1. Введення

У зв'язку з переходом нашої країни від адміністративно-командної системиуправління економікою до ринкових методів змінилася і різко зросла ролькредитів і позик.

На даному етапі все велика роль відводиться кредиту, який здатнийвирішити проблему неплатежів і брак обігових коштів у підприємств,підготувати ресурси для підйому виробництва. Однак, у сформованійнестабільною обстановці важливий не тільки сам факт кредитування, але і те, яксаме оформлений кредит, своєчасний і правильний його облік.

В даний час кредити банків, забезпечуючи господарськудіяльність підприємств, сприяють їх розвитку, збільшення обсягіввиробництва продукції, робіт, послуг. Значення кредитів банку якдодаткового джерела фінансування комерційної діяльності особливопроявляється на стадії становлення підприємства, яке використовує кредитніресурси при здійсненні довгострокових інвестицій, спрямованих на створеннянового майна (при капітальні інвестиції). На цьому етапі величезнезначення мають довгострокові кредити банків.

Короткострокові кредити допомагають підприємству постійно підтримуватинеобхідний рівень оборотних коштів, сприяють прискореннюоборотності засобів підприємства.

Позики, виконуючи функції кредиту, мають різні форми і допомагаютьбільш гнучко використовувати отримані кошти. Підприємство може отриматипозику в найбільш зручній для себе формі - безпосередньо позику, в вексельноїформі або випустивши облігації.

У цих умовах зросла роль правильного обліку кредитів і позик вбухгалтеріях підприємств. Від правильності та достовірності обліку кредитів іпозик залежить знання керівництвом підприємства їх обсягів їх структури,дозволяє приймати правильні рішення щодо зміни даних характеристик,дозволяє аналізувати рентабельність отриманих коштів і т.д.

Правильний облік дозволяє надалі вибрати найбільш зручний івигідний для підприємства вид отримання додаткових грошових коштів.

2. Поняття кредитів і позик.

Кредит у широкому розумінні - це система економічних відносин,що виникає при передачі майна в грошовій або натуральній формі відодних організацій або осіб іншим на умовах подальшого повернення грошовихкоштів або оплати вартості переданого майна і, як правило, зсплатою відсотків за тимчасове користування переданим майном.

Розрізняють банківський кредит і комерційний кредит (позики). Банківськийкредит - це видані банком організаціям та фізичним особам грошовікошти на певний термін і певні цілі, на зворотній основі ізвичайно зі сплатою відсотків. Банк має спеціальні дозволи (ліцензію) напроведення банківських операцій.

Комерційний кредит надається одними організаціями іншим звичайноу вигляді відстрочки сплати грошових коштів за продані товари. Предметомдоговору позики крім грошей можуть бути речі.

3. Документальне оформлення.

Банківські кредити поділяються на кредити короткострокові та довгострокові.
Цей розподіл визначається терміном, протягом якого підприємство повинноповністю повернути отриману в банку позику.

Короткострокові кредити обмежені терміном в один рік і видаються назакупівлю сировини та інших матеріальних цінностей. Як правило, вони служатьджерелом формування оборотних коштів підприємства.

Довгострокові (понад 1 року) кредити видаються головним чином напридбання основних засобів та здійснення довгострокових інвестицій
(розширення, реконструкція, нове будівництво) з погашенням кредиту впротягом терміну, передбаченого кредитним договором.

Підприємства можуть отримати кредит, як у національній, так і ввільно конвертованій валюті. Кредити у ВКВ зазвичай видаються дляпроведення експортно-імпортних операцій.

Кредит може бути отриманий як єдиної сумою, так і частинами (із зсувомв часі). Кредит може бути отриманий як повністю на розрахунковий
(валютний) рахунок, так і частинами на різні рахунки.

Укладення кредитних договорів (див. додатки 1-6) відбувається вкілька етапів.
1. Формування змісту кредитного договору клієнтом-позичальником (видкредиту, сума, термін, забезпечення і т.д.).
2. Розгляд банком представленого клієнтом проекту кредитного договорута складання висновку про можливість надання кредиту взагалі і проумови його надання зокрема (у разі позитивного рішенняпитання).

На цьому етапі банки визначають:а) кредитоспроможність потенційних позичальників, тобто здатність їхвчасно повернути позику. Перевірка кредитоспроможності єпередумовою укладання кредитного договору. Банк у процесі цієї роботиреалізує надане йому ринковими умовами господарювання право навибір суб'єкта кредитної угоди, виходячи зі своїми економічнимиінтересами;б) свої можливості надати кредит підприємству в необхідній їм сумівиходячи з наявних кредитних ресурсів, можливостей їхзбільшення за рахунок своєї депозитної та процентної політики, залученняміжбанківських кредитів, рефінансування в ЦБР і т.д.
3. Спільна коректування кредитного договору клієнтом і банком додосягнення взаємоприйнятного варіанту і подання його на розглядюристів.
4. Підписання кредитного договору обома сторонами, тобто надання йому силиюридичного документа.

Для отримання кредиту в банку в першу чергу підприємству необхіднооформити заявку на отримання кредиту (додаток 1). Форма заявкивстановлюється кожним комерційним банком самостійно, але всі вони маютьподібне зміст.

Заявка на отримання кредиту складається з кількох розділів,що містять інформацію про підприємство, його фінансове становище, пронеобхідного кредит і з ув'язнення працівника кредитного відділукомерційного банку (кредитного офіцера). Також до заявки додаютьсядекілька звітів і планів, уточнюючих і розширюють інформацію з самоїзаявки.

У розділі "Загальна інформація про підприємство" заявки вказується формавласності підприємства, сфера діяльності і характеристика продукції таринку продукції, основні акціонери і засновники, контактна інформація.

У розділі "Фінансова інформація про підприємство" вказується розмірстатутного капіталу, наявність в обігу позикових коштів, їх структура та терміниповернення, список виданих гарантій і доручень, сума кредиторської тадебіторської заборгованостей. Розшифровка даних заборгованостей у спеціальнійформі, запропонованій банком, що додається до заявки.

У розділі "Інформація по запитуваного кредиту" вказується сумазапитуваного кредиту, докладний опис цілей кредиту, якерозшифровується в бізнес-плані або техніко-економічному обгрунтуванні,що додається до заявки; також в цьому розділі вказуютьсяпередбачувані форми забезпечення кредиту та інші умови, що стосуютьсянадання кредиту.

До заявки, крім перерахованих вище документів додаються копіїустановчих документів, баланс на звітну дату, звіт про фінансовірезультати, копії договорів, довідок та інших документів, що підтверджуютьнадані розрахункові дані, а також документи, що підтверджують правоволодіння закладається,.

Якщо підприємство бажає одержати кредит у ВКВ, необхідно такожнадати документи, що аргументують необхідність такого кредиту
(контракт на виконання робіт або закупівлю товарів, обладнання,укладений з іноземною фірмою).

У висновку співробітником банку описується кредитна історіяпідприємства, його ділова репутація, аналіз фінансового стану,характеристика достовірності розрахунків та можливості виконаннязапланованих показників, перелік основних ризиків, робляться висновки продоцільності видачі кредиту та пропонуються умови кредитування.

Залежно від величини кредиту рішення про його видачу приймаєтьсяабо керівництвом кредитного відділу, або кредитним комітетом. Рішення провидачу особливо великих кредитів приймається Радою банку або Загальнимизборами акціонерів.

Після схвалення заявки на кредит і прийняття комерційним банкомрішення про його видачу, оформляється і підписується обома сторонамикредитний договір (додаток 2). У подальшому кредитні відносинипідприємства з банківською організацією будуються на основі укладеногокредитного договору.

У кредитному договорі визначається сума кредиту; умови кредитування
(термін, кредитний відсоток, спосіб забезпечення кредиту); обов'язки банку
(термін і спосіб, видачі кредиту); обов'язки позичальника (спосіб ісвоєчасність виплати відсотків по кредиту, надання звітності звикористання кредиту і т.д.); права банку (права щодо зміни процентноїставки, право контролю використання кредиту, право штрафних санкцій та їхопис і т.д.); права позичальника (право дострокового погашення кредиту, правона отримання неустойки за невиконання банком своїх зобов'язань);відповідальність сторін.

Кредитний договір оформляється в двох рівноцінних примірниках - поодному для кожної із сторін і є основним документом при вирішенні всіхспірних питань між банком і підприємством.

Для бухгалтерії підприємства кредитний договір є основнимдокументом, що підтверджує отримання кредиту, виплату відсотків, пенею,комісій та інших виплат банку з боку підприємства.
У залежності від умов кредитного договору між підприємством та банкомможуть бути укладені і інші договори, передбачені в кредитномудоговорі. Дані додаткові договори є додатками до основногокредитним договором. Прикладом цього може служити укладення Договорупоступки грошових потоків.

Організації можуть одержувати короткострокові і довгострокові позики шляхомвипуску та продажу акцій трудового колективу, акцій та облігаційпідприємства, а також під векселі та інші зобов'язання.
Припинення зобов'язань за договором позики може бути оформлене у виглядівідступного або новації (ст. 409 і 414 ГК РФ). У цьому випадку надходженнягрошових коштів до позичальника розглядається в якості не підлягаютьоподаткуванню. З моменту укладення угоди про відступневзаємини сторін регулюються правилами договорів купівлі-продажу абовозмездного надання послуг. (Додаток № 7).

При поверненні позичальником позик, отриманих в натуральній формі, можутьвиникати вартісні різниці в оцінці майна, отриманого якпозики, і майна, переданого для погашення. Виникаючі різницівідображаються у позичальника в якості операційних витрат або операційнихдоходів. (Додаток № 8).

При затримці погашення позики і прострочення по сплаті відсотків по позицідо позичальника застосовують штрафні санкції, які відображаються у боржника вскладі операційних витрат.

Інформація про витрати, пов'язаних з виконанням зобов'язань заотриманими позиками та кредитами (у тому числі за товарним і комерційнимкредитами), у бухгалтерському обліку формується відповідно до ПБО 15/01
«Облік позик і кредитів і витрат з їх обслуговування» (наказ Мінфіну Росіївід 12.08.01 № 60Н). Це Положення не застосовується до договорівдержавної позики.

Порядок оцінки та прийняття до обліку матеріально-виробничих запасів
(далі МПЗ) визначено в ПБО 5/01 «Облік матеріально-виробничихзапасів »(наказ Мінфіну Росії від 09.06.01 № 44н). При цьому облік МПЗ вскладі витрат організації, пов'язаних з виготовленням і продажемпродукції, придбанням та продажем товарів, ведуть згідно ПБУ 10/99
«Витрати організацій» (наказ Мінфіну Росії від 06ю05ю99 № 33н (ред. Від
30.03.01 )).

4. Облік витрат за позиками та кредитами, виражених в рублях.

4.1 Облік відсотків, що належать до оплати позикодавцям і кредиторам.

Відповідно до Положення про склад витрат (3.п. «з ») витрати наоплату відсотків за дорученою кредитами банків (за винятком позик,пов'язаних з придбанням основних засобів, нематеріальних активів та іншихвнеборотних активів, що обліковуються по рахунку 08 «Вкладення у необоротніактиви »), а також відсотків за відстрочення оплати (комерційних кредитах),що надаються постачальниками і підрядниками покупцям, включаються дособівартість продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Відсотки за користування кредитом поділяються на звичайні,що сплачуються в межах строку, на який видано кредит, і підвищені,сплачуються підприємством за порушення строку повернення кредиту.

При виникненні ситуації прострочення платежів, якщо підприємство неподали заяви про продовження терміну дії кредитного договору, банк,згідно договору, виносить кредит на прострочення, тобто враховує цейкредит на особливому субрахунку.

Прострочені відсотки зазвичай нараховуються за рахунок нерозподіленогоприбутку підприємства, або ставляться відразу на збитки. Сюди ж відносятьсярізні пені та штрафи, які підприємство має виплатити банкузгідно кредитного договору.

Для цілей оподаткування витрати з виплати відсотків за простроченимикредитами не приймаються, а з виплати відсотків банків приймаються вмежах облікової ставки, встановленої Центральним банком РФ, збільшеноїна три пункти за позиками, які отримані в рублях, або ставки LIBOR
(LIBOR), збільшеної на три пункти за позиками. Які отримані віноземній валюті. Витрати на оплату відсотків по комерційних кредитахвключають в собівартість продукції (робіт) у сумі фактичних витрат.

Згідно з п. 12, 14, 15 ПБУ 15/01 витрати за позиками та кредитами,отриманим для придбання МПЗ, слід визнавати витратами періоду, вякому вони зроблені (далі - поточні витрати), і здійснювати в суміналежних платежів згідно з укладеними договорами позики і кредитнимдоговорами, незалежно від того, в какао формі і коли фактичновиробляються зазначені платежі.

Витрати за отриманими кредитами і позиками є операційнимивитратами організації і підлягають включенню у фінансовий результат, крімвипадків, коли організація використовує кошти отриманих позик і кредитівдля здійснення попередньої оплати МПЗ, інших цінностей, робіт,послуг або видачі авансів і задатків у рахунок їх оплати. При цьому витрати пообслуговуванню зазначених позик і кредитів ставляться організацією-позичальникомна збільшення дебіторської заборгованості, що утворилася у зв'язку зпопередньою оплатою й (або) видачею авансів і задатків на зазначенівище мети. При надходженні в організацію-позичальник МПЗ подальше нарахуваннявідсотків і здійснення інших витрат, пов'язаних з обслуговуваннямотриманих позик і кредитів, відображаються в бухгалтерському обліку в загальномупорядку, тобто їх віднесенням на операційні витрати. (Додаток № 9).

У наведеному прикладі нарахування відсотків здійснено за формулоюпростих відсотків з використанням фіксованої процентної ставки.

Відповідно до п. 3.9 Положення про порядок нарахування відсотків заопераціях, пов'язаних із залученням і розміщенням грошових коштів банками,і відображення вказаних операцій на рахунках бухгалтерського врахувати,затвердженого ЦБ РФ від 26.06.98 № 39-П (ред. Від 24.12.98), нарахуваннявідсотків може здійснюватися одним з чотирьох способів: за формуламипростих відсотків, складних відсотків, з використанням фіксованогоплаваючої процентної ставки відповідно до умов договору. Якщо вдоговорі не вказується спосіб нарахування відсотків. То воно здійснюєтьсяза формулою простих відсотків з використанням фіксованої процентноїставки.

При нарахуванні суми відсотків за залученими та Розміщення грошовимзасобів в розрахунок приймається величина процентної ставки (у відсоткахрічних) і фактичну кількість календарних днів, на яке залученоабо розміщені грошові кошти. При цьому за базу береться дійснечисло календарних днів у році (365 або 366 днів відповідно).

4.2 Порядок обліку відсотків дисконту по належних до сплати векселями.

В умовах ринкових відносин широке поширення набулавексельна форма розрахунків. Отримавши вексель, підприємство може здати його вобслуговуючий банк. Банк під короткостроковий (з терміном погашення протягомроку) вексель зараховує на розрахунковий або валютний рахунок підприємстваномінальну вартість векселя за вирахуванням облікового відсотка за векселем.

Банк у міру погашення покупцем зобов'язань за врахованими
(дисконтована) векселями сповіщає свого клієнта про погашення векселя,

Якщо векселедавець не виконав своїх зобов'язань за векселем
(дисконтована банком) п?? едпріятіе векселеполучатель, яка здала вексель убанк, повертає банку номінальну вартість векселя:

Аналітичний облік дисконтованих векселів підприємство веде побанкам, що здійснюють дисконт, векселедавцям і окремим векселями.

Згідно з п. 11 ПБО 15/01 стосовно в обігу векселів піддисконтом розуміється різниця між сумою зазначеної у векселі, та сумоюфактично отриманих грошових коштів або їх еквівалентів при розміщенніцього векселя.

Згідно з п. 18 ПБО 15/01 векселедавець відображає суму, зазначену ввекселі, як кредиторську заборгованість, яка в разі нарахуваннявідсотків на вексельну суму показується на кінець звітного періоду зурахуванням належних до сплати відсотків. (Додаток № 10).

Положення ПБУ 15/01 з обліку відсотків, що належать до оплати заотриманими позиками, кредитами та векселів, які не суперечать ПБУ 5/01, ввідповідно до яких МПЗ слід приймати до обліку по фактичнійсобівартості. При цьому фактичною собівартістю визнається сумафактичних витрат організації на придбання, за винятком ПДВ і іншихвідшкодовуються податків (крім випадків, передбачених законодавством РФ).
Нараховані до прийняття до обліку МПЗ відсотки за позиковими коштами, якщо вонизалучені для придбання цих запасів, відсотки по кредитах,наданими постачальниками (комерційний кредит), також відносяться довитрат на придбання.

У п. 5, 9 ПБУ 10/99 визначено, що витрати з придбання товарівє витратами по звичайним видам діяльності, на базі якихформується собівартість проданих товарів. (Додаток № 11-А).

Згідно з п. 6.2 ПБУ 10/99 при оплаті придбаних МПЗ та іншихцінностей, робіт, послуг на умовах комерційного кредиту, в тому числіоформленого видачею процентного векселя, витрати приймаються до обліки вповній сумі кредиторської заборгованості. Отже, сума відсотків,нараховуються за наданим кредитом, оформленої векселем, збільшуєсуму, що підлягає сплаті при пред'явленні векселя до платежу, і витратиорганізації А, в частині вартості списаних у виробництво МПЗ слідпоказати з урахуванням цих відсотків. (додаток № 11-Б).

Відповідно до п. 17 ПБУ 15/01 заборгованість за отриманими позиками ікредитами показується з урахуванням належних на кінець звітного періоду досплату відсотків відповідно до умов договорів. Оскільки згідно з п. 29
Положення з ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ
(наказ Мінфіну РФ від 29.07.98 № 34н (ред. Від 24.03.2000)) бухгалтерськазвітність складається за місяць, квартал, рік, наростаючим підсумком з початкузвітного року, організація в обліку повинна нараховувати відсотки,належні до оплати за отриманими позиками, кредитами та векселями,щомісяця.

4.3 Порядок обліку зроблених організацією додаткових витрат.

Відповідно до п. 19, 20 ПБУ 15/01 до складу додаткових витратможуть бути включені витрати, пов'язані з наданням позичальникові юридичних іконсультаційних послуг; здійсненням копіювально-розмножувальних робіт;оплатою податків і зборів (у випадках передбачених чиннимзаконодавством); проведення експертиз; споживання послуг зв'язку; іншівитрати, безпосередньо пов'язані з отриманням позик і кредитів,розміщенням позикових зобов'язань.

Додаткові витрати можуть відображатися у звітному періоді, в якомубули зроблені ці витрати, або попередньо враховуватися якдебіторська заборгованість з подальшим віднесенням до складу операційнихвитрат протягом терміну погашення зазначених позикових зобов'язань.

5. Облік валютних операцій.

Позика іноземної валюти здійснюється на основі укладеного кредитногодоговору. Відповідно до нього банк бере на себе зобов'язаннянадати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, передбаченихдоговором, а позичальник зобов'язується повернути отриману суму і сплатитивідсотки по ній.

Порядок ведення бухгалтерського обліку валютних кредитів у кожномуконкретному випадку визначається умовами кредитного договору. При цьому воснову обліку може бути покладена класифікація кредитних угод,представлена в таблиці 1. (Додаток № 12).

В даний час система законодавчих і нормативно-правових актів,регулюють облік валютних кредитів, у себе:

. Закон РФ від 09.10.92 № 3615-1 «Про валютне регулювання та валютний контроль» (ред. 08.08.01)

. Положення ЦБ РФ від 24.04.96 № 39 «Про порядок проведення в російській федерації видів валютних операцій і про облік та подання звітності з деяких видів валютних операцій» (ред. 17.09.01)

. Вказівка ЦБ РФ від 10.09.01 № 1030-У «Про порядок проведення валютних операцій, пов'язаних з отриманням та поверненням юридичними особами-резидентами кредитів і позик в іноземній валюті, що надають не резидентами на термін більше 180 днів, і про скасування та внесення змін до окремі нормативні акти Банку Росії »

. Положення з бухгалтерського обліку «Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті» (ПБУ 3/2000), затверджене наказом Мінфіну Росії від 10.01.2000 № 2н

. Положення з бухгалтерського обліку «Облік позик і кредитів та витрат по їх обслуговуванню» (ПБУ 15/01), затверджене наказом Мінфіну Росії від

02.08.01 № 60Н

. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та інструкція по його застосуванню, затверджені наказом

Мінфіну Росії від 31.01.2000 № 94н

. Інші документи.

5.1 Облік операцій із залучення валютних кредитів

Валютні операції, пов'язані із залученням кредитів, відбуваються вбезготівковому порядку. Отримана іноземна валюта зараховується на поточніорганізації валютні рахунки в уповноважених банках. Для цієї мети такожможуть використовуватися рахунки, відкриті в іноземних банках за межами
Росії відповідно до порядку, встановленого ЦБ РФ.

Організація-позичальник приймає до обліку отримані грошові коштияк кредитні зобов'язання і формує про них узагальнену інформацію нарахунках 66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позикам» і 67 «Розрахунки задовгострокових кредитів і позик ». До цих рахунків рекомендується відкриватитакі субрахунки:

1. «Розрахунки за строковими кредитами»;

2. «Розрахунки за простроченими кредитами»;

3. «Розрахунки за відсотками»;

4. «Розрахунки по штрафних санкцій».

Кредитні зобов'язання показуються з урахуванням належних до сплати накінець звітного періоду відсотків в рублевої оцінці за курсом ЦБ РФ,чинному на дату зарахування коштів на валютний рахунокорганізації, на дату їх списання, а також на дату складання бухгалтерськоїзвітності. Перерахунок може проводитися і в міру поточної зміни курсуіноземної валюти по відношенню до рубля. Курсові різниці, що утворюються ввнаслідок перерахунку суми основного боргу за кредитним договором,відносяться на фінансові результати організації як позареалізаційні доходиі витрати. Різниці, що виникають при переоцінці нарахованих відсотків,відображаються у порядку, передбаченому для визнання витрат по обслуговуваннюкредитів.

Аналітичний облік валютних кредитів організовується за їх видами,кредиторам, типами валютних операцій, кредитними договорами. Його дані повиннівикористовуватися, перш за все, для контролю за правильним розміщеннямкредитних ресурсів, своєчасним поверненням боргів та дотриманням вимогвалютного законодавства.

Кредити, що отримуються на строк не більше 180 днів, відносяться до поточнихвалютних операцій. Дозволи ЦБ РФ на їх залучення не потрібно.

Якщо термін кредиту перевищує 180 днів, то залучення позикових коштівє валютною операцією, пов'язаної з рухом капіталу. Такі угодиздійснюються відповідно до порядку, встановленого ЦБ РФ.

Зокрема, відповідно до положення ЦБ РФ від 24.04.96 № 39 (ред. Від
17.09.01) отримання капітальних валютних кредитів на підставі кредитнихдоговорів з резидентами (уповноваженими банками) здійснюється бездозволу (ліцензії) ЦБ РФ. При цьому перелік документів, що надаютьсяорганізацією-позичальником до уповноваженого банку для укладення угоди,включає в себе договори, угоди, контракти та ін

Капітальні кредити в сумі, що не перевищує в еквіваленті 2000доларів США, можуть видаватися уповноваженим банком без наданняпідтверджуючих документів.

На підставі вказівки ЦБ РФ від 10.09.01 № 1030-У російськіорганізації отримали можливість без обмеження запозичувати іноземнувалюту у нерезидентів на термін більше 180 днів. У зв'язку з цим введеноповідомний порядок проведення таких валютних операцій і знятіобмеження на використання кредитних ресурсів за:

. розрахунках за зобов'язаннями третіх осіб;

. купівлі нерухомості;

. придбання частки участі в статутному капіталі резидентів і нерезидентів;

. придбання цінних паперів в іноземній валюті, емітованих резидентами і нерезидентами;

. погашення раніше залучених від нерезидентів кредитів.

Перелік документів, які подаються організацією в уповноважений банкдля отримання капітального валютного кредиту від нерезидента, наводиться вінструкції ЦБ РФ від 10.09.01 № 101-І «Про порядок обліку уповноваженимибанками валютних операцій резидентів, пов'язаних з отриманням віднерезидентів кредитів і позик в іноземній валюті та наданнямнерезидентам позик в іноземній валюті ».

Разом з тим, в 2002 р. зберігається дозвільний порядок приздійсненні валютних операцій, пов'язаних з отриманням російськимиорганізаціями від резидентів (уповноважених банків) та нерезидентів:

. кредитів, що не передбачають зарахування іноземної валюти на рахунки в уповноважених банках;

. кредитів, залучених за допомогою розміщення цінних паперів в іноземній валюті. (Додаток № 13).

У разі невиконання або неналежного виконання банком своїхзобов'язань за кредитним договором організації-позичальнику слід привестиінформацію про недоотримані суми валютного кредиту в пояснювальнійзаписці до річної бухгалтерської звітності.

5.2 Облік витрат з обслуговування валютних кредитів.

Заборгованість за наданим позиці та (або) кредиту, отриманомуабо вираженого в іноземній валюті або умовних одиницях, враховуєтьсяпозичальником в рублевої оцінці за курсом ЦБ РФ, що діяв на датуфактичного здійснення операції (надання кредиту, позики, включаючирозміщення позикових зобов'язань), а за відсутності офіційного курсу - закурсу, який визначається угодою сторін (п. 9 ПБУ 15/01).

Витрати пов'язані з отриманням та використанням валютних кредитів,включає:

. відсотки, що належать до сплати банкам за отриманими від них кредитами;

. негативні курсові різниці, що утворюються в результаті переоцінки нарахованих відсотків;

. негативні різниці між офіційним курсом ЦБ РФ і курсом внутрішнього валютного ринку, що виникають при купівлі іноземної валюти для виконання зобов'язань по кредитних і супутнім їм договорами;

. додаткові витрати, вироблені в зв'язку з отриманням кредитів

(витрати за договорами поруки, банківської гарантії, страхування кредитних ризиків та ін.)

Розглянуті витрати зменшуються на величину від операцій зобслуговування валютних кредитів, таких, як позитивні курсові різниціпри проведенні переоцінки нарахованих відсотків і т.п.

У 2002р. російські організації мають право здійснювати безобмежень наступні валютні операції, пов'язані з оплатою витрат заобслуговування валютних кредитів:

1. сплата відсотків за користування кредитом;

2. платежі за договорами про забезпечення виконання кредитних зобов'язань

(договорами поруки, банківської гарантії та ін);

3. платежі за договорами страхування кредитних ризиків за умови, що термін їх дії не перевищує п'яти років.

Відсотки за користування кредитом нараховуються щомісячно з моментузарахування іноземної валюти на рахунок організації відповідно допорядку, встановленого договором. Сума відсотків збільшує основнекредитне зобов'язання.

Нараховані відсотки приймаються до обліку в рублевої оцінці за курсом ЦБ
РФ, що діяв на дату їх визнання, а при його відсутності за курсом,узгодженим сторонами угоди (п. 21 ПБУ 15/01).

При складанні бухгалтерської звітності здійснюється перерахунок сумизобов'язань по оплаті вищевказаних відсотків за курсом ЦБ РФ,що діяв на звітну дату.

Відсотки за позиковими зобов'язаннями, пов'язані з отриманням МПЗ інараховані до прийняття їх до обліку, також слід відносити на збільшеннядебіторської заборгованості, що утворилася у зв'язку з попередньою оплатоюта (або) видачею авансів і задатків на зазначені цілі. (Додаток № 14).

Відповідно до п. 6 ПБУ 10/99 витрати по звичайних видах діяльностіприймаються до бухгалтерського обліки в сумі, обчисленої в грошовомувираженні, рівній величині оплати в грошовій і іншій формі або величинікредиторської заборгованості. При цьому величина оплати визначається
(зменшується чи збільшується) з урахуванням сумових різниць, що виникають увипадках, коли вона виробляється в рублях у сумі, еквівалентній сумі віноземній валюті (умовних грошових одиницях). Під сумовий різницеюрозуміється різниця між рублевої оцінкою фактично виробленої оплати,вираженої в іноземній валюті (умовних грошових одиницях), обчисленоїза офіційним чи іншому узгодженому курсу на дату прийняття добухгалтерського обліку відповідної кредиторської заборгованості, і рублевоїоцінкою цієї кредиторської заборгованості, обчисленої за офіційним абоіншому узгодженому курсу на дату визнання витрат у бухгалтерському обліку
(п.6.6 ПБУ 10/99).

Таким чином, сумові різниці, що відносяться до сплати відсотківщо виникли до моменту списання матеріалів у виробництво, збільшуютьпервісну вартість матеріалів, а що виникли після списання матеріаліву виробництво - є операційними витратами.

У разі отримання організацією кредиту або позики в іноземній валютівідповідно до ПБО 3/2000 «Облік активів і зобов'язань, вартість якихвиражена в іноземній валюті »(наказ Мінфіну Росії від 10.01.2000 № 2н)курсову різницю, яка відноситься до сплати відсотків, і курсову різницю поосновної суми боргу слід відображати в обліку як на дату виконаннязобов'язань з оплати заборгованості, так і на звітну дату складаннябухгалтерської звітності.

Відсотки та інші витрати, пов'язані з обслуговуванням кредитів,визнаються в обліку як:

. витрати по звичайних видах діяльності в частині витрат по кредитах, узятих на придбання матеріально-виробничих запасів (інших цінностей, робіт, послуг), нарахованих до їх надходження (прийняття до обліку) в організацію;

. операційні витрати в частині витрат за кредитами взятими на: придбання матеріально-виробничих запасів (інших цінностей, робіт, послуг), нарахованих після їх надходження (прийняття до обліку) в електронній формі придбання (будівництво) інвестиційних активів, по яких у бухгалтерському обліку не передбачено нарахування амортизації; спорудження інвестиційних активів у разі припинення будівельних робіт більш ніж на три місяці;

. інвестиції в частині витрат по кредитах, узятих на: придбання

(будівництво) амортизируемим інвестиційних активів; поточні цілі, але витрачених на придбання (будівництво) інвестиційних активів. (Додаток № 15).

5.3 Облік операцій з повернення валютних кредитів

Повернення валютних кредитів здійснюється в терміни, встановленікредитним договором. Для твори цих валютних операцій можутьвикористовуватися поточні рахунки організації в уповноважених банках, а такожрахунки третіх осіб. В обох випадках переведення іноземної валюти на користьрезидентів і нерезидентів здійснюється без обмежень.

Згідно з п. 3 ст. 810 і п. 2 ст. 819 ГК РФ обов'язки організації поповерненню кредиту вважаються виконаними після зарахування іноземної валютина банківський рахунок кредитора, якщо інше не передбачено договором.

У бухгалтерському обліку погашення кредитних зобов'язань у всіх випадкахмає зізнатися в момент списання відповідних грошових коштів збанківського рахунку позичальника або третьої особи. Ця операція супроводжуєтьсязаписом: (Додаток № 16).

Одночасно організація відображає в обліку курсову різницю міжрублевої оцінкою валютних зобов'язань за курсом ЦБ РФ, що діє на датуздійснення платежу, і їх рублевої оцінкою за курсом ЦБ РФ, що діяв надату проведення останньої переоцінки: (Додаток №17).

За прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договороморганізація зобов'язана сплатити штраф (відсотки) у розмірі, передбаченомудоговором. При цьому до договору про надання кредиту в іноземнійвалюті не застосовуються норми п. 1 ст. 395 ГК РФ про нарахування відсотків насуму кредиту виходячи з облікової ставки ЦБ РФ.

Згідно з п. 52 постанови Пленуму Верховного суду РФ і Вищогоарбітражного суду РФ від 01.07.96 № 6/8 «Про деякі питання пов'язані ззастосуванням частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації », якщо удоговорі не передбачений розмір відсотків, що нараховуються при простроченніповернення боргу, то кредитор має право вимагати від позичальника відсотки врозмірі, що визначається на підставі публікацій в офіційних джерелахінформації про середні ставки банківського відсотка по короткострокових валютнихкредитів, що надаються в місці знаходження кредитора. За відсутностітаких публікацій розмір процентів визначається на підставі довідки одногоз провідних банків в місці знаходження кредитора, що підтверджує застосовуєтьсяїм ставку по короткострокових валютних кредитах.

Коли умовами договору передбачено погашення валютного кредиту зачастинам, прострочення повернення чергової його частини дає кредитору правовимагати дострокового повернення всієї суми, що залишилася боргу та відсотків.

Прострочена заборгованість відособлено відображається у складі кредитнихзобов'язань, у зв'язку, з чим робиться запис: (Додаток № 18).

Валютні операції зі сплати штрафних санкцій виконання кредитнихзобов'язань, вироблені з рахунків організації в уповноважених банкахабо рахунків третіх осіб на користь резидентів і нерезидентів, можутьздійснюватися без спеціального дозволу (ліцензії) ЦБ РФ. (Додаток №
19).

6. Облік цільових фінансування та надходжень.

До цільовим фінансування і надходжень відносять кошти, одержуваніорганізацією на строго визначені цілі: науково-дослідні роботи,підготовку кадрів, утримання дитячих установ та ін

Джерелами фінансування і цільових надходжень є:асигнування з державного, регіонального або місцевого бюджету;внески батьків; кошти, що надходять від інших організацій; коштифондів спеціального призначення та ін

Засоби фінансування і цільових надходжень витрачаються вВідповідно до затверджуються кошторисами. Використання зазначених коштів не запризначенням забороняється.

Для обліку коштів цільового призначення використовують пасивний рахунок 86
«Цільові фінансування і надходження». Надходження коштів відображають закредитом цього рахунку, а витрачання - за дебетом. Аналітичний облік зарахунку 86 ведуть за призначенням цільових коштів та в розмірі джерелнадходження.

приватизовані організації, що реалізують пакети своїх акцій наконкурсах (торгах) і які отримують за умовами таких конкурсів від їхпереможців кошти на інвестиції, відображають їх в обліку як цільовефінансування на кредиті рахунку 86 у кореспонденції з рахунками облікугрошових коштів. Рас