Облік і аудит розрахунків по товарних операціях

Бухгалтерський облік і аудит

Міністерство транспорту Російської Федерації

Державна служба річкового флоту

Волзька державна академія водного транспорту

Факультет Економіки та управління

Кафедра обліку , аналізу і аудиту

Допустити до захисту

Завідувач кафедрою

Професор Сівоволов Н.В.

«____»______________ 200__р.

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

«ОБЛІК І АУДИТ РОЗРАХУНКІВ ЗА Товарні операції»

Студент: Катан Д.А.

Науковий керівник: Гречко Н.М.

Н. Новгород

2004

Волзький ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

Факультет економіки і управління

Кафедра обліку, аналізу і аудиту

Спеціальність: Бухгалтерський облік і аудит

Затверджую

Завідувач кафедрою

к.е.н. професор Сівоволов Н.В.

«_____»________________ 200__р.

ЗАВДАННЯ на дипломну роботу

Студента: Катана Дмитра Олександровича

1. Тема роботи: Облік і аудит розрахунків по товарних операціяхзатверджена наказом по академії № ______ від «____»_______________ 200__р.
2. Термін здачі студентом закінченої роботи 17 травня 2004 року.
3. Вихідні дані до роботи: журнал-ордер форми № 6, журнал-ордер форми №
8, журнал-ордер № 11, договір між ТОВ «Стимул-2» і постачальником, рахунок -фактура ТОВ «Стимул-2», рахунок-фактура постачальника, платіжне доручення,видатковий касовий ордер, товарно-транспортна накладна ТОВ «Стимул-2»,товарно-транспортна накладна постачальника.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік підлягаютьрозробки питань):

- теоретичні основи розрахунків за товарними операціями;

- облік розрахунків з товарних операцій у ТОВ «Стимул-2»

- аудит розрахунків за товарних операцій у ТОВ «Стимул-2»
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язковихкреслень):

- Таблиця № 1 «Порядок відображення отримання товарів і видачі векселя»

- Таблиця № 2 «Порядок відображення видачі векселя за надані послуги у векселедавця» < p> - Таблиця № 3 «Порядок відображення погашення векселя»

- Таблиця № 4 «Відображення взаємозаліку в бухгалтерському обліку»

- Таблиця № 5 «Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з постачальниками

- у ТОВ «Стимул-2» »

- Таблиця № 6« Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з покупцями

- у ТОВ «Стимул-2» »

- Таблиця № 7 «Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з різними дебіторами та кредиторами в ТОВ« Стимул-2 »»

7. Дата видачі завдання
______________________________________________________________________

Керівник _______________________________________

(підпис)

Завдання прийняв до виконання _________________________

(підпис)

ЗМІСТ

ВСТУП

У дипломі розглядається питання розрахунків з постачальниками та покупцямиза товарними операціями.

Актуальність даної теми визначена тим, що повнота, своєчасність,достовірність відображення розрахунків за товарними операціями є одним зоціночних показників, що визначають якість роботи фірми. Грамотнепобудову та управління процесом обліку розрахунків по товарних операціяхмає велике значення в успішній роботі підприємства.

Структура дипломної роботи розкриває не тільки теоретичні аспектизапропонованої теми, а й показує на прикладі торгового підприємства ТОВ
«Стимул-2» процес обліку розрахунків з товарних операцій та процедурувнутрішнього аудиту розрахунків за товарними операціями.

У роботі докладно розглянуто цілі та завдання внутрішнього аудиту.

У висновку підведені загальні підсумки, сформовані висновки, і зробленірекомендації щодо вдосконалення процесу обліку товарних операцій у ТОВ
«Стимул-2».

Дипломна робота складається з трьох розділів:

I. Теоретична основа розрахунків за товарними операціями;

II. Облік розрахунків з товарних операцій у ТОВ «Стимул-2»;

III. Аудит розрахунків з товарних операцій у ТОВ «Стимул-2».

У першому розділі розглянуті всі передбачені законодавством
Російської Федерації форми безготівкових розрахунків:

- розрахунки платіжними дорученнями;

- розрахунки за акредитивами;

- розрахунки чеками;

- розрахунки інкасо;

- розрахунки платіжними вимогами;

- розрахунки з використанням векселів;

- Розрахунки на бартерній основі і заліку взаємних вимог.

У другій главі розглянуті як теоретичні основи розрахунків зпостачальниками, покупцями та іншими дебіторами та кредиторами, так іпрактичні аспекти на прикладі ТОВ «Стимул-2». Увага приділена як обліку,так і оформлення товарних операцій.

Третя глава присвячена аудиту розрахунків за товарними операціями.
Розглянуто різні методики проведення аудиту. Також дані рекомендаціїз проведення внутрішнього аудиту розрахунків з товарних операцій у ТОВ
«Стимул-2».

Основним видом діяльності ТОВ «Стимул-2» є оптова торгівлябудівельними матеріалами (цегла, чорний метал, утеплювач і т.п.). У силуспецифіки роботи з будівельними організаціями підприємству не потрібні нівласні складські приміщення, ні власний транспорт. Товарпоставляється на об'єкт будівництва транспортом покупця. Добреналагоджений облік товарних операцій має вагоме значення в успішній роботіфірми.

I. ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА РОЗРАХУНКІВ

по товарних операціях

1.1. Види розрахунків.

Економічною базою безготівкових розрахунків є матеріальневиробництво. Внаслідок цього переважна частина платіжного обороту
(приблизно три чверті) припадає на розрахунки по товарних операціях, тобтона платежі за товари відвантажені, виконані роботи, надані послуги.

Інша частина платіжного обороту (приблизно чверть) - церозрахунки за нетоварними операціями, тобто розрахунки підприємств і організацій збюджетом, органами державного і соціального страхування, кредитнимиустановами, органами управління, судом, арбітражем і т. д..

За ознакою територіального розташування підприємств і обслуговуючихїх банків розрізняють розрахунки іногородні і одногородніе. Розрахунки міжпідприємствами та організаціями, які обслуговуються одним або різнимиустановами банків, що знаходяться в одному населеному пункті, називаютьсяодногороднімі або місцевими розрахунками. Розрахунки між підприємствами іорганізаціями, що обслуговуються установами банків, що знаходяться в різнихнаселених пунктах, називаються іногородніми.

Безготівкові розрахунки за товари та послуги, а також у зв'язку з фінансовимизобов'язаннями здійснюються в різних формах, кожна з яких маєспецифічні особливості в характері і рух розрахункових документів.
Форма розрахунків являє собою сукупність взаємопов'язаних елементів, дочисла яких належать спосіб платежу і відповідний йомудокументообіг. Документообіг - це система оформлення, використання таруху розрахункових документів і грошових коштів, куди входять: випискавантажовідправником рахунки-фактури і передача його іншим учасникам розрахунків;зміст розрахункового документа та його реквізити; терміни складаннярозрахункового документа та порядок пред'явлення його в банк, а також іншимучасникам розрахунків; рух розрахункового документа між установамибанків, порядок та терміни оплати розрахункового документа, перекладу та отриманнягрошових коштів, порядок використання розрахункового документа для взаємногоконтролю учасників розрахунку і здійснення заходів економічного впливу.

До недавнього часу основною формою безготівкових розрахунків булаакцептна форма, що здійснюються на основі платіжних вимог постачальників. Наїї частку в загальному платіжному обороті країни до початку 1990 р. припадало близько
44 - 45%, а в платежах за товари та послуги 66 - 67%. Переважна рольакцептний форми пояснювалася тим, що вона більшою мірою, ніж іншіформи розрахунків, відповідала принципам організації безготівкових розрахунків,розробленим і діяли в умовах адміністративно-командної системиуправління.

В даний час у зв'язку з переходом до ринкових умовгосподарювання акцептна форма розрахунків скасована і господарству запропоновановикористовувати такі форми, які припускають виключити в розрахунках диктатвиробника і зробити ініціатором здійснення платежу самих платників.

Відповідно до чинного законодавства в сучасних умовахдопускається використання наступних форм безготівкових розрахунків: платіжнідоручення; платіжні вимоги; чеки; акредитиви; векселя.

Форми розрахунків між платником та одержувачем коштів визначаютьсяними самими в господарських договорах (угодах).

Взаємні претензії за розрахунками між платником і одержувачемплатежу розглядаються обома сторонами без участі банківських установ.
Спірні питання вирішуються в суді, третейському суді та арбітражі.

Претензії до банку, пов'язані з виконанням розрахунково-касових операцій,направляються клієнтами в письмовій формі в обслуговуючий їхній банк. Самібанки ведуть листування з цих претензіях між собою.

За несвоєчасне або неправильне списання коштів з рахункувласника, а також несвоєчасне чи неправильне зарахування банком сум,що належать власнику рахунку, останній має право вимагати від банкусплатити на свою користь штраф у розмірі 0,5% від суми, несвоєчаснозарахованої або неправомірно списаної за кожний день затримки.

Розрахункові документи, що використовуються при діючих формах розрахунків,приймаються банком до виконання тільки при їх відповідностістандартизованим вимогам і, отже, обов'язково повиннімістити наступні дані:

- найменування розрахункового документа, номер розрахункового документа,число, місяць, рік його виписки;

- найменування платника, номер його рахунку в банку, найменування іномер банку платника;

- найменування одержувача коштів, номер його рахунку в банку,найменування і номер банку одержувача коштів; призначення платежу (в чекуне вказується); сума платежу (цифрами і прописом). Перший примірникрозрахункового документа повинен бути обов'язково підписаний посадовими особами,що мають право розпоряджатися рахунком в банку та мати відбиток печатки. Списаннякоштів з рахунку платника провадиться тільки на підставі першоговикористанням технічних засобів в один прийом під копірку. Чекивиписуються від руки чорнилом або кульковими ручками.

Розрахункові документи приймаються банком до виконання протягомопераційного дня банку. У відповідності зі сформованою практикою вбільшості банків операційний день встановлюється до 13 ч. Документи,прийняті банком від клієнтів в операційний час, проводяться їм по балансуцього ж дня.

Розглянемо докладніше форми безготівкових розрахунків.

Платіжне доручення являє собою письмове розпорядженнявласника рахунку банку про перерахування певної грошової суми з йогорахунку (розрахункового, поточного, бюджетного, позичкового) на рахунок іншогопідприємства - одержувача коштів у тому самому або іншому одногороднем абоіногороднім установі банку.

Можливості застосування в розрахунках платіжних доручень різноманітні. Зїх допомогою здійснюються розрахунки в господарстві як по товарних, так і занетоварними операціями. При цьому всі нетоварний платежі здійснюютьсявиключно платіжними дорученнями.

У розрахунках за товари і послуги платіжні доручення використовуються внаступних випадках:

- за отримані товари і надані послуги (тобто шляхом прямого акцептутовару) за умови посилання в дорученні на номер і дату товарно -транспортного документа, що підтверджує отримання товарів чи послугплатником;

- для платежів в порядку попередньої оплати та послуг (за умовипосилання в дорученні на номер договору, угоди, контракту, в якихпередбачена попередня оплата);

- для погашення кредиторської заборгованості по товарних операціях;

- при розрахунках за товари та послуги за рішеннями суду та арбітражу;з орендної плати за приміщення; платежі транспортним, комунальних, побутовихпідприємствам за експлуатаційне обслуговування та ін

У розрахунках за нетоварними операціями платіжні доручення використовуютьсядля:

- платежів до бюджету;
- Погашення банківських позик та відсотків по позиках; перерахування коштів --органам державного і соціального страхування;

- внесків коштів у статутні фонди при установі АТ, товариств, і т.п.;

- придбання акцій, облігацій, депозитних сертифікатів, банківськихвекселів;

- сплати пені, штрафів, неустойок і т. д.

Платіжне доручення виписується платником на бланку встановленоїформи, що містить всі необхідні реквізити для здійснення платежу, іпредставляється в банк, як правило, у 3 примірниках, кожен з якихмає своє певне призначення:

1-й примірник використовується в банку платника для списання коштів зрахунка платника і залишається в документах для банку;

2-й примірник повертається платнику зі штампом банку в якостірозписки про прийом платіжного доручення до виконання;

3-й примірник додається до виписки з рахунку одержувача як підставадля підтвердження банківської проводки.

Платіжне доручення приймається банком до виконання тільки за наявностідостатніх коштів на рахунку платника. Для здійснення платежу можевикористовуватися також позика банку при наявності у підприємства права на їїотримання.

При постійних і рівномірного постачання товарів і надання послугпокупці можуть розраховуватися з постачальниками платіжними дорученнями впорядку планових платежів. У цьому випадку розрахунки здійснюються не закожної окремої відвантаженні або послуги, а шляхом періодичного перерахуваннякоштів з рахунку покупця на рахунок постачальника в конкретні строки і впевній сумі на основі плану відпуску товарів і послуг на майбутніймісяць, квартал.

Розрахунки плановими платежами - прогресивна форма перерахуванняплатежів, так як у своїй основі має зустрічний рух грошей і товарів.
Це веде до прискорення розрахунків, зниження взаємної дебіторсько-кредиторськоїзаборгованості, спрощує техніку розрахунків, дає можливість підприємствам іорганізаціям заздалегідь планувати свій платіжний оборот.

На кожний плановий платіж банку видається окреме платіжнедоручення, в якому в графі «Вид платежу» покупець вказує плановийплатіж по терміну (число, місяць).
Після перевірки банком правильності оформлення доручення здійснюєтьсясписання коштів з рахунку платника. При відсутності коштів на рахункупокупця в день настання терміну планового платежу платіжне дорученняприймається банком у картотеку несплачених розрахункових документів. Оплатайого проводиться в міру надходження коштів на рахунок платника післяпершочергових платежів у бюджет, Пенсійний фонд, Фонд зайнятості населенняі Фонд обов'язкового медичного страхування.

Платник може завчасно передавати банку платіжні дорученняна планові платежі за наступний місяць. У цьому випадку платіжні дорученняреєструються в спеціальному журналі і оплачуються в день настаннятерміну платежу. Доручення за плановими платежами, строки оплати яких ненастали, можуть бути відкликані платником.

Чинне Положення про безготівкові розрахунки передбачає особливийпорядок розрахунків платіжними дорученнями при оплаті грошових переказів черезпідприємства зв'язку.

Підприємствам та організаціям надано право без обмеження сумиздійснювати грошові перекази через підприємства зв'язку на наступні цілі:

- на ім'я окремих громадян належних їм особисто засобів (пенсії,аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар);

- підприємствам у місцях, де немає установи банку, на витрати длявиплати заробітної плати, щодо організованого набору робітників, із заготівлісільськогосподарської продукції.

У цих випадках підприємство-платник виписує на найближче поштовевідділення платіжне доручення, де вказує призначення суми, що перераховується
(наприклад, на виплату авторського гонорару і т.д.) і здає його в своєустанова банку.

У свою чергу підприємство зв'язку, що переводить кошти, виписуєчерез свою установу банку платіжне доручення на ім'я того поштовоговідділення, яке буде оплачувати ці переклади. До даного дорученнямприкладаються заповнені бланки грошових переказів перевододателей іпримірник загального списку переводополучателей.

Підприємства зв'язку оплачують надійшли перекази готівкою абозарахуванням коштів на рахунки переводополучателей. При цьому перекази,адресовані юридичним особам, оплачуються тільки безготівковим шляхом такождорученнями на загальну суму всіх переказів по кожному одержувачу.

Розрахунки платіжними дорученнями мають ряд переваг в порівнянні зіншими формами розрахунків: відносно простий і швидкий документообіг,прискорення руху грошових коштів, можливість платникапопередньої перевірки якості оплачуваних товарів або послуг,можливість використовувати цю форму розрахунків при нетоварного платежах, щоробить розрахунки платіжними дорученнями найбільш перспективною формоюрозрахунків.

Платіжна вимога являє собою вимогу постачальника допокупця оплатити на підставі доданих до неї відвантажувальних і товарнихдокументів вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт,наданих послуг.

Платіжна вимога виписується постачальником на підставі фактичноївідвантаження продукції або надання послуг на стандартизований бланку в 3примірниках і разом з відвантаження документами направляється до банкупокупця для оплати. Можливий прийом вимог і на інкасо (у банкупостачальника).

Інкасо - це банківська операція, за допомогою якої банк задорученням свого клієнта отримує належні йому грошові кошти відінших підприємств і організацій на основі розрахункових, товарних і грошовихдокументів. При інкасової послугу банк постачальника сам пересилає платіжнівимоги до банку платника через органи зв'язку спецпоштою. При взаємноїдомовленістю між постачальником і покупцем і їх банками з метоюприскорення розрахунків поштова пересилка документів з банку постачальника до банкуплатника замінюється передачею їх утримання за телетайпу або телефаксу.
Інкасові послуги банку постачальника надаються клієнту за комісійнувинагороду.

Оскільки ініціатива в розрахунках платіжними вимогами виходить відпостачальника, то оплата цих документів може бути тільки зізгоди (акцепту) покупця. З цією метою надійшли до банку покупцяплатіжні вимоги реєструються в спеціальному журналі і передаютьсябанком безпосередньо платнику під розписку для акцепту.

Вітчизняна банківська практика знає різні форми акцепту:позитивний і негативний, попередній і наступний, повний ічастковий.

Позитивний акцепт - форма акцепту, при якій платник зобов'язаний накожному розрахунковим документом, що містить вимогу постачальника на оплату,заявити в письмовій формі або свою згоду на оплату, або відмова відакцепту.

Негативний акцепт - форма акцепту, при якій платник письмовоповідомляє банк тільки про відмову від акцепту. Чи не заявлені в обумовленийтермін відмови банком розцінюються як згода платника на оплату
(мовчазний акцепт).

Попередній акцепт означає, що платник свою згоду наоплату вимоги постачальника дає до списання грошей з його рахунку. При цьомурозрахунковий документ вважається акцептованим, якщо платник не заявив банкувідмова протягом трьох робочих днів. При цьому день надходження розрахунковогодокумента в банк в розрахунок не приймається. Оплата здійснюється на наступнийдень після закінчення терміну акцепту. Наприклад, 25/Х (п'ятниця) платіжневимога надійшла в банк платника; 26/Х, 27/Х - вихідні дні; 28/Х,
29/Х, ЗО/Х - термін попереднього акцепту; 31/Х- оплата.

Подальший акцепт передбачає негайну оплату розрахунковихдокументів у міру їх надходження в банк протягом операційного дня банку.
При цьому за платником зберігається право заяви подальшого відмови відакцепту протягом 3 робочих днів. Наприклад, 25/Х (п'ятниця) - надходженнярозрахункового документа в банк і його оплата; 26/Х, 27/Х вихідні дні (в розрахунокне беруться); 28/Х, 29/Х, ЗО/Х - дні заяви подальшого акцепту.

заявляється платником відмова може бути повним або частковим іобов'язково повинен бути мотивований.

Традиційними мотивами відмов від акцепту є: товар не замовлений;счет безтоварні; товар раніше сплачений; відсутня узгоджена ціна;відвантаження за неналежним адресу, а також інші мотиви, пов'язані зпорушенням договірних зобов'язань з боку постачальника.

Як правило, мотив відмови від акцепту повинен бути підтверджений посиланнямина відповідні пункти договору між постачальником і покупцем. Ніякихспорів між постачальником і платником по суті відмов від акцепту банкне розглядає. У той же час як згоду на оплату, так і відмова від неїне позбавляє підприємств права на заяву один одному претензій, якірозглядаються судом або арбітражем за позовом однієї зі сторін.

Для акцептування платіжної вимоги платнику дається 3 робочихдня (не рахуючи дня надходження його до банку платника).

У разі згоди оплатити повністю або частково платіжну вимогуплатник оформляє його підписами осіб, уповноважених розпоряджатися рахункому банку, і відбитком печатки на всіх примірниках і здає їх в обслуговуючийбанк, з яких:

1-й примірник служить підставою для списання коштів з рахункуплатника і залишається в документах для банку;

2-й примірник надсилається до банку постачальника, де служить підставою длязарахування коштів на рахунок постачальника;

3-й примірник повертається платнику як розписка в здійсненнібанківської операції по його рахунку.

При частковому відмову від оплати в платіжній вимозі в графі «Сума доплатежу »платник проставляє ту суму, яку згоден оплатитирозрахунковий рахунок постачальника.

У разі відмови повністю або частково оплатити платіжну вимогуплатник оформляє супровідний лист (повідомлення) з мотивуваннямвідмови від акцепту. Якщо відмова частковий, то зазначене супровіднийлист передається платником в обслуговуючий його банк разом зоформленим платіжним вимогою для пересилання його разом з останнім убанк постачальника.

У разі повної відмови від акцепту платіжна вимога разом зсупровідним листом про відмову в оплаті повертається платникомбезпосередньо постачальнику, минаючи банк.

Даний вид розрахунків відповідає фінансовим та господарським інтересам іпостачальників, і покупців, зміцнює договірні відносини в господарстві:

- прискорюється виписка розрахункових документів, оскільки їх оформленняздійснює сам одержувач платежу;

- платіж здійснюється за згодою платника після попередньоїперевірки їм розрахункових і товарно-транспортних документів постачальника з метоюперевірки виконання останнім умов господарського договору;

- постачальник має можливість на час відволікання коштів згосподарського обороту в товари відвантажені одержати в банку факторинговийкредит.

Чек - це цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядженнячекодавця банку здійснити платіж зазначеної в ньому суми чекодержателю.

чекодавцем є юридична особа, яка має грошові кошти вбанку, якими він має право розпоряджатися шляхом виставляння чеківчекодержателем - юридична особа, на користь якої виданий чек;платником - банк, у якому перебувають кошти чекодавця.

Чек оплачується платником за рахунок грошових коштів чекодавця.

чекодавець не має права відкликати чек до закінчення встановленого строку дляйого пред'явлення до оплати.

Подання чека до банку, що обслуговує чекодержателя, для отриманняплатежу вважається пред'явленням чека до оплати.

Бланки чеків є бланками суворої звітності.

Для здійснення безготівкових розрахунків можуть застосовуватися чеки,випускаються кредитними організаціями. Чеки кредитних організацій можутьвикористовуватися клієнтами кредитної організації, що випускає ці чеки, атакож у міжбанківських розрахунках за наявності кореспондентських відносин.
Чеки, що випускаються кредитними організаціями, які не застосовуються для розрахунківчерез підрозділу розрахункової мережі Банку Росії. Форма чека визначаєтьсякредитною організацією самостійно.

У випадку, коли сфера обігу чеків обмежується кредитноїорганізацією та її клієнтами, чеки використовуються на підставі договору пророзрахунках чеками, що укладається між кредитною організацією та клієнтом.

Акредитив - це доручення банку покупця банку постачальника про оплатупостачальника товарів і послуг на умовах, передбачених у акредитивнезаяві покупця проти представлених постачальником відповіднихдокументів.

Акредитивна форма розрахунків використовується тільки в іногороднімобороті. Акредитив може бути призначений для розрахунків тільки з однимпостачальником. Термін дії акредитиву банківськими правилами нерегламентується, а встановлюється в договорі між постачальником іпокупцем. При цій формі розрахунків платіж здійснюється за місцемзнаходження постачальника. На відміну від інших форм безготівкових розрахунківакредитивна форма гарантує платіж постачальнику або за рахунок власнихкоштів покупця, або за рахунок коштів його банку.

Акредитиви можуть відкриватися двох видів: покриті (депоновані) інепокриті (гарантовані). Покритим вважається акредитив, при якомуплатник заздалегідь депонує кошти для розрахунків з постачальником. Уцьому випадку банк платника (банк-емітент) списує кошти з розрахунковогорахунка платника і переводить їх у банк постачальника (виконуючий банк).

1.2. Розрахунки з використанням векселів.

Вексельна форма розрахунків являє собою розрахунки між постачальникомі платником за товари чи послуги з відстрочкою платежу (комерційнийкредит) на основі спеціального документа-векселя. Вексельний ринок Росіїживе за правилами встановленими Федеральним законом № 48-ФЗ від «11» березня
1997 року «Про переказний і простий вексель» (зі змінами та доповненнями).

Вексель - це безумовне письмове боргове зобов'язання строговстановленої законом форми, що дає його власнику (векселедавця)безперечне право по настанні строку вимагати від боржника сплатипозначеної у векселі грошової суми. Закон розрізняє два основних видивекселів: прості і переказні.

Простий вексель (соло-вексель) являє собою письмовий документ,що містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця
(боржника) сплатити певну суму грошей у певний термін і впевному місці одержувачу коштів або його наказу. Простий вексельвиписує сам платник, і по суті він є його борговоїрозпискою.

Переказний вексель (тратта) - це письмовий документ, що міститьбезумовний наказ векселедавця (кредитора) платнику про сплатузазначеної у векселі грошової суми третій особі або його наказу.

На відміну від простого в переказному векселі беруть участь не дві, а якмінімум три особи: векселедавець (трасант), що видає вексель; платник
(трасат), до якої звернуто наказ здійснити платіж за векселем;векселедержатель (ремітент) - одержувач платежу за векселем.

Переказний вексель обов'язково повинен бути акцептований платником
(трасатом), і тільки після цього він набуває силу виконавчогодокумента. Акцептант переказного векселя, так само як векселедавець простоговекселя, є головним вексельним боржником, він несе відповідальність заоплату векселя у встановлений термін. Акцепт зазначається в лівій частинілицьової сторони векселя і виражається словами «акцептований, прийнятий, заплачу»і т.п. з обов'язковим проставленням підпису платника.

Вексель є суворо формальним документом. Він містить перелікобов'язкових реквізитів. Відсутність хоча б одного з них позбавляє вексельюридичної сили.

На відміну від простого векселя, де платником є векселедавець,у переказному векселі платником є особлива особа - трасат.
Найменування останнього є додатковим обов'язковим реквізитомпереказного векселя.

Положення про простий і переказний векселі передбачає, що платіж заакцептованим платником векселем може бути додатково гарантованийза допомогою видачі поручительства (авалю). Таке порука даєтьсятретьою особою (як правило банком) як за первісного платника, так і закожного іншого зобов'язаної за векселем особи.

Аваліст і особа, за яку він поручився, несуть солідарнувідповідальність за платіж за векселем. У разі оплати векселя авалістом донього переходять усі права, що випливають з векселя. Валірованіе векселівпідвищує їх надійність, сприяє розвитку вексельного обігу.

вексельне Чинне законодавство передбачає можливістьпередачі векселя з рук у руки як знаряддя платежу за допомогоюпередавального напису (індосаменту). Передача векселя за індосаментомозначає передачу разом з векселем іншій особі і права на отримання нимплатежу за даним векселем.

Особа, яка передає вексель за індосаментом, називається індосантом. Особа,яка отримує вексель за індосаментом, - індосат. До індосат переходять усіправа і зобов'язання за векселем. Закон передбачає, що всізакреслені індосаменти вважаються ненаписаними і не мають юридичноїсили. За векселем, оформленим передавальними написами, все що беруть участь уньому особи несуть солідарну відповідальність за платежі. Можливістьіндосування векселів повинна розширити межі їх використання,перетворити вексель з простого знаряддя оформлення комерційного кредиту вкредитне знаряддя обігу, що обслуговує реалізацію товарів і послуг.

Всі передавальні написи на векселі, його акцепт або аваль оформлюються умежах встановленого терміну платежу. Термін платежу за векселем єобов'язковим реквізитом, і його відсутність робить вексель недійсним.

Вексельна форма розрахунків передбачає обов'язкове її участь уорганізації банківських установ. Зокрема, вексельне законодавствопередбачає інкасування векселів банками, тобто виконання нимидорученням векселедержателя з отримання платежів за векселями в строк.
Векселі, що передаються в банк для інкасування, забезпечуютьсявекселедержателем предпоручітельной написом на ім'я даного банку зсловами: «для отримання платежу» або «на інкасо». Інкассіруя вексель, банкбере на себе відповідальність за пред'явленням векселя у строк платнику із одержання належного за ним платежу. Прийнявши вексель на інкасо,банк зобов'язаний своєчасно переслати його до установи банку за місцем платежуі довести до відома платника питання про наявність документа наінкасо. При отриманні платежу банк зараховує її на рахунок клієнта іповідомляє його про виконання доручення.

За виконання доручення щодо інкасування векселів банк отримує відклієнта комісійну винагороду у вигляді відсотка від суми векселя. Крімтого, банк стягує з клієнта всі витрати, пов'язані з відсиланням і присилкоюдокументів, а також витрати, пов'язані з опротестування векселя в разінезгоди платника платити за даним векселем або у разі йогонеплатоспроможності.

Протест векселя є публічним актом нотаріальної контори, якаофіційно фіксує відмова від платежу за векселем. Чиннезаконодавство передбачає пред'явлення векселя до нотаріальноїконтору для здійснення протесту в неплатежі на наступний день післязакінчення дати платежу за векселем не пізніше 12 години дня. Банк, який невиконує доручення клієнта з інкасування векселів, несевідповідальність за своєчасне їх опротестування.

Нотаріальна контора в день прийняття векселя до протесту пред'являє йогоплатнику з вимогою про платіж. Якщо платник у встановлений термінзробить платіж за векселем, то цей вексель повертається платнику знаписом про отримання платежу.

Якщо на вимогу нот?? тивнотериторіального контори здійснити платіж за векселемплатник відповідає відмовою, нотаріусом складається акт про протест векселяу неплатежі. Одночасно він заносить у спеціальний реєстр, який ведетьсяв конторі, всі дані по опротестованим векселем, а на лицьовій сторонісамого векселя ставить відмітку про протест (слово «опротестовано», дату,підпис, печатка).

Після здійснення процедури протесту вексель через банк повертаєтьсявекселедержателю, який отримує право на стягнення суми платежу завекселем у судовому порядку. Причому, якщо на векселі були зробленііндосаментом, останній векселедержатель, який не одержав платіж, можепред'явити позов до будь-якого індосанта. Для пред'явлення векселедержателем позовувстановлені строки вексельної давності, які різні в залежності відхарактеру відповідальності кожного учасника векселі: до акцептантапереказного векселя - 3 ода; до векселедавця простого векселя абоіндосанта переказного векселя - 1 рік; для позовних вимог індосантіводин до одного - 6 місяців.

Операції з інкасування банками векселів вигідні як для клієнтів,так і для самого банку. Так, клієнт звільняється від необхідності стежитиза термінами пред'явлення векселів до платежу, а сам процес отримання платежустає для нього більш швидким, дешевим, надійним.

Для банку - це одне з джерел отримання прибутку. Крім того, впроцесі здійснення інкасових операцій на кореспондентському рахункукомерційного банку зосереджуються значні кошти, які вінможе пустити в обіг.

У вексельної форми розрахунків крім банку векселедержателя,інкасуючого векселя, може брати участь і банк платника якдоміцілянта, тобто виконувати доручення свого клієнта-платника засвоєчасного здійснення платежу за векселем. Зовнішньою ознакоюдоміцильованих векселів служать слова «платіж у банку», поміщені підпідписом платника.

Для банку ця операція є прибутковою, так як за доміциляціївекселів він отримує комісійну винагороду, і в той же час, виступаючияк доміцілянта, банк не несе ніякої відповідальності, якщо платіжне відбудеться. Клієнт-платник сам зобов'язаний до терміну платежу за векселем абозабезпечити надходження необхідних грошових коштів на свій рахунок у банк,або заздалегідь забронювати суму платежу на окремому рахунку. В іншомувипадку банк відмовляє у платежі і вексель протестують у звичайному порядкупроти векселедавця.

Розширенню використання вексельної форми розрахунків в господарськомуобороті країни мають сприяти також такі нові для нашої банківськоїпрактики вексельні операції, як облік векселів та видача позик під заставувекселів, пов'язані з короткостроковим кредитуванням господарства (див. наступнуголову).

У сучасній вітчизняній банківській практиці з'явився новий видвекселів - банківський вексель. Банківський вексель являє собоюодностороннє, нічим не обумовлене зобов'язання банку - емітентавекселі - про сплату зазначеної у ньому осіб