Оцінка кредитоспроможності позичальника

Банківська справа

Санкт-Петербурзький Державний Університет, Економічний факультет

Кафедра «Економіки досліджень і розробок»

Звіт про виробничо - ознайомлювальної практиці

Виконав:

Студент 3 курсу

Григор'єв І.В.

Науковий керівник: к.е.н. доцент

Лукашов В.Н.

Санкт-Петербург

2000

§ 1. Історична довідка

. Перше товариство взаємного кредиту

70-і роки 19 століття - час важливих державних реформ царювання
Олександра II, які й послужили безпосереднім стимулом створення
Товариства. Народження "Першого Товариства Взаємного Кредиту" відбулося 17 березня
1864 року. Його засновниками були барон Людвіг Гауф, комерції радник
Григорій Єлісєєв, брати Клеменц, купець Едуард Казалет і представникторгового дому "Асмус Сімонсет". Його створення всіляко підтримував міністрфінансів М. Х. Рейтер - послідовний прихильник приватного кредиту.
Фактично творцем Першого комерційного товариства взаємного кредиту бувтоді товариш керуючого Державним банком, а з 1867 року йогокеруючий, Євген Іванович Ламанскій.

Товариство почало своє життя при двісті членах з оборотним капіталомв 14 тисяч 330 рублів і мінімальним внеском для кожного члена в 30 рублів.

Пристрій Товариства взаємного кредиту змінило значення російськоїторгівлі. Представники різних суспільних верств і станів - від дрібнихкрамарів і селян до великих торгових фірм і сановних осіб --відчули на собі вплив самостійності та незалежності відіноземних банків і експедиторів. Успіх нової кредитної установи маввеличезний вплив на розвиток приватної фінансової діяльності в Росії, іособливо в Петербурзі ... Положення, зайняте тоді Товариством взаємногокредиту, стало першорядним. Усі нові банки, заснували в то, ми не могли б здійснитися без допомоги та підтримки Товариства взаємногокредиту. У 1870 в Росії налічувалося вже 15 товариств взаємного кредитуі 29 акціонерних банків. Лідирували Перше товариство взаємного кредиту в
Петербурзі.

Спочатку з дозволу міністра фінансів М.Х. Рейтера, Товаристворозташовувалося в стінах Державного банку на Катерининському каналі, 30 -
32. До 1870 року чисельність Товариства зросла і склала 2032 людини.
Колишнє приміщення виявилося тісним, і постало питання про нового будинку. 1 січня
1871 Товариство орендувало одну з квартир у будинку на Невському проспекті,
27, у Казанського мосту. Проте приватне житлове приміщення виявилося незручнимдля функціонування фінансової установи. Загальними зборами пайовиків від 17Березень 1887 було постановлено - придбати для Товариства будинок,що належав до того купця Ф. Шопену за адресою - Катерининський канал, 13.
Закладка будівлі Першого товариства взаємного кредиту відбулася 15 серпня
1888 року в присутності членів ради та уповноважених, серед яких булилюди відомі і славні своїми справами на різних теренах. Будівлязводилася за проектом і під наглядом архітектора графа П.Ю. Сюзора.

Декретом від 23 грудня 1917 року було націоналізовано Державнийбанк Росії, а також ліквідовано всі приватні та комерційні банки іустанови, у тому числі і товариства взаємного кредиту.
. Петроагропромбанк

Будівля Першого товариства взаємного кредиту було віддано під різнідержавні установи. В роки блокади Ленінграда сюди в'їхала
Обласна контора Держбанку. Після закінчення війни на каналі Грибоєдова, 13були відновлені грошові комори, і продовжила працювати на повну силу
Обласна контора Держбанку, у підпорядкуванні якої знаходилося більше 30філій.

У 1990 році в результаті реорганізації системи Агропромбанку СРСР бувзасновано Акціонерний комерційний агропромисловий банк Санкт-Петербурга,акціонерами якого стали: Леноблагропромоб'едіненіе, ВО "Літо", ВО
"Ленптіцепром", ВО "Ленхлебопродукт", ВНО "Ленмеліорація", ЛТПО "Ленриба,
Льон. Масложировий комбінат ", Парфюмерно-косметичний комбінат" Північне
Сяйво ", Льон. управління цивільної авіації, Леноблпотребсоюз, СП "",
"Леноблагропромтехніка". У 1993 році він був перетворений в Акціонернетовариство "Петроагропромбанк" з великою мережею філій: всього 26, у томучислі на території Ленінградської області розташовано 20.

Правонаступником "Петроагропромбанка" з 1999 року є "Північно-
Західне Товариство Взаємного Кредиту ".

§ 2. Організаційна структура

На сьогоднішній день система структурних підрозділів АКБ «Північно -західне Товариство Взаємного Кредиту »має такий вигляд:

§ 3. Практична частина

У процесі проходження практики переді мною, як перед працівникомуправління філіальної мережі, було поставлено завдання, провести аналізвітчизняної та зарубіжної літератури, а також методичних вказівоквеликих російських банків з питань кредитування та оцінкикредитоспроможності позичальника.

Результатом даного аналізу повинна була з'явитися кредитна інструкціяпо комплексній оцінці кредитоспроможності позичальника для філій банку. Наданому етапі АКБ «Північно-західне Товариство Взаємного Кредиту» не маєрозгалуженою філіальною мережею, проте ведеться розробка побудови даноїмережі. Складання кредитної інструкції - одна зі складових цієїпрограми.

В основі кредитної інструкції лежить рейтингова оцінка позичальника (мовайде про підприємства).

Рейтингова оцінка є банківським ноу-хау, і з цієї причини яможу лише схематично зобразити основні принципи проведення цієї оцінки.

Оцінка складається з п'яти основних груп факторів:

1. Оцінка оборотів клієнта

2. Кредитна історія

3. Фінансовий стан

4. Додаткові об'єктивні чинники оцінки

5. Суб'єктивні фактори оцінки

Кожній з цих груп привласнюється вага (вага групи), сума ваг повсіх групах повинна скласти одиницю. Всередині кожної групи знаходиться рядкоефіцієнтів, яким, у свою чергу, теж присвоюються ваги. Значенняпоказників даних коефіцієнтів множиться на відповідні ваги. Потім,згідно з нормативними значеннями коефіцієнтів їм присвоюєтьсябальна оцінка. Бали, отримані за всіма показниками, підсумовуються і, взалежно від кількості балів, позичальникові надається певнакатегорія ризику.

Основною проблемою, з якою я зіткнувся в процесі аналізу данихкоефіцієнтів, було те, що серед запропонованої мені літератури не булоєдиної думки з розрахунками коефіцієнтів, і, як правило, не булопояснено, з яких причин автори включають або не включають той чи іншийрегулятором у розрахункову формулу.

Оцінка фінансового стану позичальника є найбільш значущоюгрупою, а значить, має найбільший вагу. Останні дві групи маютьменше значення. «Додаткові об'єктивні чинники оцінки» включають всебе:

територіальне розташування клієнта;

. фактичний строк діяльності клієнта;

. можливості контролю поточної діяльності клієнта;

. термін погашення зобов'язань банку;

«Суб'єктивні чинники оцінки» включає в себе:

. ступінь концентрації постачальників і покупців;

. залежність від держзамовлень;

. можливість дострокового стягнення боргу банком;

. підконтрольність антимонопольному комітету;

. екологічна загроза;

. залученість позичальника в судові розгляди;

. конкурентна позиція позичальника в секторі, де він здійснює свою діяльність;

В останній групі неможливо застосувати методи оцінки, якізастосовувалися в попередніх групах і тому кредитний працівник самприсвоює бальну оцінку кожному показнику, грунтуючись на власномудосвіді і інтуїції.

Рейтингова оцінка кредитоспроможності є свого роду проривомв банківській кредитній політиці, тому що на відміну від статистичнихметодів, які застосовувалися раніше в СРСР і до цих пір застосовуються закордоном, даний метод не залежить від інфляції. Оцінка фінансового станупроводиться виключно на основі бухгалтерської звітності за звітний іпопередній період.

§ 4. Висновок

Проходження практики в АКБ «Північно-західне Товариство Взаємного
Кредиту »дало неоціненний досвід в питанні вивчення кредитних ризиків іуправлінні ризиками взагалі. У процесі проходження практики мені буланадана унікальна можливість ознайомитися із зарубіжною літературоюза кредитними ризиками ( «Вступ до управління кредитним ризиком» видавництва
PriceWaterhouse), а також останніми розробками з цих питань великихросійських банків.

-----------------------< br>Дирекція з розрахунків і фінансового контролю

Дирекція по роботі з корпоративними клієнтами

Фінансова дирекція

Казначейство

Дирекція по роботі з приватними клієнтами

Адміністративна служба

Підрозділи прямого підпорядкування

Правління банку