ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Шпаргалки з обліку, аналізу і аудиту в РБ
         

     

    Бухгалтерський облік і аудит


    АХД

    Питання 1. Предмет, метод методика АХД
    Під аналізом розуміють метод дослідження станів в розкладанні явищ,предмета або відкладення на складові частини та виділення окремих його сторін,властивостей, зв'язків. Такий розподіл дозволяє виявити внутрішню сутністьдосліджуваного процесу, його залежність від різних факторів. Аналізвиступає в єдності синтезу. Синтез - це з'єднання, узагальнення окремихчастин, елементів в єдине для отримання якісно нового значення.
    Перехід від аналізу до синтезу відчувається за допомогою методів індукції ідедукції. Індукція - це рух від приватного до загального. Дедукція - церух думки від загального до конкретного.
    Предмет економічного аналізу - це відображена в системи економічноїінформації виробничо-господарська і фінансова діяльністьпідприємства, яка досліджується за допомогою аналітичних обліків і методівз метою її об'єктивної оцінки та виявлення резервів у підвищенніефективності, а також підготовки оптимального управлінського рішення.
    Під методом АХД розуміється діалектичний підхід у вивчення господарськихпроцесів у їх динаміці та розвитку. При цьому дотримуються принципидіалектики: 1) єдність аналізу і синтезу; 2) розгляд явищ увзаємозв'язку; 3) розгляд явищ в розвитку. Метод служить базою длярозробки методики аналізу.
    Методика АХД - сукупність спеціальних прийомів, що застосовуються для обробкиекономічної інформації про досліджуваному об'єкті. Методика служить длявивчення управлінських процесів, розкриття та реалізації резервів підвищенняефективності виробництва. Вона містить складові елементи:

    1. цілі та завдання аналізу

    2. сукупність показників, які підбирають для реалізації мети та завдань

    3. послідовність у проведенні аналізу

    4. способи і прийоми обробки інформації

    5. перелік організаційних етапів із зазначенням відповідальності, періодичності і термінів проведення аналізу

    6. способи отримання результатів аналізу

    7. оцінка трудомісткості аналітичної роботи та ефективності

    Питання 2. Аналіз обсягу виробництва продукції, її структури іасортименту.
    Джерела: Ф2 «Звіт про фінансові результати», 1П «Звіт підприємства попродукції », відомість 16« Рух готових виробів, їх відвантаження іреалізація », планові дані.
    Для вивчення обсягу виробленої продукції застосовуються натуральні,умовно-натуральні, вартісні вимірники. До вартісним відносять:
    1. Валова продукція - вартість всієї виробленої продукції і виконанихробіт, включаючи НЗП.
    2. Товарна продукція - не включає НЗП і внутрішньогосподарський оборотпідприємства.
    Вивчається динаміка валової і товарної продукції (розраховуються базисні іланцюгові темпи зростання) в цілому по всій продукції, асортименту, номенклатури,структурі і якості.
    Номенклатура - перелік найменувань виробів і їх кодів, встановлений укласифікаторі промислової продукції. Аналіз базується на порівнянніфактичного і планового випуску з виробів, які включені до держзамовлення.
    Асортимент - перелік найменувань продукції із зазначенням її обсягу покожному виду. Оцінка виконання плану може здійснюватися 3 способами:

    1. Приймається найменший відсоток

    2. Визначається питома вага найменувань виробів, за якими виконано план випуску продукції

    3. Розраховується шляхом ділення загального фактичного випуску продукції в межах плану на загальний валовий випуск.
    Принцип не виконання плану: зовнішні (зміна попиту на окремі видипродукції постачання матеріально-технічними ресурсами); внутрішні
    (недоліки в організації виробництва і стимулювання працівників, простоїобладнання).
    Виконання плану по структурі означає зберегти в фактичному випускупродукції заплановані співвідношення її окремих видів.
    | В | Пл | Объ | Стор | ТП в | І |
    | і | ан | ем | УКТ | цінах | з |
    | д | ів | про | ура | план | м |
    | і | а | изв | про | | є |
    | з | це | ОДС | изв | | н |
    | д | на | тво | ОДС | | є |
    | є | за | | тва | | н |
    | л | од | | | | і |
    | та | ін | | | | є |
    | я | иц | | | | Т |
    | | У | | | | П |
    | | | | | | З |
    | | | | | | А |
    | | | | | | З |
    | | | | | | Ч |
    | | | | | | Є |
    | | | | | | Т |
    | | | | | | З |
    | | | | | | Т |
    | | | | | | Р |
    | | | | | | У |
    | | | | | | К |
    | | | | | | Т |
    | | | | | | У |
    | | | | | | Р |
    | | | | | | И |
    | | | П | ф | п | ф | п | Фа | ф | |
    | | | Л | а | л | а | л | кт | а | |
    | | | А | к | а | к | а | пр | к | |
    | | | Н | т | н | т | н | і | т | |
    | | | | | | | | Пл | | |
    | | | | | | | | Ан | | |
    | | | | | | | | Ів | | |
    | | | | | | | | Ой | | |
    | | | | | | | | Ст | | |
    | | | | | | | | Ру | | |
    | | | | | | | | Кт | | |
    | | | | | | | | Ур | | |
    | | | | | | | | Е | | |
    | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 1 |
    | | | | | | | | | | 0 |
    | | | | | | | | | | |

    Методика розрахунку впливу структури продукції на рівень ТП
    Варіант 2. (Ообщ.ф. * Уia * Цin - (Ообщ.ф. * Уia * Цin
    Варіант 3.
    Резерви збільшилися-я V пр-ва і реализ-та прод-і - це колич-е висловлю-е возм-тизр-я V виробленої та реализ-ї прод-ції за рахунок разл-х факторів:
    Впровадження меропри-й НТП; покр-е исп-я робочого часу, і тд.
    Резерви збільшилися-я V ТП за рахунок створ-я доп-х раб-х місць:
    (ТП = Рдоп * Врабіє (Рдоп-дод-е раб-е місце; Врабіє-возм-я сргод-я виробок-ка 1робочого)
    Резерв за рахунок ліквідує-і втрат раб-го часу = Втрати раб часу череззавис-й від підпр-я * возм-я срчас-я вир-ка 1 раб-го.
    Резерв за рахунок Змен-я втрат часу роботи облад-я = Втрати часу роботиоблад-я * возм-я вир-ка за 1 маш-год.
    Питання 3. Оцінка якості продукції та конкурентоспроможності. Аналіз ціновоїполітики підприємства.
    Якість продукції - це поняття, яке характеризує експлуатаційні,споживчі, технічні характеристики продукції, надійність і довговічністьвироби.
    Узагальнюючі показники характеризують якість усієї продукції незалежно відвиду та призначення:

    - уд.вес нової продукції в загальному випуску

    - уд.вес продукції вищої категорії якості в загальному випуску

    - уд.вес експортної продукції

    - уд.вес атестованої продукції
    Окремі показники характеризують одне з властивостей конкретних видівпродукції: корисність (жирність молока); надійність (рівень безвідмовностівироби); циклічність (ефективність конструктивних і технологічнихрішень); естетичність вироби.
    Непрямі: штрафи за неякісну продукцію; уд.вес забракованоїпродукції, уд.вес продукції, на яку надійшли рекламації.
    Для оцінки виконання плану по якості можуть бути використані порівняннячастки продукції кожного сорту в загальному випуску фактичної з плановою.
    Бальний метод - визначається середньозважений бал якості фактичного зплановим. До показників якості також відносять: 1. частка продукції кожногосорту в загальному обсязі виробництва, 2. коефіцієнт сортності: а) відношенняпродукції першого сорту до загальної кількості продукції; б) відношеннявартості всіх сортів до можливої вартості за ціною першого сорту.
    Виконання плану за якістю
    | З | Ц | Випу | Стор | Вартість |
    | о | е | ск | УКТ | ь |
    | р | н | прод | ура | випуску |
    | т | а | укці | про | |
    | п | з | і | дук | |
    | р | а | | ції | |
    | о | е | | | |
    | д | д | | | |
    | у | і | | | |
    | к | н | | | |
    | ц | і | | | |
    | і | ц | | | |
    | і | у | | | |
    | | | П | ф | п | ф | п | ф | За |
    | | | Л | а | л | а | л | а | ціною |
    | | | А | к | а | к | а | к | 1 |
    | | | Н | т | н | т | н | т | сорт |
    | | | | | | | | | А |
    | | | | | | | | | П | ф |
    | | | | | | | | | Л | а |
    | | | | | | | | | А | к |
    | | | | | | | | | Н | т |
    | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 1 |
    | | | | | | | | | | 0 |

    Коефіцієнт сортності: план = підсумок 7: підсумок 9; факт = підсумок 8: підсумок 10.
    Виконання плану: факт: план.
    Зміна ТП за рахунок якості: (ТП = (Ц1 - Ц0) * К
    Ц - ціна до і після; К - кількість продукції, зміненого якості
    Зміна обсягу реалізованої продукції:
    (РП = (Ц1 - Ц0) * Ор; Ор - обсяг реалізації покращеної якості.
    Приріст прибутку: (П = (Ц1 - Ц0) * О - (С1-С0) * О; С - собівартість. Змінасередньої ціни під впливом якості:
    (Цкач = (Уi * (Цiф - Цiп)/100
    Зміна вартості фактичного випуску зі зміною сортності = редагуватисередньої ціни * фактичний випуск.
    Ритмічність - це рівномірний випуск продукції відповідно до графіка вобсязі та асортименті, передбаченому планом.
    Прямі показники: коефіцієнт ритмічності, варіації, аритмічний; уд.веспродукції за кожну декаду до місячного випуску, уд.вес продукції за кожниймісяць до кварталу, уд.вес. за квартал до річного випуску.
    Непрямі показники: наявність доплат за понаднормові роботи, сплата штрафівза недопоставку та несвоєчасне відвантаження продукції; наявністьнаднормативних запасів НЗП і готової продукції на складах.
    З якістю продукції пов'язана її конкурентоспос-ть (КС). Під КС розуміютьхар-ку прод-і кіт-а показ-т її відмінність від товару конкурента, як поступеня відповід-я конкретної товариств-й потреб-ти, так і по з-там на їїзадовольнив е.
    Оцінка КС прод-і грунтується на А. поребн-ти покупців і вимогринку.
    Завдання А.: 1 розрахунок показників хар-х КС прод-і, 2 вивчення факторів визна -х рівень КС прод-і, 3 розробка заходів щодо підвищення КС.
    Для оцінки КС застосува-ся поодинокі або приватні й узагальнюючі пок-ли. Приватніпок-ли відображають ставлення до-л техніч-го або економ-го параметра до вів-ніцього параметра продукції-конкурента виражена в%.

    П
    Q = ----

    П1

    Q - приватний пок-ль КС прод-і,
    П - рівень параметра дослідні-го виробу,
    П1 - Рівень параметра вироби прийнятого за зразок (за зразок приймаєтьсяпродукт кіт-й удовл-т потреб-ть покуп-ля max-но).
    Узагальнюючим пок-м явл-ся відношення групового пок-ля по техніч-м параметрамдо групового пок-лю з екон-м параметрами.

    G (т)
    I = ---, G (т) = S gi Ч АI

    G (е)АI - ваговий коеф-т соотв-го параметра рассчіт-ий експериментальним шляхом.
    Якщо i менше 1, то аналіз-е виріб поступається з прийнятим за зразок виробу.
    Для підвищення КС прод-і слід стимулюй-ть купівельний попит: организ-аторгівлі, реклами, велике значення має ціновий чинник. Ціни - це визна -й мех-м кіт-й забезпечує перед-у запланований прибуток, КС.
    Суть цінової політики (ЦП) полягає в тому, що перед-і встановлює ціни натакому рівні і так змінює їх в залежності від ситуації на ринку, щобзабезпечити досягнення визна-х цілей: 1 долгоср-х (оволодіння визна-й часткоюринку, завоювання лідерства), 2 краткоср-х (отримання визна-й суми прибуткупісля закінчення року, виживання в непередбаченої екон-й ситуації).
    При А. ЦП оцінюють: - наскільки ціни відображають нинішній рівень з/с, --Чи привабливі ціни в порівнянні з цінами конкурентів, - наскільки згинанняі еластична політика перед-та в області цін.
    Як правило, ЦП залежить від стадії життєвого циклу товару. Припроникнення товару на ринок, якщо цей товар оригінальний, нов, то на ньогоустанав-ся високі ціни та перед-і отримує прибуток. На стадії зрілості ЦП,як правило, орієнтується на отримання max-й вигоди, на стадії спадузастосува-ся знижки і прибуток min-ну. В цілому перед-і повинно проводити гнучку
    ЦП, швидко реагувати на зміну попиту, добиватися отримання max-йприбутку.

    Питання 4. Аналіз обсягу реалізації продукції та ринків збуту.
    Від обсягу реализ-та прод-і залежать всі фін-е пок-ли перед-я: прибуток, рентаб -ть і т.д. Аналіз реализ-ції слід проводити кожен квартал, півріччя,рік, де факт порівнюється з планом, з даними Попер-х періодів.
    Розраховуються% виконання плану, темпи росту і приросту. Складаєтьсясоотв-я таблиця, далі оцінюються фактори, які впливають на обсяг реал-та прод-і.
    Ці фактори будуть різні взавіс-ти від варіанта визна-я виручки від реал-и.
    1 варіант: реал-я з відвантаження: ДПН + ТП = РП + ГПК => РП = ДПН + ТП-ГПК
    2 варіант: реал-я по оплаті: ДПН + ТП + отн = РП + ГПК + ОТК => РП = ДПН + ТП + отн-ГПК-Об
    ВІД - відвантажена, але не сплачена прод-я.
    Маємо адитивну модель, в кот-й розрахунок впливу факторів вироб-ся простимзіставленням значення пок-ля за 2 періоди. Виходячи з цих формулоцінюється вплив зміни кожного чинника на обсяг реал-та прод-і. Опрі -ся фактори роблять полож-е і заперечуючи-і вплив, а також причинизумовили зміна факторних пок-лей.
    На слід-му етапі оцінюється виконання боргових зобов в щодо поставок прод-і.
    Недовиконання плану за договорами поставок веде до розумний-у виручки. Оцінкавиконання плану поставок вироб-ся за кожен місяць і наростаючим підсумком зарік у розрізі отд-х споживачів і видів прод-і. При невипол-і планупоставок з'ясовуються причини і рассч-ся вплив зриву плану поставок на екон -е пок-ли деят-ти пред-я.
    Коеф-т виконання договірних зобов в = Обсяг поставок за планом --недопоставки/Обсяг поставок за планом.
    Від ринків збуту прод-і багато в чому залежить обсяг реал-та прод-і, середнійрівень цін, прибуток. При А. ринків збуту необх-мо вивчити яка прод-ябільше рентаб-ну на внутрішньому ринку, яка на зовнішньому, як змінюєтьсярентаб-ть прод-і за останні роки. Для цього слід скласти таблицю вкіт-й за видами прод-і відобразити обсяг її реализ-і, с/с, прибуток і рент-ть нарізних ринках збуту. Таблиця дозволить оцінити прибутковість кожного виду прод -і по разллічним ринків збуту і вибудувати тактику продажів т.ч. щоб досягтинайбільшого прибутку і в поточний момент і в перспективі, розробити асорт-ттоварів в соотв-і до вимог ринкової кон'юктури.

    Питання 5. Аналіз складу, структури, технічного стану і рухуосновних засобів підприємства
    Першим етапом аналізу буде оцінка забезпеченості основними засобами.
    При цьому необхідно вивчити, чи достатньо у підприємства основних фондів,яке їх наявність, динаміка, склад, структура, технічний стан,рівень виробництва і його організація.
    Для вивчення наявності, руху та динаміки основних фондів складаєтьсятаблиця, в якій розглядається наявність на початок, на кінець року,надходження і вибуття за рік, темп зростання промислово-виробничихосновних фондів, їх активної частини, виробничих основних фондів іншихгалузей, невиробничих основних фондів.
    Для визначення змін, що відбулися у складі промислово -виробничих основних фондів, необхідно аналізувати їх структуру,яка визначається специфікою виробництва і відображає особливості даногопідприємства. Дані для аналізу зводяться в таблицю, де розглянуті групиосновних фондів та їх підгрупи на початок і кінець року в абсолютних івідносних розмірах, а також їх зміна за рік.
    Оцінку забезпеченості підприємства основними фондами можна простежити затаблиці, складеної на основі планових та облікових показників. У нійпоміщають розмір середньорічної вартості промислово-виробничихосновних фондів, їх активної частини та її питома вага. На додаток до такогоаналізу доцільно з'ясувати структуру активної частини промислово -виробничих основних фондів в розрізі структурних підрозділівпідприємства за середньорічними показниками.
    Узагальнюючу оцінку руху основних фондів, які також характеризуютьтехнічний стан основних засобів дають коефіцієнти:
    Коефіцієнт оновлення (Ко) відображає інтенсивність оновлення основнихфондів і обчислюється як відношення вартості знову надійшли за звітнийперіод основних засобів (Фп) та їх вартості на кінець цього ж періоду (Фк):
    Ко = Фп: Фк.
    Коефіцієнти оновлення доцільно розраховувати по всіх основних фондів,промислово-виробничих, активної їх частини, окремим групампромислово-виробничих основних фондів і основних видів обладнання.
    Можна розраховувати окремо по введеним в дію. У цьому випадку такийкоефіцієнт слід назвати коефіцієнтом введення (Кв).
    Оновлення основних фондів може відбуватися як за рахунок придбаннянових, так і за рахунок модернізації наявних, що більш переважно,оскільки в цьому випадку зберігається уречевлена праця в конструктивнихелементах і вузлах, що не підлягають заміні. Оновлення техніки характеризуєтакож коефіцієнт автоматизації (Кавт), що розраховується за формулою:
    Кавт = ФАОТ: Фм,де ФАОТ - вартість автоматизованих засобів; Фм - загальна вартість машинта обладнання.
    Коефіцієнт вибуття (Квиб) характеризує ступінь інтенсивності вибуттяосновних фондів зі сфери виробництва і розраховується як відношеннявартості вибулих за звітний період основних фондів (Фвиб) до їх вартостіна початок цього ж періоду (Фн):
    Квиб = Фвиб: Фн
    Цей коефіцієнт доцільно розраховувати по всіх основних фондів,промислово-виробничих, активної їх частини, окремим групам основнихфондів. Їх також можна розраховувати за всіма вибулим основних фондів іокремо по ліквідованим. У цьому випадку такий коефіцієнт слідназвати коефіцієнтом ліквідності (Клікв).
    Коефіцієнт приросту (Кпр) характеризує рівень приросту основних фондівабо окремих його груп за певний період і розраховується яквідношення вартості приросту основних фондів (Фпр) до їх вартості на початокперіоду (Фн):
    Кпр = Фпр: Фн.
    При проведенні аналізу необхідно порівняти розраховані коефіцієнти поактивної частини з коефіцієнтами по всіх основних фондів (промислово -виробничим) і з'ясувати за рахунок якої частини більшою міроювідбувається її рух.
    При проведенні аналізу?? оеффіціенти оновлення, вибуття і приросту основнихфондів слід розглядати взаємопов'язане. Залучаючи додатковідані, доцільно з'ясувати, чи здійснюється оновлення основнихфондів за рахунок нового будівництва або модернізації, заміни старогообладнання на нове, більш високопродуктивне, і зробитивідповідний висновок про ефективність застосування основних фондів.
    Коефіцієнт відтворення основних фондів розраховується як відношеннякапітальних вкладень до вартості вводяться основних фондів.
    Узагальнюючими показниками технічного стану основних фондів єкоефіцієнти зносу і придатності.
    Коефіцієнт зносу (КЦ) визначаться як відношення суми зносу (І) допервісної вартості основних засобів (Ф):
    Кі = І: Ф.
    Коефіцієнт придатності (Кг) - це відношення їх залишкової вартості (Фо) допервісної (Ф):
    Кг = Фо/Ф = 1-Кі.
    Коефіцієнти зносу та придатності розраховуються як на початок періоду, так іна кінець (звітну дату). Чим нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнтпридатності), тим краще технічний стан, в якому знаходяться основніфонди.
    Технічний рівень основних фондів і ступінь їх морального зносухарактеризує основний склад обладнання. У першу чергу він даєможливість виявити якесь застаріле обладнання, що вимагаєзаміни. Для аналізу діюче устаткування групується за видами, авсередині їх - за тривалістю використання. Обчислюються їх питоміваги.
    При проведенні аналізу виходять з того, що термін близько семи (максимумдесяти років) є найбільш оптимальним для заміни діючогообладнання.
    Для характеристики стану робочих машин, силового обладнання,приладів, інструменту та пристроїв застосовують угруповання з технічноїпридатності, виділяючи наступні групи: придатне обладнання, обладнання,потребує капітального ремонту; обладнання зле, що підлягає списанню.
    Технічний стан основних фондів залежить від своєчасного іякісного їх ремонту.

    Питання 6. Оцінка ефективності використання ОС підприємства. Факторнийаналіз підприємства
    Для характеристики ефективності використання основних фондів застосовуєтьсясистема показників:узагальнюючі, які застосовуються на всіх рівнях управління (фондовіддача,рентабельність (відношення прибутку до середньорічної вартості ОППФ),фондомісткість (показник зворотний фондовіддачі), відносна економіяосновних виробничих фондів, коефіцієнт використаннявиробничих потужностей)приватні, що застосовуються для характеристики використання окремих видівобладнання.
    Найважливішим узагальнюючим показником ефективності використання основнихфондів є фондовіддача:
    ФО = ВП/Ф,де ФО - фондовіддача; ВП - обсяг продукції; Ф - середньорічна вартістьпромислово-виробничих основних засобів.

    Вихідні дані для розрахунку фондовіддачі наводяться в порівнянний вигляд: обсяг продукції коригують на що мало місце зміна цін на продукцію, а вартість основних фондів - на їх переоцінку.

    Чинниками першого порядку що впливають на фондовіддачу, є зміна питомої ваги активної частини і зміна віддачі активної частини. Для розрахунку їх впливу можна використовувати прийом ланцюгових установок. Тобто:
    ФО = ува * Фоа
    ФОусл = УД1а * ФОоа
    (Фоуді = ФОусл - ФОоа
    (ФОакт = ФО1а - ФОусл
    Перший фактор є елементним (простим) і не деталізується.
    Другий фактор - складний, деталізується на ряд чинників. Для аналізу можнавикористовувати наступну факторну модель:
    Фоа = К * Тед * СВ/ОПФа,
    Факторами другого порядку будуть: зміна кількості одиниць працюючого технологічного обладнання, зміна часу роботи одиниць обладнання та зміна одиниць роботи обладнання. Для розрахунку впливу чинників другого порядку зміни фондовіддачі використовується прийом ланцюгових підстановок наступній послідовності: кількість одиниць працюючого обладнання; часу роботи одиниць працюючого обладнання. Підстановка будуть:
    ФОаусл1 = К0 * Тед0 * СВ0/ОПФа0,
    ФОаусл2 = К1 * Тед0 * СВ0/ОПФа0,
    Тобто:
    (Фоа (К) = ФОусла - ФОао
    (Фоа (Тед) = ФОаусл2 - ФОаусл1
    (Фоа (СВ) = ФОа1 - ФОаусл2
    Використані позначення: Фоа - фондотдача активної частини основнихвиробничих фондів, руб.; Ко, К1 - середньорічна кількістьобладнання за планом і за фактом відповідно; Тедо - час відпрацьованеодиницею устаткування, годин; сво-середньо годинна виробка, млн. руб.;
    ОПФао - середньорічна вартість активної частини основних виробничихфондів.
    Фактори третього порядку пов'язані з часом роботи устаткуваннярозраховуються множенням відхилень від плану відповідних показниківна фактичну віддачу обладнання за один машіночас і діленням результатуна фактичну вартість активної частини основних промислово -виробничих фондів.
    Фактори третього порядку пов'язані зі зміною середньогодинної віддачіобладнання (за винятком соціальних) розраховуються діленнямдодаткового випуску продукції під впливом відповідного факторана фактичну вартість активної частини основних промислово -виробничих фондів. Соціальні фактори знаходяться сальдові методом.
    Фактори четвертого порядку зміни фондотдачі доводяться до рівня першогошляхом множення рівня впливу за відповідним фактору третього порядкуна частку певного фактора четвертого порядку і на фактичний рівеньпоказників: кількість діючого устаткування, часу роботи одиниціобладнання та питомої ваги активної частини основних засобів.
    Резерв зростання ФО. Р (ФО = ФОвозм - ФОфакт =
    ОПФд - вартість додаткових ОФ, необхідних для освоєння резерву ВП,
    Р (ВПФ - резерв скорочення вартості ОПФ за рахунок реалізації, здачі в орендунепотрібних, списання непридатних.

    Питання 7. Аналіз використання виробничого устаткування, потужності іплощі.
    Обладнання - найбільш активна частина основних фондів. Обчислюється часткасередньорічної вартості активної частини промислово-виробничихосновних фондів встановлюється кількісна забезпеченість підприємствамашинами та обладнанням, визначається їх технічний рівень івідповідність кращим світовим зразкам.
    Ступінь виконання заходів по впровадженню нової техніки, що сприяєпідвищення рівня механізації і автоматизації виробництва. Визначаєтьсячастка прогресивного обладнання в загальному його кількості і за кожною групоюмашин і устаткування. З'ясовується питома вага вартості автоматизованогообладнання та вимірювальних приладів.
    До готівковим відноситься все що є на підприємстві обладнання незалежновід того, де воно перебуває (у цехах, на складі), і в якому стані. Довстановленому - змонтоване і підготовлене до роботи устаткування,що знаходиться в цехах, причому частина встановленого обладнання може бути врезерві, на консервації, в плановому ремонті, модернізації. Чиннеобладнання-це фактично працює в звітному періоді обладнаннянезалежно від тривалості.
    Завдання найбільш повного використання обладнання полягає в тому, щобзвести до мінімуму кількість невстановленого недіючого устаткування.

    При аналізі розраховуються наступні коефіцієнти:

    1. коеф. використання наявності. устатку-а за встановленим Кісп н/вуст =

    Оуст/Оналіч.

    2. коеф. использ-я наявності. устатку-а за дійств Кісп н/д = Од/Оналіч.

    3. коеф. использ-Я встановлю. устатку-я Кісп вуст = Од/Оуст
    Ці показники розглядаються в динаміці та в порівнянні із запланованими.
    Збільшення ефективності використовуючи обладнання може бути досягнуто 2-машляхами - екстенсивним (за часом) і інтенстівним (за потужністю).
    Використане обладнання за часом пов'язано з оцінкою балансу часуйого роботи. Розрізняють:
    Календарний фонд часу (Тк) (максімал'но можливий) розраховується яктвір числа календарних днів, у звітному періоді на 24 години ікількість одиниць встановленого обладнання. Таким чином, цей фондчасу визначається виходячи з безперервної цілодобової роботи всіходиниць обладнання.
    Режимний фонд часу (Тр) знаходиться множенням кількості одиницьвстановленого обладнання на кількість робочих днів в аналізованомуперіоді і на тривалість робочого дня в годинах (з урахуванням коефіцієнтазмінності).
    Можливий фонд часу дорівнює (Тв) режимному за вирахуванням часу на ремонтобладнання.
    Плановий фонд (Тпл) - час, необхідний для виконання плану повиробництва продукції.
    Фактичний фонд (Тф) час дійсно витрачений на випуск продукції,тобто кількість фактично відпрацьованих машино-годин.
    Порівняння календарного і режимного фондів часу дозволяє встановитиможливості кращого використання устаткування за рахунок підвищеннякоефіцієнта змінності, а режимного і можливого - за рахунок кращоговикористання устаткування за рахунок скорочення витрат часу на ремонт уробочий час.
    При аналізі розраховують показники:

    1. Коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу К = Тф/Тк

    2. Коефіцієнт використання режимного фонду робочого часу К = Тф/Тр

    3. Коефіцієнт використання можливого фонду К = Тф/Тв

    4. Коефіцієнт використання планового фонду (коефіцієнт екстенсивного використання) К = Т/Тпл

    5. Уд. вага простоїв в режимному фонді, у календарному фонді.
    Рівень показників оцінюються як по підприємству в цілому, так і заокремих цехах.
    Виробнича потужність - це максимально потенційна можливістьвипуску продукції даним підприємством за звітний період. Вона не єкакой то постійною величиною, а змінюється разом з вдосконаленнямтехніки, технології та організації виробництва.
    Виробнича потужність підприємства обчислюється виходячи з потужностіведучих цехів, дільниць, агрегатів з урахуванням здійснення комплексуорганізаційно-технічних заходів, спрямованих на ліквідацію вузькихмісць, і можливої кооперації виробництва.
    Вона може розраховуватися на підставі технічних норм виробітку абопроектних показників продуктивності устаткування, агрегатів, машин,установок і використання площ, трудомісткості виробів, норм виходупродукції і сировини з урахуванням застосування найбільш передових технологій і самоїдосконалої організації виробництва і праці.
    У розрахунках потужностей застосовується максимально можливий фонд часуобладнання. За новими підприємств і об'єктів, введеним в дію, але неосвоїли проектні потужності, в розрахунках приймається потужність позатвердженому проекту (при необхідності перерахована за номенклатурою іасортименту продукції планового періоду).
    Аналіз використання всього виробничого потенціалу підприємствапроводиться за даними планового і звітного балансів виробничихпотужностей, які складаються в натуральних показниках і у вартісномувираженні в порівнянних цінах по всій продукції, що випускається.
    Баланс виробничої потужності розраховується за формулою:
    Мк = Мн + Мо + Мр + Мс ± Мі-Мв,де Мк - виробнича потужність на кінець звітного (планового) періоду;
    Мн - виробнича потужність на початок звітного (планового) періоду; Мо
    - Збільшення потужностей за рахунок організаційно-технічних заходів;
    Млн. руб. - Приріст потужностей в результаті реконструкції діючихпідприємств; MС - введення в дію нових потужностей за рахунок будівництванових і розширення діючих підприємств; ± Ми - збільшення (+) абозменшення (-) потужностей у зв'язку зі зміною номенклатури та асортиментупродукції (зменшення або збільшення трудомісткості виробів); Мв - зменшенняпотужності внаслідок її вибуття.
    При складанні балансу за звітний період потужність на початок звітногороку приймається за номенклатурою і в асортименті продукції року,що передує звітному, а потужність на кінець року-за номенклатурою і васортименті продукції звітного року.
    Плановий (фактичний) коефіцієнт використання виробничої потужностівизначається як відношення планованого (фактичного) річного випускупродукції до середньорічної потужності.
    Порівняння фактичного коефіцієнта використання виробничої потужностіз плановим і за попередній рік дозволяє встановити зміни ступенявикористання виробничих потужностей, причини цих змін. Низькийкоефіцієнт використання виробничої потужності свідчить пронаявність невикористаних можливостей збільшення випуску продукції безвведення додаткових потужностей і нових капітальних вкладень. Підвищити цейкоефіцієнт можна в результаті виконання плану технічного іорганізаційного розвитку виробництва, підвищення коефіцієнта змінності,ліквідації вузьких місць у виробництві, зменшення простоїв обладнання,поліпшення організації праці, забезпечення сировиною, матеріалами,комплектуючими.
    Факторами, що впливають на зміну рівня використання використання ПМє:зрад-е ВП за рахунок введення в дію нових і розширення діючих;зміна випуску продукції за рахунок реконструкції підприємства; зміна ВПза рахунок технічного переозброєння і проведення технічних заходів;зміни ВП за рахунок зміни номенклатури продукції.
    Для розрахунку впливу факторів застосовується наступна методика: впливкожного фактора визна. шляхом відхилення зміни ВП за рахунок цього факторадо середньорічної ПМ.
    У доповненні до показника використання ПМ розр.:
    1. ВП з 1 м2 заг. произв. площі (чим більше цей показник, тимефективніше використання ПП) Кісп пп = ВП/ПП (м2)
    2. ВП з 1 м2 произв. площі цехів. Розрахунок цього показника доповнюєтьсяобчисленням питомої ваги произв. площі цехів у заг. площі.

    Питання 8. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами (МР) іоцінка ефективності їх використання.
    При А. забезпеченості перед-я МР оцінивши-ся потреба пред-я в МР в соот-ідо плану МТО цієї потреби і факт. виконанням плану за обсягом, асор-туі ритмічності поставок. Потреба в МР визна-ся в розрізі їх видів напотреби осн-й і неосн-й деят-ти перед-а і на запаси необх-ті для нормальногофункціонування пред-я. Такі розрахунки проводиться за кожним видом МР. Длярозрахунку потреб-ти в МР використан-ся нормативи їх витрати і норми складськихзапасів. Так потреб-ть в i матеріалі на виконання осн-й вироб-й програмиустанавл-ся на одиницю прод-і на планований обсяг робіт у майбутньомуперіоді. Потреб-ть в мат-х на ремонт-експлуат-ті потреби устанав-ся на основідійств-х норм і плановані обсяги ремонту-експл-х робіт.
    Потреб-ть в МР на освіту запасів визна-ся в 3-х оцінках: 1 в натур-хєдиний-х виміру для встановлення необх-х розмірів склад-х приміщень, 2грошово-а оцінка, для ув'язки з фін-м планом, 3 у днях забезпеченості, дляцілей планування і контролю.
    Слід-й етап А. - оцінка соотв-я плану МТО розрахованої потреб-ти в МРрізних видів. Необх-мо оцінити соотв-е джерелом в покриття розрахованийрозмірами МР. Джерелом ки покриття м/б власні та зовнішні. Собст-е джерелом ки
    - Очікувані залишки мат-в з урахуванням НЗВ на поч-ло аналіз-го періоду
    (вдруге використовуються мат-ли, мат-ли собст-го вироби, зекономлені мат -ли в рез-ті впровадження досягнень НТП). Зовнішні джерела - це МРщо надходять за укладеними договорами.
    Якщо потреб-ть в рес-х соотв-т можливостям її забезпечення, то маєвиконаються слід-е рівність:
    Мрiп = S Іijс + Іiв
    Іijс - j-й власне джерело покриття потреб-ти в i-му вигляді рес-в
    Іiв - зовнішні джерела поктитія потреб-ти в i-му вигляді рес-в.
    Очевидно, чим точніше визначені внутрішні джерелом ки, тим об'єктивніше будерозрахунок необх-го кол-ва мат-в з боку.
    Для оцінки ефекти-ти використан-ня МР в екон-й літер-ре пропонується использ-тьрізні пок-ли. Їх можна розділити на 2 групи: узагальнюючі і приватні.
    До узагальнюючим пок-м отнон-ся: матеріаловіддача, матер-лоемкость, уд. вага мат -х зат-т в с/с прод-і, коеф-т використан-я мат-в. Матер-лоотдача - відношення ст -ти випущеної прод-і до суми мат-х зат-т. Він показ-т скільки прод-івипущено на рубль мат-х зат-т. Матер-лоемкость - зворотний пок-ль хар-ющійзат-ти мат-ла на рубль прод-і. Уд.вес мат-х зат-т в с/с прод-і - мат-е зат -ти/с/с Ч 100%. Цей пок-ль відображає не тільки рівень використан-ня МР, а йвизна-м чином хар-т ефекти-ть вироби, тобто показ-т на скільки вономатеріаломісткості.
    Коеф-т использ-ня мат-в рассч-ся діленням факт-х мат-х зат-т на умовнийвів-ну зат-т, визна-ву виходячи з планових калькуляцій і факт-го випуску таасор-та прод-і. Зіставлення цих 2-х величин дозволяє порівняти зат-тифакт-е і зат-ти кіт-е д/були б матимісце, якби була збереженапланова калькуляція. Цей коеф-т м/б більше або менше 1. Якщо більше 1 --факт-й витрата мат-ла на отд-е виробу був вище, ніж передбачалосянеустойок тощо. Якщо менше 1 - це означає, що на перед-і мат-ливикористовувалися раціонально і економічно. Застосування узагальнюва-х пок-лей даєлише загальну картину використан-я мат-в. Більш докладну інф-ю отримують за допомогоюприватних пок-лей.
    Приватні пок-ли викон-ся для оцінки еф-ти споживання отд-х елем-в МР (осн-хмат-в, палива, енергії і т.д.), а також для оцінки віз-ти зниження МО отд -х виробів.
    1 сирьеемкость прод-і - відношення спожитого сировини і мат-в до стои-тивипущеної прод-і (ВП). Показ-т скільки спожитого сировини припадає нарубль прод-і.
    2 металоємність - аналогічно (Ммет/ВП)
    3 паливоємність Мт/ВП, МТ - сто-ть спожитого палива
    4 енергоємні-ь Ме/ВП
    5 полуфабрікатоемкость МПФ/ВП
    Перераховані пок-ли прим-ся в соотв-х галузях: сирьеемк-ть впереробної галузі, 2 - у машинобудуванні та металлообраб-е, 3,4 - наперед-х енергетики, 5 - в складальних вироб-х.
    Питомі пок-ли МО м/б виражені в натур-м, умовно-натур-м і стоїмо-мізмереніі.1 уд. МО в стоїмо-м висловлю-і визна-чається як отнош-е стоїмо-ти всіхспожитих мат-в на од. прод-і до її оптової ціни 2 уд. МО в натур-м іумовно-натур-му вираженні визна-ся діленням витрачених МР на кол-вовироблених виробів 3 т.зв. параметральну уд. МО визна-ся отнош-м мат-хзат-т до спожитої потужності або вантажопідйомності і виражається в стоїмо-йоцінці або натур-м висловлю-і 4 конструктивна уд. МО - отнош-е чистої вагивиробів на од. технічного параметра (кг/кінські сили) 5 відноснауд. МО - відноси-е конструктивної МО до коеф-ту использ-я мат-в на виготов-евиробів. Коефт-т використан-я мат-в = чиста маса виробів/норма витрати мат -ла на 1 виріб.

    Питання 9. Оцінка ефективності використання трудових ресурсів (ТР)підприємства.
    До ТР віднесенні-ся та частина населення кіт-а має необх-ми физич-ми даними,знаннями і навичками праці в соотв-й галузі. Для кожного пред-язабезпеченість ТР соотв-й кваліф-і має першорядне значення.
    Завдання А.: 1 оцінка ступеня забезпеченості перед-та ТР, 2 вивчення кваліф-горівня персоналу, а також складу раб-в за віком, стажу роботи,освітою, 3 А. пок-лей руху раб-й сили. Оцінка причин і наслідківплинності кадрів, 4 А. використан-я раб-го часу. Визна-е цілоденних,внутрізмінних втрат раб-го часу, а також не ремон-х його зат-т, 5 розрахунокузагальнюючих, приватних і вспомг-х пок-лей произв-ти праці, 6 вивчення факторівзміни среднегод-й, среднечас-й, среднеднев-й вироблення, 7 оцінка уд.трудомісткості (ТО) та факторів її зміни, 8 оцінка ФЗП персоналу перед-а ірівня оплати праці. Вивчення спів-я м/у темпами зростання вироб-ти праці тарівня її оплати, 9 визна-е резервів зростання ВП за рахунок скорочення втрат раб -го часу, зростання вироб-ти праці і зниження ТЕ.
    Іст-ки інф-ції для А.: - планові розрахунки з праці (потреба в кадрахсоотв-й кваліф-і, запланованої е пок-ли вироб-ти і т.д.); - стат. звіт-ть попраці: № 1-Т «Звіт з праці»; - дані таб

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status