспортні витрати по збуту продукції, що виробляються за рахунок постачальника,коли оптові ціни встановлені франко-станція відправлення (навантаження,доставка, розвантаження), інші витрати зі збуту (комісійні збори, витратиз аналізу продукції), передбачені фінансовим планом підприємства.
Витрати на тару включаються у позавиробничі витрати в тихвипадках, коли затарювання та упаковка готової продукції проводяться післяїї здачі на склад. Якщо затарювання проводиться в цехах до здачі готовоїпродукції на склад, вартість тари включається у виробничусобівартість продукції.
Ці витрати враховуються на рахунку 43 «Комерційні витрати». Цей рахунокактивний; сальдо дорівнює сумі зроблених витрат, що припадають навідвантажену, але не сплачену на початок місяця продукцію, оборот подебетом-витрати звітного місяця, пов'язані з відвантаженням продукції; оборот покредиту-суми, списані у звітному місяці на реалізовану продукцію.
Позавиробничі витрати не мають на балансі окремої статті, і томупри його заповненні залишок по рахунку 43 на кінець місяця приєднується дозалишку по рахунку 45. Аналітичний облік за рахунком 43 організується ввідомості № 15 по статтях видатків оборотами за дебетом і кредитом як зазвітний місяць, так і з початку року, що і забезпечує умови для аналізупозавиробничі витрат і складання звітності Суми обороту подебетом рахунка 43 відображаються в журналах-ордерах № 1, 2, 7, 10/1, а обороту покредиту-в журналі-ордері № 11.
позавиробничі витрати щомісяця в частці, що відноситься дореалізованої продукції, списуються на рахунок 46 «Реалізація». З цією метою
Позавиробничі витрати попередньо розподіляються пропорційнопланової і собівартості відвантаженої продукції.
При складанні звітних калькуляцій визначається повнасобівартість випущеної продукції, тому позавиробничі витратирозподіляються безпосередньо за окремими видами продукції шляхом прямогообліку. Якщо зазначені витрати на одиницю продукції не можна визначити прямимшляхом, їх розподіляють пропорційно вазі, обсягу або плановоївиробничої собівартості.
Якщо не вся випущена продукція відвантажується в звітному місяці, длявизначення повної собівартості випуску продукції складають розрахунок сумпозавиробничі витрат, що відносяться на собівартість випущеноїпродукції. Цей розрахунок виконується на основі обсягу товарного випускупродукції і фактичного рівня вказаних витрат за звітний місяць.
Синтетичний облік реалізації продукції
Сукупність господарських операцій, пов'язаних зі збутом і продажемпродукції, називається процесом реалізації. Його планування починається ззабезпечення підприємства замовленнями, на їх основі складається план пономенклатурі, покладений в основу організації виробничого процесу.
Замовлення узгоджуються як із замовниками продукції, так і з постачальникамиматеріалів. Полягають договори з покупцями, в яких вказаніасортимент, термін відвантаження, кількість і якість продукції, ціна, формарозрахунків.
Моментом реалізації вважається або дата зарахування на розрахунковий рахунокплатежу від покупця, або дата відвантаження, здачі продукції, робіт, послуг іпред'явлення в банк платіжних документів.
В обох випадках реалізована продукція, роботи, послуги враховуються нарахунку 46 «Реалізація?? продукції (робіт, послуг) ». Особливістю його євідображення за дебетом і кредитом рахунку однакової кількості (обсягу)реалізованої продукції в різних оцінках: за дебетом-в сумі фактичнихвитрат та податку на додану вартість, а по кредиту-у сумі виручкизарахованого платежу або суми, пред'явленої до сплати, разом з податком надодану вартість. Ця особливість і дозволяє використовувати рахунок 46 длярозрахунку фінансового результату господарської діяльності підприємства, якрізницю між оборотами. Перевищення обороту за дебетом означає збитків якрезультат роботи, а перевищення обороту по кредиту-прибуток. Рахунок 46 сальдоне має, так як щомісячно закривається у кореспонденції з рахунком 80
«Прибутки та збитки».
Якщо моментом реалізації вважається факт здачі (відвантаження) продукції,робіт, послуг, першим вступає в роботу рахунок 62 «Розрахунки з покупцями ізамовниками ». Це активний рахунок, сальдо якого визначає відпускнувартість зданих замовнику робіт, послуг, продукції неоплачених; оборот подебетом - відпускна вартість зданих робіт, послуг, продукції у звітномумісяці; оборот по кредиту - суми, сплачені покупцями в звітномумісяці.
На окремих рахунках визначаються і враховуються результати відреалізації основних засобів (рахунок 47 «Реалізація і інше вибуття основнихкоштів ») та інших активів (рахунок 48« Реалізація інших активів »).
Облік відвантаження та реалізації організовується в розрізі субрахунків ісинтетичних показників у журналі-ордері № 11, призначеному длявідображення оборотів по кредиту рахунків 40, 43, 45, 46, 47, 48, 62 іаналітичних даних до рахунків 45 і 46. Журнал-ордер № 11 заповнюється напідставі аналітичних даних відомостей № 15 і 16. Важливо знати, щоаналітичні дані до рахунків 45 і 46 наводяться в журналі-ордері № 11 пофактичної собівартості, за обліковими цінами, у сумах за пред'явленимирахунках або замінюють їх документів і в оборотах не тільки за звітниймісяць, але і з початку року, з відображенням сум податку.
Обороти з початку року в обсязі відвантаженої продукції використовуються длярозрахунку процентного відношення фактичної собівартості до суми попред'явленими рахунками. Воно завжди менше 100%, тому що показує часткуфактичних витрат підприємства в суми виручки, тобто продажної вартостіготової продукції. Частина відображає частку прибутку.
Вказаний відсоток має велике значення не тільки для аналізувиконання плану прибутку, але і для розрахунку фактичної собівартостізалишку не сплаченої на кінець місяця відвантаженої і відпущеної продукції,виконаних робіт та послуг. Для цього суми продажної вартості за всім несплаченим на кінець місяця рахунками множаться на процентне відношення.
Аналітичні показники до рахунку 45 журналу-ордера № 11 використовуютьсядля розрахунку реалізації, тобто аналітичних показників до рахунку 46 в частиніфактичної собівартості і виручених сум (надійшов).
Сума прибутку визначається виходячи з реалізованої продукції попродажними цінами (суми виручені) мінус фактична себестоімос
